Розділяй і володарюй - стаття про дезінформаціяї КДБ(л)
04/06/2010 | Мартинюк
Це початок статті Герберта Ромерштейна, співробітка агенції по розслідуванню злочинів нацизму. Йому довелося займатися протидією радянській кампанії дезініформації спрямованій на дискредитацію противників радянськорго режиму серд українців та євреїв.
Він наводить цікаві факти як починалися ті чи інші кампанії. Зокрема подає інформацію про так званого "Івана Грозного", який за даними американських спецслужб наприкінці війни пристав до югославстьких партизанів Тіто і потім правдоподібно працював КДБ.
Стаття англійською, продовження за лінком.
Другий лінк - інтервю Ромерштейна , дане Найквісту
Divide and Conquer: The KGB disinformation campaign against Ukrainians and Jews
Ukrainian Quarterly
By Herbert Romerstein
Posted: Monday, November 8, 2004
PAPERS & STUDIES
Ukrainian Quarterly
Publication Date: Fall 2004
Introduction
The Soviet regime had a serious image problem in the 1970s and ‘80s. While the communist propaganda apparatus was trying to present Soviet Russia as a normal peaceful state, in the United States and other free countries, people of Ukrainian, Jewish and Baltic origin were working together to expose the repressive and imperialist nature of the communist dictatorship. They picketed Soviet embassies, provided the press with names of prisoners in the Soviet Gulag and demanded freedom for the peoples of the Soviet empire.
The Politburo of the Soviet Communist Party assigned the KGB to solve this problem. The Soviet secret police and intelligence service had a long history of using disinformation to discredit political opponents. After the collapse of the Soviet Union in 1991, Leonid Shabarshin, who formerly headed the First Chief Directorate (Foreign Intelligence) of the KGB, explained to the Moscow newspaper Trud that one of the jobs of the KGB was disinformation for "compromising ‘anti-Soviets.'"
In Shebarshin's words, "during the Cold War the essence of our active measures was to inflict political and moral damage on our basic opponent, the United States . . . [so] we compromised political figures, organs of the press, and Americans whose activities were in some way unwelcome [to the Soviets]." The KGB veteran revealed that every "active measure" against the enemies of the Soviet Union abroad was submitted by KGB to the Politburo "and was implemented only with its permission. The results of the action were also reported to the Politburo."
The KGB was given the important job of creating division in the anti-Soviet camp. English language propaganda books and pamphlets were prepared with KGB assistance for dissemination in the West. One such pamphlet complained that Ukrainian nationalists
arrange noisy demonstrations in support of the Israeli aggressors (as has happened in West Germany), while the Zionist chieftains declare their ‘firm intention to continue close cooperation' with the OUN [Organization of Ukrainian Nationalists] killers. Therefore, both partners in this wicked marriage publicly admit the real nature of the sinister alliance between Zionists and Ukrainian bourgeois nationalists.
To the Soviets, those who opposed them would only do so on orders of the CIA. The pamphlet went on "The malignant partnership of the Magen David [Star of David] and the nationalist trident [the Ukrainian national emblem], fostered by the CIA, has long become a reality."
The Soviets used foreign communists to spread the disinformation.One of them, Michael Hanusiak, a member of the Communist Party of the United States (CPUSA), visited Ukraine in the early 1970s, where the KGB provided him with information on Ukrainians who were supposedly Nazi war criminals.
Стаття повністю:
http://www.iwp.edu/news_publications/detail/divide-and-conquer-the-kgb-disinformation-campaign-against-ukrainians-and-jews%20
Аудіо-інтервю
J R Nyquist interviews Herbert Romerstein in 2008. A podcast recoding here:
http://www.jrnyquist.com/media/Romerstein%20Interview.mp3
Він наводить цікаві факти як починалися ті чи інші кампанії. Зокрема подає інформацію про так званого "Івана Грозного", який за даними американських спецслужб наприкінці війни пристав до югославстьких партизанів Тіто і потім правдоподібно працював КДБ.
Стаття англійською, продовження за лінком.
Другий лінк - інтервю Ромерштейна , дане Найквісту
Divide and Conquer: The KGB disinformation campaign against Ukrainians and Jews
Ukrainian Quarterly
By Herbert Romerstein
Posted: Monday, November 8, 2004
PAPERS & STUDIES
Ukrainian Quarterly
Publication Date: Fall 2004
Introduction
The Soviet regime had a serious image problem in the 1970s and ‘80s. While the communist propaganda apparatus was trying to present Soviet Russia as a normal peaceful state, in the United States and other free countries, people of Ukrainian, Jewish and Baltic origin were working together to expose the repressive and imperialist nature of the communist dictatorship. They picketed Soviet embassies, provided the press with names of prisoners in the Soviet Gulag and demanded freedom for the peoples of the Soviet empire.
The Politburo of the Soviet Communist Party assigned the KGB to solve this problem. The Soviet secret police and intelligence service had a long history of using disinformation to discredit political opponents. After the collapse of the Soviet Union in 1991, Leonid Shabarshin, who formerly headed the First Chief Directorate (Foreign Intelligence) of the KGB, explained to the Moscow newspaper Trud that one of the jobs of the KGB was disinformation for "compromising ‘anti-Soviets.'"
In Shebarshin's words, "during the Cold War the essence of our active measures was to inflict political and moral damage on our basic opponent, the United States . . . [so] we compromised political figures, organs of the press, and Americans whose activities were in some way unwelcome [to the Soviets]." The KGB veteran revealed that every "active measure" against the enemies of the Soviet Union abroad was submitted by KGB to the Politburo "and was implemented only with its permission. The results of the action were also reported to the Politburo."
The KGB was given the important job of creating division in the anti-Soviet camp. English language propaganda books and pamphlets were prepared with KGB assistance for dissemination in the West. One such pamphlet complained that Ukrainian nationalists
arrange noisy demonstrations in support of the Israeli aggressors (as has happened in West Germany), while the Zionist chieftains declare their ‘firm intention to continue close cooperation' with the OUN [Organization of Ukrainian Nationalists] killers. Therefore, both partners in this wicked marriage publicly admit the real nature of the sinister alliance between Zionists and Ukrainian bourgeois nationalists.
To the Soviets, those who opposed them would only do so on orders of the CIA. The pamphlet went on "The malignant partnership of the Magen David [Star of David] and the nationalist trident [the Ukrainian national emblem], fostered by the CIA, has long become a reality."
The Soviets used foreign communists to spread the disinformation.One of them, Michael Hanusiak, a member of the Communist Party of the United States (CPUSA), visited Ukraine in the early 1970s, where the KGB provided him with information on Ukrainians who were supposedly Nazi war criminals.
Стаття повністю:
http://www.iwp.edu/news_publications/detail/divide-and-conquer-the-kgb-disinformation-campaign-against-ukrainians-and-jews%20
Аудіо-інтервю
J R Nyquist interviews Herbert Romerstein in 2008. A podcast recoding here:
http://www.jrnyquist.com/media/Romerstein%20Interview.mp3
Відповіді
2010.04.06 | Сахаров
Щодо Івана Грозного і Дем'янюка
In the summer of 1948, Stalin broke with Tito. Soviet propaganda accused Tito, who remained a committed communist, of being a fascist. In October 1949, the New York County Communist Party issued a Discussion Outline and Study Guide entitled The Struggle Against the Tito Fascists - Agents of Imperialism.This theme permeated worldwide Soviet propaganda. However, KGB propaganda never pointed out that the Tito government was harboring Ivan Marchenko, the Nazi war criminal known as "Ivan the Terrible." This issue raises the question as to whether Marchenko was not in fact a Soviet agent carrying out his atrocities on the order of the NKVD (KGB). We know of other cases where KGB operatives pretended to be anti-communists and carried out atrocities to blame them on their enemies and seize the moral high ground.
The main piece of Soviet-provided evidence against Demianiuk was a supposed identity card showing his name and picture at the Travniki training camp for guards. The authenticity of the document was challenged as it was apparent that the picture had come from another document and that the card contained other inaccuracies. That was not enough to acquit Demianiuk, but the KGB's internal files released after the Soviet collapse convinced the Israelis of Demianiuk's innocence.
Тут дещо співпадає з інформацією у розшуковій справі Івана Марченка, яка зберігається у архіві Дніпропетровського управління СБУ. Матеріалів у справі обмаль - туманне дуже нерізке фото, де троє людей сидять біля намету, вони у одностроях і з гвинтівками чи то німецького чи то австрійського зразка (фото з листа, який Марченко прислав додому підчас окупації). І два записи - "Контакт встановлений у Трієсті" (1956 р.), і "Контакт втрачений" (1957 р).
Я вже постив на Майдані що восени 1957 року до села, з якого Марченко був призваний у армію, і де проживали його рідні - мати,сестра, двоюрідний брат і двоє доньок Марченка, приїхала група НКВД (чи тоді вже МГБ), яка обнишпорила все село і забрала будь-які матеріальні свідчення про існування Марченка - листи додому підчас нацистської окупації, усі фото, документи тощо. Після того матері і дружині Марченка були призначені пенсії як рідним загиблого на війні. Це при тому, що батько Марченка підчас окупації був старостою у селі і був повішаний СМЕРШем у першу ж ніч після приходу у село Радянської армії. Старостою він був, зокрема, і тому, що добре знав німецьку - підчас Першої Світової війни він був у німецькому полоні і повернувся додому через кілька років по закінченні війни. Селяни ставилися до нього добре, бо він попереджав про облави на молодь з метою вивезення до Німеччини і тим врятував багатьох від вивезення.
У мене ще тоді, коли ми з Ярославом Добровольським, Едом Ніжником і згодом з Біллом Слоутом вивчали цю ситуацію, виникла думка, що Іван Марченко був використаний радянською розвідкою, можливо, загинув, і тим купив утримання для сім'ї. Була думка і що його було використано у одному з багатьох невдалих атентатів на Тито, які проводила радянська розвідка, та що обставини були такими, що сліди слід було ретельно сховати. Для чого і нагодився Іван Дем'янюк, котрого було підставлено як Івана Грозного шляхом фальшування документів. Це, зрозуміло, мої домисли, які ніколи не вдасться довести. Була ще одна незрозуміла деталь - на обліковій картці Марченка з Травників його фото було перекреслене хрест-нахрест, що означало, що людини немає серед живих. Але ж Марченко після Травників служив у Треблінці. Не виключено, що фото перекреслили вже у НКВД-МГБ-КГБ як зайвий аргумент за неіснування справжнього Івана Грозного. Але це теж не більше ніж домисли. Івана Марченка як Івана Грозного упізнала свідок Ніна Шиєнко з Села Бабайківки на Дніпропетровщині(на разі вже покійна) але вона боялася, що Марченко ще живий і може помститися, то ж не сказала того Ніжнику і Добровольському коли давала свідчення для ізраїльського суду (вона лише засвідчила що ніколи не бачила Дем'янюка і не знає що це за людина, та й достовірного фото Марченка у нас тоді не було, а відоме фото де нібито Іван Грозний вчить іншого вахмана стріляти, не упізнала ані сестра Марченка, ані свідки з Бабайківки). Ніна Шиєнко сказала про Марченка тільки мені коли ми пізніше приїхали до неї з Біллом Слоутом і показали їй фото Марченка, але при тому відвела мене за хату і сказала так, щоб Слоут не чув: "Це він", - так вона боялася Марченка. Оце фактично все, що можу повідомити і чим можу доповнити інформацію, що вже була на Майдані.