Інша країна-2
09/13/2009 | DADDY
Смугасті, біло-сердечні та традиційно тупі біло-сині біг-Морди заповнили столичні, і не тільки, рекламні площі. З них, всупереч закону про вибори, майбутні найрейтинговіші кандидати рапортують нам про вже зроблене – «Створений стратегічний запас вугілля», і про свої плани на майбутнє – почути і індустріалізувати всіх і вся.
Насправді отримана з біг-Мордів інформація дозволяє зробити висновок: всі зусилля майбутніх президентів будуть спрямовані на модернізацію, або консервацію існуючої економічної системи та виробничих відносин.
Прем‘єр намагається підтримати збиткові галузі за рахунок податків громадян, які бачили в носі домни і мартени, а також рятуватиме фінансові установи, власники яких приїжджають просити по рефінансування на автівках ціною в пів - мільйона Євро. «Крепкий хозяйственник» обіцяє всіх почути, але не пояснює що ж він з почутим буде робити. Наймолодша «надія» індустріалізуватиме село (яке вже неодноразово індустріалізували попередні очільники) та оздоровлюватиме чи то народ, чи то військо. Все змішується в єдиний коктейль, від якого починає ще до вжитку боліти голова: Почую індустріалізоване село або створено стратегічний запас війська.
Насправді, як і з ситуацією з «владою рад», яка не є владою і які не є радами, ситуація з лікуванням існуючої економіки є тупиковою і будь-які намагання її реформувати та реанімувати ведуть до ще глибшого і глухого тупику.
На мою думку рятувати те, що потопає, не варто. Можуть спитати: а що ж робити з галуззю, яка дає найбільші надходження до держбюджету? Відповідаю: найбільші надходження – поняття відносне: якщо врахувати і правдиву-реальну економічну та політичну ціну «блакитного палива», то виходить, що найбільші надходження є фікцією, а, враховуючи необхідність кожного разу плазувати перед Московією через корегування ціни, то най би ця галузь і не розвивалася б в країні.
Можуть спитати: а що ж робити з тисячами шахтарів та металургів? А дуже просто: в багатьох містах Сходу височіють терикони, які засмічують атмосферу міст пилом і димом від несподіваних загорянь. Терикони – ідеальний матеріал для будівництва бетонних автомагістралей. Тобто зайнятість для шахтарів знайдена: краще копати терикони на свіжому повітрі на поверхні земної кулі, ніж те саме робити на глибині 1 км, залишаючи за кожний мільйон тон одного свого товариша там в чорній безодні, а на поверхні залишаючи невтішних удовиць та сиріт.
Яку стратегічну мету обрати державі Україна аби не залишитись на узбіччі? Відповідаю: мета проста і ясна, як біном Ньютона: реально стати лідером Європи, а може й світу з продукування харчів.
Що для цього потрібно? – Всім ясно: інвестиції. Але, по-перше, на долар майбутнього прибутку в АПК потрібно значно менше інвестицій ніж на долар прибутку від модернізованої металургії. По-друге, металургія тимчасова. Рано чи пізно перестануть давати руду гірнічні розрізи, а газ в Сибіру витече по українських трубах у кухні та котельні Європи. Тим часом, АПК вічне. Їсти люди будуть завжди і годуватиме їх земля. Чим далі, тим більше буде прагнення заможного Заходу сплатити будь-яку ціну за екологічне, чисте і не генномодернізоване їдло. Джерелом такого їдла може і повинна стати Україна.
Це ж що, автор всіх в поле хоче заперти? Аж ніяк ні, шановні читачі. Високі технології, які існують сьогодні в АПК, дозволяють вирішувати завдання «Всесвітньої годівниці» достатньо обмеженим колективом. Але не засмучуйтесь – роботи вистачить всім: якщо в Маріуполі припинять своє існування комбінат ім. Ілліча (власність «соціаліста» В.Бойко) і комбінат Азовсталь (власніть афілійованих з Ренатом структур), то місто на березі моря очиститься від диму, копоті, викидів в море і знову перетвориться на місто суднобудівників та місто-курорт. В Донецьк повернеться мільйон троянд, а між трояндами будуть прогулюватись і дихати свіжим повітрям щасливі і здорові, ну, наприклад, офшорні програмісти або бета-тестери. Зауважу, що ще в 2002 році Індія!!! заробила на так званому офшорному програмуванні більше 12 млрд доларів американських грошей! І це без споживання російського газу і без забруднення атмосфери, річок, морів, а також без вирубки лісів в Карпатах. Ми що, дурніші за індусів?
Жоден з тих, хто звертається сьогодні до нас з агітаційних носіїв не замислюється над необхідністю докорінного реформування держави … тьху, навіть не реформування, а перетворення в іншу державу. В державу, яка буде побудована на раціональності, прагматизмі і здоровому глузді, а не на збереженні і підтримці «славних сов‘єтських трудових традицій» і роздачі безкоштовної гречки.
Насправді отримана з біг-Мордів інформація дозволяє зробити висновок: всі зусилля майбутніх президентів будуть спрямовані на модернізацію, або консервацію існуючої економічної системи та виробничих відносин.
