МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Кілька зауваг для "консолідаторів влади всєх мастєй"

06/07/2009 | Shooter
Бо, мені виглядає, не зважаючи на те чи вони “за Сталіна!”, чи “за Бандеру!” - вони помиляються.

В чому ж саме? Висувається теза, що тільки сильна влада може бути ефективною. І тут я погоджуюся. От в чому я категорично НЕ погоджуюся – так оце в тому, що сильною є влада консолідована. Якраз “консолідована” влада є слабкою і загрожує країні втратою хоч якоїсь перспективи — варто собі нагадати про “консолідовані” влади Муссоліні, Гітлера чи КПСС — і чим вони всі закінчилися.

Сильною ж є влада в тому випадку, якщо в структурі влади забезпечуються (системно — в Конституції та законах) два головних принципи.

Перший - розподілу та балансу влади. Чіткого та однозначного. Але — не “консолідація”/”концентрація” влади, яка, як правило, ні до чого доброго за останні 100 років не вела. І без сумніву в майбутньому результат буде такий самий.

Другий - “змагальність” та “перехід влади/неможливість узурпації влади”. Бо інакше країна перетворюється в африканську, по суті своїй.

Тепер щодо українських реалій. Почнемо з другого принципу. Чи є він сьогодні забепечний в правовому полі? Однзначно — ні. Бо “ширнута” Конституція від ПРіБЮТ — це є ніщо інше як спроба майже тотальної узурпації влади; і, у принципі, з точки зору права ніщо не заважає цим бандюкам цю “Конституцію” прийняти. Більше того — потрібно нагадати, що влада вже і так була узурпована минулого року БЮТом, через “відміну” виборів.

Відповідно, що потрібно зробити, щоб владу узурпувати було “малореально”? Перше — зміна способу організації влади (розподіл повноважень і принципи виборности гілок влади) повинна “попадати під референдум”. Друге — повинно бути забезпечено неможливість відміни виборів, навіть якщо ти “рейдерюша, всє суди контролірующій”. Для цього варто “унезалежити до максимуму” ЦВК і зробити його зобов'язаним оголошувати і проводити “автоматично” вибори в разі настання певних обставин.

Наступний підпункт — влада повинна бути представницькою, себто пропорційною до кількости відданих голосів виборців. Плюс “процес приходу” до влади має бути простим та однозначним. І досягатися це має саме через ефективний розподіл та баланс влади.

Тому повренмося до першого принципу розподілу та балансу влади. У принципі, це може бути забезпечене і через президентсько-парламентську республіку (США, Франція), і через парламентсько-”президентську” (більшість європейських демократій).

Як його ефективно забезпечити в Україні? Як на мене — таки через парламентсько-президентську республіку, яка, по-перше, по природі своїй дає менше шансів на узурпацію влади (формальної чи неформальної), ніж президентська, і, по-друге, забезпечує представницький характер влади (звісно, мова не про БЮТішний брєд про парлементські вибори у 2 тури, де всю владу може отримати політична сила, яка має 10-15% підтримки в суспільстві).

Проте, щоб розподіл та баланс влади був ефективний, повинні бути дотримані наступні пункти
1)вся виконавча влада (крім армії та спеслужб) повинна належати правлячій парламенській коаліції (зауважу — НЕ обов'язково більшости) в нижній палаті паралменту. Вибори в нижню палату повинні проходити за пропорційною системою з відкритими списками; ніяких імперативних мандатів.
2)президент повинен призначати міністра оборони (одноосібно, член уряду) та голову СБУ (не належить до уряду) “через погодження з парламентом”
3)президент повинен бути зобов'язаний внести лідера політичної сили, яка перемогла на виборах як кандидатуру на ПМ-а. Ця сила повинна до певного терміну (скажімо, до місяця) отримати вотум довіри в парламенті, причому, незалежно, чи мова ведеться про “більшість” в парламенті, чи про “меншість”. Якщо цього не стається — президент доручає другій найбільшій фракції сформувати уряд — і т.д. Якщо ніхто не може — перевибори. Так само повинен існувати інститут “вотуму недовіри”, коли уряд відправляється у відставку голосуванням у парламенті.
4)Законодавча влада повинна бути “поділена” між нижньою палатою, верхньою палатою та президентом (це також повинно бути виписано однозначно у Конституції).
5)недоторканість депутати ВР повинні мати лише щодо їх висловлювань у ВР
6)вибори президента — також прямі (хоча й теоретично він би міг обиратися обидвома палатами ВР, практика показує, що такий шлях виборів може “фальсифікувати” народне волевиявлення — див., наприклад, останні вибори Клауса в Чехії)
7)вибори у верхню палату повинні бути мажоритарні; депутати повинні репрезентувати реґіони України.

Отаке в загальних рисах. Якщо все це буде зроблено — гарантовано влада в Україн буде “сильною” і, залишається вірити, “ефективною”. А узурпація влади унеможливлена.

Відповіді

  • 2009.06.07 | Sean

    частково згоден, частково ні

    Shooter пише:
    > Висувається теза, що тільки сильна влада може бути ефективною.
    Сила влади в її легітимности, в ефективности прийняття рішень, ефективности процедури перетворення рішення на доконаний виконанням ефект.


    > І тут я погоджуюся. От в чому я категорично НЕ погоджуюся – так оце в тому, що сильною є влада консолідована. Якраз “консолідована” влада є слабкою і загрожує країні втратою хоч якоїсь перспективи — варто собі нагадати про “консолідовані” влади Муссоліні, Гітлера чи КПСС — і чим вони всі закінчилися.
    І тут погоджуюся. Розподіл гілок і повноважень рулить.

    > Перший - розподілу та балансу влади. Чіткого та однозначного. Але — не “консолідація”/”концентрація” влади, яка, як правило, ні до чого доброго за останні 100 років не вела. І без сумніву в майбутньому результат буде такий самий.
    І тут погоджуюсь


    > Другий - “змагальність” та “перехід влади/неможливість узурпації влади”. Бо інакше країна перетворюється в африканську, по суті своїй.
    І тут погоджуюсь


    > Тепер щодо українських реалій. Почнемо з другого принципу. Чи є він сьогодні забепечний в правовому полі? Однзначно — ні.
    І тут погоджуюсь

    > Бо “ширнута” Конституція від ПРіБЮТ — це є ніщо інше як спроба майже тотальної узурпації влади; і, у принципі, з точки зору права ніщо не заважає цим бандюкам цю “Конституцію” прийняти.

    А тут не погоджуюсь.
    З точки зору права багато що заважає (якщо йдеться про саме таку конституцію, про яку цвірінькали). Якщо про іншу - заважають загальні принципи, Венеціанська комісія, відсутність суспільного консенсусу тощо

    > Більше того — потрібно нагадати, що влада вже і так була узурпована минулого року БЮТом, через “відміну” виборів.
    Було. На жаль, ми тоді це з'їли.

    > Відповідно, що потрібно зробити, щоб владу узурпувати було “малореально”? Перше — зміна способу організації влади (розподіл повноважень і принципи виборности гілок влади) повинна “попадати під референдум”.
    Так

    > Друге — повинно бути забезпечено неможливість відміни виборів, навіть якщо ти “рейдерюша, всє суди контролірующій”.
    Так

    > Для цього варто “унезалежити до максимуму” ЦВК і зробити його зобов'язаним оголошувати і проводити “автоматично” вибори в разі настання певних обставин.
    Так

    > Наступний підпункт — влада повинна бути представницькою, себто пропорційною до кількости відданих голосів виборців. Плюс “процес приходу” до влади має бути простим та однозначним. І досягатися це має саме через ефективний розподіл та баланс влади.
    Так

    > Тому повренмося до першого принципу розподілу та балансу влади. У принципі, це може бути забезпечене і через президентсько-парламентську республіку (США, Франція), і через парламентсько-”президентську” (більшість європейських демократій) \
    У принципі багато чого може бути щ того, що не може бути на практиці. США до речі, я б не називав президентсько-парламентською, бо президентська вона.

    > Як його ефективно забезпечити в Україні? Як на мене — таки через парламентсько-президентську республіку, яка, по-перше, по природі своїй дає менше шансів на узурпацію влади (формальної чи неформальної), ніж президентська, і, по-друге, забезпечує представницький характер влади (звісно, мова не про БЮТішний брєд про парлементські вибори у 2 тури, де всю владу може отримати політична сила, яка має 10-15% підтримки в суспільстві).
    Категорично не згоден, про шо казав і не повторюватимуся.

    > Проте, щоб розподіл та баланс влади був ефективний, повинні бути дотримані наступні пункти
    > 1)вся виконавча влада (крім армії та спеслужб) повинна належати правлячій парламенській коаліції (зауважу — НЕ обов'язково більшости) в нижній палаті паралменту. Вибори в нижню палату повинні проходити за пропорційною системою з відкритими списками; ніяких імперативних мандатів.
    > 2)президент повинен призначати міністра оборони (одноосібно, член уряду) та голову СБУ (не належить до уряду) “через погодження з парламентом”
    > 3)президент повинен бути зобов'язаний внести лідера політичної сили, яка перемогла на виборах як кандидатуру на ПМ-а. Ця сила повинна до певного терміну (скажімо, до місяця) отримати вотум довіри в парламенті, причому, незалежно, чи мова ведеться про “більшість” в парламенті, чи про “меншість”. Якщо цього не стається — президент доручає другій найбільшій фракції сформувати уряд — і т.д. Якщо ніхто не може — перевибори. Так само повинен існувати інститут “вотуму недовіри”, коли уряд відправляється у відставку голосуванням у парламенті.
    > 4)Законодавча влада повинна бути “поділена” між нижньою палатою, верхньою палатою та президентом (це також повинно бути виписано однозначно у Конституції).
    > 5)недоторканість депутати ВР повинні мати лише щодо їх висловлювань у ВР
    > 6)вибори президента — також прямі (хоча й теоретично він би міг обиратися обидвома палатами ВР, практика показує, що такий шлях виборів може “фальсифікувати” народне волевиявлення — див., наприклад, останні вибори Клауса в Чехії)
    > 7)вибори у верхню палату повинні бути мажоритарні; депутати повинні репрезентувати реґіони України.
    І згоден і не згоден. Тобто не згоден принципово, бо за президентську єсмь,а згоден у тому, що те що Ви пишете - куди краще від ширканутої хунти і від хунтової ширки.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2009.06.07 | Shooter

      так-так-так - відповів кулемет

      Тому лише щодо "ні".

      Sean пише:
      > Shooter пише:

      > > Бо “ширнута” Конституція від ПРіБЮТ — це є ніщо інше як спроба майже тотальної узурпації влади; і, у принципі, з точки зору права ніщо не заважає цим бандюкам цю “Конституцію” прийняти.
      >
      > А тут не погоджуюсь.
      > З точки зору права багато що заважає (якщо йдеться про саме таку конституцію, про яку цвірінькали).

      Таки не заважає. Більше того - на найбільш сумнівні положення вже є "позитивні" рішення кучморилого КСУ. І варто отримати ще позитивні рішення тепершінього КСУ (вєсь вапрос в таксє? ;) ) - і бандюки запросто приймають "Канстітуцію развітого бандюкізма".

      > > Наступний підпункт — влада повинна бути представницькою, себто пропорційною до кількости відданих голосів виборців. Плюс “процес приходу” до влади має бути простим та однозначним. І досягатися це має саме через ефективний розподіл та баланс влади.
      > Так

      (тут лише залишаю для демонстрації Вашого внутрішнього протиріччя ;) )

      > > Тому повренмося до першого принципу розподілу та балансу влади. У принципі, це може бути забезпечене і через президентсько-парламентську республіку (США, Франція), і через парламентсько-”президентську” (більшість європейських демократій) \
      > У принципі багато чого може бути щ того, що не може бути на практиці. США до речі, я б не називав президентсько-парламентською, бо президентська вона.

      Де президент, у принципі, "не може майже нічого", якщо його "воля" не підтверджена рішенням Конґресу та Сенату (імho, організація влади у США - це взагалі організація влади "держави вільних фермерів" :) )

      > > Як його ефективно забезпечити в Україні? Як на мене — таки через парламентсько-президентську республіку, яка, по-перше, по природі своїй дає менше шансів на узурпацію влади (формальної чи неформальної), ніж президентська, і, по-друге, забезпечує представницький характер влади (звісно, мова не про БЮТішний брєд про парлементські вибори у 2 тури, де всю владу може отримати політична сила, яка має 10-15% підтримки в суспільстві).
      > Категорично не згоден, про шо казав і не повторюватимуся.

      Маєте право :)

      Проте, тим не менше, зауважу, що президентська система влади, так чи інакше, а) дає більше шансів на узурпацію влади б) має "менш представницький характер" - як показує вся та ж історія президентських виборів в Україні, в першому турі кандидати набирали менше 30 відсотків, а в другому часто отримували голоси не так як "за них", як "проти іншого".

      В практиці, якщо отримаємо "порядного" (як Ющенко) але ще й "ефективного" президента - можливий прогрес. Як отримаємо "ефективного бандюка" - варіант Білорусі чи Росії "нас не омине" (причому, варіант погіршений, бо в них - ефективні совок та кґбіст).
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2009.06.07 | Sean

        угу (с), він же - скоростріл

        Shooter пише:
        > Тому лише щодо "ні".
        >
        > Sean пише:
        > > Shooter пише:
        >
        > > > Бо “ширнута” Конституція від ПРіБЮТ — це є ніщо інше як спроба майже тотальної узурпації влади; і, у принципі, з точки зору права ніщо не заважає цим бандюкам цю “Конституцію” прийняти.
        > >
        > > А тут не погоджуюсь.
        > > З точки зору права багато що заважає (якщо йдеться про саме таку конституцію, про яку цвірінькали).
        >
        > Таки не заважає. Більше того - на найбільш сумнівні положення вже є "позитивні" рішення кучморилого КСУ. І варто отримати ще позитивні рішення тепершінього КСУ (вєсь вапрос в таксє? ;) ) - і бандюки запросто приймають "Канстітуцію развітого бандюкізма".

        Таки сильно заважає і на найбільш сумнівні положення рішень КСУ, який він там не "рилий" - нема, я про це писав. Нє, я звісно припускаю, що я можу чогось тут не знати, але я тут - знаю. Повірте вже на слово :)

        А такса - то так, є така собачка :)

        >
        > > > Наступний підпункт — влада повинна бути представницькою, себто пропорційною до кількости відданих голосів виборців. Плюс “процес приходу” до влади має бути простим та однозначним. І досягатися це має саме через ефективний розподіл та баланс влади.
        > > Так.
        >
        > (тут лише залишаю для демонстрації Вашого внутрішнього протиріччя ;)

        Ви його не можете продемонструвати, бо його нема :) Бо ніколи і ніде Ви не знайдете, щоб я був проти ефективного розподілу (і делегування теж) і балансу влади. Навіть тоді, коли кажу, що я в ідеалі за монархію ;)


        > > > Тому повренмося до першого принципу розподілу та балансу влади. У принципі, це може бути забезпечене і через президентсько-парламентську республіку (США, Франція), і через парламентсько-”президентську” (більшість європейських демократій) \
        > > У принципі багато чого може бути щ того, що не може бути на практиці. США до речі, я б не називав президентсько-парламентською, бо президентська вона.
        >
        > Де президент, у принципі, "не може майже нічого", якщо його "воля" не підтверджена рішенням Конґресу та Сенату (імho, організація влади у США - це взагалі організація влади "держави вільних фермерів" :) )

        Оце я всю дорогу і називаю президентською республікою, мені особисто симпатичною. Хоча, звісно, я за монархію взагалі-то :)


        > > > Як його ефективно забезпечити в Україні? Як на мене — таки через парламентсько-президентську республіку, яка, по-перше, по природі своїй дає менше шансів на узурпацію влади (формальної чи неформальної), ніж президентська, і, по-друге, забезпечує представницький характер влади (звісно, мова не про БЮТішний брєд про парлементські вибори у 2 тури, де всю владу може отримати політична сила, яка має 10-15% підтримки в суспільстві).
        > > Категорично не згоден, про шо казав і не повторюватимуся.
        >
        > Маєте право :)
        Так. Ви - маєте аналогічне право :)


        > Проте, тим не менше, зауважу, що президентська система влади, так чи інакше, а) дає більше шансів на узурпацію влади
        О, Штати не більш "узурповані", ніж Україна :) А всякі там середньоазійські держави - то не дуже президентські за духом і вже зовсім не республіки :) Ну, Ви це знаєте

        б) має "менш представницький характер" - як показує вся та ж історія президентських виборів в Україні, в першому турі кандидати набирали менше 30 відсотків, а в другому часто отримували голоси не так як "за них", як "проти іншого".
        Зрозумів, що Ви мали під протиріччям. Але мене не дуже цікавить в контексті більше-менше представництво, я за ефективність і правову чистоту.


        > В практиці, якщо отримаємо "порядного" (як Ющенко) але ще й "ефективного" президента - можливий прогрес. Як отримаємо "ефективного бандюка" - варіант Білорусі чи Росії "нас не омине" (причому, варіант погіршений, бо в них - ефективні совок та кґбіст).

        Мене цікавить система, стійка до персонального чинника (і - до кількох сотень "персональних чинників"), при тому чітка, прозора, проста і ефективна, з врахуванням всяких і різних обставин, у т.ч. і зовшінього фактору. Тому я за президентську республіку штатівського типу (враховуючи неможливість запровадження монархії ;))

        Але слово гонору, якщо Ви будете встановлювати в Україні Ваш варіянт демократичним шляхом, я буду протидіяти теж винятково демократичним шляхом. А за певної ситуації - і взагалі не буду протидіяти. ;)


        p.s. А може Ви зробите з Вашого тексту статтю і надішлете (щоб ми не пропустили) милом? А ми її - у статті, га? Бо я підзабув шось, чи маєте Ви повноваження, а дивитися - ліньки... ;)
  • 2009.06.09 | Зброяр

    Ви пропонуєте балансувати ВОРОЖУ владу

    >Бо, мені виглядає, не зважаючи на те чи вони “за Сталіна!”, чи “за Бандеру!” - вони помиляються.

    >В чому ж саме? Висувається теза, що тільки сильна влада може бути ефективною. І тут я погоджуюся. От в чому я категорично НЕ погоджуюся – так оце в тому, що сильною є влада консолідована. Якраз “консолідована” влада є слабкою і загрожує країні втратою хоч якоїсь перспективи — варто собі нагадати про “консолідовані” влади Муссоліні, Гітлера чи КПСС — і чим вони всі закінчилися.

    Влада таки повинна бути сильною і консолідованою, але і контрольованою громадянами.
    Влада не повинна боятись громадян і дозволити громадянам вільно мати нарізну зброю.

    >Сильною ж є влада в тому випадку, якщо в структурі влади забезпечуються (системно — в Конституції та законах) два головних принципи.

    >Перший - розподілу та балансу влади. Чіткого та однозначного. Але — не “консолідація”/”концентрація” влади, яка, як правило, ні до чого доброго за останні 100 років не вела. І без сумніву в майбутньому результат буде такий самий.

    Баланс влади це не баланс 2 виконавчих влад, а баланс між судовою, законодавчою і виконавчою владами.

    >Другий - “змагальність” та “перехід влади/неможливість узурпації влади”. Бо інакше країна перетворюється в африканську, по суті своїй.

    А щоб не було узурпації, то треба мати баланс між владою і громадянами. Сила громадян забеспечується наявності у нього зброї. Узурпація влади стає неможливою.

    >Тепер щодо українських реалій. Почнемо з другого принципу. Чи є він сьогодні забепечний в правовому полі? Однзначно — ні. Бо “ширнута” Конституція від ПРіБЮТ — це є ніщо інше як спроба майже тотальної узурпації влади;

    Чому Ви так вирішили? Де там ознаки тотальної узурпації? Чому переможці виборів не можуть обєднуватись у коаліцію? Вам не подобаються ці переможці на виборах? Агітуйте за інших, кращих.

    >і, у принципі, з точки зору права ніщо не заважає цим бандюкам цю “Конституцію” прийняти. Більше того — потрібно нагадати, що влада вже і так була узурпована минулого року БЮТом, через “відміну” виборів.

    Тому у народу повинна бути зброя, якою він буде вимагати проведення виборів у разі спроби влади не проводити вибори


    >Відповідно, що потрібно зробити, щоб владу узурпувати було “малореально”? Перше — зміна способу організації влади (розподіл повноважень і принципи виборности гілок влади) повинна “попадати під референдум”.

    Президент – не гілка влади. Вже про це сотні разів написано.

    >Друге — повинно бути забезпечено неможливість відміни виборів, навіть якщо ти “рейдерюша, всє суди контролірующій”. Для цього варто “унезалежити до максимуму” ЦВК і зробити його зобов'язаним оголошувати і проводити “автоматично” вибори в разі настання певних обставин.

    Або через повстання озброєних громадян

    >Наступний підпункт — влада повинна бути представницькою, себто пропорційною до кількости відданих голосів виборців. Плюс “процес приходу” до влади має бути простим та однозначним. І досягатися це має саме через ефективний розподіл та баланс влади.

    Через баланс виборних депутатів, суддів і влади уряду.

    >Тому повренмося до першого принципу розподілу та балансу влади. У принципі, це може бути забезпечене і через президентсько-парламентську республіку (США, Франція), і через парламентсько-”президентську” (більшість європейських демократій).

    В європейських демократіях владане збалансована не наявністю президента, а розподілом влади на судову, законодавчу і виконавчу .
    У країнах Східної Європи перше що зробила СВОЯ влада, після повалення комуністів, то це роздала зброю СВОЇМ громадянам.

    >Як його ефективно забезпечити в Україні? Як на мене — таки через парламентсько-президентську республіку, яка, по-перше, по природі своїй дає менше шансів на узурпацію влади (формальної чи неформальної), ніж президентська, і, по-друге, забезпечує представницький характер влади (звісно, мова не про БЮТішний брєд про парлементські вибори у 2 тури, де всю владу може отримати політична сила, яка має 10-15% підтримки в суспільстві).

    >Проте, щоб розподіл та баланс влади був ефективний, повинні бути дотримані наступні пункти
    >1)вся виконавча влада (крім армії та спеслужб) повинна належати правлячій парламенській коаліції (зауважу — НЕ обов'язково більшости) в нижній палаті паралменту. Вибори в нижню палату повинні проходити за пропорційною системою з відкритими списками; ніяких імперативних мандатів.

    Чому саме відкриті списки? Щоб прийшли в парламент рейтингові партійні актори, які не вилазять з телевізора? Критерієм потрапляння в парламент повинна бути не популярність, а фаховість.

    >2)президент повинен призначати міністра оборони (одноосібно, член уряду) та голову СБУ (не належить до уряду) “через погодження з парламентом”

    Чому саме міністра оброни? Ви натякаєте на можливий конфлікт між президентом і урядом та забезпечуєте їх силовими підрозділами? Хто переможе –армія чи міліція, як по - вашому? Це і є баланс влади ???

    >3)президент повинен бути зобов'язаний внести лідера політичної сили, яка перемогла на виборах як кандидатуру на ПМ-а.

    Що за дурниця?? А як не внесе (от не захоче і все) , то міліція буде воювати з армією? Для чого взагалі таке?

    >Ця сила повинна до певного терміну (скажімо, до місяця) отримати вотум довіри в парламенті, причому, незалежно, чи мова ведеться про “більшість” в парламенті, чи про “меншість”. Якщо цього не стається — президент доручає другій найбільшій фракції сформувати уряд — і т.д. >Якщо ніхто не може — перевибори. Так само повинен існувати інститут “вотуму недовіри”, коли уряд відправляється у відставку голосуванням у парламенті.
    Утримувати для такого простого діла, як перевибори парламенту, аж цілого президента з резиденціями – недоречно. Суд призначає перевибори якщо є формальні підстави.

    >4)Законодавча влада повинна бути “поділена” між нижньою палатою, верхньою палатою та президентом (це також повинно бути виписано однозначно у Конституції).

    Нижня партійна і верхня регіональна палати – дійсно хороша законодавча система.
    Президент недоречний.
    Шутере, ну що Ви носитесь з тим непотрібом-президентом. Ви вже самі зрозуміли що він не потрібен, але всюди його ліпите....

    >5)недоторканість депутати ВР повинні мати лише щодо їх висловлювань у ВР

    Недоторканість стосовно затримання і арешту обовязкова, бо інакше влада перейде до прокуратури.


    >6)вибори президента — також прямі (хоча й теоретично він би міг обиратися обидвома палатами ВР, практика показує, що такий шлях виборів може “фальсифікувати” народне волевиявлення — див., наприклад, останні вибори Клауса в Чехії)

    Президент не потрібен. В Украхні немає ні однієї людини яка гідна бути обрана на таку посаду. І ніколи не буде.


    >7)вибори у верхню палату повинні бути мажоритарні; депутати повинні репрезентувати реґіони України.

    Тут погоджуюсь, але це шлях до федералізації...

    >Отаке в загальних рисах. Якщо все це буде зроблено — гарантовано влада в Україн буде “сильною” і, залишається вірити, “ефективною”. А узурпація влади унеможливлена.

    Узурпація буде неможливою якщо роздати наявну на складах зброю ГРОМАДЯНАМ.
    Громадяни будуть захищати і себе і Україну.
    Захищати і від зовнішніх ворогів, і від узурпації влади якоюсь групою людей.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua