МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Що ховається за агітаційною символікою кандидатів у Президенти?

12/22/2009 | Ірина Калинець
13 грудня ц. р. Блок Юлії Тимошенко організував на одній з площ Львова агітаційне шоу найнятих ним співаків. Проте дивно, що шоу відбулося у передріздв’яний піст, коли, згідно з християнською традицією, не практикуються гучні розваги. До того ж, на шоу прийшло чимало підлітків – вони полюбляють видовища, які озвучуються через потужні гучномовці, і де можна вволю покричати. Галасливі співи та вигуки відлунювали по всьому місту до пізнього вечора. І згіршеним львів’янам старшого віку згадалися більшовицькі часи, коли всякі забави зумисне влаштовувалися саме під час посту – і передріздв’яного, і передвеликоднього. Та не лише забави – закатувавши мільйони вірних, духовенство, знищивши тисячі церков по всій Україні, комуністи насильно нав’язували ще живим свою псевдорелігію, використовуючи спотворені релігійні символи та традиції: замість хреста – знак серпа і молота, замість віри в Творця – «віра» в «безсмертного» Лєніна (що прийшов, як сам сказав, «боротися з Богом»), замість ікон святих – «іконостас» вождів, замість Різдв’яної зірки – кремлівська зірка, замість Святого Миколая – п’яненький Дід Мороз, замість десяти Заповідей Божих – «Моральний кодекс будівника комунізму» (що теж складався з десяти положень) і т. п. В результаті, така підміна спричинилася до масового ідолопоклонства, яке завжди викликає фанатизм, що будить атавістичні інстинкти – агресивність і взаємоненависть. Не випадково з ідолопоклонством бореться кожна сторінка Святого Письма, апостол Павло називав ідолопоклонство безумством, а видатний філософ і психолог ХХ ст. К. Г. Юнг – розколом свідомості...

Здається, моторошний час більшовизму минув – у посткомуністичних країнах заборонена комуністична символіка, що більше, враховуючи її згубний вплив, Польща прийняла закон про покарання за її пропаганду. Проте намагання використовувати спотворені релігійні символи і традиції для ошуканства й зомбування душі людини через вплив на її несвідоме (У сучасній психології свідомість і несвідоме – складові структури психе людини) не минуло – до нині їх використовують шарлатанські секти. Наприклад, наприкінці ХХ ст. (у 90-ті роки) в Україні появилося т. зв. «Біле братство», в якому одягнена в усе біле дамочка представляла Марію Деві – начебто живу Діву Марію, як рятівницю України. Назва цього «братства» і білий одяг Марії Деві вибрані були не випадково – білий колір символізує чистоту, невинність. А візуальний вплив на душу людини не менш значний, ніж вплив слова. Та шарлатанство «Білого братства» швидко було розкрите, хоча багатьох увело в блуд.

З агітаційною метою білий колір особливо активно використовує БЮТ – білі палатки, білі хоругви, білий одяг лідерки. Очевидно, використання того чи іншого кольору ще не є свідченням маніпулювання релігійними символами. Різні партії використовують різні кольори і символи, які певною мірою відповідають їхнім, як свідомим, так і позасвідомісним, прагненням. Наприклад, символом УРП є ластівка (позасвідомісно – символ вільного лету), есдеків – червона гвоздика (комуністичний революційний символ), а символ Майдану -- підкова на оранжевому тлі – візія до степової козацької вольниці, через що деякі бютівці категорично виступали проти підкови. Але ці символи не мають релігійного навантаження. Натомість, КПУ зберегла більшовицькі символи боротьби з Богом, включно з символом «вічно живого вождя», тому будь-яке загравання нинішніх комуністів з релігією є обманом. Символом БЮТ, як не парадоксально, також є його лідерка, про що, насамперед, свідчить назва блоку. На білбордах і листівках Ю. Тимошенко вся у білому, орнаметованому вишивкою. Білий колір має засвідчити її начебто невинність, а вишивка – начебто українську душу, через що образ лідерки, згідно з рекламою, покликаний переконати: «Вона – Україна». Одні віднеслися до такого гасла скептично або й іронічно, а на якусь частину воно таки подіяло. Проте звернемо увагу, що у Ватикан до Папи Ю. Т. поїхала повністю в чорному і з покритою чорною хусткою головою – немовби в чернечому одязі, який символізує зречення від усіх земних благ. Та найбільший подив викликає емблема БЮТ і його лідерки – серце, символ любові. Оскільки білий колір має засвідчити, що БЮТ начебто є об’єднанням чистих, чесних осіб, то емблема серця, мабуть, має переконати, що це об’єднання вселюбляче і жертовне? Але ж бо БЮТ не релігійний орден чи Марійська Дружина (християнське об’єднання мирян і духовенства, яке служить Непорочному Серцю Богородиці)! А, в такому разі, чи не маніпулює БЮТ з релігійними символами?

