МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Сіндром-баші

12/26/2006 | Tatarchuk
Так би мовити роздумування на чужому прикладі.

Що робиться коли людина концентрує навкруги себе коханої все-все-все.
Вона изабуває і сама потрохи перестає вірити що вона смертна.
Раптом вона вмирає або ще якось уходить. І уносить із собою усі "унікальні домовленості", "чудовий шарм", "контакти", напрацьовки, ідеї і, банально, нумери коштів в банках та коди сейфів.

Тимошенко. Ющенко. Янукович. Его-центричні "лідери". Вбери одного його - і вся його піраміда рухне, отакая рухнама.

Мустафа Джемілєв (не дай Боже) піде - і гаплик кримським татарам.

Якійсь декан блатного юрфаку помре - і хана трудоустройству випускників.

Короче, дайшо безлідерну структуру управління!

От.

Відповіді

  • 2006.12.26 | Soft

    Да действительно есть проблема концентрации на личности,

    а не идее, носителем которой данная личность должна выступать. В этом и причина по которой воспользовавшись одинаковыми трудами Карла Маркса в России устроили концлагерный коммунизм, а в США народный капитализм. Хоть идея и в том и в том одинаковая - направлена на социализацию индивидуумов.

    Я над этим раздумывал, скоро опубликую коротенькую статью о переходе от личности к идее на примере движения opensource.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2007.01.03 | Юрій Шеляженко

      Не называйте идола личностью. Личность - штука очень хорошая,

      и среди людей, ходящих ныне по Земле, личностей, к сожалению, проявляется слишком мало...

      Баши - идол, а не личность. Это дурацкий стереотип коллективистов, совков, комуняк - подавлять личность ради коллектива и идей коллектива. Этот стереотип, кстати, Баши и создает, потому что обществу все равно хочется человеческих свобод, и тогда обществу пытаются навязать одну якобы эталонную личность для подражания. Идол Баши - выпуск пара кремированной человеческой личности в коллективе, уничтожившем личные свободы.

      Кстати, в хорошем колективе всегда есть настоящие личности (а не так называемые "сильные", напрашивающиеся со своей меднолобостью и твердокаменностью на свято место), потому что хороший коллектив хочет развиваться и поэтому дает своим участникам право выбора разных путей.

      Идолы смертны. Рано или поздно люди понимают, как вредно было приносить им пустые жертвы, и сбрасывают идола с пьетдестала. Или какая-то ложь, укреплявшая силу идола рушится - например, умирает человек, в котором все видели бессмертного вождя.

      А вот личность часто бывает бессмертной, если хорошо самовыразилась на пользу людям. Про нее помнят, ее благие поступки (осмысленно!) пытаются повторять. Возможность быть свободной личностью - одна из привилегий каждого человека в настоящем демократическом обществе.
  • 2006.12.27 | Tatarchuk

    Re: Сіндром-баші (левел лоу)

    Замальовка на ту ж тему. Тількі рівнем занчно ніжча, ну типу не про Туркменів а про кримській факультет юристів.

    Був такий собі пан Бурмістров, в минулому блискучий слідчий. За часів коли стало модно та доречно рубити бабло з юридичної масової освіти (в тому числі і псевдо-освіти), він створив та очолив Юрфак Сімферопольського держуніверу (нині Таврийський національний універ).

    Те що робив пан Бурмістрів у 90-ті роки, було класно. Нібито. Бо він не мав ліцензії вищої ніж бакаляври, але факультет вперто та з успіхом штампував спеціялістів та перший в Криму почав штампувати магістрів. Підкреслюю - все це робилося на "унікальних звязках", "особистих контактах", "ахуїтельних темах" і таке інше.

    Раптом цей пан помер. У буквальному (!) сенсі прямо в труну до нього поклали мобільного телефона, тоді це ще був атрібут мужського достоїнства принаймні в Криму, а на тому телефоні - всі оті "унікальні звязки" та "улюблені номери".

    Через его-центрованість факультету жодного достойного преємника просто геть було знайти. Туркмен-баші вбивав та сажав по тюрмах людей які мають хоч якусьь підозру на інтелект - а пан Бурмистрів таких людей звільняв та не давав працювати, от і вся різниця між великим та надзивчайним самодуром та невеликим і звичайним.

    Постраждалі звісно студенти трьох випусків та їхні батьки, які "по великому блату" поступили та провчилися на неліцензійному факультеті та ще й несли туди по "ахуїтельним контактам" бало за баблом.

    це я навмисно знизив так би мовтит обрій дискусії - адже не тільки Туркменія але й будь-який колгосп має "сіндром-баші"
  • 2006.12.27 | Navigator

    Сіндром-баші не нейтронна бомба. Нищить також матеріальні ціннос

    ті.
    Ніби за день до смерті Туркменбаши зник його головний казначей Ждан-ефенді зі всіма банківськими секретами.
    Німеччина ніби зголосилась, що має 1,5 міль"ярдне заощадження покійного. Все, що нажив на відміні пенсій нетуркменам рік тому.
    Таємниця влади дорівнює величині банківського рахунку злодіїв при владі.
    Коли вам говорять :"Не ваша справа" - значить вже накрали "мама не горюй."
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.12.27 | BIO

      Синдром больших башлей (левел хай - и там все под Богом)

      "Директрисса полета сорванных башен -
      Особо актуально в смысле рашен..."

      Флагманам кризисных круизов посвящается...

      Холодной битвы лед растаял
      Но бороздят опять просторы
      Секреты служб в себе тая
      Убийственные Ледоколы...

      Просты законы ритмологии
      Под праздничную расслабуху
      Приходят в гости аналогии
      Ведя Снегуроньку - ГБуху

      Ющом кололи нас вчера
      Сегодня колят всех башою
      А завтра будут, господа
      Колунчики с бедой большою

      Пора кончать сей карнавал
      Срывая маски-рожки с кровью
      Пока к Земле не воспылал
      Вконец удушливой любовью

      Тот скромный лидер что в тиши
      Планирует свои набеги, свои ползки
      Свои броски, объятия своих клещей
      Забыв что есть у смертных бреги...

      Забыв что он размена фишка
      В игре невидимых флотилий
      Забыв к чему приводит спешка -
      У бочки с порохом фитили

      Ты хочешь с газом зажигалку ?
      Какой капризный карапуз...;)
      Засунь в себя свою ыбалку
      В Большой Игре ты - битый туз

      Готовься сам что жрать на выбор:
      Халву с Ро 210 иль с диксином мёд
      Уже проверено надежно на натуре -
      Любых "Отцов" с дороги уберет

      Насчет конкретных дат немного
      Конкретно - все узнаешь сам
      Когда на очной ставке с Богом
      Он выдаст: - "гол как мой Адам..."
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2007.01.02 | BIO

        Беларусь по четным, следующие снова мы ?

        Сколько можно еще гастролировать со старым
        репертуаром - Европа устала аплодировать
        таким дешевым для нее (пока) трюкам...

        А чем она еще может отреагировать на столь несгибаемую
        договорную позу суперпупертранзитеров ?

        А, кстати, кто это эту хр..., хартию, Господи прости,
        подмахивал ?

        Что сраная бумага со странами делает - ни одному
        унитазу в голубом сне не приснится, этож надо ж...
  • 2007.01.02 | Уляна

    Чіткіше це називається "вертикальним контрактом" в суспільстві

    або крайньою формою побудови суспільства "по Гоббсу". Тоді, як західні демократії існують здебільшого "по Локку".

    Вчора прочитала в черговій цікавій лекції Олесандра Аузана на
    http://www.polit.ru/lectures/2006/12/18/auzan.html

    Там в кінці в післялекційній дискусії наводяться такі цікаві факти:

    1. "Когда Огарев освободил крестьян в своем поместье в 1840 г., кажется, крестьяне совсем не были ему благодарны, даже потом в церковь не ходили рядом с ним молиться, сильно на него обиделись."

    2. Некоторое время назад мне попалась статья Лотмана, которая называется «Договор о вручении себя как альтернатива», где он доказывает, что в русской культуре нет договора, а есть вручение себя, та самая вертикаль.

    Саму статтю не читала, ще не знайшла.

    Не згідна з Вами, що "людина концентрує навкруги себе коханої все-все-все". Хіба це не на потребу суспільства відбувається? А якщо дійсно, люди вміють тільки "себе вручати"? Подивіться на те, що пропонує Тимошенко і на популярність цього.

    Tatarchuk пише:
    > Так би мовити роздумування на чужому прикладі.
    >
    > Що робиться коли людина концентрує навкруги себе коханої все-все-все.
    > Вона изабуває і сама потрохи перестає вірити що вона смертна.
    > Раптом вона вмирає або ще якось уходить. І уносить із собою усі "унікальні домовленості", "чудовий шарм", "контакти", напрацьовки, ідеї і, банально, нумери коштів в банках та коди сейфів.
    >
    > Тимошенко. Ющенко. Янукович. Его-центричні "лідери". Вбери одного його - і вся його піраміда рухне, отакая рухнама.
    >
    > Мустафа Джемілєв (не дай Боже) піде - і гаплик кримським татарам.
    >
    > Якійсь декан блатного юрфаку помре - і хана трудоустройству випускників.
    >
    > Короче, дайшо безлідерну структуру управління!
    >
    > От.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2007.01.03 | BIO

      "Контракт із диаволом" " теж є вертикальним за градиєнтом...

      Бо наразі наши суспільства "будуються" "по Гоєббельсу".
      Росіяне мають цікавий преференс у вигляді вичерпних
      ресурсів, ми ж вичерпуємо вже, власне, самі себе бо в той
      час коли світ блискавично змінюється все перебираємо
      чітки старих догм під бормотіння молельних на революцію
      беремених пустим повітрям барабанів...
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2007.01.03 | Гродно

        Re: "Контракт із диаволом" " теж є вертикальним за градиєнтом...

        Жители Беларуси выдвинули в качестве претендента на пост президента

        Туркмении Александра Лукашенко. Туркменский народ удивился и спросил:
        - Но ведь Лукашенко не туркмен, как же он может быть президентом
        Туркмении?
        На что белорусы ответили:
        - Вы еще не знаете, какой он туркмен...
  • 2007.01.03 | Сергей ГРУЗДОВ

    Re: Сіндром-баші

    Истина - посредине. :)


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua