«Ой, мамочка!» («Кандагар» навіяв…)
«Ой, мамочка!»
(«Кандагар» навіяв…)
1. Про «героя»-українця
Російський кінематограф зробив неабиякий крок уперед щодо образу українця в неоімперському кіно. Якщо у фільмі «Брат» наші земляки – потворні «бандерівські мафіозі», яких «удалиє русскіє рєбята» мочать у сортірах Нью-Йорку, а в «Адміралі» українцям відведено роль «зрадників», що стали на заваді шляхетним планам Колчака, то цього разу найважливіше з мистецтв зобразило хохла (на українця не тягне) таким собі, перепрошую, придурком-недоумком. Причому не злим і жорстоким, а дуже добрим і набожним. Що вже є прогрес…
Картина російського режисера з українським прізвищем Андрія Кавуна «Кандагар» зображує події 1995-1996 рр., коли екіпаж російського ІЛ-76, захопленого талібами, через рік полону спромігся угнати власний літак і повернутися додому.
Образ придуркуватого хохла цілком добротно (як і все, що він робить на сцені), втілив Богдан Бенюк. Щоправда, участь «махрового націоналіста» в героїчному російському кіно вкрай обурила «прогресивну громадськість» штибу вітренківців та «русскіх блоків». Але чого обурюватися? Українця зображено м’якотілим і трусливим розмазнею-ганчіркою. В той час як решта героїв, попри епізодичні внутрішні непорозуміння, демонструють майже нордичний російський характер, наш герой не просто лірик («такі сережки для доці бачив…») – він весь час труситься од страху, скиглить і капризує. «Саджай літак, капітане, бо зіб’ють», - вирячивши зі страху очі, першим звертається до командира… «Це нам отут спати?» - єдиний, хто вголос репетує щодо побутових умов полону… Він першим втягує голову, коли герой-росіянин рятує товариша від гранати, і з переляканими очима (це в Бенюка особливо добре виходить) шепоче «я не зможу», коли розподіляють, кому якого зняти вартового… Майже весь фільм наш герой говорить українською (який здобуток!) і водночас принизливо-меншовартісно записується в «русскіє»: «Да не могут они нас забыть. Мы же русские лётчики. - Ага! Особенно ты!!!»
«Боже, мамочка!» - з жахом шепоче «герой» на злеті під час втечі, коли літак майже торкається барханів…
В екіпажі справді був штурман з українським прізвищем - Олександр Здор, навіть борщ варив… Але такого, як Бенюк, ну точно не було. То навіщо він їм знадобився? – Російські критики пояснили вичерпно: «Учитывая, что наш кинематограф берет пример с американского, естественно в "Кандагаре" появился украинец, незатейливый такой», а російські глядачі – популярно: «Украинец, туповатый и смешной нацмен… В США для таких ролей используют негров, а у нас вместо негров теперь украинцы».
Цікаво, Бенюк читав сценарій Кавуна-сина та Кавуна-батька (Олега) до того, як його «підписали» на зйомки? І чи відчуває цю роль принизливою? Як вправний актор, до того ж свідомий націоналіст (не впевнений, яке з двох слів взяти в лапки), він не міг не бачити заздалегідь, як виглядатиме його «українець» на екранах. Що ж, росіяни оцінили таланти Бенюка сповна: «Создающий национальное разнообразие боязливый бортинженер-украинец» - це найтолерантніше, що вдалося знайти серед відгуків. А за найтиповіше править оце: «На фоне своих русских товарищей по несчастью украинец Роман выглядит трогательным недоумком», що дає «представление об украинцах как о не совсем полноценных русских».
В цьому контексті подивугідним є заклик нашої «прогресивної громадськості» до представників російської культури припинити запрошувати на роботу «відвертих ворогів Росії».
Та де ж він «ворог», коли гарно попрацював на проект телеканалу "Росія 1" «нацменом-негром»? В самого Бенюка, який почувається героєм і навіть дякує опонентам за рекламу, слова вітренківців викликають сміх. Чого не скажеш про багатьох українців, гідність яких, до речі, береться захищати партія, одним з облич якої є саме він.
Хто задоволений, так це російські глядачки. «Приятно жить в стране, где есть такие мужчины!», - кажуть вони про кіногероїв Кандагару. Зрозуміло, що образ «недомужчины-недорусского», який успішно втілив Бенюк, якраз і покликаний відтінити справжню російську мужність…
В РФ існує «мистецький» постулат: у всіляких переділках росіянин – це завжди той, хто веде, а «нацмен» на кшталт Бенюківського хохла – завжди той, кого ведуть.
За що так не люблять в Росії наші ОУН та УПА разом узяті? Гадаю, значною мірою тому, що росіянам просто заздрісно. Адже українці були єдиними, хто наважився серйозно воювати проти Сталіна – тобто, були ведучими, в той час як росіяни в загонах УПА – просто веденими…
2. Про героя-«русского», мусульман і набої
Хоча головний герой фільму «Кандагар» за визначенням російських ЗМІ – «стойкость русского человека», «русскіх» там якраз майже і не було. Весь екіпаж авіакомпанії «Аеростан» був із Татарстану, половина екіпажу – етнічними татарами-мусульманами, а командир Володимир Шарпатов – марієць. Зірку Героя Росії крім нього отримав другий пілот Газінур Хайруллін. Отже, героїв татар і командира-марійця зробили «русскімі», а бортінженера Асхата Аббязова – «хохлом». Татар-мусульман «викинули» за борт, аби не заважали оспівувати православних «героїв-русскіх», що протистоять терористам-фундаменталістам і спробам навернути себе в іслам. Забавно, коли врахувати, що половина реального екіпажу і так була в ісламі…
Голова Тюменського казияту (аналог єпархії в християнських церквах) зазначив, що в режисера була чудова нагода «на прикладі багатонаціонального екіпажу показати братство російських народів», але…
Під час інтерв’ю з двома пілотами на російському ТБ ті скромно відводили очі в бік, говорячи: «Так… так усе й було...». Їх можна зрозуміти, адже режисер, що мав щоденники командира, багато чого переіначив задля «художнього вимислу», на що В. Шарпатов, який нині живе в Тюмені, змушений був зрештою погодитися. В реалі ж було й інше…
В своєму щоденнику командир пише: «Нас залишили всі. МЗС і Росія. А вже президенту й поготів наплювати. Він лише в самій Чечні втрачає щоденно більше людей, аніж наш екіпаж…»
«Всі занепали духом. Проклинають усіх і за все. Невже можна бути такими черствими, невже така велика держава, як наша, не в змозі зорганізувати й провести переговори? Але їм там, у Кремлі, важливіші зараз вибори» (З щоденника В. Шарпатова).
Врешті решт екіпаж здійснив втечу по суті самотужки…
І про набої…
Взагалі, то був прозаїчний комерційний рейс. Екіпажу ІЛ-76 казанської авіакомпанії «Аеростан», який тоді орендувала фірма «Трансавіа», запропонували перевезти набої з Тирани до афганського Баграму, - згадує В. Шарпатов. Два рейси пройшли без пригод, але втретє літак перехопили і посадили під Кандагаром моджахеди-противники Ахмад-Шаха Масуда, якому літак і віз набої.
Набої екіпаж перевозив неодноразово. Хоч як це дивно звучить, але вони підпадали під поняття «гуманітарний вантаж» і не були заборонені. Отже, справа цілком шляхетна. Заборона існувала на перевезення зенітних снарядів, які і було знайдено серед вантажу і продемонстровано талібами пакистанським журналістам. В кіно цього не було, хоча це головна причина арешту екіпажу.
Поміркуймо: країна, яка за Брежнєва розв’язала війну в Афганістані і є винною в загибелі афганців, кількість яких на порядок перевершує жертви серед радянських військ, залишивши цю країну, продовжує постачати туди набої – аби трохи зручніший для Кремля Масуд «ковбасив» менш зручних талібів.
«Приходили местные жители, показывали нам обрубки рук, ног - мол, это ваши солдаты искалечили нас, и вашими снарядами», - згадує командир екіпажу.
… Екіпаж, що після втечі до Арабських Еміратів згодом прибув на батьківщину, зустрічали як національних героїв. Але невдовзі пілотів звільнили з авіакомпанії «Аеростан». З’явилися чутки, що до боєприпасів мали стосунок кримінальні структури. Але ж екіпаж до цього не має стосунку і цілком заслуговує на гарний фільм про свої поневіряння і дивовижну втечу. І лише одне «але»…
Якось Володимира Шарпатова запитали, чи полетить той знову в Афганістан? Капітан подумав і відповів: «Обов’язково! Але на ТУ-160 і з повним бойовим завантаженням!»
Просте запитання: «Чим завинив Афганістан?»
Олексій Редченко
Відповіді
2010.02.18 | Стопудів
Дуже цікаво. А звідки цей текст?
2010.02.19 | keymaster
Треба вчити географію Майдану (л)
http://maidanua.org/lviv/2010.02.18 | omela
Бенюк - актор
і мусить грати за сценарієм.Як персонаж виписаний, не його справа. Зіграв він добре як актор.
2010.02.18 | Майстер
Розкрию страшну таємницю...
Актори - не люди.2010.02.18 | jz99
А люди — це хто?
Майстер пише:> Актори - не люди.
2010.02.19 | Олекса
Re: Бенюк - актор
А то що спаплюжив образ українця, так то у них разом зі Ступкою чисто професійне. Головне - щоб грошей дали побільше. Оце і є наші культурні діячі. Гнать в шию з політики, і письменників-поетів, і акторів, і співаків...Ганьба! Бойкот Бенюку!
А я все думаю, чого то мене в їхній театр не тягне? Бо брешуть.
2010.02.24 | omela
Коні не винні. Замість кричати "Ганьба"
згадайте краще, що українського кіна сьогодні - немає. Як такого.Актори мусять десь зніматися. Така їхня робота.
Це не актори винні, а ті, через кого Україна своїх фільмів не робить практично.
2010.02.24 | Isoлято
А чого Бенюк не кричав "Ганьба"?
Чому в проґрамі ВО "Швабода" не знайшлося місця докладному плану підтримки української кінематоґрафії? Чому її діячі тільки в дитсадках на дітей кричати вміють? Чи від того, що "Мішу" почнуть називати "Медведиком", в Україні з'явиться власне кіно?2010.02.28 | Ukrpatriot(patriot)
Особливо "свободівські" актори :)
2010.02.18 | один_козак
А Ви кажете...
Олексій Редченко пише:> Якось Володимира Шарпатова запитали, чи полетить той знову в Афганістан? Капітан подумав і відповів: «Обов’язково! Але на ТУ-160 і з повним бойовим завантаженням!»
>Просте запитання: «Чим завинив Афганістан?»
Як бачимо, не обов'язково бути русскім, щоб бути москалем.
2010.02.18 | Hadjibei
Лайно продажне
той Бенюк. Він сам себе зобразив у тому лайні.2010.02.18 | kotygoroshko
+1
2010.02.19 | АБВГ
Ви почитайте російські підручники історії про те, якими ідіотами
негідниками і слюнтяями були тверці і новгородці ДО завоювання Москвою і заспокойтесь.Схема аж надто примітивна.
В цій схемі Москві важливо не засміятись, поки розповідає такі бридні. А ви вірите!
...
Одні дієслова що значать - як землі до Москви - то отошлі чи воз"єднались (як Калінінград). Як до всіх інших - то загарбали (як німці ту ж Прусію).
2010.02.19 | Василь Сас-Губицький
Re: Ви почитайте російські підручники історії про те, якими ідіотами
Воно то все так, правильно. Одне неправильно - що саме Бенюк під-ХІ-ХІ-кує отим "російським підручникам". Отже й сам стає російським під-ручником (від слова рука). А ще член ВОСвободи!..2010.02.19 | zаброда
Отож бо й воно!
Василь Сас-Губицький пише:> А ще член ВОСвободи!..
2010.02.20 | АБВГ
Шляхи диявола теж неісповідимі.Українець в совіцькому іконостасі
повинен був бути в нижньому ряду, трохи дурнуватим, жадібним (бо не хоче москалям віддавати Україну!) але з доброю надією на перетворення в достойного російського "афганця", офіцера, сибіряка.Видно, той рудимент ще довго буде як першій людині хвіст.
Бенюків - пів України.
Недавно була переважна більшість.
Добре, що зараз вже знаюють і інші слова. Такі як "Свобода".
2010.02.19 | Isoлято
До речі - Бенюк під яким номером у списках "Швабоди"?
2010.02.20 | Християнин
Re: «Ой, мамочка!» («Кандагар» навіяв…)
Московіти-язичники завжди будуть язичниками. А ось Бенюк, Ступка та іже з ними забудуться і в Україні, і в Росії вони не потрібні. Доля придурків.2010.02.20 | Alexx
Re: «Ой, мамочка!» («Кандагар» навіяв…)
Ви таким дурним переймаєтесь, не дивіться мацкальських фільмів, є кращі.2010.02.23 | OlalaZhm
Бенюк показав, якими українці ставали при совітах
такі й досі ще не повимирали. Ганчірки, а не чоловіки. Соромно в світі, коли посміюючись питають, чому у нас чоловіки такі ніякі. Соромно - але безглуздо закривати очі на правду. Совок винищив в чоловіках чоловіче без медичної кастрації. Добре, хоч молодь здорова підростає.Вас коробить, що Бенюк зіграв СПРАВЖНЬОГО РАДЯНСЬКОГО українця?
2010.02.24 | omela
Саме так. Панство накидається з критикою на... дзеркало
2010.03.01 | OlalaZhm
Re: Саме так. Панство накидається з критикою на... дзеркало
2010.02.23 | Християнин
Re: «Ой, мамочка!» («Кандагар» навіяв…)
А де українські "афганці"? Нехай без гамору, спокійно, розсудливо скажуть своє слово, нагадавши скільки українців там загинуло, скільки скалічено і що вони від того мають. Простий лист в пресу був би достатнім. Це ж путінські прийомчики "мочіть в сартірах" і в кіно і де можуть.2010.02.23 | Абу
!Побег от реальности" або як воно було насправді (л, /)
Побег от реальностиФильм Кандагар
Героическая драма Андрея Кавуна "Кандагар" с полным основанием может называться блокбастером – за первые четыре дня фильм собрал 6 миллионов долларов и обогнал картину Кэмерона "Аватар" (которая, правда, вышла в российский прокат на вдвое меньшем числе копий).
Но значение "Кандагара" далеко не исчерпывается кассой. Вокруг него создана определенная общественная атмосфера. Фильм, что называется, "взят на вооружение".
Авторы, возможно, и сами не рады трескучему агитпропу, сопровождавшему премьеру. Все-таки они старались избегать прямолинейности, лобовых решений, громких фраз. Чем, между прочим, даже навлекли на себя упрек со стороны неких безымянных ветеранов Великой Отечественной – мол, летчики ведут себя в своем узилище "недостойно": "Расплясались в плену!" В нем даже нет мачизма, хотя и собраны чуть ли не все мачо российского кинематографа. Наоборот: наши летчики выглядят вяло и уныло по сравнению с пассионарными, вечно возбужденными афганцами. Режиссер говорит даже о "конфликте цивилизаций", который он стремился отразить. Намерение похвальное.
Как бы аполитичной была и предыдущая лента Кавуна, "Охота на пиранью", хотя сам факт творческого содружества с таким одиозным и уж никак не свободным от идеологии литератором, как Александр Бушков, не может не настораживать. Нет, авторы определенно рассчитывали вписаться в русофильско-патриотическую линию государственной пропагандистской машины. Об этом говорит и их собственная аннотация, написанная суконным языком газетных передовиц времен первых пятилеток:
Как не предать Родину, если за это тебе обещают свободу? Как не отказаться от своей веры, если за это тебе гарантируют жизнь? Как остаться собой – если за это тебе грозит смерть? Ответ один – бежать...
Читая рецензии и интервью, в изобилии опубликованные по случаю выхода картины на экран, я ощущал себя "вернувшимся с Луны" Мюнхгаузеном: "Присоединяйтесь, барон, присоединяйтесь!" Да не могу я присоединиться. Не было никакого побега из Кандагара.
15 лет назад я очень внимательно следил за всеми перипетиями этой истории, был вхож на седьмой этаж МИДа, где располагаются кабинеты министра и его замов и куда везет особый лифт. С самого начала в принудительной посадке самолета было нечто подозрительное и неудобное: зафрахтованный частной компанией борт татарского авиаперевозчика вез оружие и военное снаряжение режиму Бурхануддина Раббани. Оружейного эмбарго тогда еще не было; тем не менее снабжение одной из сторон афганского гражданского конфликта противоречило позиции невмешательства, официально провозглашенной Москвой. И уж совсем неловко делается, когда в фильме командир экипажа на голубом глазу заявляет, что "по всем международным правилам это приравнивается к гуманитарной помощи".
О том, что "Россия твердо следует линии на невовлеченность во внутриафганское противоборство", говорил, в частности, на заседании Совета Безопасности 9 апреля 1996 года тогдашний постпред РФ в ООН Сергей Лавров. В этом же выступлении, требуя от "Талибана" освобождения пилотов без каких бы то ни было условий, он утверждал, что их задержание "используется как средство давления на Россию", и заверял: "Эти расчеты не имеют никаких перспектив".
Отправителем груза был не кто иной, как Виктор Бут: именно тогда в западной прессе впервые всплыло имя "оружейного барона". Он участвовал в переговорах с муллой Омаром, которые от имени правительства России вел советник президента Татарии Тимур Акулов. Ход и содержание этих контактов были окутаны тайной. Постепенно российская публика стала забывать о плененных пилотах. И вдруг – сенсация! Летчики совершили дерзкий побег!
Не я один тогда сомневался. Вот что писал в свое время Аркадий Дубнов, побывавший в Кандагаре с командой МЧС России и встречавшийся с пленниками:
"Подробности той истории до сих пор загадочны... Летчики, без преувеличения, совершили подвиг. Однако ни книги, ни фильма про это так и не появилось. Наверное, потому, что история эта не всем казалась безупречно "чистой", рассеянность талибов, "проспавших" беглецов, вызывала подозрения в какой-то тайной сделке с Москвой, о которой экипаж, впрочем, мог ничего не знать".
Теперь уже есть и книга, и фильм – память у нас короткая. Осторожно пишет "Коммерсант":
"Существуют версии, что спасение было инсценировано после уплаты Москвой (или Казанью) выкупа или организовано подкупленными афганцами".
Прозрачный намек на некие закулисные договоренности делает в недавнем интервью и непосредственный участник событий Тимур Акулов:
- Так все-таки это был побег или освобождение за выкуп?
- Любой человек понимает, что без определенных договоренностей никакую границу нельзя пересечь... И то, что, когда они прилетели в Эмираты, то вместо тюрьмы попали в пятизвездочную гостиницу (для них сняли целый этаж), говорит само за себя. Но ребята совершили настоящий подвиг, подняв в воздух самолет, который простоял год в жутких условиях.
По сведениям западных источников, ценой освобождения пилотов стали поставки оружия "Талибану". Виктор Бут, утверждают эти источники, продолжал такие взаимовыгодные операции и после 11 сентября. Бут категорически отрицает эти обвинения. В августе 2003 года он дал в Москве интервью корреспонденту New York Times, в котором сделал сенсационное признание:
"Вы правда думаете, что можно запрыгнуть в самолет, который год стоял на летном поле без всякого обслуживания, просто завести мотор и взлететь? Они не совершали побег. Их оттуда вытащили".
На вопрос журналиста, кто именно – какое-то из западных правительств, Россия? – Бут отвечает метафорой: "До сих пор вы вычерпывали озеро маленькой ложкой. Существуют могучие силы..." И многозначительно умолкает. А в другом месте интервью на настойчивые вопросы говорит: "Если я расскажу вам все, я получу дырку вот сюда". И показывает пальцем себе на лоб.
Итак, мы имеем дело с экранизацией легенды, пропагандистского мифа, которых так много в российской истории – от Ледового побоища, Ивана Сусанина и старостихи Василисы Кожиной до "Молодой гвардии", Александра Матросова и 28 панфиловцев. Миф неуязвим для критики с фактами в руках. Миф можно вытеснить только другим мифом. Даже к сообщению "Фильм основан на реальных событиях" не придерешься – действительно основан. Снят "по мотивам".
Вспоминается история рядового Джессики Линч, которую в 2003 году освободил в Ираке из плена американский спецназ. Сообщалось, что тело ее было изрешечено пулями, что тюремщики подвергали ее сексуальному насилию... Эти сведения оказались вымыслом. Просто Пентагону в то время был нужен мобилизующий пример, причем в данном случае получилось настоящее реалити-шоу: рядом с коммандос работал оператор, и вообще все было похоже на инсценировку:
Потом в мою палату вошел солдат. Он вытащил из-под своей куртки американский флаг, сунул его мне в руку и сказал: "Мы американские солдаты, мы отвезем тебя домой". И я схватила его за руку и сказала: "Я тоже американский солдат".
Джессика рассказала это четыре года спустя в своих показаниях Конгрессу.
В сегодняшней России мифы создаются с поразительной быстротой. О массовой голодной смерти стариков при Ельцине, о массовых же расстрелах мятежников в октябре 1993-го, о том, что Александра Литвиненко отравил на самом деле Березовский... Или вот извольте:
"Первое президентство Путина и было национальным восстанием - борьбой за независимость и национальное достоинство России".
И ведь может статься, что скоро так и напишут: Путин возглавил восстание против прогнившего ельцинского режима, штурмовал Кремль во главе войска "Наших", а Медведев был членом военно-революционного комитета и ходил переодетый в гриме, чтоб не арестовали враги - Чубайс с Немцовым.
Владимир Абаринов
http://grani.ru/Society/History/m.175113.html
2010.02.24 | іван шкурат
Re: «Ой, мамочка!» («Кандагар» навіяв…)
Взагалі, друзі, на що у нас перетворився театр імені Івана Франка - згадаймо також ролі батька і сина Ступок.Чи не час представникам громадськості звернутися до колективу театру з відкритим листом (типу листа запорожців султану)?
2010.02.27 | Юрий
Re: «Ой, мамочка!» («Кандагар» навіяв…)
А вы свои фильми начните снимать. Фто розвалили студии.2010.02.28 | toluant
Re: «Ой, мамочка!» («Кандагар» навіяв…)
Хто не хоче годувати власне військо - годуватиме чужеКраїна, що не здатна створювати влані фільми - буде виховувати співвітчизників на чужих. А У чужих - свої мудрі, інші - дурні. І це нормально і правильно - вони ж, бо виховують своїх.
Що до кінематографу - то в російськомовних фільмах усе з ніг на голову повернуто, В кримінальних - злочинців при владі ловлять - брехня
У фільмах про Чечню чи Афган - всі окупанти просто ніжні і ласкаві створіння, яких туземці з квітами чекають, крім ненависних бандитів-ворогів-бандерівців, звичайно.
У фільмах про 2-гу світову, - В Фінляндіїї наші мужні герої з триклятими "Кукушками" воюють і не лягать оселедцями.
А німецькі фашисти (щеодин п"яний бред радянських пропагандистів, бо не було серед німців фашистів, а тільки серед італійців) - взагалі лякливі жадні сволочі. І тільки жителі окупованих районів знають, що насилували дівчат "освободителі" а не німці, Грабували селян теж "освободителі". А німці себе вели як люди, і якщо наказував офіцер щось випрати, то обов"язково шоколадку, чи консерву давав. І на вбитого Німця советських 10-20 жертвами полягло, І Совітський герой Кожедуб збив найбільше -64 ворожих літаки, а в повоєнний клуб Асів німецьких не приймали тих, хто збив меньше 100 радянських літаків. То хто герой - з російських фільмів можна дізнатися точно - з точністю до навпаки
2010.03.01 | Манул
Re: «Ой, мамочка!» («Кандагар» навіяв…)
Актори - як лікарі чи адвокати. Лікар лікує кожного, хто до нього звертається, незалежно від того, злочинець він чи святий; адвокат захищає кожного, хто потребує правової допомоги.Актор грає ті ролі, які йому пропонують, не грати він не може, гра, творчість - то його суть, обсцесія. Запропонуйте Бенюку, Ступкам ролі в українських фільмах, зіграють на найвищому рівні.
Чого ж ви не пропонуєте?
Чому вас не хвилює доля українських кіностудій, а чеше "Кандагар"?
Ех, які ж ви дрібні і гнилі патріотики! Але ж стільки зла від вас. От і Януковича зробили президентом. То гірше, ніж Кандагар, заблуди. Вас Янукович не чеше?
2010.03.01 | GreyWraith
Re: «Ой, мамочка!» («Кандагар» навіяв…)
Манул пише:Актор грає ті ролі, які йому пропонують, не грати він не може, гра, творчість - то його суть, обсцесія. Запропонуйте Бенюку, Ступкам ролі в українських фільмах, зіграють на найвищому рівні.
Може, в порнофiльмi роль запропонувати?
2010.03.01 | Манул
Re: «Ой, мамочка!» (Бенюкові пропонують роль у порнофільмі)
GreyWraith пише:> Манул пише:
> Актор грає ті ролі, які йому пропонують, не грати він не може, гра, творчість - то його суть, обсцесія. Запропонуйте Бенюку, Ступкам ролі в українських фільмах, зіграють на найвищому рівні.
> Може, в порнофiльмi роль запропонувати?
Запропонуйте.
Ви є виробником порнофільмів? Хто продюсер, режисер, сценарист, оператор? Як називається студія?
О, то ви ляпнули! Ви лише є користувачем продукції підпільних порностудій?
Але якщо у вас і є підпільна порносотудія, то кастинг влаштовуйте не на Майдані, а то вами Костицький зацікавиться. А то страшна людина. Отже, і в цьому випадку - не ляпайте. Бо різниця між підпільною порностудією і будь-якою кіностудією така ж, як між повією і вашою жінкою. Різницю відчуваєте? При чому ж тут Бенюк, Тягнибок, Юрій Іллєнко і Ступки?
2010.03.01 | GreyWraith
Re: «Ой, мамочка!» (Бенюкові пропонують роль у порнофільмі)
Манул пише:Ви є виробником порнофільмів? Хто продюсер, режисер, сценарист, оператор? Як називається студія?
А чому це Вас цкавить?
Але якщо у вас і є підпільна порносотудія, то кастинг влаштовуйте не на Майдані, а то вами Костицький зацікавиться. А то страшна людина. Отже, і в цьому випадку - не ляпайте. Бо різниця між підпільною порностудією і будь-якою кіностудією така ж, як між повією і вашою жінкою. Різницю відчуваєте?
Бачу, що Ви всi вказанi рiзницi (окрiм, звичайно, моеi дружини) добре вивчили на власному прикладi - бо iнакше як пояснити Вашу самовпевненiсть та безапеляцiйнiсть?
При чому ж тут Бенюк, Тягнибок, Юрій Іллєнко і Ступки?
А справдi - причому? Грошi ж не пахнуть, а патрiотизм та принципи - то лише вiдмазка для довiрливих лохiв...
2010.03.01 | Isoлято
Я вже тута раз питав: ЧОМУ ПРО ЦЕ НЕ КАЖЕ САМ БЕНЮК?
Чому ЙОГО не хвилює доля українських кіностудій? Де ЙОГО розгнівані виступи про долю українського кіна? Він же актор, його швидше почують, ніж нас - тих, хто до кіна має дуже опосередковане відношення...Ааа, то Бенюк здатний лише грати ті ролі, які йому підсовують? Жодним його політичним переконанням вони не суперечать? А чи не дивно це для представника політсили, що позиціонує себе як "найпроукраїнскіша"?
Хай партбілєта на стіл покладе і грає шо хоче!
Отакоє от (© 4-та перша лєді України)...
2010.03.01 | OlalaZhm
А Ви дурні не питайте Re: Я вже тута раз питав: ЧОМУ
Якби мене хтось спробував спитати, чому я працюю на своїй роботі - я б, м"яко кажучи здивувалася. про ЩО він мав би ВАМ звітувати? Чи повинен він взгалі звітувати про свою роботу тим, хто АПРІОРІ його ненавидить і просто шукає зустрічі, аби покричати матом?Чи Ви й досі не побачили, що Бенюк створив образ СПРАВЖНЬОГО СОВКОВОГО УКРАЇНЦЯ? Такого, якими були мільйони, а совок такими намагався зробити всіх?
Перестань прикидатися і приховувати свої справжні наміри - Вам не думка Бенюка потрібна, а порозкидатися ненавистю
2010.03.01 | GreyWraith
Кiнь чотири ноги мае, та й то спотикаеться
Чому Ви не можете визнати, що у випадку Фарiон, що у випадку Бенюка мае мiсце просто помилка, яка зашкодила "Свободi"? Всi можуть помилятися, але розум та дiездатнiсть оцiнюють по здатностi цi помилки визнавати та виправляти...OlalaZhm пише:
Якби мене хтось спробував спитати, чому я працюю на своїй роботі - я б, м"яко кажучи здивувалася. про ЩО він мав би ВАМ звітувати?
А Бенюка нiхто в полiтику силою не тягнув, тим бiльше - до тих, хто називае себе нацiоналiстами.
Чи Ви й досі не побачили, що Бенюк створив образ СПРАВЖНЬОГО СОВКОВОГО УКРАЇНЦЯ?
А навiщо такi образи створювати?
а совок такими намагався зробити всіх?
Совок не зробив - Росiя продовжуе, а великий патрiот Бенюк помагае?
Хоча е нший приклад: он був такий украiнський актор Леонiд Биков, що зiграв украiнця зовсiм iншого типу - комекса Титаренка. Причому совок тодi був ще й який живий, але все одно: захотiла людина - зiграла.
Перестань прикидатися і приховувати свої справжні наміри - Вам не думка Бенюка потрібна, а порозкидатися ненавистю
Грiш цiна "Свободi", якщо так у нiй сприймають критику з боку представникiв своеi нацii...