History of Romania
12/03/2008 | stryjko_bojko
Radio Romania International
Майже все про Румунію
http://www.rri.ro/art.shtml?lang=12&sec=110&art=152
3. ІСТОРІЯ
Перші етнонімічні характеристики свідчать про наявність в карпатському просторі фракійських племен, з яких Геродот відзначає в VI сторіччі до н.е. гетів, які мешкали на півночі Дунаю. У римських джерелах гетів називали й даками. Грецький географ Страбон, з часів правління імператора Августуса (27 до н.е. – 14 до н.е.), писав - “даки та гети розмовляли тією ж мовою”. Політичний центр гето-дакської держави Дакії, Сармизегетуза, знаходився в Горах Орештіє (на заході нинішньої Румунії), а найвищий рівень розвитку було досягнуто в роки правління короля Буребісти (80-44 до н.е.) та Децебала (87-106 рр.).
Унаслідок двох війн 101-102 рр. та 105-106 рр., римський імператор Траян перетворив Дакію на римську провінцію. До 270-275 рр., коли Римська імперія відкликала свої легіони та адміністрацію, Дакія проходить крізь систематичні зміни, які залучили її до римського світу.
У IV та XIV сторіччях, територією нинішньої Румунії пройшло кілька хвиль кочових народів. Германці, іранці, слов’яни та вплинули на життя місцевих жителів.
Перша державна формація очолена румуном, Герцогом Джелу, в карпатському просторі, засвідчена документально в угорській хроніці "Геста Гунгарорум", наприкінці Х століття. На початку ХІІ сторіччя, після того як величезну територію нинішньої Румунії захопили угорці було створено Князівство Трансільванії. Інші два румунські середньовічні князівства – Молдова та Волощина утворились через два з половиною століття, у період 1330 – 1350 рр.
Навіть якщо румунський простір є окраїною Європи, він завжди поділяв європейські цінності, з яких християнство має особливу роль. Православне християнство розповсюдилось по румунських князівствах під впливом Візантійської імперії.
У XIV та XVІ сторіччях, князі Мірча Старий, Стефан Великий, Влад Цепеш, Янку Хунедоарський, приєднались до християнських альянсів проти нашестя Османської імперії, яка протягом XVІ століття контролювала Балкани, Малу Азію, північну Африку, Середній Схід та дійшла аж до воріт Відня. Більше 500 років румунський простір перебував під османським сюзеренітетом.
Перші спроби виходу з-під турецького контролю та повернення європейських цінностей відбуваються на початку XVІІ сторіччя, в роки правління князів Міхая Хороброго, Шербана Кантакузіно, Константина Бринковяну та Дмитра Кантеміра.
У період режиму фанаріотів, XVIII ст., Османська імперія стикається з глибокою політичною, соціальною та економічною кризою, а реорієнтація на Західну Європу вважається єдиним виходом з тієї кризи. З політико-військового погляду, австро-російські альянси, до яких приєднуються окремі румунські князі, починають витискувати турків за межі південно-східно-європейського ареалу.
На початку ХІХ ст., століття формування націй, ідеї романтизму проникають і в румунський простір. Ведуться дебати на тему майбутньої румунської держави шляхом об’єднання Молдови й Волощини та утворення установ, які б зробили нову державу діючою.
Унаслідок реформ впроваджених в роки правління короля Кароля І Гогенцоллерна-Зигмарінгена (1866-1914), друга половина ХІХ ст. була одним з найкращих періодів історії Румунії. Наприкінці першої світової війни, в 1918 році, території від Росії та Австро-Угорщини, заселені етнічними румунами об’єднались з румунським королівством утворивши, таким чином, “Велику Румунію”.
Економічний та політичний розвиток Румунії продовжився в міжвоєнний період, в роки правління короля Фердинанда I (1914-1927) та Кароля IІ (1930-1940). Румунська промисловість зареєструвала швидкий та якісний розвиток, зокрема в галузі металургії, машинобудування та видобування руди. Політична стабільність спричинила підвищення життєвого рівня, зокрема завдяки іноземним інвестиціям. Політичний режим ліберальної демократії та приватна власність стали засадами вільного румунського суспільства.
