МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

True or false?

07/18/2006 | Уляна
Ось витяги з обширної лекції на одному російському сайті. Багато досить ємких формулювань, без матюків, прикладних до сучасних реалій не тільки російського, а в більшості випадків і українського суспільства. Раджу прочитати всю статтю. Не звертайте увагу на назву, там дуже мало про радянську біологію 30-50 років на противагу "західній" генетиці. Зате є, наприклад, про "бред правдоискательства" на противагу "технологической экспертизе" та про інші аспекти, які гарно підсвітлюють нашу таку затуманену політичну дійсність. Я зараз песимістка, може тому мені і подобаються такі статті, а статті Монтян не подобаються. У Тані все зводиться до поганих особистостей, яким просто "потрібне бабло", а такі статті як ця все зводять до "...в нашей системе напрочь отсутствует та специфическая культура..."

http://www.polit.ru/science/2006/06/28/lysenkovshina.html

Сергей Белановский
О лысенковщине
Текст выступления на политологическом форуме

Баланс между ложью и истиной как характеристика общества
Вопрос о борьбе между истиной и ложью относится к числу извечных философских вопросов. Я не стану рассматривать его в полном объеме, а суживаю предмет рассмотрения до борьбы в определенном секторе существования общества – в сфере профессиональной экспертизы.

Исходя из общих философских посылок нам ясно, что ни одно из начал – ни ложь, ни истина – не могут полностью уничтожить друг друга. Говоря языком социологии, в любом обществе всегда есть какой-то элемент дезорганизации, в том числе основанный и на профессиональной лжи. И есть силы научной, технологической и, наверное, юридической экспертизы, которые ей противостоят. В любом обществе между ложью и истиной устанавливается какой-то баланс.

Чем больше в обществе лжи, чем в большей степени ложь наступает на профессиональную истину и подавляет ее, тем менее эффективен общественный порядок. Чем меньше ложь сдерживается силами профессиональной экспертизы, тем больше возникает в обществе различных химерических проектов, типа лысенковских, поглощающих ресурсы и не дающих отдачи. И в каком-то пределе это может кончиться катастрофой. Я говорю об этом обобщенно, об обществе в целом, хотя ясно, что существуют и локальные зоны, где проявляются эти эффекты, потому что борьба между истиной и ложью протекает везде, на разных уровнях. Но можно, наверное, говорить о какой-то усредненной величине, о состоянии баланса между ложью и истиной как о состоянии общества в целом.

...

Профессиональная истина включает в себя определенные процедуры доказывания. Другими словами, она несет в себе процессуальный аспект. В тех случаях, когда истина не может быть доказана непосредственно, она должна устанавливаться с помощью определенных процедур. Эти процедуры не всегда ведут к однозначному выводу, но все же они отсекают заведомую ложь и заведомый непрофессионализм. Поэтому линия демаркации между профессиональной ложью и профессиональной истиной состоит в том, соблюдаются или не соблюдаются процедуры, которые К.Поппер назвал правилами рациональной дискуссии. Доказанная нечестность в аргументации влечет за собой вынесение вердикта о профессиональной лжи.

Профессионал, будь то технолог или ученый, отличается от своего жульнического антипода тем, что он соблюдает эти правила или, по крайней мере, стремится их соблюдать. А вот жулик или шарлатан, во-первых, не соблюдает эти правила, его логические цепи порочны. Эти пороки вскрываемы и доказуемы, вообще говоря. А во-вторых, в ответ на профессиональную критику он начинает бить ниже пояса, то есть искусственно затемнять истину, манипулировать слушателями, хамить, использовать демагогические и силовые приемы. И это уже становится осознаваемым действием, по отношению к которому уже, безусловно, применимо понятие вины и ответственности. Здесь, на этом этапе, неизбежно возникает уже осознаваемая ложь, в том числе и в форме подтасовки объективно проверяемых данных. Честное обсуждение на этом заканчивается.

...

Об институтах установления истины
В любом обществе должны существовать как минимум два института, которые должны выполнять функцию защиты профессиональной истины. Это экспертные советы в самых разных формах, в разных организациях, не обязательно формализованные. И это суды. При наличии этих институтов, если они исправно функционируют, ложь, конечно, не уходит из общественной жизни, но она оказывается существенно потеснена, потому что всегда можно добиться какой-то правды, пусть это иногда бывает затратно, пусть не всегда удается, но все же. Состояния, когда можно отстоять истину и когда ее отстоять нельзя, – это два кардинально различных состояния общества.

...

Проблема состоит в том, что в нашей судебной системе напрочь отсутствует та специфическая культура судебного рассмотрения, которая обеспечивает установление технологической истины. Я не знаю, можно ли это считать наследием большевизма или здесь есть какие-то более древние напластования российской правовой культуры.

На этом фоне мы все знаем наше русское явление – так называемы бред правдоискательства. Или просто правдоискательство. Эти крылатые выражения свидетельствуют о громадном дефиците технологической экспертизы.

...

Я повторяю исходную диспозицию, что в нашем обществе ничего нельзя доказать жестким образом. Влияние этого фактора мы все ощущаем на себе. Можно привести очень много примеров конфликтных ситуаций, когда одна из сторон пытается оперировать доказательствами, но другая сторона вместе с арбитром отказывается следовать логике доказательств. И ведут себя где-то в диапазоне от чеховского злоумышленника до такого злодея, как Лысенко, – вот такой спектр образуется. Оружием этих людей становится логический саботаж.

Сегодня, если открыть газеты или зайти в Интернет, видно, что в России разнузданная профессиональная ложь не встречает на своем пути почти никакого противодействия. Честно говоря, даже не очень понятно, что может ей противостоять. Возможно, что где-то локально, в крупных банках, в олигархических структурах, в криминальных структурах могут быть построены свои внутренние жесткие экспертные системы. Но это структуры исключительно внутренние, работающие на свой внутренний интерес.

На рынке, где ложь является одним из ключевых элементов достижения целей, возникает интересная дилемма: организация должна лгать вовне, но она не должна пустить ложь внутрь себя. Любая эффективная организация должна сталинскими методами бороться с лысенковщиной внутри себя и в то же время продуцировать ее вовне. Может быть, это иногда и удается, может быть, кому-то даже неплохо. Хотя я вижу сплошь и рядом организации или структуры, которым это не удается, у которых эта ложь или лысенковщина проникла внутрь. Здесь возникает очередной, загадочный для меня вопрос, за счет чего эти организации могут жить? Они по определению не могут быть эффективны, значит, должны погибнуть. А они живут – значит, пользуются внешней ресурсной подпиткой, проедают ресурсы.

Алгоритм спора или алгоритм беседы, основанный на правилах аргументации, в нашем обществе не работает или имеет очень ограниченное значение. Постоянно в профессиональном общении можно ожидать интеллектуального саботажа и удара ниже пояса. Это какая-то системная вещь, хотя и происходит не всегда злонамеренно.

Відповіді

  • 2006.07.18 | Роман ShaRP

    (ред.) Сумніваюся в тому, що тема стосується укр. політики.

    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.07.18 | Уляна

      Абсолюто ні


      Це - тема "гамбурзького рахунку", яка ні з якої статті, які я останнім часом читала, ще так сильно не випирала, як ії цієї (на жаль названої не дуже ємко). Тема гамбурзького рахунку, або експертизи, або "хто є хто", як ніколи зараз актуальна для всіх "пішущих і чітающих".
    • 2006.07.18 | Уляна

      Ось теза, наприклад,

      На рынке, где ложь является одним из ключевых элементов достижения целей, возникает интересная дилемма: организация должна лгать вовне, но она не должна пустить ложь внутрь себя.

      Вам не здається, що ситуація, яка зараз склалася в політиці саме через те, що більшість партій якраз пустили цю "лживість" всередину себе? Банки і підприємства чомусь не бояться заглядати правді ввічі. Внутрішнього "шапкозакидательства" в бізнесі практично немає. Чомусь кондитерські чи машинобудівні фабрики знають, хто за минулий рік розширився на 10%, хто на 20%, хто не розширився зовсім, але збільшив прибуток.

      На форумі купа гілок присвячена переформатуванню списків БЮТ, списків НУ, перевиборам парламенту. "Ложь наружу": виборців будуть заспокоювати і вішати локшину на вуха. І це ще пів-біди. Хай вішають. "Ложь внутрь": самих себе будуть заспокоювати і вірити в те, чого нема і не буде. Луценко з своєю майбутньою партією здається вже починає гратися з цим.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.07.19 | Роман ShaRP

        Ок, обгрунтували. Свій пост відредагував.

  • 2006.07.18 | Oleksa

    Re: True or false?

    Стаття, безумовно, цікава. Хоча, як на мене, особливо чимось новим не позначена ( згадаймо Біблійні Заповіти ). Суспільство довго і цілеспрямовано привчали жити за подвійними стандартами. Народ, у більшості своїй, неправду, обман, недотримання слова вважає чимось звичним (особливо, коли це не стосується "конкретно мене"). ЗМІ підтримують думку про те, що політика річ брудна і на заході, також, діють подібними методами.
    Саме інше сприйняття дійсності відчувається в дописах Сергія Кабуда та Хвізика. Багатьом це не подобається (подумайте, чи писали б люди, аби їм було байдуже ?). І це сприйняття, гадаю, багато в чому обумовлене саме тим, що люди на власні очі побачили як може існувати суспільство, де боротьба з брехнею, некомпетенцією, хабарами і т.п. поставлена на державному рівні. Де існує МОРАЛЬНИЙ осуд, де є повага до думки іншого, де є, в решті решт, освіта відмінна від ВПШ.
    Люди, які не приймали такі правила гри, були завжди. Не про всіх ми знаємо.
    Одиниці заявили про це вголос. Якась кількість--просто жила чесно. Гадаю Т.Монтян,з їх числа. Іі розподіл на бандитів та рагулів (у владі), як на мене, досить точний. Саме тому і варто шукати людей нових--порядних та чесних (а вони в очі не кидаються), саме тому на часі (на часі давно, зараз--конче необхідна) люстрація.
    Моральні авторитети існують (Є.Сверстюк, Л.Костенко), живуть за Законами Правди, а як примусити жити так країну? Як на мене--починати слід зі школи, садочку... Та хіба ж до цього політикам --владу давай!
    Висновок -- читайте Кабуда! А, взагалі то, слід повернутися до думки про реєстрацію партії Майдану.
    П.С. Вибачайте, Уляно, трохи збився на інше...
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.07.19 | Уляна

      Технології чи матрьошки?

      Так можна поставити питання не тільки про промисловість країни. Технологічним або "лубочним" може бути і судове рішення, і вихід з політичної ситуації, і допис на форумі, і репліка на телебаченні. Цікава стаття тим, що технологічна, та ще й на тему про технологічність і експертизу. Не витискує сльози, нікого не восхваляє, нікого не лає. А як легко було розмазатися в стилі "жить нє по лжи" на цю тему! Виваляти в цукровій пудрі Солженіцина, в смолі і пір'ях посадових осіб. Ви замітили, що міністри, генпрокурор, губернатори та інші "всі вони сволочі" не згадуються в цій публікації? І не зважаючи на це, акценти розставлені віртуозно! Вас переконали викладені в цій публікації аргументи, що у нас практично в жодній сфері немає експертних підходів? Якщо переконали, робіть висновки і тримайтеся.

      Народ, відвикайте від переходу на особистості. В державотворенні здебільшого гіршими або кращими є ідеї, концепції і підходи, а не люди. Ми зараз плодимо гілки про наступні вибори, а сформулювати щось толкове і почути одне одного так і не можемо. Виходить, як казала одна знайома дореволюційна бабушка "Кому нравитсся поп, кому попадья, а кому попова дочка".

      Oleksa пише:
      > Стаття, безумовно, цікава. Хоча, як на мене, особливо чимось новим не позначена ( згадаймо Біблійні Заповіти ). Суспільство довго і цілеспрямовано привчали жити за подвійними стандартами. Народ, у більшості своїй, неправду, обман, недотримання слова вважає чимось звичним (особливо, коли це не стосується "конкретно мене"). ЗМІ підтримують думку про те, що політика річ брудна і на заході, також, діють подібними методами.
      > Саме інше сприйняття дійсності відчувається в дописах Сергія Кабуда та Хвізика. Багатьом це не подобається (подумайте, чи писали б люди, аби їм було байдуже ?). І це сприйняття, гадаю, багато в чому обумовлене саме тим, що люди на власні очі побачили як може існувати суспільство, де боротьба з брехнею, некомпетенцією, хабарами і т.п. поставлена на державному рівні. Де існує МОРАЛЬНИЙ осуд, де є повага до думки іншого, де є, в решті решт, освіта відмінна від ВПШ.
      > Люди, які не приймали такі правила гри, були завжди. Не про всіх ми знаємо.
      > Одиниці заявили про це вголос. Якась кількість--просто жила чесно. Гадаю Т.Монтян,з їх числа. Іі розподіл на бандитів та рагулів (у владі), як на мене, досить точний. Саме тому і варто шукати людей нових--порядних та чесних (а вони в очі не кидаються), саме тому на часі (на часі давно, зараз--конче необхідна) люстрація.
      > Моральні авторитети існують (Є.Сверстюк, Л.Костенко), живуть за Законами Правди, а як примусити жити так країну? Як на мене--починати слід зі школи, садочку... Та хіба ж до цього політикам --владу давай!
      > Висновок -- читайте Кабуда! А, взагалі то, слід повернутися до думки про реєстрацію партії Майдану.
      > П.С. Вибачайте, Уляно, трохи збився на інше...
    • 2006.07.19 | Хвізик

      дякую за підтримку

      > Саме інше сприйняття дійсності відчувається в дописах Сергія Кабуда та Хвізика. Багатьом це не подобається (подумайте, чи писали б люди, аби їм було байдуже ?). І це сприйняття, гадаю, багато в чому обумовлене саме тим, що люди на власні очі побачили як може існувати суспільство, де боротьба з брехнею, некомпетенцією, хабарами і т.п. поставлена на державному рівні. Де існує МОРАЛЬНИЙ осуд, де є повага до думки іншого, де є, в решті решт, освіта відмінна від ВПШ.
      це дійсно так. коли я вперше побував в Америці, я не вірив, що може бути таке суспільство в якому мєнту неможливо НЕМОЖЛИВО дати хабаря. І не лише тому, що мєнт боїться їх брати, але й тому що він їх просто НЕ БЕРЕ.

      > Висновок -- читайте Кабуда! А, взагалі то, слід повернутися до думки про реєстрацію партії Майдану.
      Кабуда забанила адміністрація. Тепер його можна читати лиш в архівах. Його звинуватили в казна-яких гріхах, а насправді його єдиною проблемою було те, що він обдумував тему, робив висновки, і видавав на форум ЛИШЕ ВИСНОВКИ, не показуючи, як він до них прийшов. Так виходило, що де-кому здавалося, ніби він робить необгрунтовані закиди, або виплескує власні емоції. Ефект схожий на той, який справляв Шерлок Холмс на Доктора Ватсона. Тільки Ватсон намагався зрозуміти думку Холмса, а Кабуда не розуміли і не хотіли. Він відчував нерозуміння, але не міг визначити його джерела, і продовжував повторювати свої незручні думки знову і знову, люди дратувалися, і врешті-решт його забанили.

      А про партію - то хороша ідея. Чи є хто, хто би знав як це робиться? Можна було би створити наймасовішу партію - партію чесних людей. Головна ідеологія яких базувалася би на 3х засадах: не брехати, не брати хабарів, не давати хабарів. Партія побудови чесної України.
  • 2006.07.19 | MentBuster

    Уляно, я реально фігєю...

    Уляна пише:
    > Я зараз песимістка, може тому мені і подобаються такі статті, а статті Монтян не подобаються. У Тані все зводиться до поганих особистостей, яким просто "потрібне бабло", а такі статті як ця все зводять до "...в нашей системе напрочь отсутствует та специфическая культура..."

    Мені важко зараз знайти мої статті про нетократію та тому подібні, але я НЕОДНОРАЗОВО писала саме про це - що у нас практично немає людей, які ніколи не погодяться штовхати відверту БРЕХНЮ - навіть за велике бабло. На нашому прекрасному сайті мене неодноразово пиздили ногами просто за те, що я писала ПРАВДУ за своїм фахом, тому що те, що я писала - було не на користь помаранчевих уїбанів.

    І я прямо називала одною з головних причин нашої сьогоднішньої ЖОПИ те, що суспільство є ЗЛОЧИННО ТОЛЕРАНТНИМ до плагіату та різноманітних сайєнс_фрікс, а також відвертої проституції тіпа вчених, які "відають, що творять"!
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.07.19 | Уляна

      Re: Уляно, я реально фігєю...

      Таню, мені було легко відповідати іншим дописувачам в цій гілці. А відповідь тобі якось не складається з однієї-двох реплік. Ця стаття співзвучна моєму песимізму тим, що вона написана ніби "Если не брать во внимание одиозные случаи взяточничества или принятия "политических" решений". Тобто, без всякого бабла маємо таку неоковирність з законодавством, непередбачуваність рішень і "штовхання великої брехні". Ти ж стверджуєш, що всі ці 2+2=7 або 9 залежать від хабарів. Краще аби було по-твоєму, але боюся, що все набагато гірше і правий автор статті.

      І ще, що значить "суспільство злочинно толерантне". Якраз не злочинно. Хочеш - ідеш до дантиста, хочеш - заговорюєш зуб. Що, ввести кримінальну відповідальність, якщо людям так хочеться якогось китайського масажера? Мені дуже шкода, що частіше перемагає сподівання на "magic bullet" ніж на здоровий глузд, але "злочинно" буде тільки коли ці "панацеї" нав'язують дітям в той час, як їм потрібне повноцінне лікування. Те, що ти пишеш скоріш за все моральний злочин перед самими собою.


      MentBuster пише:

      > Мені важко зараз знайти мої статті про нетократію та тому подібні, але я НЕОДНОРАЗОВО писала саме про це - що у нас практично немає людей, які ніколи не погодяться штовхати відверту БРЕХНЮ - навіть за велике бабло. На нашому прекрасному сайті мене неодноразово пиздили ногами просто за те, що я писала ПРАВДУ за своїм фахом, тому що те, що я писала - було не на користь помаранчевих уїбанів.
      >
      > І я прямо називала одною з головних причин нашої сьогоднішньої ЖОПИ те, що суспільство є ЗЛОЧИННО ТОЛЕРАНТНИМ до плагіату та різноманітних сайєнс_фрікс, а також відвертої проституції тіпа вчених, які "відають, що творять"!
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.07.20 | Хома Брут

        в чому різниця підходів двох статей

        публіцистичну статтю Т. Монтян важко порівнювати з аналітичною/науковою статтею Белановського. Але можна виявити формальну різницю. Розглянемо цитату:

        > MentBuster пише:
        > > ... я НЕОДНОРАЗОВО писала саме про це - що у нас практично немає людей, які ніколи не погодяться штовхати відверту БРЕХНЮ - навіть за велике бабло.
        Акцент в Монтян стоїть на індивідуальному протистоянні людини, її моральної системи - системі матеріальних спокус суспільства навколо неї. В той же час в Белановського моральність, чесна експертиза, тощо, є продуктом взаємодії кількох людей, продуктом суспільства. Вони відсутні тоді, коли відсутня інфраструктура, чи "культура взаємодії", а не тоді, коли кожен є недостатньо моральним як окремий індивідум.

        Моральність окремих людей безумовно пов"язана з культурою суспільства. Але це не одне й те саме. Для нас, звичайно, питання полягає в тому що може бути двигуном, який перетягне суспільство з одного стану (відсутність експертизи) до іншого (наявність її). Мені теж здається, що це не може статись як сукупність "моральних виборів" окремих громадян по системі "жить нє по лжі".

        Соціологія, врешті, класна наука.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2006.07.20 | Уляна

          Re: в чому різниця підходів двох статей

          Не є стаття Белановського науковою. Це взагалі жанр публічної лекції, яку зараз практикує клуб "Bilingua" в Москві. Якщо в публіцистиці є елементарний системний підхід, це ще не робить її науковою. Просто грамотну публіцистику називати "наукою"?

          До речі, хто-небудь був хоч раз в цьому клубі? Я в січні 2005 чуть не попала туди на Андруховича, не знаючи тоді про всі ці "публічні лекції", які там проводяться. Тепер шкодую, бо не склалося через якусь дурницю.

          Хома Брут пише:
          > публіцистичну статтю Т. Монтян важко порівнювати з аналітичною/науковою статтею Белановського. Але можна виявити формальну різницю. Розглянемо цитату:
          >
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2006.07.20 | Хома Брут

            кілька відповідей

            Уляна пише:
            > Не є стаття Белановського науковою.

            М. Свистович: Ні є.
            Т. Монтян: Я реально фігею. Коли мене пи***ли ногами з мої незручні постінги, ніхто не питав, чи є вони науковими, а лише дбав про свою вигоду!
            Пані: Чи є чи не є, а добрішого за мене адміну на майдані немає!
            Забойщик: Я не спорю, что на озабоченную бабу Маню-дворничиху сей "текст" мог произвести впечатление.
            Sharp: Вот за такие статьи и не любят "интеллигенцию".

            Не є так не є. Це не міняє того, що я хотів написати.
  • 2006.07.19 | Koala

    Re: True or false?

    Приклад професійної неправди:
    > Чем меньше ложь сдерживается силами профессиональной экспертизы, тем больше возникает в обществе различных химерических проектов, типа лысенковских, поглощающих ресурсы и не дающих отдачи.
    Насправді - Лисенко отримав можливість (і через це його ім`я стало знаковим!) розвивати свої теорії саме завдяки "професійній експертизі", яка процедурно працювала від імені ВКП(б).

    Насправді, хоч я і розумію, що таке чорна дірка і місток Розена-Ейштейна, мене не обходить сьогоднішній фільм "Годзіла" на НТН, де з цих понять роблять казна-що - тому що це просто несерйозно. Як і вся жовта преса. І я не бачу, чому це має чіпляти науку. Треба пам`ятати, що з блазнями не судяться.

    А ось намагання протягнути "єдино правильне наукове світосприйняття" (рос. ЕПЕНЕМЕ) завжди призводитимуть до Лисенків, що б там Георгій на філософському форумі не писав. Якщо люди не хочуть, щоб людина походила від мавпи (чи, навпаки, хочуть), від цього людине не перестане походити під мавпи (чи, навпаки, не стане). Хочете дізнатися правду - зачекайте, доки на той світ потрапите. На цьому все одно будуть лише теорії. Хоч з-поміж них і можна вибрати ту, що найкраще відповідає спостереженням, істинною (в абсолютному сенсі) вона не буде. А якщо абсолютна істина недосяжна, чи маємо ми право забороняти істину часткову?

    П.С. До речі, тут колись цим форумом пероністи блукали. То, може, вони нам роскажуть, як Перон із науковими шахраями боровся?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.07.19 | Георгій

      Я не зрозумів...

      ... ні Ваших алюзій до того, що я щось там пишу про науковий метод на філософськoму форумі, ні зв"язку цього з темою, піднятою п. Уляною. Вона говорить про те, що люди в Україні на дуже високих щаблях політикума брешуть і іншим, і собі. Так само робили люди на високих щаблях академічного світу СРСР 1940-х-50-х років.
    • 2006.07.19 | Уляна

      Про Лисенківські алгоритми в суспільстві

      ... а не про Лисенка ця стаття,здебільшого. Якщо ж дискутувати з наукових тем, то я постила посилання на цю публікацію кілька тижнів тому на форумі освіта. Тому про мавп, захист дисертацій і т.д. пишіть сюди: http://www2.maidan.org.ua/n/osvita/1151522576

      "True or false?" я питала стосовно, наприклад, наступних пасажів цієї публікації (і все ще сподіваюся почути думку шановних дописувачів):

      ...
      Во-первых, решения судов являются непредсказуемыми в плохом смысле слова. Эта непредсказуемость доходит до такой степени, что по сходным делам суды порой принимают прямо противоположные решения (нарушая тем самым конституционный принцип, согласно которому все равны перед законом и судом). В западных странах, насколько можно судить, решения судов тоже обладают элементом непредсказуемости, но она связана с неопределенностью исхода логической борьбы сторон, а не с произвольным характером в принятия решений.

      Во-вторых, решения судов являются несправедливыми в том смысле, что они часто вступают в противоречие с представлениями людей о здравом смысле и справедливости, т. е. с так называемым обычным правом. Всем известно, что попытки «искать правду» в российском суде являются как минимум весьма рискованным занятием (равно как и в других экспертных институтах).

      Непредсказуемость и несправедливость решений судов, а вовсе не давление властей и коррупция являются главной причиной того, что суды, по выражению А.Чубайса, лишь на 5% выполняют возложенные на них функции. Впрочем, вполне понятно, что изначальный произвол и отсутствие ясных критериев в принятии решений облегчает недобросовестным судьям принятие заказных решений по приказу или за взятку.


      ...

      По свидетельству адвокатов, в российском суде более или менее гарантированно можно выиграть лишь такие дела, решение по которым прямо вытекает из текста закона. Если исковое требование базируется хотя бы на небольшом числе логических шагов, решение суда становится абсолютно непредсказуемым. Таким образом, видна дилемма: с одной стороны, качество законодательства таково, что многие даже самые очевидные требования невозможно обосновать прямой ссылкой на закон, а с другой – суды «обороняются» тем, что не принимают во внимание никаких аргументов, кроме прямой ссылки на закон.

      Нелогичность законодательства приводит к тому, стороны процесса вынуждены заниматься юридической эквилибристикой и выстраивать длинные, но шаткие цепи логических рассуждений. Благодаря этому обстоятельству суд при принятии решений парадоксальным образом оказывается свободен от юридических норм и решает дело по своему произволу, а точнее, исходя из своих собственных интересов. Если не брать во внимание одиозные случаи взяточничества или принятия "политических" решений, можно предположить, что одним из основных факторов принятия судебных решений становится оценка возможностей сторон оспаривать принятое решение. Очевидно, что в первую очередь оцениваются финансовые возможности, доступ к СМИ, уровень привлекаемых адвокатов.


      Якщо так воно і є, то як можна обгрунтовувати конституційність-неконституційність розпуску Ради, легітимність коаліції, складення депутатами повноважень?
  • 2006.07.19 | Хвізик

    дуже хороша і цікава стаття.

  • 2006.07.20 | Navigator

    Про брехню геніально сказав Жванецький в 5-му томі:

    Філософ нам розповідає про себе.
    Політик нам розповідає про нас.
    Ніхто не в силах виконати.
    О!
    Геній?????


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2019. Сайт розповсюджується згідно GNU Free Documentation License.
Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua