МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Сергій Жадан: інтерв'ю "Майдану"

10/19/2005 | Sean
ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ

Прочитавши "Anarchy in the Ukr", вперше, я подумав, що Жадан, по-перше, не знається на англійській мові, необумовлено вживаючи у назві "the", а по-друге, що я щойно проковтнув якісну пігулку - депресант.

Прочитавши цю книжку вдруге, я відчув у ній дзенський присмак спокійного і позбавленого будь-яких соплей (чи то пак шмарклів) співчуття до її героїв, її негероїв, героїв не її, всього людства, себе самого, рівно як і до світопобудови, котра, натомість, ніякого співчуття до нас з вами не виказує і, можливо, правильно робить. А можливо - неправильно.
Це не пігулка-депресант, це антиістеричний препарат, котрий сприяє взаємности у спокійному ставленні до "побуття" (буття + побут) епохи змін, котре намагається нас спокійно розчавити, це висококонцентрована текстова суміш, котра ненав'язливо радить бути готовим у потрібний момент у потрібному місці і у потрібному напрямку показати, подібно до харківського монументального "Шеви", "суворий пролетарський фак". Чи не пролетарський, а який там вже у кого є.

І тому я дозволяю собі як читачеві тексту і, водночас, конструктору власних алюзій, а рівно власних ілюзій та власних реалій, завершальну тезу про "жити швидко, померти молодим" відредагувати, залишивши тільки: "жити швидко". А там ми ще подивимося. І, сподіваюся, на цьому шляху ми позбудемося недоречного "the" перед "Ukraine", котре лічить території, а не країні. Амінь.

Sean.

---------------------------------------------

ІНТЕРВ'Ю СЕРГІЯ ЖАДАНА "МАЙДАНУ":


Добрий день. Дякую за питання, зараз спробую на них відповісти. Якщо захочете запитати щось додатково – можете писати мені на shadan@ukr.net, це моя запасна адреса, із задоволенням вам відповім.
Жадан.

1.Числені епілоги "Депеш Мод" полишають відчуття зворушливо, талановито втіленого в текст фаталізму. Чи є Жадан фаталістом?

> Я спочатку прочитав це як “числені епігони депеш мод”. Ні, це не фаталізм, це скоріше усвідомлення продуманості та внутрішньої вмотивованості всього, що навколо тебе відбувається. Власне, в “Депеш мод” це основна фішка – всі проблеми ти створюєш собі сам, натомість всі ніштяки для тебе вже давно створені кимось стороннім.


2.Чи погоджується Жадан з формулюванням, що проза є літературною зрілістю і чи буде повернення до поезії?

> Ні, він не погоджується. Повернення не буде, тому що й відходу як такого не було. Загалом, як на мене, поділ на прозу й поезію є досить умовним, особливо якщо це хороша проза і хороша поезія.


3.Запитання не буде оригінальним(для багатьох в творах Жадана знаходяться аналогії, порівняння з модними авторами, культовими групами і т.д., к кожного вочевидь свої): мої асоціації-японська поезія, де останнім рядком резюмується весь зміст написаного. В Депеш Мод в багатьох абзацах останне речення акцентує на собі увагу.
По приколу навожу саме цей приклад: Гомосексуалізмом ми не займались, але все до того йшло.
Чи насправді не займались? (жарт)Чи насправді є східний вплив? Або це вплив телеперсонажу Штірліц,який використовував принцип:Завжди запам’ятовується остання фраза?
Чи є такою фразою останне речення роману Депеш Мод?

> Ну, я згоден, що це скоріше поетичний прийом аніж прозовий, безперечно. Стосовно ж східних мотивів, вони там прописані, скоріше, в розмовах героїв, це такі безкінечні конфуціанські діялоги (наприклад, про Троцького або про психоделічний газ), у всьому цьому безперечно виявилось моє зацікавлення східними філософськими практиками. Перечитайте епізод про степана галябарду -це ж чисте конфуціанство, я би навіть сказав – конфуціанство сьомого дня. Гомосексуалізмом справді не займались, наскільки пам”ятаю. Там взагалі була така ситуація, що ми жили квазі-комуною, це було щось середнє між палатою психлікарні і тюремною камерою. Тому будь-який прояв сексуальності як такої колективом сприймався болісно. Як правило все обмежувалось транквілізуючими засобами.


4.Знову ж таки не оригінальне запитання, до того ж не люблю змішувати культуру і політику. В романах Жадан-аполітичний і Жадан-комендант наметового містечка під час революції у Харкові. Плюралізм в одній голові?

> Плюралізм в одній голові, наскільки я розумію, це шизофренія, так? Я в наметовому містечку політикою не займався, я ремонтував огорожу, купував бензин для дизелів, збирав теплий одяг у місцевого населення, забезпечував населення містечка гарячою їжою, тютюном, медикаментами, гашишом (хе-хе).


5.Чи погодиться Жадан що наявність романтичних стосунків в сюжетній лінії його романів була б недоречною: а)робила б твори менш оригінальними, б)несумісна з літературною стилістикою, в)відволікала від змісту твору?

> Поява романтичних стосунків в сюжетній лінії була б не недоречною, а неправдивою. Я ж за реалістичне письмо, згідно з традиціями вітчизняного красного письменства.


6.Питання по приколу, як наслідок власного конфузу на цьому форумі(можна не передавати)*. Яке ставлення Жадана до Бажана, і до класиків, метрів української літератури взагалі(якщо на його думку такі є)?

> Бажана дуже люблю – і раньього і пізнього. Про раннього навіть писав у своїй дисертації. Української літератури взагалі, як і будь-якої літератури взагалі, як на мене, немає – є окремі автори, причому їх так багато, що двох-трьох улюблених може вибрати собі будь-хто. Загалом, насторожують такі дефініції як “українська література”, “літературний процес”, “класики і метри” - мені більш зручно називати окремі прізвища. Література - справа надто інтимна, щоби говорити про неї як по процес, це демократизація суспільства може носити процесуальний характер, а до літератури такі речі важко долучаються, як мені здається.


7. Книжки Жадана передаємо один одному, зачитуємо до дір, але деякі так і не дістали. З нашого боку це нахабство. Чи Жадан по одному примірнику не поповнить бібліотеку Майдану?

> Я можу щось пошукати, коли буду вдома, але сам маю не все. Можливо колись позбираю все що є і викладу в інтернеті, для загального користування. Мені не шкода.


8.Яка поезія з радянської збірки "Сталь і ніжність" подобається Вам найбільше і чому?

> Якщо мається на увазі збірка Павла Тичини то жодна. Загалом не люблю Тичину, ні пізнього ні раннього. Як на мене це найбільший шарлатан в українській поезії. Але розумію, чому він так подобається українським поетам – завжди зручно ховати за інфантильністю власну слабкість. Втім, це моя особиста думка, я її нікому не нав”язую.


9. Сергію, чому і навіщо ти припинив римувати?

> Скажімо так - я за природність і вмотивований розвиток поезії. Силабо-тоніка, як школа, безперечно може бути надзвичайно корисною, проте писати все життя вірші в риму це те саме, що користуватися все життя одним телевізором – рано чи пізно все одно зникнуть кольори. Загалом, це дуже вірно сформульоване питання – мені не хочеться римувати, мені хочеться писати вірші.


10. Чи є на думку Жадана оптимістичною мрія нашому поколінню за життя побачити такий національний культурний продукт як українське кіно? і чи не вважаєте Ви свої романи сценаріями для кінофільмів? чи не хотіли б Ви спробувати себе в якості сценариста/драматурга?

> Я пробував себе в якості драматурга, мені сподобалось. Щодо кіно, ми плануємо з друзями найближчим часом спробувати зробити короткометражку, по ідеї це має бути ігрове кіно, без жодного арт-хаузу, подивимось що із цього вийде. В принципі хотілося б вірити, що нарешті з”явиться українське кіно, я думаю що це цілком реально, чекати в такому випадку потрібно скоріш за все на малобюджетні фільми, що насправді дає необмежені творчі можливості. Думаю, що ось-ось мають з”явитись нормальні творчо відбиті люди, без жодного стосунку до так званого професійного кіна, які просто робитимуть фільми без огляду на міністерство культури. У всякому разі, думаю що кіностудію імені Довженка вже сьогодні можна спалити з огляду на її непотрібність.


11. Шматочок "Депеш Моду" про ромів і рибу з бджолами в животі - схоже на сон. Це справді був колись сон?

> Це було більше ніж сон – це було насправді. Шматочок про галябарду був сном, якщо чесно. Сном, слід визнати, кошмарним.


12. Цікаво, як на майбутнє малого Жадана-сина вплине батькова слава? Як думає С. Жадан?

> У мене погані асоціації зі словом “слава”, воно в мене асоціюється з правими, з якими я дружив у молодості. Ми тоді так вітались - “Слава Україні!”. А у нас вдома зупинялась Слава Стецько, царство їй небесне. Одним словом я не хочу відповідати на це питання.


13. Ага, і як ставиться до Софії Андрухович..?

> Добре ставлюсь, і як до людини і як до письменника, по-моєму це той випадок, коли природа не відпочиває.


14. Сергію, скажіть будь-ласка, які у вас улюблені сучасні українські поети та прозаїки? І чому?

> Давайте я скажу не про сучасних. Добре? Семенко, Шкурупій, Бажан, Антонич.


І чому?

> Тому що послідовні.


15. Чи не здається вам, Сергію, що ваші романи надто скороспілі, а за специфічною манерою, чи то пак, хвірменним вашим стилем ховається невміння елементарно свої тексти виписати? Хто ваші редактори?

> Дякую, що про мій єдиний на сьогодні роман “Депеш мод” ви говорите у множині, не знаю, чи свідчить це якимось чином про ваше до нього ставлення. Щодо редакторів, то все залежить від того, де друкується той чи інший твір. Кожне видавництво має своїх редакторів, кожен часопис своїх, ну це ви, очевидно, і самі розумієте, тому навіть не знаю що вам сказати. Якщо ви в такий іронічний спосіб хотіли вказати на відсутність редагування, то так і треба було написати, чого там.


16.Як ви ставитесь до прози Карпи?

> До Карпи я ставлюсь із ніжністю, особливо за її внесок у популяризацію сучасної української літератури, якщо все-таки користуватись такими термінами. Думаю, що за кількістю навернених неофітів она випереджає навіть Оксану Забужко.

Ви настільки часто фігуруєте разом, що для читачів стали майже тотожними за літературною вартісністю фігурами. Це добре?


> Це, я так розумію, комплімент Карпі?


17. Ваша творчість - це більше мистецтво чи більше шоу?

> Я не займаюсь шоу, я пишу книги.


18. Наскільки Ваші тексти є автобіграфічними - на 90% чи на 99%. Гарна пам'ять чи вчасно осягнута доцільність занотовувати дещо за гарячими слідами?

> Гарна пам”ять, котра дозволяє навіть речі, котрих насправді не було, робити частиною автобіографії.


19. Наскільки є правдивим це: http://www.vesna.org.ua/txt/nedonijs/pisnik.html ? Хто є автором?

> Ну, це гон. Дивно, що ви взагалі звертаєте увагу на такі штуки.


20. Ваші музичні вподобання?

> Я слухаю музику, яка не потрапляє до ротації радіостанцій та телеканалів. А оскільки спектр музики на радіо та тіві доволі обмежений, то мені лишається широкий вибір. Наприклад, вчора нарив прикольний магазин із купою джазу, купив собі два диски свого улюбленого Баді Річа, це той чувак, котрий написав композицію Біг Мак, яка і стала назвою моєї книги.


22. Наскільки ти вважаєш вірогідним свою появу знову у наметовому містечку (на барикадах, на тачанці тощо)?

> Ну, лише в одному випадку – якщо це будуть справжні барикади, а не черговий рок-фестиваль на підтримку Ющенка.


> Ще раз дякую за питання. Хай світло Будди ляже на ваші голови і не бухайте до сніданку!


*Примітка: авторка запитання якось назвала (на думку окремих правдолюбних членів адмінгрупи - симптоматично) Жадана Бажаном.

Відповіді

  • 2005.10.19 | капітан Немо

    Це опечатка, чи дійсно так було ?? чи "хе-хе" ???

    Sean пише:

    > > Я в наметовому містечку політикою не займався, я ремонтував огорожу, купував бензин для дизелів, збирав теплий одяг у місцевого населення, забезпечував населення містечка гарячою їжою, тютюном, медикаментами, гашишом (хе-хе).
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.10.20 | Sean

      Так Ви маєте чудову нагоду це з'ясувати

      написавши на мило, вказане у тексті.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua