Відповіді

• 2012.01.17 | mala

  Re: Варто знати: Колаборація у Білорусі. Білоруська крайова оборона.

  igorg пише:
  > Традиційно, з совєцьких часів Білорусь часів війни малюють як суцільний совєцько-партизанський край. Та це не зовсім так. У березні 1944 Білоруська крайова оборона мала у своєму складі уже 45 батальонів. Ось така оцінка білорусами совєцької влади й така радість від перспективи визволення.
  > http://www2.maidan.org.ua/n/hist/1326706607
  
  Окремими білорусами. Бо, якби білоруси так вже не любили радянську владу й не жадали визволення, Білорусь була б зараз іншою державою, а не фактично другою Росією з іншою назвою.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2012.01.17 | igorg

    Скажімо так, якби не було Західної України то у якому б стані зараз знаходилася б Україна?

    Я гадаю що проблема не в особливості нації, проблема у тривалості й інтенсивності її винищення й поневолення у найрізноманітніших формах. 60-70 років (3 покоління) тотальної совєтизації й русифікації цілком досить аби повністю винищити національну еліту й докорінно зруйнувати корені національного життя.
    Там у монографії є дуже цікаві закиди автора. Він вважає, що національно-культурну еліту Білорусії таки не достатньо винищили і надто багато її представників (націоналістів) мало вплив на соціальне життя аж до 91 року.
    Важливо що існування міфічної "дружньої" Росії нації, яка охоче себе асимілює й виступає молодшим братішкою є міфом. Все це робиться величезними зусиллями окупанта, із величезним спротивом й жертвами.
    Автор, сам будучи "оголтєлим" антибілорусом, зробив добру справу - видав реальний стан речей. За СССР такі речі друкували тільки під грифом "совєршєнно сєкрєтно" для вибраних (в гілці про УПА є така книжечка для курсантів КГБ). Бо розуміли що це є руйнування їх міфології.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2012.01.19 | mala

      І я ж про це

      igorg пише:
      > Я гадаю що проблема не в особливості нації, проблема у тривалості й інтенсивності її винищення й поневолення у найрізноманітніших формах. 60-70 років (3 покоління) тотальної совєтизації й русифікації цілком досить аби повністю винищити національну еліту й докорінно зруйнувати корені національного життя.
      
      Західна Білорусь не була під совєтами до 1939 року як і Західна Україна, але не стала тим, чим стала для України ЗУ.
      
      > Там у монографії є дуже цікаві закиди автора. Він вважає, що національно-культурну еліту Білорусії таки не достатньо винищили і надто багато її представників (націоналістів) мало вплив на соціальне життя аж до 91 року.
      
      Думаю, що це - його параноя.
      
      > Важливо що існування міфічної "дружньої" Росії нації, яка охоче себе асимілює й виступає молодшим братішкою є міфом. Все це робиться величезними зусиллями окупанта, із величезним спротивом й жертвами.
      > Автор, сам будучи "оголтєлим" антибілорусом, зробив добру справу - видав реальний стан речей. За СССР такі речі друкували тільки під грифом "совєршєнно сєкрєтно" для вибраних (в гілці про УПА є така книжечка для курсантів КГБ). Бо розуміли що це є руйнування їх міфології.
      
      Мені здається, що той автор просто перебільшив як і всі параноїки-ненависники. Сучасні його колеги також розповідають жахи про Львів.