На чому грає Юля, або чому ми не будемо Америкою.
09/12/2006 | Анатоль
На початку 2005 р. , коли всі були в очікуванні, хто ж буде премєром (Порошенко, Тимошенко, Кінах чи Єхануров) я собі думав:
якщо Кінах - нічого не зміниться,
якщо Порошенко - економічна політика стане грамотнішою, але Пєтя і себе не обідить
Єханурова я не знав і тому нічого про нього не думав.
А от надії на зміни на краще повязував з Тимошенко.
Вона добре зарекомендувала себе в уряді Ющенка, потрусивши тіньові схеми жирних котів на 10 млрд. гр.
Пів-року премєрства Тимошенко принесли розчарування нею. Вона вела себе не те що як слон в посудній лавці, а радше як лисиця в курятнику:
ручне управління економікою з різкими рухами в різні сторони, і свої інтереси не забувала.
Популізм, піар, самореклама, прибирання все і всіх до своїх рук...
Але парадокс: навіть після цього всього, після зради і заколоту проти президента, після піврічного оббріхування і обливання брудом президента і свох колишніх соратників,
коли Юля говорила про справедливість і поганих олігархів це задівало якісь струни в душі, хотілось їй вірити і надіятись, хоч розумом вже знав, що це наскрізь брехлива популістка-демагог, єдиною метою якої є влада.
Так чим же завойовує Юля людей, на яких струнах грає?
Все просто,.. і сумно. На тих же, що й більшовики.
Злість бідних на багатих. Злість людей на владу, яка дбає лише про свої інтереси.
Надія на доброго, справедливого правителя, що наведе порядок, посадить бандитів, примусить олігархів поділитись, прожене загребущих від влади, забезпечить простим людям достойне життя.
Це можна зрозуміти. Енергійні, безпринципні комсомольці і бандити обікрали країну, зробили більшість людей жебраками.
Але що побудуєш на злості? Що побудуєш на міфах про добру справедливу владу? Злість може лише руйнувати. На цьому можна лише зруйнувати стару владу, і побудувати нову - авторитарно-популістську. Цьому сприяє і спадок соціалізму - людина, що покладає всі свої надії і проблеми на владу, і 15 років цинічного грабунку вже під лозунгами незалежності і демократії. Сприятливий грунт для соціалістичних революцій (з іншими назвами, але тим же змістом) і для авторитарної влади кубинського, північно-корейського чи білоруського зразка.
Так чому ми не станемо Америкою?
Туди їхали енергійні, активні люди, які хотіли чогось добитись своєю працею, своїм розумом, своїми зусиллями, які надіялись лише на себе, на свої сили.
В нас же в результаті кількох поколінь жосткої селекції (не лише ідейної, але й генетичної) появився новий тип людини - совок. І зараз цей совок під білими прапорами з сердечком рветься в "щасливе, справедливе", авторитарне минуле.
Чи можливі варіанти? В принципі можливі.
Якщо теперішні владні сили проявлять мудрість, будуть думати на перспективу, не будуть діяти по принципу " зараз би урвати, а там хоч і трава не рости", будуть сприяти мілкому бізнесу, культивувати психологію господаря, активної людини, що хоче чогось добитись власними силами, сприяти таким людям, якщо швидко ростиме середній клас, то надії є.
Якщо ні - тоді або диктатура олігархів, або диктатура революційних демагогів-популістів.
якщо Кінах - нічого не зміниться,
якщо Порошенко - економічна політика стане грамотнішою, але Пєтя і себе не обідить
Єханурова я не знав і тому нічого про нього не думав.
А от надії на зміни на краще повязував з Тимошенко.
Вона добре зарекомендувала себе в уряді Ющенка, потрусивши тіньові схеми жирних котів на 10 млрд. гр.
Пів-року премєрства Тимошенко принесли розчарування нею. Вона вела себе не те що як слон в посудній лавці, а радше як лисиця в курятнику:
ручне управління економікою з різкими рухами в різні сторони, і свої інтереси не забувала.
Популізм, піар, самореклама, прибирання все і всіх до своїх рук...
Але парадокс: навіть після цього всього, після зради і заколоту проти президента, після піврічного оббріхування і обливання брудом президента і свох колишніх соратників,
коли Юля говорила про справедливість і поганих олігархів це задівало якісь струни в душі, хотілось їй вірити і надіятись, хоч розумом вже знав, що це наскрізь брехлива популістка-демагог, єдиною метою якої є влада.
Так чим же завойовує Юля людей, на яких струнах грає?
Все просто,.. і сумно. На тих же, що й більшовики.
Злість бідних на багатих. Злість людей на владу, яка дбає лише про свої інтереси.
Надія на доброго, справедливого правителя, що наведе порядок, посадить бандитів, примусить олігархів поділитись, прожене загребущих від влади, забезпечить простим людям достойне життя.
Це можна зрозуміти. Енергійні, безпринципні комсомольці і бандити обікрали країну, зробили більшість людей жебраками.
Але що побудуєш на злості? Що побудуєш на міфах про добру справедливу владу? Злість може лише руйнувати. На цьому можна лише зруйнувати стару владу, і побудувати нову - авторитарно-популістську. Цьому сприяє і спадок соціалізму - людина, що покладає всі свої надії і проблеми на владу, і 15 років цинічного грабунку вже під лозунгами незалежності і демократії. Сприятливий грунт для соціалістичних революцій (з іншими назвами, але тим же змістом) і для авторитарної влади кубинського, північно-корейського чи білоруського зразка.
Так чому ми не станемо Америкою?
Туди їхали енергійні, активні люди, які хотіли чогось добитись своєю працею, своїм розумом, своїми зусиллями, які надіялись лише на себе, на свої сили.
В нас же в результаті кількох поколінь жосткої селекції (не лише ідейної, але й генетичної) появився новий тип людини - совок. І зараз цей совок під білими прапорами з сердечком рветься в "щасливе, справедливе", авторитарне минуле.
Чи можливі варіанти? В принципі можливі.
Якщо теперішні владні сили проявлять мудрість, будуть думати на перспективу, не будуть діяти по принципу " зараз би урвати, а там хоч і трава не рости", будуть сприяти мілкому бізнесу, культивувати психологію господаря, активної людини, що хоче чогось добитись власними силами, сприяти таким людям, якщо швидко ростиме середній клас, то надії є.
Якщо ні - тоді або диктатура олігархів, або диктатура революційних демагогів-популістів.
Відповіді
2006.09.12 | Timeo
Вже краще, але все одно ще не правдоподібно.
Перший абзац вийшов непоганим - така наче "домашня аналітика". Автор в уяві постає таким собі "хитруватим газдою", який відсторонено та врівноважено оцінює можливі шляхи розвитку майбутнього.Але другий абзац все псує. Оцей набір стандартних штампів, яких ми достатньо надивилися з телевізора з вересня минулого року (і які не мають нічого спільного з тим, що відбувалось до того) ніяк не пасує до такого вдалого образу, створеного першим абзацем. Не годиться. Не може розумна, хитра та відсторонено-врівноважена людина беззаперечно повестися на телепропаганду.
Цілісність образу автора порушено, очевидною стає його повна вигаданість. Довіри до штучного "віртуала" не може бути, тож подальший текст уже не сприймається.
Погано, Анатолю, дуже погано. Спробуйте іще разочок.
2006.09.12 | Анатоль
Бог безгрішний (аксіома).
Timeo:>Перший абзац вийшов непоганим
>Але другий абзац все псує
>тож подальший текст уже не сприймається.
Ваша логіка зрозуміла: якщо про Юлю кажуть щось хороше - це правильно,
а якщо щось погане - це брехня.
І "подальший текст уже не сприймається" - читаємо лише хороше про Юлю.
2006.09.13 | Timeo
Ще раз прочитайте мною написане.
Анатоль пише:> Timeo:
> >Перший абзац вийшов непоганим
> >Але другий абзац все псує
> >тож подальший текст уже не сприймається.
>
> Ваша логіка зрозуміла: якщо про Юлю кажуть щось хороше - це правильно,
> а якщо щось погане - це брехня.
> І "подальший текст уже не сприймається" - читаємо лише хороше про Юлю.
%сабж%. Не сприймається не через те, добре чи погано там "про Юлю" написано. А через направдоподібність вигаданого вами образа автора.
Upd:
Щоб було більш зрозуміло. Аналогічно написаний текст про те, як "Раніше я Юлю не любив, бо вона воровка, але пройшло півроку і я побачив як розквітли сади та розлилися ріки і зрозумів, що кращої за неї на світі нема", сповнений телевізійних штампів, був би точно таким же неправдоподібним. Якщо вже зображуєте розумну людину - то подумайте, які ж справді причини могли би привести її до антипатії до ЮВТ. Але ж ви полегшили собі справу, обмежились тупими ТБ-штамповками - тож і вийшло слабенько.
2006.09.13 | один_козак
Дурниця. Я не виступав, але моє сприйняття - подібне.
І суперечності тієї нема. Якщо людина щиро шукає чогось доброго, хоче сподіватися, але не знаходить там, де чекав знайти.2006.09.12 | Михайло Свистович
Анатолю, у Вас до Юлі незреалізоване почуття, що Ви всі теми
тільки їй присвячуєте. Зацикленість - це дуже погано. Нав"язливість - дуже неефективна.Анатоль пише:
>
> Але парадокс: навіть після цього всього, після зради і заколоту проти президента
Зради і заколоту проти президента не було
>
> після піврічного оббріхування і обливання брудом президента і свох колишніх соратників
але там було і багато правди
>
>
> В нас же в результаті кількох поколінь жосткої селекції (не лише ідейної, але й генетичної) появився новий тип людини - совок. І зараз цей совок під білими прапорами з сердечком рветься в "щасливе, справедливе", авторитарне минуле.
Не судіть усіх по собі
>
> Чи можливі варіанти? В принципі можливі.
В принципі все можливе. Теоретично.
> Якщо теперішні владні сили проявлять мудрість
проявлять
> будуть думати на перспективу
будуть
> не будуть діяти по принципу " зараз би урвати, а там хоч і трава не рости"
вони рватимуть поступово і не дуже резонансно, але чим більше опановуватимуть ситуацію - тим більше рватимуть
> будуть сприяти мілкому бізнесу, культивувати психологію господаря, активної людини, що хоче чогось добитись власними силами, сприяти таким людям
не будуть
> якщо швидко ростиме середній клас
не ростиме швидко
> то надії є
примарні
> Якщо ні - тоді або диктатура олігархів
Так
> або диктатура революційних демагогів-популістів
Ні.
2006.09.12 | Анатоль
Про що ж іще писати на юліанському форумі?
2006.09.12 | Предсказамус
А давайте для разнообразия правду. Пробовали?
2006.09.12 | TrollSeeker
Ви хочете від Анатоля неможливого.
2006.09.12 | Михайло Свистович
Ви сплутали форуми. Йдіть на юліанський. Бо наш таким не є.
2006.09.12 | SpokusXalepniy
Надо один раз сказать, и потом записать в скрижали Майдана.
Михайло Свистович пише:> Анатоль пише:
> > після піврічного оббріхування і обливання брудом президента і свох колишніх соратників
> але там було і багато правди
Расслабьтесь с припоминанием правды.
Попробуйте сосредоточиться на неправде и выдайте, пожалуйста, нагора пару примеров.
2006.09.13 | Михайло Свистович
Re: Надо один раз сказать, и потом записать в скрижали Майдана.
SpokusXalepniy пише:>
> Попробуйте сосредоточиться на неправде и выдайте, пожалуйста, нагора пару примеров.
Я так і знав, що Ви не припускаєте того, що Юля може казати неправду
Зараз я дуже зайнятий скачуванням з інтернету документів для підготовки до завтрашньої дуже важливої сесії міськради, а тому дописую сюди по слову в перервах між скачуванням, тому мені якось не до згадування брехні Юлі. Але пару прикладів наведу:
1. Брехня про те, що в інтернеті з"явилися відомості, що Ющенко телефонував до Польщі, щоб її позбавили звання "Людини року"
2. Брехня про те, що можна було б безболісно для України впиратися у стару ціну російського газу.
2006.09.14 | SpokusXalepniy
Если такие слухи заносить в скрижали, то камней не хватит.
Михайло Свистович пише:> SpokusXalepniy пише:
> > Попробуйте сосредоточиться на неправде и выдайте, пожалуйста, нагора пару примеров.
> 1. Брехня про те, що в інтернеті з"явилися відомості, що Ющенко телефонував до Польщі, щоб її позбавили звання "Людини року"
Вот заметка, появившаяся в сентябре 2005, после отставки Тимошенко:
/-------------------
20.09.05
Заказ на возобновление российского криминального дела против Юлии Тимошенко, связанного с махинациями в энергетической отрасли, поступают из Киева.
Об этом заявил в интервью директор Московского Фонда эффективной политики Глеб Павловский. Поэтому, по словам политолога, компромат на Тимошенко нельзя связывать с российскими сценариями. «Москва здесь ни при чем. Это скорее, киевский сценарий. Именно отсюда в Москву поступают заказы – о том, что хорошо бы возобновить уголовное дело и как следует его раскрутить», -- объяснил Павловский, пишет издание RUpor. Он также добавил, что «как раз был в польской Кринице на форуме, когда из Киева пришли просьбы о том, чтобы Тимошенко не назначалась человеком года». По поводу всеобщей нелюбви к украинскому экс-премьеру Павловский отметил, что в нынешнем сценарии и американцы, и Кремль, скорее, ближе к Ющенко, чем к Тимошенко. «Не потому что она нам несимпатична, а потому что она дестабилизирует экономическую ситуацию, при чем в своей же стране», - сказал Павловский, добавив, что деловая Москва рассматривают личность потенциального нынешнего премьера Украины Юрия Еханурова как оптимистический фактор.
Павловский также отбросил обвинения российских политтехнологов в разработке сценария дестабилизации в Украине. «Да, мы не сильно любим Ющенко. Но как можно говорить о заинтересованности деловых кругов России в том, чтобы их собственность в Украине резко упала в цене из-за того, что в стране воцарился хаос? Никто в этом не заинтересован. А Борис Березовский - заинтересован. Потому что в этом случае он будет все скупать по дешевке», - добавил он.
------------/
http://otechestvo.org.ua/main/20059/2009.htm
А вот выдержка из другого источника.
/---------
...Неоднозначная история началась утром 8 сентября, когда пресс-служба Кабинета министров, возглавляемого Юлией Тимошенко, распространила сообщение о том, что Леди Ю объявлена «Человеком года Центрально-Восточной Европы» на XV Международном экономическом форуме в Кринице.
Не прошло и суток, как Виктор Ющенко неожиданно объявил об отставке правительства своей «оранжевой» соратницы. А уже на следующий день Тимошенко заявила, что по имеющейся информации с нее сняли номинацию «Человек года» из-за личного звонка Президента.
В пресс-службе Экономического форума корреспонденту «Главреда» тогда официально подтвердили, что экс-премьер также стала и экс-номинанткой, но о причинах такой метаморфозы говорить отказались.
Сам же Виктор Ющенко отрицал причастность к неожиданному решению организаторов Форума и парировал такими словами: «Ну не говорил я моему другу Александру Квасьневскому какую-то там номинацию давать или снимать! Если вы немного знаете Польшу, если вы знаете процедуру экономического симпозиума, то вы сами понимаете, что есть правила, которые нужно ценить».
Неоднозначная дипломатия
И тут в истории появляется эпизод, имеющий отношение к польской дипломатии. Источник в тамошних кругах поведал изданию «Жеч Посполита», что вечером 11 сентября организаторы экономического форума в Кринице пересмотрели свое решение в отношении кандидатуры Юлии Тимошенко и все-таки согласились признать украинского экс-премьера «Человеком года Центрально-Восточной Европы». Но, видимо, послу Польши в Украине Яцеку Ключковскому такая информация была на следующий день еще не известна, поскольку 12 сентября он пояснял украинским журналистам: мол, Юлию Тимошенко лишили награды из-за «внутреннего конфликта в Украине», «занимать позицию» в котором Совет Экономического форума не желает.
...И вот стало известно, что Зигмунт Бердиховский, Председатель программного совета Экономического форума, все-таки едет в Киев вручить лично многострадальную награду Юлии Тимошенко. Вероятно, деятели соседней страны то ли посмелели и перестали волноваться о возможной реакции Президента Украины, то ли решили подстраховаться на случай возможной победы Юлии Тимошенко в предстоящих парламентских выборах,
Как бы там ни было, награда нашла своего героя...
------------/
http://www.glavred.info/print.php?article=/archive/2005/11/08/154536-4.html
Я бы на вашем месте так однозначно и безапелляционно обвинять Юлю в брехне по данному поводу не стал. Хотя, конечно, это своё заявление она сделала сразу же после своей отставки, и не думаю, что в её команде было достаточно времени досконально проверить эту информацию. Могли её и подставить. Но в любом случае очень "странные странности" в действиях руководителей экономического форума при присуждении награды остаются. И объяснять их они отказались. С чего бы это?!!!
> 2. Брехня про те, що можна було б безболісно для України впиратися у стару ціну російського газу.
Она предлагала обратиться в международный суд в связи с нарушением российской стороной договора. И говорила, что были все шансы выиграть это дело.
То что это спорно - никто возражать не будет. Но к чему тут брехня?
Вопрос прогноза о безболезненности БУДУЩЕГО при принятии иного газового решения, не может характеризоваться словами правда/брехня, потому что непроверяем.
Короче, эти случаи на скрижали не тянут.
2006.09.14 | Михайло Свистович
Це не чутки, а факти брехні Юлі
І не треба так напружуватись для її виправдання. Про те, що до Варшави ніхто не телефонував, я знаю від члена журі. А розповсюджувати на всю країну плітки "Мені вже перед самим від"їздом сказали, що в інтернеті..." - не личить серйозному політику.Повторюю: брехні від Юлі було багато. Я лише нашвидкуруч навів два приклади. Оскільки я не маю наміру її мочити і не є на ній зацикленим, то збиральництвом всього архіву не займаюсь і в голові тримати всі подробиці не можу також.