МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Безплатний сир від прем'єрки

10/15/2009 | Майдан-ІНФОРМ
На місцях обурені агітаційними листами, що їх державним коштом масово розсилає виборцям Юлія Тимошенко

Така радість у мене! І у листоноші... Бо ні сіло ні впало, як кажуть, а з Печерського пагорба, з вулиці Грушевського, 12/2, прийшов конверт із написом «Від Прем’єр–міністра України Юлії Тимошенко». Вона працює, як пересвідчуємося, ще і в епістолярному жанрі, про що на білбордах та автомагістралях області чомусь не написано.

Тремтячими руками відкриваю конверта, й радість моя захолола позавчорашнім приморозком. Мене чомусь названо Олександром, а не Михайлом. Та й по–батькові разом з адресою якось накручено. Приблизно так, як сьогодні «накручується» і у великих загальнодержавних справах: уряд озвучує одне, а в умі тримає інше.

Отже, зацитую епістолярні одкровення «Вашого Прем’єр–міністра» (саме так підписано листа).

«Вам, мабуть, добре відомо, — пише мені Юлія Володимирівна, — як сьогодні важко в Україні законно і правильно оформити Державний акт на власну земельну ділянку. На сьогодні людині, яка все життя прожила на одному місці та користувалася з діда–прадіда земельною ділянкою, приватизувати цю землю неможливо. Шахраї та недобросовісні чиновники знущаються, як можуть. Доводиться з ранку до вечора бігати по інстанціях, отримувати довідки, погодження, за які вимагають офіційну плату та хабарі. Дійшло до того, що бюрократ і пальцем не поворухне без грошей... Як правило, приватизація землі займає кілька років і більше, а для деяких людей — реш­ту життя...»

Передихнувши після такого полум’яного спічу, одразу можемо запитати в Юлії Володимирівни: а представники якої політичної сили очолювали ці роки Держкомзем України — від столичних кабінетів до районних управлінь сільських ресурсів? Хіба не представники Блоку Юлії Тимошенко? І як таке могло трапитися, що своїх однопартійців Леді Ю тепер називає шахраями? Невже настало передвиборче прозріння? Чи це черговий, як сміється моя сусідка тітка Валя, лисячий викрутас, розмножений у листах до довірливого та терплячого сільського народу? Аякже — Юля–Юлечка рятує Україну, тільки вона працює і бореться. Вона обіцяє з телеекранних шоу золоті гори побудови тимошенківського комунізму вже починаючи з 2010 (за її транскрипцією, з «двадцять десятого») року.

За твердженням Юлії Тимошенко виходить, як ненаситно оті зажерливі шахраї, недобросовісні чиновники, бюрократи з БЮТівської вертикалі Держкомзему гріли руки на святій українській землиці. Тоді неодмінно виникає запитання: а чим займався перший віце–прем’єр Олександр Турчинов, якому уряд підпорядкував і агропромисловий комплекс, земельні відносини, екологію тощо. Тільки за його, Олександра Валентиновича, особистим погодженням можна перевести землі із сільськогосподарського призначення у комерційне. Хіба можна, Юліє Володимирівно, називати свого вірного соратника такими образливими словами?!!

Щоб і я міг долучитися до боротьби із цим кублом держкомземівських недобросовісних чиновників, «Ваш Прем’єр–міністр» надає у листі свій телефон: 8 800 507 30 90, за яким я можу терміново телефонувати їй навіть лише про «чиновницький натяк на хабар» за оформлення земельної ділянки.

Телефон той Прем’єрський безплатний. Як на українських теле–шоу–передачах. Бо в час світової кризи наша країна оплатить таку телефонну дрібничку з дер­жавного бюджету, а не з особистого банківського рахунку Юлії Тимошенко. До речі, й лист від очільника Кабміну до мене прийшов без жодної поштової марки, без штемпелів відправки та отримання його у відділеннях зв’язку. Тобто «голубиною поштою» — безплатно. Це ж десятки чи сотні тисяч таких щедрих «голубинок» по всій Україні безплатно розлітаються чи їх розносять і розвозять поштарі від Прем’єр–міністра — не одержуючи за додаткову працю ні копійки. Дорога ж така безкоштовність, за якою ховаються наші поважні ощасливлювачі. Якщо згадати, тим самим у 2004 році займався Прем’єр Янукович, розсилаючи громадянам листи про підвищення пенсій.

Якби мені, наприклад, довелося надсилати такого листа у будь–якому міському поштовому відділенні, то неодмінно мусив би сплатити щонайменше шість гривень за пересилку його з Дніпропетровська до Києва. А тут — «Вона працює»! На безплатному ресурсі. Ще й, очевидно, сподівається, що наш «затурканий» сільський люд клюне на подібну епістолярну макуху високопосадовця та й побіжить на президентських виборах до виборчих урн — голосувати за «Вашого Прем’єр–міністра».

Дякую вам, пані Юліє, за повагу у своєму листі. І замість безкоштовного телефонного зв’язку повідомляю, що Державний акт на право приватної власності на землю у мене є. І одержував його за прем’єрства Павла Лазаренка, коли їх видавали безкоштовно. Шкода, що ви забули про його виняткову роль у вашій особистій кар’єрі.

Пані Прем’єр–міністр, не пишіть мені, будь ласка, таких листів–агіток у безплатних конвертах, із безкоштовними телефонами. Бо і ви, і ваші чиновники мають знати, де саме, за народним прислів’ям, лежить отой безплатний сир. У добу системного безгрошів’я така нав’язлива подачка здебільшого тільки дратує людей і викликає гіркий передвиборчий присмак. Скажу вам чесно: все одно за вашу кандидатуру голосувати на президентських виборах категорично не буду.

Михайло СКОРИК

http://umoloda.kiev.ua/number/1512/180/53198/

sean


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua