Відповіді

• 2003.01.07 | Mary

  “Solaris” Steven Sodebergh. 2002. Рекомендую вибірково.

  Рев’ю глядачів на цей фільм можна описати як або-або. Або захоплення й найвища оцінка, або звинувачення в нудності і тупості. І звісно, це ж не "Зоряні війни", це – Лем. Тому переважно глядачі погоджуються, що фільм не є типовим американським сці-фі-екшн (і, як наслідок, або захоплення, або розчарування).
  
  Актори підібрані дуже вдало, і, на мою думку, добре грають ролі. І психіатр, і його дружина, і хлопець на кораблі є цікавими і цілісними персонажами. Лише чорна жінка-науковець виглядає якоюсь недовершеною. Втім, може так воно й задумувалося. Дупа Джорджа Клуні, про яку стільки було сказано, виглядає цілком пристойно, я би навіть сказала вишукано і ненав’зливо.
  
  Зразу попереджаю, що оригіналу я не читала, екранізації Тарковського також не бачила. Тому фільм намагаюся описати як такий – безвідносно до того, наскільки адекватно він передає повість Лема. Єдине, що можу зауважити з приводу адекватності – в котромусь інтерв’ю Лем нарікав на Тарковського, що той зробив Соляріс надто похмурим, в той час коли задумом автора було показати красу й потенцію життя – щось таке.
  
  В цьому плані Содеберг, думаю, дуже добре витримує напругу між трагічним і життєствердним. Після перегляду фільму залишається враження, що кінець є лише початком, але добрим початком. Теми дуже цікаві, як то й водиться в Лема – минуле й майбутнє, смерть, виправлення Помилки, відкриті можливості й ризик, людська пам’ять й людська сутність (чи можна ввжажат істот, що приходять на космічний корабель, людьми, і чи має це значення?), любов і відповідальність, втеча, дім, абсурд, НАДІЯ.
  
  Подібно як у Traffic, Содеберг використовує кольорові фільтри для передання станів/настроїв:
  Земля – зеленкувато-коричневий. Нудота, безсенсовність, поспіх, втрата, відчай. І дощ, дощ, дощ... Епізоди з дружиною – сплески кольору. Губляться й згасають у буднях.
  Корабель – металево-сіро-синій. Холод, відірваність, невідоме, запитання, пошук.
  Соляріс в ілюмінаторі – заворожуюче-червоний. Поклик, виклик, джерело, плоть.
  Дім – сонячно-літній, чи може радше осінній. Нарешті. Звільнення від тягару. Життя.
  
  Рекомендую тим, хто любить думати, під романтично-ностальгійний настрій. Рекомендую закоханим, і тим, що були колись закохані. Рекомендую дивитися з коханим/коханою.
  Рекомендую тим, що люблять загадки, однак попереджаю - вони не будуть остаточно розв'язаними.
  Не рекомендую фанатам бойовиків - їм буде скучно.
  Сумніваюся, чи рекомендувати фанатам Лема, – думаю, вони будуть розчаровані, оскільки складається враження, що Содеберг подає від сили три-чотири рівні, в той час як в Лема їх там певно чи не вдвічі більше.
  
  І на завершення – я би назвала фільм дуже успішним, оскільки в мене особисто з’явилося нав’язливе бажання прочитати книжку, щоб спробувати зловити втрачені/прогавлені рівні.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2003.01.09 | line305b

    Ничего себе ревью...

    Я как с фильма вышел, такого интересного многообразий впечатлений и не было - думаю потому, что был трошки шокирован... мм - вопрос - тут можно отдельные сцены обсуждать, или это перешибет интерес у тех, которые фильм еще не видели?
    
    Думаю, Мари наряду с цветом, который описала так хорошо, должна была бы упомянуть и звук, который цвету почти всегда очень ярко соотвествовал - причем не музыка, а именно звук среды. Я запомнил только два звука - техногенно-низкий - корабля, и какой-то странный и ни на что не похожий - Соляриса. Но теперь, посмотрев на описание цветов подумалось что вполне могло быть, что звуковые картинки для разных ситуаций тоже были подобраны соотвествующе..
    
    Сама планета - Солярис этот - заворожила - это просто обалденно красиво.. Вообще же тяжеловатый на восприятие и провоцирующий фильм..

  • 2005.11.11 | Riesenschnauzer

    Re: “Solaris” Steven Sodebergh. 2002. Рекомендую вибірково.

    Перефразуючи професора Прєображенського можу порадити не дивитись Голівудського кіна. Або дивитись вже маючи певний багаж. Гролівудське кіно - це окремий жанр, на зразок кіна Болівудського, або коміксів, як не різновид літератури, а таки окремий вид масової культури.
    
    "Солярис" обов'язково потрібно читати. Тарковський, незважаючи на похмурість, передав той депресивний стан людини, яка набуває втраченого кохання, фактично отримуючи "збичу мєчт". Це приголомшення, шок, позитив і водночас розуміння того, що це не справжнє, бо дуже гарне, щоб бути справжнім. Досить жорсткий мінімалістичний підхід тим не менш передає всі почуття.
    
    З цим чарівним світом не зрівняється ніколи Голівуд, де на першому місці стоїть потреба задовільнити домашню господарку, показати дупу Клуні та розмалювати у карамельні кольори екран.

• 2003.01.11 | Shooter

  MOD. Shooter-дайджест. Number one всіх часів і народів -

  - однозначно Underground Кустуріци.
  
  Хаваю Ґрінуея.
  
  З останнього баченого - Lucia and Sex.
  
  З (відносно свіжого - надіюсь ще побачити) Y mama Tambien (spell?), Побалакай з нею, Порноґрафер, Виїби мене.
  
  Оце тільки навчусь ріпати DVD і знайду добру позичалівку - почну серйозно дивитися.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2004.08.11 | Shooter

    В розвиток

    Shooter пише:
    
    Y tu mama Tambien (spell) - так собі.
    
    Talk to her - все ще чекає часу. Також чекає свого часу "Boogie nights" та "21 грам".
    
    P.S. А Наомі Ватс хараша, хараша...як актриса і як женщина...такі пиптики...атас.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2004.08.30 | Боровик

      Суче кохання

      Кілька місяців тому подивився з дводенним інтервалом обидва фільми.
      Y tu mama Tambien дійсно так собі. Talk to her трохи краще. Цікаво, що фільми трохи перегукуються.
      На фоні цих фільмів я порекомендував би надто реалістичний мексиканський "Amores Perros" (Суче кохання).
      
      
      Shooter пише:
      > Shooter пише:
      >
      > Y tu mama Tambien (spell) - так собі.
      >
      > Talk to her - все ще чекає часу. Також чекає свого часу "Boogie nights" та "21 грам".
      >
      > P.S. А Наомі Ватс хараша, хараша...як актриса і як женщина...такі пиптики...атас.

• 2003.01.11 | sych

  MOD. sych-дайджест. Дуже рекоментдую - ... (+)

  Steven Soderbergh: Full Frontal, Traffic, Solaris, The Limey
  Christopher Nolan: Insomnia(2002), Memento(2000), Following (1998)
  Doug Liman: Go (1999), Bourne Identity, The (2002)
  Mort Ransen: Margaret's Museum (1995)
  Dominic Sena: Kalifornia (1993)
  Guy Ritchie: Snatch (2000), Lock, Stock and Two Smoking Barrels (1998)
  David Fincher: Fight Club (1999), The Game (1997), Se7en (1995)
  David Lynch: Mulholland Dr. (2001), Lost Highway (1997)
  Andrew Niccol: S1m0ne (2002), The Truman Show (1998), Gattaca (1997)
  David Cronenberg: eXistenZ (1999)
  Oliver Stone: U Turn (1997)
  Michael Moore: Bowling for Columbine (2002)
  
  Подивіться - не пожалкуєте
  
  До речі, рекомендую - www.imdb.com - повна колекція кінематоґрафа з рейтингами глядачів (майже завжди точними рейтингами
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2003.01.13 | line305b

    Mалхолланд Драйв - рекомендую отдельно. После фильма пол-часа

    еще обсуждали кто есть кто в фильме, и какое событие было в какой последовательсти за каким, и вообще.. Чем-то Соларис по вкусу напоминает. Такое же непоследование пространства-времени-людей-событий... впрочем, смотрите сами, а то у меня ничего вразумительного по поводу этого кина не выходит, но класс..
    
    Кстати, а чего никто не говорит про Лорд оф Рингз 2? Конечно не особенно "многоуровневый" (это еще что такое? Ах, да, Мари вот так говорила), но красивый - очень красивый фильм. Горлум и гиены на которых ездили орки - два наиболее впечатляющих, на мой взгляд, характера фильма.. Вообще же почему то ловил себя на мысли, что смотрю на технологию ведения войны - может поэтому не впечатлился, что как-то не очень убедительно было в техническом плане все? Оружие у "плохих" героев явно более совершенное, чем у хороших. Авиация (птеродактили), мобильная пехота и танки (орки на гиенах и слоны), порох, короткие луки, прихотропное оружие (назгулы), оружие массового поражения (кольца), мощная пешая армия со всем стенобитным оснащением - обалдеть в общем. Ок, стоп, а то народ может и неправильное впечатление о фильме получить.. В общем - включите в список фильмов с положительными отзывами..
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2003.01.13 | Аля

      Re: Mалхолланд Драйв - рекомендую отдельно. После фильма пол-часа

      line305b пише:
      > еще обсуждали кто есть кто в фильме, и какое событие было в какой последовательсти за каким, и вообще.. Чем-то Соларис по вкусу напоминает. Такое же непоследование пространства-времени-людей-событий... впрочем, смотрите сами, а то у меня ничего вразумительного по поводу этого кина не выходит, но класс..
      >
      Уважаемый line305b!
      Как раз вчера впервые посмотрела "Mалхолланд Драйв": впечатление было двойственным, потому сегодня посмотрела вновь - внимательнее. Блеск!(вчера мнение было иным, впрочем, иным было и настроение). Прекрасная режиссура, игра актеров, великолепный саундтрек.
      А теперь вопрос: есть одна сцена, которую пока не поняла - что означает черная книжка Эда с историей человечества в телефонных номерах? У меня вроде есть свой вариант, но он примитивен. Может, Вы поможете разобраться?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2003.01.17 | line305b

        Re: Mалхолланд Драйв - рекомендую отдельно. После фильма пол-часа

        Аля пише:
        
        > А теперь вопрос: есть одна сцена, которую пока не поняла - что означает черная книжка Эда с историей человечества в телефонных номерах? У меня вроде есть свой вариант, но он примитивен. Может, Вы поможете разобраться?
        
        Нет, не помогу - забыл уже если и помнил. Надо еще раз посмотреть. Вы давайте свой вариант..
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2007.01.23 | Пан Коцький

          Re: Mалхолланд Драйв - рекомендую отдельно. После фильма пол-часа

          Відповідь є якраз досить тривіяльною. У Голівуді під "black book" розуміють неофіційний довідник, що містить адреси та телефони голівудських зірок. Цей діялог із фільму - це сатира (як, власне, і весь "Mulholland Drive"):
          
          JOE: So, there it is ... Ed's famous black book.
          ED: Yeah, the history of the world in phone numbers.

  • 2003.01.15 | Shooter

    Y tu mama tambien

    Себто "і твою маму також"
    
    Чесно кажучи, очікував кращого. А так - на 4-, не зважаючи на те, що це кращий мексиканський фільм всіх часів.
    
    Якщо коротко, сюжет фільму такий: двоє пубертяків (16-17), котрі вже повним ходом трахають своїх ґьорл-френдів, везуть 23-25 одружену жінку (дружину кузена одного з них) на віддалений пляж. Маючи на меті, звичайно, поімєть її. Вона ж вчить їх життю. В один прекрасний момент дає їм по черзі милостиню. Мінвайл, вони, розпалені її присутністю і відвертами розмовами, признаються в тому, що трахали гьорл-френдів навхрест. Після n-ої чарки один навіть признається іншому, що "y tu mama tambien", що стає черговим приводом для радощів і наступної чарки. Закінчується все логічно - оргією.
    
    В епілозі ж фільму автори б'ють глядача по голові звістою про те, що головна героїня фільму була невиліковно хвора на рак під час розвитку подій. Тому події розгорталися так, як розгорталися.
    
    Одним словом, суміш сексу і життя з наголосом на першому. Серед фільмів такого ракурсу - Секс і Люція, без сумніву, кращий.
    
    Кажуть, "Поговори з нею" Альмодовара - теж супер. При нагоді глипнем.
    
    Отакий собі гішпаномовний сезон.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2005.11.11 | Mary

      Подивилася випадково по телевізору

      коли він в мене ще був - десь раннім літом.
      
      Враження приблизно збігається з Шутеровим. Таке-собі підлітково-стурбоване аж нудне. Виразно чоловіче, між іншим. Тобто розкриває світ малорозвинутих пубертяток власне чоловічої статі. Не хотіла б я в такому світі жити, навіть якщо це ненадовго - кілька років. Ця "стара" ніфіга їх не навчила - оскандалила і спаскудила юнацьку дружбу - оце да. Ледве до кінця додивилася. Нецікаво.
      
      Епілог ніфіга не міняє.
      
      "Поговори з нею" - на кілька порядків краще.

    • 2006.09.11 | xobbit

      Re: Y tu mama tambien

      Shooter пише:
      > Себто "і твою маму також"
      >
      > Чесно кажучи, очікував кращого. А так - на 4-, не зважаючи на те, що це кращий мексиканський фільм всіх часів.
      
      Знаю купу чудового Мексиканського та сусідського кіна, он Болівійська Sexual Dependence - щедеврь!

    • 2007.01.23 | Пан Коцький

      Re: Y tu mama tambien

      Shooter пише:
      > ...
      > Чесно кажучи, очікував кращого. А так - на 4-, не зважаючи на те, що це кращий мексиканський фільм всіх часів.
      > ...
      
      Кращий мексиканський фільм? Як про мене, то найперший повнометражний фільм "Sólo con tu pareja" (1991) цього режисера (Alfonso Cuarón) був ліпшим за "Y tu mamá también"...
      
      А як щодо фільмів Бунюеля мексиканської доби? Наприклад, "Los olvidados" (1950), "Viridiana" (1961) або "El ángel exterminador" (1962)?
      
      А до речі, як Вам фільм "El mariachi" (1992) Роберта Родриґеса (Robert Rodriguez)? Цей фільм, здається, мексиканський, хоча режисер американець.

  • 2003.02.19 | Augusto

    Що добиває в Кalifornia це лише Бред Пітт.

    Який грає такого колорітного маньяка-вбивцю, що аж тирса летить.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2003.04.04 | sych

      A meni bil'she vs'ogo spodobalas' gra Bredovs'koi girlfriend...

      Juliette Lewis - ya b ii yak minimum nominuvav na Oskara za tu rol'.
      
      http://us.imdb.com/Name?Lewis,%20Juliette
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2003.04.04 | Augusto

        Juliette Lewis була (ІМХО) в свойому репертуарі.

        Вона якось завжди грає (принаймні я завжди бачив) таких собі невлаштованих дівчат з трущоб. Призвездених, але з добрим (десь глибоко) серцем. Тому в неї (знов) добре вийшло, але "того ж самого ще одна порція".
        Взагалі актору/актрисі в кінематографі дуже важко (ІМХО) переключитися на інший характер: вже запрошують грати щось однотипне, гроші платять, робота є робота... та таке інше. Хоча вона безумовно була кращa ніж той же Духовні...
        Деніс Духовні мене не вразив аж ніяк своєю грою (він взагалі щось може зиграти окрім "агента Малдера", якого в одній серії вбивають, щоб в іншій він знов з'являвся як ясне сонечко заробляти гроші та дивувався: які наркотики, яка злочинність?! хіба ФБР ще займається такими дурницями??? вай-вай, тарілку давай! летючу!).
        А Бред Пітт був злодюга-вбивця добрий!
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2004.03.21 | Георгій

          Re: Juliette Lewis була (ІМХО) в свойому репертуарі.

          Augusto пише:
          > Вона якось завжди грає (принаймні я завжди бачив) таких собі невлаштованих дівчат з трущоб. Призвездених, але з добрим (десь глибоко) серцем. Тому в неї (знов) добре вийшло, але "того ж самого ще одна порція".
          (ГП) Не зовсім так. Я б сказав, її амплуа - дівчата з сильними поривами душі, але недорозвинутим інтелектом. При цьому вони можуть бути як з трущоб, так і з Беверлі Гіллс. Подивіться, наприклад, фільм "Інша сестра" (The Other Sister).

    • 2004.03.21 | Георгій

      Один цікавий фільм з Бредом Піттом

      "Клуб любителів бійки" ("Fight Club") - фільм, поставлений у 1999 році Девідом Фінчером за одноіменним романом Чака Паленюка (1996). (До речі, рідний батько цього молодого письменника, Іван Паленюк, є дуже знаменитий голівудський актор 1950-х - 1960-х років, відомий під псевдонімом Джек Пеленс.) Головні ролі грають Едвард Нортон, Бред Пітт і Гелена Бонем-Картер. Дуже рекомендую і фільм, і книгу. Рецензію на фільм див. на http://www.mediacircus.net/fightclub.html .

  • 2006.02.23 | Сергій Кабуд

    цікавий список непоганих але попсуватих кін. бачив всі(-)

  • 2006.09.11 | xobbit

    David Lynch - море... люди проти Олігархів

    sych пише:
    
    > David Lynch: Mulholland Dr. (2001), ***** = щедевр
    
    не раджу тут зупинятися, Lost Highway (1997) *** - далеко не найкраще, а от хто зрозуміє Малхоланд - знатиме силу та слабкість олігархії
    
    Twin Peaks - серіял *** та кіно "Огонь йди за мною" *****
    Eraserhead - голова-ластик (стиральна гумка) ***** даб'ют генія абстрактної психології
    Людина-слон **** важкувата але дуже, як завжди в Лінча, повчальна
    Straight story - жодних жахів, психо-елегічна
    DUNE ***** класика епос про боротьбу з олігархією

• 2003.01.11 | Mary

  “Heat” Michael Mann. 1995. Рекомендую без застережень.

  Один з улюблених фільмів із улюбленими акторами. Аль Пачіно і Де Ніро в геніальному (не побоюсь такого піднесеного епітета) бойовику.
  
  Це фільм про полювання. Де Ніро як хитрий лис – спеціаліст з банківських пограбувань (це одна з його типових ролей – ще раз зіграна у The Score), і Аль Пачіно – слідчий, справжній пес – винюхує, висліджує і женеться за своїм лисом. Кожен з них – майстер своєї справи, відданий їй і лише їй. Кожна жінка для нього – всього лиш коханка (раз у раз спокушається нею, і думає, що зможе відмовитися задля неї від справи – але ж ні), проте лише "професія" – дружина, їй залишається вірний в кінці кінців. І один, і другий – справжній ковбой, яких вже не залишилося – людина честі, гравець за правилами.
  
  Один є майже дзеркальним відображенням другого. Вони майже як партнери, як злагоджений механізм, в якому кожен грає себе, а разом з тим і суперника. Вони як братИ. І все ж Аль Пачіно, пес, є „слабшим” за Де Ніро, лиса. Він не творить, лише переслідує, лише повторює кроки лиса. Як в роботі - сцена із фотографуванням, так і поза нею – вечеря в ресторані з колегами та їх жінками. Він геніальний у наслідуванні, він один здатен витримати і віддатися шаленому ритмові гонитви і полювання. Однак він не творець. Він не замовляє музики, лише танцює під музику суперника, хоч шалено ту музику любить, вона стає його музикою, гонитва за хитрим лисом робить його псом, наділяє його життя, його роботу, його дії сенсом. Коли нарешті вбиває лиса – вбиває і самого себе. Аль Пачіно, ти програв. Хто тепер заграє тобі спражню музику?

• 2003.01.31 | Mary

  "Chicago", Rob Marshall, 2002. Рекомендую на любителя.

  М'юзикл в стилі кабаре. Досить добра акторська гра. Річард Гір в ролі цинічного генія, обидві "героїні" - Зета-Джонс і Зельвегер (котру я до речі терпіти не могла в "Щоденнику Бріджет Джонс") - всі добре попадають в свої ролі. Оцінки глядачів - або однозначне захоплення, або нудота. (До речі, Торонтонська статистика: найбільше фільм НЕ сподобався чоловікам віком 13-26)
  
  Мушу признатися, що хоч мене той фільм нічим особливо не вразив, але прийшла я на нього в гівняному настрої, а вийшла в зовсім навіть непоганому. Може тому, що це ніби-то комедія. Я особисто комедією це би не назвала, радше фарсом. Порівняно із "Танцюючою в темряві", після якої залишається неприємна важкість, і "Мулен Руж" перші кадри якого посмерджують ароматом "дежавю", "Чікаго" пропонує себе ненав'язливо і без претензій на високі почуття.
  Сюжет не особливо витончений, але й не банальний. Цікавими є вплетення механічних звуків в ритми пісень (Подібно як в "Танцюючій"), накладання дійсності на "сцену", і "сцени" на дійсність. Не дарма адвокат (Річард Гір) за головну мету має зачарувати, заворожити своєю грою і присяжних, і "глядачів".
  
  Тепер про рекомендації. Тим, кому "Мулен Руж" видався досконалим, "Чікаго" може здатися нудним, майже холодним, плоским, темним, і не досить "розважальним".
  Тим же ж, кому, як і мені, "Мулен Руж" видався банально-приторним аж до нудоти своїм сюжетом (о так, "Закоханий Шекспір" із трагічною нутою в стилі Ремарка), і галасливо-пересиченим аж до болю у вухах представленням того сюжету, "Чікаго" може стати прикладом доброго смаку і гармонії.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2003.02.20 | Пані

    Боб Фосс великий хореограф, але...

    ... це власне не відкриття. Крім його хореографії я в цьому фільму нічого особливо видатного не побачила. І та дуже сильно смахує на "Весь цей джаз".
    
    Як присвята (tribute) старим добрим часам мюзіклу - це все ще дуже нічого. Кілька гарних номерів є (ІМНО - танго, з маріонетками та "целулоїд"). Сюжет як для мюзіклу і справді не затасканий.
    
    А в цілому - в мене лишилося вічне питання "ну і що"? Нажаль я дуже люблю мюзікли, якби я менше їх бачила, може реакція була б іншою...

  • 2003.02.26 | Shooter

    "Танцююча в темряві", як на мене, -

    ...вища ліга. Після його перегляду дружина заявила, що більше разом зі мною в кіно не піде.
    
    Чікаго ж (з траялів та інших джерел) - хороший екранований мюзикл. Хоча й йому, напевно, далекувато до класичного "ґанстергського" оного (з все тим же ж Ґіром, тілько молодим) - Cotton Club

• 2003.02.17 | Персефона

  "Ararat" Atom Egoyan. 2002. Рекомендую - дуже якісний фільм ІМНО

  Одним із основних мотивів піти подивитися на той фільм була реакція на нього публіки - подібно як реакція на "Мазепу", (та обмежана реакція, що я спромоглася відслідкувати в моїй богом забутій країні, бо самого "мазепу" ще не донесло), вона була поділена на два мало що не воюючі табори. Старі консервативні вірмени скрушно похитували головами з приводу неточно переданих історичних фактів, щодо надмірного "мудрування" режисера, щодо не досить "моральних" героїв і намішаного сюжету. Молоді прогресивні вірмени раділи: нарешті, о нарешті хтось зробив якісний фільм про нашу історію, шкода, що наші старі того не розуміють, і того не хочуть. Були ще треті - не-вірмени вважали фільм цікавим і добре зробленим, але визнавали, що далеко не все зрозуміли, а історичного контексту не ловлять взагалі.
  Ну то я вирішила сама подивитися.
  Додатковим мотивом подивитися фільм була його тема - вірменський геноцид.
  Так от, фільм виявився не про геноцид. Тобто не зовсім про геноцид. Геноцид присутній в ньому як історія, як оповідь, як доля, прокляття, тавро... Але сам фільм, як на мене, не про те. Сам фільм - про нове покоління підлідків, що виросли на чужій землі. Добре виховані своїми родичами, вони все ще тримаються за свою історію, однак не зовсім її розуміють, не зовсім її приймають, не зовсім знають, що з нею робити, і як вписати в своє молоде життя.
  Фільм не є епічною оповіддю - гордою, величною і страшною. Радше він є низкою буднів різних людей, в яких то тут, то там проступає священне. По-простому трагічне, по-простому радісне, віднайдення загублених фрагментів є болючим, але зціляючим... І кінець розкриває зміну, просту і скромну, але необхідну для життя.

• 2003.02.19 | Augusto

  Емір Кустуріца "Black cat, white cat".

  Дуже сильний фільм знятий майже виключно циганською мовою з деяким сербським колорітом, оптимістичний.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2003.02.21 | Пані

    Фільм справді класний

    Навіть з точки зору музики, як і всі фільми Кустуріци.
    
    Augusto пише:
    > Дуже сильний фільм знятий майже виключно циганською мовою з деяким сербським колорітом, оптимістичний.
    
    Нажаль я маю його дубльованим російською, тож не можу цього зацінити мовний аспект (все одно не знаю циганської мови). Він і у перекладі надзвичайно класно сприймається.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2003.02.21 | Augusto

      Як кажуть в Сербії "нє то ТО".

      Пропала інтонація розмов, чудо голосів, чудовий звук, всьо шо нажіто нєпосільним трудом!
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2005.11.15 | Хома Брут

        oranzada (чи як правильно писати?)

        Я дивився цей фільм може 10-12 разів. В один прекрасний день, коли його ще показували в кінозалах, я вирішив, що маю записати його для себе і пішов до кіно з відеокамерою. Це був напевно мій 3-й перегляд. Хоча я і добився того, що лампочка камери включилась в залі лише пару разів, відео вийшло цілком непридатним до використання. Прийшлося замовити PAL-касету, переводити її в місцевий формат. Після цього і відбулися перегляди з 4-го по 12-й, а фраза "I think this is the beginning of a beautiful friendship" стала культовою...
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2006.04.17 | Nemesis

          "Оранжада", вона ж "лімунада".

          Хома Брут пише:
          > а фраза "I think this is the beginning of a beautiful friendship" стала культовою...
          
          Це цитата з фільма "Касабланка":
          
          Louis, I think this is the beginning of a beautiful friendship.
          
          http://adorocinema.cidadeinternet.com.br/filmes/casablanca/casablanca-poster04.jpg
          
          
          згорнути/розгорнути гілку відповідей

          • 2006.05.29 | Хома Брут

            Re: "Оранжада", вона ж "лімунада".

            Nemesis пише:
            > Це цитата з фільма "Касабланка":
            Не, ну ми люди звичайно недалекі, але пойнялі, що цитата. Один типу штемп дивиться відік, а там на екрані типу два штемпа третього замочили, пацана з тьолкою на літак посадили і про щось своє розмовляють: "дружба - кажуть - буде тепер".

  • 2004.08.30 | Боровик

    Re: Емір Кустуріца "Black cat, white cat".

    Я би виділив "Undreground" як сильніший фільм..
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2006.02.02 | Riesenschnauzer

      Re: Емір Кустуріца "Black cat, white cat".

      А я б виділив взагалі Кустурицю. се, що він робить, чи кіно знімає, чи сам знімається, чи лабає на басу та на гитарі - все заслуговує на увагу.

  • 2005.11.11 | Mary

    Подивилася, дуже сподобалося

    Набагато більше сподобалося ніж Андерграунд - воно таке легке і яскаве, цяця!

• 2003.02.19 | Augusto

  Банди Нью-Йорка (Gangs of New York), Мартін Скорцезе.

  Не зрозумів, на що так протащився Салман Рушді? Все що він писав, немовби і вірно, але чорнуха.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2003.02.21 | Пані

    Re: Банди Нью-Йорка (Gangs of New York), Мартін Скорцезе.

    Augusto пише:
    > Не зрозумів, на що так протащився Салман Рушді? Все що він писав, немовби і вірно, але чорнуха.
    
    Я теж не зрозуміла. До чого там взагалі бороьтба за демократію? До речі, чи не могли б ви надати лінк на той постинг, де його допис? Я знайти не можу, а то би прокоментувала.
    
    Як не дивно з просмотру цього фільму (а також - "Catch me if you can") в мене радикально змінилася думка про акторські здібності ДіКапріо. Виявляється він дуже непоганий актор.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2003.02.21 | Augusto

      Text

      /*Це чернетка, помилки виправляйте самі. Відносно совіцькомовного перекладу... той переклад ІМХО перег*няв всі фільми, я і досі з жахом згадую гнусавий голос "он сказал тваю мать", даю гарантію, що з заміною покаліченого перекладу (я дивився і сучасний переклад, це теж жах) на субтітри українською, широкий загал зможе насолоджуватися інтонацією акторів, не зможе забути як читати, плюс швидко всі хто бажає вивчить англійську.*/
      
      Бандитські війни на екрані та в житті.
      
      Салман Рушді (той самий)
      
      В той час, коли світ готується до війни, в кінотеатрах йдуть два незвичайних фільма в яких йдеться про суперництво між людьми. Батальні сцени в другій частині трилогії "Володар Колець" режисера Пітера Джексона ("Дві Вежи") та фільмі "Банди Нью-Йорка" Мартіна Скорцезе на перший погляд щось спільне, але під кривавою поверхнею відрізняються ці дав фільма як день від ночі. Вибір між двома видами насильства які представлені в ціх фільмах це той вибір, який ми, можливо, невдовзі маємо зробити самі.
      Публіка довго чекала на обидва фільми та не була розчарованою в жодному з них. Я маю на увазі не можливий успіх з продажу квитків, а кінематографичні якості ціх фільмів, фільми як мистецтво.
      Як і попередня серія, Братерство Кільця, Дві Вежи є кращі за книгу Толкієна, хоча б вже тому, що Джексон користується більш гнучкою, рафінованою мовою фільма, мовою більш наближеною до нашого часу ніж холодний, архаїчний стиль діалогів та описів Толкієна. Я сам є великим любителем книжкової версії Володара Колець, але ніхто ще не полюбив Толкієна за його стиль.
      Щось подібне можна сказати і про книгу, за сюжетом якої побудований фільм Скорцезе. Класичний твір Герберта Асбурі з 1928 року на екрані постає поетичним та пророчим епосом про народження нації, який, на думку рецензента з Нью-Йорк Таймса не виглядає меншим ніж величні оповідання Д.В.Гріффіта та Джона Форда про корені сучасної Америки.
      Можливо є дивним порівнювати видумані Джексоном Середньоземельні війни між людьми, орками, гоббітами, гномами та ельфами з бійками в (за)справжньому кварталі Пять Кінців в Мангеттені ХІХ століття з фільма Скорцезе, але обидва режисери поділяють традиційно реалістичне передання бою, рукопашної сутички.
      Досить про паралелі та поверхневі схожості. В своїй розповіді про людей зі зброєю та про сутність війни ці два фільма різняться як небо і земля. Дві Вежи (як же повезло всім задіяним в фільмі, що цей фільм не зявився рік тому, під час свіжої згадки про напад на Всесвітній Торгівельний Центр!) продовжує створення світу повного абсолютних моральних цінностей. Толкієн не любив, коли його опус магнум називали алегорією війни з Гітлером, але відлуння Другої Світової, останньої Справедливої Війни все ж очевидне.
      Темний Правитель Саурон це втілення зла, його потужна (дуже Вагнерівська) зброя - Єдине Кільце, що командує всіма іншими, походить від зла та вдосконалює його. Кожен, хто потрапляє під вплив Саурона стає таким же зіпсованим, як і він. Сили добра, які протистоять йому (це пояснює між іншим, чому Толкієн і досі подобається читачам), натомість дуже різноманітні: від чаклуна Гандальфа, сильного героя до Арагорна, мужнього героя, від ельфа Леголаса, героя-красуня до Гімлі, невдоволеного гнома, некрасивого героя, і так до маленьких людей, гоббітів, або половинків, які наприкинці доводять всю справу до доброго кінця.
      Фільм Мартіна Скорцезе не пропонує екстремального морального вибору. Дрючок бьє по черепу, ніж виблискує проти ножа, місцевий проти емігранта, протестант проти католика, все розділення на "добрий" та "поганий" стає фактично неважливим. Це аморальний світ де панує влада кулака, дарвіновські джунглі міста, де виживають лише фізично сильні. Таким чином, показує нам Скорцезе, від такого світа походить наш світ. Така точка зору видає більшу сміливість та її нечасто можна почути, ніж переспіви Двох Веж. Бандитська війна це ні в якому разі не свята, або справедлива боротьба, каже Скорцезе, і в той час коли ти виходиш з кінотеатра під впливом фільма, ти раптом починаєш ловити себе на думці, що можливо всі війни такі собі бандитьскі змагання.
      Фільми вийшли в той час, коли ми всі зіштовхнулися з цією протиречивою війною, яка незабаром може початися, як прихильники так і противники війни предаються роздумам на грунті абсолютних ідей. Що сторона Буша стільки уваги приділяє "злу" та "слугам зла" ми вже знаєм, але його сторонники отримують підтримку з найдивних місць. Візміть наприклад ідіотський припадок люті письменниці Оріани Фаллаці, яка без розбору каже кожному мусульманину в світі:" Кожен мусульманин є фундаменталістом; вони розмножуються, як кролі, до безкінечності!". Вона є типовим прикладом Нового Винаходження Зла, що намагається розділити світ на "чорне" та "біле".
      Як це не дивно, але і противники американського нападу часто є лише дзеркальним відображенням того, що вони так сильно відкидають. З їх точки зору, "західників" та ісламитів, без різниці, Америка є тираном, Темним Володарем який має лише злі наміри.
      Реальність, натомість, менш проста, більш нагадує аморфну атмосферу фільма Скорцезе. Саддам Гуссейн є вбивцею та тираном, але коли американський уряд порушує деякі фундаментальні свободи, кожен може запитати себе, чи в такому випадку він може вважатися і надалі захисником свободи. Наразі може і є бажаним скинути Саддама, але всі можливі сценарії про те, що ж станеться після цього, мяко кажучи є непродуманими. Загроза Америці від Іраку є набагато меншою ніж лідери Америки намагаються переконати, а війна більше викликана бажанням США не залежати лише від саудівської нафти ніж нам розказують. І все ж не виключене, що така погана війна принесе іракцям більше добра, ніж всі інши засоби разом.
      Kоротко: може нас всіх чекає колосальна бандитська війна, але як не парадоксально, така війна, жорстока, цинична, регресивна, війна в якій герой для однієї сторони водночас є бандитом з точки зора іншої сторони, і все ж така війна, як в фільмі Скорцезе, принесе з собою більш сучасний світ.
      Але двозначність є немодною. Чого б це не коштувало, ми отримаємо картину того, що йде війна між бандитами та героями. Чи "Дві Вежи" не набирали повні зали, тоді коли "Банди Нью-Йорка" стали лише помірним успіхом? Можливо коли знов прийде час роздавати Оскари буде оцінена комплексність та глибина фільма Скорцезе. Але в березні ми можемо повністю бути захоплені більшою та темнішою боротьбою ніж боротьбою за Оскар.
      
      © Salman Rushdi 2003
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2003.02.26 | Пані

        Я таки не зрозуміла

        Рушді не зрозуміла. Ще один випадок, коли люди бачать ніби два різних кіна.
        
        Augusto пише:
        
        > Щось подібне можна сказати і про книгу, за сюжетом якої побудований фільм Скорцезе. Класичний твір Герберта Асбурі з 1928 року на екрані постає поетичним та пророчим епосом про народження нації, який, на думку рецензента з Нью-Йорк Таймса не виглядає меншим ніж величні оповідання Д.В.Гріффіта та Джона Форда про корені сучасної Америки.
        
        Який епос про народження нації? Бандити вбивали один одного, спробували погратися у виборну демократію, та зрештою не витримали і вбили обраного, а потім прийшли регулярні війська і всіх постріляли нафіг. Яка така нація?
        
        Мені запам"яталася та стаття і я взяла фільм тільки через неї, бо зазвичай таке не дивлюся. І сиділа з відчуттям глибокого непорозуміння - чи не бачили ми з ним різні фільми?
        
        > Бандитська війна це ні в якому разі не свята, або справедлива боротьба, каже Скорцезе, і в той час коли ти виходиш з кінотеатра під впливом фільма, ти раптом починаєш ловити себе на думці, що можливо всі війни такі собі бандитьскі змагання.
        
        Я себе зловила на думці, що не розумію, що автор хотів цим сказати.
        
        > Але двозначність є немодною. Чого б це не коштувало, ми отримаємо картину того, що йде війна між бандитами та героями. Чи "Дві Вежи" не набирали повні зали, тоді коли "Банди Нью-Йорка" стали лише помірним успіхом?
        
        Мабуть, не я одна питалася у кінці " що вони зотіли цим сказати", от саме тому.

• 2003.02.19 | Augusto

  Майноріті Ріпорт, Стівен Спілберг.

  Не дотягує до "Метрікса", але хто любить сайнс-фікшн та ще з моральними ділемами, плюс якщо хто читав, наприклад Ніла Стівенсона "Алхімік" та йому/їй сподобалося, зустріне багато знайомих речей (скоріше описаних Стівенсоном інтерфейсів та штучок, сюжет несхожий).
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2003.02.26 | Пані

    "Алхімік" Ніла Стівенсона?

    Augusto пише:
    > Не дотягує до "Метрікса", але хто любить сайнс-фікшн та ще з моральними ділемами, плюс якщо хто читав, наприклад Ніла Стівенсона "Алхімік" та йому/їй сподобалося, зустріне багато знайомих речей (скоріше описаних Стівенсоном інтерфейсів та штучок, сюжет несхожий).
    
    Це що, новий роман? Я після Snowcrash ним зацікавилася і купила собі все, що було на початок 2002 року. Такої назви там не було. Як воно англійською?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2003.02.26 | Augusto

      Але СноуКреш був добрий!

      Підвела мене сільська бібліотека: читав переклад голанською, перекладач дійсно поміняв назву!
      Англійською цей роман зветься:
      The Diamond Age (by Neal Stephenson)
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2003.03.02 | Пані

        Діамантовий вік - то сила!

        Роман мені сподобався може й більше ніж Сноукреш. Як метафора педагогіки майбутнього. Я страшено шкодувала, що не прочитала його раніше, коли діти були меншими, бо там є багато ідей, які можна було б втілити.
        
        І тут мені пригадалося питання, яке я давно забуваю задати. Пам"ятаєте там одного з персонажів тої навчально-педагогічної книжки - Трікстера (він же Койот, він же хтось іще). Цей персонаж згадується як архитипічний і у деяких психологів. А чи існує бодай якась апроксимація цього архитипу в українській традиції? Чи російській? Чи західнослов"янській?
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2003.03.03 | Augusto

          Дуже просте запитання.

          Пані пише:
          > А чи існує бодай якась апроксимація цього архитипу в українській традиції? Чи російській? Чи західнослов"янській?
          
          Таких аж два: хитрий Лис та Герой Совецькава Союза, Штандартенфюрер СС товариш Максим Ісаєвіч істінний арієц Штірліц.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей

          • 2003.03.03 | Персефона

            Дійсно + цікава тема - може, окремо винести?

            Augusto пише:
            > Пані пише:
            > > А чи існує бодай якась апроксимація цього архитипу в українській традиції? Чи російській? Чи західнослов"янській?
            >
            > Таких аж два: хитрий Лис та Герой Совецькава Союза, Штандартенфюрер СС товариш Максим Ісаєвіч істінний арієц Штірліц.
            
            
            Я казок давненько не читала, забулися трохи. Спочатку складалося враження, що всі трикстери в нас вимерли (потруєні християнством?), і тому вато би було пошукати в архаїчніших казках - типу якихось кривавих гуцульських, чи волиняцьких, чи яких там казок (серія навіть здається така була). Аж тут дивись, а вони живі - і в народних казках, і в літературних.
            Хитрий лис - то 100% воно - "ловися рибко велика і маленька", відірвані хвости...
            Справжній архетиповий український трикстер найвищого розряду - "Лис Микита - гайдамака"
            А ще - колобок
            + в Лісовій Пісні - Перелесник?
            згорнути/розгорнути гілку відповідей

            • 2003.03.04 | Пані

              Давайте виносити окремо

              Про українські архетипи. Це надзвичайно цікава тема як на мене.
              
              Хитрий Лис це справді воно і я почуваюся повною дурою, що сама не згадала.

• 2003.02.19 | Augusto

  Фільми "Монті Пайтонів".

  "В пошуках Грааля", "Життя Браяна", "Сенс життя"
  Перекладається погано на інші мови, ІМХО.

• 2003.03.03 | Mary

  "Hable con ella" - Talk to her. Pedro Almodovar. 2002 Супер!!!

  Агов, де там Шутер із його гішпаньськими настроями
  Я переважно не дивлюся не-англомовних фільмів, бо не люблю читати титри, а тут вирішила піти подивитися.
  Взагалі, отак зразу важко і сказати, про що фільм. Про любов ніби, але не лише про любов. Про жінок очима чоловіків?
  Альмодовар малює своїх персонажів легко, але насичено. Вони всі ніби й нормальні, а разом із тим особливі. Полярні в собі, і живі, дуже живі. Музика дуже добре підібрана, і весь фільм якийсь такий ніжний і справжній. Мені чимось нагадує Феліні, але кольоровіше, легше, сучасніше, інтимніше?
  Одним словом, я в захопленні - несподівано для себе.
  До речі, номіновано на оскари за найкращий оригінальний сценарій та найкращого режисера.

• 2003.03.03 | Mary

  Brazil. Подивилася. Цікаво.

  Спершу думала піти в кіно подивитися - якраз показували тут, але потім ліньки було з дому виходити, то взяла в бібліотеці - правда, не на трьох дисках, а на одній касеті - остаточну версію, тому мої здогади можуть виявитися хибними - Бджоли мене поправлять коли що...
  
  Не знаю, наскільки той фільм для вузького кола, але я з тих, що дивитимуться його не раз. Як виявилося, і ті мої знайомі, що його бачили, із задоволенням дивилися по кілька разів.
  
  Важко визначити стиль - я би сказала що це сюрреалістична антиутопія. Сюрреалістична частина особливо захоплива - це щось середнє між Бунюелевою "буржуазією", Кроненберговим "обідом" і сумішшю мітів (виразно можна впізнати Дедала, плюс ще якісь не особливо зрозумілі натяки, що все зло ніби-то приходить з Японії чи, чи то Китаю...) Антиутопічна частина - критика бюрократії, техніки (цікаве поєднання техніки з якимось ніби-то біологізмом), терористичної пропаганди, обивательства...
  
  Щодо Бразилії (назви) - то мене склалося враження, що вона таки вплітається у загальну концепцію (якщо можна так сказати). Бразилія згадується лише в сююреальний частині - напочатку і вкінці фільму - у зв'язку із небом, хмарами, і героєм, що між ними літає - тобто це образ свободи, звільнення, досягнення мети. Це мрія героя (недосяжна - бо Бразилія?). З одного боку. А з іншого - реальна Бразилія нічим не краща за світ, в якому живе герой - курорт для "вибраних" і пекло для "мас", в якому бюрократична система легко знищує навіть найдосвідченішого супермена-терориста (де Ніро).
  А може бразилія - то як кохана, чи мати, яку треба звільнити?
  
  Ото такі думки.

• 2003.03.03 | Мертві Бджоли Загудуть

  "Біжи, Лоло, біжи!" (Run Lola Run), Deutchland, 1999

  Цей фільм не подібний на всі інші фільми!
  Сподобається усім, бо він має кілька шарів - від динамічної пригодницько-детективної зовнішньої оболонки до глибоко філософської суті. Оригінал - німецькою мовою. Однак, мова не є дуже важливою. Музика відіграє багато важливішу роль. А музика надзвичайно гарна! Але найголовнішу роль у фільмі виконує - ЧАС! Саме так! Подивіться - не пошкодуєте! І напевно будете його передивлятися багато разів - щоб упіймати кожну дрібничку, бо саме дрібнички у фільмі є суттєвими.
  
  Режисер і сценаріст - Tom Tykwer
  Головні ролі: Лола - Франка Потенте (Franka Potente), та її хлопець Манні - Моріц Бляйбтрю (Moritz Bleibtreu)
  
  Нижче подаємо думки самого режисера про цей фільм на вебсторінці
  http://www.sonypictures.com/classics/runlolarun/runlolarun.html
  
  Director's Statement
  Tom Tykwer
  
  I always start with the image. I get an image in my head and I start wanting to get it moving, to build a story around it and then make a film out of it. In Run Lola Run it was a woman running. I think the idea of making a dynamic film is a primal urge for filmmakers. That's why action films are so popular: because film can get across the sense of speed. There's something dynamic, something explosive about film. Film can also transport emotions. A running person brings it all together, explosive dynamics and emotion, because it's when people move that express things: despair, happiness, or whatever. I wanted Run Lola Run to grab the viewers and drag them along, to give them a roller-coaster ride. I wanted the sheer, unadorned pleasure of speed. A wild chase with consequences.
  
  In looking at Run Lola Run, my previous films (Deadly Maria, Winter Sleeper), are totally different, but I keep recognizing myself in all of them. Certain elements that interest me keep resurfacing. Time, for instance, and the way time gets manipulated. The dramatic principle of creating time is, I feel, one of the most interesting aspects of filmmaking. You can relate what happens in twenty minutes or in twenty years.
  
  Run Lola Run is for me a continuous journey -- whereby the most important thing is that the viewer feels that Lola really has lived through the various possibilities we show in the film. And not only the last twenty minutes. That the audience transcends the timespan emotionally and really starts sympathizing with Lola as the film progresses -- and ends up wanting her to be finally rewarded for everything she has to go through -- Manni's death, as well as her own.
  
  The film was storyboarded very precisely because so many details were involved. Where exactly was each person standing in each scene? How does the camera only show what's important and nothing else? On top of that, of course, we're also telling a story that is played out during a particular interval of time on the same day. That means that the weather and the light both have to be identical. One really crazy aspect was all the clocks that keep coming into shots everywhere -- we spent hours discussing wether it was seven minutes or six in some scenes. The continuity people really worked overtime on this one.
  The music for Run Lola Run was also very important to me. I think, write and cut in a very musical way -- so it was obvious that I'd want to take care of the soundtrack, too. I worked on the music with Johnny Klimek and Reinhold Heil. The very idea of anyone else composing music for any film of mine is like a nightmare to me. The wrong music can screw up a film completely. In a film, music intensifies everything. I mean, just imagine Once Upon a Time in the West without the music! Music plus images equals film. I also didn't want any standard techno music through the film. With the soundtrack to Run Lola Run, I think we've made a pop album for the first time, a real dance record.
  
  During editing the important thing for me was timing, because the film is really fast-moving and you have to have time, and also allow the audience time to make sense of what they've seen. Creatively speaking, the biggest challenge was not making the leaps ahead in time appear like breaks in the action, but to make all the transitions flow into each other so that the viewers would move from scene to scene with their emotional commitment unimpaired. The time-space continuum gets taken right off its hinges without anyone really noticing -- but at the same time it was important not to lose the breathless, driving edge to everything or to allow it to appear as an end in and of itself.
  
  To accomplish this we followed a consistent pattern: each level has its own "look." The sequences with Lola and Manni are shot on 35mm. The others, where Lola and Manni are not involved, were shot on video -- in kind of a synthetic, artificial world. That places Lola and Manni at the center of their world, in which miracles can happen just like in the movies. The film image is true, and the others are untrue, as it were. So when Lola runs through a video image, it becomes film.
  
  It's a new kind of film, I think, but only externally. The means don't change the way in which a story is told. It still functions according to the structural principles used back in classical drama. We have a great and passionate love, we have a clear action principle, and we have a mission that goes right through the film. The story of Run Lola Run is pretty simple: you have twenty minutes to come up with 100,000 marks and run through the city to rescue your true love. The starter message for a film doesn't get much clearer than that.
  
  What happens is absolutely universal as far as both theme and content are concerned. It is this woman's passion alone that brings down the rigid rules and regulations of the world surrounding her. Love can move mountains, and does. Over and above all the action, the central driving force of this film is romance. The film could be just as easily be set in Peking, Helsinki or New York, the only thing that would change is the scenery, not the emotional dimension. I think everyone, truly everyone, can identify with Lola.

• 2003.03.25 | Augusto

  Абстрактний фільм "CUBE"

  Група людей прокидається з неясних причин всередині величезного куба, зробленого з маленьких кубиків-кімнат, є кімнати через які можна проходити свободно через одну з чотирьох дверей, є кімнати-пастки. Серед групи виявляється є: дівчинка математичний геній, поліцейській, лікар, криміналець що до того збіг з купи тюрем, один з авторів куба, який не знає як він працює бо розробляв тільки зовнішню оболонку... потім ще приблукає щось на зразок молодого Раймонда з "Людини дощу" - він не робить нічого тільки дуркує, а потім виявляється, що він може рахувати фактори елементарних чисел, чи щось з тої опери.
  Попередження - фільм явно для кіноклубів/любителів .
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2003.03.26 | Augusto

    Може бути, але абстрактно-технологічні жахи.

    Хто сказав, що все життя не такий куб?
    Момент з розробником куба просто чудовий.
    
    Зараз син притяг "Куб-2, Гіперкуб", подивлюся.

• 2003.03.27 | Augusto

  Куб-2, Гіперкуб. ІМХО втрачений час.:(

  Де перший Куб був загадковий, там другий куб відверто дурнуватий. Позітивного мною не помічено (якби було "побільше того ж самого, але знов!" я б ще промовчав).

• 2003.04.03 | Augusto

  Ніж (Нож) фільм за романом Вука Драшковіча.

  Історичний тріллер з елементами епоса. Я спочатку зачепився за напис на касеті:"Главни лик филма jе Алиjа Османовић", себто "головним героєм фільма є Алія Османовіч", це було дивно тому, що Алія це мусульманське імя, Османовіч це мусульманське прізвище, а Вук Драшковіч є скажімо, поміркованим себським націоналістом. Довелося дивитися. Надзвичайно важкий фільм, добре зроблений, але важкий - починається в 1941 році після капітуляції королевської Югославії з сварки за межу між двома сім'ями з Герцоговіни - Османовiчей (мусульмане) та Юговічей (сербів). Ці сім'ї сусіди та куми, але спочатку заявлюється, що дехто з Османовичей "став хорватом" - насправді вступив до "усташей" - хорватських фашистів, вірних союзників Гітлера. На Різдво 1942 року всю сім'ю Юговичей вбито (фактично все за ту ж межу) кумов'ями, живим залишилося лише немовля, яке мула ("ходжа" по босанські) заборонив кинути в підпалену церкву де живцем спалили патріарха Юговичей старого Нечіпора, один з бандитів загинув - від почав гвалтувати дівчину Юговичей, а та вихопила в нього ніж та встромила, мула розпорядився віддати немовля Рабії - дружині вбитого бандита Хусейна (хоча для Рабії її чоловік загинув за віру в боротьбі з ненависними сербами, їй ніхто не пояснював, що він загинув під час гвалтування).
  Невдовзі в Османовічі (село) заскочили себські націоналісти-четники, почали з апетитом різати мусульман (мститися за Юговiчей), один з селян почав проситися: не вбивайте моїх дітей, я покажу де ваша дитина з Юговiчей, лише моїх не вбивайте! четничкий офіцер хапає його за комір - веди! він заводить до Рабії - четник хапає дитину ("хопа, поїхали!") вбиває присутніх з пістолета та виходить.
  Не буду переповiдати весь фільм, лише видам ідею: четник схопив сина Рабії та Хусейна Селіма, а залишився з Рабією син Юговiчей, якого вона назвала Алія та виховала як свого...
  В кінці фільма два брата Селім та Алія зустрінуться: Алія стане Ілія (серб) бо він все ж таки взнає, що він Юговіч, а не Османовіч, а Селім - командир сербської націоналістичної частини - Мілан, гроза мусульман.

• 2003.04.10 | Augusto

  Безнадія Сербії 2000-2001 (фільми: Наташа, Механизам, Ране).

  Я не розводжу ці фільми окремо, бо вони все про одне і те ж: мутація суспільства за часів Слобо. Корупція, бандітизм, зрощення ментів з криміналом, вплив такої каші на звичайних простих людей та молодь, яка формує своє життя під впливом вбивць та злодіїв в швидких джіпах, а власних сусідів та батьків без копійки, але з дипломами та вченими (моченими) ступінями чи довгим стажем чесної роботи власними руками.
  
  Наташа це донька вбитого слідчого, в якої батька вбили наймані вбивці на її очах і яка бунтує проти несправедливості тим, що вона краде мобільні телефони та за батьковим запісничком стравлює бандитів між собою. Все на фоні суспільного занепаду наприкінці влади Слобо.
  
  Механізам (механізм) - трохи абстрактний фільм, дуже красиво знятий за три копійки та з мінімумом акторів - на Богом забутій станції доля зводить двох найманих вбивць на "завданні", молоду вчительницю (шість років чекала місце десь в багнюці під Зреняніном), таксиста-початківця ветерана останньої війни, після хитрого кульбита сценарія один з вбивць вбиває (мочить?) своіго молодого напарника, бере заручниками таксиста та вчительку і починається безумна пекельна подорож в пошуках людини, яку замовив "хазяїн" - повністю демонічний вбивця розгортає свої роздуми про право вбивати будь-кого, бо весь світ так існує (механізм).
  
  Ране (рани) - доля хлопців, які формуються під тиском суспільних обставин в закінчених відморозків з "гордою" смертю наприкінці фільма всіх (!) головних героїв в перестрілці між собою (щось на зразок "Резервуарних псів", але без поліції - своїми силами) та передсмертні слова одного з них, від імені якого йде розповідь "і все ж думаю, що я добився більшого, ніж ви - сірі миші", безперечно - труни з музикою.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2004.08.11 | Стопудів

    Рани - гарний фільм...

    ...але все ж Нічия земля - кращий. Ще мені дуже сподобався "На всі 100" (на жаль, забув, як це буде в оригіналі).
    
    Августо, якщо ви знаєте спрпську, чи не допомогли б ви перекласти одну пісню Забраньєно Пушеньє. А то й дві?

• 2003.04.15 | Augusto

  Емір Кустуріца. Dom za vešanje. (Ljubavni film).

  Нагорода за режисуру - Кани 1989, нагорода Роберто Росселіні - 1989, Лос Анжелес Таймс (1989) з рецензії "фільм щонайменше інтригує, якщо взагалі не заворожує".
  Чудовий фільм з життя циган. В примісті Сараєва йде своє абсолютно неповторне життя, розповідь йде про хлопчика Перхана, який є сиротою, та разом з молодшою сестрою живе в бабусі разом з братом покійної мами -алкоголіком, картяром та бабієм. Перхан закохується в Азру, батьки (насправді мама) Азри відмовляють йому і тут життя дає великий стрибок -він потирапляє прямо з під бабиної сукні прямо в жорстокий світ дорослих ("зароботки" в Італії - крадіжки, жебрання, проституція, продаж дітей) та під вплив бандита Ахмеда. В пошуках грошей (він хоче втерти ніс мамі Азри та все ж одружитися) він поступово вбиває свою душу та вже не може зупинитися, хоча і вирішує порвати з світом злочинців. В кінці Перхан гине, ще перед тим Азра вмирає при пологах, але маленький Перхан залишається живий та потрапляє до своєї вже прабабусі. Якось Кустуріца може зняти навіть трагедію так, що все ж це виходить "любавний фільм", а не крута чорнуха сербських режисерів чи вітчизняного "Приятеля покойного". Мабуть саме це робить з Кустуріци генія?
  Не треба мабуть зайвий раз казати, мабуть це очевидно, але фільм знятий циганською мовою, я дивився касету сербської фірми "Комуна" (в Белграді було все - бульвар Революції, вулиця Леніна, вулиця Гагаріна, правда воно було врівноважено наприклад вулицями Рузвельта, Ганді та сотнею вулиць Тіто), вулиця Чакорська 2, Бєлград. Все було з субтітрами (явно ІМХО зробленими ще тоді, до війни, на сараєвській кіностудії НБ. 1989 рік це ДО війни) знов повторю - субтітри це закон, костурбатий переклад дурними совіцькими голосами вбиває 25% фільма.
  Якість самої касети явно східна - хтось спробував двосерійний фільм вліпити на звичайну касету і йому майже вдалося - обрізалося лише пару хвилин (щоб йому чорти щось трохи обрізали на тому світі, жарт звичайно, але коли торговець підрізає шедевр...), обкладинку з країв трохи мочили в чомусь (сльозах?), якість трохи розмита та ін.
  Але добре, фільм від того не став гіршим? Давня розмова про форму та зміст...
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2005.11.15 | Хома Брут

    англійська назва - Time of the Gypsies (-)

• 2003.05.03 | Пані

  Кіно про те, як працює реальна демократія

  Випадково подивилася вночі старий американський класичний фільм (до того ж дуже пристойно перекладений українською) - "Людина, що застрелила Ліберті Воленса".
  
  Усі деталі про фільм англійською є тут
  http://us.imdb.com/Title?0056217
  
  Для нашої реальності фільм більше цікавий власне сюжетом, який я і спробую розповісти.
  
  Життя такого собі Мухосранска Дикого Заходу пожвавлюється тільки виходками місцевого бандюка Ліберті Воленса, який через повну відсутність реального опору місцевого населення грабує та вбиває, кого хоче.
  
  Не чіпає той бандюк тільки крутого фермера Тома, який водить із собою величезного негра із рушницею, яку той демонстративно подає хазяїну, що повсякчас спричиняє тиху ретираду бандюка. Однак фермера Тома на всіх не вистачає, до того ж встановлення справедливості в масштабах Мухосранська не сягає його життевих мрій.
  
  І от до Мухосранську вітром змін заносить законника Стоддарда, який несамовито проповідує конституцію США, виборчий закон та побіжно вчить населення Мухосранська письменності, бо інакше не тільки не проголосуєш, а також не вдасться прочитати правду-матку про навколишнє життя в єдиній місцевій газеті "Зірка Мухосранщини",яку видає чесний талановитий п"яниця.
  
  Законника всі поважають, але вважають блаженним, бо той збирається долати беззаконня без зброї, якої він 1. не має, 2. не вміє користуватися. І якщо зусиллями сердобольних городян п.1. вирішується, то п.2. - ніяк, бо руки незвідти ростуть.
  
  В Мухосранщині жевріє суспільний конфлікт - про власність на орні землі. Фермери-глитаї "з-за річки" хочуть їх приватизувати, а городяни та свідомі фермери в особі Тома виступають за суспільну власність, бо на частині тих земель планується прокласти залізницю, яка з"єднає Мухосранськ із цивілізацією. Фермери-глитаї наймають бандюка Ліберті для залякування городян, щоб ті особливо не вякали і не заважали впроважденню підступних планів.
  
  А на носі вибори представників до законодавчих зборів штату, де у свою чергу повинні обиратися делегати до федеральних зборів (перепрошую за можливі перекручені назв, я гадки не маю, як воно насправді називалося в 19-му сторіччі, і не певна, що перекладач це теж знав). От законник і вчить тупий електорат, як саме вони можуть відстоювати свої права через делегування повноважень обраним представникам по владній вертикалі нагору, де це питання і вирішуватиметься.
  
  Силу демократичної процедури розуміє навіть бандюк Ліберті, який заявляється із посіпаками на збори виборців і висуває власну кандидаиуру, яка втім не отрмує жодних голосів, крім обидвох посіпак, що і спрчиняє бандюкову фінальну смертельну образу на обраних кандидатів - законника та редактора "Зірки Мусоранщини". І якщо останнього бандюк ледь не забиває насмерть майже на очах мовчазної публіки, то законника він викликає на дуель стрілятися.
  
  Героїчні мешканці Мухосранська навипередки вмовляють законника їхати з міста геть (чинити опір бандюкові чи вступитися за улюбленого вчителя демократії нікому не думку не спадає), однак герой відмовляється і з пістолем у нетвердій руці йде назустріч долі по зпорожнілій вулиці (бо всі позачиняли вікна, щоб чого не трапилося).
  
  Після пародії не стрілянину, раненою рукою законник, який до того не вцілив у жодну бляшанку на стрільбах, поціляє бандюкові поміж очей, чим сприченяє хвилю народного святкування та отримує пожиттєве прізвисько "людини, що застрелила Ліберті Воленса".
  
  Далі законодавчі збори штату, де законника ("людину, що вбила..") висувають до сенату, дебати із конкурентом - заслуженим тупим ковбоєм-вояком, який за "приватизацію". Під час дебатів конкурент бере чесного законника на слабО - "як може приймати закони людина, що сама порушила закон і холоднокровно застрелила громадяна?" (натовп виборців кричить "якого громадянина? Ліберті був бандюк, бандюк!")
  
  Але сам законник картається докорами сумління та юридичним казусом, що не розв"язується у правовій площині і просто тікає з голосування. Де його перехоплює фермер Том і позбавляє докорів сумління розказуючи як він сам з-за темного рогу безлюдної вулиці і вбив Ліберті Волеса (бо інакше в законника шансів не було). Питання про те, чому ж фермер Том не міг вбити Ліберті сто років тому і не з-за темного рогу без підставної особи, так і не лунає, як і відповідь не це питання.
  
  І далі кар"єрний потяг законника вже не зупиняється. Кілька термінів в Сенаті, Верховному Суді, ще десь, і от він їде прокладеною його ж законодавчими зусиллями залізницею до Мухосранську на похорон фермера Тома, де і розповідає цю історію новій генерації журналістів. Наприкінці він питає журналіста, чи надрукує він її, на що отримує відповідь: "Це Дикий Захід, де легенди стають реальністю, тому ми друкуємо тільки легенди".
  
  І далі той самий потяг везе сенатора у Вашингтон, але він вирішує, що йому досить, він хоче назад назавжди у Мухосранськ. Просить кондуктора зупинити потяг, на що отримує відповідь "Я все зроблю для людини, яка застрелила Ліберті Воленса".
  
  The End.

• 2003.12.08 | Mary

  "The Human Stain". Robert Benton. 2003. Дуже добре!

  Ану, воскрешу-но я свого динозаврика . Слухай, Горицвіте, може б її підчистити трохи від офтопіку? А ще розбити на частини (хай, окремо кіно, окремо літературу, окремо музику - це можна зробити скопіювавши тему і просто потім витерти все крім відповідних гілок)?
  
  До діла!
  
  Так от, пішла я кілька тижнів тому подивитися кіно нарешті (вперше з літа), і зовсім не пошкодувала. (Хоч тутешні рев'ю дуже критичні, але, думаю,це просто тому, що цей фільм анти-екшн і анти-сирпрайз)
  
  Ентоні Гопкінс - старий, але як завжди геніальний, колишній професор. Вона його не найбільша, але вже остання любов.
  
  Ніколь Кідман - хоч я її й не люблю як людину, але як акторку поважаю. Вона там ще не стара, але вже явно не першої свіжості, і дууже стурбована. Без грошей, без освіти, без дому. Вона, здається, вже забула (чи й не знала?), що таке любов.
  
  Здавалобся, що між ними може бути спільного? Кожен з них має таємницю, що визначає все їх життя. В свому почутті вини вони ближчі за всіх на світі, незважаючи на колосально різницю в всьому решта.
  
  Фільм розвивається неспішно, але й не нудно. За всіма правилами, навіть проти правил - із самого початку відомо, чим вся ця історія закінчиться. Для мене цей фільм був надзвичайно своїм - до болю знайомим, простим і щирим. І ще по-буденному красивим. Це з тих фільмів, які я би мала в домашній колекції.
  
  Рекомендую тим, що люблять психологічну драму, не вимагають швидкості і шуму, ну і кому подобаються ці актори - вони добре попрацювали в цьому фільмі.

• 2004.03.21 | Георгій

  "Загублено в перекладі" Софії Копполи, 2003

  Див. мій відгук отут:
  
  http://maidan.org.ua/n/rel/1078167865
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2004.03.21 | Горицвіт

    Re: "Загублено в перекладі" Софії Копполи, 2003

    Мені теж сподобалося.
    
    Фільм про нерозуміння і чужість. У кожного своя власна мова, і перекладати ми не вміємо. В цій ситуації можна якось жити. Режисер розказує акторові свою концепцію, дає інструкції чужою мовою, і хоча актор нічого не розуміє, але киває і каже "ОК". Найцікавіше, що при цьому вони таки щось знімають. При великому бажанні можна вивчити пару слів, і режисер-японець уже на другій зйомці намагається говорити по-англійськи, бо він зацікавлений.
    
    Тоюто можна обійтися і без повноцінного людського розуміння. Сади цвітуть, храми стоять – ходиш і дивишся – ніби на частину природи.
    
    Середовище не вороже – милі люди, посміхаються, – але чуже і байдуже.
    
    Можна так під одним дахом прожити з людиною, народити дітей, а вона залишиться чужою. Добре, якщо колись це побачиш, як вона знов пришле тобі на вибір зразки паркету чи меблів – а воно тобі цілковито байдуже, всі зразки здаються однаковими і ти не розумієш чого вона хоче.
    
    Добре, якщо в один момент ти все це побачиш. Закінчення фільму мені здалося оптимістичним, хоч вони і прощаються.

  • 2004.04.17 | семен

    Re: "Загублено в перекладі" Софії Копполи, 2003

    Георгію, дуже цікаве трактування фільму, хоча для мене сенс - у кращій, ніж удома, можливості зустріти рідну душу за обставин чужої культури, що в ній багато що здається до смішного (але й урочистого, - згадаймо вихід Скарлетт до будистського храму) захопливим. Це не трапиться у рідній культурі, де ні на що не звертається уваги. Лише щось культурно зовсім інше здатне пробудити знову почуття, що вже стерлися нормально. А з тим усім іде суперова добірка англомовних стереотипів про японію, що для українців, на жаль, "губляться у перекладі".

  • 2004.08.30 | Боровик

    Рекомендую всім читати відгук (-)

• 2004.03.23 | Георгій

  Квентін Тарантіно. "Макулатура" (1994)

  Один з моїх дуже, дуже, дуже улюблених фільмів. Я не знаю, в якій мірі він відомий українській публіці і чи вона його розуміє, тому що його не має ніякого смислу дивитися з перекладом - мова грає надзвичайно важливе значення в тканині цього твору.
  
  "Макулатура" ("Pulp Fiction") - це буйний, абсолютно розкутий і неймовірно талановито зроблений гротеск. Не комедія, не пародія, а саме гротеск (або - хай мене виправлять знавці - бурлеск). Гірка посмішка видатного майстра сучасного американського кіно з приводу того, як найважливіше в людині - її бажання робити добрі діла - паплюжиться, перекручується, спотворюється в конфлікті з бездушною "пластиковою" реальністю сучасної "Гамерики," зокрема з реальністю її кримінального "дна."
  
  Фільм поставлено у вигляді кількох невеличких і відносно окремих новел, де в кожній бере участь маленька кількість персонажів. Всі вони - злочинці, але центр уваги режисера - на їх "чистому й світлому," на їх бажанні вчинити щось добре. Тарантіно навмисне вплітає ці "души прєкрасниє пориви" в абсурдно-зле, трагікомічно-одномірне, нудне і жорстоке життя своїх героїв. Але результати їх "прекрасних поривів" очевидні: вони рятують життя інших від неминучої загибелі. Особливо вражає вчинок героя (його грає чудовий, немолодий вже актор Семюел Л. Джексон), який без ніякої нібито користі для себе, ризикуючи своїм життям, обеззброює двох оскаженілих грабіжників. Герой Джексона здається мало не найчерствішим, найзапеклішим, найжорстокішим мерзотником; він працює як найманий вбивця, холоднокровно розстрілює свої жертви після урочистого читання пасажу з біблійної книги Єзекііля про неможливість уникнути Божого гніву. Але і в цьому безнадійному вбивці жевріє щось святе, якась іскорка людяності, бажання допомогти, і навіть готовність до самопожертви.
  
  Як і в усіх фільмах Тарантіно, в "Макулатурі" знявся цілий сонм блискучих голівудських акторів, зірок першої величини - Джон Траволта, Брюс Вілліс, Гарві Кайтел, Ума Турман, Крістофер Уолкен і інші. Також колосальне враження справляє музичний колаж. (Непересічний смак у музиці, вміння монтувати маленькі музичні "перлинки" Тарантіно продемонстрував і в своєму наступному фільмі, "Вбий Білла," де також знялася його улюблена актриса Ума Турман.)
  
  Дуже талановито, дуже. Рекомендую всім без найменшого вагання, тільки ще раз попереджаю стосовно мови.

• 2004.03.28 | sych

  Подивився "Молитву за гетьмана Мазепу" декілька...

  місяців тому. Загальне враження шо фільм був знятий студентом 3 курсу - дешеві декораціі, "невтемна" гра багатьох акторів (хоча треба зауважити - Ступка був на висоті), незрозумілі ефекти оператора ("захарканість" скла на початку, наприклад), підкреслена пафосність костюмів і т.д. Тобто якщо б цей фільм було знято студентом та й ще за мінімальні кошти - то, в принципі, цей фільм можна було б розглядати як неабияке досягнення того окремо взятого студента. Але ж фільм то було зняти таким метром українського кінематографа як Іллєнко; і це наводить на думку що, прошу вибачення, Іллєнко (якого поважаю як щирого українского патріота) впав у маразм...
  
  Сама ідея фільму вже багато разів була озвучена самим Іллєнком - це "невідома" історія полтавської битви та особа "зрадника" Мазепи. Але ж сам фільм своєю "шизовреничністю" нав"язуе неповне, несерйозне та поверхневе розуміння подій.
  
  Як на мене, якщо б цей фільм було знято просто і без надуманої пафосності, то він би вийшов набагато сильнішим. І не треба намагатися якимось чином вибправдати "зраду" Мазепи (перед ким?) - для москалів він був, є і буде зрадником.
  
  М'яко кажучи, не бачу ані найменьшого приводу пишатися цим фільмом. Ну а не м'яко кажучи - це один з найгірших фільмів я бачив у свому житті...
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2004.05.26 | Олег

    Даремно Ви так

    sych пише:
    > місяців тому. Загальне враження шо фільм був знятий студентом 3 курсу - дешеві декораціі,
    
    - хіба це недолік?
    
    "невтемна" гра багатьох акторів (хоча треба зауважити - Ступка був на висоті),
    
    - цікаво було би прикадів почитати
    
    незрозумілі ефекти оператора ("захарканість" скла на початку, наприклад), підкреслена пафосність костюмів і т.д.
    
    - знов-таки, чи є це конче недолік?
    
    не знаю, по-моєму, ніяких виправдань там і не було... і історії теж...
    чому завжди треба знімати просто?
    здається, кожне нормальне мистецтво - трохи маразм. от, наприклад, Достоєвський - це ж повна маячня, шиза, ідіотство сумне. Але - талант! І все. А шо толку, шо Гончар був білий, пухнастий і, до речі, простий, як 2 копійки? Те саме з сучасним рос. кіно, якому багато хто заздрить.
    
    Набоков: "мене завжди дивували люди, які читають французькі романи, аби дізнатися про життя у веселій Франції, а російські - щоб дізнатися про сумне життя у Росії" (цитата не буквальна).

• 2004.04.17 | Shooter

  Розп'яття Христа Мела Гібсона

  Дуже сильний фільм. Причому, найцікавішою його рисою, як на мене, є досить точне слідування Біблії. Найсильнішою - режисерська та операторська робота.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2004.04.26 | Георгій

    Мої враження

    http://maidan.org.ua/n/rel/1080735736

• 2004.06.29 | Olena

  Про Greenaway'я...

  Навіяно цим повідомленням: http://maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_culture&trs=-1&key=1064853114&first=&last=.
  Я б не вагалася жодної хвилини: тільки Greenaway!
  
  Не можу пояснити, чому саме цього режисера поважаю, напевне, сильніше за всіх інших. Можливо, за його спосіб сприйняття світу, за спроби класифікацій проявів реального життя, емоцій etc. та цікаві результати у вигляді фільмів.
  
  Що найцікавіше: можна дивитися його фільми без озвучення, а можна слухати озвучення, не дивлячись фільм. І ні в якому разі при цьому не залишиться почуття, ніби чогось бракує. Вийшло так, що вперше його фільм я саме почула: років так шість-сім тому обов'язково слухала "Клуб полуночников" на радіо "Довіра" (цікаво - він ще існує?) Якось намагалася впіймати хвилю - натрапила чомусь на УТ-1, хоча, чесно кажучи, як це технічно можливо, пояснити не можу. Ну а на каналі саме йшов "The Pillow Book" Greenaway'я (було не ліньки встати й перевірити, що це за каналі і що за фільм). Я заслухалася... Потім були й інші його фільми. Найулюбленішими лишилися вже згаданий "The Pillow Book", "Zoo: A Zed & Two Noughts" та "Ад. Данте". Кіноманам - раджу подивитися.

• 2004.06.30 | sych

  Fahrenheit 9/11

  Дуже добрий фільм. Трошки важкуватий та депресивний. Дуже патріотичний.
  
  Деякі тези з фільму:
  
  Раніше, в день виборів президента Штатів всі канали повідомили та привітали Гора з перемогою - він був лідером фактично по всім штатам. Але Фокс Новини "авторитетно" заявили шо це не так, і понеслося. Головним редактором Фокс новин був якийсь родич Буша.
  
  Дуже тісні, майже родинні, зв"язки Бушів та Бінладенів. Наприклад, одразу після 9/11 24 родича Бін-Ладена були на территорії Штатів - жоден з них навіть не був допитаний, а навпаки - всіх Бінладенів швиденько завантажили у літаки та відправили "на родіну". Хоча одразу підозрювали Осаму.
  
  Бізнесмени з Арабских Еміратів володіють приблизно 7% власності Штатів (по фільму десь 800-900 млрд. дол.)
  
  За 8 місяців перед 9/11, Буш провів 42% робочого часу у відпустках. За цей час йому не раз доповідали про загрозу використання літаків у террактах.
  
  Більшіст контрактів у передвоєнний період та у "післявоєнному" Іраці пішли корпораціям Буша та Чейні.
  
  Війсковий контингент був введений в Афганістан через 2 місяці як було відому місце знаходження Бінладена. Тобто просто дали йому втікти. До речі, той контингент налічував меньше військових ніж поліцейських на Манхеттені і був введений заради забезпечення безпеки на якомусь Американському(Бушевському) нафтовому трубопроводі
  
  Ірак не мав жодного відношення до 9/11.
  
  Більшість солдат у ЗСА з бідних родин. Мур висловлює думку, шо бідність вигідно підтримувати владі(ну а Буш до цього добряче доклався - всім відома економічна ситуація у Штатах) для вирощування гарматного м"яса - людям нема куди подітися, ось і йдут в армію.
  
  Буш сильно урізав зарплати та допомогу військовослужбовцям.
  
  Ну і так далі по списку. Вже всього і не пригадаю. В принципі, нічого такого щоб не було відомо. Але все добре зведено до купи.

• 2004.08.03 | Shooter

  Три кольори: Блакитний

  Кєсльовський рокс!
  
  Фільм дуже естетичний. Можливо, аж занадто, а тому "непідготовленому глядачеві" може видатися і дещо нудним.
  
  Робота оперетора - одна з кращих, які довелося бачити.
  
  Бінош - саме уособлення францужанки.
  
  Головні герої (як померлі, так і живі) є рілейтед до серйозної музики - тому саундтрек - симфонічно-хоровий. Але як це зроблено! вері ґут.
  
  Одним словом, 4+.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2004.08.03 | Olena

    Re: Три кольори + Damage/Fatale

    Подивіться також і останні дві частини трилогії: "...Білий" та "...Червоний" (от послідовність не пам"ятаю. Здається, правильна...)
    
    
    А я нещодавно подивилась іншу стрічку з Жюльєт Бінош та Джеремі Айронсом у головних ролях - "Damage" (або "Fatale" у французькому варіанті). Ця стрічка була номінована на Оскара чи то у 92-му, чи у 93-му році.
    
    Суперстриманий зовні англієць, якого грає Айронс та рокова француженка Анна... Гаряча суміш: настільки вони відрізняються один від одного.
    Але кінець стрічки залишився, на мій погляд, наче недосказаним, ніби то крапка не поставлена.
    
    Оціню на 5-.

  • 2004.08.11 | Shooter

    Re: Три кольори: Білий

    Польсько-французький фільм з відомими нам реаліями епохи раннього постсоцсоціалізму. М'яка чорна комедія. Є кілька сильних ходів, найсильніший з яких - прикинутися спочатку мертвим (труп купляли експортний, у водія Совтрансавто ) для того, щоб "заманити" свою ексдружину, яку все ще страшно любиш. У вечір же похорону з'явитися в неї в ліжку . А зранку "відправити" її в тюрму за вбивство того, кого вчора вдень поховала, а вночі з ким кохалася.
    
    Проте, як і в "Блакитному", любов перемагає.
    
    Знову ж таки - сильна музика. Особливо, коли головний герой "заробляє" на хліб в паризькому метро, граючи на гребінцеві польську народну пісню "Утомльонноє солнце"...

  • 2004.08.20 | Shooter

    Kieslowski rocks! :) Фінале - Три кольори. Червоний.

    Взагалі-то, якщо дивитися, то дивитися всю трилогію. Кожен фільм по своєму цікавий, проте "тричі мені являлася любов", тому потрібно дивитися всі три.
    
    Синій - сумний. Білий - веселий. Червоний - добрий.
    Отакі кольори життя - сумний, веселий, добрий.
    Ліберіте, іґаліте, фратерніте (або як його там ті кляті хранцузи вимовляють ).
    
    Ну і трішки постмодернізму теж не завадить. В Синьому і Білому старенька згорблена бабуся намагається викиниту пляшку в спеціальний контейнер для збору шкла. Проте вона не дістає до отвору...все ніяк не може дістати...в Червоному головна героїня допомогає бабці виконати її місію
    
    (а які актриси грають головних героїнь у всіх трьох фільмах...ах живе втілення тендітної французької краси (є ще куревська французька краса - неприклад, мамзель Бардо(т) та Еммануель Беар(т)...проте тендітна - краща )
    
    Ну і в самому кінці останнього фільму трилогії, чіста па постмодєрністскі, всі головні герої всіх трьох фільмів попадають на паром з Франції до ЮК - і паром перевертається....рятуються тільки 7 людей - головні герої трилогії...чи трильоґії?
    
    Одним словом, враження - щонайкращі. Порівняльні хіба із свіжими враженнями від спілкування з однією 19-річною вельми милою (саме так - sweet and pretty, and nothing else ) барменкою з супер мальовничого англійського села з типовою англійською назвою High Breadfield.
    
    Життя рокс!

• 2004.08.16 | Olena

  The Piano (музика - Michael Nyman)

  Нічого не знаючи про режисера, вирішила подивитися цю стрічку лише тому, що композитором усього музичного супроводу до фільму був Майкл Найман. Саме цей композитор довгий час працював разом з Пітером Грінуеєм. До речі, цікаве питаня постає: хто кого насправді "зробив" - режисер суперового композитора, чи навпаки - композитор першокласного режисера. Та насправді це не так і важливо...
  
  А от стрічку "The Piano" раджу обов"язково подивитися. На початку 90-х вона отримала, здається, три "Оскари". На жаль, жоден не був для автора музики. Але, якби я була Майклом Найманом, то не звертала б великої уваги на думку "митців" американської кіноакадемії - для шанувальників таланту та прихильників музики критики та їх оцінки залишаються якось осторонь.
  
  Сильна, професійно зроблена, дуже емоційна стрічка! з гарною операторською роботою. Можливо, один з найкращих фільмів 90-х років.
  
  Сюжетом виступає дивна історія кохання.
  Чи насправді це не кохання, а лише любовний зв"язок?
  А як висловити світу свої почуття, якщо не маєш змоги говорити?

• 2004.08.30 | Боровик

  Tom Tykwer

  Я би виклав його фільми по рангу:
  1. Der Krieger und die Kaiserin (The Princess and the Warrior) (2000)
  2-3. Heaven (2002)
  2-3. Winter Sleepers (1997)
  4. Run Lola Run (1999)

• 2004.09.02 | Olena

  "The Day of the Jackal" (1973)

  За однойменною книгою Фредеріка Форсайта "День шакала": про спробу вбити президента де Голя руками найманця, професійного кілера.
  
  Фільм режисера Фреда Циннемана (Fred Zinnemann), не дуже відомого широкому колу, але по-справжньому аристократично витонченого. І акторів він підбирав (так мені здалося) теж чимось подібним собі - подібними словами я б охарактеризувала й актора, що грає Шакала - Едварда Фокса (Edward Fox)- справжній англієць, справжній лондонець, вишуканий аристократ...
  Ще одна його гра сподобалася мені у стрічці "Gandhi" (середна 80-тих років). Він також грав у "Never Say Never Again" з Шоном Конері та Кім Бесінджер.
  
  Естетичне задоволення від перегляду можу зрівнити з насолодою гурмана від доброго, довгої витримки вина.
  
  P.S. є ще рімейк цього фільму, здається 97 чи 98 року з Брюсом Віллісом та Ричардом Гіром. Але...то вже сучасний бойовик з купою спецефектів. На свого шанувальника, звісно.

• 2004.10.16 | Персефона

  "Whale Rider", Niki Caro, New Zealand/Germany, 2003

  Гм, Мері каже, що цього фільма у Львові не могла знайти ніде. Ну але вона також каже, шо львів'ян тут майже нема, тому може для не-львів'ян варто нашкрябати - брррр, нічого собі початок. (А може тре подарувати Мері дівіді, шоб вона наступного літа просвіщала львів'ян ?)
  
  Так от, Whale Rider, Їздець на китах - це така-собі напів-казка, я би навіть сказала "міт", про дівчинку-героя. Дія відбувається в сучасній Новій Зеландії, провінційне селище маорі (чи маорів , занепад традицій, шкідливі звички руйнують примітивні культури, і т.д. Але у вождя народжується внучка. І красива вона, і розумна й кмітлива. Лише один в неї недолік - вона дівчинка. Ну і ще й до того, при народженні, її брат-близнюк, що міг би стати вождем, помер, а вона замість нього вижила. Ну і зовсім вже неправильно - її батько - син вождя, перед тим як покинути селище і податися світ за очі дав їй їм'я Паі - ім'я першо-предка маорі - їздця на китах.
  
  Ну і далі розвивається типова історія про "подорож героя" - народжяння, дитинство, вигнання, поневіряння, і нарешті геройський вчинок. От тільки за мітичними канонами, переважно подорож героя закінчується його смертю...
  
  Більшості моїх знайомих фільм дуже сподобався. Він по-простому зворушливий, не потребує ні сексу, ні особливих спецефектів, чи поворотів сюжету, щоб тримати глядача в увазі. Саме фільмування просто фантастичне - фільм дійсно красивий. Ну і крім всього іншого, більшість моїх знайомих проревіли мало не весь фільм підряд і за першим і за другим разом - воістину катарсис .
  
  Лише одному моєму знайомому фільм не сподовався - але він набурмошений італієць пенсійного віку, і йому завжди не подобаються рекомендовані мною фільми, тому не знаю чи варта йому довіряти. Він сказав, що фільм є банальним, не що моя відповідь проста: ну і що, що ми знаємо, чим фільм закінчиться з самого початку? Ну і що, що ми зразу бачимо теми, що пройдуть через цілий фільм (як от локальні культури-глобалізація, традиції-зміни, жінка в традиційному суспільстві, і т.д.). Адже не в тому суть цього фільму. Суть в тому, щоб пережити ще раз те, що всі ми давно знаємо...
  
  Рекомендую тим, для кого трилер, мистері, екшн і секшуал контент не є необхідними ознаками вартісного фільму.

• 2005.11.11 | Shooter

  The Dreamers

  Бертолуччі - рокс!
  Дуже сильний відеоряд. Дуже постмодерний фільм (повний цитат, до того ж з включенням оригіналів)
  Сюжет - забави 3 богемних маладих кракоділов (одна з них - вєсьма симпатична кракоділиха) в Парижі весною 1968. Коктейль Мольотова кидають аж в самісінькому кінці фільму. Проте heat'у фільмі - достатньо.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2005.11.11 | Mary

    Ага, я також чула схвальні відгуки, треба подивитися(-)

• 2005.11.11 | Shooter

  Eternal shining of a spotless mind

  Цікаво, навіть дуже. Особливо тим, що бачиш Керрі, який, як виявлється, може грати не тільки дуріка.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2005.11.15 | Георгій

    Точно. Мені теж сподобався і фільм, і Керрі (-)

• 2005.11.11 | Shooter

  The red squirrel

  Медем. Якісне і цікаве кіно...яке знайде свій подальший розвиток і поки що пік, як на мене, в Секс і Люція

• 2005.11.11 | Shooter

  Naked.

  Режисер - Leigh.
  
  Cмурна картина смурного життя англійського "дна". Геніальна гра головного актора.

• 2005.11.11 | Shooter

  Жінка на покраю нервового зриву

  Весело. Рання ситуативна комедія Альмодовара з великою кількістю влучних гегів - як сюжетних, так і екшн. Однозначно рекомендую.

• 2005.11.11 | Shooter

  А ma soer!

  "Посібник як розкрутити і трахнути молоденьку тьолку". І хоч якісь там були навіть нагороди - так собі. До The Dreamers Bertolucchi - явно не дотягує.

• 2005.11.11 | Mary

  Mononoke-hime (Принцеса Мононоке), 1997, Hayao Miyazaki, Японія

  Я взагалі не любитель мультиків, тим більше японських мультиків .
  
  Але цей мультик мене пре шо ну - я його вже кілька разів дивилася, і навіть купила собі ДВД.
  
  Це напів-казка, напів міф, але піднімає сучасну тематику (чимось схоже на Персефонину улюблену Whale Rider).
  
  Чимось цей Мультик нагадує мені тематику пізнього Гайдегера - тільки не шугайтеся, дивитися його набагато ненапряжніше ніж читати Гайдегера, хай навіть пізнього
  
  Тематика - історія, минувшина, епохальність, техніка й екологія, людська натура, зло (ну і, добро), життя (в найширшому сенсі)...
  
  Не буду багато розповідати - дивіться самі, рекомендую однозначно! Можна навіть дітям показувати - дуже повчальне (але треба шоб вони розуміли англійську, або перекладати їм, бо українського перекладу я не бачила )
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2006.01.18 | LSquirrel

    Re: Mononoke-hime (Принцеса Мононоке), 1997, Hayao Miyazaki, Японія

    Якщо сподобалась „Принцеса Мононоке”, може сподобатись „Spirited away” (якщо я не помиляюсь з назвою, це про дівчинку Шігіро, може в назві бути її ім”я Shihiro). Не знаю ні автора, ні року – якщо треба, можу спитати. Також японський мультик, чимось нагадує мені історію про Мононоке і також подобається. Міфологічна подвійна природа речей, можливість буття когось (чогось) одночасно добрим та злим в залежності від обставин, умов. Взагалі це міфологічне сприйняття (що так яскраво все ще зберігається на Сході, як мені здається): оця відсутність абсолютного Зла та необхідність розуміння природнього ладу (зло як порушення природнього порядку речей).
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2006.01.18 | Mary

      ги-ги, та то той самий режисер, тільки на кілька років пізніше

      LSquirrel пише:
      > Якщо сподобалась „Принцеса Мононоке”, може сподобатись „Spirited away” (якщо я не помиляюсь з назвою, це про дівчинку Шігіро, може в назві бути її ім”я Shihiro).
      
      Дивилася.
      
      >Не знаю ні автора, ні року – якщо треба, можу спитати.
      
      Див сабдж.
      
      > Також японський мультик, чимось нагадує мені історію про Мононоке і також подобається. Міфологічна подвійна природа речей, можливість буття когось (чогось) одночасно добрим та злим в залежності від обставин, умов. Взагалі це міфологічне сприйняття (що так яскраво все ще зберігається на Сході, як мені здається): оця відсутність абсолютного Зла та необхідність розуміння природнього ладу (зло як порушення природнього порядку речей).
      
      Мені сподобалася Мононоке, то я пішла шукати шо він ше робив, взяла "спірітед евей" в бібліотеці, подивилося - ІМНО воно дуже сильно не дотягує до Мононоки. Тобто це все-таки мультик тільки для дітей, типу гаррі поттер, в той час як Мононоке - і для дорослих також. Хіба що може я пропустила шось, але мені здалося, шо він набагато плоскіший, тобто йому бракує глибини проблематики.
      
      Хоча, ... подумала... а може спірітед евей просто більше грунтується на побутовій мітології - типу побутового шинтоїзму якогось, і я її не вкурила просто бо не в курсі, в той час як в мононоці - мітологія, як би то сказати, загально-філософська, дивним чином древня і сучасна водночас. Не пригадую, чи вже писала, мені мононоке з Гайдегером перегукується, та й з постмодерністами всякими.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2007.01.23 | Пан Коцький

        Re: ги-ги, та то той самий режисер, тільки на кілька років пізніше

        А як Вам "Tonari no Totoro" ("My Neighbor Totoro"), його ж мультфільм 1988-го року? Мені особисто ще подобається його наступний твір 1989-го року "Majo no takkyuubin" ("Kiki's Delivery Service"), теж не зле.

• 2005.11.15 | Георгій

  "I tu mama tambien" (дуже "на любителя") :)

  Цікавий, оригінальний фільм мексиканського кінорежисера Альфонсо Куарона (2001) про любовний трикутник. Дуже "насичений" графічно. "Слабанєрвних прррашу нє сматрєть." Назву фільму можна інтерпретувати абсолютно буквально ("і твою мать...").
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2005.11.15 | Mary

    Де там трикутник? Любовний??? Хіба що сексуальний, і то

    не трикутник, а додекаедр якийсь.
    
    Сама суть фільму ІМНО, що ніякою любов'ю там і близько не пахне. Від того весь секс якийсь такий порожній, і весь час його мало.
    
    Вже було в цій гілці вище враження про хвільм Шутера, і моя скромна відповідь також...
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2005.11.15 | Shooter

      Якщо тобі мало сексу...

      То подивись "Аges of Lulu". Такий собі посібник зі збочень по наростаючій. Мала головна героїня зупинитися на груповусі з гомо(бі?)сексуалами - ан нє, її захотілося ішшо...
      
      От думаю - чи вартий той фільм ДВД-болванки, чи ні?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2005.11.15 | Mary

        не, мені там сексу не мало, мені почуттів там бракує

        внаслідок чого секс там весь якийсь сірий. Нецікаво .
        
        Shooter пише:
        > То подивись "Аges of Lulu". Такий собі посібник зі збочень по наростаючій. Мала головна героїня зупинитися на груповусі з гомо(бі?)сексуалами - ан нє, її захотілося ішшо...
        
        Може я захворіла, чи старію, але шось мене від думки про збочення по наростаючій злегка нудить . Зовсім не хочеться дивитися.
        (А може то просто захисна реакція така - наслідок вимушеної абстиненції від ШоуКейс)
        
        На щастя, в німців в цьому питанні освітня компонента не так яскраво виражена як в канадолів, тому тут не тільки всілякі збоченські фільми в університетській бібліотеці на шару додому не видають, їх просто нема в бібліотеці . Показали були інтернешенал студікам сучасний німецький фільм де були розбиті носи і вибиті зуби, клоз-ап зашивання порізу і багато матюків по-німецьки (сексу взагалі майже не було), так там люди мало не мліли в залі від шоку .
        
        > От думаю - чи вартий той фільм ДВД-болванки, чи ні?
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2005.11.16 | Shooter

          НМСД...

          ...проблема не в кількості, а таки в якості. І не так в "якості сексу" - нормальний він чи збочений (звідки починається збочення - у кожного свій метр), а в якості режисерської та операторської роботи.
          
          В Sex and Lucia сексу багацько. Показано відверто. Але дуже гарно показано...і як на мене, це поки що "зе бест фільм з сексом" (хоча головним там є заморочена сюжетна лінія )
          згорнути/розгорнути гілку відповідей

          • 2005.11.16 | Mary

            ти сам сказав ключове "гарно показано". Тому погоджуюся (-)

      • 2006.02.23 | Сергій Кабуд

        щодо красивої еротики є Andrew Blake i є в Emule

        практично всі кіна - вищій клас, гламурне порно, з елементами хардкору, моделі- найкращі, костюми- афігенні, музіка навіть непогана, від амбієнту до джазу і до класіки.
        
        Воно канєшно пошлувато як і все порно, але не настіки шоб викликати відчуждення.
        
        Андрю Блейк цей як я зрозумів був головний типу артдіректор проекту Плейбой.
        
        А ще є кіно Zazel, теж порно, але пентхаузовські моделі.
        Дуже раджу подивитися для ознайомлення.
        
        Я чесно кажу шо лише ото минулого року вперше в житті знайшов таке порно яке мені сподобалося. Ось це шо я тут написав.
        
        ці кіна хоч і по півтори години, але це фактично нбабір відеокліпів десь на 10 хв кожен, які повязані троха естетикою і сюжетом, але не дуже, тому можна совати бігунком, якщо якась сцена не подобається доки не знайдете таку яка цікава.
        
        Красиво зроблене, дійсно

    • 2005.11.15 | Георгій

      Згоден, дійсно не любовний, суто сенсуальний

      Я просто, чесно кажучи, раніше ніколи не бачив фільмів такого плану. Я маю на увазі художні, не порно-фліки. А взагалі Ви праві, нічого особливого.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2005.11.16 | Shooter

        Re: Згоден, дійсно не любовний, суто сенсуальний

        Георгій пише:
        > Я просто, чесно кажучи, раніше ніколи не бачив фільмів такого плану. Я маю на увазі художні, не порно-фліки.
        
        Higly рекомендую "Секс і Люція" та "Дрімерз".

  • 2006.04.22 | Nemesis

    Y tu mamá también, так він називається?

    Георгій пише:
    > Назву фільму можна інтерпретувати абсолютно буквально ("і твою мать...").
    
    Можна абсолютно буквально перекласти "і твоя мама також". В сенсі "це робила".
    Доросла жінка взнала, що їй жити залишилося декілька тижнів та завіялася з двома випадковими хлопцями на пошук вигаданого одним з хлопцем для понту "Нібесного пляжа". Пляж вони знайшли.
    Весь фільм просякнутий відчуттям кінця - завжди все закінчується - дитинство, дружба, вітер зриває намет, нібесний пляж засирають свині, свиней ловлять селяне, селяне помирають від хвороби, яку підчепили свині, на місці пляжа будують готель - рибалки розоряються та таке інше.
    Класний фільм.

• 2005.11.15 | Хома Брут

  Michael Collins

  Майкл Коллінз - герой війни 1916-1921 р. за незалежність Ірландії. Епічний фільм про його життя і смерть.

• 2005.11.15 | Хома Брут

  Fisher King

  Фільм режисера Террі Гільяма (1991 р.). Його ж фільм "Brazil" рекламується вище в цій гілці. Бувший професор та бувший диктор популярної радіопрограми зв"язані подією кількарічної давнини, але не знають один одного. Церез цю подію один з них став бомжом, а інший спивається на утриманні своєї коханки. Лише їх зустріч та людські стосунки, що виникають внаслідок неї, дають їм змогу знову захотіти жити.

• 2005.11.15 | Хома Брут

  Adventures of Baron Munchausen

  Фільм Террі Гільяма (1988). Барон Мюнхгаузен не вичерпується Марком Захаровим. Як і все зроблене Гільямом - дуже рекомендується. Належить до серії лент "Time Bandits" - "Fisher King" - "Adventures of Baron Munchausen", що символізують три стадії життя людини.

• 2005.11.15 | Shooter

  Piano Teacher

  Мишко Наneken. Німець (австрієць?), який творить у Франції - як в театрі, так і на екрані.
  
  Фільм сильний. Як жорстке домінування мами приводить до сильних психічних та сексуальних збочень дочки
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2005.11.15 | Mary

    Я цей хвільм кілька років тому бачила (2 чи 3?)

    в Україні, і ми навіть всі його жваво обговорювали.
    
    Тоді моє враження було, що дивитися фільм просто гидко. (Між іншим, мені так само гидко було дивитися Танцюючу в Темряві.)
    
    Так от, чогось суттєвого мені там бракує - того, шо відрізняє трагічне від смурняка, підносить на новий рівень? Якоїсь краси бракує, чи щирості? Чистоти якоїсь бракує, чи шо? Хоч би дрібку...
    
    Це якраз те, що є в "Поговори з нею", і в "Human Stain" (вже писала тут про цей фільм? - це один з моїх улюблених за останні кілька років) і чого ІМНО бракує і тут, і в "твоїй мамі"...
    Тобто коли "збочення" є просто збоченням, і нічого більше...
    Коли "хіба що лишень упирі і щурі", і ніякого "кохання хотів, що неторкане ще"
    
    Мені один великий любитель збочень (на екрані) давав позаминулого літа дивитися якийсь тоді новий німецький хвільм, де крім тематизації всяких різних родинних психозів, була також легко тематизована тема body mutilation, хоч вбийте не пригадую, як називався той фільм, та й взагалі мало що з нього пригадую, але навіть там був якийсь світлий промінчик, а тут з цією вчителькою - бє, гидота і трата часу. Тільки осад лишається, більше нічого.
    
    Суцільне ІМНО.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2005.11.16 | Shooter

      Нє согласєн!

      Фільм не про сексуальне збочення, а про те, що ніззя чмирити рідних дітей.
      І вєсьма гарно зроблений, як на мене.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2005.11.16 | Mary

        А я й не казала про "сексуальне збочення", а

        Shooter пише:
        > Фільм не про сексуальне збочення, а про те, що ніззя чмирити рідних дітей.
        > І вєсьма гарно зроблений, як на мене.
        
        Я не про "сексуальне збочення" - казала - глянь ще раз, ніде нема навіть натяку, а про "збочення" взагалі - можна сказати психічне, чи психологічне, чи суспільне, чи яке... (тому й в лапках його написала). Шось таке, що можна англійським терміном "disfunctional" описати, хоч термін надто сухий і невичерпний. В такому розумінні чмирення власних дітей якраз найсправжнісіньке збочення і є .
        
        Так от, "збочення" в "поговори з нею" - не тільки в цього хлопця, який згвалтував дівчину в комі, "збочення" також і в тої кобіти, яка тореадорниця - вона вся якесь суцільне збочення, "ненормальна". Та й журналіст сам якийсь злегка того, хоч і найнормальніший з усіх. Але в "поговори з нею" ця їх "ненормальність" чи "неправильність" якось так з душею показана, що й збоченням це важко назвати. Тобто режисер робить таку добру роботу, що те, що ми б цілком нормально затаврували б в нашому щоденному житті, тут навіть язик не повертається збоченням назвати.
        Він якось так провокує нас на те, щоб вийти за межі таких зручних нам стереотипів (за це я також люблю "хлопці не плачуть" або "поцілунок жінки-павука"), замість того, щоб виникало бажання відвернутися від проблеми (не що мене "піаністка" провокує), навпаки з'являється якесь таке "співчуття" (занадто сильне поняття тут), якесь "розуміння" на рівні відчуття, стереотипи не працюють.
        ІМНО ключ тут - "гарно показано", з любов'ю знято, чуттєво.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2005.11.16 | Shooter

          Re: А я й не казала про "сексуальне збочення", а

          Mary пише:
          > Shooter пише:
          
          > Так от, "збочення" в "поговори з нею"
          
          А де би мені його з англицькими субтитрами знайти?
          
          > ІМНО ключ тут - "гарно показано", з любов'ю знято, чуттєво.
          
          Ганекен теж "гарно показує". Просто педалює не "приємну сенсибільність ("Сєнсібілія в моєй галавє, прєвратілась..." в щось там)", а "негативну". Але робить це, як вже я писав НМСД, майстерно.
          
          Правда, що трішки муляє - це "французький Відень" Але й тут ніби все "на максимумі можливого".
          згорнути/розгорнути гілку відповідей

          • 2005.11.16 | Mary

            Є в Канадському амазоні, але дороге зараза

            Shooter пише:
            > А де би мені його з англицькими субтитрами знайти?
            
            якщо не сильно спішно - я можу попросити хорошого приятеля в Канаді спалити мені його на дівіді з бібліотечної копії, і передати в Україну (до різдва мало би добратися), а тоді можу ще зробити копію тобі, і передати/переслати до королівства, або сам забереш коли будеш в Україні .
            
            > > ІМНО ключ тут - "гарно показано", з любов'ю знято, чуттєво.
            >
            > Ганекен теж "гарно показує". Просто педалює не "приємну сенсибільність ("Сєнсібілія в моєй галавє, прєвратілась..." в щось там)", а "негативну". Але робить це, як вже я писав НМСД, майстерно.
            >
            
            не пре мене негативна сенсібілія. тобо коли суцільно-негативна - не пре. може я надто Ніцшеанка .
            згорнути/розгорнути гілку відповідей

            • 2005.11.16 | Shooter

              купувати?!!! ти шо!!!! а як же "фак всім буржуям"???

              Mary пише:
              > Shooter пише:
              > > А де би мені його з англицькими субтитрами знайти?
              >
              > якщо не сильно спішно - я можу попросити хорошого приятеля в Канаді спалити мені його на дівіді з бібліотечної копії, і передати в Україну (до різдва мало би добратися), а тоді можу ще зробити копію тобі, і передати/переслати до королівства, або сам забереш коли будеш в Україні .
              
              Даффай!
              
              Пропоную, доречі, обмін...хош Дрімерз? (правда "перетиснуті" - на DVD-5 "не влазило" )
              згорнути/розгорнути гілку відповідей

              • 2005.11.16 | Mary

                я тобі й без бартеру зроблю

                Shooter пише:
                > Пропоную, доречі, обмін...хош Дрімерз? (правда "перетиснуті" - на DVD-5 "не влазило" )
                
                Він в тій самій бібліотеці є, і мені там ще років 2 нидіти з наступного вересня. Тому я все встигну, було би бажання . А дрімерів я спочатку подивлюся, а потім думатиму, палити, чи не палити, хоч загалом бертолуч мені подобається. Хочу ще 1900 подивитися - не бачила.

• 2005.11.15 | Shooter

  Дом дураков - "нове російське імперське кіно"

  Цікаве кінішко. З серії "нове імперське російське кіно". Звісно, Братєц в цій категорії рулить, і Кончаловський хоч трішки митець, на відміну від режисера Братців.
  
  Проте мессидж фільму - війна в Чечні "грязная", чеченцям воно нафіг не потрібно, все одно її програЮть (і прогрАють), а колись так все було кльово, жили одной дружной сємьйой.
  
  Два "головні" ідеологічні моменти: відверта пародія на Новодворську і в її особі на "російську демшизу".
  
  Введення у фільм литовської дівчини-снайпера. Шкода, що ще УНСОвця в будьонівці не показали, як нас колись в цьому по ТВ пробув переконати один російський генерал.

• 2005.11.15 | Shooter

  Свайба - з елементами "нового російського імперського кіно"

  На цей раз - Павєл Лунґін.
  
  Взяв показав французам та іншим западенцям майже реалізм постсовіцької російської глубінки. Курві, яка за бабки стали коханкою одруженого екс-камсамольця, а тепер - крутого парня в Росуголь, вродила від нього дитину і віддала її в дєтдом, в один момент захатєлась бальшой і чістой любві (головна героїня). Вертається додому і женить на собі прастова русскаво шахтьора, вєчно в нєйо влюбльоннаво. Показаний період 1997-1998, коли по півроку не отримували зарплати. Події, в принципі, розгортаються весело. Для західного глядача - це комедія, хоча наш собі без проблем уявляє все це й в реальному житті.
  
  Дуже колоритно прописний мєнт. Настаящій савєцкій засранєц.
  
  Ну і про ідеологічне навантаження. Як завжди - русскіє лучшіє. В гості на весілля головної героїні приїжджає тьотя-хахлушка. Яка
  а) каже, що вона з Харькова. і в нас, у Харьковє, жівьом хоть і бєднєє, но порядка больше - і це на фоні того, що як порівняльну картинку показують богом і людьми забуте і крайньо вбоге та засране шахтьорське містечко Кривбасу, себто відверто брешуть
  б) дає всім направо і наліво - нєт хуя лучше, чєм у русского мужика!
  в) в одній сцені її трахає/наполовину гвалтує місцевий забулдига, пріслонів к трібунє, на якій все ще красується герб самой лучшей в мірє страни.
  
  Одним словом, ще знадобиться, виглядає, не один десяток років, щоб москалі вилікувалися від совіцького реваншизму.
  
  А узагалі - фільм веселий. Щиро постсовіцький. Подивитися варто.

• 2005.11.15 | Георгій

  "Місто Гріха" ("Sin City") (2005)

  Дуже своєрідний фільм. Режисер - Роберт Родрігес (американець мексиканського походження, відносно молодий, десь років 40, відомий циклом фільмів про музикантів-"маріаччі"), з участю Квентіна Тарантіно. Зроблений за мотивами циклу "чорних" коміксів Френка Міллера. Досить графічна і страшнувата фантастична антиутопія про боротьбу з організованою злочинністю. Дещо нагадує фільми про "Бетмена" і Діка Трейсі, але значно більш "мультиплікаційний," має елементи мультиплікації, які дуже майстерно вмонтовані у тканину художнього фільму. Чудово зіграли Брюс Вілліс, Клайв Овен (англійський актор, який кілька років тому став помітним після ролі у фільмі "Ближче," з Нетелі Портман), Мікі Рорк, Джессіка Альба і ще кілька молодих акторів і акторок, яких я ще не знаю.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2006.02.06 | Shooter

    Угу. цікавий зразок поп-арту (-)

  • 2006.02.08 | Zaporozhets

    Re: "Місто Гріха" ("Sin City") (2005)

    Можливо я не любитель коміксів, але фільм мені не сподобався. Звичайно, акторська гра на рівні, і викливає повагу, і режисура теж гарна. Але море крові і насильства в мене особисто викликає відразу. До того ж я не бачу в цьому фільмі жодного героя чи героїні, яким я міг би симпатизувати. І сюжет якийсь лінійний і нецікавий (так, від коміксу бульшого чекати марно, але все ж...). Коротше, на технічному рівні цей фільм - гарний і оригінальний, але симпатії в мене він не викликав. До перегляду не рекомендується, хіба що фанам Kill Bill варто подивитись.

  • 2006.03.13 | Sych

    Цікавий фільмєц. Відчуваються впливи "Sky Captain

    & the World of Tomorrow", коміксів та неперевершенного мувімейкера Квентіна Тарантіно. Особливо мені сподовалися "вільні" проститутки . В сенсі без сутенерів. Мєчта свободнолюбівой жєнщіни так сказать.

• 2005.11.16 | Георгій

  "Японська історія" (Австралія, 2003)

  Цікавий фільм австралійської жінки-режисера Сю Брукс за сценарієм Елісон Тілсон. У головних ролях відома шотланська акторка Тоні Колетт ("Оксамитове золоте джерело," "Шосте почуття" і ін.) і молодий японський актор Готаро Цунасіма.
  
  Мені цей фільм сподобався тому, що він починається як досить типова голівудська сентиментально-романтична казочка (австралійська жінка закохується у приїжджого японця, "а він жінку має, ще й діточок двоє, чорняві обоє"), але згодом несподівано переростає у щось зовсім анти-голівудське. Один з персонажів класичного трикутника раптом гине, причому абсолютно по-побутовому безглуздо. Усі сантименти моментально скасовуються, і замість них під шарманкоподібну в'язку буддистську мелодію розгортається театр абсурду. У фіналі двоє живих членів трикутнику зустрічаються і дивляться одна одній в очі, а глядачеві дається можливість подумати про парадокс відмінності і разом з тим єдності людських культур.
  
  Маленька деталь: Колетт вечеряє півбанкою розчинної кави, сигаретами і холодними бобами з консервної банки. Це мені жваво нагадало анекдот про рай і пекло (серед характеристик пекла одна така, що пекло там, де їжу готують британці).
  
  Моїм знайомим американцям фільм не сподобався, тому що він нібито депресивний. Американці люблять казочки.

• 2006.01.25 | Сергій Кабуд

  Good Humor Man, Clash of the Titans, Savages, Hotel Splendid(-)

• 2006.02.02 | Riesenschnauzer

  Неігрове кіно "Барака". Півтори години захвату.

  Дуже захоплюючий відеоряд. Назвати цей фільм документальним чи ще якось в такому ж стилі було б невірним, оскільки це не є сюжетноб розповвіддю, це зміксовані кадри найгарніших місць планети, це різні мешканці планети Земля, вода та повітря, гори та ліси.. Байдужим не лишається ніхто. Це - смак життя, це - барака.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2006.02.08 | Сергій Кабуд

    "Барака" доречі зроблена оператором Каяніскаці і Щеякоїсь каці:

    http://allmovie.com/cg/avg.dll?p=avg&sql=A27685
    
    
    Але мені Барака більше всік цих Каць подобається, хоча перша Каця та шо Каяніс,
    
    вона НАСПРАВДІ значно прикольніша за попсувату бараку.
    
    Але Барака більш подобаєцця
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2006.02.08 | Mary

      чуєш, а ти бачив кояніскаці? розкажи шось

      бо я тільки музику слухала, за якою той фільм зняли (я так розумію), а фільм ніколи не бачила. а дуже цікаво.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2006.02.08 | Сергій Кабуд

        nu воно вже виглядає застаріло бо базовано на ефектах

        а ефекти зараз покращали
        
        ну це як відео амбієнт,
        на цивілізаційно-апокаліптичну тематику,
        переважно у сповільненій швидкості чи навпаки у дуже прискореній, коли ми бачимо як на нашіх очах сонце обходить весь обрій, літять хмари, таке інше
        
        ну і Філіп Глас на бекграунді, який тетж вже якійсь неактуальний, але музіку я завше свою ставлю коли дивлюся
        
        раджу подивитися всі ці каці, ну це можна як відеособі поставити і на цілий день інколи зирк так туди , а воно красиво))
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2006.02.08 | Mary

          дякую, цікаво

          в нас очин чувак про музику гласа розділ в дисертації пише, то ми слухали кояніскаці тоді.

  • 2006.02.23 | andriyp

    Impressionen unter Wasser (2002)

    Фільм короткий (45 хвилин). Спочатку виглядає майже як скрінсейвер з рибками , але то дійсно шедевр кінематографу.
    
    Цікаво ще те, що режисерці і оператору Leni Riefenstahl було майже 100 років під час зйомок!
    (Хто не знає Leni Riefenstahl, вона найбільш відома двома фільмами про літні олімпійські ігри у Берліні у 1936 році.)
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2006.02.24 | Mary

      не за те вона найбільше відома, а за щось інше

      тут на цьому форумі вже колись була про це дискусія.
      
      це в тебе спеціальна провокація така, чи ти просто не в курсі?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2006.02.24 | andriyp

        А за що вона була відома?

        Спочатку, у 20-30х вона була акторкою.
        
        Далі, у кінці 30х вона була режисером, під час чого зняла кілька фільмів, які були успішно використані у якості пропаганди гітлерівського режиму. З них, фільм Олімпія, у двох частинах, мені є найбільш відомим. Можливо, іншим, хто цікавиться переважно історією Другої Світової, будуть більше відомі попередні її фільми (e.g. Triumph des Willens & Tag der Freiheit - Unsere Wehrmacht)
        
        Про її творчість як фотографа я взнав лише коли спеціально поцікавився її біографією.
        
        
        Так що, ні, згадка про Лені Ріффеншталь не була якоюсь провокацією, а просто висловленням думки, що "Підводні Враження", як цікаве неігрове кіно, вартують уваги людини, котрій цікава "Барака". (А що, між іншим, дискутувалося у цьому форумі?)
        
        
        P.S. Мені всі ці порпання у мізках митців також набридли (якщо у натяці на провокацію малося це). "Лені Ріффеншталь симпатизувала Гітлеру" чи "Мел Гібсон - антисеміт"... Або ми хочемо і маємо право мати власну думку, право висловлювати її, або ми тих прав не хочемо і не маємо, і свідомо робимо вибір бути вівцями у суспільстві.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2006.02.24 | Сергій Кабуд

          схоже шо Лені Р. не просто симпатизувала

          а фактично була одним з головних арт діректорів всього фашиського проекту і дуже вирогідно шо коханкою Гітлєра.
          
          І саме це і робить її творчість цікавою, а коли вже дивишся, то бачиш шо вона ще й добіса талановита була

        • 2006.02.24 | andriyp

          Я б у цій темі обмежився обговоренням творчості людини (-)

        • 2006.02.24 | Mary

          ну якщо це не свідома провокація - тоді перепрошую

          andriyp пише:
          > Так що, ні, згадка про Лені Ріффеншталь не була якоюсь провокацією, а просто висловленням думки, що "Підводні Враження", як цікаве неігрове кіно, вартують уваги людини, котрій цікава "Барака". (А що, між іншим, дискутувалося у цьому форумі?)
          >
          
          Тоді див сабдж. а що дискутувалося на цьому форумі можна знайти користуючись пошуком - він досить добре працює .
          
          > P.S. Мені всі ці порпання у мізках митців також набридли (якщо у натяці на провокацію малося це).
          
          ні, у натяці на провокацію малися на увазі традиційні симпатії-антипатії твого середовища. тобто ніби-то невинний пост, при бажанні може розвинутися у величезну дискусію про те, на приклад, чи мала право Лені використовувати в'язнів концтаборів для свого "високого мистецтва", а також про те, чи "бувають порядні жиди, цигани і гомосексуалісти", і тому подібне. . Але це теми для іншої гілки, і, можливо, іншого форуму.
          
          > "Лені Ріффеншталь симпатизувала Гітлеру" чи "Мел Гібсон - антисеміт"... Або ми хочемо і маємо право мати власну думку, право висловлювати її, або ми тих прав не хочемо і не маємо, і свідомо робимо вибір бути вівцями у суспільстві.
          
          бач, я не зовсім погоджуюся, і ти це прекрасно знаєш. бо для того, щоб мати власну думку, треба ще й думати, і то думати тєжко і моцно, а некористуватися штампами типу "мистецтво відділене від історії", які по суті нічим не кращі за штампи овечої політкоректності. Бо тільки тоді (коли дійсно думаєш, дійсно зважуєш і аналізуєш, дійсно вибираєш) можна вийти за межі дихотомії мід вівцями і вовками.
          
          Хоч, я погоджуюся, уявляти себе вовками, слухати чудову арійську музику, і т.д. - це набагато спокусливіше, ніж бути політкоректними "вівцями", але ж, може, замість бути вівцями, чи вовками - вже час помалу ставати людьми?
          
          Отаке. Наша постійна тема.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей

          • 2006.02.24 | andriyp

            :) Перепрошую за несвідому провокацію...

            > Тоді див сабдж. а що дискутувалося на цьому форумі можна знайти користуючись пошуком - він досить добре працює .
            Що саме треба шукати? Ім"я Лені я лише у одному контексті знайшов...
            
            > ні, у натяці на провокацію малися на увазі традиційні симпатії-антипатії твого середовища. тобто ніби-то невинний пост, при бажанні може розвинутися у величезну дискусію про те, на приклад, чи мала право Лені використовувати в'язнів концтаборів для свого "високого мистецтва", а також про те, чи "бувають порядні жиди, цигани і гомосексуалісти", і тому подібне. . Але це теми для іншої гілки, і, можливо, іншого форуму.
            Традиційні? Або ти мене трохи недооцінюєш, або це просто брак спілкування, викликаний перебуванням на різних континентах.
            
            >
            > > "Лені Ріффеншталь симпатизувала Гітлеру" чи "Мел Гібсон - антисеміт"... Або ми хочемо і маємо право мати власну думку, право висловлювати її, або ми тих прав не хочемо і не маємо, і свідомо робимо вибір бути вівцями у суспільстві.
            >
            > бач, я не зовсім погоджуюся, і ти це прекрасно знаєш. бо для того, щоб мати власну думку, треба ще й думати, і то думати тєжко і моцно, а некористуватися штампами типу "мистецтво відділене від історії", які по суті нічим не кращі за штампи овечої політкоректності. Бо тільки тоді (коли дійсно думаєш, дійсно зважуєш і аналізуєш, дійсно вибираєш) можна вийти за межі дихотомії мід вівцями і вовками.
            
            Вибач за неточність висловлення...
            Тут я мав на увазі те, що Лені у 2002, 100-річна жінка, - це не Лені у 30-х. Я навіть [може наївно] вірю, що ЯКЩО у ті часи вона дійсно підтримувала політику 3-го Рейху (з усіма концтаборами і спаленнями цілих сіл у Білорусі), то до початку наступного століття вона все ж кардинально змінилася у своїх поглядах.
            Тому я вважаю довбання Ріффеншталь її минулим у контексті її останнього фільму проявом овечої несвідомості. Я її дійсно вважаю талановитою режисеркою, і саме вузьколобі критики фактично зробили неможливим для неї знімати фільми після війни (може то "незручно" було у Німеччині Аденауера...) і таким чином позбавили нас всіх додаткової альтернативи типовим голівудським зіркам кінематографу.
            
            >
            > Хоч, я погоджуюся, уявляти себе вовками, слухати чудову арійську музику, і т.д. - це набагато спокусливіше, ніж бути політкоректними "вівцями", але ж, може, замість бути вівцями, чи вовками - вже час помалу ставати людьми?
            А якщо я просто не байдужий до Раммштейну - то це мене одразу робить вовком? Якщо я сумлінно відфільтровую зі своєї фонотеки реп, реггі і хіп-хоп - то чи робить це мене расистом? А якщо я дивлюся фільми як Triumph des Willens (о, забув - є ще Der Ewige Jude!), слухаю націонал-соціалістиний чорний метал у виконанні української Nokturnal Mortum, то невже це означає, що я буду жертвувати гроші скінхедам, віддавати свій голос у чергових виборах за якийсь еквівалент NSDAP і що я збираюся навчати своїх дітей простягати праву руку поперед себе догори і кричати Heil <Хтось там, хто буде>?
            >
            > Отаке. Наша постійна тема.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей

            • 2006.02.24 | Mary

              та нічого страшного

              andriyp пише:
              > > Тоді див сабдж. а що дискутувалося на цьому форумі можна знайти користуючись пошуком - він досить добре працює .
              > Що саме треба шукати? Ім"я Лені я лише у одному контексті знайшов...
              >
              
              блін. я забула, воно слова на 4 букви погано шукає видало мені таку ковбасу лінків, а вишуковувати тамту тему мені ліньки . алепро неї тут вже була довга дискусія десь році у 2002.
              
              > Традиційні? Або ти мене трохи недооцінюєш, або це просто брак спілкування, викликаний перебуванням на різних континентах.
              
              а що, в тебе за пів року радикально змінилося коло спілкування, і ти записався в гурток афірматів екшн?
              
              > Вибач за неточність висловлення...
              > Тут я мав на увазі те, що Лені у 2002, 100-річна жінка, - це не Лені у 30-х. Я навіть [може наївно] вірю, що ЯКЩО у ті часи вона дійсно підтримувала політику 3-го Рейху (з усіма концтаборами і спаленнями цілих сіл у Білорусі), то до початку наступного століття вона все ж кардинально змінилася у своїх поглядах.
              
              ну з вірою до церкви
              
              > Тому я вважаю довбання Ріффеншталь її минулим у контексті її останнього фільму проявом овечої несвідомості. Я її дійсно вважаю талановитою режисеркою, і саме вузьколобі критики фактично зробили неможливим для неї знімати фільми після війни (може то "незручно" було у Німеччині Аденауера...) і таким чином позбавили нас всіх додаткової альтернативи типовим голівудським зіркам кінематографу.
              >
              
              так а хто її довбе? ти сам сказав, чим вона найбільше прославилася на твою думку, а я не погодилася . ніхто нікого не довбав .
              
              > А якщо я просто не байдужий до Раммштейну - то це мене одразу робить вовком? Якщо я сумлінно відфільтровую зі своєї фонотеки реп, реггі і хіп-хоп - то чи робить це мене расистом? А якщо я дивлюся фільми як Triumph des Willens (о, забув - є ще Der Ewige Jude!), слухаю націонал-соціалістиний чорний метал у виконанні української Nokturnal Mortum, то невже це означає, що я буду жертвувати гроші скінхедам, віддавати свій голос у чергових виборах за якийсь еквівалент NSDAP і що я збираюся навчати своїх дітей простягати праву руку поперед себе догори і кричати Heil <Хтось там, хто буде>?
              > >
              
              Ну на оце питання тільки ти сам відповіси.
              
              Тільки не дивуйся, якщо твої з колиски прорамштайнені дітки одного дня принесуть тобі набір кольорових скальпів, і будуть сильно дивуватися коли ти від них (скальпів) відхрещуватимешся руками і ногами .
              
              Ну і невже ти такий наївний, щоби вважати, що музика, яку ти слухаєш, на тебе не діє у мільйон способів тобі невідомих і тобою неконтрольованих?
              
              > > Отаке. Наша постійна тема.
              
              таки постійна. все, треба зав'язувати, бо воно тут офтопік. якби Бабая часом не принесло в Культуру, коли він з'явиться на свій черговий модерувальний рейд .

    • 2006.02.24 | Сергій Кабуд

      Тріумф Волі- це кожному треба дивитися(-)

      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2006.02.24 | andriyp

        Але з Баракою, чи з Impressionen він має мало спільного (-)

        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2006.02.25 | Сергій Кабуд

          з Баракою, каяніскацею має - згадайте

          тіж широченні плани і натовпи, і тіж фолософські месіджі:
          
          світ як змінні орнаменти з речей і людей,
          цивілізація, як маніпульований 'кимось' натовп синхронізований в танку
          і так далі

• 2006.02.05 | Георгій

  Гора Зламаний Хребет (Brokeback Mountain)

  Фільм чудового американського режисера Анг Лі ("Їж, пий, чоловік, жінка," "Ожеледь," "Глузд і розважливість") за сценарієм Леррі МакМертрі, написаним за мотивами одноіменного оповідання письменниці, лауреата Пулітцерівської премії (1994) Е. Анні Прул. У головних ролях Гіт Леджер (Енніс Дель Мар), Джейк Джіленгол (Джек Твіст), Мишел Вільямс (Елма Дель Мар), Енн Гетавей (Лорін Нюсом Твіст), і Кейт Мара (Елма Дель Мар-молодша).
  
  Фільм дуже сумний. Розповідати про нього даремна справа, його треба бачити. Скажу тільки, що це трагічна історія безглуздого кохання двох чоловіків, які рівнісінько нічим не схожі на ходульні карикатурні образи "гамасєків" з якого-небудь "Sex and the City." Як і в "Ожеледі," Анг Лі показує себе як надзвичайно спостережливий і досить суворий до людських вад, але водночас добрий і гуманний кіномитець. Але цей фільм сумніший за "Ожеледь," в ньому нема моменту катарсису. Мабуть, така вже тема - вона не має своїх катарсисів і в житті.
  
  Не знаю, як вам, європейські сноби, але на нашому голівудському безриб'ї - подія. Рекомендую.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2006.02.06 | Mary

    Угу. Я теж чула бурхливо-захоплену реакцію на цей фільм. (-)

  • 2006.02.09 | Sych

    Так то у них була дружба чи кохання?

    Вони там перепихнулись хоч разок? Якщо ні, то може то просто дружба була?
    
    Якщо дружба, то подивлюся фільм, я якщо чергове обсмоктування(пардон;)) нещасного гомічного життя, то f*ck it - шкода грошей на таку полову.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2006.02.09 | Георгій

      Кохання

      Sych пише:
      > Вони там перепихнулись хоч разок? Якщо ні, то може то просто дружба була?
      (ГП) Вони "перепихалися" більше 20 років, це ясно з контексту, хоча картин сексу у фільмі нема.
      
      > Якщо дружба, то подивлюся фільм, я якщо чергове обсмоктування(пардон;)) нещасного гомічного життя, то f*ck it - шкода грошей на таку полову.
      (ГП) Воля Ваша. Це не шедевр, але я б не сказав, що це й просто чергове "обсмоктування" теми про нещасних гоміків. Анг Лі дійсно досить-таки талановитий режисер. Чи Ви бачили "Ожеледь" ("The Ice Storm")? (У тому фільмі знялися мало не вперше нікому тоді ще не відомі Тобі МакГвайр і Кеті Голмс.) Характери людей у Анг Лі дійсно чудові, сильні, страшно реальні, і вся ресисура в цілому мужня, реалістична, не сопливо-голівудсько-сентиментальна.

  • 2006.02.25 | andriyp

    Подивився...

    Фільм дійсно язик не повернеться назвати сірим і звичайним... Це є плюс, і причина, через яку цей фільм однозначно можна порекомендувати всім, кому цікавий майстерний кінематограф.
    
    Що ще сподобалося:
    - чудові краєвиди Вайомінґу (це невеликий штат півнчніше Юти з Колорадо і південніше Монтани) і канадської Альберти . Скільки ще місць, які я б хотів відвідати!
    - відмінна гра акторів, і не тільки тих двох хлопців.
    
    Що не дуже сподобалося:
    - белькотіння Енніса (Heath Ledger). Я розумію, що то особливість ковбойського діалекту, але, все ж, було багато виразів, які я так і не зміг розібрати.
    - якесь все ж стереотипне зображення Техасу. Не був там, тим більше у той час, тому не можу казати, що добре уявляю, як мало б бути, але фарбована блондинка Lureen, підкреслено примітивна поведінка всіх (сцена за святковим столом, з виключанням телевізора) - все це трохи різало очі.
    
    Сюжет
    Сюжет - це якраз мабуть основна причина, чому цей фільм став популярним, незважаючи на власне його мистецьку цінність.
    Cподобалося і приємно вразило те, що фільм не намагався переконати глядача, що гомосексулізм є добро чи зло.
    
    (далі буде опис подій фільму; хто збирається ще подивитися його і не хоче знати про зміст наперед, хай не читає).
    
    У хлопців виробився потяг до одне одного під час того як вони одного літа випасали овець. На щастя, їх сцени любощів у палатці швидко закінчилися і дозволили мені не напрягаючись дивитися фільм далі. (Бог свідок: я нічого не маю проти любощів у палатці посеред лісів і галявин, але якщо то з дівчиною!)
    Потім обидва одружилися, у обох з"явилися діти. Незважаючи на це, вони продовжували зустрічатися. Не люблю зради і наглого обману, тому думаю ніколи подібну поведінку не зміг би пробачити. Тому дивитися ті моменти зради є неприємно. При цьому, один з тих ковбоїв був настільки тупий, що навіть не зміг як слід приховати то від дружини. Інший у тому приховуванні був трохи професійнішим, але все одно виглядав нетерплячим кобелем, якому начхати на наслідки (сім"ю і життя інших, власне життя, нарешті).
    
    Під час перегляду згадався маленький епізод з власного життя.
    Минулої весни їхали з друзями машиною на кемпінг. Околиці Торонто, кінець травня, зелена трава, гарне сонечко, вже досить тепло. Перед нами спортивний Мерседес з відкритим верхом (здається SLK320, коштує десь USD 50000). У ньому двоє життєрадісних парубків - очевидно теж на кемпінг. Я, чи то від недоспання, чи то ще від чогось, висловив був тоді все, що я думав про їх стиль життя, про відсутність у них потреби витрачати гроші на своїх дітей, на їх освіту, про можливість їздити на спортивних авто і лише насолоджуватись безтурботністю. Тоді думав, що моя знайома, яку я ще не дуже добре знав, і яка на той час була значно ліберальніша за мене у поглядах, образиться на таку мою [досить аґресивну] нетолерантність і більше ніколи зі мною не буде розмовляти. Але все було добре, з часом порозумілися і стали чи не найкращими друзями.
    
    Тож, приємного перегляду тим, хто не дивився, і коментарі від тих, хто дивився

• 2006.03.12 | Andriyp

  A Clockwork Orange (1971) - вразило (до речі, Оскар-номінант)

  Чогось останнім часом з"явився у мене потяг до "дивних" фільмів, особливо з претензіями на контроверсійність і глибокий зміст (The Dreamers, Zabriskie Point, Hable con ella, Brokeback Mountain...)
  
  Тому вирішив взяти у бібліотеці фільм Стенлі Кубрика A Clockwork Orange (1971) ("Механічний Апельсин"?)
  Цікаве враження: не можу сказати, що фільм сподобався, чи сказати, що фільм довгий, нудний і просто витрата часу, але фільм дійсно справив враження. Фільм про те, як система реформувала запеклого хуліґана і насильника. Що несподівано, це що результат такого "реформування" (фільм трошки Sci-Fi) мені сподобався не більше, ніж той антисоціальний індивідуум до втручання нашого/"їхнього" традиційно гуманного суспільства. І я навіть знаю чому: мені більше імпонують люди з незламаною волею, які завжди вдосконалюються лише за власним бажанням і без стороннього втручання. Тобто, отака екстремальна віра у природність всього.
  
  На черзі - Eyes Wide Shut, теж Кубрика. Хоч дивитися на Ніколь Кідмен у мене найчастіше асоціювалося з терміном "антизадоволення".
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2006.03.12 | Сергій Кабуд

    шедевр, шо сказати(-)

  • 2006.03.12 | Mary

    цікаво

    Andriyp пише:
    > На черзі - Eyes Wide Shut, теж Кубрика. Хоч дивитися на Ніколь Кідмен у мене найчастіше асоціювалося з терміном "антизадоволення".
    
    Ти ше не бачив цього??? Тоді подивися, цікавлять твої враження . Хоч знавці мені казали, що книжка набагато краща, тобто що фільм порівняно з книжкою - примітив. Ну але це здається якраз "зоряний фільм" подружньої пари кідман-круз, де в чому певно і пророчий щодо їх майбутнього . Мені вони обидвоє в цьому фільмі подобаються.
    
    А щодо Кідман, то вона ІМНО дура дурой, але як акторку я її поважаю, от хоч би за мій улюблений "human stain", який, здається, особливого антизадоволення в тебе не викликав .

  • 2006.03.13 | Sych

    Мудота як на мене. Як і Eyes wide shut Рекомендую не дивитись(-)

    .

  • 2006.03.29 | Shooter

    Re: A Clockwork Orange (1971) - вразило (до речі, Оскар-номінант)

    Andriyp пише:
    
    > На черзі - Eyes Wide Shut, теж Кубрика. Хоч дивитися на Ніколь Кідмен у мене найчастіше асоціювалося з терміном "антизадоволення".
    
    Фільм цікавий, але не з "ряду геть виходячий"
    
    Щодо Кідмен - дарма...Догвіль - вона брілліант. Та й в нормальних фільмах (Human Stain, наприклад) - теж вєсьма.

• 2006.03.27 | Сергій Кабуд

  Sky Captain and the World of Tomorrow

  kazkove красиве і цікаве

• 2006.03.27 | Георгій

  "V" for Vendetta (-)

  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2006.05.14 | Пані

    Нарешті подивилася - V for Vendetta 9/10

    Фільм - супер! В якомусь відношенні (змістовному) набагато цікавіший за Матрицю. Абсолютний must see для всіх громадянських активістів та дослідників суспільних процесів.
    
    Якби цей фільм вийшов років за 3-4 до того, то міг би стати одкровенням в Україні, а так... в нас можна сказати фаза "підпалу Парламенту" вже пройшла, наступної чекати скоро - малореалістично.
    
    Було б цікаво обговорити метафоричний ряд цього фільму. Сподіваюся, зробимо це, як більше народу подивиться. Воно вже є в нас на ДВД в продажу.
    
    9, а не 10, тому, що фільмові власне бракує хоча б натяків на майбутнє, він закінчується як мелодрами "весіллям", а хотілося б, щоб глядачі замислювалися над питанням - "а що буде далі"? Бо ми, наприклад, зараз і живемо в періоді "далі", а дуже багато людей ментально застигли в останній сцені фільму.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2006.05.29 | Хома Брут

      Re: Нарешті подивилася - V for Vendetta 9/10

      Пані пише:
      > Фільм - супер! В якомусь відношенні (змістовному) набагато цікавіший за Матрицю. Абсолютний must see для всіх громадянських активістів та дослідників суспільних процесів.
      
      Кіно дійсно має 8,2/10.
      
      Не знаю про "змістовність", вона ж "виховальна вартість" , а в мистецькому сенсі воно НМД гірше матриці. Особливо якщо сприймати за чисту монету змістовність, яку мають вивчати активісти.
      
      http://www2.maidan.org.ua/n/culture/1142985766
      
      Очевидці сказали, що в Англії опудало Фокса досі палять на повному серйозі. Не люблять типу...

  • 2006.08.09 | Sych

    НМД, фільм простенький, слабенький та дурненький + пропаганда

• 2006.04.08 | Sych

  "It's All Gone Pete Tong" UK / Canada 8.5/10

  Абсолютно уматовий фільм. Про глухого... ДіДжея. Серйозно. Взяв фільм як довісок до інших, але він виявився ду-у-уже класним.
  
  У фільмі все чудове: історія (базована на реальних фактах), динаміка, операторська та акторська робота; головний актор заслуговує на якусь серйозну нагороду. Важко повірити що то грає актор, а не реальний герой. Фільм "дивиться" на одному диханні.
  
  ДУЖЕ РАДЖУ. 8.5/10

• 2006.04.09 | Englishman

  Город Зеро Шахназарова

  В последний раз этот фильм я посмотрел, можно сказать, в глубоком детстве (почти 17 лет назад), и даже тогда он меня поразил своей нарочитой абсурдностью. Естественно, в том возрасте мне было трудно сфомулировать главную мысль режиссера- сюжетная линия фильма для меня была слишком аморфной и нелогичной. Недавно я случайно пересмотрел этот фильм, и крепко удивился прозорливости его создателей. В 1988 году, в пору расцвета перестройки и повсеместного энтузиазма вызванного горбачевскими рефорами, они смогли предугадать иллюзорность большинства изменений. Россия, живущая в остановившейся реальности города Зеро, так и не смогла убежать из прошлого, не смотря на формальное приятие некоторых культурных и материалистических атрибутов Запада.

• 2006.04.12 | Sych

  Trainspotting (UK) 8/10

  Красний фільм про наркоманів. Важкуватий, птавда. В головній ролі Еван МакГрегор. Номінувався на Оскара.
  
  "Must see" для тінейджерів. Щоб дурь з голови вишибло раз і назавжди До речі, мені тут прийшла ідея зробити колєкцію фільмів для тінейджерів, так оцей нумеро уно. Другий - It's All Gone Pete Tong. Для підняття духа.
  
  Рекомендую. 8.2 з 10 баллів.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2006.04.12 | Георгій

    Дуже своєрідний і хороший фільм...

    ... хоча дійсно важкуватий. Ще є також британський фільм приблизно тих самих років (десь так 1995-6), "Shallow Grave." Там, правда, вже не про тінів, а про дорослих молодих ("young adults"). Нібито побутова історія, але сюжет зненацька робиться дуже страшним, і теж повно натуралізму, як і у "Trainspotting."
    
    А якої Ви думки про "Lock, Stock, and Three Smoking Barrels?" (Режисер, до речі, рідний чоловік Мадонни
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2006.04.12 | Sych

      Фільм просто феномінальний! Єдине, актори могли б більш

      артикульовано балакати, а то я не вловив майже третину діалогів До речі, думаю що саме тому було знято Snatch - щоб північноамериканцям зрозуміліше було та й щоб подивилися на улюблений фейс Брада Піта. А так стилистика обох фільмів дуже схожа. Чесно кажучи, Snatch мені трошки більше подобається.
      
      Summary: It rocks, man! 8.2/10

• 2006.04.17 | Andriyp

  Der Krieger und die Kaiserin / The Princess and the Warrior

  Як Вам сподобався Lola rennt, то цей фільм для Вас. Франка Потенте також не розчаровує.
  
  Опис вражень: спочатку думаєш, а чи не "переключити канал" (бо починається все у вар'ятському шпиталі і деколи продовжується там), але фарби і майстерна зйомка все ж стримують.
  Але далі вже не можеш відірватися від перегляду.
  
  Фільм запам'ятається надовго.
  
  (Дивився з німецьким саундтреком і англійськими титрами)
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2006.04.17 | Mary

    таки подивився - молодець

    я цей фільм позичила в Шона - мені сильно сподобався і батькові моєму також... Тільки в мене зовсім не було суперечливих вражень, тобто сподобалося все від самого початку - бажання виключити не було взагалі... А шпитальні сцени - то ж власне весь смак. Чимось нагадує мені "six feet under" - якщо ти його дивишся. Тобто власне деяка "ненормальність", чи краще сказати дивакуватість героїв, продиктована специфікою середовища, в якому вони виросли контрастує із абсолютною "нормальнітю" почуттів, ба навіть більшою їх людяністю (якоюсь такою простотою, відвагою і витривалістю, але разом із тим скромністю) - і це загострення людяності власне і продиктоване особливістю цього, м'яко кажучи, незвичного середовища.
    
    Ще цей фільм власне тим чимось нагадує той фільм, про який ми колись-то недавно розмовляли - як чувак виростає в притулку, де вчиться лікарського ремесла в лікаря-морфініста, потім їде мандрувати, якась там яблучна ферма, чорна сім'я де батько розбестив дочку і потім застрелився, коханка, до якої повертається з чоловік-інвалід, і т.д. - не пригадую, як той фільм називався. От тільки в цьому фільми було шось таки хворобливо-патологічне, і воно тільки підсилилося і підтвердилося тим, що чувак в кінці кінців не здатний жити в нормальному світі, і повертається (можна сказати, - втікає) назад до притулку, в той час як у "Воїні і княгині", навпаки, герої успішно вирішують кожен свою проблему, і можуть вирушити в світ, тобто в майбутнє.
    
    > (Дивився з німецьким саундтреком і англійськими титрами)
    
    А шо, є в бібліотеці, чи ти з інтернету стягнув?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2006.04.18 | Andriyp

      Звідки суперечливі враження

      Справа у тому, що перед тим ми намагалися дивитися It's All Gone Pete Tong, про глухого діджея (який глухим став від роботи і поганих звичок). Оскільки той фільм був досить специфічний, з великою кількістю наркоти, віскі і блюванням час від часу, то, через присутність серед нас Авґустіни, якій на це дивитися з деяких причин не подобається, ми мусили "переключити канал" на цей фільм.
      
      Mary пише:
      > я цей фільм позичила в Шона - мені сильно сподобався і батькові моєму також... Тільки в мене зовсім не було суперечливих вражень, тобто сподобалося все від самого початку - бажання виключити не було взагалі... А шпитальні сцени - то ж власне весь смак. Чимось нагадує мені "six feet under" - якщо ти його дивишся. Тобто власне деяка "ненормальність", чи краще сказати дивакуватість героїв, продиктована специфікою середовища, в якому вони виросли контрастує із абсолютною "нормальнітю" почуттів, ба навіть більшою їх людяністю (якоюсь такою простотою, відвагою і витривалістю, але разом із тим скромністю) - і це загострення людяності власне і продиктоване особливістю цього, м'яко кажучи, незвичного середовища.
      
      Про людяність дуже згоден.
      
      >
      > Ще цей фільм власне тим чимось нагадує той фільм, про який ми колись-то недавно розмовляли - як чувак виростає в притулку, де вчиться лікарського ремесла в лікаря-морфініста, потім їде мандрувати, якась там яблучна ферма, чорна сім'я де батько розбестив дочку і потім застрелився, коханка, до якої повертається з чоловік-інвалід, і т.д. - не пригадую, як той фільм називався. От тільки в цьому фільми було шось таки хворобливо-патологічне, і воно тільки підсилилося і підтвердилося тим, що чувак в кінці кінців не здатний жити в нормальному світі, і повертається (можна сказати, - втікає) назад до притулку, в той час як у "Воїні і княгині", навпаки, герої успішно вирішують кожен свою проблему, і можуть вирушити в світ, тобто в майбутнє.
      >
      > > (Дивився з німецьким саундтреком і англійськими титрами)
      >
      > А шо, є в бібліотеці, чи ти з інтернету стягнув?
      
      Є, але все одно стягнув (звичка)
      (зараз ще думаю дати можливість іншим його побачити )

• 2006.04.17 | Andriyp

  Everything is Illuminated

  Фільм частково про Україну, зокрема про Одесу і деяких її жителів.
  
  Коротко: молодий американський гебрей їде до України, щоб розшукати жінку, яка врятувала його діда під час 2-ї Світової. Там він подорожує з 2-ма одеситами.
  
  Що сподобалося:
  фільм прикольний, ні у одному фільмі ще не доводилося бачити типового "парубка у білих спортивних штанах, з кількома золотими ланцюгами на шиї і у КЕПЦІ".
  половина діалогів - російською, деякі навіть українською.
  
  Що не сподобалося:
  чергове смакування холокосту (того, що "6-ти мільйонів"), з деякими натяками, що українці у ньому винні. Але оскільки то не через весь фільм, то якось можна від того абстрагуватись.

• 2006.04.17 | Sych

  Donnie Darko 8/10

  Досить старий фільм (2001 ) але дуже класний. Про хлопця-шизофреніка.
  
  По стилю - щось на кшталт фільмів Лінча (David Lynch: Mulholland Dr., Lost Highway) але "без претензій". Тобто полівняно з іншими фільмами цього жанру, він якийсь простий, чи що. Але саме це мені й сподобалось.
  
  Зауважу, що цей фільм викручує мізки не гірше ніж Mulholland Dr
  
  Дуже раджу. 8.3/10 на imdb.com - вартий кожного бала.

• 2006.04.21 | Andriyp

  Easy Six (2003)

  aka "Easy Sex"
  
  Професор їде на конференцію у Лас Вегас. Друг його просить допомогти знайти його доньку. Він знаходить. (Далі не розповідаю, щоб не псувати кайф). Зачіпається тема про людяність і про "нормальності" і "ненормальності" у сучасному суспільстві.
  
  фільм однозначно вартий більше ніж 5.4/10 зірочок на imdb.com. Класна гра акторів. Кадри може не настільки вражаючі, як у Тома Тиквера, але все ж цікаві по-своєму. Ще: формат 4:3, що зараз рідкість, і що на відповідному екрані з діагоналлю 2 метри виглядало супер.

• 2006.04.21 | Englishman

  City of God (2003)

  Фільм нє для слабонєрвних (готовність його дивитися можна перевірити вступним епізодом з куркою, якій відрубали голову), але абсолютно потрясний. Дуже динамічний сюжет і фантастична режисерська робота.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2006.04.22 | Nemesis

    Він же Cidade de Deus? Про бразильські бідні райони?

    Якщо це він, то мені не дуже сподобався - характери взагалі непророблені, одномірні, фанера-фанерою.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2006.04.22 | Englishman

      так, це він

      Одномірні? Я б так сказав: гранично реалістичні. Турбує те, що в усій своїй жахливості характери сприймаються як щось буденне. Тобто люди все більше перестають сприймати насильство, як велику проблему.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2006.04.23 | Nemesis

        Мені не сподобався.

        Englishman пише:
        > Одномірні? Я б так сказав: гранично реалістичні.
        
        Це дивлячись з чим порівнювати. Звичайно, що після голодного голівудського пайка і цей фільм мабуть є святом.
        
        >Турбує те, що в усій своїй жахливості характери сприймаються як щось буденне.
        
        Це режисер може так пробує, але ІМХО йому це не вдається (не знайомий з темою?). Мені набагато більше сподобався його фільм Domésticas.
        
        >Тобто люди все більше перестають сприймати насильство, як велику проблему.
        
        Люди ніколи не сприймали насильство як велику проблему. Люди сприймають насильство як велику проблему лише коли це стосується їх особисто.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2006.04.24 | Сергій Кабуд

          там нефігова еротика

          і ще пару моментів, але дійсно воно не є шедевром. Навіть Аморес Перес краще.
          А насправді шо я,
          тре людям порадити дивитися Альмодавара, при чому все підряд:
          
          http://allmovie.com/cg/avg.dll?p=avg&sql=2:79410~C
          
          2006 Volver
          aka Return (Eng. Translation title) Director
          2004 Epreuves d'Artistes [doc]
          aka Words In Progress (Eng. Translation title) Archival Appearance [Starring]
          2004 The Holy Girl
          aka La Niсa Santa (Original Foreign title) Executive Producer
          2004 Bad Education
          aka La Mala Educaciуn (Original Foreign title) Director / Screenwriter
          2004 Je T'Aime... Moi Non Plus [doc] Participant [Starring]
          2003 My Life Without Me
          aka Mi vida sin mi (Original Foreign title) Executive Producer
          2002 Talk to Her
          aka Hable con Ella (Spanish title) Director / Screenwriter
          1999 All About My Mother
          aka Todo Sobre Mi Madre (Original Foreign title)
          aka Tout sur ma mиre (French title) Director / Screenwriter
          1997 Live Flesh
          aka Carne Trйmula (Original Foreign title)
          aka En Chair Et En Os (French title) Director / Screenwriter
          1995 The Flower of My Secret
          aka La Flor de Mi Secreto (Original Foreign title) Director / Screenwriter
          1993 Accion Mutante
          aka Mutant Action Producer
          1993 Kika Director / Screenwriter
          1991 High Heels
          aka Tacones Lejanos (Original Foreign title)
          aka Talons Aiguilles (French title) Director / Screenwriter
          1991 Truth or Dare [doc]
          aka In Bed with Madonna (U.K. title)
          aka Madonna: Truth or Dare (U.S. title) Participant
          1990 Tie Me Up! Tie Me Down!
          aka Бtame! (Original Foreign title) Director / Screenwriter
          1988 Women on the Verge of a Nervous Breakdown
          aka Mujeres al Borde de un Ataque de Nervios (Original Foreign title) Director / Screenwriter / Producer
          1986 The Law of Desire
          aka La Ley del Deseo (Original Foreign title) Actor / Director / Screenwriter
          1986 Matador Director / Screenwriter
          1984 Dark Habits
          aka Dark Hideout
          aka Entre Tinieblas (Original Foreign title) Screenwriter / Director
          1984 What Have I Done to Deserve This?
          aka їQuй He Hecho Yo Para Merecer Esto? (Original Foreign title) Director / Screenwriter
          1982 Labyrinth of Passion
          aka Laberinto de Pasiones (Original Foreign title)
          aka Labyrinth of Passions 1980 Pepi, Luci, Bom y Otras Chicas del Montуn
          aka Pepi, Luci, Bom
          aka Pepi, Luci, Bom and Other Girls on the Heap
          aka Pepi, Luci, Bom and the Other Girls
          aka Pepi, Luci, Bom and Other Girls Like Mom
          згорнути/розгорнути гілку відповідей

          • 2006.04.24 | Englishman

            шедевр не шедевр,

            але в декілька "top 10 films of all time" lists цей фільм потрапив. Так що нехай люди дивляься і самі вирішують.

          • 2006.09.14 | Боровик

            Re: там нефігова еротика

            Сергій Кабуд пише:
            > і ще пару моментів, але дійсно воно не є шедевром. Навіть Аморес Перес краще.
            Так, краще, набагато, незрівняно...

• 2006.04.22 | Nemesis

  Відповідь на запитання "звідки око підбите?" Kultlar Vadisi Irak

  Відповідь на запитання "звідки око підбите?", як і обіцяв:
  
  "Імперії Добра" давали копняка, але вона вивернулася.
  .
  
  Kultlar Vadisi (долина вовків) це турецька телевізійна серія про крутий турецький спєцназ, звідти росіяне зідрали свій "Спєцназ" (суцільне ІМХО).
  Kutlar Vadisi Irak це повнометражний фільм про Ірак. Частково базується на справжньому випадку - не початку ІІ Іракської турецький "спєцназ" залетів в іракський Курдистан та нахабно влаштував там собі базу (Турція взагалі дуже давно є членом НАТО та таке інше). Американці вмовили турків здатися та відвезли їх на свою базу з мішками на головах - виявляється для турецьких спєцназівців це ще гірше ніж насрати на голову.
  В романтичном продовженні реала круті як варені яйця турки приїздять в Ірак, щоб розібратися з брехливими американцями та помститися за поругану честь війскових (а ті американців приймали як друзів та "пили разом чай!"- це щось значить, мабуть як ото хліб діліти з рабом).
  Турки заодне наводять трохи порядка - припиняють торгівлю людськими нирками, яку бурно розвернув з сумнозвісної тюрми "Абу Грейб" американський лікар (грає американець Гері Басей http://www.entertainment-news.org/images/full_size/gary-busey-settles-dispute-with-landlord.jpg), довго мучаються, але перемагають монументального Сатану американського командира (грає американець Біллі Зейн! http://www.mtv.pl/uploads/pr/10/14/Billy%20Zane.JPG) та щасливо повертаються до Турції.
  
  http://www.kurtlarvadisiirak.com/

• 2006.04.24 | Георгій

  American Dreamz (-)

• 2006.04.25 | rombarbar

  top 30 IMDB - особисте враження (2000-... )

  Rank Rating Title
  1. 8.8 The Lord of the Rings: The Return of the King (2003)
  
  не моє, хай коментують інші
  
  2. 8.7 The Lord of the Rings: The Fellowship of the Ring (2001) не моє, хай коментують інші
  
  3. 8.7 Cidade de Deus (місто бога) (2002)
  
  фільм непоганий, але рейтинг як на мене якно завищений, можливо беспечних американців просто вразила кількиість безпределу в не дуже далекій бразилії, я б дав 7
  
  4. 8.6 The Lord of the Rings: The Two Towers (2002)
  
  див 1 і 2
  
  5. 8.6 Memento (2000)
  
  хороший фільм з нестандартною сюжетною лінією, раджу подивитися, але не належить до must. я б дав 7,2
  
  6. 8.5 Fabuleux destin d'Amélie Poulain, Le (2001)
  
  фільм для рослабону, якщо хочете запросити дівчину старшого шкільного або молодшого університетського віку на фільм, хороший варіант
  
  7. 8.5 Untergang, Der (2004)
  
  не бачив
  
  8. 8.5 Eternal Sunshine of the Spotless Mind (2004)
  
  фільм абсолютно переоцінений, розтягнутий, і зовсім непереконливий
  джим кері в серйозній ролі....
  
  9. 8.4 Hotel Rwanda (2004)
  
  тільки збираюсь дивитися
  
  10. 8.4 Sen to Chihiro no kamikakushi (2001)
  
  аніме не моє
  
  11. 8.4 The Pianist (2002)
  
  чергова експлуатація теми голокосту, оскар виключно через тему, не дали б - образили б. крім того надто довгий. я б дав 6,5
  чому не знімають про інші геноциди,
  
  12. 8.4 Requiem for a Dream (2000)
  
  фільм вразив, хоча я його бачив роки чотири тому назад, не знаю якаб була реакція зараз. можна занести до категорії фільмів які необхідно подивиться якщо взагалі цікавишся кіном.
  
  13. 8.3 Million Dollar Baby (2004)
  
  цікава спроба від Клінта Іствуда зняти серйозний фільм, але надто вже
  спрямована на то щоб виклакати в глядача почуття жалості, не вражає, на запамятовується, я б дав 6,5
  
  14. 8.3 Sin City (2005)
  
  одний словом - фуфло, море крові, гори трупів. не тратьте часу.
  
  15. 8.3 The Incredibles (2004)
  
  хороший мультфільм що називається для всієї сім"ї, добре щоб рослабитися
  
  16. 8.2 Crash (2004)
  
  високий рейтинг цього фільму мене просто бісить, як і оскар який йому абсолютно незаслужено дали. весь фільм тягнуть резину. я розумію що в
  америці типу проблеми з расизмом, але всі ці проблеми можна було показати більш переконливо і вражаюче. через пару місяців не можу толком згадати про що фільм...
  
  17. 8.2 Batman Begins (2005)
  
  не бачив
  
  18. 8.2 Kill Bill: Vol. 1 (2003)
  
  не бачив
  
  19. 8.2 Donnie Darko (2001)
  
  фільм не зрозуміло про що, тобто вроді зрозуміло не ясно тільки який в нього message. я б дав 6,5
  
  20. 8.2 Finding Nemo (2003)
  
  не дуже, не дуже навіть як для мультфільму, мальовано не зле (вже навчилися гарно). а змісту не хватає. тільки для дитячого вжитку
  
  21. 8.2 Oldboy (2003)
  
  фільм жострокий, але цікавий, задіває, запамятовується, з рейтингом згоден
  
  22. 8.1 Kill Bill: Vol. 2 (2004)
  
  по великому рахунку мочиловка, можу десь трошки тарантіно проглядується, але не дуже. моя оцінка 6,4
  
  23. 8.1 Wo hu cang long (2000)
  
  літають і бються, можна подивитися для загального розвитку. якщо хочеться подивитися фільм такого питу то я радив Ying xiong (герой)(на 26 місці)
  
  24. 8.1 Amores perros (2000)
  
  фільм про те яке життя не справедливе, а хто сумнівається??? можне переглянути при нагаді, щоб спеціально за ним шукати.... я б не радив
  
  25. 8.1 Before Sunset (2004)
  
  кіно для прищавих підлітків, гавно. сльозлива романтика
  
  26. 8.0 Ying xiong (2002)
  
  цікаво зроблений фільм з цікавою історією, раджу
  
  27. 8.0 Gladiator (2000)
  
  фільм з разраду "лягайте спати", довго. хоча можвило і красиво в плані пейзажів, боїв, і т д. фільми к раселлом кроу як правило нудні, може за винятком Romper Stomperю я б дав 6,5
  
  28. 8.0 Cinderella Man (2005)
  
  по великому рахунку теж саме що і 27 за винятко й відсутності пейзажів
  
  29. 8.0 Finding Neverland (2004)
  
  фільм одного розливу з BigFish. типу треба вірити в свою мрію, чарівне поруч, і т д. не серйозно. хоча знову з таки якщо нечо кращого нема то можна дивитися
  
  30. 8.0 Bom yeoreum gaeul gyeoul geurigo bom (2003)
  
  ще не бачив, але вже маю сд, хоча наврядчи чогось нового можна сподіватися від кідука, мабуть дуже спокійно
  
  
  одним словом не так вже й багато фільмів які котується є дійсно хорошими...
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2006.04.25 | Георгій

    Re: top 30 IMDB - особисте враження

    rombarbar пише:
    >
    > 8. 8.5 Eternal Sunshine of the Spotless Mind (2004)
    > фільм абсолютно переоцінений, розтягнутий, і зовсім непереконливий джим кері в серйозній ролі....
    (ГП) Перепрошую, тут я не згідний. Мене цей фільм переконав, і Керрі теж. Іноді суто комедійні актору чудово грають серйозні ролі - згадайте Ролана Бикова і Юрія Нікуліна в "Андрії Рубльові."
    
    > 14. 8.3 Sin City (2005)
    > одний словом - фуфло, море крові, гори трупів. не тратьте часу.
    (ГП) Я зовсім не згоден. Фільм на любителя, але дуже цікавий. Море крові і трупів тому, що це такий жанр (чорний постмодерністський комікс). Я з величезним задоволенням і зовсім без ніякої жалості до тих, з кого тече ця дуже несправжня "кров" дивлюся такі фільми, так само як і тарантінівські (окрім "Reservoire Dogs"). А от фільми типу "Home Alone" мене дійсно вражають своєю тупою жорстокістю. Коли ангелоподібний Маколей Калкін пече злодієві лисину ацетиленовою лампою, мені боляче, противно, і страшно.
    
    > 16. 8.2 Crash (2004)
    > високий рейтинг цього фільму мене просто бісить, як і оскар який йому абсолютно незаслужено дали. весь фільм тягнуть резину. я розумію що в америці типу проблеми з расизмом, але всі ці проблеми можна було показати більш переконливо і вражаюче. через пару місяців не можу толком згадати про що фільм...
    (ГП) Тут я повністю з Вами.

  • 2006.05.02 | Сергій Кабуд

    Повністю згоден з всіма рецензіями

    IMDB рейтіловка є прищавим відзеркаленням сучасного масового інтернет дітсадку.
    
    Набагато краще рейтують ці: allmovie.com.
    
    
    ось наприклад:
    
    http://www.allmovie.com/cg/avg.dll?p=avg&p=avg&sql=M2199&orig=/root/amg/mov_top.html
    
    1990s
    
    
    Major Films
    Rating Year Title Director
    1999 Being John Malkovich Spike Jonze
    1998 Rushmore Wes Anderson
    1997 Titanic James Cameron
    1997 The Sweet Hereafter Atom Egoyan
    1996 Scream Wes Craven
    1996 Breaking the Waves Lars von Trier
    1996 Fargo Joel Coen
    1995 Babe Chris Noonan
    1994 Trois Couleurs: Rouge Krzysztof Kieslowski
    1994 Pulp Fiction Quentin Tarantino
    1993 Short Cuts Robert Altman
    1993 The Piano Jane Campion
    1993 Schindler's List Steven Spielberg
    1992 Unforgiven Clint Eastwood
    1991 Thelma & Louise Ridley Scott
    1991 Terminator 2: Judgment Day James Cameron
    1991 Slacker Richard Linklater
    1991 The Silence of the Lambs Jonathan Demme
    1992 Reservoir Dogs Quentin Tarantino
    1991 Raise the Red Lantern Zhang Yimou
    1992 Malcolm X Spike Lee
    1992 Howards End James Ivory
    1990 GoodFellas Martin Scorsese
    1992 The Crying Game Neil Jordan
    1991 Boyz 'N the Hood John Singleton
    1999 Magnolia Paul Thomas Anderson
    1999 Three Kings David O. Russell
    1999 American Beauty Sam Mendes
    1999 Election Alexander Payne
    1998 Out of Sight Steven Soderbergh
    1997 Hana-Bi Beat Takeshi Kitano
    1997 L.A. Confidential Curtis Hanson
    1996 Lone Star John Sayles
    1995 Seven David Fincher
    1995 Clueless Amy Heckerling
    1994 Heavenly Creatures Peter Jackson
    1994 Before the Rain Milcho Manchevski
    1995 Safe Todd Haynes
    1994 Speed Jan de Bont
    1994 Four Weddings and a Funeral Mike Newell
    1993 Ruby in Paradise Victor Nuсez
    1990 Longtime Companion Norman Rene
    1993 Groundhog Day Harold Ramis
    1998 Run Lola Run Tom Tykwer
    1998 There's Something About Mary Bobby Farrelly
    1997 The Ice Storm Ang Lee
    1997 Chasing Amy Kevin Smith
    1994 Ashes of Time Wong Kar-Wai
    1990 La Femme Nikita Luc Besson
    1990 Pretty Woman Garry Marshall
    1992 Basic Instinct Paul Verhoeven
    1993 Sleepless in Seattle Nora Ephron

  • 2006.05.13 | Nemesis

    Der Untergang

    Передмова.
    
    Цей фільм чомусь закінчується документальним виступом колишньої особистої секретарки Адольфа Гітлера Траудль Юнге (померла в 2002 році), яка помилково весь фільм зветься "фройлян" тоді коли насправді вона вже була "фрау", себто була заміжем з 1943 року (почала працювати секретаркою в 1942, значить здибала свого Ганса-Германа десь на діскотеці прямо в бункері фюрера). Юнге це прізвіще її чоловіка Ганса-Германа Юнге, офіцера СС, який загинув в 1944 році на фронті, а дівоче її прізвище Гумп.
    Це мене одразу показало, що це фільм лише "за мотивами подій", хоча натякає на якусь ледь не документальність (і такий ляпсус з героїнею! ужоснах!).
    
    Основна частина.
    
    Фільм зроблено з німецькою "грюндлікгайт", дуже професійно. Можна відчути атмосферу Берліна 1945 року - кінець "1000 літнього Райха" (NB: 1000 років за 22 роки! оце темп! головного Стахановця всіх часів та народів звали насправді Адольф Гітлер, в дівоцтві Шікльгрубер), "дер унтерганг" німецькою значить "падіння", "провал".
    Фільм знято з понтом з точки зору наївної секретарки Траудль (як виявилося "де вони були коли я була фройлян?" якщо згадати старий анекдот), що додає жару - немовби розвалюється не лише "райх", а і невинна віра в стилі "комсомолка-активистка-спортсменка та Лідер".
    Деякі сцени просто вбивають 100% схожістю з СССР, дикий активізм шмаркачів з гітлерівськіх піонерів "ми воюватимемо за Батьківщину до останньої людини", коротше "Хай живе maіn steіn Гудеріан і рідний Гітлєр, фашистська батьківщина хай цвіте!"("Павлік Морозов" ©Лесь Подерв'янський). Але тепер 100% серйозно!
    Я навіть собі колись ДВД купив, щоб посмакувати при нагоді пару разів.
    Весь час мучає загадка: люди як люди, але як же вони втнули докотитися до такого???? Загадкова німецька душа...
    Якщо зтисло, то цей фільм показує дійсно останні дні Другої Світової в Європі, з реконструкцією інтер'єрів бункера Гітлера.
    Гітлер вже втратив звязок з реальністю, жонглює номерами та назвами розбитих війскових частин, а перелякані генерали лише лупають очами та сцуть навіть хрюкнути. Найбойовий крицевий довбойобний сміливець-генерал, свіженький з передової, ріже їм прямо в очі: "чому ж ви Фюреру не скажете правду?", а той Фюрер вже історією злитий...
    Мене особисто сподобався момент, коли викликають лікаря, щоб той проконсультував як краще за передовою наукою стрілятися (щоб не вийшло, як з кучмівським міністром внутрішніх справ ), з ним приходить медсестра, яка при виді Гітлера починає сцяти окропом та кричати "Наш Фюрер, веди нас до перемоги, а ми всі, як одна людина, підемо за тобою!!!" Абассаца! Вони - заручники Гітлера, Гітлер - заручник своїх заручників, процеси взаємно підсилюються, єдиний вихід - отруту розкусити та водночас стріляти в скроню.
    Перед стрілянням сюрреалістичний розпис Адольфа Гітлера та Єви Браун бюрократом з їхнього ЗАГСу:
    -Чи є наречений арійцем?
    -Так.
    -Чи можна мені перевірити запис про це в паспорті?
    Ахуїлий Геббельс (свідок) потихеньку штовхає бюрократа:
    - Це ж Фюрер!
    Мені фільм сподобався.
    
    Післямова.
    
    Мене все було цікаво, на основі чого писався сценарій? Явно це був свідок з внутрішнього кола "Третього Райха", але явно не Траудль Юнге, або мемуари Траудль Юнге були ЩЕ одним джерелом натхнення авторів картини. І абсолютно випадково я взнав, що це було на основі книги пана Юхіма Феста перекладача Альберта Шпєра в Нюрнберзі та потім особистого друзяки придворного архітектора Гітлера (20 років відсидів, вийшов в 1966, помер в 1981), себто фактично на основі спогадів самого Шпєра, бо сам Фест ніколи не був навіть поруч з бункером Гітлера. Звідти в фільмі посеред хаоса та розвала з'являється дуже спокійний Шпєр в красивих нових синіх галіфе та ріже Гітлеру в очі правду-матку: не буду я палити Німеччину, пішов би ти нахутор! Гітлер зі злості ламає олівець, а Шпєр красиво ходить екраном туди-сюди пару хвилин, заспокоює дівчат та зникає.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2006.05.14 | Andriyp

      If you like this title, we also recommend... Schindler's List(-)

      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2006.05.14 | Nemesis

        Попробуйте це.

        Ви даєте безцінні поради, коли мені знадобиться порада, я обов'язково до Вас звернусь.
        
        
        Дуже допомогає давати поради тоді, коли вони потрібні:
        
        http://img254.echo.cx/img254/184/klinika030tc.jpg
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2006.05.14 | Andriyp

          Почитайте рецензію на фільм на imdb.com і поводьтеся чемно(-)

          згорнути/розгорнути гілку відповідей

          • 2006.05.15 | Mary

            не звертай на нього уваги, і не давай йому порад

            по-перше, не звертай уваги на його хамство - він отролілий.
            
            по-друге, дійсно не давай йому банальних порад - якщо він ше не бачив списку шіндлера (а я підозрюю, що бачив, бо його та тематика цікавить) - то дивитися його вже не буде, бо воно здається не той тип фільмів які йому подобаються.
            він все-таки оригінал, а не обиватель, хоч і отролілий .

          • 2006.05.16 | Nemesis

            Я дивився цей фільм Спілберга в прошлому столітті, спасибі.

            Порекомендуйте мені ще якісь фільм:
            
            "Броненосец Потемкін",
            "The Longest Day",
            "Guns of Navarrone",
            "А зорі здєсь тіхіє",
            "A Bridge Too Far",
            "Enemy At the Gate",
            "Saving private Ryan"
            "Where Eagles Dare"
            О, о! забув! "The Bridge on the River Kwai", зовсім новий!
            
            Я їх теж ще не бачив! Мені вони ПОВИННІ сподобатися, бо так каже інтернет-сторінка часописа "Птюк"! Якщо не Ви, то хто ж мені допоможе?

  • 2006.05.15 | Пані

    В мене вийшло 10 з 50 (top 50 2000х років)

    2000 (Бачила 20 з 50)
    
    Сподобалося. Згодна з оцінками.
    
    1. 8.8 The Lord of the Rings: The Return of the King (2003)
    2. 8.7 The Lord of the Rings: The Fellowship of the Ring (2001)4. 8.6 The Lord of the Rings: The Two Towers (2002)
    (Всю трилогію схавала тільки на якісній апаратурі, великому екрані та в оригіналі без перекладу. Сприйняття таки дуже залежить від техніки, бо втрачається епічність. До того не могла себе змусити додивитися перший фільм до середини.)
    5. 8.6 Memento (2000) (Фільм про українську ментальність Про нього багато писано на Майдані)
    14. 8.3 Sin City (2005) (Десь вже писала. Зробила собі десктоп з кадрів фільму.)
    18. 8.2 Kill Bill: Vol. 1 (2003) (Теж писала на форумі раніше)
    20. 8.2 Donnie Darko (2001) (Глибока притча про долю та спроби її змінити)
    22. 8.1 Kill Bill: Vol. 2 (2004) (Сподобалося більше, наж перша частина. Особливо сцена з видряпуванням з труни).
    36. 7.9 V for Vendetta (2005) (Написала вище в гілці. )
    37. 7.9 Bom yeoreum gaeul gyeoul geurigo bom (2003) (Йшло по ТБ як "Чотири сезони", дуже красивий фільм та дуже філософський, це для очей та голови одночасно)
    
    Нейтральне враження, тобто подивилася один раз без відрази і без бажання колись ще дивитися в майбутньому. Мої оцінки цим фільмам на 1-2 бали нижче, ніж на imdb).
    
    6. 8.5 Fabuleux destin d'Amelie Poulain, Le (2001)
    8. 8.5 Eternal Sunshine of the Spotless Mind (2004) (виявилося на цьому фільмі, що Джім Кері може грати не тільки комедійні ролі)
    23. 8.1 Wo hu cang long (2000) (Це Hidden Dragon Crunching Tiger, кіно суперове за трюками та краєвидами, зміст краще в голову не брати
    26. 8.0 Gladiator (2000)
    27. 8.0 Ying xiong (2002) ("Герой" з Джетом Лі, майже те, що 23)
    32. 8.0 Mystic River (2003)
    33. 8.0 Hable con ella (2002)
    34. 8.0 Big Fish (2003)
    41. 7.9 Snatch. (2000)
    
    Взагалі не пойняла за що такі оцінки і нафіга оце дивитися? Про що оце кіно????
    16. 8.2 Crash (2004)
    
    
    Яких фільмів на мою думку в списку бракує
    
    A Beautiful Mind (2001)
    Danny the Dog (2005)
    Dogville (2003)
    The Last Castle (2001)
    Vanilla Sky (2001)

  • 2006.05.15 | rombarbar

    чого не хватає

    перше що приходить на думку,
    не хватає в списку
    
    Dogville, однозначно непересічний фільм
    
    Man without the past.
    найкращий фільм Акі Каурізмякі. хто не бачив дуже раджу, золота пальмова гілка канн за кращий фільм 2002 року, кращу жіночу роль, і кращу роль у виконнанні тварини (виявляється і теке є).
    
    24 hour party people. чи не найкращий фільм британського кінематографу за останній час.
    
    згадаю, додам ще
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2006.05.15 | Сергій Кабуд

      цікаво, а на мій смак все з списку - попса(-)

      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2006.05.15 | rombarbar

        запропунуйте своє

        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2006.05.15 | Сергій Кабуд

          тут вже є мого на кілька років переглядів:

          just for you:
          
          http://allmovie.com/avg_qbrowse.html
          
          pick any category

      • 2007.01.24 | Пан Коцький

        Ось Вам не попса

        Або майже все не попса. Це згідно британського журналу "Sight and Sound".
        
        The Directors' Top Ten Poll:
        http://www.bfi.org.uk/sightandsound/topten/poll/directors.html
        
        1. Citizen Kane (Welles)
        2. The Godfather and The Godfather part II (Coppola)
        3. 8 1/2 (Fellini)
        4. Lawrence of Arabia (Lean)
        5. Dr. Strangelove (Kubrick)
        6. Bicycle Thieves (De Sica)
        6. Raging Bull (Scorsese)
        6. Vertigo (Hitchcock)
        9. Rashomon (Kurosawa)
        9. La Règle du jeu (Renoir)
        9. Seven Samurai (Kurosawa)
        
        The Critics' Top Ten Poll:
        http://www.bfi.org.uk/sightandsound/topten/poll/critics.html
        
        1. Citizen Kane (Welles)
        2. Vertigo (Hitchcock)
        3. La Règle du jeu (Renoir)
        4. The Godfather and The Godfather part II (Coppola)
        5. Tokyo Story (Ozu)
        6. 2001: A Space Odyssey (Kubrick)
        7. Battleship Potemkin (Eisenstein)
        7. Sunrise (Murnau)
        9. 8 1/2 (Fellini)
        9. Singin' In the Rain (Kelly, Donen)

  • 2007.01.24 | Пан Коцький

    Re: top 30 IMDB - особисте враження (2000-... )

    Цікаво, де Ви той список знайшли? А мені IMDB.com ось що показує. Цей список має декілька справжніх шедеврів...
    
    Rank Rating Title Votes
    1. 9.1 The Godfather (1972) 190,481
    2. 9.1 The Shawshank Redemption (1994) 229,498
    3. 8.9 The Godfather: Part II (1974) 107,576
    4. 8.8 The Lord of the Rings: The Return of the King (2003) 173,109
    5. 8.8 Buono, il brutto, il cattivo, Il (1966) 53,240
    6. 8.8 Casablanca (1942) 91,796
    7. 8.8 Schindler's List (1993) 136,106
    8. 8.7 Pulp Fiction (1994) 194,885
    9. 8.7 Star Wars: Episode V - The Empire Strikes Back (1980) 145,479
    10. 8.7 Shichinin no samurai (1954) 49,669
    11. 8.7 One Flew Over the Cuckoo's Nest (1975) 98,893
    12. 8.7 Star Wars (1977) 182,566
    13. 8.7 Rear Window (1954) 58,225
    14. 8.7 The Lord of the Rings: The Fellowship of the Ring (2001) 214,933
    15. 8.6 12 Angry Men (1957) 44,201
    16. 8.6 Raiders of the Lost Ark (1981) 125,365
    17. 8.6 The Usual Suspects (1995) 142,821
    18. 8.6 Cidade de Deus (2002) 55,972
    19. 8.6 Dr. Strangelove or: How I Learned to Stop Worrying and Love the Bomb (1964) 87,766
    20. 8.6 Goodfellas (1990) 100,626
    21. 8.6 The Lord of the Rings: The Two Towers (2002) 170,358
    22. 8.6 Psycho (1960) 73,639
    23. 8.6 Citizen Kane (1941) 81,357
    24. 8.6 C'era una volta il West (1968) 28,998
    25. 8.6 North by Northwest (1959) 49,215
    26. 8.6 Memento (2000) 131,466
    27. 8.5 The Silence of the Lambs (1991) 124,364
    28. 8.5 Lawrence of Arabia (1962) 42,952
    29. 8.5 It's a Wonderful Life (1946) 56,139
    30. 8.5 Sunset Blvd. (1950) 24,683

• 2006.04.25 | rombarbar

  24 Hour Party People

  як на мене суперовий фільм про розвиток музики в манчестері в 70. багато цікавих фактів (фільм базується на реальних фактах)ю дуже раджу для тих кого цікавить не тільки кіно а і музика.

• 2006.05.01 | Георгій

  Love, Ludlow

  Непогана, НМД, ексцентрична комедія (не шедевр і нічого особливо нового, варіації на романтичні теми з постмодерністськими перчинками, але дивитися можна і варто). Режисер Адріенн Вайсс, сценарій Девіда Паттерсона (відомого як продюсер дещо скандального фільму 2003 р. "Секретарка"). ДУЖЕ добре, НМД, зіграна головна жіноча роль (Алісія Горансон у ролі Майри), трохи слабіші чоловічі (Брендан Секстон - Ладлоу і Девід Айзенберг - Реджі). Мені сподобалися жваві, дотепні діалоги і страшенний бруклінський акцент Горансон, який нагадав мені мою улюблену покійну Енн Бенкрофт.

• 2006.05.13 | Shooter

  In America

  Добре (kind) та якісне голівудське кіно. Але голівудське. Хоч і якісне (але, здається, я про це вже згадував). І, виглядає, базоване на тру сторі (печальній).
  
  Для домашньої двд-теки переписувати не став.

• 2006.05.13 | Andriyp

  Broken Flowers (2005)

  Фільм дивилися, бо не було під рукою іншого більш привабливого.
  Але не пожалкували.
  
  Фільм простий, без надто заплутаних сюжетних ліній, і саме цим може деяким естетам не сподобатись.
  Історія про те як [нежонатий] чоловік (Bill Murray) отримує непідписаного листа, у якому йому хтось з його минулих коханок каже, що у нього є 20-річний син, який вирушив у подорож його шукати...
  Змушує задуматись, чи варто повертатися у минуле, що потрібно отримати від життя, як минуле може розвиватись у майбутнє. Задоволення отримали. Рекомендую.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2006.05.15 | Сергій Кабуд

    це шедевр, який в перекладі не катить

    доречі є в EMULE, на дурняк
    
    всім раджу, можу підняти копію. режисера непогано знають мої друзі

  • 2007.01.20 | Shooter

    Ви забули доповнити: саундтрек там просто супер!!!

• 2006.05.16 | Пані

  Мюнхен та Сіріана - краще смакує разом

  Мюнхен Спілберга
  http://imdb.com/title/tt0408306/
  
  Сіріана
  http://imdb.com/title/tt0365737/
  
  Дуже рекомендується дивитися в комплекті з книжкою наших шановних суфіїв "Ісламська ідентичність в Україні".
  
  Обидва фільми про природу, причини та джерела живільної сили ісламського тероризму. Розумна людина може скласти з цього дуже детальну картину цього явища.
  
  Обидва фільми можуть здаватися нуднуватими часом (хоча там дофіга всякого екшену), в обох просто видатні акторські роботи (актора, що грає Авнера в Мюнхені, я його вперше бачила, та Клуні в Сіріані). Обидва фільми дуже ретельно пророблені з точки зору деталей як матеріальних, так і психологічних.
  
  Обидва фільми не є розважальними з будь якої точки зору.
  Ражду тим, хто цікавиться глобальними процесами в цілому та ісламським тероризмом зокрема. Фанатам всяких теорій глобальної змови теж буде дуже цікаво.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2006.05.19 | Sych

    Подивився першу частину вашого коктейлю

    Подивився першу частину вашого коктейлю - Мюнхен. Фільм канєшна з претензіями на адекватність, але ну вже дуже важко Спілбергу не вималювати Мосадовских вбивць як простих людей "с іх чаяніямі і заботамі" та з "угризєніямі совісті". Не кажу вже про такі шедеври, як перше вбивство: стоять два ПРОФЕСІЙНИХ МОСАДОВСЬКИХ КІЛЛЕРА перед переляканою жертвою з взведеними піштолями та питають один одного: "Ну а шо робитимемо далі?" . Ну а якщо навіть ідея фільму (іноді) все ж схиляється до розуміння тіпа "а на хрєна ж це все треба", то тут богоподібна мамочка головного героя зі святейшим лицьом все прояснить - ну тіпа ж все на благо свєтлого будущєго. Ну і, єстєсвєнно, все шикарно приправлене тоннами соплєй - в найкращіх традиціях Спілберга. А, і ще. Тєма ("про природу, причини та джерела живільної сили ісламського тероризму"), на мою думку, якраз зовсім і не розкрита. Натяки, звичайно у фільмі є, але більше показана бойня та чєловєчность простих чєловєков. І ще - фільм затягнутий, хоча і досить цілісний. Карочє - на "вибране",НМД, не тягне. 6.2/10.
    
    
    П.С. Ви, шо, "Трою" не бачили? Ерік Бана там теж грав. Добрий актор. РЕ:
    >актора, що грає Авнера в Мюнхені, я його вперше бачила
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2006.05.19 | Пані

      Re: Подивився першу частину вашого коктейлю

      Sych пише:
      > Подивився першу частину вашого коктейлю - Мюнхен. Фільм канєшна з претензіями на адекватність, але ну вже дуже важко Спілбергу не вималювати Мосадовских вбивць як простих людей "с іх чаяніямі і заботамі" та з "угризєніямі совісті". Не кажу вже про такі шедеври, як перше вбивство: стоять два ПРОФЕСІЙНИХ МОСАДОВСЬКИХ КІЛЛЕРА перед переляканою жертвою з взведеними піштолями та питають один одного: "Ну а шо робитимемо далі?" .
      
      Насправді, це досить реалістично. Я не думаю, що я знала хоч одного мосадівського кілера, а от відрижки КГБ в тій самій професії - знала. От такі вони і є. Джеймсами Бондами від них і не тхне, хіба що коли дівчат вони клеють, то вдають з себе мачо.
      
      > Ну а якщо навіть ідея фільму (іноді) все ж схиляється до розуміння тіпа "а на хрєна ж це все треба",
      
      Для Спілберга - і взагалі для американського мейнстріму це вже великий прорив ІМНО. Бо раніше думки про "на хрена" були єретичними.
      
      > то тут богоподібна мамочка головного героя зі святейшим лицьом все прояснить - ну тіпа ж все на благо свєтлого будущєго. Ну і, єстєсвєнно, все шикарно приправлене тоннами соплєй - в найкращіх традиціях Спілберга. А, і ще. Тєма ("про природу, причини та джерела живільної сили ісламського тероризму"), на мою думку, якраз зовсім і не розкрита. Натяки, звичайно у фільмі є, але більше показана бойня та чєловєчность простих чєловєков.
      
      Може що я взагалі на соплі уваги не звертала, чи сприйняла інакше, бо ці "чєловєчні чєлавєкі" мені здалися досить адекватно зображеними посередностями, яким чомусь в руки дали зброю.
      
      А про джерела - то там досить було навіть не натяків, а ніби прохідних речей - і про підтримку КГБ і ЦРУ, і про повний ідіотизм самої місії по їх зничтоженню, і про палестинців, в яких немає дома. Тобто разом укупі (ще й Сіріаною) я думаю, воно дає повну картину.
      
      > І ще - фільм затягнутий, хоча і досить цілісний. Карочє - на "вибране",НМД, не тягне. 6.2/10.
      
      Я теж 6 поставила.
      
      >
      > П.С. Ви, шо, "Трою" не бачили? Ерік Бана там теж грав. Добрий актор.
      
      Ні, не бачила. Я такі фільми не дуже того. Якщо по теліку буде - тепер подивлюся обов`язково.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2006.05.23 | Сергій Кабуд

        найкраще про арабів : серіали sleeper cell, lost

        Пані пише:
        
        > Насправді, це досить реалістично. Я не думаю, що я знала хоч одного мосадівського кілера, а от відрижки КГБ в тій самій професії - знала. От такі вони і є. Джеймсами Бондами від них і не тхне, хіба що коли дівчат вони клеють, то вдають з себе мачо.
        
        
        Я бачив одного типу шпіона ще у 80х, виїздного, знавця мов, спортсмена, тощо. джеймсобондства було як раз достатньо. Але це був не "синок консула" а дійсно професіонал.
        
        Ще цікаві відгуки про одного з найвидатніших шпіонів, якого міняли на американського льотчика. Він жив в нюйорку, його всі знали. Поводився завжди як душа компанії, веселий, жартував і справляв враження вкрай несерьозного бешкетника. А насправді був найвищого рівня агент. здаєцця він вкрав ядерку. Забув імя, але ти знаєш про кого я.
        
        
        
        >
        > > Ну а якщо навіть ідея фільму (іноді) все ж схиляється до розуміння тіпа "а на хрєна ж це все треба",
        >
        > Для Спілберга - і взагалі для американського мейнстріму це вже великий прорив ІМНО. Бо раніше думки про "на хрена" були єретичними.
        
        Такого тут- дохріна. найкраще- серіал Sleeper cell. є в імулі. раджу на 100%.
        
        Ще цікава серія з lost де йдеться про іракця і його історію.
        
        спілберг взагалі став старим бездарем, нащо витрачати час на попсятник?
        
        
        
        
        > Може що я взагалі на соплі уваги не звертала, чи сприйняла інакше, бо ці "чєловєчні чєлавєкі" мені здалися досить адекватно зображеними посередностями, яким чомусь в руки дали зброю.
        
        насправді тих, шо їм дають зброю, тренують на найвищому рівні, починаючи з ментів. Щодо Мосада- нам би так!
        
        
        
        >
        > А про джерела - то там досить було навіть не натяків, а ніби прохідних речей - і про підтримку КГБ і ЦРУ, і про повний ідіотизм самої місії по їх зничтоженню, і про палестинців, в яких немає дома. Тобто разом укупі (ще й Сіріаною) я думаю, воно дає повну картину.
        >
        > > І ще - фільм затягнутий, хоча і досить цілісний. Карочє - на "вибране",НМД, не тягне. 6.2/10.
        >
        > Я теж 6 поставила.
        
        6- це ціна яку спілберг має заплатити кожному глядачу шоб його комерційне лайно дивилися глядачі і кушалі вбудовану рекламу

    • 2006.05.23 | Сергій Кабуд

      в тих хто в Україні інше сприйняття дійсності

      я вже не перший раз бачу що я їх не розумію може тому і реакція на кіна інша, все ж культура і мистецтво мають регіональну компоненту в їх сприйнятті тому всілякі аллюзії в нас різні

• 2006.05.20 | Shooter

  Pacho - hybsky zbojnik

  Пахо - гибски збойнік.
  
  Оце попала мені в руки відносно стара бурлексна словацька комедія. Про такого собі мєстного довбуша-кармелюка.
  
  Що страшенно подобається - як би, здавалося, на банальному матеріалі і використовуючи банальні, де-факто, прийоми, можна зняти дуже свіжу і кумедну комедію.
  
  Рекомендую. Як релакс, звісно

• 2006.05.24 | rombarbar

  фільми Інгмар Бергман

  одним словом КЛАСИКА.
  треба дивитися все, наразі бачив три фільми
  "Smultronstället" - Wild Strawberries
  "Det Sjunde inseglet" - The Seventh Seal
  "Persona"
  усі варті уваги, "Det Sjunde inseglet" безперечно шедевр
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2006.05.24 | Сергій Кабуд

    кацапський режисер тарковський все вкрав в бергмана

    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2006.05.29 | rombarbar

      зовсім не кацапський і нічого він не крав

      по-перше що значисть кацапський???
      батько тарковського - арсеній (не дуже "кацапське" ім"я) народився у кіровограді
      
      по-друге, якщо ви дозволяєте собі вживати вирази типу "кацапський режисер тарковський" тоді маєте спокійно ставитися до, наприклад, "хохольський актор ступка" чи "група хохлів ВВ" "співачка-хохлушка руслана" і т д, так що будьте коректні.
      
      і як не мене то фільми бергмана і тарковського різні, хоча між ними і є певний звязок, останній свій фільм тарковський зняв з декількома бергманівськими акторами в швеції.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2006.05.31 | Сергій Кабуд

        А подивіться бергмана

        це доречі відомо давно, ще у 80і в Київі було типу як загальне місце
        як Тарковський знімав аля бергмановські стрічки лише
        як все практично совкове кіно воно виглядало тупо і дратувало своєю беззмістовністю та намаганням виглядати як назаході
        
        кожен хід бергмана має певні продумані підстави, чи то філософські чи естетичні, а в тарковського крім гімна і мусара нічого нема, бо свідомість росіянина не може народити нічого оригінального через
        величезну сатанінську хворобу всієї нації, яка не вгамувала катівяки нищили людей десятками міліонів
        
        не може цей народ створити нічого людського доки на покаяться, це закон моралі такий
        
        він так само працює як і фізичні закони
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2006.09.11 | xobbit

          вторинність як знак совку

          Сергій Кабуд пише:
          
          > не може цей народ створити нічого людського доки на покаяться, це закон моралі такий
          >
          > він так само працює як і фізичні закони
          Ну то вже до теми "хвільозопія"
          Грузинський режисер НМД вже зняв стрічку "Покаяніє" з загальносовкового погляду, давайте кацапів як належить, величати "совками" бо зара хіба старовіри та вахаббіти бороди носять.
          
          Щодо ж вторинності Тарковського: за совка не можна було ніц вартого створити аби на загриміти:(
          Вон Параджанов покійний тіко й сидів по "Предках" (Птаху на жаль я доси не бачив)
          Або загриміти у моральном у сенсі, як Ейзенштейн та його аналог Ріхтеншталь, або ж тинятися між 2 світів, як небога Довженко...
          
          Утім "у тераріюмі" ще вдавалося перезнімати щедеври іноземних авторів, з додаванням дещиці "протесту", як-то Сталкер, або екранізувати "Еуропейця" Лема, а вже перед смертю Тарковський "відірвався" відзнявши геніяльне "Зеркало" - отож йому варто хіба поспівчувати, аж ніяк не лаяти кацапом

        • 2007.01.23 | Георгій

          До речі, хто як розуміє "Персону" Бергмана...

          Лів Ульман і Бібі Андерсон грають там одну і ту саму жінку, чи двох різних?

• 2006.05.29 | Shooter

  2 "мультфільми для дорослих": Corpse Bride i The curse of were-.

  ..rabbit (останній - для "дітей середнього віку" також )
  
  Corpse Bride зняв пан Burton, відомий своїм "фантазійним" кіно, де дійсність часто "густо замішано" на казці. Цього разу жанр анімованого фільму дозволив йому повінстю реалізувати "відхід від реалій". Вийшло в нього це десь так на 7 з 10. Особливо приємно виглядає потойбічний світ
  
  Другий мультик сподобався ще більше. The Wallace and Gromit: Curse of the Were-Rabbit. Дуже точно передано "англійський дух", як і англійський гумор. Отримав масу задоволення. Десь до 9/10. Заодне раджу подивитися і "оригінальні" Wallace and Gromit.
  
  P.S. Забув - в Corpse Bride для того, щоб вернутися з потойбіччя у нормальний світ, використали Ukrainian hunting spell....от як це розцінити - позитивно чи негативно, - не знаю...
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2006.05.31 | Andriyp

    оригінальні Wallace and Gromit свого часу дуже сподобались (-)

    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2006.06.01 | Shooter

      Curse of Were-rabbit ще кращий

• 2006.08.15 | Олексій Хабаров

  Re: Смаки - 2. Кіно

  А мене приколють радянські фільми, а особливо "Сталкер" Тарковського.

• 2006.09.12 | Shooter

  Open Your Eyes

  Anenabara. Такий нічого фільмєц, якщо взяти до уваги рік його випуску. Можливо хтось бачив Ванілла Скай - так це є рімейк згаданого фільму.
  
  Дещо змнєцкані та штучні фінальні 10 хв. фільму - виглядає, сценарист важко шукав можливість виходу з того, що перед тим наплутав, але попри це - фільм цікавий.
  
  4.

• 2006.09.13 | Sych

  The Dark Hours; Canada; 8/10

  Офіційно жанр фільму - жахи, але а б назвав його психологічною драмою. Фільм отримав купу нагород на різноманітних фільмжахових фестивалях. Дивно, але на імдб.ком йому дають тільки 6.4... Певне за відсутність усякого, навіть примарного, хеппі енду Як каже моя жінка - "фільм занадто депресивний", хоча по моєму - самий циміс. імдб.ком, в принципі, ніколи і не дає високі нагороди занадто песимістичним стрічкам.
  
  У фільмі все класно: актори, оператор, режисер, сюжет, все. Я дивився фільм два рази. З другого помічаєш/бачиш/розумієш трохи більше. До тепер невпевнений чи головна акторка "забрала з собою" тих родичів чи була там сама...
  
  Дуже раджу. Моя оцінка - 8 з 10.

• 2007.01.20 | Shooter

  Apocalypsis

  Хароший дядька рижісьор Мел Гібсон, за рахунок цього троха фільм витягує.
  Одноразового перегляду вартий. ¨
  Хоча Passion of Christ cподобався набагато більше.

• 2007.01.20 | Shooter

  JB: Casino Royal

  Гарна реклама Монтенегро.
  Смазлівій мальчік, але я не на мальчіків.
  Суперсмазлівая дєвочка, ще й мій формат, але вуйко Бертолуччі в Мрійниках її наааааабагато краще показав - в прямому та переносному сенсі.
  
  Нєзачот.

• 2007.01.23 | Пан Коцький

  Фільми Ґая Ричі "Lock, Stock & 2 Smoking Barrels" / "Snatch"

  А також одна китайська комедія минулого року "FengKuang de ShiTou" (疯狂的石头, також відома як "Crazy Stone"). Це був другий фільм режисера Нін Хао (宁浩, Ning Hao). Досить очевидно, що 2 фільми Ґая Ричі (Guy Ritchie) мали величезний вплив на "FengKuang de ShiTou". Але також очевидним є те, що Нін Хао додав левову долю китайського "соцреалізму" до своєрідного візуального стилю Ричі...

• 2007.01.24 | Sych

  Документальний фільм America: from freedom to fascism

  Аарона Руссо. Майкл Мур відпочиває. Це треба дивитися. http://video.google.ca/videoplay?docid=-4312730277175242198&q=America%3A+from+freedom