Спершу звернемо увагу, що Ю. Тимошенко, представляючи «щиру українку», як образ України, чомусь перефарбувалися на круту блондинку, хоча етнічний тип українки переважно темнорусий; русявістю відзначаються поліщучки. Натомість, яскраві блондинки для українського етнічного типу нехарактерні. Сумнівно, що політтехнологи Ю. Тимошенко випадково забули про це. Може вони спланували інший образ? Згадаймо, під час подій на Майдані вони запустили фразу «Цариця Майдану», образ якої підтверджувався красивою косою з платиновим відблиском -- немов корона. Корона – символ влади, й не дивно, що позасвідомісно люд сприйняв, що «Цариця Майдану» має право на високу посаду (та й Ю. Тимошенко домагалася прем’єрського крісла, не скриваючи згодом, що її дальшою метою є президенство). Однак, переглядаючи архетипні образи «цариці» чи навіть «богині», зауважуємо, що в жодному з них не проглядається символ Серця. В жодному! Крім... образу Цариці Небесної!

В багатьох церквах і в помешканнях мирян у Західній Україні є ікона «Непорочне Серце Марії». Серце Марії – священний релігійний Символ (за К. Г. Юнгом, релігійний Символ завжди будить в душі людини живу струну), який не подолали ні комуністична квазірелігія, ні сучасні, навіяні модернізацією церкви, мудрування. І навіть шарлатанське «Біле братство» не наважилося використати цей священний Символ. Та, як виглядає, до цього додумалися політтехнологи БЮТ, які опрацьовували образ «цариці Майдану», а, відтак, і України, в білому з вишитими ризами одязі, з короною-косою на голові, образ на фоні білої хоругви з «палаючим серцем». І це дало результат: задурманені поклонниці Юлі цілують їй руці, мамусі підносять або ведуть до Юлі своїх діточок, щоб вона їх погладила по голівці («поблагословила»), у деяких помешканнях і сільських хатах портрети Юлі вивішені на чільних місцях, немов іконки (і неважко здогадатися, як сприйматимуть малі діти сусідство ікони «Непорочного Серця Марії» з «іконою» Юлі). Водночас ніхто з поклонниць чи поклонників кандидатки не може навести жодних аргументів у користь її програми, крім «не смійте чіпати нашу Юлю!»... Що ж, згубний фантом ідолопоклонства знову виплив з темряви правіків. І не дивно, адже з найдавніших часів ідолопоклонство служило прямим засобом здобуття необмеженої влади. На цьому можна було б завершити аналіз символіки БЮТ, проте залишається відкритим питання, хто стоїть за планом створення образу лідерки БЮТ, як його символу? Запевне, не недалека Ю. Т. – переодягання в черничку, мабуть, здавалося їй просто шиковною виставою, образ «цариці» приємно лоскотав її амбітну натуру, а алюзію відкритого серця до священного християнського символу Ю. Т., вірогідно, сприйняла як вдалий піар, адже вона не має християнського виховання. Правдоподібно, що образ лідерки-«цариці» створювався її безпосереднім оточенням. Якщо відкинути окозамильну бульку першої п’ятірки списку БЮТ, де зумисне було поставлено кілька «патріотичних» прізвищ, на поверхню випливають такі олігархи, як Губський, Васадзе, Жеваго, Фельдман і ін. Проте вони, мабуть, мало розуміються на релігійній символіці. Непереконливим буде й припущення, що за спиною Ю. Т. якийсь «орден», бо не маємо тому жодних підтверджень. Однак у блоці Ю. Т. є Олександр Турчинов – як переконують ті, хто його знає, є він пастором якоїсь невідомої секти. Під час свого першого прем’єрства Ю. Т. поставила О. Турчинова Головою СБУ, потім намагалася зробити його мером Києва. Поважно! Кілька років тому О. Турчинов написав примітивний озлоблений опус про психологію українців. Може це він бавиться в психополіттехнолога? З Турчиновим Ю. Тимошенко зв’язана ще з часів перебування в Дніпропетровську – тоді він був завідувачем відділу комуністичної пропаганди Дніпропетровського обкому комсомолу, першим секретарем якого був Сергій Тігіпко. С. Тігіпко не належить до БЮТ – свого часу він підтримував Януковича, тепер – самовисувний кандидат в президенти, проте є небезпідставні припущення, що Ю. Т. пообіцяла йому крісло Прем’єр-міністра. Невиразний і простакуватий на білбордах, С. Тігіпко постає в агітаційному телеролику як господар – він іде рішуче, за його спиною поля, села, міста і великі підприємства, що видніються вдалині. У заключному кадрі над головою Тігіпка з гуркотом пролітає велетенський реактивний літак. Телеролик демонструється часто і, на перший погляд, видається звичайним агітаційним роликом, в якому показано «сильного» (що проголошують й білборди) керівника держави. В ролику немає релігійних символів, проте зауважуємо, що 1). на панорамі полів і далеких сіл і міст ані не мріє людська постать – панорама безлюдна. Невже Тігіпко уявляє себе необмеженим «Володарем» усіх природніх ресурсів і багатств України, якому не потрібне миготіння людей, бо всим розпоряджатиметься лише він? 2). цей одягнений у темного кольору костюм Володар настільки безстрашний, що жоден м’яз на його обличчі і жоден волосок на його голові не ворухнувся, коли над ним піднімався велетенський літак, мов Чорний Змій... Апокаліптична картина! І цікавий тандем – «біла, невинна цариця», мало що не «небесна», і «чорний земний Володар» - виконавець її волі (в прем’єрському кріслі). Проте це наївні і смішні образи недовчених психополіттехнологів. Адже, намагаючись досягнути в зображенні «сильного керівника» психологічного ефекту, вони, може й мимовільно, винесли на поверхню захований у глибинах несвідомого міфологічний образ, який є вираженням, як писав К. Г. Юнг, «первісних інстинктів, насильства і жорстокості, коротше кажучи, сил темряви». Але задля чого? Деяку відповідь знаходимо у характеристиці, яку дав політичним іграм олігархічних кланів Януковича і Тимошенко Віктор Ющенко:«демократія їм непотрібна». Зокрема, характеризуючи Ю. Тимошенко, він сказав: «Тимошенко не створить прозорої конкуренції бізнесу і рівних шансів. Натомість, вона застосовуватиме політичні й економічні репресії. Це не мої особисті претензії до Тимошенко: вона репрезентує систему «цінностей», які мені абсолютно не відповідають». Чинний Президент добре орієнтується, що «ігри олігархічних кланів», які мають за мету здобути абсолютну владу в Україні, щоб володіти всіма її багатствами, природніми ресурсами і фінансовими потоками, далекі від будь-якої людяності і є неприховано загрозливі для України. Проте безпосередньо не «біло-невинна Тимошенко» застосовуватиме репресії, а її прем’єр, який горуватиме над обома кланами (на сьогодні оба клани гризуться між собою, бо кожен прагне зверхності)... Тому, малюючи образ «сильного володаря», психополіттехнологи Ю. Тимошенко врахували, що клан Януковича узурпував ту частину України, де превалює малоросійство і російськість, а там, крім орієнтації на Росію, серед чималої частини населення зберігся й совковський менталітет – прагнення «вождя», навіть уособленого в зловісному культі Сталіна. Отже, образ «володаря» там може сприйнятися... Кланові Тимошенко залишалася центральна і західна Україна, де національна свідомість значно вища, проте характерне для постколоніальних країн засилля корупції, брехні, безвідповідальності і злочинності (все це добре описане відомим французьким вченим Фаноном на прикладі Алжіру) викликало зневіру до демократичних засад, в результаті чого появилося прагнення «сильної руки» – лідера, який одноосібно наведе порядок. Таким чином, знівелювалося усвідомлення того, що в суспільстві має існувати верховенство закону (а не якоїсь однієї людини), якого повинен дотримуватися кожен громадянин, бо лише так можна долати прояви злочинності (долати, бо прояви злочинності неможливо ліквідувати повністю, адже людина живе в світі матеріальних спокус, і нема суспільства, де не було б брехунів, злодюжок, шулерів і т.п.). А, в такому разі, є очевидним, що ніхто, фактично, не знає, що означає «сильна рука» -- це просто міфологічний символ. «Коли подібні символи появляються у більшості осіб і є для них незрозумілі, вони притягують таких осіб один до одного немов магніт, і так формується натовп, – Лідер для них завжди знайдеться – особа, яка має найменшу здатність для спротиву, найменше почуття відповідальності і, з огляду на свої ниці нахили, найбільшу волю до влади». Я не буду коментувати, хто ця особа – характеристика, яку дав геніальний психолог нашого часу, достатньо прозора. Зауважу лише, що розуміння значення закону випливає з глибокої віри в Творця-Законодавця (яка базується на Святому Письмі, зокрема, на вченні Христа), тому земні закони постійно підлягають розвиткові. І тому ті, хто планує повну узурпацію влади, цинічно використовують священні символи і релігійні традиції, щоб вбити віру і перетворити народ в натовп. Проте в українському народі віра в Бога закорінена надзвичайно глибоко – не випадково з ініціативи чинного Президента щороку в соборі св. Софії в Києві звучить спільна молитва різних конфесій за Україну. Тому не забуваймо, що ще Ярослав Мудрий віддав Україну під опіку справжньої Цариці Небесної. І постала Стіна Нерушима – Богородиця-Оранта у цьому величному соборі, і в очах Її терпіння і смуток, бо за любов українців не до земних цариць і володарів, а до Неї -- Матері Божої і до Творця світу ненавидять Україну «воріженьки наші». Та веде Богородиця-Оранта Україну крізь заметіль віків, крізь чужинецькі навали, різню і Голодомори, зневаги і кривди до Світла Правди та Вічності.

Відповіді

  • 2009.12.22 | Майдан

    Цікаво (цитата)

    А, в такому разі, є очевидним, що ніхто, фактично, не знає, що означає «сильна рука» -- це просто міфологічний символ. «Коли подібні символи появляються у більшості осіб і є для них незрозумілі, вони притягують таких осіб один до одного немов магніт, і так формується натовп, -- пише К. Г. Юнг. – Лідер для них завжди знайдеться – особа, яка має найменшу здатність для спротиву, найменше почуття відповідальності і, з огляду на свої ниці нахили, найбільшу волю до влади». Я не буду коментувати, хто ця особа – характеристика, яку дав геніальний психолог нашого часу, достатньо прозора.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua