У Європі зросли об’єми продажу легкових автомобілів
06/16/2006 | Майдан-ІНФОРМ
Об’єм продажу легкових автомобілів в Європі за перші 5 місяців цього року збільшився на 2,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року. У доповіді Європейської асоціації автовиробників повідомляється, що у травні 2006 року було продано 1 422408 автомобілів.
Лідерами збуту є італійський концерн «Фіат» (Фіат, Альфа-Ромео, Лянчія) та німецький «Фольксваген» ( Ауді, Фольксваген, Сеат, Шкода).
За період з січні по травень було реалізовано 6822 тисячі автомашин. «Фіат» збільшив продажі на 22,2%. «Фольксваген» - на 9,4, «РЕНО» погіршила показники. Об’єм продажу впав на 8,7%. Компанія «РЕНО» продала 610510 автомобілів.
Концерн «Пежо-Сітроен» - трохи більше 914 легковиків (це нижче минулорічного показника на 1,8%). Концерн «Форд» («Форд», «Вольво», «Ленд Ровер» та «Ягуар») реалізував на 1,5% машин менше, ніж рік тому.
Джерело: «Євроньюз»
Лідерами збуту є італійський концерн «Фіат» (Фіат, Альфа-Ромео, Лянчія) та німецький «Фольксваген» ( Ауді, Фольксваген, Сеат, Шкода).
За період з січні по травень було реалізовано 6822 тисячі автомашин. «Фіат» збільшив продажі на 22,2%. «Фольксваген» - на 9,4, «РЕНО» погіршила показники. Об’єм продажу впав на 8,7%. Компанія «РЕНО» продала 610510 автомобілів.
Концерн «Пежо-Сітроен» - трохи більше 914 легковиків (це нижче минулорічного показника на 1,8%). Концерн «Форд» («Форд», «Вольво», «Ленд Ровер» та «Ягуар») реалізував на 1,5% машин менше, ніж рік тому.
Джерело: «Євроньюз»
Відповіді
2006.06.16 | Shooter
Re: У Європі зросли об’єми продажу легкових автомобілів
Цікаві дані: в Європі на 1000 населення згруба - 800 автомобілів.В Китаї на таку саму кількість - 22.
2006.06.28 | samopal
У Європі зросли об’єми. Ду-у-уже
Найбільш насиченим є американський (США) ринок - більше 720 автомобілів на 1000 жителів. Зареєстрованих транспортних засобів там більше, ніж тих, хто має право ними керувати.У Європі цей показник перевищує 500 лише у найбагатших країнах.
За де-якими повідомленнями у Китаї він трохи не дотягує до 45.
Китай вже став другим у світі автомобільним ринком (після США). Але шоб він зміг вийти на рівень розвинутих європейських країн, де щороку 4-5 відсотків громадян купують нові авто, їх виробництво у світі повинно подвоїтись. Наразі, більш-менш регулярно користується досягненнями "автомобілізації" лише 20 відсотків населення земної кулі.
2006.06.28 | Mariposa
Re: У Європі зросли об’єми. Ду-у-уже
Ну і слава Богу - менше народу за кермом, більше кисню на вулиці! А то в деяких європейських містах і справді - не пройти, не проїхати і не пролетіти... В одній європейській столиці зелений мер всі дороги порозривав, щоб якось зменшити автомобільне навантаження... Всі машини поцьомані - причому більшість мінімум двічі.2006.06.28 | samopal
Чого тільки не розказують
Звідкіль, шановний, у Вас така вражаюча статистика?Mariposa пише:
"В одній європейській столиці зелений мер всі дороги порозривав, щоб якось зменшити автомобільне навантаження... Всі машини поцьомані - причому більшість мінімум двічі."
І шо то за така "європейська столиця"?
2006.06.29 | Mariposa
Re: Чого тільки не розказують
Париж звичайно! Це ж найзнаменитіша проблема міста. Там найпопулярніший вид транспорту метро навіть не тому, що дешеве чи зручне, а тому, що воно просто їде. На відміну від автомобілів чи автобусів, які у більшості випадків стоять у пробках.Ще один надзвичайно популярний варіант пересування можна назвати пішкарусом (тобто ходити пішки). Місто насправді 10 на 10 км (центральна стара частина міста), тому якщо на метро довго об'їзжати і з великою кількістю пересадок, варто обрати саме цей - і слід зазначити, що найбільш екологічний та дешевий, а водночас найменш енерговитратний вид транспорту.
Як варіант - якщо у вас є фіат, дещо схожий за дизайном на старий як світ жигуль - у вас насправді з'являється мінімальний шанс кудись потрапити вчасно. Невеличкі автомобілі цьомаючи все на своєму шляху зазвичай таки вирулюють навіть з найбільших пробок, крім того вони вдало маневрують на розритих мером дорогах. Ми запитували чи бува не прізвище мера Омельченко, чи може він просто родич нашого колишнього мера столиці, але жителі пояснюють таке ставлення мера до проблем доріг саме його партійною (зелений) приналежністю. Крім того, недавно (ну як десь півроку тому) було оголошення, що планується всю центральну частину Парижа зробити... Як же це буде україниською... власне, заборонити проїзд приватного автотранспорту, наскільки я розумію, принаймні громадський транспорт може рухатись.