Прем‘єр намагається підтримати збиткові галузі за рахунок податків громадян, які бачили в носі домни і мартени, а також рятуватиме фінансові установи, власники яких приїжджають просити по рефінансування на автівках ціною в пів - мільйона Євро. «Крепкий хозяйственник» обіцяє всіх почути, але не пояснює що ж він з почутим буде робити. Наймолодша «надія» індустріалізуватиме село (яке вже неодноразово індустріалізували попередні очільники) та оздоровлюватиме чи то народ, чи то військо. Все змішується в єдиний коктейль, від якого починає ще до вжитку боліти голова: Почую індустріалізоване село або створено стратегічний запас війська.
Насправді, як і з ситуацією з «владою рад», яка не є владою і які не є радами, ситуація з лікуванням існуючої економіки є тупиковою і будь-які намагання її реформувати та реанімувати ведуть до ще глибшого і глухого тупику.
На мою думку рятувати те, що потопає, не варто. Можуть спитати: а що ж робити з галуззю, яка дає найбільші надходження до держбюджету? Відповідаю: найбільші надходження – поняття відносне: якщо врахувати і правдиву-реальну економічну та політичну ціну «блакитного палива», то виходить, що найбільші надходження є фікцією, а, враховуючи необхідність кожного разу плазувати перед Московією через корегування ціни, то най би ця галузь і не розвивалася б в країні.
Можуть спитати: а що ж робити з тисячами шахтарів та металургів? А дуже просто: в багатьох містах Сходу височіють терикони, які засмічують атмосферу міст пилом і димом від несподіваних загорянь. Терикони – ідеальний матеріал для будівництва бетонних автомагістралей. Тобто зайнятість для шахтарів знайдена: краще копати терикони на свіжому повітрі на поверхні земної кулі, ніж те саме робити на глибині 1 км, залишаючи за кожний мільйон тон одного свого товариша там в чорній безодні, а на поверхні залишаючи невтішних удовиць та сиріт.
Яку стратегічну мету обрати державі Україна аби не залишитись на узбіччі? Відповідаю: мета проста і ясна, як біном Ньютона: реально стати лідером Європи, а може й світу з продукування харчів.
Що для цього потрібно? – Всім ясно: інвестиції. Але, по-перше, на долар майбутнього прибутку в АПК потрібно значно менше інвестицій ніж на долар прибутку від модернізованої металургії. По-друге, металургія тимчасова. Рано чи пізно перестануть давати руду гірнічні розрізи, а газ в Сибіру витече по українських трубах у кухні та котельні Європи. Тим часом, АПК вічне. Їсти люди будуть завжди і годуватиме їх земля. Чим далі, тим більше буде прагнення заможного Заходу сплатити будь-яку ціну за екологічне, чисте і не генномодернізоване їдло. Джерелом такого їдла може і повинна стати Україна.
Це ж що, автор всіх в поле хоче заперти? Аж ніяк ні, шановні читачі. Високі технології, які існують сьогодні в АПК, дозволяють вирішувати завдання «Всесвітньої годівниці» достатньо обмеженим колективом. Але не засмучуйтесь – роботи вистачить всім: якщо в Маріуполі припинять своє існування комбінат ім. Ілліча (власність «соціаліста» В.Бойко) і комбінат Азовсталь (власніть афілійованих з Ренатом структур), то місто на березі моря очиститься від диму, копоті, викидів в море і знову перетвориться на місто суднобудівників та місто-курорт. В Донецьк повернеться мільйон троянд, а між трояндами будуть прогулюватись і дихати свіжим повітрям щасливі і здорові, ну, наприклад, офшорні програмісти або бета-тестери. Зауважу, що ще в 2002 році Індія!!! заробила на так званому офшорному програмуванні більше 12 млрд доларів американських грошей! І це без споживання російського газу і без забруднення атмосфери, річок, морів, а також без вирубки лісів в Карпатах. Ми що, дурніші за індусів?
Жоден з тих, хто звертається сьогодні до нас з агітаційних носіїв не замислюється над необхідністю докорінного реформування держави … тьху, навіть не реформування, а перетворення в іншу державу. В державу, яка буде побудована на раціональності, прагматизмі і здоровому глузді, а не на збереженні і підтримці «славних сов‘єтських трудових традицій» і роздачі безкоштовної гречки.
Відповіді
2009.09.13 | oxasik
Re: Інша країна-2
Все правда2009.09.13 | yes
С/г треба підтримка, або хоч би не заважали імпортами
У світі ситуація така - хто має гроші, той продуктів не потребує. Хто не має чим платити, тому потрібні продукти харчування.Зразу потрібно у с/г робити ставку не на масове виробництво всіх продуктів, а на два-три зерно-цукор-олія
Решту все на біо. Потрібно водити єесівські стандарти. Для цього держава повинна допомогти і придбати з два десятки найсучасніших лабораторій, якраз для кожного регіону.
І кредити, кредити, коедити.
2009.09.13 | zmej_gorynych
А ось давайте, може, розвинемо тему з практичної точки зору?
Вихідні умови:1. Мій брат та його товариш плюнули на свої спеціалізації (економіку/юриспруденцію) і вельми захотіли зайнятися виробництвом копченостей (шинки, поляндвіци, окісти, ковбаси, рулети та ін. смаколики). Як зі свинячого/телячого м"яса, так і риби. Само собою зрозуміло, мова йде про екологічно чисту продукцію. Більше того - про оригінальні (як правило стародавні) рецепти.
2. Я із задоволенням допоможу хлопцям чим зможу (скоріш за все це буде не "груба фізична сила", а допомога в каналах постачання та збуту, математичний "здоровий глузд" на зразок вирішення задачі комівояжера та оптимізація бізнес-процесів).
3. Грошей на становлення справи практично нема (ну, мабуть, максимум відкладених на самий чорний день еквівалент 1000 USD зміг би вкласти особисто. А ще допомогти на перших порах особистим транспортом (Нива-21213). А у хлопців і того нема).
4. Але є велике бажання та вміння працювати. Окрім того, в селі у тещі є готова невелика коптярня (виробнича потужність - десь із 100 (сто) кілограмів копченостей в день), австрійський ручний прес для начинки ковбас (десь початок 20-го століття, але повністю робочий! - відро фаршу відразу влазить), ну і ванна для перемішування фаршу. Все це використовувалось в свій час покійним тестем для коптіння м"ясних продуктів на замовлення весіль з навколишніх сіл. Чомусь думається, що з оцього всього почати таки можна.
Задача:
1. Організувати сільське виробництво та продаж (мабуть таки в містах, бо в селах через одного кожен сам собі таке робить) екологічно чистих копченостей. Причому через один рік після початку цієї програми вийти на оборот еквіваленту 5000-6000 Euro/місяць при рентабельності 15% - 20%.
2. В 2-х і 3-х річній перспективі досягти мінімум 50% - 70% річного росту обороту при негіршій рентабельності.
---------
Власне саме прохання:
Відомо, що тут є гуру практично з будь-яких питань, а не лише з політичних. Тож допоможіть, будь-ласка, нарисувати і на перших порах "вести" реальний кейс (а ми його тут 100% перевірятимемо і впроваджуватимемо в життя), котрий би допоміг іншим бажаючим зробити в себе те ж саме. А ми публічно описуватимемо всі помилки та досягнення ось хоча би навіть на якомусь спеціальному блозі "Майдану".
---------------
Flame mode on
Гарантую, що ні мій брат, ні його товариш, ні я не збираємося "купляти джипи та дєвок в саунах". А особливо за чужий рахунок. Ми дійсно бажаємо:
- спробувати підняти корисне виробництво ("краще спробувати, хай навіть і не вийде, ніж не спробувати. Щоби потім не мучитись" /(С)/)
- доказати самим собі, що ми здатні бути успішними на будь-якій роботі
- вийти на абсолютно задовільний матеріальний рівень життя своїх сімей фактично в умовах дауншифтінгу
- зробити публічним набутий досвід для всіх бажаючих
Поради "найняти професійних консультантів та заплатити їм" залишайте, будь-ласка, при собі.
Flame mode off
2Admins:
Наперед вибачаюся, якщо запостив цей допис в невідповідне місце. То перемістіть його, будь-ласка, туди, куди вважатимете за потрібне.
2009.09.13 | yes
Re: А ось давайте, може, розвинемо тему з практичної точки зору?
Тисячі мало.У цій справі такий порядок:
Перше, Вам потрібна одна власна нова холодильна камера для продукції і ще одна для сировини.
Друге, на цех і обладнання грошей не має, то ви повинні знайти якусь нормальну, санітарно витриману столову і її орендувати, на ніч, на вихідні іт.п.
Третє, вивчіть детально всі інфекційні хвороби худоби, або нехай Вас добре проконсультує санітарний лікар міського ринку. Найкраще, коли він буде перевіряти всі зразки придбаного м"яса.
Четверте, час від забою до готової продукції не повинен тривати більше 12 годин
П"яте, виготовлення рекламних буклетів із бажано детальним описом процесу виготовлення і походження сировини.
Шосте, Герметичне упакування у захисній атмосфері (СО2) , або вакуумі.
Сьоме, розсилаєте рекламу по заможніх фірмах (не продуктових), їдете до них із товаром, демонструєте, а головне, виходьте на інтернет-магазини чи створюйте власний. Наприклад, ковбаси у смальці чи твердокопчені шинки можна поштою.
2009.09.13 | Pavlo Z.
І це справа!!!
2009.09.13 | zmej_gorynych
Щиро вдячний за поради. Обговоримо по кожному пункту.
2009.09.13 | Адвокат ...
Дозрієте вести бльоґ,-- зроблю на першу вимогу протягом 10-ти хв
та прилінкую на Першу.Успіхів Вам!
2009.09.14 | yes
Re: Щиро вдячний за поради. Обговоримо по кожному пункту.
Що я сьогодні зауважив - ваша (про всіх мова) кваліфікація. З такою кваліфікацією не варто самими займатися виробництвом, як робітники, а використовувати свою освіту на організаторські проекти. Там ви заробите більше грошей і користі принисете теж більше для суспільства і для себе.Як стартове виробництво, та ще й у переробці м"яса, то дуже тяжкий хліб.
2009.09.13 | Pavlo Z.
Оце справа!!!!
2009.09.13 | Sean
Чудова тема
zmej_gorynych пише:> 2Admins:
> Наперед вибачаюся, якщо запостив цей допис в невідповідне місце. То перемістіть його, будь-ласка, туди, куди вважатимете за потрібне.
Більше б таких тем.
2009.09.18 | Боровик
Re: А ось давайте, може, розвинемо тему з практичної точки зору?
Маю знайомих чи то напівзнайомих трьох м*ясників.Робота організована наступним чином:
1. Мають хлів для перетримки. Тобто в хліві завждти є наявними кілька голів свиней, телят. Потрібен автомобіль і прицеп, в який поміститься щонайменше 3 тварини.
2. Забій у власному дворі. Забита, почищена тушка заноситься в цех.
3. На базі літньої кухні зроблено цех. Цех має дві основні кімнати:
а) одна десь так розміром 3х5 метрів - холодильна камера. в якій на полицях розставлені готові вироби.
б) друга кімната (5х6м) - саме виробництво. В цій кімнаті роздільні столи, потужна м*ясорубка, ковбасний прес.
4. Збут іде через ятку біля дороги з вивіскою "М*ясо, домашні ковбаси". Також продають на місці виробництва.
Один м*ясник має ятку на базарі в райцентрі.
5. Трудові ресурси.
- Один м*ясник-забійник, він же постачальник тварин. Він має добре знатися на тваринах, щоб купувати правильних свиней та телят.
- Двоє в цеху на переробці.
- Один продавець в ятці.
- Один-два власники бізнесу, які можуть підмінити будь-яку людину, бо людям необхідні вихідні, хворіють і так далі.
6. Клієнти: це переважно постійні клієнти, що знають за що платять гроші.
***
Цього літа я брав кільканадцять разів м*ясо для свого ресторану, для себе в сім*ю чи для гостей.
Сподобалось, що коли брав фарш, то його робили при мені, тобто на моїх очах вкидали шматки м*яса в електром*ясорубку.
Ще сподобалось, що можна замовити певний шмат м*яса і його при мені вирізають з тушки.
Також бачив як роблять ковбаси і переконувався, що там без домішок, тільки спеції додають. Люди в цеху охайні, все виглядає чистим.
Що не сподобалось - на ятках санітарія погана. Неприємно вразив дуже старий холодильник на базарі, розташування недалеко від базарного туалету. Вразило те, що на базарі м*ясник брав м*ясо руками не дуже чистими, без рукавичок. На зауваження сказав, що у нього є "сертифікати". Більше в цього м*ясника я не беру ні для себе ні в ресторан.
Ще недолік - часто у них закінчується товар. Також не дають знижок на більші замовлення. Не пропонують супутній товар - спеції, приправи, шампури, грилі, вугілля. Іноді брав би.
З мого досвіду запуску ресторану, на запуск цеху потрібно біля 10,000 долярів. Сумніваюсь, що з меншої суми вдасться почати навіть якщо вже є якась клієнтура, тому що потрібно забезпечити оборот щонайменше 100 кг готової продукції на день.
Трохи грубої оптимістичної калькуляції по серпневих цінах.
250 кг живої ваги обходиться десь в 5000 гривень, м*яса залишиться біля 180 кг. 60 кг з цього могло бути проданим по 60 гр/кг, 60 - по 45 гр/кг і решта 60 кг - 30 гр/кг, або все десь за 8100 гривень.
Витрати - зарплата працівників - 1000 гривень.
Інші витрати - амортизація, обслуговування, електрика, податки, непередбачені витрати, думаю що будуть до 500 гривень.
Залишиться десь біля 1500 гривень.
Але!!! Ви маєте продавати щонайменше 180 кг м*яса в день.
Якщо продаватимете менше як 120 кг, то ви збиткові!!!!
Про юридичну частину нічого не скажу. Думаю, що відповідати всім вимогам нашого законодавства вам не вдасться.
Точно будуть наїзди держорганів. Будуть заходити щоб за так отримати кільце ковбаски. Нічого не пораджу як від цього збавитись. Це вже по ситуації. Як показує практика, що ця проблема мінімізується сплатою податків та активною участю в якомусь соціальному проекті. Наприклад, можна давати якусь кількість м*яса місцевому дитячому будинкові. Нічого не просіть від влади.
2009.09.13 | Pavlo Z.
Згоден. Можливо навіть на 100%.
DADDY пише:> Смугасті, біло-сердечні та традиційно тупі біло-сині біг-Морди заповнили столичні, і не тільки, рекламні площі. З них, всупереч закону про вибори, майбутні найрейтинговіші кандидати рапортують нам про вже зроблене – «Створений стратегічний запас вугілля», і про свої плани на майбутнє – почути і індустріалізувати всіх і вся.
>
> Насправді отримана з біг-Мордів інформація дозволяє зробити висновок: всі зусилля майбутніх президентів будуть спрямовані на модернізацію, або консервацію існуючої економічної системи та виробничих відносин.
>
> Прем‘єр намагається підтримати збиткові галузі за рахунок податків громадян, які бачили в носі домни і мартени, а також рятуватиме фінансові установи, власники яких приїжджають просити по рефінансування на автівках ціною в пів - мільйона Євро. «Крепкий хозяйственник» обіцяє всіх почути, але не пояснює що ж він з почутим буде робити. Наймолодша «надія» індустріалізуватиме село (яке вже неодноразово індустріалізували попередні очільники) та оздоровлюватиме чи то народ, чи то військо. Все змішується в єдиний коктейль, від якого починає ще до вжитку боліти голова: Почую індустріалізоване село або створено стратегічний запас війська.
>
> Насправді, як і з ситуацією з «владою рад», яка не є владою і які не є радами, ситуація з лікуванням існуючої економіки є тупиковою і будь-які намагання її реформувати та реанімувати ведуть до ще глибшого і глухого тупику.
>
> На мою думку рятувати те, що потопає, не варто. Можуть спитати: а що ж робити з галуззю, яка дає найбільші надходження до держбюджету? Відповідаю: найбільші надходження – поняття відносне: якщо врахувати і правдиву-реальну економічну та політичну ціну «блакитного палива», то виходить, що найбільші надходження є фікцією, а, враховуючи необхідність кожного разу плазувати перед Московією через корегування ціни, то най би ця галузь і не розвивалася б в країні.
> Можуть спитати: а що ж робити з тисячами шахтарів та металургів? А дуже просто: в багатьох містах Сходу височіють терикони, які засмічують атмосферу міст пилом і димом від несподіваних загорянь. Терикони – ідеальний матеріал для будівництва бетонних автомагістралей. Тобто зайнятість для шахтарів знайдена: краще копати терикони на свіжому повітрі на поверхні земної кулі, ніж те саме робити на глибині 1 км, залишаючи за кожний мільйон тон одного свого товариша там в чорній безодні, а на поверхні залишаючи невтішних удовиць та сиріт.
>
> Яку стратегічну мету обрати державі Україна аби не залишитись на узбіччі? Відповідаю: мета проста і ясна, як біном Ньютона: реально стати лідером Європи, а може й світу з продукування харчів.
>
> Що для цього потрібно? – Всім ясно: інвестиції. Але, по-перше, на долар майбутнього прибутку в АПК потрібно значно менше інвестицій ніж на долар прибутку від модернізованої металургії. По-друге, металургія тимчасова. Рано чи пізно перестануть давати руду гірнічні розрізи, а газ в Сибіру витече по українських трубах у кухні та котельні Європи. Тим часом, АПК вічне. Їсти люди будуть завжди і годуватиме їх земля. Чим далі, тим більше буде прагнення заможного Заходу сплатити будь-яку ціну за екологічне, чисте і не генномодернізоване їдло. Джерелом такого їдла може і повинна стати Україна.
>
> Це ж що, автор всіх в поле хоче заперти? Аж ніяк ні, шановні читачі. Високі технології, які існують сьогодні в АПК, дозволяють вирішувати завдання «Всесвітньої годівниці» достатньо обмеженим колективом. Але не засмучуйтесь – роботи вистачить всім: якщо в Маріуполі припинять своє існування комбінат ім. Ілліча (власність «соціаліста» В.Бойко) і комбінат Азовсталь (власніть афілійованих з Ренатом структур), то місто на березі моря очиститься від диму, копоті, викидів в море і знову перетвориться на місто суднобудівників та місто-курорт. В Донецьк повернеться мільйон троянд, а між трояндами будуть прогулюватись і дихати свіжим повітрям щасливі і здорові, ну, наприклад, офшорні програмісти або бета-тестери. Зауважу, що ще в 2002 році Індія!!! заробила на так званому офшорному програмуванні більше 12 млрд доларів американських грошей! І це без споживання російського газу і без забруднення атмосфери, річок, морів, а також без вирубки лісів в Карпатах. Ми що, дурніші за індусів?
>
> Жоден з тих, хто звертається сьогодні до нас з агітаційних носіїв не замислюється над необхідністю докорінного реформування держави … тьху, навіть не реформування, а перетворення в іншу державу. В державу, яка буде побудована на раціональності, прагматизмі і здоровому глузді, а не на збереженні і підтримці «славних сов‘єтських трудових традицій» і роздачі безкоштовної гречки.
2009.09.13 | Sean
100% майбутнє України базуватиметься на с/г
їсти всім завжди хочеться.2009.09.13 | Мартинюк
Якщо не підем шляхом Аргентини
Аргентина цього року , вперше за півтори сотні років не експортувала пшеницю.Іще одне - першість Франції у С/г продукції європи чомусь не заважає їй експорутвати літаки, авто, одежу, моди, кіно і ще бог зна чого.
Оце або-або мені нагадує міщанський стереотип що дитина яка добре знає математику повинна обовязково писати твір по мові на трійку. І навпаки...
2009.09.13 | Sean
головне - шляком Московії
2009.09.14 | yes
Ви праві стосовно Аргентини
2009.09.13 | Майстер
Якби ви знали, паничі...
Що зараз робиться в сільському господарстві... Які й по скільки земельні площі й кому вже належать. Як у селян УЖЕ видурили паї - за нікчемні щорічні подачки, а то й без них. Які ідіотські агротехнології завозяться із заморських країн. Є технологія "ноу-тіл", коли землю взагалі не обробляють, а просто поливають гербіцидами, в десятки разів більшими кількостями, ніж це було б потрібно при правильних сівозмінах. Сою сіють по сої, кукурудзу по кукурудзі. Від смороду гербіцидів та отрутохімікатів влітку на селі можна здохнути, що селяни й роблять, перед тим доре похворівши. Родючі українські ґрунти бездумним застосуванням чужинських методів господарювання перетворюються на ні до чого непридатний без хімії субстрат, який масово опиняється в руках чужоземців. Он накоцайте в Ґуґлі "журнал "Зерно" - він пацакскою мовою, бо українців у агробізнесі немає! Вже немає!Поки ми зберемося завойовувати світ продукцією свого с/г, не буде вже доступу до с/г, а то й самого с/г... Крім того, орієнтація на три-чотири с/г культури - шлях до економічної катастрофи а ля Аргентіна-2001.
2009.09.13 | Sean
ми знаємо, паничу
ніхто не каже, що буде легко2009.09.14 | yes
Re: Якби ви знали, паничі...
Майстер пише:> Поки ми зберемося завойовувати світ продукцією свого с/г, не буде вже доступу до с/г, а то й самого с/г... Крім того, орієнтація на три-чотири с/г культури - шлях до економічної катастрофи а ля Аргентіна-2001.
Я, думаю, зрозуміло написав, що крім трьох головних, які вже зараз приносять мільярди доходу на експорті, потрібно розвивати біопродукцію.
Біогороднина
біосадовина
біозернові
біом"ясо
біосало
біомолоко
біомед ітд
На фоні 60-відсоткової смертносі від раку (тобто з тих, що помирають від 60 до 70 відсотків на рак) ця продукція у світі є дуже запитувана.
2009.09.14 | Майстер
Re: Якби ви знали, паничі...
Як цього досягти? Як спрямувати с/г на "органічний" шлях? Загиджені нині отрутохімікатами землі треба буде очищувати десятиліттями!2009.09.14 | yes
Re: Та в Україні 70% земель є біо! (я так оцінюю)
2009.09.14 | ak1001
вы предлагаете урбанизацию обратить вспять?
в современном развитом государстве нет смысла держать более 5-10% населения на сельском хозяйстве2009.09.14 | Майстер
"Урбанізація" - означає "депопуляція"?
Пропоновані агротехнічні технології, такі, як "ноу тіл", годяться для нещільно заселених країн - Аргентіни, Бразілії. Вирощену таким чином продукцію, насичену гербіцидами, стимуляторами росту, отрутохімікатами, має споживати бідне населення країн Азії та Африки. Для країни, що географічно розташована в Європі, поряд з ринками збуту, які потребують екологічно чистого продовольства, здавалось би, природний напрямок розвитку с/г - виробництво т.зв. "органічних харчів", на що потрібно значно більше трудових ресурсів - але ж і віддача більша. Однак у нас запанували "швидкісні" технології, які виштовхують нинішнє сільське населення з виробничого циклу. У результаті селяни: а) спиваються; б) перебираються в міста охоронцями; в) вішаються. Я не впевнений, що безмежне розростання міст і вимирання сіл - цивілізаційне "добро". Проблем виникає значно більше, аніж є "здобутків". Населення по території країни має розташовуватись рівномірно. У маленьких містечках та селах людині жити природніше. Але ж треба рівень життя в тих селах та містечках підтягти хоч би до нижніх меж гідного людини існування. А не виморювати населення гербіцидами.2009.09.14 | Vyacheslav
Re: "Урбанізація" - означає "депопуляція"?
Майстер пише:> Але ж треба рівень життя в тих селах та містечках підтягти хоч би до нижніх меж гідного людини існування.
Отже, треба дати людям у тих селах роботу. Але яку, якщо не в с/г чи переробній промисловості - на всіх її не вистачить.
Хоча, звичайно, можна спробувати підняти зайнятість за рахунок скорочення робочого часу.
2009.09.14 | Майстер
Є ж у нас Рада по вивченню продуктивних сил
Може, вона має якісь рекомендації? Майстерні, заводики розміщувати в містечках. Якісь кабелі для авт скручувати, магнітоли складати... Для цього потрібно модифікувати податкове законодавство - щоб розташовувати підприємства в провінції стало вигідно.2009.09.14 | Vyacheslav
Re: 100% майбутнє України базуватиметься на с/г
От тільки проблема в тому, що сучасне промислове с/г не потребує стільки працівників, скільки ми маємо в ньому зараз. Інакше воно буде неконкурентоспроможним на світових ринках. Чим людей займати будемо?2009.09.13 | Jfk
Яку конкурентну перевагу ви бачите у нашоі сільгосппродукціі?
Дедді, стратегічно ідея непогана, але є одне велике "але": ринок сільгосппродуктів - найнасиченіша пропозицією і конкурентами галузь. Якщо наприклад, у авіабудівництві, чи у ракетобудуванні у нас конкурентів лічені одиниці, то у виробництві буряків чи пшениці - увесь світ. При тому, вони (фермери Айови, Аргентіни і т.п.) мають високоефективе відлажене виробництво і практично нуль накладних витрат на утримання санітарних лікарів, дільничого міліціонера, податкового інспектора і всієі тіі ішоі швалі, через яку собівартість Украінськоі продукціі, незважаючи на низькі зарплати, перевищує Американську.Яку конкурентну перевагу ви бачите у нашоі сільгосппродукціі, щоб іі купували, якщо вона виявиться дорожчою західноі?
2009.09.14 | DADDY
Шановні дописувачі, ви мене не зовсім правильно зрозуміли
Я не кличу всіх заганяти в село а-ля Кампучія.Я прошу тих, хто розробляє програми розвитку країни, відмовитись від однобокої орієнетації на метал та велику хімію (до речі, на ринках металу теж конкуренція не слабенька).
Літакобудування? - Супер. Машинобудування? - Чудово. Є ще виробництво сонячних батарей, приладобудування...промислова оптика.... тощо.
Я просто пропоную подивитися на майбутнє країни з іншого боку, може ми не туди йдемо.Не можна підтримувати і закріплювати за країною статус величезної домни чи мартену, потрібний пошук (і терміновий, до речі) іншого шляху, який приведе до іншої України.
Так, українські землі вже захоплені лозінськими, губськими та осиками. Українські землі хижацьким способом використовують нібулони та монсанти.
Може повернення цих земель українському селянину і буде черговим етапом української революції?
Щодо конкурентності укр АПК: я б (якщо б мав намір та хист зайнятися с/г) зробив би ставку на екологічність своєї продукції (будь чого: від м"яса до пшениці). Хто був у західних супермаркетах, бачив: там є продукти з зеленою позначкою - це ознака екологічної чистоти. І коштують ці продукти майже вдвічі дорожче.
2009.09.14 | Mykola_2007
Нема не шкідливого виробництва. тим більше у сучасному с/х
Наскільки я розумію, Ви не пропонуете відмовлятися від тракторів, пестицидів, та мінералдьних добрив. Так і зі сталлю, металугрія доречі досить прибутковий бізнес. Недарма Ахметов стадіони будує та футбольні клуби утримує. Інша справа, щоб законодавчо примусити його використовувати більш енергоощадні та екологічно безпечніші технології.А наука за визначенням збиткова. Але це не означає, що не потрібно підтримувати нові напрямки, тим паче за рахунок держави(бо більше нікому). Наприклад NASA викидає у космос мільярди, але необхідність для людства їхньої діяльності є очевидна. Більш того дають розвиток своїм фірмам, та галузям. Наприклад Intel розробляла спеціальні процессори які б працювали на космічних зондах. Розробляються нові марки матеріалів... Тобто, те на що приватні фірми не йдуть, через вірогідність негативного результату.
Та й враховуючи різні фестивалі, наприклад у Іспанії, коли викидаються тони непотрібних помідорів, важко сказати, що на землі є сильна продовольча криза. А в тих країнах де вона є, просто нема грошей щоб купити продукти.
2009.09.18 | Prosector
Сільське господарство: де ринки збуту?
Ця гілка мене підштовхнула написати те, про що я до цих пір просто говорив з людьми.Те, що Європа буде купляти еколоґічно чисту, не-ґен-модифіковану продукцію з України, якщо не буде мати достатньо своєї, це зрозуміло. Але чи не варто поставити здоров"я своєї нації на перше місце? На дідька українцям купляти імпортоване щось, навіть якщо воно й смакує ніби ліпше (хоча це може бути за рахунок штучних харчових додатків) - його треба везти, що збільшує ціну й шкодить навколишньому середовищу, якщо натомість можна купити щось таке або й краще у місцевого фермера.
У США останнім часом стає дедалі популярнішою, хоча ще на низькому рівні (якщо брати процентне відношення до загальної кількості їжі), система Community-Supported Agriculture (сільське господарство, яке підтримується місцево), люди пишуть книжки про дієти, базовані на споживанні сезонних місцевих фруктів та овочів та/або таких, які не проїхали більше як 100 миль до місця споживання (т.зв. 100-mile diet). Це заощаджує пальне і робить країну більш енергонезалежною, до речі. Це заохочує відповідальність фермерів за якість продукції, оскільки часто є домовленості про те, що уповноважені від групи споживачів з міста приїздять на ферму перевіряти дотримання певних вимог (різні групи споживачів можуть мати різні вимоги, звичайно). Деякі ферми заохочують споживачів самих приїздити на ферми й збирати фрукти-овочі, розраховуючись на виході (зрозуміло, що фермери мають право і реальні можливості захищати свою власність, якщо хтось буде намагатися втікти з нею... в Україні ж з правом володіння зброї ще не все гаразд НМХР).
В принципі, щось подібне я бачив у 1990-х - у сквер приїздила машина-цистерна з молоком, мали і пару великих алюмінієвих бідонів сметани й дещо масла, продавали не в найчистіших умовах, але з моїх знайомих нікому погано від того молока не бувало.
Зараз, із розвитком зв"язку на селі, можна взагалі домовлятися, - до речі, мої батьки так і роблять, - з продавцями на ринках, чого скільки привезти в цю чи іншу суботу (майже по системі just-in-time inventory, якщо хто знає про таке)... а ще тим бабусям можна віддавати склотару й великі пляшки пластикові, деякі ще й якісь копійки повертають за це...
2009.09.18 | Isoлято
Це все взагалі-то зрозуміло, і світ дійсно рухається...
...в тому напрямку. Недавно дивився науково-популярний фільм і вперше там почув цифру: 300-мільйонні США на власне споживання щорічно витрачають - скільки б ви думали? - ВСЬОГО 20 МЛН. ТОН збіжжя! Україна щорічно вирощую вдвічі більше, а споживати може, відповідно, десь п'яту частину від тої кількості (біля 4 млн.) Це ж який простір для вирощування технічних культур, сировини для біопалива... пасовищного господарства... квітів, врешті-решт...Чому цей потенціал зараз майже не використовується? Що треба для того, щоб його задіяти?
2009.09.18 | Боровик
Re: Це все взагалі-то зрозуміло, і світ дійсно рухається...
Isoлято пише:> ...в тому напрямку. Недавно дивився науково-популярний фільм і вперше там почув цифру: 300-мільйонні США на власне споживання щорічно витрачають - скільки б ви думали? - ВСЬОГО 20 МЛН. ТОН збіжжя! Україна щорічно вирощую вдвічі більше, а споживати може, відповідно, десь п'яту частину від тої кількості (біля 4 млн.) Це ж який простір для вирощування технічних культур, сировини для біопалива... пасовищного господарства... квітів, врешті-решт...
>
> Чому цей потенціал зараз майже не використовується? Що треба для того, щоб його задіяти?
США замість збіжжя використовують кукурудзу та сою.
Потім, там розвинутіші технології щодо використання кормів. Я за те, щоб брати орієнтир на США, але хто це робитиме?
Щодо сировини для біопалива, то це тупиковий напрямок. Він спрацьовує тільки там, де крім цієї сировини вже нічого не ристиме.
2009.09.18 | Isoлято
Re: Це все взагалі-то зрозуміло, і світ дійсно рухається...
Боровик пише:> США замість збіжжя використовують кукурудзу та сою.
Кукурудза там, здається, також зараховувалася до "збіжжя" (бо зернова культура). Слухав передачу анґлійською - міг трошки "недорозуміти". Відносно сої - згоден, але її в Україні теж потроху освоюють.
> Потім, там розвинутіші технології щодо використання кормів. Я за те, щоб брати орієнтир на США, але хто це робитиме?
Отож...
> Щодо сировини для біопалива, то це тупиковий напрямок. Він спрацьовує тільки там, де крім цієї сировини вже нічого не ристиме.
Нє, не зовсім так. Існує ж така практика, як відновлення ґрунтів... а це теж біомаса, яку можна вживати в тому числі для спалення, газифікації... Причому всі потрібні технолоґії вже існують - треба лише впроваджувати, розвивати!
2009.09.18 | Боровик
Re: Це все взагалі-то зрозуміло, і світ дійсно рухається...
Isoлято пише:> Боровик пише:
> > Щодо сировини для біопалива, то це тупиковий напрямок. Він спрацьовує тільки там, де крім цієї сировини вже нічого не ристиме.
> Нє, не зовсім так. Існує ж така практика, як відновлення ґрунтів... а це теж біомаса, яку можна вживати в тому числі для спалення, газифікації... Причому всі потрібні технолоґії вже існують - треба лише впроваджувати, розвивати!
Я ценаписав не через виснаження грунтів, через економічну доцільність.
В україні є біля 50,000,000 гектарів землі, із неї орної трохи більше половини. Якщо припустити, що всю землю засіяти ріпаком, то отримаємо біля 30 мільйонів тон дизпалива і це при ідеальному врожаї, ідеальних погодних умовах. Але ми вже не отримаємо біля:
40 мільйонів тон збіжжя, 20 мільйонів тон картоплі, 5 мільйонів тон помідорів і так далі...
Як би там не було, але за нормальних умов гектар під кукурудзою, картоплею чи пшеницею дають прибуток в кілька разів більший ніж під ріпаком навіть в часи найвищих цін на нафту. (до речі, чим більші були ціни на нафту,тим дороще можна було продати пшеницю).
Ріпак вирощують з двох причин.
1. Це всіякі державні програми, короче халява.
2. Вирощують в Україні, бо вартість оренди землі не 15% як у світі, а 1,5-2%, а технологія вирощування дуже проста.
2009.09.18 | Isoлято
Та при чому тут ріпак? Я про нього півслова не сказав!
"Біомаса" - це ВСЕ, що залишається від с/г культур після відділення "поживної" частини. Найпростіше його спалювати й заощаджувати таким чином на газі (котли, що працюють на солом'яних брикетах, виробляють, здається, в Миколаєві). Інша "тєма" - газифікація.Якщо вже вести мову про вирощування чогось "на паливо" - треба порахувати, чи не вигідніше буде цукровий буряк переробляти відразу на біоетанол (там технолоґія чи не дешевша, ніж "замарочькі" з цукроварінням).
Я ж кажу - варіантів купа... якось би взятися за це сурйозно...
2009.09.18 | AxeHarry
В Украіні всі проблeми - від сeла.
Від того сeла, якe називаєцця КончаЗаспа...2009.09.18 | DADDY
Таке враження, що тільки AxeHarry прочитав те, що я написав,
а не те, що хотів прочитати.AxeHarry пише:
> Всі проблеми від того сeла, якe називаєцця Конча-Заспа...
Село і АПК, приватний м"ясний цех і ріпак - це все дуже добре, позитивне і варте підтримки.
АЛЕ!
Той державний устрій, який ми сьогодні маємо, ті програми-обіцянки, які починають нам "втюхувати" кандидати в очільники країни, не здатні на докорінний перегляд суспільних і виробничих відносин.
А без цього ні ріпак, ні кукурудза, ні приватна ініциатива не допоможуть.
2009.09.18 | Isoлято
Тоді заголовок "Інша країна-2" скорочуємо до КРАЇНА-2...
...і починаємо будувати таку систему суспільних відносин, яка б НАЙМЕНШОЮ МІРОЮ перетиналася з офіційними владними структурами.Хай ВОНИ живуть у своїх "конча-заспах". Та хоч взагалі звідти не вилазять. Просто треба якомога рідше до НИХ звертатися в будь яких справах, платити ЇМ податки по мінімуму й посилати ЇХ або ЇХНІХ близьких та родичів якомога далі, коли їм від НАС буде щось потрібно.
Як цього досягти? У кого є думки?
2009.09.18 | DADDY
Ось, до речі, ілюстрація попиту на "зелені" продукти (/)+фото
http://presseurop.eu/content/article/99261-organic-ueber-alles2009.09.19 | Арій.
Історія поки що не мала прикладів лідерства аграрних країн
2009.09.19 | Sean
а ніхто не каже про зацикленість
на агро. Використовувати 40% світових чорноземів та традиції, а також те, що їсти всьому світу хотітиметься більше і більше (а не менше і менше) - свята справа. Але використовувати не для власного проїдання, а для інвестицій, скажімо в науку-освіту, технології і так далі.