МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Як обрати собі (найкращу) цифрову фотокамеру

11/28/2006 | Майдан-ІНФОРМ
Здавалося б, до чого тут громадянський активізм? До того, що інколи найкращі результати приносить колективна дія, яка відбувається ззовні системи.

Якщо коротко, об"єднаний потенціал спільноти майже завжди більше простої суми потенціалів людей, що її створюють (a-la закон Меткалфа).

Отже, ми наполегливо рекомендуємо вам наступний спосіб обрати собі найкращу цифрову фотокамеру.

Ніж переглядати онлайн-аукціони, або читати огляди в спеціалізованих журналах, або дивитися каталоги - краще скористайтесь по справжньому масовим колективним досвідом. І що саме головне - за допомогою цього способу можна передивитись фота, які робить будь яка модель камери.

Такий "колективний досвід", в таких речах часто кращий, ніж досвід індивідуальний, можна знайти на популярному сайті для публікацій фотографій http://flickr.com.

Справа в тому, що майжі всі цифрові фотографії ( крім тих що зроблені мобілками) мають в собі метадані, де вказується модель камери.


Отже, завдяки цьому flickr.com відкрив фантастичний розділ "фотокамери", який за нашою думкою, є найкращим з існуючих способів обрати собі цифровий фотоапарат.



На цьому розділі просто друкується історична (в часі, наприклад за рік) інформація у вигляді графиків, якими фотокамерами користуються мільйони його відвідувачів, що розміщують там свої фота. А також фотографії, які зроблені кожною моделлю.

Ось тут можна подивитись характеристики лідерів останнього часу, 1-е та 2-е місце в хітпараді.


Додайте сюди ще можливість одразу на одній сторінці побачити діапазон цін, і ви одразу зрозумієте чому ми вважаємо такий спосіб вибору фотокамер найкращим.

Відповіді

  • 2006.11.28 | Сахаров

    Re: Як обрати собі (найкращу) цифрову фотокамеру

    Майдан-ІНФОРМ пише:
    > Здавалося б, до чого тут громадянський активізм? До того, що інколи найкращі результати приносить колективна дія, яка відбувається ззовні системи.
    >
    > Якщо коротко, об"єднаний потенціал спільноти майже завжди більше простої суми потенціалів людей, що її створюють (a-la закон Меткалфа).
    >
    > Отже, ми наполегливо рекомендуємо вам наступний спосіб обрати собі найкращу цифрову фотокамеру.
    >
    > Ніж переглядати онлайн-аукціони, або читати огляди в спеціалізованих журналах, або дивитися каталоги - краще скористайтесь по справжньому масовим колективним досвідом. І що саме головне - за допомогою цього способу можна передивитись фота, які робить будь яка модель камери.
    >
    > Такий "колективний досвід", в таких речах часто кращий, ніж досвід індивідуальний, можна знайти на популярному сайті для публікацій фотографій http://flickr.com.
    >
    > Справа в тому, що майжі всі цифрові фотографії ( крім тих що зроблені мобілками) мають в собі метадані, де вказується модель камери.
    >
    >
    > Отже, завдяки цьому flickr.com відкрив фантастичний розділ "фотокамери", який за нашою думкою, є найкращим з існуючих способів обрати собі цифровий фотоапарат.
    >
    >
    >
    > На цьому розділі просто друкується історична (в часі, наприклад за рік) інформація у вигляді графиків, якими фотокамерами користуються мільйони його відвідувачів, що розміщують там свої фота. А також фотографії, які зроблені кожною моделлю.
    >
    > Ось тут можна подивитись характеристики лідерів останнього часу, 1-е та 2-е місце в хітпараді.
    >
    >
    > Додайте сюди ще можливість одразу на одній сторінці побачити діапазон цін, і ви одразу зрозумієте чому ми вважаємо такий спосіб вибору фотокамер найкращим.

    До речі - не обрати, а вибрати. Обирають депутатів.
    Щодо вибору камери - це залежить. І від камери і від фотографа і від умов з'йомки. Можна зробити класне фото і 3-меґапіксельною камерою, а можна знімати чорт-те що і висококласною професійною. Звісно, чим більше можливостей має камера, чим більший діапазон чуйності матриці, зум, наявність широкого вибору режимів зйомки, швидкодія, діапазон експозицій, "гарячий башмак", батарейний блок, тим краще. Звісно, для професійного фотографа навіть найнавороченіша мильниця типу Олімпусу - SP-510 чи чогось подібюного - лайно. Але далеко не всі є професіоналами і не всім по кишені дорога техніка. Перше - чим більший розмір матриці і чим більше меґапікселів, чим кращий об'єктив, тим краща якість фото. Але камери з повнорозмірними матрицями, та ще й зеркалки, коштують дорого. Відтак, якщо ви не є професіоналом, на такі камери не зазіхайте - це не ваше.
    Вирішивши купити камеру, прикиньте, для чого вона вам потрібна і яку суму ви можете за неї викласти. І виходьте не з бажань а з матеріальних можливостей. По перше - якщо ви бажаєте обмежитись побутовими зйомками "у колі сім'ї" чи навіть хочете робити фото для сайтів, не купуйте камеру більше ніж на 5 чи 6 мегапікселів - вам того вистачить для друку якісних фото розміром до 15х21, або навіть А4 (вам же не треба друкувати плакати, а на сайт, як правило, це навіть занадто). Та й чим більше мегапікселів, тим більше пам'яті займають файли фото у компі, тим довше вони обробляються, ти більше може виникнути проблем з їх пересилкою електронною поштою. До речі - наявність можливості зйомки відео - теж не надто серйозно. Якщо хочете знімати відео, краще купіть відеокамеру. Бажано щоб камера мала готові режими зйомки (портрет, сніг, ніч, захід сонця і т.п)- вам не треба буде морочитися з ручним підбором режимів, та й не всі на це здатні чи можуть те робити. Взагалі, щоб довго не розводитись - сьогодні практично будь-яка цифрова камера вартістю від 500 гривень і вище як правило все потрібне для аматора має. Бажано щоб камера мала принаймні трикратний оптичний зум (на наявність цифрового зуму не звертайте уваги - це для дурнів). Також для дурнів камери з малесенькими об'єктивами, які мають матрицю на 7-10 мегапікселів - такі об'єктиви як правило не дозволяють отримати потрібну для таких матриць роздільну здатність, а ціна зі збільшенням мегапікселів зростає. Дуже непогана річ - оптичний (не електронний) стабілізатор зображення. Не ганяйтеся за суперпласкими камерами - вони не кращі від інших, а коштують дорожче. Добре щоб камера мала досить потужний спалах з режимом подавлення "червоних очей", хоч у мильниць спалахи приблизно рівноцінні. Якщо ви початківець, вибирайте камеру, яка працює в автоматичному режимі (автоматично вмикає спалах, підсвітку автофокусу, наприклад, недорогу UFO 3525 до речі, камерка зовсім непогана, а коштує трохи за 500 гривень). Не женіться за мегабайтами у флеш-карті. Для більшості мильниць вам з головою вистачить 512 мегабайт. Краще купувати камеру не з спеціальним акумулятором, а розраховану на роботу з елементами чи акумуляторами розміру АА. І зверніть увагу на те, з якою картою працює камера - з дешевими SD чи з дорогими ХD, це теж впливає на ваші витрати.
    Взагалі, усе одразу розповісти складно. Виходьте з фінансових можливостей, не женіться за брендами (сам по собі бренд (ім'я фірми) теж чимало коштує). Майже все, чи все, що сьогодні можна купити за прийнятні гроші, практично рівноцінне. Якщо маєте комп'ютер, краще не купувати спеціальні фотопрінтери, вони коштовні і матеріали для них теж, придбайте струйник з фотоякістю. Є дуже непогані і недорогі трикольорові Кенони, якість друку на них гарна, а витрати на розходні матеріали мінімальні. Завантажте у комп "Фотошоп", або, якщо не хочете довго навчатися з ним працювати, "Picasa2" яка дуже проста у роботі і досить ефективна для "рихтування" знімків (закачується через "Google", безкоштовно). Коротше, купуйте камеру, фотографуйте, пристосовуйтесь до камери, яку маєте і не слухайте снобів. Мірою набуття досвіду визначитеся, що вам треба, тоді можете дивитися і на інші камери. Хай щастить.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.11.28 | Sych

      Найкращій сайт з рейтингами цифрових камер (л):

      www.dpreview.com
    • 2006.11.28 | Mytrofan

      Re: Як обрати собі (найкращу) цифрову фотокамеру

      Якщо ви не професіонал, то не женіться за дорогими речами.
      Цифрові технології удосконалюються безперервно -те, що ви купите завтра, післязавтра буде вже застаріле.
      Я маю Canon PowerShot A-75. З минулого року камеру вже не випускають. Якісні фото, непогані відеофільми. Поставте 1 гігабайт флашкард і насолоджуйтеся життям.
      Якщо ви не професійний фотограф - go Canon PowerShot!
  • 2006.11.29 | Volodymir

    То же самое в принтерах и копирах

    По умолчанию в изображении пропечатывается водяной знак с серийным номером. Анализируя номера на листовках, можно создать ресурс, например, о наиболее популярных копирах в Киеве среди партизан.
    Вообще, если правильно пользоваться заголовками медиа-файлов, можно майнингом вынуть очень много информации. Есть даже (уже древняя) технология, которая позволяет отслеживать распространение медиа в сети.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.11.29 | artem

      Як це - "водяной знак пропечатывается"?

      Вони ж наче робляться при виготовленні паперу (це структурний "елемент" паперу), а не наносяться фарбою?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.12.01 | Горицвіт

        це цифровий знак

        тобто номер принтера закодований в картинках, які він друкує.
        Але, наскільки я знаю, це робиться тільки в якісних кольорових принтерах.
  • 2006.12.01 | stefan

    Закон Меткалфа обвиняют в раздутии пузыря

    Закон Меткалфа обвиняют в раздутии пузыря доткомов
    http://www.habrahabr.ru/article/780/

    Полезность сети прямо пропорционально квадрату численности пользователей этой сети. Роберт Меткалф (Robert M. Metcalfe), изобретатель Ethernet, сказал свои ставшие знаменитыми слова в начале 80-х по отношению к локальным сетям, но спустя десять лет «закон Меткалфа» стал повсеместно известным и начал применяться к любой сети, будь то телефонная сеть или интернет.
    В конце 90-х гг. прошлого века инвесторы и простой народ поверили в эту «волшебную формулу» и раздули всем известный пузырь доткомов. Сейчас мы наблюдаем Пузырь 2.0 — некое повторение той лихорадки в связи с распростарнением широкополосного доступа в интернет и модой на Веб 2.0. Поэтому очень актуальной является научная работа, которую опубликовали известный математик Эндрю Одлыжко (Andrew Odlyzko) с соавторами.
    Одлыжко, в прошлом руководитель отделов математики и криптографии в AT&T Labs, прямо говорит, что закон Меткалфа оказал самое опасное влияние во время бума доткомов. Тогда происходил непрерывный количественный рост Сети: росло количество пользователей и количество сайтов. Венчурные инвесторы, предприниматели, инженеры и самые простые люди прониклись законом Меткалфа, который был у всех на слуху. Они были уверены, что полезность Сети увеличивается в геометрической прогрессии, даже если число пользователей растет линейно. Из-за всеобщей эйфории росли и акции доткомов. Все дело в математике.
    Создавая локальные сети, Роберт Меткалф подметил, что при десяти пользователях максимально возможное число связей в сети равно 90. Если же сеть вырастает в два раза, до 20-ти пользователей, то количество возможных связей вырастает в четыре раза до 360. Таким образом, при линейных инвестициях в интернет-бизнес отдача будет расти в геометрической прогрессии (график).
    Группа американских и английских математиков с участием Одлыжко критикуют закон Меткалфа за его идеалистичность. На практике оказалось, что закон не работает, ведь далеко не все узлы сети будут устанавливать связи друг с другом. На самом деле, по мнению Одлыжко, ценность сети размером n изменяется по формуле n log(n).
    Данная формула выведена из закона Ципфа, согласно которому каждый новый элемент системы имеет пропорционально меньшую ценность. Так, второй по счету элемент будет иметь ценность ½, третий — 1/3, n-ный — 1/n. Закон Ципфа великолепно подходит не только для распределения слов в натуральном языке, для чего он и был сформулирован, но также для описания многих других феноменов действительности, проявляющих эффект «длинного хвоста». Например, закон Ципфа и эффект «длинного хвоста» проявляются в распределении популярности блогов в интернете, продаже товаров в интернет-магазине и т.д.
    Формула n log(n) является воплощением закона Ципфа и сильно отличается от формулы Меткалфа. К примеру, если взять двукратный рост количества пользователей, то закон Меткалфа выдает рост ценности сети в четыре раза, а логарифмическая формула — всего в 2,1 раза. Как видим, здесь тоже более чем двукратный рост, но это гораздо более реалистичный рост. Разницу в обеих формулах можно наглядно оценить на сравнительном графике.
    Для инвесторов это критическая разница. Ведь они использовали закон Меткалфа, чтобы оценивать эффективность инвестиций. Теперь эту оценку придется проводить более «пессимистическими» методами.
    Конечно, формула n log(n) — это очень упрощенная формула, но, по мнению экспертов, она дает максимально близкую к реальности оценку увеличения полезности сети. В реальных сетях, таких как интернет, задействуются далеко не все потенциальные связи между узлами. Собственно, об этом в свое время говорил и сам Роберт Меткалф, но его «закон» стал популярнее, чем авторские пояснения.

    див.графіки:


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2019. Сайт розповсюджується згідно GNU Free Documentation License.
Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua