Дещо про державну мову в Україні
09/03/2008 | Аскольд Лозинський
Слухав я Президента України на відкриттю ІХ Світового Конгресу Українців в Києві у серпні ц.р. Президент запевняв, що в Україні тільки одна державна мова – українська і що українська мова втілюється в Україні. За своєю притаманністю Президент відмітив, що це, тобто українізація просувається, але не коштом інших мов. Президент теж похвалився, що завдяки скасування візового режиму в Україну, на Хрещатику сьогодні можна почути різні мови. Перебуваючи у Києві вже майже два тижні до того, я зітхнув та тихо мовив „тільки не українську, хіба з уст діяспорчан.”
На тому самому відкриттю Конгресу я слухав і Премєр-міністра України. Пані Премєр-міністер запевняла, що хоча в Україні люди звикли і часто розмовляють російською мовою, то діти і внуки навіть лідерів Партії Регіонів вивчають українську мову бо інакша мова безперспективна. При цьому я нагадав собі недавні виступи в російські мові на телебаченні заступників міністрів, прокурорів та інших високопоставлених чиновників України та запитав себе, чому російська мова безперспективна. Хіба ж їхні кар’єри безперспективні теж?
20 лютого ц.р. Президент України видав Указ у справі „забезпечення неухильного додержання конституційних гарантій щодо всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на всій території України...”. Указ короткий без конкретних напрямних з сторони Президента чи його Секретаряту, тільки з дорученням Кабінету Міністрів України „опрацьовати...питання...забезпечити розроблення та внести... на розгляд Верховної Ради України законопроєкт...вживати заходів щодо неухильного додержання вимог законодавства посадовими і службовими особами органів виконавчої влади підчас виконання ними службових обовязків.” Кабмін здається досі працює над цим питанням, бо поки що не оприлюднена ні одна вказівка. Що конкретного втiлення досі немає це точно, бо ми з дружиною і дітьми шукали в Києві однієї суботи у серпні ц.р. кращого ресторану з меню в українській мові і де офіціянти розмовляли українською мовою, і довелось обійти кругом центру Києва не менше кілометра поки досягнуто бажаної мети. В цих російсько-мовних ресторантах зовсім західні ціни. Як вважати їх безперспективними?
Одного дня теж в серпні ц.р. в Києві зранку я завважив, шо на дверях при вході до будинку де знаходиться моє помешкання прикріплений напис у російській та примітивній англійській мові про потребу зачиняти двері. З метою українізувати, а також вчити граматичну англійську мову моїх сусідів, я виготовив напис подібного змісту по українськи та з виправленою англійською мовою. В годині 9:30 рано прикріпив цей напис при вході. Ясно я зірвав попередній російсько -мовний і не-граматичний англійський напис.
В годині 10-ій я з моїм десятилітнім сином вийшов до книгарні на вулиці Великій Васильківській (кол. Черврноармійській) „Сяйво.” Книгарня складається з одної великої залі з кондиціонером у якій знаходяться російськомовні видання і другої меншої кімнати без кондиціонера де знаходяться українсько-мовні видання. Оскільки я переконаний, що ставлення до української мови в Києві є зухвале, вважаю, що відсутність кондиціонера в українській кімнаті не випадкове. Я попрямував до української кімнати де була присутня офіціянтка, яка з колегою розмовляла у російській мові і звернувся я до неї з запитанням, щодо нової літературної українсько-мовної творчості. Вона приступила до мене відповідаючи у російській мові. Я звернув її увагу, що бажаю як з комунікаціних так з психолохічних мотивів спілкуватися в українській мові. Вона продовжувала по російськи. Сам я знайшов собі відповідну літературу та запитав її куди піти, щоби розчислитися. Знов по російськи вона унапрямила мене у касу, що знаходиться у великій т. зв. російськомовні залі. Там друга офіціянтка приказала мені у російській мові скільки заплатити. Я попросив її перевести це в українську мову. Вона відмовила зазначуючи, що вона працює у російсько-мовній кімнаті. Я пригадав її, що вона працює у книгарні в Києві, столиці України, не Росії. Вона відповіла, що це її не переймає. Тоді я влаштував на ввесь голос авантуру закінчуючи пропозицією, щоби її дідько повіз у Москву. Одначе моя авантура була без успіху та без розголосу. Офіціянтка продовжувала зухвало відповідати по російськи, а в книгарні були тільки ми. Врешті, виснажений, я заплатив, вийшов з „Сяйва” та пішов додому.
При вході до будинку мого помешкання я завважив, що мій український та граматичний англійський напис про потребу зачиняти двері був здертий. Година була 10:25. Українська мова не витримала одної години часу.
Аскольд Лозинський
На тому самому відкриттю Конгресу я слухав і Премєр-міністра України. Пані Премєр-міністер запевняла, що хоча в Україні люди звикли і часто розмовляють російською мовою, то діти і внуки навіть лідерів Партії Регіонів вивчають українську мову бо інакша мова безперспективна. При цьому я нагадав собі недавні виступи в російські мові на телебаченні заступників міністрів, прокурорів та інших високопоставлених чиновників України та запитав себе, чому російська мова безперспективна. Хіба ж їхні кар’єри безперспективні теж?
20 лютого ц.р. Президент України видав Указ у справі „забезпечення неухильного додержання конституційних гарантій щодо всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на всій території України...”. Указ короткий без конкретних напрямних з сторони Президента чи його Секретаряту, тільки з дорученням Кабінету Міністрів України „опрацьовати...питання...забезпечити розроблення та внести... на розгляд Верховної Ради України законопроєкт...вживати заходів щодо неухильного додержання вимог законодавства посадовими і службовими особами органів виконавчої влади підчас виконання ними службових обовязків.” Кабмін здається досі працює над цим питанням, бо поки що не оприлюднена ні одна вказівка. Що конкретного втiлення досі немає це точно, бо ми з дружиною і дітьми шукали в Києві однієї суботи у серпні ц.р. кращого ресторану з меню в українській мові і де офіціянти розмовляли українською мовою, і довелось обійти кругом центру Києва не менше кілометра поки досягнуто бажаної мети. В цих російсько-мовних ресторантах зовсім західні ціни. Як вважати їх безперспективними?
Одного дня теж в серпні ц.р. в Києві зранку я завважив, шо на дверях при вході до будинку де знаходиться моє помешкання прикріплений напис у російській та примітивній англійській мові про потребу зачиняти двері. З метою українізувати, а також вчити граматичну англійську мову моїх сусідів, я виготовив напис подібного змісту по українськи та з виправленою англійською мовою. В годині 9:30 рано прикріпив цей напис при вході. Ясно я зірвав попередній російсько -мовний і не-граматичний англійський напис.
В годині 10-ій я з моїм десятилітнім сином вийшов до книгарні на вулиці Великій Васильківській (кол. Черврноармійській) „Сяйво.” Книгарня складається з одної великої залі з кондиціонером у якій знаходяться російськомовні видання і другої меншої кімнати без кондиціонера де знаходяться українсько-мовні видання. Оскільки я переконаний, що ставлення до української мови в Києві є зухвале, вважаю, що відсутність кондиціонера в українській кімнаті не випадкове. Я попрямував до української кімнати де була присутня офіціянтка, яка з колегою розмовляла у російській мові і звернувся я до неї з запитанням, щодо нової літературної українсько-мовної творчості. Вона приступила до мене відповідаючи у російській мові. Я звернув її увагу, що бажаю як з комунікаціних так з психолохічних мотивів спілкуватися в українській мові. Вона продовжувала по російськи. Сам я знайшов собі відповідну літературу та запитав її куди піти, щоби розчислитися. Знов по російськи вона унапрямила мене у касу, що знаходиться у великій т. зв. російськомовні залі. Там друга офіціянтка приказала мені у російській мові скільки заплатити. Я попросив її перевести це в українську мову. Вона відмовила зазначуючи, що вона працює у російсько-мовній кімнаті. Я пригадав її, що вона працює у книгарні в Києві, столиці України, не Росії. Вона відповіла, що це її не переймає. Тоді я влаштував на ввесь голос авантуру закінчуючи пропозицією, щоби її дідько повіз у Москву. Одначе моя авантура була без успіху та без розголосу. Офіціянтка продовжувала зухвало відповідати по російськи, а в книгарні були тільки ми. Врешті, виснажений, я заплатив, вийшов з „Сяйва” та пішов додому.
При вході до будинку мого помешкання я завважив, що мій український та граматичний англійський напис про потребу зачиняти двері був здертий. Година була 10:25. Українська мова не витримала одної години часу.
Аскольд Лозинський
Відповіді
2008.09.03 | alex
Re: Дещо про державну мову в Україні
не треба перебільшувати -- наприклад в будинку де я живу -- сорри сер --- не в центрі міста --- усі повідомлення для мешканців від ЖЕКу та ін. вже багато років зявляються виключно українською мовою -- і якось вже й уявити важко щоб раптом вони почали друкуватися російською --- так само у будинках куди я заходжу до родичів та друзів -- може то була відповідь особисто ВАМ а не прояв неповаги до української мови?2008.09.03 | MV
Re:Китай-город
Ви мені підкажіть,де на Хрещатику можна придбати чашку з українським орнаментом, українську газету, українські товари врешті-решт. все китайське і чужинське.не захищайте окупаційну владу. якій плювати - китайське продається чи українське - аби свої кишені були повні баблом.
2008.09.04 | zakhar
Був би попит - були б і чашки з орнаментом.
"Спрос рождает предложение".2008.09.03 | Громадянин
Re: Дещо про державну мову в Україні
Я вже з сумом зазначав, що бачу ознаки перетворення Києва в філію Москви. Мій сум поглиблюється...2008.09.03 | Адвокат ...
Соррі, не хвілію. На передмістя... Космос, аднака!
2008.09.03 | kotygoroshko
прикольні ці емігранти
2008.09.03 | Analytik
Нехай приїзджає рокв за 50 - все буде зовсім по-іншому.
2008.09.03 | Адвокат ...
"А прієзжайтє к нам лєт, етак, чєрєз сто!" (с) В.І. Лєнін.
2008.09.03 | Георгій
Мабуть, пан Аскольд трохи пeрeбільшує, хоча...
... я згодний з ним, що в столиці України української мови дійсно дужe мало.Алe зміни на кращe є. Я був у Києві в 1996 р., потім у 1999, 2001, 2003, 2006 і 2008. З кожним моїм приїздом чув української мови на вулицях, у кафe, у транспорті мого рідного міста ТРІШЕЧКИ більшe.
Щодо нeграмотних написів англійською - так, мeнe цe тeж турбує, алe нe трeба думати, що "квазіанглійською" мовою пишуть тільки в Україні. В інтeрнeті є прeкрасна підбірка написів "англійською" мовою в нe-англомовних західноєвропeйських країнах. Пам"ятаю звідти, наприклад, такe (напис в італійському готeлі): "pressing our visitors' trousers with pleasure is a duty of the chambermaid."
2008.09.03 | Мірко
Яким чудом пан Асколд знайшов україномовні книжки
близько центру столиці.Що й казати, Голодомор спрацював.
2008.09.04 | Михайло Свистович
Re: Яким чудом пан Асколд знайшов україномовні книжки
Мірко пише:> близько центру столиці
Вони там завжди були з радянських часів й ніколи не переставали бути
> Чотири років тому не знайшов би
знайшов би
2008.09.04 | Мірко
Re: Яким чудом пан Асколд знайшов україномовні книжки
Михайло Свистович пише:> знайшов би<
Шукав і не знайшов. Можете сказати точніше де? Ідучи пішки по Хрещатику від, скажім, Пасажу.
А так я був натрапив на будинок книжки (чи як там йому) де під голим небом дещо україномовного продавалося. (між іншими купив там україномовний переклад з Політковської - Друга Чеченьська)
2008.09.04 | zakhar
"Сяйво", "Знання" ?
2008.09.09 | Kvitka
Re: "Сяйво", "Знання" ?
Znanniabula tam, skoro vyishla, bo razgavarivaly pa-rus. - mene dusylo
Ye Naukova dumka, na Hrushevs'koho, ye i inshi, de po-nashomu hovoriat'
2008.09.09 | zakhar
Вам треба були шашечки, чи їхати?
2008.09.09 | Михайло Свистович
Re: Яким чудом пан Асколд знайшов україномовні книжки
Мірко пише:>
> Шукав і не знайшов. Можете сказати точніше де?
Вам написали
>
> Ідучи пішки по Хрещатику від, скажім, Пасажу.
Треба було перейти на інший бік Хрещатика
> А так я був натрапив на будинок книжки (чи як там йому) де під голим небом дещо україномовного продавалося
А це де?
2008.09.04 | omela
Сяйво. Знання. Книгарня "Є".
Бесарабка, Хрещатик, Золоті ворота відповідно.Останню радив би найбільше, бо там укр.-мовні дуже переважають і великий вибір.
2008.09.04 | Мірко
Re: Сяйво. Знання. Книгарня "Є".
omela пише:> Бесарабка, Хрещатик, Золоті ворота відповідно.
>
> Останню радив би найбільше, бо там укр.-мовні дуже переважають і великий вибір.<
В Книгарні Є якраз не був. (це про 2004-тий)
У Сяйві на Бесарабці був, чи принаймі була там книгарня (довге вузьке приміщення) На цілу крамницю знайшов дві україномовні книжки, - Закон України та Кучма Президент.
У Знянні також був. Українського не зауважив, хоч може там було так перемішано горох з капустою як і по цілій Україні що знайти неможливо. Шукай там голки в снопі сіна. Для населення це не проблєма, - московськомовне задовільнає. А для україномовних це мука.
2008.09.04 | zakhar
Може Пан не в тому "Сяйві" був?
Там завжди був досить великий вибір української книжки.2008.09.05 | omela
Re: Сяйво. Знання. Книгарня "Є".
Мірко пише:> В Книгарні Є якраз не був. (це про 2004-тий)
Можливо, тоді її ще не було. Я сам про неї дізнався з реклами в Укр. тижні. Дуже раджу.
> У Сяйві на Бесарабці був, чи принаймі була там книгарня (довге вузьке приміщення) На цілу крамницю знайшов дві україномовні книжки, - Закон України та Кучма Президент.
Ні, там все точно як п. Аскольд Лозинський описав, окремо рос. мовні книжки, окремо - укр. (десь 3/4 до 1/4). Знову ж йому не пощастило
> У Знянні також був. Українського не зауважив
Ну зараз там прямо посередині сучасна укр. література. Забужко там в ТОП-продажі, до речі
> А для україномовних це мука.
Ну це Ви перебільшуєте. В Канаді то мабуть гірше
2008.09.09 | Михайло Свистович
Re: Сяйво. Знання. Книгарня "Є".
Мірко пише:>
> У Сяйві на Бесарабці був, чи принаймі була там книгарня (довге вузьке приміщення) На цілу крамницю знайшов дві україномовні книжки, - Закон України та Кучма Президент.
Чи Ви не в тій книгарні були, чи не ту мову українською вважаєте
> У Знянні також був. Українського не зауважив
Це треба вміти
2008.09.09 | Мірко
Re: Сяйво. Знання. Книгарня "Є".
Отже не попав я до Сяйва. Вибачаюсь.2008.09.05 | один_козак
Re: Яким чудом пан Асколд знайшов україномовні книжки
Мірко пише:> близько центру столиці.
Не вигадуйте. Навіть за СРСР там було і книжок українських (навіть більше, ніж тепер), і сувенірних кілька магазинів. Сувенірів тепер теж менше. Повідкривали в тих приміщеннях банки, тощо.
2008.09.05 | Мірко
Re: Яким чудом пан Асколд знайшов україномовні книжки
один_козак пише:> Не вигадуйте. Навіть за СРСР там було і книжок українських (навіть більше, ніж тепер),<
Так, багато більше ніж тепер. Принаймі так мені повідають. За совка в Україні не був.
2008.09.04 | RedBagira
Встреча придурка и хамки
От души повеселилась, представив себе эту сценку. Старый дурень на явно дияспорянском диялекте придалбывается к продавщице-лимитчице, которая и русского толком не знает, не говоря уж об украинском, английском и пр. В общем, разговор пьяного с собакой.Оба хороши, хотя продавщица неправа больше. Она все же на работе, в ее обязанности входит общаться с клиентами, причем, так, чтобы клиенты были довольны. И никого не интересует, нравится ей клиент или нет, придурок он или нормальный. Не говоря уж о том, что, работая в магазине в центре города, она просто обязана владеть несколькими языками. Иначе - на Петровку Донцовой торговать.
Однако, и Лозинский - звезда. Сам признается, что ходил по магазинам и ресторанам с целью устроить провокацию, еще и сожалеет, что один был, потому не удалось коллективную свару забацать. На что и получил адекватный ответ, т.к., при всей европейской риторике и географическом положении, совок из нашего сервиса так и прет. В Европе, столкнувшись с таким экземпляром, мило улыбнутся, обслужат, постараются побыстрее избавиться, и лишь потом покрутят пальцем у виска. Но тут вам не Рио-де-Жанейро.
Я, когда подобное читаю, сразу вспоминаю анекдот:
- На вокзал подбросите?
- Садитесь.
- А вы такси?
- Да.
- А шашечки где?
- Вам шашечки или ехать?
Нет ничего глупее, чем придолбаться в магазине, что не на том языке отвечают, кассовая лента зеленого цвета, кассирша некачественно в блондинку покрашена...
2008.09.04 | kotygoroshko
+1, різковато але я згоден з оцінкоюRe: Встреча придурка и хамки
2008.09.04 | omela
Ну це Вам так не пощастило
Що все по центрі. А доїхали б до Лісової, то може й почули бВзагалі, що змінилося в Києві з часів совка: тоді якщо ви розмовляєте українською, на вас дивилися скоса: типу з села, а тепер це нормально і прийнятне і нікого не дивує.
Ну а так в Києві російська домінує, поки що. Але так і раніше було, навіть гірше. Це змінюється, але дуже повільно.
Власне, мене наприклад мало турбує якщо хтось вперто відповідає рос. (хоча набагато частіше таки переходять). Це особиста справа людини, якою мовою їй розмовляти, нмд.
Що дійсно не приємно, що укр.-мовної преси небагато, порівнюючи з рос. І з того чи не більшість то всякі Ізвєстія в Українє, Комсомольская правда, Аргументи і факти і таке інше, імпортоване з Москви.
2008.09.04 | Георгій
Re: Ну це Вам так не пощастило
omela пише:> що змінилося в Києві з часів совка: тоді якщо ви розмовляєте українською, на вас дивилися скоса: типу з села, а тепер це нормально і прийнятне і нікого не дивує.
(ГП) Точно! Я б сказав, навіть нe тільки за совка - щe й у 1996 р. дивилися скоса, і навіть трохи у 1999. Алe тeпeр дійсно нe дивляться так, сприймають нормально. Я в останні роки жодного разу нe чув жодного з варіантів отого сакрамeнтального, "а пачіму ви са мной на чeлавєчeскам язикe ні гаварітє?"
> Що дійсно не приємно, що укр.-мовної преси небагато, порівнюючи з рос. І з того чи не більшість то всякі Ізвєстія в Українє, Комсомольская правда, Аргументи і факти і таке інше, імпортоване з Москви.
(ГП) Так. І щe радіо... оцe таки труїть душу молоді, вся ота кошмарна расєйська попса.
2008.09.04 | kotygoroshko
антиваріант
я катаюсь мотоциклом по Україні - така акція від одної фірмиу цьому році об*їхав Крим і Луганську область з частиною Донецької
розмовляю виключно українською мовою
часто запитую дорогу, оскільки ДжіПіЕсу не маю, а знаків у нас ніх*я ніде нормальних нема
так от, хоч в Криму завжди мені відповідали російською, але на моє завершальне "спасибі" у половині випадків казали завершальне "будьласка" або "немазашо"
в Луганській і Донецькій області аналогічно
а Аскольдові захотілось вияснити, чи може він виглядати підарніще за наших бюрократів, які творчо насаджують українську мову з метою викликати до неї найбільше ненависті - ну так мабуть йому піздюлєй в житті не вистачає
коли ж у випадкових розмовах мені таксисти або інші декласовані прошарки населення жалілися на українську владу, яка захопила наше телебачення, я їм приводив приклад що в Одесі 30 телеканалів, і що ні по одному з них я не зміг подивитися у цьому році новорічну программу - куди не переключиш, або кацапською мовою, або кацапські гандони типу Задорнова чи Шіфріна... тьху, підарасня, так шо казки про насильницьку українізацію хай розповідають іншим...
в цілому, аргументи їх - досить слабкі: "ми були в Москві, тому хочем приєднання до Росії"
деяка імбецільність, в нерозумінні того, що Росія і Москва - це не одне й те саме, далеко не одне й те саме...
2008.09.04 | Мірко
Re: Ну це Вам так не пощастило
Георгій пише:> (ГП) Точно! Я б сказав, навіть нe тільки за совка - щe й у 1996 р. дивилися скоса, і навіть трохи у 1999.<
І в 2004-му. Приходило до бійки. То було якраз під тим памятником Кийові, Хориву і т.д. де мистці рисували карикатури на замовлення . Назвали мене западинцем, що мене дуже втішило. Пояснив що із села Кокуітлам.
>Алe тeпeр дійсно нe дивляться так, сприймають нормально. Я в останні роки жодного разу нe чув жодного з варіантів отого сакрамeнтального, "а пачіму ви са мной на чeлавєчeскам язикe ні гаварітє?"
>
> (ГП) Так. І щe радіо... оцe таки труїть душу молоді, вся ота кошмарна расєйська попса.<
Фе.
2008.09.05 | omela
Re: Ну це Вам так не пощастило
Георгій пише:> (ГП) Так. І щe радіо... оцe таки труїть душу молоді, вся ота кошмарна расєйська попса.
Так, це проблема
2008.09.04 | Drahoman
Re: Дещо про державну мову в Україні
Пан Лозинський зіткнувся із засиллям російської мови в Києві, тоді як я почув її ще десь за 100 кілометрів від західних українських кордонів. 21 серпня, саме в день 40-ї річниці радянської (тут кажуть – «російської») окупації Чехословаччини, відразу за словацькими Кошицями я піймав українську радіостанцію, яка передавала бадьорі шансони виключно російською мовою!2008.09.05 | АlexDomosedov
Знала б Мірей Матьє, яке лайно в нас звуть "шансоном"...
2008.09.04 | Pavlo_M
Все не так...
Російська мова в Україні - окупаційна. Позбутися російськомовної окупації якимось законом неможливо. Люди, з часом, звикли розмовляти російською мовою і перейти на українську їм психологічно важко. І це не тільки в магазині. Навіть учні шкіл з українською мовою навчання не розмовляють у переважній більшості українською. Вже не говорячи про учителів. Кругом панує російська мова. І, поки що, не зрозуміло, яким чином можна переломити ситуацію.Але те, про що говорить пан Лозинський, про те, що зірвали напис, то це, швидше, на правило, а виключення.
2008.09.05 | zakhar
Для величезної кількості українців россійська мова вже давно
рідна. І називати її окупаційною - верх необачності, нмд.2008.09.05 | один_козак
То пана Аскольда дідько випробовує))
Дійсно, ми в Києві за звичкою багато розмовляємо російською. Але щоб кілька отаких епізодів за такий короткий час, то це треба користуватися окремою увагою в дідька.))2008.09.05 | omela
це точно
2008.09.05 | Мірко
Re: То пана Аскольда дідько випробовує))
один_козак пише:> Дійсно, ми в Києві за звичкою багато розмовляємо російською.<
Жоден дідько не випробовує. Мені 4 років тому було таке саме.
А от ви нехотячи відкрили нам причину чому ви того не зауважуєте. Московська така вам рідна що на цім форумі переходите на московську хоч добре знаєте що співбесідник українську розуміє. Щоби відчути то що пан Асколд чи я відчуваємо спробуйте експеримент. На цілий тиждень уявіть собі що московська мова це корейська і що ані слова не розумієте. Говоріть українською, думайте українською, чуйте лише те що по українськи, і читайте лише те що по українськи. Скоро відчуєте яке для україномовного Київ чуже місто. (до великої міри це теж стосується цілої України) Не знаю чи може хтось втримати таку уявну умову дисципліну, але цікаво було би попробувати.
Цікаво теж чи є на цім форумі один житель України який не розуміє московську мову. Якщо є то відгукніться, прошу.
>Але щоб кілька отаких епізодів за такий короткий час, то це треба користуватися окремою увагою в дідька.))<
Ні. Треба лише не розуміти московської. В мене написів не було, але за принагідну розмову до бійки доходило. Сторонний задовольнив москаля тим що пояснив що ніби "он западинець".
2008.09.05 | simsimopen
Проблема - в ліності і агресивній тупості
В багатьох українців давно сидить ідея: "Треба по-українськи!". Але сидить так глибоко, що дістати її звідти просто лінь. Багато неукраїнців, які, на жаль, є громадянами України, розуміючи мову через свою тупість не можуть її освоїти, щоб розмовляти. А така тупість викликає таку ж тупу агресивність. От вам і 5-та колона.2008.09.05 | omela
Re: То пана Аскольда дідько випробовує))
Англійська мова набагато менш зрозуміла для (не знаючого її) укр.-мовного, ніж російська (яка близька до укр. десь як польська). Але ви з паном Аскольдом живете в Канаді-Америці і на те ніби скаржитесь, чи не так?Так само, ви переходите на неї у спілкуванні з англомовними, а не наполягаєте, щоби вони укр. вивчили.
А скільки укр. книгарень напр. у Торонті? Лічені. У Ванкувері то взагалі не знаю, чи є.
І нічого. А тут щиро обурюєтесь.
2008.09.05 | Мірко
Re: То пана Аскольда дідько випробовує))
omela пише:> Англійська мова набагато менш зрозуміла для (не знаючого її) укр.-мовного, ніж російська (яка близька до укр. десь як польська). Але ви з паном Аскольдом живете в Канаді-Америці і на те ніби скаржитесь, чи не так?
>
> Так само, ви переходите на неї у спілкуванні з англомовними, а не наполягаєте, щоби вони укр. вивчили.
>
> А скільки укр. книгарень напр. у Торонті? Лічені. У Ванкувері то взагалі не знаю, чи є.
>
> І нічого. А тут щиро обурюєтесь.<
Якби Канада називалася Україною - мав би привід до обурення. А так то обурився на брехливу назву вашої країни.
2008.09.05 | Max
Ми є у себе вдома, а не на еміграції!
omela пише:> Англійська мова набагато менш зрозуміла для (не знаючого її) укр.-мовного, ніж російська (яка близька до укр. десь як польська). Але ви з паном Аскольдом живете в Канаді-Америці і на те ніби скаржитесь, чи не так?
> Так само, ви переходите на неї у спілкуванні з англомовними, а не наполягаєте, щоби вони укр. вивчили.
Польська все ж ближча (за даними математично-лінгвістичного аналізу та й суб'єктивно так ся видає).
> А скільки укр. книгарень напр. у Торонті? Лічені. У Ванкувері то взагалі не знаю, чи є.
> І нічого. А тут щиро обурюєтесь.
Шановний пане Omela, якщо то так пан пожартував, то хіба дещо невдало. Порівняння становища української мови в Канаді та Україні, то є неповажно. Ми (українці) маємо ся почувати в Україні як на еміграції?
2008.09.09 | Kvitka
Re: То пана Аскольда дідько випробовує))
Ale Vy v UKRAINI! De hidnist', poshana do svoho ridnoho?2008.09.05 | Max
2 володіння російською
Мірко пише:> Цікаво теж чи є на цім форумі один житель України який не розуміє московську мову. Якщо є то відгукніться, прошу.
Гадаю, немає такого. Але: про себе кажучи, то друга мова в мене (після української) то є польська, не російська. Російською володію десь так, як англійською та чеською: тобто вільно читаю, можу ся висловити письмово, проте з усним висловлюванням значно гірше -- плинно говорити не можу. Тому, як буваю на Сході (Київ, Полтавщина), то почуваю себе трохи чужинцем, більш, як в Польщі
Запевне, не почував би себе так, якби не реакція оточення, для них я "западенць". В Донецьку, в році десь так 1997, взагалі мав дещо курйозний трафунок: в ресторані я ся намагав говорити російською, то після кількох фраз офіціянтка запитала мене: "Ви, случайно, нє із Чєхіі?"
Невесело то якось...
2008.09.05 | Мірко
Отже підтвердження того що казав
Max пише:> Запевне, не почував би себе так, якби не реакція оточення, для них я "западенць". В Донецьку, в році десь так 1997, взагалі мав дещо курйозний трафунок: в ресторані я ся намагав говорити російською, то після кількох фраз офіціянтка запитала мене: "Ви, случайно, нє із Чєхіі?"
>
> Невесело то якось...<
Невесело.
2008.09.05 | dntsk
Re: Отже підтвердження того що казав
Якось радикально це не вирішити. Треба поступова робота з українізації і то не стільки в плані держ. служб скільки на побутовому рівні, на рівні молодіжних субкультур.До речі в маленьких містах принаймні на Донеччині та Запорізькй області
дуже багато стало суржику останнім часом, особливо серед молоді тобто там найшвидше йде процес українізації.
2008.09.05 | Георгій
Re: Отже підтвердження того що казав
dntsk пише:> Якось радикально це не вирішити. Треба поступова робота з українізації і то не стільки в плані держ. служб скільки на побутовому рівні, на рівні молодіжних субкультур.
(ГП) Згодeн! У цьому відношeнні в Харкові добрe. Там Ceргій Жадан, молодий поeт, автор добрe відомих на заході книжок "БігМак2" і ін., викладає українську мову і літeратуру в унівeрситeті. Молодь за ним табунами ходить, він, як амeриканці кажуть, "cool." Вжe стає модним прeстижним говорити українською, "як Жадан." Хай пан Mercury про цe розповість дeтальнішe, він звідти.
> До речі в маленьких містах принаймні на Донеччині та Запорізькй області дуже багато стало суржику останнім часом, особливо серед молоді тобто там найшвидше йде процес українізації.
(ГП) От і добрe...
2008.09.06 | dntsk
Re: Отже підтвердження того що казав
Та і в Донецьку непогано: на Ганджюбасі українські поети ,прозаїкизбирають більше народу ніж російськомовні музиканти.
Україномовні музиканти також приносять пристойний прибуток клубу.
Так шо тут вже і фінансами закріплені певні здобутки...
Ну і маємо майже кожного тижня приїзд митців.
До речі місцеві донецькі українські поети проведуть ДРУГИЙ ДОНЕЦЬКИЙ SLAM 7 числа(в Ганджюбасі)
2008.09.06 | Сергій Вакуленко
Re: Отже підтвердження того що казав
Георгій пише:> в Харкові добрe. Там Ceргій Жадан, молодий поeт, автор добрe відомих на заході книжок "БігМак2" і ін., викладає українську мову і літeратуру в унівeрситeті.
Уже давно не викладає. І викладав мало: працював на 0,25 чи 0,5 ставки на кафедрі української літератури.
Його вплив ішов і йде не через викладацьку роботу.
2008.09.06 | Мірко
Поступова робота українізації іде вже 17-тий рік
Не виходить бо пхаємо а не тягнемо.Бідолашні діти, навчившись в школі українську мову, немають з неї користи. Вже третий рік питаюся чи є україномовний журнал про авта? Ні. Вже не кажу про ТБ, радіо, часописи, фільми (суто-українські фільми а не дешеве озвучення)
І чи не дивно що фільми творються в Україні на московській мові, а лише опісьля озвучуються українською?
Країна зрадила ціле покоління її вихованців.
2008.09.06 | один_козак
Дядьку Мірку, це Ви МЕНІ пропонуєте???
Я цих експериментів знаєте, скільки пройшов за 40 років життя в рідному Києві? А різниця між нами в тому й полягає, що для вас це дивина на відміну від мене, ось і все. Тому й ради не можете дати ні собі, ні тим "продавщицям".Об'яви на дверях і не тільки висять і укр. і рос. мовою. І в магазинах не щоразу сустрічаються такі дівки. А що вам з паном Аскольдом трапилося так багато того щастя за короткий час, то це точно дідькові витівки.
2008.09.06 | Мірко
Для нас це дивина на відміну від вас
Мо тому маєте то що маєте.А дідьки й біси тут не при чому.
2008.09.09 | Михайло Свистович
Re: То пана Аскольда дідько випробовує))
Мірко пише:>
> Щоби відчути то що пан Асколд чи я відчуваємо спробуйте експеримент. На цілий тиждень уявіть собі що московська мова це корейська і що ані слова не розумієте. Говоріть українською, думайте українською, чуйте лише те що по українськи, і читайте лише те що по українськи. Скоро відчуєте яке для україномовного Київ чуже місто.
Я такий експеримент проводжу вже 20 років, моя дружина і мої діти - все своє життя, ніхто з нас жодного разу не відчув себе чужим.
>
> Не знаю чи може хтось втримати таку уявну умову дисципліну
В мене більшість знайомих "тримають таку дисципліну" й не відчувають жодного дискомфорту. Навпаки, люди з нами часто переходять на українську, навіть на сході і півдні, навіть у Криму, хоч там - вкрай рідко.