І ще одна доволі цікава риса - чомусь і французьки пішоходи, і французькі водії завжди рухаються на червоне світло. Коли запитуєш, чому вони порушують правила дорожнього руху у відповідь можна почути: "це не червоний, це помаранчевий!"
Найкраща картина, яку довелось спостерігати на вулиці, це дама у шикарній до п'ят вечірній сукні що намагалась вчасно добігти до Опери до початку вистави і на височенному каблуку перестрибувала по кілька сходинок на виході з метро... На жаль, на саму ту виставу у нас грошей піти подивитись не вистачило, але можна припустити, що мабуть вона була того варта.
2006.07.03 | samopal
Екскурсії по Парижу. На метро
“Паріж. Как многа в етам звукє...” Коли Ви так яскраво описали ситуацію з “перекопуванням усіх вулиць”, я вже було подумав, що до паризької мерії якимось чином пробрався пан Буняк. Проте, не все так трагічно, як виявляється. Хоча, до давніх “паризьких таємниць” браві журналісти намагаються додати нові “легенди”...Проблеми з корками є у багатьох містах. При чому Париж – якраз є (чи був) одним з “хрестоматійних” прикладів їх вирішення. Після першої задушливої хвилі масової автомобілізації кінця 60-х – початку 70-х французи трохи попрацювали. Наслідком стало часткове розв’язання проблем із трафіком у столиці. Другий за розмахом у Европі метрополітен теж, звичайно, свою роль виконує. Але...
Таких міст, як Париж у Европі не надто вже й багато. Можна згадати ще Лондон та Рим. Берлін також міг би потрапити до цього списку, якби не війна. Мова про те, що Лондон, Париж та Рим є діючими столицями, величезними містами-мегаполісами, діловими і туристичними центрами та, водночас, “історико-архітектурними заповідниками”. Саме у “історичних” частинах цих міст і живуть усі транспортні проблеми. Звичайно, є й інші подібні міста. Навіть столиці. Але вони все ж менші за розмірами і не такі “популярні” серед “новонавернених” європейців. А Берлін сьогодні просто не має значущої “історичної частини”, яку не можна було б переплановувати у разі необхідності. Зрештою, “транспортні проблеми” можуть періодично виникати навіть у селі з двома автомобілями та трьома фірами, якщо не засипати баюру посеред єдиної вулиці...
У Парижі, свого часу, набудувли швидкісних транзитних трас, розширли, де було можна, основні вулиці та набережні... Для економії місця та коштів замість громіздких багаторівневих роз’язок нагородили “ронда”. Ці кільцеві розв’язки стали легендарними у шоферських історіях та є сьогодні найбільшою проблемою для “немісцевих” автомобілістів. Місцеві ж собі раду дають. І корки на вулицях Парижа не більша проблема, ніж у інших великих містах. Іноді, навіть менша. У Лондоні, наприклад, більш-менш пристойний “карамболь” де-небуть на мосту Втерлоо здатен на кілька годин паралізувати пів міста. Найбільшою ж проблемою паризьких автомобілістів є сьогодні парковка у центрі та навколо нього. А центр великий. “Історичний”. Але, водночас, і “культурний”, і “діловий”. Всі пруться в центр. “Зацілованість” столичних авто є наслідком саме цієї проблеми, бо втомлені пошуками місць для зупинки парижани давно вже видумали і довели до перфекції “контактний” метод паркування авт. Згодом, журналюги перетворили його на легенду. Сьогодні “характєрниє павріждєнія” можна помітити лише на старих авто, про які ви згадували. Просто конструкція нових вже дозволяє легенько буцатися без помітних наслідків. До того ж, не треба перебільшувати “паркувальний фанатизм” парижан, - ніхто навмисте товкти своє і ваше авто не буде, а не звертати увагу на “дрібниці” якраз і стало “місцевою традицією”. Спробуйте-но зробити щось подібне у Німеччині, і, навіть якщо вам вдастся без шкандалю залишити місце “пригоди”, хтось із дбайливих обивателів обов’язково занотує ваш номер та повідомить про “неподобство” поліцію.
Інша справа екологія. Але і тут вибрики мера Парижа є усього лиш показухою. Можливо, перетворення однієї з рухливих набережних Секвани на пляж, само по-собі, є не такою вже й дурницею, але до “екології” відношення майже не має. Транспортниий потік не зменшився, просто тепер машини коптять небо на сусідніх вулицях чи магістралях, а ті з парижан, хто не ніжиться на новітньому урбаністичному “пляжі”, зайвий раз згадують пана мера власне у новостворених корках.
У Лондоні “незелений” мер поступив по-іншому. Незважаючи на “пратєсти дєлавой абщєствєннасті”, він зробив в’їзд у центральену частину міста платним. На зароблені кошти, серед іншого, планувалося якраз покращити екологію. А також набудувати стоянок, зробити об’їзди і т. ін... Нині цей план під загрозою, бо жителі столиці просто перестали без нагальної необхідності їздити до центра на авто. Натомість вони віддають перевагу пішим пррогулянкам та кінним екіпажам. “Екологія” покращилася, але “виторг” зменшився і мерії тепер треба шукати нові джерела фінансування для своєї “екологічної програми”.
Наведений приклад непогано ілюструє різницю між “ринковими” та “волюнтаристськими” методами. Для того, щоб покращити улюблену “екологію”, мерові Парижа треба впроваджувати усе нові й нові заборони. Як-от заборона в’їзду до центральної частини на джипах чи SUVах. Таких авт у Парижі не так вже й багато (на вулицях Києва вони трапляються значно частіше), тому згодом доведеться забороняти ще когось. А мер Лондона, якщо знайде кошти для своєї програми, зможе досягти результату цілком демократичним шляхом. Адже нікому нічого не заборонено. Плати і їдь. До того ж і пільг ніяких ні для кого немає, що непогано страхує від проявів корупції та спекуляції на “праєзних талонах”.
Щоправда, є ще у Європі місця з такими багатовіковими культурними традиціями, що без певної дози “волюнтаризиу” обійтися ніяк не можна:
Або тракторист не довезе “гасударствінний” гравій до баюри (продавши його за “пляшку” кумові, для “бетонізації” погреба), або ж у ночі його порозтягують “на невідкладні господарстькі потреби” немоторизовані сільські “пралєтарії”, свято переконані у величі своєї історичної місії.
2006.07.03 | mariposa
Re: Екскурсії по Парижу. На метро
Ви цілковито неправі стосовно поцілованості. Всі без винятку легковики мають характерні ушкодження і стоять вервечками на вулицях. Там не буцаються хіба що з автобусом чи поїздом. Ну або метро. А на стареньких просто їздити можна. Бо вони маленькі і можуть звідусіль вирулити.2006.07.03 | samopal
Карманний справачьнік для жистянщікав
Вам часто доводиться керувати автомобілем?Пошкодження, котрі можна отримати при паркуванні зазвичай зводяться до подряпин та “прим’ятих” бамперів, адже швидкість “зіткнення” не перевишує 3-4 км/год. Інша справа “карамболь”. Там зіткнення відбуваються здебільшого з двох причин: невірно вибраної дистанції та неуважності. Перше характерно для відносно швидкого (мінімум 30-40 км/год) пересування у колоні, друге – для нерівномірного шарпання у повільному корку. У першому випадку, навіть натиснувши на гальма, ви не встигнете погасити швидкість через брак місця і “лупнете” передню машину на швидкості мінімум 10-15 км/год. У другому випадку, втомившись від маніпуляцій з педалями та коробкою передач, просто не гальмуєте. Бо у той час ваші думки зайняті чим іншим. Швидкість тут теж доходить до 10-15 км/год, більше розігнатись особливо ніде. На багатьох нових моделях після зіткненні і з такою швидкістю можна обійтися підфарбовуванням подряпин чи заміною декоративних накладок або елементів кріплення бампера (це все одно не дешево) . На старих моделях можна не лише добре прим’яти бляху, але й втратити фару чм стоп-сигнал. З такими пошкодженнями ніяка французька поліція вас до руху не допустить, шукати заміну на приміських автошротах ніколи, а звертатись на сервіс у Парижі – “мала ні пакажецца”. До того ж така подія – це вже “страхавой случяй”. Обмін візитівками і т. ін...
Зрештою, з мерами Парижа та Лондона, як Ви вже здогадалися, я не знайомий. А от про особливості паркування “по-паризьки” мені розповіла одна симпатична парижанка. Було це ще 93-го року, коли я досить несподівано для себе потрапив до Парижа буквально на один день разом із “українською-польською автобусною екскурсією” (аж страх згадати). Замість планового кількагодинного підкорення вежі Ейфля я вирішив зустрітися із знайомим “франкоукраїнцем”. Як мені вдалося до нього зателефонувати, - то ціла пісня. Але він приїхав на зустріч. Причому не сам, а зі своєю пасією. Вона була за кермом відпоцованого і напарфумованого “Остін Міні” (це саме з таких маленьких “старих” автомобілів, котрий коштував дорожче за порядний “Рено” мого знайомого). Симпатичний автомобільчик з бамперами, розрахованими на зіткнення хіба що з котом, спереду і ззаду прикрашали елегантні хромовані “кенгурятники”. Я мав необережність пожартувати з цього приводу. І нарвався... Мене трохи покатали по центру, а потім продемонстрували як це все працює “внатурє”. Особисто я був переконаний, що місця для парковки біля тієї кафешки немає...
2006.07.07 | maryana
Re: Карманний справачьнік для жистянщікав
Це питання прокоментував Белондрад.http://www2.maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_pressk&key=1152103295&first=1152200843&last=1110664133
2006.06.16 | Роман ShaRP
Эта сайто конала "Пятак"? Темо касаецца палитики абалденно!
2006.06.16 | Mariposa
Re: Эта сайто конала "Пятак"? Темо касаецца палитики абалденно!
А Ви зверніть увагу не те, які євротеми обговорюються на форумі... Якщо людям це цікаво, то чому це не ставити?