Всем! Всем! Всем! Наконец свершилось. Г. Качула В. уволен в связи с окончанием срока контракта, прочим сот-
01/04/2011 | Гэс Холл (Газовая Камера)
рудникам ГП "ГЖВ" Минкультуризма Украины, что работали в Крыму в редакции "КС", в месячный срок предложено переехать в Киев или быть уволеными.
То есть редакция газеты "КС" окончательно переводится в Киев.
Любопытно, что что думают по этому поводу глубокоуважаемые господа Притула В., Хмеловский В., Вольвач П., Фомушкин О., Овчарук В., Смолянинов П., Дубас Б., Борисенко Н., которые ровно год назад закатывали истерику, когда усилиями Пилунского Л. редакция "КС" была оставлена в Симферополе.
P.S. Госпожа Степко Л. уже дала согласие на перезд в Киев и будет новым редактором "КС".
То есть редакция газеты "КС" окончательно переводится в Киев.
Любопытно, что что думают по этому поводу глубокоуважаемые господа Притула В., Хмеловский В., Вольвач П., Фомушкин О., Овчарук В., Смолянинов П., Дубас Б., Борисенко Н., которые ровно год назад закатывали истерику, когда усилиями Пилунского Л. редакция "КС" была оставлена в Симферополе.
P.S. Госпожа Степко Л. уже дала согласие на перезд в Киев и будет новым редактором "КС".
Відповіді
2011.01.04 | господа Притула В., Хмеловский В., Вольвач П., Фомушкин О., Овча
Re: Всем! Всем! Всем! Наконец свершилось. Г. Качула В. уволен в связи с окончанием срока контракта, прочим сот-
> Любопытно, что что думают по этому поводу глубокоуважаемые господа Притула В., Хмеловский В., Вольвач П., Фомушкин О., Овчарук В., Смолянинов П., Дубас Б., Борисенко Н.Мы ничего не думаем. Как же мы можем думать, если мы инвалиды! Сколько раз повторять!
2011.01.04 | Гэс Холл (Газовая Камера)
А пламенный Данила Кононенко?
Он что тоже инвалид?Вот что он писал около года назад:
"Кримській Світлиці" - кримську землю і кримське сонце
25-01-2010 12:56 Автор: Данило Кононенко
З-поміж сотень російськомовних газет Криму єдина україномовна газета «Кримська світлиця» виходить ось уже 17 років. Стільки ж років, а, може, й значно більше її видання тут, в Криму, виборювало не одне покоління свідомих українців. І таки, нарешті, вибороло, коли настали вже часи нашої омріяної Незалежності.
«Кримська світлиця» для семисот тисяч кримських українців стала осередком національного відродження, стала тим рятівним колом, яке дає сподівання на порятунок рідної мови, культури, літератури, народного мистецтва від подальшої навальної русифікації.
Замість того, аби нарощувати випуск українських видань на зросійщеному півострові, видання єдиної (!) україномовної газети переносять до Києва. Це що – українська кримська преса в екзилі? Чи ж такі нині часи, аби своє, рідне, випускати поза межами місця проживання сотень тисяч людей, які є громадянами своєї країни, а не діаспорним населенням? Перенесення видання газети до Києва вкрай деморалізує кримських українців, позбавить їх тут, в Криму, присутності свого рідного українського духу, упевненості в собі, в свою незалежну країну Україну, пригнітить їх духовно, морально, розгубиться, розпорошиться той невеличкий колектив авторів-однодумців, який збирався довкола «Кримської світлиці» роками.
Що ж ми робимо, шановні?! Не подобається вам редактор, який виступає супроти руйнації колективу, назбираного по крихтах і за поглядами, і за громадянською державницькою позицією, не можете знайти спільної мови з ним, з головним редактором, не йдете на компроміси, знайдіть іншого або головного редактора газети, або директора, видавця газетно-журнального видавництва (ГЖВ), але до чого тут газета, колектив редакції?
А що, коли завтра Міністерству культури України не сподобається хтось із директорів кримських театрів? Він що, буде звільнений, а театр переведено до столиці? А що, коли, наприклад, і Міністерство промисловості звільнить завтра котрогось із директорів кримських заводів, скажімо «Фіоленту» чи Красноперекопського хімзаводу, то чи це означає, що цей завод з його виробництвом продукції буде перенесено до Києва? На моє глибоке переконання, такі необдумані дії керівництва ГЖВ, звісно ж, за потурання Міністерства культури України, не приносять і ніколи не принесуть користі нашій спільній справі – справі відродження української духовності в Криму. Видання газети однозначно мусить бути продовжено тут, в Криму, де живуть потенційні читачі й автори цього відомого вже на весь світ видання. Іншого не може бути і не дано. Недарма ж ми потом і кров’ю виборювали цю свою українську газету для Криму!
Тепер щодо редактора. Як і кожен з нас, Віктор Качула у своєму характері має і плюси, і мінуси. Більше ж, звичайно, плюсів. Він, безперечно, українець-патріот, якому болять проблеми українськості в Криму, і не тільки в Криму. Він – першокласний фахівець своєї справи, випускник факультету журналістики КДУ (нині Київського Національного університету ім. Т. Г. Шевченка), професійний журналіст з уже чималим стажем роботи, заслужений журналіст України, добра, порядна, чесна і глибоко принципова людина. Знайти таких в Криму – дуже й дуже проблематично.
Якщо хтось з керівництва ГЖВ гадає, що у Криму, так само, як у Львові чи Києві, де українські фахівці-журналісти ходять косяками, як оселедці в морі під час осінньої путини, то він дуже і дуже помиляється. Кваліфіковані українські журналісти в Криму на вагу золота, жоден з кримських вузів їх, українських журналістів, не готує. Їх тут і за кількістю, і за якістю – мізер, а ті «акули журналістського пера», котрі могли б піднести єдину українську газету на високий рівень, давно працюють за значно вищі зарплати у київських виданнях. За ту платню, яку пропонує ГЖВ, вони для «Кримської світлиці» не подадуть навіть найкоротшої інформації, не те, що прийдуть на постійну роботу.
То ж, панове з ГЖВ, опам’ятайтесь, що ви робите? Хочете скоротити, читай – зруйнувати той острівець журналістики, який на пориванні душі, на ентузіазмі творить і готовий далі творити українську газету в Криму? Зупиніться, поки не пізно. Адже в Криму проблематично знайти не те, що кваліфікованого українського журналіста, а й кваліфікованого верстальника, роботу якого змушений виконувати сам наш головний редактор. Ми, в Криму, і ви, в Києві, живемо у різних вимірах. Не дай Бог вам опинитися в нашій кримській журналістській шкурі…
А тепер щодо підвищення ціни на газету у роздріб та про її передплату. Кому це та з яких пір видалося, що на єдиній в Криму україномовній газеті можна заробити? Та тут різних газет – хоч греблю гати. Усі вони, за винятком «Кримської світлиці», російськомовні. Навіть найрадикальніша з них, так звана «главная газета Крыма» «Крымская правда» коштує в кіосках до 1 гривні (0,75 грн.), а єдина україномовна – 1 грн. 90 коп. І що ж маємо? Половина продається, решта – йде в макулатуру. Та її, «Кримську світлицю», як казав колись Богдан Ступка, відвідавши нашу редакцію, треба роздавати безкоштовно, розсівати з гелікоптера над Кримом, аби хоч якось донести українське слово до читача. Про які прибутки мова, тут би хоч поки що безкоштовно, або ж за найменшу ціну поширити її у найвіддаленіші куточки півострова. А для чого удвічі підвищувати було передплатну ціну? Чи вже є досвід на отриманні прибутків від газети «Культура і життя»?
Тепер щодо ролі співзасновників. Чому це Мінкультури вирішило, що воно має одноосібне право на скорочення штату, на звільнення головного редактора, бухгалтера? А де ж трудовий колектив, а де ж Всеукраїнська «Просвіта? Один голос переважує два? Що ж це за такий волюнтаризм, що за свавілля? Чи хто запитав згоди трудового колективу, профспілки, хочемо ми іншого керівника, чи ні? Чи ГЖВ розраховувалося вчасно з усіма боргами – за поліграфію, за оренду – і тепер має моральне право на диктат своєї кадрової політики? Чи хоч раз було викликано головного редактора на виробничу нараду до ГЖВ, чи хоч раз хтось із керівництва ГЖВ за останні роки коли-небудь побував у нас в редакції, поцікавився виробничим процесом, нашим життям-буттям?
І ще одне з найважливіших питань. Звільніть з-під «арешту» перший цьогорічний номер «Кримської світлиці», аби він пішов до передплатників! Вони, передплатники, мають право за власні гроші на ту газету, яку вони свідомо передплатили і на яку чекають. Інший зміст іншої «Кримської світлиці» збудоражить їхні душі, і тоді виникне багато різних запитань, на які буде відповісти непросто.
І ще. Чому, звільнивши головного редактора, не поставили до відома колектив, відпустили його на півмісяця святкувати з пригніченими душами, не повідомили йому, колективу, про його подальшу долю, чому про це він, колектив, має дізнаватися з різних чуток, а не офіційних повідомлень? Хотілося б почути бодай слова вибачення за такі ганебні дії. Вдаючи, що допомагаєте, хоч не заважайте нам, журналістам-відчайдухам, робити в Криму свою важливу просвітницько-культурну справу по відродженню українськості на нашій на своїй землі.
Гадаємо, що в керівництва ГЖВ та Мінкультури України все ж таки вистачить здорового глузду і вони не переведуть видання газети до Києва, не будуть силоміць відривати духовне дитя від свого материнського лона. Протестуємо проти таких дій, проти такого свавілля і такого ганебного ставлення до семисоттисячного кримського українства, якого хочуть позбавити свого національного видання, українства, справі духовного відродження якого ми, працівники «Кримської світлиці», присвятили сімнадцять років свого життя і наполегливої творчої праці. Газета повинна й надалі видаватися тільки в Криму, а не в київському екзилі. Вимагаємо скасувати наказ про звільнення нашого головного редактора і не заважати нам продовжувати працювати на відбудову української державності. Так жадають і читачі, і працівники «Кримської світлиці». Такої думки усі прогресивні люди Криму та України. «Кримській світлиці» – кримську землю, кримське повітря, кримське сонце, кримський український дух!
Данило КОНОНЕНКО, один із співзасновників газети «Кримська світлиця» 1992 року, ветеран газети, редактор відділу літератури і мистецтва та шеф-редактор дитячого додатку «Джерельце», заслужений журналіст України.
А перед этим был ещё и пикет.
Что его участники тогда ещё не были инвалидами. Где же они заработали инвалидность?
2011.01.04 | Гэс Холл (Газовая Камера)
А почему молчит пламенный Данило Кононенко?
Он что тоже инвалид?Вот что он писал около года назад:
"Кримській Світлиці" - кримську землю і кримське сонце
25-01-2010 12:56 Автор: Данило Кононенко
З-поміж сотень російськомовних газет Криму єдина україномовна газета «Кримська світлиця» виходить ось уже 17 років. Стільки ж років, а, може, й значно більше її видання тут, в Криму, виборювало не одне покоління свідомих українців. І таки, нарешті, вибороло, коли настали вже часи нашої омріяної Незалежності.
«Кримська світлиця» для семисот тисяч кримських українців стала осередком національного відродження, стала тим рятівним колом, яке дає сподівання на порятунок рідної мови, культури, літератури, народного мистецтва від подальшої навальної русифікації.
Замість того, аби нарощувати випуск українських видань на зросійщеному півострові, видання єдиної (!) україномовної газети переносять до Києва. Це що – українська кримська преса в екзилі? Чи ж такі нині часи, аби своє, рідне, випускати поза межами місця проживання сотень тисяч людей, які є громадянами своєї країни, а не діаспорним населенням? Перенесення видання газети до Києва вкрай деморалізує кримських українців, позбавить їх тут, в Криму, присутності свого рідного українського духу, упевненості в собі, в свою незалежну країну Україну, пригнітить їх духовно, морально, розгубиться, розпорошиться той невеличкий колектив авторів-однодумців, який збирався довкола «Кримської світлиці» роками.
Що ж ми робимо, шановні?! Не подобається вам редактор, який виступає супроти руйнації колективу, назбираного по крихтах і за поглядами, і за громадянською державницькою позицією, не можете знайти спільної мови з ним, з головним редактором, не йдете на компроміси, знайдіть іншого або головного редактора газети, або директора, видавця газетно-журнального видавництва (ГЖВ), але до чого тут газета, колектив редакції?
А що, коли завтра Міністерству культури України не сподобається хтось із директорів кримських театрів? Він що, буде звільнений, а театр переведено до столиці? А що, коли, наприклад, і Міністерство промисловості звільнить завтра котрогось із директорів кримських заводів, скажімо «Фіоленту» чи Красноперекопського хімзаводу, то чи це означає, що цей завод з його виробництвом продукції буде перенесено до Києва? На моє глибоке переконання, такі необдумані дії керівництва ГЖВ, звісно ж, за потурання Міністерства культури України, не приносять і ніколи не принесуть користі нашій спільній справі – справі відродження української духовності в Криму. Видання газети однозначно мусить бути продовжено тут, в Криму, де живуть потенційні читачі й автори цього відомого вже на весь світ видання. Іншого не може бути і не дано. Недарма ж ми потом і кров’ю виборювали цю свою українську газету для Криму!
Тепер щодо редактора. Як і кожен з нас, Віктор Качула у своєму характері має і плюси, і мінуси. Більше ж, звичайно, плюсів. Він, безперечно, українець-патріот, якому болять проблеми українськості в Криму, і не тільки в Криму. Він – першокласний фахівець своєї справи, випускник факультету журналістики КДУ (нині Київського Національного університету ім. Т. Г. Шевченка), професійний журналіст з уже чималим стажем роботи, заслужений журналіст України, добра, порядна, чесна і глибоко принципова людина. Знайти таких в Криму – дуже й дуже проблематично.
Якщо хтось з керівництва ГЖВ гадає, що у Криму, так само, як у Львові чи Києві, де українські фахівці-журналісти ходять косяками, як оселедці в морі під час осінньої путини, то він дуже і дуже помиляється. Кваліфіковані українські журналісти в Криму на вагу золота, жоден з кримських вузів їх, українських журналістів, не готує. Їх тут і за кількістю, і за якістю – мізер, а ті «акули журналістського пера», котрі могли б піднести єдину українську газету на високий рівень, давно працюють за значно вищі зарплати у київських виданнях. За ту платню, яку пропонує ГЖВ, вони для «Кримської світлиці» не подадуть навіть найкоротшої інформації, не те, що прийдуть на постійну роботу.
То ж, панове з ГЖВ, опам’ятайтесь, що ви робите? Хочете скоротити, читай – зруйнувати той острівець журналістики, який на пориванні душі, на ентузіазмі творить і готовий далі творити українську газету в Криму? Зупиніться, поки не пізно. Адже в Криму проблематично знайти не те, що кваліфікованого українського журналіста, а й кваліфікованого верстальника, роботу якого змушений виконувати сам наш головний редактор. Ми, в Криму, і ви, в Києві, живемо у різних вимірах. Не дай Бог вам опинитися в нашій кримській журналістській шкурі…
А тепер щодо підвищення ціни на газету у роздріб та про її передплату. Кому це та з яких пір видалося, що на єдиній в Криму україномовній газеті можна заробити? Та тут різних газет – хоч греблю гати. Усі вони, за винятком «Кримської світлиці», російськомовні. Навіть найрадикальніша з них, так звана «главная газета Крыма» «Крымская правда» коштує в кіосках до 1 гривні (0,75 грн.), а єдина україномовна – 1 грн. 90 коп. І що ж маємо? Половина продається, решта – йде в макулатуру. Та її, «Кримську світлицю», як казав колись Богдан Ступка, відвідавши нашу редакцію, треба роздавати безкоштовно, розсівати з гелікоптера над Кримом, аби хоч якось донести українське слово до читача. Про які прибутки мова, тут би хоч поки що безкоштовно, або ж за найменшу ціну поширити її у найвіддаленіші куточки півострова. А для чого удвічі підвищувати було передплатну ціну? Чи вже є досвід на отриманні прибутків від газети «Культура і життя»?
Тепер щодо ролі співзасновників. Чому це Мінкультури вирішило, що воно має одноосібне право на скорочення штату, на звільнення головного редактора, бухгалтера? А де ж трудовий колектив, а де ж Всеукраїнська «Просвіта? Один голос переважує два? Що ж це за такий волюнтаризм, що за свавілля? Чи хто запитав згоди трудового колективу, профспілки, хочемо ми іншого керівника, чи ні? Чи ГЖВ розраховувалося вчасно з усіма боргами – за поліграфію, за оренду – і тепер має моральне право на диктат своєї кадрової політики? Чи хоч раз було викликано головного редактора на виробничу нараду до ГЖВ, чи хоч раз хтось із керівництва ГЖВ за останні роки коли-небудь побував у нас в редакції, поцікавився виробничим процесом, нашим життям-буттям?
І ще одне з найважливіших питань. Звільніть з-під «арешту» перший цьогорічний номер «Кримської світлиці», аби він пішов до передплатників! Вони, передплатники, мають право за власні гроші на ту газету, яку вони свідомо передплатили і на яку чекають. Інший зміст іншої «Кримської світлиці» збудоражить їхні душі, і тоді виникне багато різних запитань, на які буде відповісти непросто.
І ще. Чому, звільнивши головного редактора, не поставили до відома колектив, відпустили його на півмісяця святкувати з пригніченими душами, не повідомили йому, колективу, про його подальшу долю, чому про це він, колектив, має дізнаватися з різних чуток, а не офіційних повідомлень? Хотілося б почути бодай слова вибачення за такі ганебні дії. Вдаючи, що допомагаєте, хоч не заважайте нам, журналістам-відчайдухам, робити в Криму свою важливу просвітницько-культурну справу по відродженню українськості на нашій на своїй землі.
Гадаємо, що в керівництва ГЖВ та Мінкультури України все ж таки вистачить здорового глузду і вони не переведуть видання газети до Києва, не будуть силоміць відривати духовне дитя від свого материнського лона. Протестуємо проти таких дій, проти такого свавілля і такого ганебного ставлення до семисоттисячного кримського українства, якого хочуть позбавити свого національного видання, українства, справі духовного відродження якого ми, працівники «Кримської світлиці», присвятили сімнадцять років свого життя і наполегливої творчої праці. Газета повинна й надалі видаватися тільки в Криму, а не в київському екзилі. Вимагаємо скасувати наказ про звільнення нашого головного редактора і не заважати нам продовжувати працювати на відбудову української державності. Так жадають і читачі, і працівники «Кримської світлиці». Такої думки усі прогресивні люди Криму та України. «Кримській світлиці» – кримську землю, кримське повітря, кримське сонце, кримський український дух!
Данило КОНОНЕНКО, один із співзасновників газети «Кримська світлиця» 1992 року, ветеран газети, редактор відділу літератури і мистецтва та шеф-редактор дитячого додатку «Джерельце», заслужений журналіст України.
А перед этим был ещё и пикет.
Что его участники тогда ещё не были инвалидами. Где же они заработали инвалидность?
2011.01.04 | Ass Hole
отцепитесь от Данило Кононенко!
он тоже инвалид!как вы себе позволяете обращаться с несчастными инвалидами!
позор!
2011.01.04 | Дохтур Хаус
Всем! Всем! Всем! ТопикСтартер сошел с ума от счастья.
сколько раз говорили качуле, что он пригрел змей и недоумков на груди.сидит в слюнях счастья стукачок и отравляет воздух своими старческими украинофобскими выхлопами.
пилунский не был редактором газеты, недоумки!
он был начальником корпункта. командовали дурачком из Киева.
качулой же никто не командовал.
а это злит ублюдков и рабов.
2011.01.04 | Лесь Суржик
Всем! Всем! Всем!
2011.01.04 | єхідний
Re: Всем! Всем! Всем!
2011.01.05 | Дормидонт
Суки и нелюди онемели.
Но способность копипэйстить не утратили ни чьлены обезьянней стаи, ни сама стая.Однако всем известно то черноротое существо, от которого исходит информация. И чья жопа больше?
2011.01.05 | Дормидонт
Никто и не знает, что пилунским руководила даже не срака
он подвластен одной стихии - испражнениям - киевским и кошачьим.2011.01.05 | Эксперт
Re: Никто и не знает, что пилунским руководила даже не срака
Дормидонт пише:> он подвластен одной стихии - испражнениям - киевским и кошачьим.
Не зрозуміло, до чому в цьому випадку Пилунський?
Невже знову він винен у звільненні поновленого судом Качули?
2011.01.05 | Дежурный
Кримське дежавю відміняється?
Здавалося, що тривала боротьба головного редактора газети «Кримська світлиця» Віктора Качули з «київськими чиновниками, які придушили єдину україномовну газету в Криму», закінчилась перемогою очільника газети. Рік тому крерівництво ДП „Газетно-журнальне видавництво МКТ” звільнило головного редактора Віктора Качулу з посади за численні порушення фінансово-господарської діяяьності. Ба! Навіть звернулося до Генпрокуратури з проханням здійснити перевірку його діяльності. А вже у липні 2010 року Київський районний суд м. Сімферополя АР Крим таки поновив його на роботіОтже, конфлікт вичерпано. На боці пана Качули й новий міністр культури, який тричі зустрічався з ним і запевнив, що «Кримська Світлиця» не припинить свого існування, на боці пана Качули й новий директор видавництва пані Карасьова В.В, яка як ніхто інший, зацікавлена у поновленні виходу всіх видань, очолюваного нею підприємством, на боці Качули, і це найголовніше, передплатники, які втомилися майже рік жити в очікуванні газети.
Але що це? Як грім серед ясного неба у ДП «Газетно-журнальне видавництво МКТ» якраз у переддень Нового року вийшов наказ, згідно якого головного редактора газети «Кримська світлиця» у зв’язку з закінченням строку дії трудової угоди звільнили.
Прокоментувати таке рішення я попросив директора ДП «Газетно-журнальне видавництво МКТ» п. Карасьову В.В:
«Цей наказ якраз і зумовлений нашим бажанням видавати «Кримську світлицю». Як на мене, то будь яка редакція це не лише «творча лабораторія», а виробничий цех, в якому робиться той чи інший друкований продукт. І керівник підрозділу повинен це розуміти. Одного бажання видавати газету замало. Для цього потрібне приміщення, нормальні умови праці, відлагоджений технологічний процесс проходження матеріалів тощо. Зрештою керівник редакції мав би звітувати перед видавництвом про свою діяльність. Принагідно зауважу, що зобов’язання щодо виплати зарплати працівникам «Кримської світлиці» видавництво виконує в повному обсязі.
-- Вікторіє Валентинівно, виходить у новому році маємо чергове дежавю з «Кримською світлицею?
-- Жодного повторення літнього сценарію не буде. Є політична воля Міністерства видавати газету, передбачено фінансування, є, і це найголовніше, талановиті журналісти в редакції, з якими ми будемо й надалі працювати. А редакція газети „Кримська світлиця” переїздить до Києва.
-- На адресу видавництва лунало чимало критики, що газета «Кримська світлиця», яка друкуватиметься в Києві, втрачає, так би мовити, «кримський дух»…
-- Головне, аби видання не втратило «український дух». Газета «Кримська світлиця» це всеукраїнське, а не суто кримське видання. Ми плануємо створити потужну сітку наших власних кореспондентів у Сімферополі, Севастополі, інших регіонах півострова. Навзаєм інформуватимемо кримчан про події за межами півострова.
Орест Янівець, член НСЖУ
http://orko-z-yanova.livejournal.com/
2011.01.05 | Дохтур
Лакей чи журналіст?
Орест виглядає абсолютно безголовою рослиною і лакеєм карасьової.2011.01.05 | Эксперт
Re: Лакей чи журналіст?
Дохтур пише:> Орест виглядає абсолютно безголовою рослиною і лакеєм карасьової.
Цікаво, хто ті "талановиті журналісти в редакції", які будуть надалі працювати?
2011.01.05 | Танюша
Re: Лакей чи журналіст?
Качула був лакізою Кучми, хотів (Бог бачить, що дуже того хтів) стати лакізою Януковича.Але не судилося.
Там своїх лакіз хоч греблю гати, а тут ще кучмівські під ногами вештаються.
2011.01.05 | Сексопатолог
Орест - Лакей чи журналіст?
докази - в студію!канєшно, танюша йобнулась. разом з Орестом.
2011.01.05 | Володимир Нейтральний
Re: Всем! Всем! Всем! Наконец свершилось. Г. Качула В. уволен в связи с окончанием срока контракта, прочим сот-
Для мене націоналізм – це невміння худодника втримати сльози. Для Качули бути націоналістом, це, передовсім, вигода. В редакції він створив своєрідне концертне бюро, де записував разом зі своєю донькою-заступницею пісні. Замість того, щоб видавати нормальну газету, а не інтернет-дайджести.Вовкун для нього був хреновий, Кулиняка – також, директори видавництва Сатаренко і Карасьова також йому недогодили. Один він – білий та пухнастий. Що йому залишається роботи – це викопати в центрі Сімферополя окоп і, розмахуючи українським прапором, кричати: „Ганьба! Гине українська газета в Криму!”
Не загине! Навіть без такого псевдонаціоналіста, як Качула...
2011.01.05 | Дохтур
Про "невміння худодника". По-перше - висмаркайся перед тим, як писати.
По-друге: хто ти такий, щоб судити Качулу? Ти передплатник? Чи найманець? Чи, може, сам Господь Бог?По-третє: хочеш критикувати - не гавкай, а приводь аргументи. Бо талант доньки Качули - не привід гавкати з-під паркану.
2011.01.05 | володимир нейтральний
Re: Про "невміння худодника". По-перше - висмаркайся перед тим, як писати.
Я б ніколи не чіпав Качулу. Але коли побачив нову Кримську світлицю, яку зробив Пілунський, то загорівся бажанням передплачувати таку газету. Учись, Вікторе, в Пілунського. він хоч і депутат, але журналіст тямущий.2011.01.06 | єхідний
Re: Про "невміння худодника". По-перше - висмаркайся перед тим, як писати.
Фу-у-у! ну, наконец-то мы победили и разгромили Пилунского!2011.01.06 | Ксюша
вопросик
Интересно, а звание "Убийцы газеты" теперь торжественно переходит к Качуле, я правильно понимаю?При Пилунском газета выходила и редакция была в Симферополе, а сейчас? Довоевались, блян, бойцы невидимого фронта.
За что боролись, на то и натянулись, молодцы!
Качула - real killer of "KS"!!! Будете отпираться, примите за должное, или снова по привычке на Пилунского грязь лить будете?
2011.01.06 | Vasja
Re: вопросик
Ксюша пише:> Интересно, а звание "Убийцы газеты" теперь торжественно переходит к Качуле, я правильно понимаю?
> При Пилунском газета выходила и редакция была в Симферополе, а сейчас? Довоевались, блян, бойцы невидимого фронта.
> За что боролись, на то и натянулись, молодцы!
> Качула - real killer of "KS"!!! Будете отпираться, примите за должное, или снова по привычке на Пилунского грязь лить будете?
Так Качула й був вбивцею газети. Він садюга робив це протягом принаймні трьох років з 2006 року, коли не виконав усі умови переходу до ГЖВ.
2011.01.10 | МАЛЯКА ЗУ
Re: Про "невміння худодника". По-перше - висмаркайся перед тим, як писати.
Єдиний талант доньки Качули - це те, що вона донька Качули. Нажаль, на цій прискорбній ноті її таланти закінчуються))))). У славному 2010 році вона представлялась - Юля Качула, донька Віктора Качули. Цікаво, чи почуємо Юля, просто Юля.P.S. До речі, "качула" на Західній Україні - це висока бараняча шапка. Юля, зупини батька, який з упертістю барана йде на заклан... Рятуймося, браття, бо ми того варті!!!!!!!
2011.01.06 | Читатель
Уважаемая товарищ Степко,
расскажите пожалуйста, почему наш форум превратился в говно?2011.01.06 | Буба Касторский
Re: Уважаемый товарисч Притула, это вы занимаетесь мониторингом прессы или вы гандон!
2011.01.07 | За расовую терпимость
Re: Уважаемый товарисч Притула, это вы занимаетесь мониторингом прессы или вы гандон!
Головне, що Він єдиний у Криму оборонець Расової терпимості у суспільстві.2011.01.11 | седьмой
Re: Уважаемый товарисч Притула, это вы занимаетесь мониторингом прессы или вы гандон!
Продолжайте в том же духе, шеф любит идиотов2011.01.11 | Буба Касторский
Re: Уважаемый товарисч Притула, это вы занимаетесь мониторингом прессы или вы гандон!
А шеф що - подвійний гандон?2011.01.15 | Чистюля
Засраним кримським малоросам і українофобам: Качули немає - газети немає.(-)
2011.01.15 | Засрані кримські малороси і українофоби
Ну той що? Сім років мак не врожав, а голоду не було
2011.01.16 | Чистюля
Ну то жеріть московські помиї!!! (-)
2011.01.16 | кримскі малороси
Ні, помиї то для свинюк, як ти. А ми краще ковбаски зі смальцем.