МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Тоталітарна демократія

09/30/2009 | Богдан Ковальчук
Під час останніх президентських виборів українцям набридло, що влада завжди все вирішує за них. Громадськості увірвався терпець, і спричинилася Помаранчева революція – для нашої держави подія на той час непересічна. Залякана режимом Кучми нація немов розправив крила: люди відкрито заговорили про демократію, фактично перестали боятися висловлювати власну думку, а місцевого значення мітинги й протести по всій Україні стали звичним і досить ефективним засобом упливу на владу. Та напередодні чергових виборів Президента й на тлі можливості проведення також виборів парламентських нинішня політична верхівка, з останніх сил тримаючись за свої насиджені крісла, вирішила «перекрити кисень» народовладдю й почала обертати нашу хай молоду, та демократію на щось зовсім незрозуміле.

Верховна Рада України повернулася до демократичних цінностей суспільства спиною й рішуче закрокувала в протилежному напрямку. Парламент, який за логікою мусить репрезентувати український народ, учинив щонайменше дивно: третього червня народні обранці 228-а голосами прийняли у першому читанні проект Закону України №24/50 «Про порядок організації та проведення мирних акцій». Парламентарі, відтак, сподіваються мати можливість регулювати мітинги, демонстрації й інші акції протесту відповідно до цього документа.

У принципі, на перший погляд нічого поганого в тому, що матимемо чітку процедуру організації мирних акцій, немає. Але коли бути обізнаним із текстом законопроекту та пояснювальної записки до нього, стає зрозуміло – влада боїться чергового «Майдану» й намагається перешкодити можливим народним волевиявленням. Так, наприклад, згаданий документ передбачає низку обмежень щодо місць мітингів, установлення термінів для їх проведення… А ще збільшує повноваження міліції й представників влади стосовно припинення акції.

Щоб дати належну оцінку нормативно-правовому актові, днями Українська Інформаційна Служба зібрала прес-конференцію. У ній взяли участь відомі люди: народні депутати України Юрій Гнаткевич та Андрій Парубій, політв’язні акції «Україна без Кучми!» Ігор Мазур і Руслан Зайченко. Модератором заходу був керівник УІС Андрій Левус.Пан Андрій Парубій, який першим узяв слово, різко розкритикував проект закону. Він назвав його положення такими, що не відповідають нормам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вже давно ратифікована Україною. «Абсолютно ненормальним є підтримувати проект закону в його нинішній редакції, адже він може стати засобом для реалізації політичних задач двох найбільших політичних сил в Україні», - наголосив пан Парубій. На думку народного депутата, деякі пункти документу значно ускладнюють процес організації й проведення мирних акцій українцями. «Цей проект дає владі більше простору для маніпуляції», - додав він.

Пан Андрій перерахував присутнім, на його погляд, найбільш небезпечні пункти Законопроекту. «Це, скажімо, стаття, що встановлює місце проведення акції. А місце те може бути де завгодно! А ще цікаве це: повноваження про забезпечення правопорядку під час акції покладаються не на міліцію, а на організаторів. Організатори на додачу ще й мусять відповідати за матеріальну шкоду, заподіяну учасниками дійства. Якщо цей Закон буде ухвалено, то «Майдан-2010» стає нереальним», - заявив депутат.

Слід зауважити, що законопроект несе біди ще й своїми «інноваційними» ліберальними моментами. Приміром, одне з положень документа дає право негромадянам України проводити свої мітинги, демонстрації, збори. «Усі ми чудово знаємо ситуацію з «п’ятою колоною» в Україні. Ухвалення закону дасть їй можливість не тільки постійно збиратися на антиукраїнські акції, а ще й запрошувати до участі в них своїх закордонних однодумців!», - так прокоментував становище пан Андрій Парубій.

Інший представник депутатського корпусу, пан Юрій Гнаткевич, повідомив, що, крім фундаментального доопрацювання вищезазначеного нормативно-правового акту, конче необхідно внести поправки до Закону «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні», через який поза законом є багато колишніх політв’язнів, а учасники акції «Україна без Кучми!», котрі відсиділи за неї декілька років за ґратами, взагалі є прирівняними до кримінальних злочинців. «Комуністи хотіли викреслити питання про реабілітацію з порядку денного, та в них не вийшло. Ну, комуністи є комуністи», - додав він.

Свою коротку промову перед слухачами мали й політичні в’язні минулих років, Ігор Мазур і Руслан Зайченко. Останній сказав, що Проект Закону України № 24/50 є втіленням подвійних стандартів нашої системи законодавства. «З одного боку ми заганяємо власних громадян в жорсткі рамки, вихід за які загрожує їм вкрай неприємними наслідками, з іншого – іноземці або особи з подвійним громадянством можуть себе поводити на власний розсуд і проводити у нас, в Україні, свої антидержавницькі акції», - підкреслив він.

«Оскільки на Україну невдовзі чекають президентські, а, можливо, і дострокові парламентські вибори, караючі положення цього закону можуть призвести до політичних репресій і появи нових політв’язнів. Положення про те, що тепер згоду на проведення акції буде давати не суд, а представник місцевої адміністрації, фактично дає можливість окремим політичним силам через своїх представників забороняти громадянам проводити мітинги», - висловив свої побоювання учасник акції «Україна без Кучми!» Ігор Мазур.

Власне, тому, що Верховна Рада дозволила собі прийняти такий місцями нелогічний і явно недопрацьований закон, дивуватися не слід. Одначе осторонь проблеми лишатися в жодному разі не можна. Сьогодні нам намагаються, шановний читачу, затулити рота. Завтра ж цей закон може бути таки прийнято, і кисень нам буде перекрито на цілком офіційному рівні. З такими темпами не здивуюся, якщо післязавтра настане яка-небудь диктатура Парламенту.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua