МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Мовчання – знак згоди

02/20/2007 | Отар Довженко
Повз зірке, але вибіркове око нашого телебачення проходить непоміченим багато важливого. Стандартну відповідь керівників інформаційних служб на строге «чому не показали?» ми вивчили напам’ять – «а для нас це не новина!». Можна вже зайвий раз не перепитувати.

Ось і ще одна «не-новина» промайнула непоміченою. 16 лютого на сайті глави держави з’явився Указ № 116/2007 про нагородження такого собі Потебенька Михайла Олексійовича – радника Генеральної прокуратури України – орденом князя Ярослава Мудрого ІІІ ступеня. «За визначний особистий внесок у розбудову правової держави, зміцнення законності і правопорядку, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 70-річчя від дня народження», – ось за що.

Здавалося, чим ще може шокувати нас Віктор Андрійович після всіх несподіваних альянсів, домовленостей і універсалів, призначень і відставок останніх двох років? Але зміг. Колеги-журналісти, колишні учасники «України без Кучми», та й просто люди, для яких щось значить прізвище Ґонґадзе, так і охнули: за що? Як це? Потебенька? Того самого?

А в теленовинах – тиша.

16 лютого в новинах «Вчасно. Підсумки» НТН аж двічі наблизились до цієї події. Спочатку – в повідомленні про те, що Сергій Червонописький, голова Спілки ветеранів Афганістану, відмовився від ордену Ярослава Мудрого, – на початку випуску. І – ні слова про Потебенька, який від нагороди не відмовився. Вдруге – в сюжеті про 70-річчя Михайла Олексійовича. Помилуйтесь:

«У свої 70 Михайло Потебенько й досі працює у Генпрокуратурі. Каже: за весь цей час жодного разу не замислювався про відпочинок. Жартує: робота в органах не припиняє дивувати. Особливо у роки незалежності, коли прокуратура перетворилася на «прокурорський вокзал…»

У сюжеті Марини Семерякової – два синхрони ювіляра. І жодної тіні негативу. Жодного натяку на те, що ця людина неоднозначним, м’яко кажучи, чином причетна до справи Ґонґадзе, до справи Ігоря Александрова та інших резонансних справ часів кучмізму. Втім, не йшлося в сюжеті і про орден – видно, звістка надійшла запізно.

У цей день про вшанування Потебенька орденом не повідомив жоден канал. Наступного дня, в суботу 17 лютого, про це таки згадали «1+1» і Перший канал.

Зокрема, в повідомленні «1+1» ішлося, що «Президент Ющенко нагородив орденом Ярослава Мудрого ІІІ ступеня колишнього генпрокурора Михайла Потебенька. В указі, розміщеному на офіційному президентському сайті, зазначено, що нагороджений Потебенько за: "…". Зараз Потебенько є радником Генпрокуратури, а очолював він це відомство із 98-го по 2002-й. Девіз ордена Ярослава Мудрого: "Мудрість, честь, слава"». Все. Десь там, між рядків, можливо, глибоко захована іронія – не дарма ж згадані «мудрість, честь, слава»… Про те, якої саме слави зажив Михайло Потебенько за часів свого генпрокурорства, ні слова.

І лише в повідомленні Першого каналу сказано: «Потебенько очолював прокуратуру з 98-го по 2002 рік. Під час акції «Україна без Кучми» опозиція активно добивалася відставки Потебенька, вважаючи його винним у затягуванні справи Ґонґадзе і відкритті кримінальної справи проти Юлії Тимошенко. Після хвилі протестів він подав у відставку і пройшов до попереднього парламенту за списками Компартії».

Приїхали. З усіх центральних каналів лише Перший національний – державний – наважився дати хоч якісь факти, осмисливши які, глядач може поставити під сумнів правильність, доцільність і моральність рішення Президента. (Не кажучи вже про послідовність – зрештою, найбільш драматична, пов’язана зі справами Ґонґадзе та Александрова, частина каденції Потебенька пройшла за часів перебування Ющенка при владі).

…Згадується історія зі спробою Віктора Балоги призначити своїм радником колишнього посадовця кучмівсько-медведчуківської Адміністрації Президента Василя Базіва. Базів не пропрацював і двох робочих днів – у п’ятницю, 6 жовтня, стало відомо про його призначення, а в понеділок, 9-го, прес-служба сповістила про скасування главою Секретаріату Президента цього рішення. Передумав Віктор Іванович «після консультацій з медіа-експертами та журналістами з огляду на їх бурхливу і неоднозначну реакцію» – хоча, як ми пам’ятаємо, «бурхлива реакція» полягала лише в тексті на «Телекритиці» та розгорнутому сюжеті в програмі «Подробиці тижня» на «Інтері».

Тоді «інтерівці» не побоялися поставити під сумнів моральність рішення голови Секретаріату – хоча далеко не все було так однозначно: зрештою, кому яка справа, кого керівник президентської канцелярії бере до себе в помічники? До того ж, за свідченнями людей, добре обізнаних у залаштунковому житті кучмівської АП, Василь Базів нічого надто крамольного не робив, лише писав промови, керував аналітичною службою та часом робив публічні заяви від імені Банкової. Та йому не поталанило – після декількох особливо єзуїтських заяв він став одним із символів кучмізму, що й пригадалося за два роки…

А Потебенько? Адже орденом нагороджує не особисто громадянин Ющенко Віктор Андрійович на знак особистої вдячності – орден вручається Президентом України від імені останньої. Отже, від нашого з вами імені. За так досі й не розслідуваної справи Ґонґадзе, для нерозкриття якої немало зробив цей «апостол законності і правопорядку» (як ми пам’ятаємо, Михайло Олексійович «був у відпустці», коли Георгій звертався до Генпрокуратури по захист від переслідування). За інших нерозслідуваних, живцем похованих, сфабрикованих за вказівкою Кучми справ. «Потебенько робив усе, аби у цій державі замість права панував «бєспрєдєл», – каже юрист і правозахисник Тетяна Монтян. – Я б ще зрозуміла, якби в тексті указу слова про законність і правопорядок були взяті в лапки…». А в Інтернеті вже ходить дотепний анекдот: мовляв, нагородження Потебенька – частина пакетних домовленостей між Президентом і Прем’єром, за якими Ющенка включать у прохідну частину списку Партії регіонів на наступних виборах. І сміх, і гріх.

Шукати виправдань сумнівним учинкам Президента – завдання президентської прес-служби. Там, певно, знайшли б якісь офіційні пояснення: мовляв, і провина не доведена, і стільки-то років сумлінної праці, і благородні сивини. Справді, чого причепилися до 70-річного діда?... Ех, як би хотілося побачити, як саме викручувалася би прес-служба Президента, пояснюючи, чому нагорода знайшла саме цього «героя». Та колеги-телевізійники, своїм мовчанням висловивши згоду з августійшим рішенням, позбавили нас такого задоволення.

Що ж, може, наступного разу більше пощастить?... Серед тих, хто «розбудовував правову державу» під диктовку Кучми, є ще багато достойних кандидатів у кавалери державних нагород…

Відповіді

  • 2007.02.20 | taras

    Re: Мовчання – знак згоди

    тепер треба би всім порядним людям, яким Ющ раніше вручив цей орден дружно від нього відмовитися.
  • 2007.02.20 | Юрко-птах

    Re: Мовчання – знак згоди

    Новий вчинок високо морального та демократичного пана Ющенка примушує згадати ті сумні часи, коли пан Потебенько кидав у в'язницю звільнену Кучмою та Ющенком з посади віце-прем'єра Юлію Тимошенко, а пан Ющенко називав рух "Україна без Кучми" фашистським, даючи гарний приклад тим своїм наступникам, які так само обізвали його у 2004 (цікаво, що він на це таки образився!). Чи не згадати вислів: "Два чоботи - пара"?
  • 2007.02.20 | wunch

    ющ - проститутка

  • 2007.02.20 | Ґольдмунд

    Re: Мовчання – знак мудрості

    на поміч безграмотним:
    Ніколо Макіавелі повчав, що правити треба поєднуючи пряник і батіг.

    Навіть у перших рабовласницьких державах знали цю істину.
  • 2007.02.21 | S.D.

    А не обжаловать ли решение Ющенко в суде?

    А не создать ли прецедент? Читаю КАСУ:
    3. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності
    суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи
    прийняті (вчинені) вони:

    1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що
    передбачені Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України;

    2) з використанням повноваження з метою, з якою це
    повноваження надано;

    3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають
    значення для прийняття рішення (вчинення дії)
    ;

    4) безсторонньо (неупереджено);

    5) добросовісно;

    6) розсудливо;

    7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи
    несправедливій дискримінації;

    8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між
    будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів
    особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

    9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття
    рішення;

    10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2007.02.21 | Сергей ГРУЗДОВ

      Re: А не обжаловать ли решение Ющенко в суде?

      Интересная мысль! Для начала надо изучить документ, определяющий основания для указанной награды. Найти противоречия.
  • 2007.02.25 | Svitlana

    Re: Мовчання – знак згоди

    Якщо це правда, то ганьба нам і нашому Президентові. Хто-небудь,підскажіть, де можна про це прочитати?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2007.02.25 | Сергей ГРУЗДОВ

      Витяг зі Статуту Ордена князя Ярослава Мудрого.

      СТАТУТ відзнаки Президента України "Орден князя Ярослава Мудрого" затверджено Указом Президента України від 23 серпня 1995 року N 766/95.
      I. Для нагородження громадян за видатні особисті заслуги перед українською державою в галузі державного будівництва, зміцненні міжнародного авторитету України, розвитку економіки, науки, освіти, культури, мистецтва, охорони здоров'я, за благодійну, гуманістичну та громадську діяльність.
      7. Девіз ордена князя Ярослава Мудрого - "Мудрість, честь, слава".
      9. Нагородження орденом князя Ярослава Мудрого провадиться послідовно, починаючи з V ступеня.
      10. Нагородження орденом князя Ярослава Мудрого наступного ступеня можливе не раніш як через 3 роки після нагородження орденом попереднього ступеня.
      II. Порядок представлення до нагородження орденом князя Ярослава Мудрого
      14. Нагородження орденом князя Ярослава Мудрого провадиться за поданням Комісії по державних нагородах України при Президентові України на ім'я Президента України на підставі рішення Комісії.
      Рішення про нагородження особи орденом князя Ярослава Мудрого приймається двома третинами голосів членів Комісії таємним голосуванням.
      16. Подання про нагородження орденом князя Ярослава Мудрого громадян України вносять до Комісії по державних нагородах України при Президентові України Голова Верховної Ради України, Прем'єр-міністр України, керівники міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій, Уряду Автономної Республіки Крим, Генеральний прокурор України, перші керівники громадських організацій, глави релігійних конфесій.
      17. Клопотання про нагородження особи орденом князя Ярослава Мудрого порушується перед вищестоящим органом або організацією. Висунення кандидатур здійснюється, як правило, в трудовому колективі, де працює особа, яку представляють до відзначення. Пропозиції про нагородження можуть вносити також місцеві органи державної виконавчої влади, окремі громадяни.
      (Глава Адміністрації Президента України Д.ТАБАЧНИК)

      =

      Можливо я помиляюсь, але за моїми даними першим одержав цю відзнаку ОЛІЙНИК Борис Ілліч, 17 жовтня 1995 року.
      ПОТЕБЕНЬКА Михайла Олексійовича - радника Генеральної прокуратури України нагороджено орденом князя Ярослава Мудрого III ступеня "за визначний особистий внесок у розбудову правової держави, зміцнення законності та правопорядку, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 70-річчя від дня народження".
      Поверхневий аналіз Статуту відзнаки викликає, на мій погляд, деякі питання про відповідність.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua