МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Нормальний "пацюкізм" (/)

01/26/2009 | БС
Нормальний "пацюкізм"

Євген ШУЛЬГА, історик

Спостерігаючи за поведінкою деяких депутатів від пропрезидентської фракції НУ-НС останнім часом, розумієш, що не варто ні дивуватись, ні обурюватись, адже це — нормально. Це — нормальний... «пацюкізм».

Багато хто чув про таку прикмету: якщо пацюки тікають з корабля — то він приречений потонути. Дії людей, які донедавна офіційно виставляли себе як ющенківці, свідчать про те, що навіть найближче оточення вже не вірить у спроможність В. Ющенка впливати на ситуацію і поборотися за другий термін своїх повноважень. Здається, його вже остаточно списали з рахунків... А раз так, то навіщо за нього триматися? Тікаймо, поки є куди!

Проте знаючі люди стверджують, що розповіді про надприродне чуття пацюків — усього-на-всього казка, міф, придумка. Нічого вони не відчувають і чудово тонуть разом із кораблями. А якщо залишають їх, то з іншої причини — нічого їсти, все вже з’їли, а десь поруч пахне смачненьким. Отож чи варто дивуватися з поведінки депутатів? Та навіщо їм ті дострокові вибори, якщо вони на п’ять років непогано прилаштовані; а чи в опозиції, чи в коаліції — яка різниця? А як щодо Президента? — Та що з нього тепер візьмеш? Він уже все — «бита карта»... Тож — вперед, за новими політичними зірками, посадами, грошима та іншими матеріальними ознаками благополуччя й успіху!

Як дивитися на все це Віктору Андрійовичу? Йому, напевне, зараз зовсім сумно й невесело. Хоча, з іншого боку, воно й на краще — чим менше пацюків на твоєму кораблі, тим більше їх стає на кораблі конкурента. А як вони там будуть себе поводити — спрогнозувати неважко. І врешті-решт, доля корабля, що потрапив у шторм, ніколи не залежала від пацюків. Його може порятувати лише команда на чолі з капітаном, який знає, що треба робити, і дає потрібні накази. Хоч і прикро від баченого, але відчуваю якесь психологічне полегшення: люди, які мені завжди були вельми несимпатичні, нарешті скидають маски і показують свої справжні обличчя. Нарешті відпадають ті «любі друзі», які побігли до Ющенка тільки тому, що в нього були реальні шанси стати президентом. Вітер змінився, то ж природно, що зараз вони тікають. І це добре, бо нарешті зникне щільне оточення, яке всі роки ізолювало В. Ющенка від його справжніх прихильників, висіло на шиї ніби пудові вагарі, паразитувало на Президентові задля задоволення своїх шкурних інтересів. Коли зникають фальшиві друзі, — нарешті починають помічати справжніх. Не скажу, що всі, хто ще залишився, — шоколад, але процес іде.

Що міг би порадити Віктору Андрійовичу? — Робити свою роботу. Україна перебуває в кризі, переживає дуже скрутні часи. Є чим займатися, справ вистачить для всіх. До кінця повноважень ще цілий рік, зробити можна дуже багато. Для країни, для людей. Особливо, якщо не перейматися думками про другий термін, не зважати на шкурні інтереси свого оточення, не боятися образити когось із них, щоб, не дай Боже, не побіг. Та нехай біжать: чим більше втече, тим менше залишиться. І чим менше буде поруч «ненаситних утроб», тим легше буде нагодувати людей.

№9, п'ятниця, 23 січня 2009 (http://www.day.kiev.ua/263234/)

P.S. Залишаючи на совісті автора політтехнологічні штампи типу "любі друзі", "щільне оточення", "думками про другий термін" тощо, хотів би зауважити, що тоне не політичний блок "Наша Україна", а країна Україна. Свербить запитати кожного, як він (вона) збираються жити надалі. Ще вчора розпинали Вячеслава Чорновола, сьогодні розпинають Віктора Ющенка (ги ги ги, Президент подав закон про кажанів до парламенту!), завтра проголосують за двічі несудимого проФФесора чи хвойду-аферистку на президетських виборах, а до парламенту оберуть відповідні клани: ПР чи БЮТ, або ПРіБЮТ. Причому характерно - ані черг за книгами про цих кумирів публіки, ні зашкалювання трафіку на відповідних веб сайтах.

Не жаль на його,
На п'яного Петра кривого.
А жаль великий на людей,
На тих юродивих дітей!
(http://oursong.narod.ru/kobzar/kobzar.html#ps).

Відповіді

  • 2009.01.26 | Sean

    Будьте ласкаві, ставлячи передрук чи лінк

    додавайте у заголовку відповідну позначку згідно з правилами. Дякую.
  • 2009.01.26 | yes

    Щира стаття, приємно читати.

    І дуже вдале порівняння із щурами.

    Йде процес перевиховання суспільства і він є дуже болісним. Треба дати народу час на те, щоб самим розібратися і розділити зерно від полови.
  • 2009.01.26 | GreyWraith

    Одне зауваження

    БС пише:
    >Нарешті відпадають ті «любі друзі», які побігли до Ющенка тільки >тому, що в нього були реальні шанси стати президентом. Вітер >змінився, то ж природно, що зараз вони тікають. І це добре, бо >нарешті зникне щільне оточення, яке всі роки ізолювало В. Ющенка від >його справжніх прихильників, висіло на шиї ніби пудові вагарі, >паразитувало на Президентові задля задоволення своїх шкурних >інтересів. Коли зникають фальшиві друзі, — нарешті починають >помічати справжніх. Не скажу, що всі, хто ще залишився, — шоколад, >але процес іде.
    Дозволю із автором у цьому місці не погодитися: кожна людина вибирає собі друзів сама. І несе відповідальність за свій вибір. І не боїться виправляти свої помилки, коли друзі виявилися недостойними.

    Ющенко визнав свої помилки? Зробив висновки на майбутнє? Я не помічав. Значить, із великою ймовірністю укомплектує свою команду точно такими ж, як і були, - із тими ж наслідками...

    > Що міг би порадити Віктору Андрійовичу? — Робити свою роботу. >Україна перебуває в кризі, переживає дуже скрутні часи. Є чим >займатися, справ вистачить для всіх. До кінця повноважень ще цілий >рік, зробити можна дуже багато.
    Ющенко - не слабак і не дурень. Я пишаюся тим, що я його підтримував і досі допомагав, чим міг, бо Ющенко все-таки вже дуже багато корисного зробив на посаді Президента.

    Звісно, хотілося б більшого, але воля, як у Лінкольна, - дуже і дуже рідкісне явище...
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2009.01.26 | omela

      Re: воля як у Лінкольна

      GreyWraith пише:
      > воля, як у Лінкольна, - дуже і дуже рідкісне явище...

      то може й добре що не як в Лінкольна,
      який в себе розпалив Громадянську війну.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2009.01.26 | Михайло Свистович

        Re: воля як у Лінкольна

        omela пише:
        > GreyWraith пише:
        > > воля, як у Лінкольна, - дуже і дуже рідкісне явище...
        >
        > то може й добре що не як в Лінкольна,
        > який в себе розпалив Громадянську війну.

        правильно зробив
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2009.01.26 | omela

          понад 600 000 людей згинуло, а Ви кажете "правильно"

          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2009.01.26 | Михайло Свистович

            Рабство було скасоване, а Ви кажете неправильно

            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2009.01.26 | omela

              Рабство все одно було б скасоване, бо віджило своє

              А що це сталося б на 20 чи 25 років пізніше, як у Бразилії, зате не коштувало б стільки життів.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2009.01.26 | Михайло Свистович

                А може не було б

                omela пише:
                > А що це сталося б на 20 чи 25 років пізніше, як у Бразилії, зате не коштувало б стільки життів

                Угу, життя рабів Вас не хвилюють
      • 2009.01.26 | GreyWraith

        Re: воля як у Лінкольна

        omela пише:
        > GreyWraith пише:
        > > воля, як у Лінкольна, - дуже і дуже рідкісне явище...
        >
        > то може й добре що не як в Лінкольна,
        > який в себе розпалив Громадянську війну.
        Війну розпалили південні штати - просто блокуючи назрілі і перезрілі реформи. А далі Лінкольну активно заважала воювати демократична опозиція, зокрема так звані "мідноголові" (дійшло навіть до арешту голови Верховного Суду і ряду конгресменів силами армії)... Але Лінкольн таки переміг - в першу чергу, як тепер я бачу, завдяки стальній волі.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2009.01.26 | OlalaZhm

          О!!! А це вихід...

          (дійшло навіть до арешту голови Верховного Суду і ряду конгресменів силами армії)... Але Лінкольн таки переміг - в першу чергу, як тепер я бачу, завдяки стальній волі.


          Тільки у нас треба арештовувати керівництво трошки інших інституцій
          ...Нє, суд теж. Весь - поголовно. потім відпустити порядних - думаю чомусь, що таких буде не більше двох-трьох десятків на всю країну
      • 2009.01.26 | Володимир I

        Re: воля як у Лінкольна

        Ні фіга він її не розпалив. Учить історію. Лінкольн зберіг єдність Спілки Штатів, яку підараси з Півдня хотіли розвалити. І мали б ми зараз замість могутньої країни-оплоту свободи в усьому світі купу ворогуючих псевдодержавних утворень.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2009.01.26 | omela

          Re: воля як у Лінкольна

          Володимир I пише:
          > Ні фіга він її не розпалив. Учить історію. Лінкольн зберіг єдність Спілки Штатів, яку підараси з Півдня хотіли розвалити.

          Історію дуже добре знаю, тож із вашими нинішніми порадами щодо "підарасів", котрі зазнали аґресії (а не навпаки), варто її повчити Вам.

          > І мали б ми зараз замість могутньої країни-оплоту свободи в усьому світі купу ворогуючих псевдодержавних утворень.

          Ну було б три держави в півн. Америці замість двох. А навіть якби й десять, там місця стільки що на всіх вистачало. Може більше заціліло б і корінних американців, котрим янки влаштували правдивий геноцид.

          У Європі зараз бл. 50 держав. То за вашим принципом виходить, треба Україну приєднати назад до Росії, Хорватію до Сербії, а Словаччину до Чехії тощо, аби зменшити кількість?
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2009.01.26 | Михайло Свистович

            Re: воля як у Лінкольна

            omela пише:
            >
            > Ну було б три держави в півн. Америці замість двох. А навіть якби й десять, там місця стільки що на всіх вистачало. Може більше заціліло б і корінних американців, котрим янки влаштували правдивий геноцид.

            Навряд чи, бо Південь був жорстокішим до інакшошкірих, ніж Північ


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua