Крихітка Цахес, Кружка Хересу, Крики Кацапів (/)
10/08/2005 | Sean
Інвертю Каші Сальцової (Саші Кольцової), поцуплене з сайту, ясна справа, www.kryhitka.com.ua
Інтерв’ю газеті „Сім’я і Дім”
7.08.2005, Луцьк
- Розкажи кілька слів про створення гурту чому ви обрали саме таку назву? Що вплинуло на саме такий вибір?
Зібрались, коли вчились на 1-2 другому курсі в різних інститутах. З першої репетиції відчули, що ми – те, що одне одному потрібне, з тих пір кістяк групи не мінявся. Останні 5 років граємо в тому самому складі. Назва – випадковість, про яку інколи жалкуємо, бо вона складно вимовляється і вже є колекція варіацій – від „Кружки Херес” до „Крики Кацапів”. Звикли до неї, скорочено всі називають все одно Крихітка. А так як слово не таке вже широко вживане, асоціюється у багатьох винятково з нами . Це приємно.
- Яку музику найчастіше слухаєш вдома, в дорозі ?
Вдома не слухаю, я там лише сплю, тому вдома здебільшого пишу. Або перед сном кілька треків. В мене з вільним часом біда в цьому плані. Слухаю в транспорті. З собою в кейсі зараз Pink, Anastasia, Black Eye Peas, Gwen Stefani, і, вибачте за нескромність, Крихітка Цахес. Майже все слухаю в плеєрі. Музика це одне головних задоволень і серйозний модулятор настрою.
- Хто першим слухає свіже написану пісню?
Хлопці-колеги по групі.
- А як у тебе з приватним життям?
Воно в мене є.
- Як би ти охарактеризувала стосунки політики й шоу-бізнесу?
Взаємовигідні стосунки у них.
- Яку нагороду вважаєш найвищою за свої заслуги?
Нормальне людське ставлення
- Чи можна пробачити зраду зі сторони друга чи коханої людини?
Я захоплююсь людьми, які знаходять в собі душевні сили щиро пробачати і жити далі з легким серцем. Не знаю чи „можна” і чи виходить пробачати в мене, але розумію, що „треба”.
- Як кумедні ситуації траплялися з тобою(на фестивалях, прим ром)?
На останньому „Нівроку” до нас підійшов хлопець і сказав. „Ви такі класні, ви одна з моїх улюблених груп!” ну ми йому „ой спасибі ітд” Він: „А зіграйте будь ласка „Колискову”. Ми : „Колискову? У нас ніби нема такої пісні” „ Як, ви не група „Вінки?!”. Взагалі глорія мунді – це смішно. А проявляється таким чином - регулярно впізнають на вулицях, підходять і питають. „У вас таке обличчя знайоме...А ви не дівчина Васі такого-то?” Ще була доволі стара історія, як мені на голову впав вазон з полиці в готелі – струс мозку, всі справи. А ще був ідіотський випадок на першій Екзистенції - один хороший хлопець неочікувано освідчився в закоханості за дві хвилини до виступу, я вийшла, замислилась серйозно, пропустила мовчки пів-куплету, а коли почала співати, виявилось, що співаю абсолютно лівий текст з іншої пісні.
- З ким би з людей минулого чи сьогодення ти хотіла б поспілкуватися? яке питання ти б йому поставила?
З неживими не хочу спілкуватись якось. Навіть гіпотетично. З живих, ніби спілкуюсь. Зірки не такі недосяжні, як здається, насправді. Хотілось би з деякими не те що поговорити, а просто в пику плюнути інколи. Останнім часом це стосується політиків. Незважаючи на те, що я їх ,як клас персонажів, взагалі почала помічати і відрізняти одне від одного лише перед виборами.
- Як ти ставишся до твердження, що все у житті спробувати не можливо, проте прагнути цього необхідно?
Я думаю, що все йде за планом і що ти маєш спробувати, того не уникнути. І ще сюди ж можу додати, що треба дуже обережно мріяти, бо якщо сильно чогось хочеш, воно таки справджується.
Інтерв’ю газеті „Сім’я і Дім”
7.08.2005, Луцьк
- Розкажи кілька слів про створення гурту чому ви обрали саме таку назву? Що вплинуло на саме такий вибір?
Зібрались, коли вчились на 1-2 другому курсі в різних інститутах. З першої репетиції відчули, що ми – те, що одне одному потрібне, з тих пір кістяк групи не мінявся. Останні 5 років граємо в тому самому складі. Назва – випадковість, про яку інколи жалкуємо, бо вона складно вимовляється і вже є колекція варіацій – від „Кружки Херес” до „Крики Кацапів”. Звикли до неї, скорочено всі називають все одно Крихітка. А так як слово не таке вже широко вживане, асоціюється у багатьох винятково з нами . Це приємно.
- Яку музику найчастіше слухаєш вдома, в дорозі ?
Вдома не слухаю, я там лише сплю, тому вдома здебільшого пишу. Або перед сном кілька треків. В мене з вільним часом біда в цьому плані. Слухаю в транспорті. З собою в кейсі зараз Pink, Anastasia, Black Eye Peas, Gwen Stefani, і, вибачте за нескромність, Крихітка Цахес. Майже все слухаю в плеєрі. Музика це одне головних задоволень і серйозний модулятор настрою.
- Хто першим слухає свіже написану пісню?
Хлопці-колеги по групі.
- А як у тебе з приватним життям?
Воно в мене є.
- Як би ти охарактеризувала стосунки політики й шоу-бізнесу?
Взаємовигідні стосунки у них.
- Яку нагороду вважаєш найвищою за свої заслуги?
Нормальне людське ставлення
- Чи можна пробачити зраду зі сторони друга чи коханої людини?
Я захоплююсь людьми, які знаходять в собі душевні сили щиро пробачати і жити далі з легким серцем. Не знаю чи „можна” і чи виходить пробачати в мене, але розумію, що „треба”.
- Як кумедні ситуації траплялися з тобою(на фестивалях, прим ром)?
На останньому „Нівроку” до нас підійшов хлопець і сказав. „Ви такі класні, ви одна з моїх улюблених груп!” ну ми йому „ой спасибі ітд” Він: „А зіграйте будь ласка „Колискову”. Ми : „Колискову? У нас ніби нема такої пісні” „ Як, ви не група „Вінки?!”. Взагалі глорія мунді – це смішно. А проявляється таким чином - регулярно впізнають на вулицях, підходять і питають. „У вас таке обличчя знайоме...А ви не дівчина Васі такого-то?” Ще була доволі стара історія, як мені на голову впав вазон з полиці в готелі – струс мозку, всі справи. А ще був ідіотський випадок на першій Екзистенції - один хороший хлопець неочікувано освідчився в закоханості за дві хвилини до виступу, я вийшла, замислилась серйозно, пропустила мовчки пів-куплету, а коли почала співати, виявилось, що співаю абсолютно лівий текст з іншої пісні.
- З ким би з людей минулого чи сьогодення ти хотіла б поспілкуватися? яке питання ти б йому поставила?
З неживими не хочу спілкуватись якось. Навіть гіпотетично. З живих, ніби спілкуюсь. Зірки не такі недосяжні, як здається, насправді. Хотілось би з деякими не те що поговорити, а просто в пику плюнути інколи. Останнім часом це стосується політиків. Незважаючи на те, що я їх ,як клас персонажів, взагалі почала помічати і відрізняти одне від одного лише перед виборами.
- Як ти ставишся до твердження, що все у житті спробувати не можливо, проте прагнути цього необхідно?
Я думаю, що все йде за планом і що ти маєш спробувати, того не уникнути. І ще сюди ж можу додати, що треба дуже обережно мріяти, бо якщо сильно чогось хочеш, воно таки справджується.