Але в ХХ ст., “сторіччі крайностей”, тоталітаризм дістався й Румунії. З початку фашизм, що особливо проявився в 30-тих та 40-их роках під час режиму маршала Іона Антонеску. Після другої світової війни, з безпосередньою підтримкою радянських військ була встановлена комуністична диктатура. Фашизм і особливо комунізм, крім спричинення воєнних травм, призвели до депортації та ліквідації сотень тисяч осіб.
Комунізм означав і порушення найелементарніших прав та свобод людини, ліквідацію приватної власності, знищення політичної опозиції та ув’язнення інтелектуалів, селян, працівників, тобто всіх, хто виступав проти комуністичної влади.
Комуністичний режим на чолі з Георгієм Георгіу-Дежом (1947-1965) та Ніколаєм Чаушеску (1965-1989) спричинив найбільші соціальні мутації та використав сталінський досвід, на базі марксизм-ленінізму, репресій проти дисидентів. Тоді були прийняті катастрофічні для економіки рішення.
Комуністичний режим зазнав небувалої кризи у 80-ті роки, а в грудні 1989 року, режим Чаушеску рухнув. На жаль близько 1300 румунів загинуло в антикомуністичний грудневій революції.
Починаючи з 1989 року Румунія повернулась до демократії та до ринкової економіки.
----------------------------------------
From CIA Factbook
https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/ro.html#Intro
The principalities of Wallachia and Moldavia - for centuries under the suzerainty of the Turkish Ottoman Empire - secured their autonomy in 1856; they united in 1859 and a few years later adopted the new name of Romania. The country gained recognition of its independence in 1878. It joined the Allied Powers in World War I and acquired new territories - most notably Transylvania - following the conflict. In 1940, Romania allied with the Axis powers and participated in the 1941 German invasion of the USSR. Three years later, overrun by the Soviets, Romania signed an armistice. The post-war Soviet occupation led to the formation of a Communist "people's republic" in 1947 and the abdication of the king. The decades-long rule of dictator Nicolae CEAUSESCU, who took power in 1965, and his Securitate police state became increasingly oppressive and draconian through the 1980s. CEAUSESCU was overthrown and executed in late 1989. Former Communists dominated the government until 1996 when they were swept from power. Romania joined NATO in 2004 and the EU in 2007.
--------------------------
Об"єктивна історія Румунії(з уст румуна)
Майже все про Румунію
http://www.rri.ro/art.shtml?lang=12&sec=110&art=152
3. ІСТОРІЯ
Перші етнонімічні характеристики свідчать про наявність в карпатському просторі фракійських племен, з яких Геродот відзначає в VI сторіччі до н.е. гетів, які мешкали на півночі Дунаю. У римських джерелах гетів називали й даками. Грецький географ Страбон, з часів правління імператора Августуса (27 до н.е. – 14 до н.е.), писав - “даки та гети розмовляли тією ж мовою”. Політичний центр гето-дакської держави Дакії, Сармизегетуза, знаходився в Горах Орештіє (на заході нинішньої Румунії), а найвищий рівень розвитку було досягнуто в роки правління короля Буребісти (80-44 до н.е.) та Децебала (87-106 рр.).
Унаслідок двох війн 101-102 рр. та 105-106 рр., римський імператор Траян перетворив Дакію на римську провінцію. До 270-275 рр., коли Римська імперія відкликала свої легіони та адміністрацію, Дакія проходить крізь систематичні зміни, які залучили її до римського світу.
У IV та XIV сторіччях, територією нинішньої Румунії пройшло кілька хвиль кочових народів. Германці, іранці, слов’яни та вплинули на життя місцевих жителів.
Перша державна формація очолена румуном, Герцогом Джелу, в карпатському просторі, засвідчена документально в угорській хроніці "Геста Гунгарорум", наприкінці Х століття. На початку ХІІ сторіччя, після того як величезну територію нинішньої Румунії захопили угорці було створено Князівство Трансільванії. Інші два румунські середньовічні князівства – Молдова та Волощина утворились через два з половиною століття, у період 1330 – 1350 рр.
Навіть якщо румунський простір є окраїною Європи, він завжди поділяв європейські цінності, з яких християнство має особливу роль. Православне християнство розповсюдилось по румунських князівствах під впливом Візантійської імперії.
У XIV та XVІ сторіччях, князі Мірча Старий, Стефан Великий, Влад Цепеш, Янку Хунедоарський, приєднались до християнських альянсів проти нашестя Османської імперії, яка протягом XVІ століття контролювала Балкани, Малу Азію, північну Африку, Середній Схід та дійшла аж до воріт Відня. Більше 500 років румунський простір перебував під османським сюзеренітетом.
Перші спроби виходу з-під турецького контролю та повернення європейських цінностей відбуваються на початку XVІІ сторіччя, в роки правління князів Міхая Хороброго, Шербана Кантакузіно, Константина Бринковяну та Дмитра Кантеміра.
У період режиму фанаріотів, XVIII ст., Османська імперія стикається з глибокою політичною, соціальною та економічною кризою, а реорієнтація на Західну Європу вважається єдиним виходом з тієї кризи. З політико-військового погляду, австро-російські альянси, до яких приєднуються окремі румунські князі, починають витискувати турків за межі південно-східно-європейського ареалу.
На початку ХІХ ст., століття формування націй, ідеї романтизму проникають і в румунський простір. Ведуться дебати на тему майбутньої румунської держави шляхом об’єднання Молдови й Волощини та утворення установ, які б зробили нову державу діючою.
Унаслідок реформ впроваджених в роки правління короля Кароля І Гогенцоллерна-Зигмарінгена (1866-1914), друга половина ХІХ ст. була одним з найкращих періодів історії Румунії. Наприкінці першої світової війни, в 1918 році, території від Росії та Австро-Угорщини, заселені етнічними румунами об’єднались з румунським королівством утворивши, таким чином, “Велику Румунію”.
Економічний та політичний розвиток Румунії продовжився в міжвоєнний період, в роки правління короля Фердинанда I (1914-1927) та Кароля IІ (1930-1940). Румунська промисловість зареєструвала швидкий та якісний розвиток, зокрема в галузі металургії, машинобудування та видобування руди. Політична стабільність спричинила підвищення життєвого рівня, зокрема завдяки іноземним інвестиціям. Політичний режим ліберальної демократії та приватна власність стали засадами вільного румунського суспільства.
Але в ХХ ст., “сторіччі крайностей”, тоталітаризм дістався й Румунії. З початку фашизм, що особливо проявився в 30-тих та 40-их роках під час режиму маршала Іона Антонеску. Після другої світової війни, з безпосередньою підтримкою радянських військ була встановлена комуністична диктатура. Фашизм і особливо комунізм, крім спричинення воєнних травм, призвели до депортації та ліквідації сотень тисяч осіб.
Комунізм означав і порушення найелементарніших прав та свобод людини, ліквідацію приватної власності, знищення політичної опозиції та ув’язнення інтелектуалів, селян, працівників, тобто всіх, хто виступав проти комуністичної влади.
Комуністичний режим на чолі з Георгієм Георгіу-Дежом (1947-1965) та Ніколаєм Чаушеску (1965-1989) спричинив найбільші соціальні мутації та використав сталінський досвід, на базі марксизм-ленінізму, репресій проти дисидентів. Тоді були прийняті катастрофічні для економіки рішення.
Комуністичний режим зазнав небувалої кризи у 80-ті роки, а в грудні 1989 року, режим Чаушеску рухнув. На жаль близько 1300 румунів загинуло в антикомуністичний грудневій революції.
Починаючи з 1989 року Румунія повернулась до демократії та до ринкової економіки.
----------------------------------------
From CIA Factbook
https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/ro.html#Intro
The principalities of Wallachia and Moldavia - for centuries under the suzerainty of the Turkish Ottoman Empire - secured their autonomy in 1856; they united in 1859 and a few years later adopted the new name of Romania. The country gained recognition of its independence in 1878. It joined the Allied Powers in World War I and acquired new territories - most notably Transylvania - following the conflict. In 1940, Romania allied with the Axis powers and participated in the 1941 German invasion of the USSR. Three years later, overrun by the Soviets, Romania signed an armistice. The post-war Soviet occupation led to the formation of a Communist "people's republic" in 1947 and the abdication of the king. The decades-long rule of dictator Nicolae CEAUSESCU, who took power in 1965, and his Securitate police state became increasingly oppressive and draconian through the 1980s. CEAUSESCU was overthrown and executed in late 1989. Former Communists dominated the government until 1996 when they were swept from power. Romania joined NATO in 2004 and the EU in 2007.
--------------------------
Об"єктивна історія Румунії(з уст румуна)