МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

&&Забути шовінізм: до нового етапу української справи

08/22/2006 | vvkornilov
На протязі останніх п’ятнадцяти років чимала група українських політичних та громадських діячів перетворювала місію захисту та розвитку української мови та культури на власний бізнес у галузі PR (стосунків із громадськістю). Так, серед цієї вируючої юрби „месій” можна час від часу знайти і справжніх подвижників -- наприклад, авторів телепроекту „Шляхами українців”, Фонд культури України, низку перекладачів, тощо (із певною засторогою сюди можна зарахувати і діяльність С. Положинського, але чомусь потстійно миготів політангажований настрій). Але загалом розмаїття, вибачте, „чорнобильських соловейків” співає про дещо інше, аніж захист і розвиток української культури та мови. Вже давно треба розібратися на що власне спрямовують свої зусилля „професійні українці”, чому результат їхньої роботи такий жалюгідний або сумнівний, або конфліктний, або...або...і так далі, з точки зору європейських цінностей, і що ж насправді необхідно зробити для того, аби, як полюбляють брендово висловлюватися ці добродії -- „українська припинила бути бідною родичкою у власній хаті”.

Посібник з „-ізаторської” історії

В уяві людини, яка некритично сприймає як творчість, так і особистості „професійних українців”, складається суперечлива, і водночас чорно-біла „теорія України”.

Насамперед, ми, українці -- прадавній народ -- „автохтон”, який ані звідки не приходив, і нікуди не йшов з цієї землі, причому уявні кордони цієї землі чомусь більш-менш співпадають із сучасними кордонами держави, яка виникла у 1991 році. Наша мова, відповідно, за своїм віком є однолітком санскриту, саме на українських землях народилася первинна індоєвропейська раса -- відомі арії. Численні напівлегендарні до-античні держави пов’язані саме з Україною!

Але вже на тих, занурених до сивої давнини, стадіях „українського проекту для людства” нам псували атмосферу зловісні вітри з північного сходу. Чого б це могутні та заможні „трипільці” подалися шукати щастя у Месопотамію (раз-два-три, здогадайтеся дітки!)? Анти, скіфи, сармати, якісь роксолани -- усі ці славні генерації наших пращурів раз у раз зникали під тиском несприятливих обставин, які неодмінно наставали через спрямовану діяльність якихось „пришельців” та підступних хозарів.

Але нашому роду нема переводу -- нарешті українці спромоглися створити впізнавану європейськими істориками Київську державу. Можна здогадатися, які урочистості відбулися на честь такої непересічної події! Громада гуляла поміж соняшників, колосилися лани, навколо багать танцювали миряни у білих свитках із загадковим орнаментом, на другому плані грав саунд-трек із рокотом бджіл. І всі розмовляли гарною, літературною українською мовою! Аж раптом з Новгорода приплив Олег із „бригадою” скандинавських бандитів і все зіпсував.

Він знищив правителів із відчутно українськими іменами Аскольд і Дір, та відірвав наших пращурів від зоресяйного плуга, а після нього сумнозвісний Ігор, побожна Ольга,войовничий Святослав, Володимир, Ярослав (одружений на англоданській принцесі Гіті) і ще один Володимир штовхнули народ у пекло загарбницьких війн. Напевно, Рюриковичі нахабно виказували таким чином свій „неукраїнський характер” -- ну не розуміли вони сакрального значення сієсти у садку вишневому коло хати...Бажали зробити з провінційної напівварварської державки могутню імперію. От халепа!

Потім справи пішли ще гірше -- князь Володимир зруйнував „природну” релігію українців, похрестив у чужинську віру. Та навіть і тут помилився -- відмовився від євросоюзівського католицтва. Через це нас не приймають тепер до ЄС! Але справжні українці не змирилися із цим гнітом і масово відокремлювалися від Києва цілими князівствами, хоча і продовжували страждати на неконструктивну ностальгію -- кожен князь чомусь домагався київського стола. Нарешті Рюриковичі остаточно переродилися („місцеві гени” зазнали поразки) і зруйнували Київ. А невдовзі північно-східні князі взагалі об’єдналися з Ордою, яка розчавила незалежну Україну. Після цієї фрази готична музика та якийсь інтерівський саундтрек.

Життя жевріло лише у Галицькім князівстві, які рішуче влилося до братньої сім’ї європейських народів. Європейскі пани, звичайно, поводилися з українцями не вельми справедливо, але ми, зрозуміло, виконували „домашнє завдання” заради вступу до „Унії європейської”. Чого не зробиш, аби виправити помилку „пияка і розпусника” Володимира. Та частина українців (знов-таки, це були гультяї-шляхтичі та неосвічена, не ознайомлена з агітматеріалами ЄС та НАТО холопська біомаса) несподівано показилася, та вирушила на степовий південь, хаотично, але таки будуючи власну державу. Ну чого їм не сиділося? Зараз мали б „шенгена”! До речі, ті козаки, можливо (є такий сумнів у посполитого історика-патріота), були не тільки східними християнами, але й на додачу „безродними космополітами”, бо до їхніх лав (уявіть собі!) вступало чимало „чужинців”. Всі, кого „дістали” царі-королі та магнати та бояри-поміщики, татарські рейди, тікали на Січ. Ну як такі люди могли вибороти незалежність України? Але якимсь чином... Дива! Це загадка історії, ще не розкрита у підземних лабраторіях "переходів" та "маупів"...

Як би там не було, але знов дмухнув північно-східний вітер і опинилися ми враз у московському ярмі. Біля трьох століть нас знищували, асимілювали, катували, відправляли геть. „Потруїли” вщент генетику. Та завдяки різноманітним подвижникам якось трималася наша мова, промайнув, мов комета на небосхилі, наш Мойсей -- Кобзар. Аж ось у влучний момент постала Українська Народна Республіка на чолі із провідними геніями тогочасної Європи. Правда, переважна їхня частина змогла поділитися із нами своєю глибокою мудрістю вже з-за кордону…Але!

Орди Муравйова, а за ним Тухачевського та Будьонного, на бік яких чомусь встали чи не абсолютна більшість українців (ось він, цей вируючий генетичний сказ), всі ці манкурти та зайди, наволоч і перекінчики, розтовкли нашу республіку, від якої так і пахло „генетикою” давньоукраїнського духу -- соняшників, бджіл, садків і т. ін. Яка майже стала вже членом НАТО (тоді -- „троїстого союзу”), а також Унії Європейської („другого Райху” -- кайзерівської Німеччини). На українську землю знов прийшов кривавий та концтабірний „Мешех” (Ю. Канигін -- „Шлях аріїв”). Був та промайнув „український шанс” під час Другої світової -- аж гульк! Ну, цю тему розвивати не варто ("Моссад" не спить) І знову всі „справжні українці” опинилися далеко від рідних ланів і гір, за кордоном. Нарешті у 91-ому році на мапі з’явилася незалежна Україна. Та потім почалися самі прикрощі.

Виявилося, що тепер живе в Україні якийсь не той народ, зіпсутий. За рідну вважає „мову блатняка та попси” і не бажає розмовляти своєю справжньою рідною мовою. Вже й вся вища освіта українською, і чи не три четвертини середньої, і телебачення („телевізія”) чи не все каже сівілайзоване інгюкрейнське „наживо» замість того зрусифікованого (тьху-тьху) „прямій ефір” і по радіо співають у прозі визначні провідники української справи, а народ цей -- анічічірк! Влаштували цьому народові повний Майдан -- а прогресу ну ніякого! Знову якісь коаліції, опозиції, універсали, європейські хартії (ну хіба європейці могли видати таку хартію, це бр-ех-ня, му-му, бєє-бєє тобто, так-так, звичайно, вибачте!), ЄЕПи і так далі! Тут навіть свідомий патріот нишком-тишком та й не уникне певних виразів, звичайно, запозичених з мови „блатняка і попси” і неіснуючої, але впівзнаваної давньомонгольської. Отакої...

Власне, вищевикладене можна вважати, із варіаціями, змістом, та „месіджем” програм текстів, діяльності, „розвідок” (досліджень), пісень, виступів „чорнобильських соловейок”. Коли їх нешанобливо хапають за руку на фальсифікаціях, перекрученнях, підмінах понять, неписьменності, спекуляціях, ксенофобії -- вони (це у кращому випадку) сором’язливо посміхаються та виправдовуються тим, що мовляв пост-геноцидному народові можна пробачити ці „невеличкі відступи” від істини. Адже зловісні росіяни та радянці геть „фальсифікували” нашу історію -- а через них і весь світ! Брехати та умисно розпалювати міжетнічну ворожнечу -- це „патріотично”.

Коли із цима „інтелігентами” стикається інтелектуал європейський, то єдине, що він може сказати, це „мамо, народіть мене назад!”, бо повітря над колишніми концтаборами ніколи не стане легким. І ця країна прямує до ЄС?! Он у Польщі дожилися -- націонал-соціалісти (ПІС --Самооборона -- ЛПС) при владі...Тепер наших сусідів намагаються ізолювати. Візитів мало, за один з них звільнили К. Марцинкевича, бо він, бач, якийс тойво евро...тобто євросоюзівський ФІЛ. Ай-яй-яй. Та Польщі принаймні далеко до наших можливих „обріїв”... Найстрашніше, що вся ця псевдопатріотична ахінея втовкмачується у молоді голови. А „-ізатори”, не вдаряючи і пальцем об палець, отримують і державні кошти на індустрію ксенофобії та профанацію українства. Їхній ідеал це Прибалтика -- бач, „як отих там придушили”, моментально з Іванових пробилися „Івановсами”! До речі, справу про ці „еси” вже слухає Європейський суд з прав людини... Думки, якими хочеться поділитися нижче, гадаю, будуть цікавими для тих, хто і справді вболіває за долю української справи, розвиток нашої мови та культури.

&&&Три можливості

По-перше, підручникова концепція історії України (у фахівців історія завжди буде іншою) має бути переглянута у бік розбудови міфу про безперервну державність. Так влаштували „побутову історію” усі справді державні та успішні народи. Та це й близько до правди, врешті-решт: хіба не було Велике князівство Київське, князівство, а пізніше королівство Галицько-Волинське, Січ, Російська Імперія (жах, жах!), УНР, УРСР -- державами українців? При цьому не має бути важливим, якою мовою вони розмовляли або до якої церкви ходили. Будь-який інший підхід травмує майбутні покоління, прищеплюючи їм комплекс меншовартості, провінційність та ксенофобію. І „пост-геноцидне суспільство”, і „шляхи аріїв”, а так само „менших єдинокорінних братів” маємо відправити на смітник, це одна з головних умов європеїзації. Бо інакше над нами продовжуватимуть знущатися і у Москві, і у Варшаві, і у Брюсселі -- бо „-ізатори” представляють нас як вічних „недо-”. Цього всього маємо позбутися.

По-друге, Україна має навернути на свій бік діаспору. Про східну ми забули, а для західної, яка, на жаль, просякнута вбогими уявленнями „-ізаторів”, українські українці загалом є просто юрбою асимільованих жебраків. Усього лише мільйонів двадцять державних доларів (це невеликі гроші для нинішньої України!) геть змінили б цю ситуацію, адже такою сумою Україна перекрила б усі діаспорні пропагандистські програми і просувала би саме свої сучасні цінності та інтереси у „закордонні”. У програмах, які здійснювалися б на кошти цього щорічного бюджету, „хуторянство” має бути зведено до мінімуму. Від іміджу „жебраків» ми б уже звільнилися, а щодо „асимільованих”, то…Закордонним добродіям довелося б змиритися із тим, що сучасні українці не менші й не більші європейці за решту, не більші „-фоби”, аніж, скажімо, індуси -- „англофоби”. А також із тим, що ці українські достойники по світах теж належать до модерної нації, а не до якоїсь конструкції у стилі псевдоколоніел, вигаданої не надто інтелігентними людьми недоброї волі.

Соромно, що на відміну від Росії, Казахстану, тим більше Ізраїлю, багатьох інших країн із ефективними програмами підтримки діаспори та репатріації -- Україна до сих пір не має навіть відомства у справах діаспори! Імідж України у світі має складатися з прогресивних компонентів: промисловість, наука, класичне та сучасне мистецтво, толерантність, привітність, мультикультуралізм. Архаїка -- це туристична екзотика, та й її необхідно відфільтрувати від можливих двозначних елементів.

По-третє, надважливо відмовитися від спроб, будь-яких, розширення україномовного простору, САМЕ ЗА РАХУНОК звуження російськомовного. Усі п’ятнадцять років ця стратегія зазнає щоразу більших невдач, і це не дивно. Сучасний світ давно перегорнув у своїй історії сторінку етнічних експериментів „зверху”, перейшов до збереження (!) тих ідентичностей, яким не пощастило у процесі своєї еволюції „озброїтися” однією з імперських мов. При цьому кількість носіїв імперських мов і формованої ними глобальної культури буде лише зростати.

Останній шанс переламати ситуацію, скориставшись з адмінресурсу, в українців був у 20-30-х рр. минулого століття, за часів поєднаної з індустріалізацією доби „націонал-комунізму”. Попри те, що політична українськість (в усіх сферах) утискалася і знищувалася сталінським режимом та його наступниками (правда, найменшою мірою через якусь ОСОБЛИВУ українофобію цих режимів), для політично нейтрального українства було зроблено максимум. Адже до сих пір масштаби українськості, скажімо, у літературі -- непорівнянні із постсталінською добою в УРСР...

Провідники української справи мають навчитися, як зараз модно казати, „позитивно мислити”, створювати якісно інший культурний простір, не порушуючи сусідніх. Серед іншого, цьому можуть і мають сприяти нові (!) сучасні (!) та міжнародно визнані (за якістю) україномовні вищі навчальні заклади, проекти на кшталт „Дорогами українців”, молодіжні та професійні культурні проекти, подібні до тих, які фінансує в Україні Рада Європи та ЮНЕСКО, де акцент зроблено на спільній спадщині, на позитивній історії та об’єднувальному сьогоденні, на обміні досвідом, тощо. Хотілося б, звичайно, аби з нашою літературою теж трапилося якесь диво і з неї десь поділися промоутери стилю „що бачу те й пишу”, а також експериментатори у галузі синтезу західного діалекту із російською та вокзальним „суржиком”, але, видається, це набагато триваліший процес.

Взагалі, усі україномовні спільноти в Україні мають нарешті пройти крізь своєрідне „очищення” від різнобарвних профанаторів та ксенофобів, які перетворили українську справу, за поодинокими виключеннями, на узбічну щодо Європи та Росії „фортецю”. З якої наше суспільство атакує агресивна і архаїчна... меншина, а процес розвитку сучасної європейської нації майже припинився, бо ця фортеця, на жаль, серед своїх мурів та бастіонів нараховує і деякі адміністративні будівлі, чиї службовці мають служити всьому суспільству, спільноті громадян України, не розрізняючи їхнього походження або мови.

Якщо українська справа принаймні почне користатися із перелічених можливостей, то матимемо надію, що НЕ ВСІ шанси на збереження мови і культури буде втрачено через діяльність ксенофобів та маніпуляторів, які вже вдруге за 15 років ледь не зруйнували нашу країну, отруюючи „етер” примітивними міфами, фальсифікаціями та нищівною агресією проти всіх, хто не годен миритися із нав’язуванням концепції „трьох сортів України” (яку особисто автор уперше побачив на 5 каналі із роз-ясненням, що нібито таким чином розподіляється доступ до каналу регіонами України...так що хто що вигадав?), із мішаниною громадянства, етнічності, мовності, історії тощо в єдиний, добре знайомий ще з часів Другої світової „коктейль”. Через який вибухнула Європа. А нашому роду і справді не буде переводу -- якщо змагатимемося за справжні загальнолюдські, а не фіктивні племінні цінності.

Відповіді

  • 2006.08.22 | Боррачо

    Цікаво

    Місцями - блискуче.
  • 2006.08.22 | Nemesis

    Добрий початок для обговорення.

    Не з усім я можу погодитися, але цікаво і того з чим я б погодився більше, ніж того, з чим я б непогодився. :)
    Може напишите продовження?
    Ось приклад. В Вас просковзнула одна цифра: 20.000.000 державних доларів для роботи з діаспорою. Які структури з наявних могли б HE розкрасти ці гроші та HE показати який-небудь кривий горщик (ось, оце і коштує 20 мільйонів)?
    Які б програми Ви маєте на увазі? Я не думаю, що Ви пропонуєте видавати на кожну діаспорну багатотиражку паралельну антитиражку де стоять ті ж самі тексти, але всюди вставлено "Ні"...
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.08.23 | Боррачо

      Мовчать ховрашки

      Або цікавіше свістіти у бік москалів, або нема чого відповісти.

      :)
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.08.23 | Дядя Вова

        Просто не нужно писать так длинно на ФОРУМАХ,

        это же не интернет-газета, нужно хоть немного уважать наше время.
        Плюс так формально, без шуток, без эмоций. Читать это, как глотать сухое холодное пюре.
        Всё то же, даже лучше, можно было сказать 1-2 абзацами. Из принципа на такие неуважения к читателям не реагирую.

        P.S. Тот, кто смог дочитать статью до конца, пусть мне возразит.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2006.08.23 | Nemesis

          Це особиста справа кожного автора.

          Дядя Вова пише:

          > P.S. Тот, кто смог дочитать статью до конца, пусть мне возразит.

          Мені сподобалося. Я навіть написав сам для себе зразок нової статті для української діаспори.

          Стаття старого стиля:

          Писанки у фарбах мiста

          У Х. була прoвeдeна виставка дo Вeликoдня, яку пiдгoтували нацioнальнi мeншини мiста . Участь брали i українцi мiста Х.
          Вeлику дoпoмoгу у пiдгoтoвцi дo виставки надали Toвариству сeстри-Василiянки, якi мають у свoєму музeї прeкраснi писанки , чудoвi вишитi рушники , українськe нацioнальнe вбрання , щo збагатилo виставку нашoї мeншини.
          Вeлику увагу глядачiв привeрнули дo сeбe дeрeв’янi писанки , числeннi вишиванки 'хрeстикoм’ та двi ляльки в нацioнальнoму вбранi, у вiнках з кoльoрoвими стрiчками. А дiвчата iз Пeтрiвцiв пoдарували глядачам танeць.

          Стаття нового стиля:

          Гоп-гоп-гоп, а ми танцюєм!

          У Х. була проведена виставка до Великодня, яку підготували горді преставники Великої України (ну і різна дрібна шушваль). Велику допомогу у підготовці до виставки надали Товариству 20.000.000 долярів від Великої України, на які українці змогли привезти на виставку свої "Бентлі", "Майбахи" та грубі золоті ланцюги.
          Велику увагу глядачів привернули до себе дерев'яна модель літака "Мрія" виконана в масштабі 1:1, розшита 'хрестиком', розписана в стилі традиційних писанок та дві ляльки в шкіряних куртках та будьоновках з українським тризубом. Учасники також встановили намети на центральному майдані міста з вимогою об'явити війну Україні, бо її мешканці неправильно голосували на останніх виборах до сільради села Великі Усери та альтернативні намети з вимогами не звертати увагу на вимоги з перших наметів. Cвяткування Великдня буде продовжуватися до повної перемоги.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2006.08.23 | Дядя Вова

            Я намагався допомогти авторові на майбутнє, а не полаятися з ним

        • 2006.08.23 | Timeo

          Не можна було коротше.

          У статті ДУЖЕ багато довільних стверджень та прямої брехні, а щоб вони виглядали переконливо їх треба обгортати правдою та загальновідомими фактами. Тому і получається стаття такою довгою. Коротшою її зробити не можна, бо якщо би її було викладено просто та стисло, то навіть ви з вашими переконаннями - і то плюнули би та прокоментували "ну що за дурня?!".
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2006.08.23 | Nemesis

            Не все, що Вам неподобається, є брехнею.

            Timeo пише:
            > У статті ДУЖЕ багато довільних стверджень та прямої брехні

            "Довільні твердження" ще бувають особистою думкою, а "пряма брехня" буває альтернативним поглядом. Пора вже позбуватися сталінського начина мислення з "єдино вірним вченням" та необхідним заколотом ворогів.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2006.08.23 | Timeo

              Звісно, але є те що мені просто не подобається, а є брехня.

              > "Довільні твердження" ще бувають особистою думкою, а "пряма брехня" буває альтернативним поглядом.

              Особиста думка у серйозній статті має бути позначена як особиста думка, а не як беззаперечна істина.

              Альтернативний погляд - це добре, якщо це дійсно альтернативний погляд, а не маніпулятивне викладення неправдивої інформації.

              > Пора вже позбуватися сталінського начина мислення з "єдино вірним вченням" та необхідним заколотом ворогів.

              Та хто ж проти? Тільки до чого це ви пишете? Я ж не "єдино вірне вчення" пропогандую, а на недоліки статті вказую :)
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2006.08.23 | Nemesis

                ВСЯ стаття і є особистою думкою

                Не треба одразу втілювати її в життя та докладати про результати, цей час вже позаду. :)
                На мою думку "серйозність" це дуже слизький критерій, адже всі найбільші дурниці робляться з надзвичайно серйозним виглядом. Якщо Вам щось несподобалося, покажіть конкретно ЩО саме несподобалося.
                Мені особисто неподобається ні сучасний стан "розбудови української державності" та продовження в стилі "засієм ще більше, нехай той довгосик вдавиться", ні "великі рішення" в стилі Василія Івановича Чапаєва з анекдота (за 100 метрів до іншого берега згадати, що втомився та попливти 3 киометра назад).
                Я бачу, що не в мене одного такий настрій і з насолодою послухаю іншу думку та спробую викласти свою.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2006.08.23 | Riesenschnauzer

                  Не подобається

                  в статті мені весь її тон. Зверхнє глузування ті підміна понять.

                  А ще більше не подобається те, що зараз метою всіх наших урядовців та політиків є впевнити українців, що ніяка Росія не впливає на Україну. Цьому ж служить і ця стаття. Але, як відомо головна задача диявола впевнити всіх, що його не існує.
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2006.08.23 | Nemesis

                    Напішить про кінцеве рішення російського питання

                    Riesenschnauzer пише:

                    > А ще більше не подобається те, що зараз метою всіх наших урядовців та політиків є впевнити українців, що ніяка Росія не впливає на Україну. Цьому ж служить і ця стаття. Але, як відомо головна задача диявола впевнити всіх, що його не існує.

                    Так, в Вас великі проблеми. Яким Ви бачите вихід?
                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                    • 2006.08.23 | Riesenschnauzer

                      Re: Напішить про кінцеве рішення російського питання

                      Nemesis пише:
                      > Riesenschnauzer пише:
                      >
                      > > А ще більше не подобається те, що зараз метою всіх наших урядовців та політиків є впевнити українців, що ніяка Росія не впливає на Україну. Цьому ж служить і ця стаття. Але, як відомо головна задача диявола впевнити всіх, що його не існує.
                      >
                      > Так, в Вас великі проблеми. Яким Ви бачите вихід?

                      В мене проблем не має, я просто не люблю, коли мене хтось тримає за дурня. Впливати на це я не можу, тому лишається тільки емоційно реагувати на те чи інше. Негативно, або позитивно.

                      Все, що я можу сказати - це декларативні істини і не думаю, що їх потрібно повторювати, бо це мало що змінить. Яке "російське питання"? Можливо Ви не бачите, що відбувається потужна експансія Росії в Україні? Що ведеться цілеспрямована робота на підпорядкування нафтогазової галузі та суміжної енергетичної російським бізнес-колам, які в свою чергу підпорядковані уряду РФ?

                      Нещодавно, просто чудо якесь, що це все попало жо ефіру, була передача на 5-му за участю експертів нафтогазової галузі, не пам'ятаю прізвищ. Відбувалось це якраз після підписання "універсалу" з "нафтовиками" щодо цін на пальне. Ось ці експерти сказали наступне, що всі ці введення обмеження на ввезення нафтопродуктів ніяким чином не стусуються російських нафтопродуктів, бо з РФ Україна має договір про сприяння у торгівлі. Це перше. Друге (були ще моменти, але ці - основні) в тому, що Україна має найбільші у Східній Європі потужності у нафтопереробці. Але використовує їх десь відсотків на 10. Чому, постає питання, не завозити більш дешеву нафту, переробляти її на бензин, отримувати продукти нафтопереробки для власних потреб, а бензин продавати на Захід (маючи перевагу перед російськими експортерами за рахунок географічнго положення), не кажучи вже про реалізацію на власній території. Ні! Замість цього потрібно купувати в Росії бензин.

                      То в кого проблеми?
                      згорнути/розгорнути гілку відповідей
                      • 2006.08.23 | Nemesis

                        Bи збираєтесь проблеми вірішувати?

                        Riesenschnauzer пише:

                        > В мене проблем не має, я просто не люблю, коли мене хтось тримає за дурня. Впливати на це я не можу, тому лишається тільки емоційно реагувати на те чи інше. Негативно, або позитивно.

                        Павазмушшацца значить хочете. Зачот.

                        > Все, що я можу сказати - це декларативні істини і не думаю, що їх потрібно повторювати, бо це мало що змінить. Яке "російське питання"? Можливо Ви не бачите, що відбувається потужна експансія Росії в Україні? Що ведеться цілеспрямована робота на підпорядкування нафтогазової галузі та суміжної енергетичної російським бізнес-колам, які в свою чергу підпорядковані уряду РФ?

                        Бачу. Тому однозначно підтримав в свій час позицію Тимошенко відносно зміни цін всупереч існуючій угоді. З зауваженням, що нічого змінити вже не вдасться (вже встигли підмахнути нову угоду, що одразу знищила стару). Але ви мабуть забули, що це було "історичною перемогою"? І прекрасно тоді впоралися без ПРУ та Януковича! Можем, значить, самі зробити собі і потім вазмушшацца, що хтось інший винний?

                        > Але використовує їх десь відсотків на 10.

                        Це спадок СССР. Тепер, коли РФ та Україна є дві різних країни більше ніж 10% навряд чи вдастся завантажити. Як і заповнити найбільші в Європі газові резервуари. І я навіть не можу визвіритися за це на росіян: чому раптом вони мають піклуватися за добробут іноземної держави (читай України)?

                        >Чому, постає питання, не завозити більш дешеву нафту, переробляти її на бензин, отримувати продукти нафтопереробки для власних потреб, а бензин продавати на Захід (маючи перевагу перед російськими експортерами за рахунок географічнго положення), не кажучи вже про реалізацію на власній території. Ні! Замість цього потрібно купувати в Росії бензин.

                        Росія не продасть нафту для цього. Або вимагатиме отримання переробних заводів. Не треба бути пророком, щоб це предсказати.

                        > То в кого проблеми?

                        Ви, схоже, знаходитесь в стані війни з РФ та будь-яку економичну діяльність оцінюєте з позицій "співробітництво з ворогом під час війни"?
                • 2006.08.23 | Timeo

                  ВСЯ стаття є повною дурнею з претензіями.

                  > На мою думку "серйозність" це дуже слизький критерій, адже всі найбільші дурниці робляться з надзвичайно серйозним виглядом. Якщо Вам щось несподобалося, покажіть конкретно ЩО саме несподобалося.

                  Я вже нижче по гілці докладно написав, що саме мені не сподобалося. Коротко це: не сподобалися у статті демагагія, перекручення фактів, далекосяжні висновки з висмоктаних із пальця положень. Хіба не достатньо :)

                  > Мені особисто неподобається ні сучасний стан "розбудови української державності" та продовження в стилі "засієм ще більше, нехай той довгосик вдавиться", ні "великі рішення" в стилі Василія Івановича Чапаєва з анекдота (за 100 метрів до іншого берега згадати, що втомився та попливти 3 киометра назад).
                  > Я бачу, що не в мене одного такий настрій і з насолодою послухаю іншу думку та спробую викласти свою.

                  Не знаю як вам, а автору, як це видно з кількості фактичних перекручень у статті, не подобається не "сучасний стан розбудови української державності", а його уява про це. Якщо ви згодні з його "аргументами", то мабуть і вам варто задуматись.
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2006.08.23 | Nemesis

                    І хто про це каже? Як запитував колись Геродот.

                    Timeo пише:

                    > Я вже нижче по гілці докладно написав, що саме мені не сподобалося. Коротко це: не сподобалися у статті демагагія, перекручення фактів, далекосяжні висновки з висмоктаних із пальця положень. Хіба не достатньо :)

                    Ні, недостатньо. Бо хто ж тоді доведе, що Ваша відповідь не є демагогією, висмоктаною з пальця?

                    > Не знаю як вам, а автору, як це видно з кількості фактичних перекручень у статті, не подобається не "сучасний стан розбудови української державності", а його уява про це.

                    У Вас, значить, є доводи про те, що все йде чудово, що десь є план, за яким саме такі наслідки і планувалися? Поділіться, будь-ласка! Бо мене наприклад вже приморили танці в стилі "всі нас зрадили, шеф, усьо пропало!"

                    >Якщо ви згодні з його "аргументами", то мабуть і вам варто задуматись.

                    Яка чудова порада! Я її перепишу в зошит.
                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                    • 2006.08.23 | Timeo

                      Re: І хто про це каже? Як запитував колись Геродот.

                      Nemesis пише:
                      > > Я вже нижче по гілці докладно написав, що саме мені не сподобалося. Коротко це: не сподобалися у статті демагагія, перекручення фактів, далекосяжні висновки з висмоктаних із пальця положень. Хіба не достатньо :)
                      > Ні, недостатньо. Бо хто ж тоді доведе, що Ваша відповідь не є демагогією, висмоктаною з пальця?

                      Читайте. Докази та приклади по окремих моментах я навів. Якщо вважаєте їх недостатньо детальними - задавайте питання, я розгорну докладніше. А перебирати усю цю довжелезну статтю та розкладати її по поличках я вже, вибачте, не буду. Обмежуся тільки частиною - решта незкраща.

                      > > Не знаю як вам, а автору, як це видно з кількості фактичних перекручень у статті, не подобається не "сучасний стан розбудови української державності", а його уява про це.
                      > У Вас, значить, є доводи про те, що все йде чудово, що десь є план, за яким саме такі наслідки і планувалися? Поділіться, будь-ласка! Бо мене наприклад вже приморили танці в стилі "всі нас зрадили, шеф, усьо пропало!"

                      А про які саме "наслідки" ви говорите?
                      згорнути/розгорнути гілку відповідей
                      • 2006.08.23 | Nemesis

                        Ви що, з Америки? Я серйозно запитую.

                        Ви що, пропустили попередню серію коли пропагандисти переконували, що Схід України неправильним чином користується виборами, складається з зрадників та є п'ятою колоною Антихриста? Лише миттєвий розпуск Верховної Ради під тиском порожніх наметів може зупинити немінучу катастрофу (це і скромна лепта в 20 долярів). Hе збираюся повторювати всі заклинання та магічні формули зараз. Я спробую перебороти сам себе та побажати Вам те, що я не побажаю собі: почитайте статті "Майдаун-інформа" та відчуйте дух Армагеддона (якщо не зробите, я не ображуся, бо я сам їх не читаю, але з того, що адмін-тролі затаскують сюди можна теж скласти враження).
                        згорнути/розгорнути гілку відповідей
                        • 2006.08.23 | Timeo

                          Re: Ви що, з Америки? Я серйозно запитую.

                          > Ви що, пропустили попередню серію коли пропагандисти переконували, що Схід України неправильним чином користується виборами, складається з зрадників та є п'ятою колоною Антихриста?
                          > Hе збираюся повторювати всі заклинання та магічні формули зараз. Я спробую перебороти сам себе та побажати Вам те, що я не побажаю собі: почитайте статті "Майдаун-інформа" та пронікнетеся духом Армагеддона (якщо не зробите, я не ображуся, бо я сам їх не читаю, але з того, що адмін-тролі затаскують сюди можна теж скласти враження).

                          Вибачте, я взагалі не розумію, про що ви торочите. Ми взагалі статтю обговорюємо, чи вашу життєву позицію?
                          згорнути/розгорнути гілку відповідей
                          • 2006.08.23 | Nemesis

                            Звірка

                            Ви казали, що вся концепція розвитку державності є дуже класною, лише В.В. Корнілов висмоктав з пальця якусь демагогію?
                            згорнути/розгорнути гілку відповідей
                            • 2006.08.23 | Timeo

                              Re: Звірка

                              > Ви казали, що вся концепція розвитку державності є дуже класною, лише В.В. Корнілов висмоктав з пальця якусь демагогію?

                              Ні, це не так. Я не обговорював ніяких концепцій.

                              Що я дійсно казав, так це що В.В.Корнілов висмоктав з пільця якусь дурню, яка не має жодного відношення до будь-чого.

                              Якщо вас турбує "концепція розвитку державності" - це інше питання, про яке мені говорити, вибачте, не дуже цікаво - особливо, ще раз прошу, з вами. Не ображайтеся, будь ласка - я просто дійсно не бачу чого ми з вами можемо обговорювати і до чого врешті можемо договоритися.

                              Стаття - інша справа. Вона просто відверто нікчемна, незалежно від тих ідей, які вона намагається підтримувати.
                              згорнути/розгорнути гілку відповідей
                              • 2006.08.23 | Nemesis

                                Отаке. Спасибі, що не вдарив!

                                Timeo пише:

                                > Ні, це не так. Я не обговорював ніяких концепцій.

                                B статті критикувалася стара концепція та пропонувался нова (з якою я можу непогоджуваться).

                                > Що я дійсно казав, так це що В.В.Корнілов висмоктав з пільця якусь дурню, яка не має жодного відношення до будь-чого.

                                Це для мене нове слово ведення диспутів. Думаю, що постсовкове. Я б його условно назвав "всрусь, але не погоджусь", при чому видно вважається, що власні слова отримані від бога та мають силу закона.

                                > Якщо вас турбує "концепція розвитку державності" - це інше питання, про яке мені говорити, вибачте, не дуже цікаво - особливо, ще раз прошу, з вами.

                                Звичайно, а як же на особистість не перейти?

                                >Не ображайтеся, будь ласка - я просто дійсно не бачу чого ми з вами можемо обговорювати і до чого врешті можемо договоритися.

                                Я взагалі думаю, що пошук правди сам по собі збагачує. Але це моє особисте переконання.

                                > Стаття - інша справа. Вона просто відверто нікчемна, незалежно від тих ідей, які вона намагається підтримувати.

                                І? Що сталося? Чому такий спалах емоцій? Навіть якщо автор в три строчки зміг вкласти весь доробок великого академика емоції не замінюють розум.
                                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                                • 2006.08.28 | Timeo

                                  Now we're getting somewhere!

                                  Пане Немезизе, ви дарма так перейнялися. Будь ласка, не нервуйте:

                                  Nemesis пише:
                                  > > Ні, це не так. Я не обговорював ніяких концепцій.
                                  > B статті критикувалася стара концепція та пропонувался нова (з якою я можу непогоджуваться).

                                  Ось тут ми з вами і розходимося. Я вважаю (і доводжу це у своєму першому дописі на цю тему), що у т.зв. статті НІЧОГО не критикувалося. Просто білий шум негативного емоційного сфарбування.

                                  > > Що я дійсно казав, так це що В.В.Корнілов висмоктав з пільця якусь дурню, яка не має жодного відношення до будь-чого.
                                  > Це для мене нове слово ведення диспутів. Думаю, що постсовкове. Я б його условно назвав "всрусь, але не погоджусь", при чому видно вважається, що власні слова отримані від бога та мають силу закона.

                                  Майте совість! Я ж у найпершому дописі про цю "статтю" ввкорнілова докладно розписав що там не так. Заперечень по суті не було.

                                  > > Якщо вас турбує "концепція розвитку державності" - це інше питання, про яке мені говорити, вибачте, не дуже цікаво - особливо, ще раз прошу, з вами.
                                  > Звичайно, а як же на особистість не перейти?

                                  Бережіть нервні клітини, вони не відновлюються. Я не маю ані найменшого наміру вас образити чи принизити - просто на мою думку наші позиції з цього питання такі різні, що конструктивного діалогу в нас не вийде. А суперечка заради суперечки не потрібна ані мені ані, сподіваюся, вам також.

                                  > > Стаття - інша справа. Вона просто відверто нікчемна, незалежно від тих ідей, які вона намагається підтримувати.
                                  > І? Що сталося? Чому такий спалах емоцій? Навіть якщо автор в три строчки зміг вкласти весь доробок великого академика емоції не замінюють розум.

                                  Просто не люблю коли з мене намагаються робити дурня. А стаття саме намагається зробити дурнів зі своїх читачів.

                                  Погляньте: за радянських часів уславлений науковець (до речі, росіянин та корінний москвич, тобто, аж ніяк не "бЕндера") розробив та довів численими фактами з розкопок та досліджень старовинних документів теорію виникнення Київської держави. Більше того, виклав її у доступній та популярній формі захоплюючої розповіді, див. приміром тут: http://lib.ru/HISTORY/RYBAKOW_B_A/russ.txt. Зараз це фактично основна ЗАГАЛЬНОВИЗНАНА істориками теорія. Якщо деякі конкретні моменти і зазнають буває критики, то про серйозні спроби заперечити основні положення наразі навіть не чутно.

                                  На форумі є фахові історики, якщо я помиляюся, хай вони мене виправлять.

                                  Ось є читач, який, цілком можливо, не є якимось знавцем історії та про Київську Русь і пам`ятає тільки що там були такі князі, Володимир та Ярослав, їхні портрети ще на гривнях зображено. І тут якесь ввкорнилов розповідає йому стислий виклад тієї теорії, при цьому вставляє ще свої "дотепні", як воно вважає, коментарі - щоб пояскравіше зобразити цю теорію як апріорі дурнуватий наробок якихось маргінальних збоченців.

                                  Можливо, автор дійсно абсолютно не петрає в тому, що пише. Тоді стаття однозначно не варта обговорення. Або, що більше схоже на правду, він навмисне перекручує факти та вводить читача в оману. Тоді стаття знову ж таки варта обговорення лише з точки зору використаних у ній маніпулятивних технологій.

                                  Я розумію, вам чимось дуже не подобається "стара концепція". Будь ласка, давайте зачекаємо з її обговоренням до якоїсь статті, яка ДІЙСНО матиме якесь відношення до "концепцій". Де дійсно будуть вказані якісь недоліки, якісь досягнення, наводитись якісь аргументи.
            • 2006.08.23 | Зверопупс

              Re: Автора статьи - в президенты!!!!

              Если бы у Ющенко и компании было бы хоть 50% мудрости, толерантности и европейскости ( пардон за корявое слово), как у автора этой статьи - никогда бы Восток и Юг Украины не голосовал бы за русскоговорящих уголовников.
              респект автору. Умница и молодец.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2006.08.28 | Timeo

                Спочатку тре з`ясувати: автор брехло чи неуч?

  • 2006.08.23 | stefan

    знову питання до Шарпа

    vvkornilov пише:
    > ... мене назад!”, бо повітря над колишніми концтаборами ніколи не стане легким. І ця країна прямує до ЄС?! Он у Польщі дожилися -- націонал-соціалісти (ПІС --Самооборона -- ЛПС) при владі...Тепер наших сусідів намагаються ізолювати. Візитів мало, за один з них звільнили К. Марцинкевича, бо він, бач, якийс тойво евро...тобто євросоюзівський ФІЛ. Ай-яй-яй. Та Польщі принаймні далеко до наших можливих „обріїв”... Найстрашніше, що вся ця псевдопатріотична ахінея втовкмачується у молоді голови. А „-ізатори”, не вдаряючи і пальцем об палець, отримують і державні кошти на індустрію ксенофобії та профанацію українства. Їхній ідеал це Прибалтика -- бач, „як отих там придушили”, моментально з Іванових пробилися „Івановсами”! До речі, справу про ці „еси” вже слухає Європейський суд з прав людини... Думки, якими хочеться поділитися нижче, гадаю, будуть цікавими для тих, хто і справді вболіває за долю української справи, розвиток нашої мови та культури.
    >
    > &&&Три можливості
    >
    > По-перше, підручникова концепція історії України (у фахівців історія завжди буде іншою) має бути переглянута у бік розбудови міфу про безперервну державність. Так влаштували „побутову історію” усі справді державні та успішні народи. Та це й близько до правди, врешті-решт: хіба не було Велике князівство Київське, князівство, а пізніше королівство Галицько-Волинське, Січ, Російська Імперія (жах, жах!), УНР, УРСР -- державами українців? При цьому не має бути важливим, якою мовою вони розмовляли
    А Франція і Велика Британія за 200О років якими мовами розмовляли і як називалися, як держави?
    > або до якої церкви ходили.
    Церква, напевно, найбільше впливала на формування свідомості людей, в т.ч. на національну свідомість.
    > Будь-який інший підхід травмує майбутні покоління, прищеплюючи їм комплекс меншовартості, провінційність та ксенофобію. І „пост-геноцидне суспільство”, і „шляхи аріїв”, а так само „менших єдинокорінних братів” маємо відправити на смітник, це одна з головних умов європеїзації. Бо інакше над нами продовжуватимуть знущатися і у Москві, і у Варшаві, і у Брюсселі -- бо „-ізатори” представляють нас як вічних „недо-”. Цього всього маємо позбутися.
    >
    > По-друге, Україна має навернути на свій бік діаспору. Про східну ми забули, а для західної, яка, на жаль, просякнута вбогими уявленнями „-ізаторів”, українські українці загалом є просто юрбою асимільованих жебраків. Усього лише мільйонів двадцять державних доларів (це невеликі гроші для нинішньої України!) геть змінили б цю ситуацію, адже такою сумою Україна перекрила б усі діаспорні пропагандистські програми і просувала би саме свої сучасні цінності та інтереси у „закордонні”. У програмах, які здійснювалися б на кошти цього щорічного бюджету, „хуторянство” має бути зведено до мінімуму. Від іміджу „жебраків» ми б уже звільнилися, а щодо „асимільованих”, то…Закордонним добродіям довелося б змиритися із тим, що сучасні українці не менші й не більші європейці за решту, не більші „-фоби”, аніж, скажімо, індуси -- „англофоби”. А також із тим, що ці українські достойники по світах теж належать до модерної нації, а не до якоїсь конструкції у стилі псевдоколоніел, вигаданої не надто інтелігентними людьми недоброї волі.
    >
    > Соромно, що на відміну від Росії, Казахстану, тим більше Ізраїлю, багатьох інших країн із ефективними програмами підтримки діаспори та репатріації -- Україна до сих пір не має навіть відомства у справах діаспори! Імідж України у світі має складатися з прогресивних компонентів: промисловість, наука, класичне та сучасне мистецтво, толерантність, привітність, мультикультуралізм. Архаїка -- це туристична екзотика, та й її необхідно відфільтрувати від можливих двозначних елементів.
    >
    > По-третє, надважливо відмовитися від спроб, будь-яких, розширення україномовного простору, САМЕ ЗА РАХУНОК звуження російськомовного. Усі п’ятнадцять років ця стратегія зазнає щоразу більших невдач, і це не дивно.
    Шарпе, як Ви це оцінюєте?
    > Сучасний світ давно перегорнув у своїй історії сторінку етнічних експериментів „зверху”, перейшов до збереження (!) тих ідентичностей, яким не пощастило у процесі своєї еволюції „озброїтися” однією з імперських мов. При цьому кількість носіїв імперських мов і формованої ними глобальної культури буде лише зростати.
    Знову питання до Шарпа.
    >
    > Останній шанс переламати ситуацію, скориставшись з адмінресурсу, в українців був у 20-30-х рр. минулого століття, за часів поєднаної з індустріалізацією доби „націонал-комунізму”. Попри те, що політична українськість (в усіх сферах) утискалася і знищувалася сталінським режимом та його наступниками (правда, найменшою мірою через якусь ОСОБЛИВУ українофобію цих режимів), для політично нейтрального українства було зроблено максимум. Адже до сих пір масштаби українськості, скажімо, у літературі -- непорівнянні із постсталінською добою в УРСР...
    >
    > Провідники української справи мають навчитися, як зараз модно казати, „позитивно мислити”, створювати якісно інший культурний простір, не порушуючи сусідніх. Серед іншого, цьому можуть і мають сприяти нові (!) сучасні (!) та міжнародно визнані (за якістю) україномовні вищі навчальні заклади, проекти на кшталт „Дорогами українців”, молодіжні та професійні культурні проекти, подібні до тих, які фінансує в Україні Рада Європи та ЮНЕСКО, де акцент зроблено на спільній спадщині, на позитивній історії та об’єднувальному сьогоденні, на обміні досвідом, тощо. Хотілося б, звичайно, аби з нашою літературою теж трапилося якесь диво і з неї десь поділися промоутери стилю „що бачу те й пишу”, а також експериментатори у галузі синтезу західного діалекту із російською та вокзальним „суржиком”, але, видається, це набагато триваліший процес.
    >
    > Взагалі, усі україномовні спільноти в Україні мають нарешті пройти крізь своєрідне „очищення” від різнобарвних профанаторів та ксенофобів, які перетворили українську справу, за поодинокими виключеннями, на узбічну щодо Європи та Росії „фортецю”. З якої наше суспільство атакує агресивна і архаїчна... меншина, а процес розвитку сучасної європейської нації майже припинився, бо ця фортеця, на жаль, серед своїх мурів та бастіонів нараховує і деякі адміністративні будівлі, чиї службовці мають служити всьому суспільству, спільноті громадян України, не розрізняючи їхнього походження або мови.
    >
    > Якщо українська справа принаймні почне користатися із перелічених можливостей, то матимемо надію, що НЕ ВСІ шанси на збереження мови і культури буде втрачено через діяльність ксенофобів та маніпуляторів, які вже вдруге за 15 років ледь не зруйнували нашу країну, отруюючи „етер” примітивними міфами, фальсифікаціями та нищівною агресією проти всіх, хто не годен миритися із нав’язуванням концепції „трьох сортів України” (яку особисто автор уперше побачив на 5 каналі із роз-ясненням, що нібито таким чином розподіляється доступ до каналу регіонами України...так що хто що вигадав?), із мішаниною громадянства, етнічності, мовності, історії тощо в єдиний, добре знайомий ще з часів Другої світової „коктейль”. Через який вибухнула Європа.
    Знову питання до Шарпа.
    > А нашому роду і справді не буде переводу -- якщо змагатимемося за справжні загальнолюдські, а не фіктивні племінні цінності.
  • 2006.08.23 | пан Roller

    (+1) Талановито.

  • 2006.08.23 | Timeo

    І до чого це все?!

    За великою (дуже великою) кількістю слів думку - не розгледіти, якщо вона там є. Про що ця стаття? Кому треба "забути шовінізм"?

    З наведеного тексту випливає сюрреалістична картина: якісь "вируючі юрби 'месій'" "перетворили" розвиток української мови "на власний бізнес". При цьому автор не забувши про традиційне "розділяй та володарюй" безапеляційно роздає ярлики: оці діячі "справжні", а вся решта, як він каже "чорнобильські соловейки".

    Далі йде якась сумбурна підбірка з найбільш одіозних міфів та напівміфів про українців, до того ще дещо спрощених та перекручених, виставлених у найпридуркуватішому світлі. Ідея автора/авторів ясна: пов`язати в уяві читача сприяння українській мові та культурі з одного боку та "придуркуваті повір`я" з іншого. Цей відомий демагогічний прийом має назву "оптова угода" (http://en.wikipedia.org/wiki/Package-deal_fallacy).

    До речі, дуже характерне висміювання автором розповіді про становлення Київської держави. Ах, як смішно:

    > Українці спромоглися створити впізнавану європейськими істориками Київську державу, аж раптом з Новгорода приплив Олег із „бригадою” скандинавських бандитів і все зіпсував. Він знищив правителів із відчутно українськими іменами Аскольд і Дір, та відірвав наших пращурів від зоресяйного плуга, а після нього сумнозвісний Ігор, побожна Ольга,войовничий Святослав, Володимир, Ярослав (одружений на англоданській принцесі Гіті) і ще один Володимир штовхнули народ у пекло загарбницьких війн.

    Мабуть, комусь дійсно смішно. А хтось з подивом побачить, що вище наведено (за виключенням того, що словом "українці" замінено вираз "давні слов`яни") короткий виклад однієї з книг видатного російського археолога та історика, голови Інституту археології Російської Академії Наук, директора Інституту Історії Російської Академії Наук, академіка-секретаря Відділення Історії РАН, Героя Соціалістичної праці, лауреата Ленінської та Сталінської премії, дійсного члена РАН, почесного члена Чехословацької, Польської та Болгарської Академій наук, доктора історичних наук, професора, почесного доктора Краківського Ягелонського Університету Бориса Олександровича Рибакова.

    Сміємося далі?

    ---

    Подальша суміш з правди, напівправди, вигадок та уявлень автора не має особливого значення - а його придумкуваті рекомендації і поготів.
  • 2006.08.23 | Riesenschnauzer

    Дотепно але найближча оцінка кг/ам

    Ну що сказати, я трохи посміявся. Трипільці мають до сучасних українців таке ж відношення як і до сучасних, скажімо, індійців.

    Доба Київської Русі вже більше торкається сучасної України, але теж на тому ж рівні як держава саксів стосується сучасної Великої Британії.

    Афтар дотепно посміявся над "науковими" історичними творами. Ще непогано було б привести приклад відомого українця Гатила, що всьому неосвіченому світові відомий як Аттіла, що Рим побуряв.

    Як воно там було і які генотипи найбільш вплинули на розвиток України нам ніколи достеменно не дізнатись. Та й навіщо?

    Далі один міф афтар намагається пдмінити іншим. Справа КГБ живе та намагається перемогти. Флаг в руки.

    КГ/АМ
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.08.23 | Дядя Вова

      Что такое кг/ам: килограмм на... «амперметр»?

      Заодно, если Вас не затруднит, то объясните тёмному, что такое UVMOD: «UVажаемый MODератор, шепчет на ушко вам Панасик из Крыжополя...»??? :) А то часто встречаю, но не в курсе, пора повысить свой IQ.
    • 2006.08.23 | stefan

      Re: Дотепно але найближча оцінка кг/ам

      Riesenschnauzer пише:
      > Ну що сказати, я трохи посміявся. Трипільці мають до сучасних українців таке ж відношення як і до сучасних, скажімо, індійців.
      >
      OK!
      > Доба Київської Русі вже більше торкається сучасної України, але теж на тому ж рівні як держава саксів стосується сучасної Великої Британії.
      >
      OK!
      > Афтар дотепно посміявся над "науковими" історичними творами. Ще непогано було б привести приклад відомого українця Гатила, що всьому неосвіченому світові відомий як Аттіла, що Рим побуряв.
      >
      Наскільки не дуже проф.історикам відомо, Аттіла був набагато ближче до мадьярів ніж до українців.
      Одна з центральних вулиць Буди(західного берегу Дунаю носить його ім"я.
      Хоча, етимологічно, "буда" - це хата.В Галичині до сих пір називають
      деяке житло "будами".Тай, взагалі, це слов"янське(старо слов"янське слово, яке означає "будинок", "хата".
      А "буда", "будка" збереглись для невеличких хаток.
      Наприклад:
      1.собача будка.
      2.будка для поліцейського в Росії.
      "забрати в будку" - відвести в поліцейський участок.
      > Як воно там було і які генотипи найбільш вплинули на розвиток України нам ніколи достеменно не дізнатись.
      Якщо зробити нормальний антропоанвліз(генетичний) - то не є проблема.

      >Та й навіщо?
      Щоб не задавати дурних питань.
      >
      > Далі один міф афтар намагається пдмінити іншим. Справа КГБ живе та намагається перемогти. Флаг в руки.
      >
      кому?
      > КГ/АМ
      ???
  • 2006.08.23 | catko

    чого ваша стаття ніби рутою з російської перекладена?

  • 2006.08.24 | vvkornilov

    окей, окей:)

    Позитивно ось що: ніхто, або майже ніхто не кинувся захищати псевдоісторію, це означає, хочеться вірити, що таки втрачено не все

    Одне конкретне запитання було -- хто ж буде ці уявні (для виділення їх необхідна політична воля, якої нема) державні мільйони розподіляти. Гм...бачте, до чого тут розкрадання? Це ж будуть гроші не для українських українських організацій, а, приміром, для КІУСу, Канадійський інститут українських студій. Мільйон долярів перекриє все, що йому жертвують сьогодні УСІ канадійські українці. І замість багатотомного видання, скажімо, "Етнографія спадників Гатили в Великих Усерах, їхня боротьба та їхня еміграція до Манітоби", вийде книга та диск "Українці - піонери Канади" (та, або, Аргентини, США, тощо), серед яких, до речі, є й східноукраїнські прізвища. До речі, перший політичний емігрант-українець взагалі був а) лівим б) журналістом в) з Одеси в) приїхав до Сан-Франциско на початку минулого століття і редагував там газету і г) багато хто про це знає?

    А той самий КУК за мільона два на рік, хіба не зможе лобіювати для України вигідні торговельні угоди? А зараз нафіга йому щось підримувати крім імпорту якогось барахла до України? Це наприклад.

    А у Петербурзі викупити квартиру Шевченко на Завгородньому проспекті, де він пів-життя прожив (донедавна там був бордель "Дике козенятко", тепер мобільний салон), повернути разом усі експонати до Шевченкової кімнати в музеї Академії Мистецтв та платити працівнику? Усе це обійдеться в усього лише 120 тис. євро та 5 тис. доларів на рік. І з москалями не треба воювати!

    Так чи інакше, таких проектів, як разових так і постійно діючих 10-15 на рік набереться. Головне, аби всі вони якимось чином показували, що "українська культура=світова культура", лікували меншовартісні комплекси, яких багато хто навіть не усвідомлює, вважаючи їхню підсвідому гру за патріотизм.

    З російської рутою не перекладав:) Володію без словника, навчили у "спеціальній школі міліції під Києвом" (Арнольд Шварценегер, "Червона спека").

    Обираючи, до речі українофобський нік, думав, якого характеру набуде плювання:) Але лімонка, мабуть, дефективна попалась:)чи просто ніхто увагу не звернув.

    Росія, блін чаклує...конспірує...(тут влучним був би комікс Кукриніксів із якимось здорованем із багнетом, який нахилився над беззахисним українцем). Для Росії, як до речі, і для бізнесів ПР наразі найголовніше ІРО, фондовий ринок, як місцевий, так і найголовніше - світовий. Путін - гарний бізнесмен, особливо як державний бізнесмен. А от змінити його можуть інші люди. Які "культур-мультур", або, як кажуть наші депутати "барахло" сприймають значно серйозніше.

    Наразі сама лише РЖД вносить до "російської справи за кордоном" не менш 10 млн. дол. Був такий собі минулого року російський собор у Празі. А РПЦ? Будівництво собору у ...Римі! Отже...часу в українців насправді не так багато. А вихід "закохати їх бек". Як? Примусом не вийде.

    Виставлянням усього російського у певному світлі, а це сьогодні десь 1\3 усіх оппо- та псевдоооппо стрічок новин, ну, виглядає якимсь підгавкуванням. Тим більше, що будь-який українець швидко переконається, якщо захоче, що все це переспіви тих політичних сил у Росії, які вже двічі зазнали поразки не через якісь фальсифікації чи обмеження, а через нікчемність. На кожному каналі російському чи не цілодобово стирчать хакамади та нємцови, народ їх рахує у кращому випадку за брудноруких дурнів. Але й тут ми не скористалися шансом! Чому ліберальний інститут Катона не у Києві, а у Москві? Чому там само Фонд Карнегі? Чому у нас млявіє "типу філіал" відкритого суспільства? Хоч би на боротьбі з Путіним чи ще кимось, як із "не-демократом" та "кривавою гебнею" піднялися! Аж ні, допомогу переворотам не надаємо, біженців виставляємо геть.

    Єдине, що порадувало в останні дні - це підготовка до відкриття у Києві невеличкого, але сучасного мистецького виставкового центру, поки перебудовують "Арсенал". Бач, хтось працює, хоч би це був і Пінчук. До речі,єдина поважна за кордоном міжнародна тусовка в Україні - це його "Ялтинська європейська стратегія" (YES), ну от ще можуть додатися давоські різні події та якісь соросівські дебати на базі КМА.

    Здається, відповів, на конкретне.

    Ааа. Ще раз. Спеціально для місцевих тайняків -- (див. вище) "Київська школа міліції" є, зрозуміло, прикриттям для центру ефесбешних спецоперацій, спрямованих на повалення "української України" та донаселення її хозарським суперетносом, виведеним у секретній Білій Вежі (Саруман, "Дві фортеці" Толкієн Дж. Р.Р.) особисто Путіним. Завдання автора, за які обіцяно нові зірочки та віллу у Карєлії -- у розбещенні громади патріотів нездоровими ідеями, запозиченими командуванням таємного фронту з буклету "Європа у малюнках":)
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.08.24 | пан Roller

      Re: „професійні українці” делают деньги.

      Вже давно треба розібратися на що власне спрямовують свої зусилля „професійні українці”, чому результат їхньої роботи такий жалюгідний або сумнівний, або конфліктний,

      Мне здается, что термин "професійні українці" влучно отражает суть проблемы.

      Именно профессионалы, которые сосредоточены за межами Украины, которые просят "довериться профессионалам" которые учат письменную мову за гроши, для того что бы пудрить мозги, это характерное на сегодня явище. Щоу бизнес торкнулся и политики.

      Сам автор, видимо, тоже входит в кагорту профессионалов украинцев, антипутинцев. Собственно, автор и не скрывает бороды,своего имени и национальности.Однако, и псевдоним он себе выбрал.

      В этой связке хотелось бы обратить внимание на профессионалов,доморощеных.

      Вот скажммо Олесь Доний, типичный профессионал.Теперь он даже не поганый политиолог. Вспомнить его харьковские акции в защиту укр.мовы, с надписями запрещающими говорить в кафе на русском языке.

      Или того же Минора (Уколова), который сообщал нам по секрету, что Олесь на самом деле вовсе не Олесь,(то есть не украинец,и имя у него другое,почти как автор не Корнилов, это они себя так переименовали.)

      Своего сына Уколов отдал на учебу в русский лицей, а здесь расписывает байки про бедного мальчика, который не слышит укрмову. И о том, как он пудрит мозги туристам , что он украинец.

      Ну, и вышиванки Уколова и Дония,в которых они ходили в телеэфир до победы Януковича, куда они подевались?

      Кстати, афтор, как профи укрианец, возможно, встречался с ними в блоке Ю.

      Кстати, "украинцами профи" в свое время захотели стать Скрипка,и Руслана.

      И, треба сказать, у них получается лучше, чем у политиков.На всем можно делать деньги. И не плохие деньги, взять туже Сердючку. Делать , а не клянчить у Йусченка-Януковича-Ахметова.

      Brgds
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.08.24 | stefan

        пан Roller забив доброго цьвяха

        пан Roller
    • 2006.08.24 | Nemesis

      Нехай рoзбігаються!

      vvkornilov пише:
      > Це ж будуть гроші не для українських українських організацій, а, приміром, для КІУСу, Канадійський інститут українських студій. Мільйон долярів перекриє все, що йому жертвують сьогодні УСІ канадійські українці. <...>І замість багатотомного видання, скажімо, "Етнографія спадників Гатили в Великих Усерах, їхня боротьба та їхня еміграція до Манітоби", вийде книга та диск "Українці - піонери Канади" (та, або, Аргентини, США, тощо), серед яких, до речі, є й східноукраїнські прізвища.

      Обгрунтуйте, що Ваша книга та диск варті саме 1.000.000 доларів, плз! NB: Це що, щоб лише на анекдот про нуво ріше було схоже?
      Нафуй кому книга за 1.000.000 долярів?! Чи всі повиннi просто всцятися від теми та сказати "ніяких грошей на такі намиста та дзеркальця не пожалію!"? А що з рештою? Ще дев'ятнадцять томів на цю ж тему? Гроші можна дати тільки під проєкти з ясною метою, з переліком відповідальних осіб, з кошторисом, з контролем заздалегідь обговорених проміжних результатів та перевіркою якості кінцевого результата. Досить показувати якусь чухню за три копійки та звітувати нею на три мільярда!

      >До речі, перший політичний емігрант-українець взагалі був а) лівим б) журналістом в) з Одеси в) приїхав до Сан-Франциско на початку минулого століття і редагував там газету

      Good for him!

      >г) багато хто про це знає?

      Я б це інакше сформулював: хто ХОЧЕ про нього знати? Бо він, як на мене, впевнено заслужив один абзац в довіднику чи статтю в газеті. Не більше.
  • 2006.08.24 | vvkornilov

    Re: &&Забути шовінізм: до нового етапу української справи

    Гм...із Донієм пару разів зустрічався на одній тусовці, більш-менш адекватний, поміркований "-ізатор":) Із Уколовим - ні. Так, по статтях, справляє враження вічного провокатора, влада завжди погана, якісь вічні змови та ін. Щодо російськомовного ліцею -- що ж, це тільки підтверджує мою теорію. Марно будувати україномовний простір за рахунок російськомовного. Втім, у мене антипатія до людей, які так вчиняють -- треба, аби слова і справи збігалися хоча б на 70%:) Втім, переважно в Києві є ціла низка пропагандистів (для мене це слово нейтральне), яка цілком свідомо робить бізнес на "хуторянах". Ну от самий смішний приклад. Відкриття нового салону оргтехніки, бенкетик, встає якась нормальна на вигляд людина і мовою Черновецького (бо то не російська і не українська і не суржик) починає розповідати, що ще у трипільців були комп-ютери :) Ну і так далі. На більш інтелектуальному рівні цим займаються ІНСу, Главред, Софія і ще деякі.

    До речі, як за це зайшла мова. Я не прихильник Тимошенко. Відштовхує щось штучне, аж воно муляє, як оця кААліція. Ну, це справа смаку, тому що солідаризм то взагалі інша тема, але гадаю, хлопці типу Жеваго не сприймають його серйозно:)

    Ну і знов про питання грошей. Ви неуважні. Не мільйон треба на книгу (умовно), а така сума перекрила би майже всі відрахування діаспори на цю організацію. Тут один брехун чи зомбюк з Америки ляпнув, що, мовляв, допомога діЯспори - це півбюджета України. Ржунємагу пацстулом. Навіть проведення цього форуму відбулося за державні гроші. А допомога, гм.....Колись сікондхенд привозили. Потім читанки (ми ж бо не знаємо української!). "Віра взяла мопеда та подрайвувала на йоб!". Це перебільшення, але приблизно відображає діалект. Ну що ще? Всілякі периферійні речі.

    Щодо абзацу на першого українського політемігранта на Захід...гм. Ладно, знов таки справа смаку, можливо. Але й справа іміджу. Втім, коли іноземець приходе до АМБАСАДИ, то з інформаційних матеріалів розуміє буквально от що: "Україна - це (Боже, як набридло "колишня радянська республіка") тотально аграрна країна із міжрелігійною ворожнечею, населення якої знищено геноцидом, а територія раніше була чи польською Росією чи російською Польщею, хоча сам народ є афігєть який древній, правда ще раз зплющений Чорнобилем". Логічна реакція, скажімо, американської дитини, у такому випадку "These Ukrainians seem like they were friends with Dinasaures, Pa!"І відповідь "Well, kid, they pretty much are dinasaures themselves!" А так, бачте, ця людина приїхала в Америку за свободою, як Хемінгуей поїхав до нас, до Європи:))))
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.08.24 | Nemesis

      Віра на мопеді інтригує!

      vvkornilov пише:

      > "Віра взяла мопеда та подрайвувала на йоб!".

      А телефончик цієї Віри в Вас є? :)

      >Тут один брехун чи зомбюк з Америки ляпнув, що, мовляв, допомога діЯспори - це півбюджета України.

      Може бути, бо лише зарплата українських моряків, що вкалують закордоном, складає щось там більше мільярда доларів на рік. Але треба зауважити, що всі ці гроші приватні, ніякою "Централею" не контрольовані.

      > Ну і знов про питання грошей. Ви неуважні. Не мільйон треба на книгу (умовно), а така сума перекрила би майже всі відрахування діаспори на цю організацію.

      Це який-то новий прикол? НАЩО? Під які проекти?

      > Втім, коли іноземець приходе до АМБАСАДИ

      Амбасада це державна установа. Держави Україна. Треба підійти, схопити культурних аташе ззаду за труси і різко потягнути труси вгору, аж доки край трусів не натягнеться на голову. Нехай потім розповідають ДЕ саме проводяться виступи українських артистів, виставки мистецтва та ін.
  • 2006.08.24 | Максим'як

    Re: &&Забути шовінізм: до нового етапу української справи

    По-третє, надважливо відмовитися від спроб, будь-яких, розширення україномовного простору, САМЕ ЗА РАХУНОК звуження російськомовного. Усі п’ятнадцять років ця стратегія зазнає щоразу більших невдач, і це не дивно. Сучасний світ давно перегорнув у своїй історії сторінку етнічних експериментів „зверху”, перейшов до збереження (!) тих ідентичностей, яким не пощастило у процесі своєї еволюції „озброїтися” однією з імперських мов. При цьому кількість носіїв імперських мов і формованої ними глобальної культури буде лише зростати.


    Cуцільна неправда, або самообман автора, саме навпаки розвиваються процеси у світі і головних світових державах.

    Уявіть собі такий варіант в Україні:

    У 90% розвинутих держав особа не знайде праці, якщо вона не знає і не розуміє державної мови. Інші варіанти - зарахуваня особи до розряду дебілів і відповідної оплати, як дебілу.

    Проблема у тому, зо система захисту в Україні державної мови тільки відпрацьовується. А там, де держави мають віковічну історію все йде автоматично.

    У жодній європейській країні ніхто не дасть будь-якої переваги іншій, не державній мові, навіть англійській чи французькій чи німецькій.

    Фіни мовлять на своїй, а італійці - на своїй і більше того, їх уряди строго контролюють вжиток своїх мов і щоб туди ніяка іноземна зараза не залізла.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.08.24 | vvkornilov

      Re: &&Забути шовінізм: до нового етапу української справи

      Фіни мовлять на своїй, а італійці - на своїй
      Languages:

      Finnish 92% (official), Swedish 5.6% (official), other 2.4% (small Sami- and Russian-speaking minorities) (2003)
      https://www.cia.gov/cia/publications/factbook/geos/fi.html

      Розвинуті:

      Austria
      Languages:
      German (official nationwide), Slovene (official in Carinthia), Croatian (official in Burgenland), Hungarian (official in Burgenland)

      Belgium
      Languages:

      Dutch (official) 60%, French (official) 40%, German (official) less than 1%, legally bilingual (Dutch and French)

      Canada
      Languages:
      English (official) 59.3%, French (official) 23.2%, other 17.5%

      Denmark (no official)
      Languages:
      Danish, Faroese, Greenlandic (an Inuit dialect), German (small minority)
      note: English is the predominant second language

      Greece
      Languages:
      Greek 99% (official), English, French

      Iceland
      Languages:
      Icelandic, English, Nordic languages, German widely spoken

      Ireland
      Languages:
      English (official) is the language generally used, Irish (official) (Gaelic or Gaeilge) spoken mainly in areas located along the western seaboard

      Luxembourg
      Languages:
      Luxembourgish (national language), German (administrative language), French (administrative language)

      Netherlands
      Languages:
      Dutch (official), Frisian (official)

      New Zealand
      Languages:
      English (official), Maori (official)

      Norway
      Languages:
      English (official), Maori (official)
      Portugal
      Languages:
      Portuguese (official), Mirandese (official - but locally used)

      ...
      продовжувати? Правда, далеко від 90% процентів? Може сорок, а :)
  • 2006.08.25 | vujko

    Автор живе у якомусь вигаданому світі

    Щоб стати його опонентом треба у все це повірити.
    Чого вартує лише оце:
    vvkornilov пише:
    > По-третє, надважливо відмовитися від спроб, будь-яких, розширення україномовного простору, САМЕ ЗА РАХУНОК звуження російськомовного. Усі п’ятнадцять років ця стратегія зазнає щоразу більших невдач, і це не дивно.

    Хто такі спроби робив "САМЕ ЗА РАХУНОК", хто має відмовитися? І якого біса взагалі хтось має опікуватися звуженням російськомовного простору? Він і сам собі звужується без усякої сейсмічної зброї і рідкого вакууму, в Україні уже 8 млн. громадян ним не користуються:
    http://demoscope.ru/weekly/2006/0251/tema01.php

    Кількість етнічних росіян, як абсолютна, так і відносна, падає не тільки в Україні, але і в Росії (опустилась там нижче 80 відсотків в останні роки).

    А оце - взагалі який натхненний стьоб:

    > Сучасний світ давно перегорнув у своїй історії сторінку етнічних експериментів „зверху”, перейшов до збереження (!) тих ідентичностей, яким не пощастило у процесі своєї еволюції „озброїтися” однією з імперських мов. При цьому кількість носіїв імперських мов і формованої ними глобальної культури буде лише зростати.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.08.26 | vvkornilov

      Re: Автор живе у якомусь вигаданому світі

      "Вірити" не треба. Нагадаю: "Вірю! Знаю! Можемо!":)

      Так от треба знати, і...за можливістю могти.
      Щодо звуження російськомовного простору у Росії або Україні...ну, це знаєте, "просторікування", от що це є. Як ви собі уявляєте це звуження у Росії? За рахунок чого? Місцевих татарських чи тувінських канлів чи Раша Тудей або Р-ті-ві-Ай ("Гусь" - Гусинський з Ізраїлю, або з (Е)спанії....хаха). В Україні...гм, вийшов один український глянцевий журнал, та й те у регіоні, гадаю (точно не знаю), нерентабельний:(

      Успіхи українізації за останній рік -- адмін-вплив щодо каналів (ха-ха, ТРК Україна та НТН, аж бач, перший, злидень такий, щодо рад. фільмів та мультиків не виконує, а друге -- ню, месідж зрозумілий "ми теж можемо розмовляти вашою мовою"). Решта успіхів ніяких, що й не дивно.

      Жити у вигаданому світі непотрібно - просто треба жити у Європі, якщо ми є європейська країна і так само як європейці підходити до тих чи інших речей.

      ДО РЕЧІ...останні коментарі усі якось прискіплюються до держаної мови. А хіба я десь написав, що виступаю за державну двомовність? Ні.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.08.28 | vujko

        Re: Автор живе у якомусь вигаданому світі

        vvkornilov пише:
        > "Вірити" не треба. Нагадаю: "Вірю! Знаю! Можемо!":)
        >
        > Так от треба знати, і...за можливістю могти.
        Тут я з Вами згоден - знати треба. От я і навів декілька встановлених фахівцями фактів, що Ви, як видно із Вашого твору, не помітили.

        > Щодо звуження російськомовного простору у Росії або Україні...ну, це знаєте, "просторікування", от що це є. Як ви собі уявляєте це звуження у Росії? За рахунок чого? Місцевих татарських чи тувінських канлів чи Раша Тудей або Р-ті-ві-Ай ("Гусь" - Гусинський з Ізраїлю, або з (Е)спанії....хаха).

        Та читайте посилання - там же написано:

        "Меньше россиян - меньше русскоговорящих.

        ... По данным последней всероссийской переписи населения (2002 год), русским языком в стране из 145,1 миллиона жителей владели 142,5 миллиона, не владели - 2,6 миллиона. Доля русских по национальности - основных носителей русского языка и культуры - в составе населения РФ была равна 79,8% (116 миллионов человек). К началу 2005 года российское население сократилось на 1,6 миллиона человек, причем в основном его русская часть, а общее число владеющих русским уменьшилось, соответственно, от 142,5 до 140,9 миллиона человек... По прогнозам демографов, численность населения России будет продолжать сокращаться, соответственно будет сокращаться и количество владеющих русским языком в Российской Федерации. "

        > В Україні...гм, вийшов один український глянцевий журнал, та й те у регіоні, гадаю (точно не знаю), нерентабельний:(
        >
        > Успіхи українізації за останній рік -- адмін-вплив щодо каналів (ха-ха, ТРК Україна та НТН, аж бач, перший, злидень такий, щодо рад. фільмів та мультиків не виконує, а друге -- ню, месідж зрозумілий "ми теж можемо розмовляти вашою мовою"). Решта успіхів ніяких, що й не дивно.

        Мені видається, Ви користуєтесь тут логікою zero-sum game - "розширення україномовного простору викличе звуження російськомовного". Насправді, причинний зв'язок у цьому напрямку практично відсутній. Заяви про його існування - мислевірус-страшилка, що використовується певними іноземними піар-закладами, що дерибанять кремлівські гроші під личиною допомоги деяким українським політикам.

        > Жити у вигаданому світі непотрібно - просто треба жити у Європі, якщо ми є європейська країна і так само як європейці підходити до тих чи інших речей.

        Це, певно, цитата з книги нашого другого президента?
  • 2006.08.26 | Карт

    Лише деякі зауваження ..


    Текст, хоч довгий, та цікавий.
    Відчувається, що автор є впевненим у собі українцем (ВУСУ), який дивиться на сучасну і до-того-Україну незаангажованим культурологічним поглядом, від чого йому дещо ніяково за своїх співвітчизників (та й взагалі - за Вітчизну) перед просунутою публікою. А може і просто так.
    Отже, хто є також ВУСУ, той буде солідарним із Корніличем. Решта поставиться до нього ворожо (він як знав, з таким ніком).

    Минаючи першу (дуже дотепну оглядову частину), і переходячи до другої (умовно кажучи, - конструктивної) частини, запитую себе і кого-небудь: до кого спрямовані такі розумні поради?

    До влади? До політичних партій? До авторитетів від культури і освіти? До "громадскості"?

    Якщо здоровий глузд і сміливість у підходах властиві лише Корнілову, то чи є сенс на щось сподіватися у цій країні?
    Якщо ж навпаки, модерно мислячих людей тут вистачає, і вони могли б сформулювати програму просування України у майбутнє таким чином, щоб не смішити людей, то чому наявність таких людей ми не занадто відчуваємо? Чому вони не впливають на імідж-У?

    Може, для того, щоб називати речі своїми іменами та проводити сміливу політику, що не виглядає як знущання над здоровим глуздом, треба мати неабиякі силу-розум-наполегливість-відчайдушність-..?

    Я знаю лише одного політика в Україні, який відчуває в собі достатній запас пасіонарності, щоб притримуватися здорового глузду і політики відкритих очей.
    Щоправда, Корнілову цей політик естетично не до вподоби. Його відштовхує штучність, щоправда, словами її подати важко. Тільки на рівні естетичного сприйняття. Ну, то лише до слова ..

    То ж, моє питання автору: а чи не варто, складаючи якусь систему поглядів з рекомендаціями, все ж таки прив'язати їх до ІСНУЮЧОГО механізму функціонування влади і суспільства?
    Може тоді стала б зрозумілішою вартість інтелектуального продукту?
  • 2006.08.28 | Мартинюк

    Боротьба з надуманим ворогом

    Автор змальовує штучну історію, яку пропагують радикальні маргінали , часто з провокаторів або штучно вигодуваних провокативних середовищ - типу МАУПів, РУХів "за у.ею) ім. Бойка, ОУН ім. Козака і таке подібне.

    Він намагється переконати що все це є мейнстрім української ідеї і тому вона є поганою.

    Потім під цей супровід підпихається головна "троянська" ідея - не збільшувати українського простору "за рахунок простору російської мови".
    При цьому автор? невинно кліпаючи очима, робить вигляд що не знає що наприклад всі частотні діапозони ФМ-Радіо колись скуплені за смішні гроші і зараз затикані клонами та філіями російських радіостанцій.

    Те саме з телебаченням - мене вже нудить від безконечних російськомовних "хихотунчиків" та "КВН-чиків" яким задовбують загальноукраїнський телепростір нібито загальноукраїнські канали 1+1 та Інтер ( на шару приватизовані колишні 2-й та 3-й телеканали)

    Я знаю про російські програми "обрушения" "ближнього зарубіжжя" ,читав щорічні бюджети цих програм, знаю про кошти , які на це виділяються і про урядові програми їх політичної підтримки з переліком міністерств та державних ( в тому числі так званих "компетентних") органів Росії.

    На жаль зараз навіть пошитрення украномовної преси означатиме витисненнення російськомовної - на жаль кількість читачів в Україні постійна. Аби почали читати українську пресу, потрібно провести рекламні і маркетингові кампанії по її просуванню в читаючі маси, а цей абсолютно ринковий і демократичний захід якраз і означатиме "обмеження простору російської мови" в Україні.

    А в кінці автор взагалі зїхав на "креатив" російських дорадників Януковича з часів кампанії 2004 року - карта , яка була на 5 каналі означала лише зони відключення 5 каналу, стосувалася до обмеження свободи слова.
    Тещо потім пропагандисти Павловського на основі цього малювали відомі януковичівські плакати про "три сорти українців" демонструє тодішній військовий стиль психологічної війни з використанням відвертої неправди.
  • 2006.08.28 | Стась

    В целом - правильно

    Хотя статья и содержит некоторые полемические перегибы.

    К сожалению, искажения, фальсификации и откровеная дурь в освещении украинскй истории, особенно в вузах, имеют место быть. Причем именно в псевдопатриотическом духе. Самолично наблюдал. Некоторые учебники - это просто пеСТня... Для нормальных людей независимо от цветовой ориентации от это все неинтересно. А вот подарок для врагов Украины - просто подарок, чтобы им было легче антиукраинскую пропаганду вести. Тех же "укров" не в Москве придумали. Хотя хз.
  • 2006.08.29 | vvkornilov

    Re: &&Забути шовінізм: до нового етапу української справи

    2,6 миллиона

    це екс-громадяни Таджикістану та Узбекістану, а також, у менших сегментах -- екс-жителі сільских місцевостей інших пост-рад країн, які отримали громадянство Росії за останні 15 років і ще за радянських часів надзвичайно погано володіли російською

    щодо зменшення кількості російськомовних в Україні:)) читайте краще фундаментальне дослідження С. Кульчицького у газеті День, здається минулого місяця аж два нумери було йому присв-ячено.

    Це, певно, цитата з книги нашого другого президента?

    -- от поясніть мені, чому він мені здається кращим патріотом за багатьох ДЕЯКИХ (я вас особисто тай не особисто не маю на увазі), які підписали зрадницьку енергетичну угоду, яка, як би не було це сумно визнати, чи не геть знищує нашу незалежність та шанс впливати на континентальну політику? Щодо тих, хто зауважить, що мовляв, Україні це не треба, а треба "устойчівоє развітіє", то це для дурнів придумано, країни, які не на що не впливають, до 2050 р. не доживуть. А усі три книжки Кучми (зрозуміло, що їх пишуть, але ж він гонить ексклюзив:) дуже цікаво читати. Якщо б їх читали помаранчі, до речі:), то ніколи не довіряли би Морозу. Але цитата не звідти.

    --Я знаю лише одного політика в Україні, який відчуває в собі достатній запас пасіонарності, щоб притримуватися здорового глузду і політики відкритих очей.

    гм. тут я з Вами згідний, щодо пасіонарності, хоча щось ущухло, чи ні? Але біля неї є багато людей, що зправа (члени антисіоністських конгресів), що зліва (жеваго - у 18 років директор фірми, хаха, ну є ж люди, хоча дуже мало, які чесно кажуть -- батьки були тимі-то й тимі-то, тра-ля-ля, спадкові багатства). Такий коктейль є штучний, це а). А по-друге, на Сході кампанію треба було вести цілком по-іншому, стати своєю партією, це б). Ладно, це тема іншої розмови.

    -На жаль зараз навіть пошитрення украномовної преси означатиме витисненнення російськомовної - на жаль кількість читачів в Україні постійна. Аби почали читати українську пресу, потрібно провести рекламні і маркетингові кампанії по її просуванню в читаючі маси, а цей абсолютно ринковий і демократичний захід якраз і означатиме "обмеження простору російської мови" в Україні.

    Яким чином це обмеження? Це якраз не обмеження. Коли вирішує ринок. Але це зовсім не те, чого хочуть т.зв. українські націоналісти, нащо ж прикидатися?
    Бо вони знають, напевно, що ринковий підхід не призведе до результату, якого б їм хотілося, і треба буде справді щось робити:)

    - (картинка) стосувалася до обмеження свободи слова.
    гм...1) тобто, людина, яка не бажає дивитися якийсь канал, неповноцінна? Хахаха. Крім того, обмеження це явна брехня. Чому мої родичі і знайомі у Луганську та Донецьку дивилися цей канал і якраз через це пішли на демонстрації під вайт-ен-блю прапором?:)

    і 2)гм...навожу цитату. http://www.pravda.com.ua/news/2006/8/4/45583.htm

    Інтерв-ю із Рибачуком:

    Таке враження, що у 2004 році Ви були не керівником офісу Ющенка, а спостерігачем від ОБСЄ – начебто це не через Вас проходило моделювання гасла про донецьких бандитів!

    Останнім часом я прийшов до цікавого висновку, і нехай зіпсуються мої стосунки з бабою Параскою... Сидимо ми на переговорах з Клюєвим, Януковичем, Азаровим, і в перші хвилини відчуття сюрреалізму. Все відбувається, як у тій же Іспанії, коли за круглий стіл сіли республіканці та франкісти, які не просто боролися між собою – а розстрілювали один одного!

    Коротше, якщо чорні технології і приміняла влада (хоча на мою думку вона наприкінці 2004 р. виглядала просто беззубою і беззахисною), то не меншою, як мінімум мірою їх застосовували помаранчеві.
  • 2006.08.29 | АВК

    Re: &&Забути шовінізм: до нового етапу української справи

    Нормальна активна позиція!
    Яких, то б то з елементарною рефлексією, нажаль фактично бракує на Майдані взагалі...
    Цей брак мислення перетворює Майдан на маргінальну тусовку.

    Але потрібно дійсне критичне розглядання, розвиток ідей...
    Без проекту "України", як сучасної країни (і держави) 21 ст. життя в цій країні небезпечне (тому і є у нас внутрішня, та трудова еміграція), втеча капіталів etc.
    В тексті є натяк на проектне мислення!


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2019. Сайт розповсюджується згідно GNU Free Documentation License.
Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua