Відповіді

• 2001.05.31 | Майдан-Інформ

  Проект закону "Про судовий устрій" від 07.07.1998 № 1211

  Про судовий устрій
  Проект закону України від 07.07.1998 № 1211
  Дата розгляду: 18.01.2000
  
  
  
  ЗАКОН УКРАЇНИ
  
  Про судовий устрій
  
  Цей Закон встановлює порядок організації та діяльності судової влади в Україні з
  метою забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина, прав та законних
  інтересів юридичних осіб і держави відкритим, справедливим, незалежним і
  неупередженим судом.
  
  РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
  
  Стаття 1. Судова влада
  
  1. Судова влада в Україні є складовою частиною державної влади і діє самостійно,
  незалежно від законодавчої та виконавчої влад.
  
  2. Судова влада здійснюється виключно судами, юрисдикція яких поширюється на всі
  правовідносини, що виникають у державі.
  
  3. Судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі конституційного,
  цивільного, господарського, кримінального та адміністративного судочинства.
  
  4. Правосуддя здійснюється професійними суддями, а також народними засідателями
  та присяжними, які в порядку і у випадках, визначених законом, здійснюють
  правосуддя. Делегування функцій судів, а також їх привласнення іншими органами та
  особами, створення надзвичайних та особливих судів не допускається. Особи, що
  незаконно взяли на себе виконання функцій і повноважень суду, несуть передбачену
  законом відповідальність.
  
  5. Організація системи судів має забезпечити доступність правосуддя для кожної
  особи.
  
  Стаття 2. Завдання суду
  
  Суд, здійснюючи правосуддя іменем України, на засадах верховенства права
  забезпечує захист гарантованих Конституцією і законодавством України прав та
  свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб та інтересів
  держави.
  
  Стаття 3. Законодавство про судовий устрій України
  
  Судовий устрій в Україні визначається Конституцією України, цим Законом та
  іншими законами України.
  
  Стаття 4. Самостійність судів і незалежність суддів
  
  1. Суди здійснюють правосуддя самостійно. Судді, здійснюючи правосуддя, є
  незалежними від будь-якого впливу і діють відповідно до Конституції України і
  закону та нікому не підзвітні.
  
  2. Гарантії самостійності судів і незалежності суддів закріплюються Конституцією
  України, цим Законом та іншими законами України.
  
  3. Усі органи державної влади, місцевого самоврядування, юридичні і посадові особи,
  а також громадяни та їх об'єднання зобов'язані поважати незалежність суддів і не
  посягати на неї.
  
  4. Звернення до суду будь-яких фізичних, юридичних і посадових осіб, які не є
  учасниками судового процесу, з приводу розгляду конкретних справ, судами не
  розглядаються, якщо інше не передбачено процесуальним законом.
  
  5. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд і суддів у будь-який спосіб,
  неповага до суду і суддів, збиранння, зберігання використання і поширення інформації
  усно, письмово чи в інший спосіб з метою заподіяти шкоду їх авторитету і вплинути
  на неупередженість правосуддя забороняється та тягне передбачену законом
  відповідальність.
  
  6. Суддям гарантується свобода неупередженого вирішення судових справ відповідно
  до чинного законодавства та їхнього внутрішнього переконання.
  
  7. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання будь-якої
  сторони у справі чи будь-якої іншої особи, заінтересованої в результатах її розгляду.
  Судова справа може бути передана іншому судді тільки з підстав, передбачених
  процесуальним законом.
  
  8. Самостійність судів і незалежність суддів забезпечується:
  
  1) особливим порядком призначення, обрання, притягнення до відповідальності та
  звільнення суддів;
  
  2) передбаченим процесуальним законом порядком здійснення правосуддя;
  
  3) таємницею прийняття судового рішення і забороною розголошення процесу
  обговорення і голосування прийнятого рішення;
  
  4) забороною втручання у здійснення правосуддя;
  
  5) встановленою законом відповідальністю за неповагу до суду чи судді;
  
  6) недоторканністю суддів;
  
  7) незмінюваністю суддів;
  
  8) особливим порядком фінансування, організаційно-кадрового,
  матеріально-технічного та інформаційного забезпечення судів;
  
  9) належним матеріальним та соціальним забезпеченням суддів;
  
  10) функціонуванням органів суддівського самоврядування;
  
  11) передбаченими законом засобами забезпечення особистої безпеки суддів, їх сімей,
  майна, а також іншими засобами правового захисту суддів.
  
  9. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинного законодавства не
  допускається звуження змісту та обсягу передбачених законами України гарантій
  самостійності судів, незалежності та правової захищеності суддів.
  
  Стаття 5. Недоторканність суддів
  
  1. Судді є недоторканними. Недоторканність суддів гарантується Конституцією
  України, цим Законом, Законом України "Про статус суддів" та іншими законами.
  
  2. На народних засідателів і присяжних на час виконання ними у суді обов'язків,
  пов'язаних із здійсненням правосуддя, поширюються гарантії недоторканності судді.
  
  Стаття 6. Незмінюваність суддів
  
  1. Судді обіймають посади безстроково, крім суддів Конституційного Суду України та
  суддів, які призначаються на цю посаду вперше.
  
  2. Суддям, які обіймають посади безстроково, гарантується перебування на посаді
  судді до досягнення ними шістдесяти п'яти років. До закінчення цього строку вони
  можуть бути звільнені лише з підстав, що вказані в статті 126 Конституції України. У
  випадку ліквідації суду судді за їхньою згодою переводяться до інших судів того самого
  рівня, а при незгоді на переведення звільняються з посади органом, що їх обрав або
  призначив, у зв'язку з відставкою або за власним бажанням.
  
  Стаття 7. Суддівське самоврядування
  
  Для вирішення питань внутрішньої діяльності судів діє суддівське самоврядування
  відповідно до цього Закону.
  
  Стаття 8. Обов'язковість судових рішень
  
  1. Судові рішення, якими закінчується розгляд справи у відповідному суді,
  ухвалюються іменем України.
  
  2. Судові рішення (вирок, рішення, постанова чи ухвала), що набрали законної сили,
  для всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських
  об'єднань, посадових та інших фізичних і юридичних осіб є обов'язковими для
  виконання на всій території України.
  
  3. Обов'язковість врахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів,
  органів прокуратури, слідства, дізнання визначається процесуальним законом.
  
  4. Судові рішення іноземних держав є обов'язковими на території України, якщо вони
  визнані відповідним судом України в порядку, встановленому законами України,
  міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких надала Верховна
  Рада України, та законодавством України.
  
  5. Виконання судових рішень покладається на державну виконавчу службу та службу
  виконання покарань.
  
  6. Невиконання судових рішень тягне передбачену законом відповідальність.
  
  Стаття 9. Право на судовий захист
  
  1. Фізичним та юридичним особам гарантується захист їх прав, свобод і законних
  інтересів незалежним і неупередженим судом, утвореним відповідно до закону.
  
  2. Для забезпечення всебічного, повного і об'єктивного розгляду справ в Україні
  діють суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій.
  
  3. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у тому суді, до
  підсудності якого вона віднесена процесуальним законом. Угоди про відмову у
  зверненні за захистом до суду є недійсними.
  
  4. Ніхто не може бути позбавлений права брати участь у розгляді своєї справи в суді
  будь-якого рівня у визначеному процесуальним законом порядку.
  
  5. Громадяни інших держав, особи без громадянства та іноземні юридичні особи
  користуються в Україні правом на судовий захист нарівні з громадянами та
  юридичними особами України.
  
  Стаття 10. Правова допомога при вирішенні справ у суді
  
  1. Кожен має право користуватися правовою допомогою при вирішенні справ у суді.
  
  2. Для надання правової допомоги при вирішенні справ у судах в Україні діє
  адвокатура, а у випадках, передбачених законом, правову допомогу надають і інші
  особи. Порядок та умови надання правової допомоги, права й обов'язки адвокатів, які
  беруть участь у судочинстві, визначаються законами.
  
  3. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно.
  
  Стаття 11. Право на оскарження судового рішення
  
  Учасники судового процесу у випадках і в порядку, передбачених процесуальним
  законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
  
  Стаття 12. Рівність перед законом і судом
  
  Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового
  процесу перед законом і судом незалежно від статі, раси, кольору шкіри, мови,
  політичних, релігійних та інших переконань, національного чи соціального
  походження, майнового стану, роду і характеру занять, місця проживання та інших
  обставин.
  
  Стаття 13. Участь народу в здійсненні правосуддя
  
  1. Громадяни України безпосередньо беруть участь у здійсненні правосуддя як
  народні засідателі та присяжні у випадках і в порядку, визначених процесуальним
  законом.
  
  2. Участь народних засідателів і присяжних у здійсненні правосуддя є їхнім
  громадянським обов'язком.
  
  Стаття 14. Колегіальний і одноособовий розгляд справ
  
  1. Справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово, колегією
  суддів або суддею і народними засідателями, а також судом присяжних у випадках,
  визначених процесуальним законом.
  
  2. Суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.
  
  3. Розгляд справ в апеляційному, касаційному порядку і за нововиявленими та
  іншими виключними обставинами, передбаченими законом, здійснюється судом
  колегіально у складі не менше трьох професійних суддів відповідно до процесуального
  закону.
  
  Стаття 15. Гласність судового процесу та фіксування його технічними
  засобами
  
  1. Ніхто не може бути обмеженим у праві на отримання в суді усної чи письмової
  інформації щодо результатів розгляду його судової справи.
  
  2. Розгляд справ у всіх судах відбувається відкрито, крім випадків, передбачених
  процесуальним законом. Учасники судового розгляду та інші особи, присутні на
  відкритому судовому засіданні, мають право робити письмові нотатки і звукозапис
  без застосування стаціонарної звукозаписувальної апаратури. Проведення в залі
  судового засідання фото- і кінозйомки, теле-, відеозапису, а також звукозапису із
  застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання
  допускаються за дозволом суду в порядку, визначеному процесуальним законом.
  
  3. Розгляд справи у закритому засіданні допускається за рішенням суду у випадках,
  передбачених процесуальним законом.
  
  4. При розгляді справ, в порядку, визначеному процесуальним законом, перебіг
  судового процесу фіксується технічними засобами.
  
  Стаття 16. Мова судочинства
  
  1. Судочинство в Україні проводиться державною мовою.
  
  2. Застосування інших мов у судочинстві здійснюється у випадках і порядку,
  визначеному процесуальним законом.
  
  3. Особам, що беруть участь у справі і не володіють чи недостатньо володіють мовою,
  якою здійснюється судочинство, забезпечується перекладач.
  
  РОЗДІЛ 2. СУДИ В УКРАЇНІ
  
  Глава 1. Загальні положення
  
  Стаття 17. Система судів в Україні
  
  1. В Україні діють Конституційний Суд України і суди загальної юрисдикції.
  
  2. Порядок організації та діяльності Конституційного Суду України, а також
  процедура розгляду ним справ визначаються законом.
  
  3. Суди загальної юрисдикції становлять єдину систему, яка відповідно до
  Конституції та законів України будується за принципами територіальності та
  спеціалізації.
  
  Систему судів загальної юрисдикції складають:
  
  1) звичайні і спеціалізовані місцеві суди;
  
  2) звичайні і спеціалізовані апеляційні суди;
  
  3) вищі спеціалізовані суди;
  
  4) Верховний Суд України.
  
  Стаття 18. Єдність системи судів загальної юрисдикції
  
  Єдність системи судів загальної юрисдикції забезпечується:
  
  1) встановленням судової системи Конституцією України і цим Законом;
  
  2) єдиним статусом суддів;
  
  3) єдиним порядком призначення та обрання суддів України;
  
  4) єдністю засад організації та діяльності судів;
  
  5) додержанням всіма судами встановлених законами правил судочинства;
  
  6) забезпеченням Верховним Судом України однакового застосування законів судами
  загальної юрисдикції;
  
  7) обов'язковістю виконання на території України судових рішень;
  
  8) встановленням єдиного порядку фінансування судів із Державного бюджету
  України;
  
  9) вирішенням питань внутрішньої діяльності судів органами суддівського
  самоврядування.
  
  Стаття 19. Порядок утворення та ліквідації судів
  
  1. Суди загальної юрисдикції утворює і ліквідує Президент України за поданням
  Голови Верховного Суду України або Голови Вищого спеціалізованого суду,
  погодженого з відповідною Радою суддів.
  
  2. Підставами для утворення чи ліквідації судів загальної юрисдикції є зміна
  адміністративно-територіального устрою, або внесення змін до цього Закону щодо
  системи судів України, реорганізація структури або зміна дислокації Збройних Сил
  України та інших військових формувань, утворених відповідно до чинного
  законодавства та з інших підстав, передбачених законом.
  
  3. Кількість суддів у судах загальної юрисдикції, виходячи з навантаженості на суди та
  з урахуванням обсягу роботи суддів визначається президією Верховного Суду України
  або вищого спеціалізованого суду за поданням Голови Верховного Суду України або
  Голови вищого спеціалізованого суду, в межах видатків, затверджених у Державному
  бюджеті України на утримання судів.
  
  Глава 2. Місцеві звичайні суди
  
  Стаття 20. Склад і повноваження місцевого суду
  
  1. Місцевими судами є районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди,
  військові суди гарнізонів.
  
  2. Місцевий суд складається із суддів, зі складу яких у порядку, визначеному цим
  Законом, обирається голова та його заступник.
  
  3. Місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає віднесені процесуальним законом
  до його підсудності цивільні і кримінальні справи та справи про адміністративні
  правопорушення.
  
  4. У місцевому суді може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду справ
  окремих категорій.
  
  Стаття 21. Суддя місцевого суду
  
  Суддя місцевого суду:
  
  1) в порядку, передбаченому процесуальним законом, здійснює правосуддя;
  
  2) здійснює процесуальні та організаційні заходи з метою забезпечення розгляду
  справи;
  
  3) здійснює відповідно до закону контроль за своєчасним зверненням до виконання
  судових рішень, постановлених під його головуванням;
  
  4) здійснює інші надані йому законом повноваження.
  
  Стаття 22. Голова місцевого суду та його заступник
  
  1. Голова місцевого суду поряд з виконанням повноважень судді:
  
  1) здійснює організаційне керівництво діяльністю суду;
  
  2) визначає обсяг обов'язків заступника голови суду;
  
  3) організовує ведення судової статистики та узагальнення судової практики;
  
  4) приймає на роботу і звільняє працівників апарату суду, присвоює їм ранги
  державного службовця, відповідно до закону застосовує щодо них заохочення та
  накладає дисциплінарні стягнення;
  
  5) на підставі актів про призначення чи обрання суддею або припинення його
  повноважень видає наказ про зайняття посади судді чи звільнення з посади;
  
  6) здійснює заходи щодо забезпечення формування складу народних засідателів;
  
  7) організовує роботу щодо підвищення кваліфікації працівників апарату суду;
  
  8) представляє суд у відносинах з іншими державними органами, органами місцевого
  самоврядування, юридичними і фізичними особами;
  
  9) здійснює інші надані йому законом повноваження.
  
  2. Заступник голови місцевого суду поряд з виконанням повноважень судді
  відповідно до визначених головою суду обов'язків здійснює функції щодо організації
  роботи суду і у разі відсутності голови суду виконує його обов'язки.
  
  Стаття 23. Порядок обрання та звільнення голови місцевого суду,
  його заступника
  
  1. Голова місцевого суду призначається з числа суддів цього суду строком на п'ять
  років і звільняється з посади Радою суддів України за поданням голови відповідного
  апеляційного суду, погодженим з Радою суддів.
  
  2. Заступник голови місцевого суду обирається з числа суддів цього суду строком на
  п'ять років і може бути звільнений з посади президією відповідного апеляційного суду
  за поданням голови цього суду, погодженим з Радою суддів.
  
  3. Голова і заступник голови місцевого суду можуть бути обрані на адміністративні
  посади повторно.
  
  4. Звільнення голови та його заступника з адміністративної посади в місцевому суді
  не звільняє їх від виконання обов'язків судді. Припинення повноважень судді
  припиняє перебування його на адміністративній посаді.
  
  Глава 3. Апеляційні суди
  
  Стаття 24. Структура апеляційних судів
  
  1. В Україні діють апеляційні суди: в Автономній Республіці Крим, областях, містах
  Києві та Севастополі, військові апеляційні суди регіонів і Військово-Морських Сил,
  Апеляційний суд України.
  
  2. Апеляційні суди складаються із суддів, які входять до відповідних судових палат. Із
  числа суддів у порядку, визначеному цим Законом, обирається голова, заступники
  голови - голови судових палат, а за необхідності також перший заступник голови
  суду і заступники голів судових палат.
  
  Стаття 25. Повноваження і склад апеляційних судів
  
  1. Апеляційні суди:
  
  1) у межах повноважень, визначених законом, розглядають справи в апеляційному
  порядку;
  
  2) у межах повноважень, визначених законом, здійснюють розгляд справ по першій
  інстанції;
  
  3) ведуть та аналізують судову статистику, вивчають і узагальнюють судову практику,
  
  4) надають методичну допомогу у застосуванні законодавства місцевими судам;
  
  5) здійснюють інші повноваження, надані їм Законом.
  
  2. Апеляційні суди в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та
  Севастополі, військові апеляційні суди регіонів і Військово-Морських Сил
  розглядають кримінальні і цивільні справи як суди першої інстанції у випадках і
  порядку, передбачених законом.
  
  3. Апеляційні суди в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та
  Севастополі діють у складі:
  
  1) судової палати в цивільних справах;
  
  2) судової палати в кримінальних справах.
  
  4. Апеляційний Суд України діє у складі:
  
  1) судової палати в цивільних справах;
  
  2) судової палати в кримінальних справах.
  
  3) військової палати.
  
  5. Апеляційні суди в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та
  Севастополі, Апеляційний суд України для вирішення організаційних питань
  діяльності формують президії.
  
  Стаття 26. Суддя апеляційного суду
  
  Суддя апеляційного суду:
  
  1) в порядку, передбаченому процесуальним законом, здійснює правосуддя;
  
  2) здійснює процесуальні та організаційні заходи з метою забезпечення розгляду
  справи;
  
  3) здійснює контроль за своєчасним зверненням до виконання ухвалених за його
  участю судових рішень;
  
  4) здійснює інші повноваження надані йому законом.
  
  Стаття 27. Голова апеляційного суду і його заступники
  
  1. Голова апеляційного суду поряд з виконанням повноважень судді відповідно до
  закону:
  
  1) здійснює організаційне керівництво роботою суду;
  
  2) розподіляє обов'язки між заступниками голови суду;
  
  3) скликає президію суду і вносить на її розгляд питання, головує на засіданнях
  президії;
  
  4) організовує ведення та аналіз судової статистики, вивчення і узагальнення судової
  практики, має право витребувати з відповідного суду справи, судові рішення в яких
  набрали законної сили;
  
  5) приймає на роботу та звільняє працівників апарату суду, присвоює їм ранги
  державного службовця, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплінарні
  стягнення;
  
  6) подає Державній судовій адміністрації України пропозиції щодо виділення
  асигнувань на утримання суду та його апарату;
  
  7) на підставі актів про призначення чи обрання суддею або припинення його
  повноважень видає наказ про зайняття посади судді чи звільнення з посади;
  
  8) у межах своєї компетенції видає накази та розпорядження з питань організації
  роботи суду;
  
  9) представляє суд у відносинах з іншими державними органами, органами місцевого
  самоврядування, юридичними і фізичними особами;
  
  10) здійснює інші повноваження, надані йому законом.
  
  2. Голова апеляційного суду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та
  Севастополі, військового апеляційного суду регіону та Військово-Морських Сил, крім
  повноважень, вказаних у частині першій цієї статті:
  
  1) входить з поданням до Ради суддів України чи до президії суду про обрання суддів
  на посади відповідно голів або заступників голів місцевих судів, а також звільнення їх
  з посад;
  
  2) здійснює заходи щодо забезпечення формування складу присяжних;
  
  3) входить з поданням до відповідної кваліфікаційної комісії про проведення
  кваліфікаційної атестації суддів місцевих судів та про притягнення їх до
  дисциплінарної відповідальності.
  
  3. У разі відсутності голови апеляційного суду його обов'язки виконує перший
  заступник голови, а під час його відсутності - старший за віком заступник голови
  апеляційного суду.
  
  4. Перший заступник голови апеляційного суду поряд з виконанням повноважень
  судді, відповідно до розподілу обов'язків, здійснює організаційне керівництво
  роботою структурних підрозділів суду та здійснює інші повноваження згідно
  розподілу обов'язків.
  
  5. Заступник голови апеляційного суду - голова судової палати поряд з виконанням
  повноважень судді:
  
  1) організовує роботу відповідної палати;
  
  2) інформує президію апеляційного суду про діяльність судової палати;
  
  3) має право витребувати з відповідного суду справи, судові рішення щодо яких
  набрали законної сили;
  
  4) організовує ведення та аналіз судової статистики, вивчення і узагальнення судової
  практики у справах, віднесених до компетенції палати;
  
  5) організовує роботу щодо підвищення кваліфікації суддів та працівників апарату
  палати;
  
  6) здійснює інші надані йому повноваження.
  
  Стаття 28. Заступник голови судової палати апеляційного суду
  
  Заступник голови судової палати апеляційного суду поряд з виконанням
  повноважень судді виконує обов'язки голови судової палати під час його відсутності
  та інші доручення голови судової палати щодо організації її діяльності.
  
  Стаття 29. Порядок обрання голів апеляційних судів, їх заступників -
  голів судових палат, заступників голів судових палат та звільнення їх
  з посад
  
  1. Голова апеляційного суду обирається з числа суддів цього суду строком на п'ять
  років і звільняється з посади Верховною Радою України за поданням Голови
  Верховного Суду України і за наявності рекомендації Ради суддів України.
  
  Голова апеляційного суду може обиратись на цю посаду повторно.
  
  2. Перший заступник голови апеляційного суду, заступники голови - голови судових
  палат та заступники голів судових палат обираються з числа суддів цього суду
  строком на п'ять років і звільняються з посад Радою суддів України за поданням
  Голови Верховного Суду України.
  
  3. Звільнення судді з адміністративної посади в апеляційному суді не звільняє його від
  виконання обов'язків судді. Припинення повноважень судді припиняє перебування
  його на адміністративній посаді.
  
  Стаття 30. Президії апеляційного суду в Автономній Республіці Крим,
  областях, містах Києві та Севастополі, Апеляційного суду України
  
  1. До складу президії апеляційного суду входять голова суду, його заступники, а також
  судді, кількісний склад яких визначається зборами суддів відповідного суду.
  
  2. Судді апеляційного суду до складу президії цього суду обираються загальними
  зборами суддів відповідного суду.
  
  3. Президія апеляційного суду:
  
  1) розглядає матеріали узагальнення судової практики та аналізує судову статистику;
  
  2) заслуховує інформації голів судових палат про діяльність судових палат;
  
  3) за поданням голови апеляційного суду затверджує склад кожної з судових палат,
  визначає кількість заступників голів судових палат;
  
  4) розглядає питання організації діяльності судових палат та апарату суду;
  
  5) заслуховує інформації голів місцевих судів щодо організації роботи цих судів;
  
  6) надає методичну допомогу місцевим судам з метою правильного застосування
  законодавства;
  
  7) розглядає і вирішує питання матеріально-технічного та фінансового забезпечення
  суду;
  
  8) розглядає питання роботи з кадрами суддів і працівників апарату суду та
  підвищення їх кваліфікації;
  
  9) забезпечує виконання рішень зборів суддів відповідного суду;
  
  10) здійснює інші надані їй повно-важення.
  
  4. Президії апеляційних судів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві
  та Севастополі, крім вказаних у частині четвертій цієї статті, здійснюють такі
  повноваження:
  
  1) призначають заступників голів місцевих судів;
  
  2) заслуховують звіт начальників управлінь судової адміністрації.
  
  Засідання президії апеляційного суду проводяться не рідше ніж один раз на місяць.
  
  5. Засідання президії є повноважними за наявності не менше двох третин її складу.
  Постанови президії приймаються відкритим чи таємним голосуванням більшістю
  голосів її членів, які брали участь у засіданні, і підписуються головою суду або його
  заступником, який головував на засіданні.
  
  Стаття 31. Суд присяжних
  
  Для розгляду кримінальних справ, визначених процесуальним законом, у судових
  палатах в кримінальних справах апеляційних судів в Автономній Республіці Крим,
  областях, містах Києві та Севастополі і у військових апеляційних судах регіонів та
  Військово-Морських Сил діють суди присяжних. Склад суду присяжних визначається
  кримінальним процесуальним законом.
  
  Глава 4. Спеціалізовані суди
  
  Стаття 32. Система спеціалізованих судів
  
  1. Спеціалізованими судами в Україні є господарські і адміністративні суди.
  
  2. Систему господарських судів складають: місцеві господарські суди в Автономній
  Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі; Апеляційний господарський
  суд; Вищий господарський суд України.
  
  При необхідності, за поданням голови Вищого господарського суду України, можуть
  утворюватись в порядку, встановленому цим Законом, міжрегіональні апеляційні
  господарські суди.
  
  3. Систему адміністративних судів складають: місцеві - районні (міські)
  адміністративні суди; апеляційні адміністративні суди в Автономній Республіці Крим,
  областях, містах Києві та Севастополі; Вищий адміністративний суд України.
  
  4. Спеціалізовані суди складаються із суддів, із складу яких обираються голова,
  заступник чи заступники голови, а за необхідності також перший заступник голови
  суду.
  
  Стаття 33. Повноваження місцевого спеціалізованого суду
  
  1. Місцевий господарський суд є спеціалізованим судом першої інстанції, який
  розглядає справи про господарські спори, справи про банкрутство та інші справи,
  віднесені законом до його підсудності.
  
  2. Місцевий адміністративний суд є спеціалізованим судом першої інстанції, який
  розглядає адміністративні справи, віднесені законом до його підсудності.
  
  3. У місцевому суді може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду справ
  окремих категорій.
  
  Стаття 34. Суддя спеціалізованого суду
  
  Суддя спеціалізованого суду здійснює:
  
  1) правосуддя;
  
  2) організаційні та процесуальні заходи з метою забезпечення розгляду справи;
  
  3) контроль за своєчасним зверненням до виконання судових рішень, постановлених
  під його головуванням;
  
  4) інші надані йому законом повноваження.
  
  Стаття 35. Голова спеціалізованого суду і його заступники
  
  1. Голова спеціалізованого суду поряд з виконанням повноважень судді:
  
  1) здійснює організаційне керівництво діяльністю суду;
  
  2) визначає обсяг обов'язків заступника;
  
  3) забезпечує ведення судової статистики та узагальнення судової практики;
  
  4) приймає на роботу і звільняє працівників апарату суду, присвоює їм ранги
  державного службовця, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплінарні
  стягнення відповідно до чинного законодавства;
  
  5) на підставі актів про призначення чи обрання суддею або припинення його
  повноважень видає наказ про зайняття посади судді чи звільнення з посади;
  
  6) здійснює заходи щодо забезпечення формування складу народних засідателів;
  
  7) організовує роботу щодо підвищення кваліфікації працівників апарату суду;
  
  8) представляє суд у відносинах з іншими державними органами, органами місцевого
  самоврядування та юридичними особами;
  
  9) здійснює інші надані йому повноваження.
  
  2. Перший заступник чи заступник голови місцевого спеціалізованого суду поряд з
  виконанням повноважень судді відповідно до розподілу обов'язків здійснює
  організаційне керівництво роботою структурних підрозділів суду та здійснює інші
  повноваження, надані йому законом і у разі відсутності голови суду виконує його
  обов'язки.
  
  Стаття 36. Порядок обрання голови місцевого спеціалізованого суду,
  його заступників та звільнення їх з посад
  
  1. Голова місцевого гомподарського суду обирається на посаду строком на п'ять років
  і звільняється з посади Верховною Радою України за поданням Голови Вищого
  господарського суду України та рекомендації Ради суддів.
  
  2. Голова місцевого адміністративного суду призначається з числа суддів цього суду
  строком на п'ять років Радою суддів України за под

• 2001.05.31 | Майдан-Інформ

  ПРОЕКТ ЗАКОНУ "ПРО СУДОУСТРІЙ" поданий Костицьким

  Проект Костицького
  ЗАКОН УКРАЇНИ
  
  Про судовий устрій
  
  Закон встановлює правові засади організації та діяльностісудів в Україні по
  здійсненню правосуддя, утворених відповідно до Конституції України.
  
  Розділ 1. Загальні положення
  
  Глава 1. Судова влада в Україні
  
  Стаття 1. Судова влада
  
  1. В Україні нарівні із законодавчою і виконавчою владою діє самостійна судова
  влада.
  
  2. Судова влада в Україні належить Конституційному Суду України і судам загальної
  юрисдикції.
  
  3. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі і
  нормативні-правові акти, що приймаються у державі.
  
  4. Судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі конституційного,
  цивільного, адміністративного і кримінального судочинства.
  
  5. Правосуддя здійснюється професійними суддями (надалі суддями), а у випадках і
  порядку, передбачених законодавством, суддями за участю народних засідателів і
  присяжних.
  
  6. Делегування функцій судової влади, а також привласнення цих функцій іншими
  органами чи посадовими особами не допускається.
  
  7. Забороняється створення надзвичайних та особливих судів і судів, які б не
  дотримувалися встановлених законом процесуальних норм і не були б передбачені
  цим Законом.
  
  Стаття 2. Законодавство про судовий устрій в Україні
  
  Правовідносини, пов'язані із організацією і діяльністю судів Україні, регулюється
  Конституцією України, цим Законом та іншими законодавчими актами України.
  
  Стаття 3. Завдання правосуддя
  
  Завданням правосуддя у державі є захист на засадах верховенства права та
  справедливості прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів
  юридичних осіб і держави, а також існуючого конституційного ладу в Україні.
  
  Стаття 4. Право на судовий захист
  
  1. Кожній особі гарантується захист у суді її прав, свобод і законних інтересів.
  
  2. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в тому суді, до
  підсудності якого вона віднесена законом.
  
  3. Особі, яка вважає, що її право, свободи і законні інтереси порушені іншою особою, у
  випадках і порядку, передбачених законодавством, надається можливість вирішити
  адміністративний спір у державних органах позасудової адміністративної юстиції в
  системі виконавчої влади, що не позбавляє її права на безпосереднє звернення до
  суду.
  
  4. У разі незгоди особи з рішенням державного органу позасудової адміністративної
  юстиції вона має право звернутися з позовом (заявою) до суду.
  
  5. У випадках і в порядку, передбачених законами України, цивільні і господарські
  спори можуть розглядатися і вирішуватися за взаємним волевиявленням сторін
  третейськими судами.
  
  6. Громадяни інших держав та особи без громадянства користуються на території
  України правом на судовий захист нарівні громадянами України.
  
  Стаття 5. Здійснення правосуддя
  
  1. Правосуддя в Україні здійснюється судами шляхом:
  
  1) розгляду питань про відповідність законів та інших нормативно-правових актів
  Конституції України і дачі офіційного тлумачення Конституції та законів України;
  
  2) розгляду цивільних справ, що виникають по спорам у цивільних, трудових і інших
  відносинах;
  
  3) розгляду кримінальних справ;
  
  4) розгляду адміністративних справ, що виникають по спорам у адміністративних
  відносинах;
  
  5) розгляду господарських справ, що виникають по спорах у господарських
  відносинах.
  
  Глава 2. Основні принципи і гарантії незалежності судів
  
  Стаття 6. Самостійність судів і незалежність суддів, народних
  засідателів і присяжних
  
  1. Суди здійснюють судову владу самостійно. Судді, народні засідателі і присяжні,
  здійснюючи правосуддя, є незалежними від будь-якого впливу і підкоряються лише
  Конституції України і Закону.
  
  2. Гарантії самостійності судів і незалежності суддів, народних засідателів і присяжних
  закріплюються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.
  
  3. Усі державні органи, підприємства, установи та організації, органи місцевого
  самоврядування, інші юридичні особи, об'єднання громадян, фізичні особи зобов'язані
  поважати незалежність суду і не посягати на неї.
  
  4. Звернення них до суду, коли вони не є сторонами або учасниками судового
  процесу, з приводу розгляду конкретних судових справ судами не розглядаються.
  
  5. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суддів, народних засідателів і
  присяжних, у будь-який спосіб тягнуть за собою передбачену законом
  відповідальність.
  
  6. Суддям, народним засідателям і присяжним гарантується свобода неупередженого
  вирішення судових справ відповідно до чинного законодавства, їхньої
  правосвідомості та внутрішнього переконання.
  
  7. Судові справи (надалі - справи) та позовні заяви (заяви) здаються і реєструються в
  канцеляріях судів, розподіляються між суддями в порядку черговості їх надходження
  та з врахуванням їх складності згідно процедури, визначеної процесуальним
  законодавством. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання
  будь-якої сторони та учасника судового процесу або будь-якої іншої особи. Справа
  може бути вилучена у судді і передана іншому судді тільки з підстав, передбачених
  законом.
  
  8. Судді, народні засідателі і присяжні не зобов'язані давати будь-які пояснення з
  приводу розглянутих ними справ та справ, що перебувають у їх провадженні, за
  винятком випадків і у порядку, передбачених законодавством.
  
  9. У встановленому законом порядку забороняється проведення демонстрацій,
  мітингів і пікетів в службових приміщеннях судів і навколо них.
  
  10. Розмір видатків на утримання судів у Державному бюджеті України не може бути
  зменшений у поточному році Верховною Радою України.
  
  11. Кожен суд загальної юрисдикції є юридичною особою і має свій окремий бюджет.
  
  12. Кабінет Міністрів України зобов'язаний забезпечити повне регулярне
  фінансування судів у межах видатків, передбачених на їх утримання у Державному
  бюджеті України.
  
  13. У вирішенні питань, пов'язаних із забезпеченням незалежності суддів, приймають
  участь органи суддівського самоврядування.
  
  Стаття 7. Гарантії незалежності суддів, народних засідателів і
  присяжних
  
  1. Суддя, за наявності порушеної проти нього кримінальної справи, не може бути без
  згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до винесення
  обвинувального вироку судом. Кримінальну справу проти судді може порушити
  тільки Генеральний прокурор України.
  
  2. Привід судді, проникнення в житло чи службове приміщення судді, його
  особистий чи службовий транспорт, проведення там огляду, обшуку чи виїмки,
  прослуховування його телефонних розмов, особистий обшук судді, а так само огляд,
  виїмка його кореспонденції, речей і документів можуть проводитися, тільки за
  наявності порушеної проти нього кримінальної справи, за рішенням спеціально
  уповноваженого на це Головою Верховного Суду України судді Верховного Суду
  України.
  
  3. До судді не можуть бути застосовані адміністративні стягнення, його не можна
  затримувати в адміністративному порядку. За адміністративні правопорушення суддя
  притягується до дисциплінарної відповідальності, передбаченої законодавством для
  суддів.
  
  4. Кримінальну справу проти народного засідателя і присяжного може порушити
  тільки прокурор Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя.
  Народний засідатель і присяжний під час виконання безпосередньо обов'язків в суді,
  пов'язаних із здійсненням правосуддя, не може бути затриманий чи заарештований,
  за наявності порушеної проти нього кримінальної справи, без рішення спеціально
  уповноваженого на це головою Верховного суду Автономної Республіки Крим,
  обласного, міст Києва та Севастополя судів судді Верховного суду Автономної
  Республіки Крим, обласного, міст Києва і Севастополя судів.
  
  5. На народного засідателя і присяжного під час виконання ним обов'язків у суді,
  безпосередньо пов'язаних із здійсненням правосуддя, поширюються гарантії
  незалежності, з питань передбачених частиною другою цієї статті, за наявності
  порушеної проти нього кримінальної справи. Рішення з цих питань приймається
  спеціально уповноваженим на це головою Верховного суду Автономної Республіки
  Крим, обласного, міст Києва та Севастополя судів суддею Верховного суду
  Автономної Республіки Крим, обласного, міст Києва Севастополя судів.
  
  6. Кримінальні справи щодо суддів Конституційного Суду України та суддів судів
  загальної юрисдикції розглядаються по першій інстанції Верховним судом Автономної
  Республіки Крим, обласними, міст Києва та Севастополя судами.
  
  7. За збитки, які у зв'язку з незаконним вироком або рішенням суду виникли у сторони
  або учасника судового процесу, суддя не несе майнової відповідальності. У
  встановлених законом випадках збитки відшкодовуються державою.
  
  Стаття 8. Незмінюваність суддів
  
  1. Судді обіймають посади безстроково, крім суддів Конституційного Суду України та
  суддів, які призначаються на посаду вперше.
  
  2. Суддям гарантується перебування на посаді до досягнення ними шістдесяти п'яти
  років. У випадку ліквідації суду судді за їх згодою переводяться до інших судів.
  
  Глава 3. Основні принципи правосуддя
  
  Стаття 9. Істина
  
  1. Обов'язком суду при розгляді будь-якої справи є з'ясування об'єктивної істини.
  
  2. Суд, при розгляді справи, констатує факти тільки на підставі перевірених у
  судовому засіданні доказів.
  
  3. Вирок і рішення суду можуть грунтуватися тільки на тих доказах, які були отримані
  у встановленому законом порядку.
  
  4. Засоби доказів встановлюються законом.
  
  Стаття 10. Законність
  
  1. Правосуддя в Україні здійснюється відповідно до Конституції та законів України.
  
  2. Суд, встановивши при розгляді справи невідповідність закону чи іншого
  нормативно-правового акта Конституції України, приймає рішення відповідно до
  Конституції України.
  
  3. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права й обов'язки
  громадян, не доведені до відома населення у встановленому законом порядку, є
  нечинними і судами не застосовуються.
  
  4. У випадках, передбачених міжнародними договорами України, суди застосовують
  законодавство відповідно до порядку, встановленого цими договорами, якщо згода
  на їх обов'язковість надана Верховною Радою України.
  
  Стаття 11. Рівність перед законом і судом
  
  1. Сторони та учасники судового процесу є рівними перед законом і судом у своїх
  правах та обов'язках.
  
  2. Будь-яке обмеження прав громадян - сторін або учасників судового процесу, а
  також встановлення для них переваг чи привілеїв з огляду на їх расу, колір шкіри,
  національність, політичні та інші переконання, стать, етнічне чи соціальне
  походження, майнове становище, мову, релігію, освіту, місце проживання, рід і
  характер занять, інші обставини не допускаються.
  
  Стаття 12. Презумпція невинуватості та забезпечення доведеності
  вини
  
  1. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана
  кримінальному покаранню доки її вину не буде доведено законному порядку і
  встановлено обвинувальним вироком суду.
  
  2. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Всі
  сумніви щодо доведеності вини особи приймаються на її користь.
  
  Стаття 13. Забезпечення підозрюваному, обвинуваченому і
  підсудному права на захист
  
  Підозрюваний, обвинувачений та підсудний мають право на захист. Це право
  забезпечується наданням їм можливості брати особисту участь у справі у різних
  стадіях провадження в ній та користуватися допомогою захисника з моменту
  затримання, арешту чи пред'явлення обвинувачення. У порядку, передбаченому
  законом, ця допомога надається безоплатно.
  
  Стаття 14. Змагальність і диспозитивність судового процесу
  
  1. Розгляд справ у всіх судах відбувається на засадах змагальності та диспозитивності.
  
  2. Змагальність полягає у наданні сторонам або учасниками судового процесу доказів
  і адресованих суду заяв, їх участі у допиті, перевірці і оцінці інших доказів, а також у
  дебатах сторін у проведенні інших процесуальних дій.
  
  3. Кожен з сторін або учасників судового процесу вільний у наданні суду своїх доказів
  і доведенні їх переконливості.
  
  4. Суд зобов'язаний створювати умови і сприяти сторонам або учасникам судового
  процесу в реалізації ними своїх справ і обов'язків у судовому засіданні, для
  встановлення об'єктивної істини, а також для доведення або спростування вини.
  
  Стаття 15. Участь прокурора в судових засіданнях
  
  1. Прокурор підтримує державне обвинувачення та бере участь у засіданнях судів всіх
  інстанцій при розгляді кримінальних справ, що надійшли до суду, з обвинувальним
  висновком, а також здійснює представництво інтересів громадянина та держави в
  суді у випадках, визначених законом.
  
  2. Обсяг, межі повноважень і завдання прокурора, який бере участь в розгляді справ у
  судах, визначаються процесуальним законодавством.
  
  Стаття 16. Відкритість і гласність судового розгляду справи
  
  1. Розгляд справ у всіх судах відбувається відкрито, крім випадків, передбачених
  процесуальним законодавством. Сторони або учасники судового процесу вправі
  робити письмові нотатки. Проведення в залі судового засідання фото - і кінозйомки,
  теле-, відео- та звукозапису, а також транслювання судового засідання допускається
  лише з дозволу суду.
  
  2. Розгляд справ у закритому засіданні допускається за рішенням суду у випадках,
  передбачених процесуальним законодавством.
  
  3. Перебіг судового процесу в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, крім
  фіксації на паперових носіях, повністю фіксується технічними засобами.
  
  4. Розгляд справ у суді здійснюється гласно. Ніхто не може бути позбавлений
  інформації про час і місце розгляду справи та про прийняте в ній рішення.
  
  Стаття 17. Право на апеляційне і касаційне оскарження судового
  рішення, на подання скарги або клопотання на перегляд справи
  
  1. Сторони або учасники судового процесу у випадках і в порядку, передбачених
  процесуальним законодавством, мають право на:
  
  1) апеляційне і касаційне оскарження рішення суду; крім випадків, встановлених
  законом;
  
  2) подання скарги на перегляд справи за нововиявленими обставинами або на
  клопотання про перегляд справи.
  
  2. При апеляційному і касаційному оскарженні судового рішення апеляційне і
  касаційне провадження порушується поданням сторонами або учасниками судового
  процесу скарги у встановлений процесуальним законодавством строк.
  
  3. Провадження по перегляду справ, рішення по яким набрало законної сили, за
  нововиявленими обставинами або за клопотанням сторін або учасників судового
  процесу на основі їх скарг і клопотань, щодо рішень нижчестоящих судів, порушується
  головами і заступниками голів судів у порядку, передбаченому процесуальним
  законодавством.
  
  Стаття 18. Обов'язковість судового рішення
  
  1. Судове рішення, яким закінчується розгляд справи, ухвалюються іменем України.
  
  2. Вирок, рішення, постанова й ухвала суду, що набрали законної сили, є
  обов'язковими для всіх юридичних та фізичних осіб підлягають виконанню на
  території України, а у випадках, передбачених міжнародними договорами України, і
  на території іноземних держав.
  
  3. Невиконання судового рішення тягне передбачену законом відповідальність.
  
  4. Судові рішення в кримінальних справах, що набрали законної сили, є
  обов'язковими для суду, прокурора, слідчого, органу дізнання при провадженні в
  іншій кримінальній справі щодо встановлених цими рішеннями обставин та
  юридичної оцінки вчиненого.
  
  5. Судові рішення в цивільних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими
  для суду, прокурора, слідчого, органу дізнання, при провадженні у кримінальній
  справі тільки щодо питання, чи мала місце подія або діяння, але не щодо доведеності
  вини обвинуваченого чи підсудного.
  
  6. Обов'язковість на території України судових рішень судів іноземних держав
  визначається міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких дала
  Верховна Рада України.
  
  7. Виконання судових рішень покладається на органи виконавчої влади.
  
  8. Процесуальний контроль за виконанням судових рішень, розпоряджень, вимог,
  доручень та інших судових звернень здійснюється судами.
  
  Стаття 19. Право на правову допомогу в суді
  
  1. Кожен має право користуватися в суді правовою допомогою.
  
  2. Для надання правової допомоги при вирішенні справ у судах Україні діє адвокатура
  та інші правові інституції. Порядок надання правової допомоги, права й обов'язки
  адвокатів, які беруть участь у судовому процесі, визначаються законом.
  
  Стаття 20. Колегіальний і одноособовий розгляд справ
  
  1. У судах України справи розглядаються колегіально, крім встановлених законом
  випадків, коли суддя може розглядати справу одноособово.
  
  2. При колегіальному розгляді справи судді, народні засідателі і присяжні мають рівні
  права щодо вирішення, віднесених процесуальним законодавством до їх відання
  питань, пов'язаних з розглядом справи.
  
  3. Усі рішення суду з цих питань приймаються більшістю голосів суддів, народних
  засідателів і присяжних складу суду.
  
  4. Порядок формування складу суду для розгляду справ визначається процесуальним
  законодавством.
  
  Стаття 21. Безпосередність і усність
  
  1. Суд першої і апеляційної інстанції при розгляді справи безпосередньо перевіряє
  докази по справі.
  
  2. Викликані в суд особи дають покази і пояснення усно. Усі матеріали, які
  досліджуються у суді, проголошуються і обговорюються усно.
  
  3. Докази, отримані судом першої інстанції у встановленому законом порядку,
  приймаються судом апеляційної інстанції, якщо у нього нема сумніву в їх
  правильності.
  
  Стаття 22. Безперервність
  
  1. Судове засідання по кожній справі проходить безперервно, крім передбаченого для
  відпочинку часу.
  
  2. Ніхто із суддів, народних засідателів і присяжних не може приймати участь у
  розгляді інших справ, поки не закінчено розгляд розпочатої справи, крім випадків,
  коли вона відкладена або призупинена у встановленому законом порядку.
  
  Стаття 23. Мова судочинства і діловодства
  
  1. Судочинство і діловодство в судах України провадиться українською мовою.
  
  2. Застосування інших мов у судовому процесі здійснюється у випадках і в порядку,
  визначених процесуальним законодавством або міжнародними договорами України,
  якщо згода на їх обов'язковість надана Верховною радою України.
  
  3. Особам, що беруть участь у справі і не володіють чи недостатньо володіють мовою,
  якою здійснюється судочинство, забезпечується право користуватися допомогою
  перекладача.
  
  Стаття 24. Участь народу у здійсненні правосуддя
  
  1. Громадяни України безпосередньо беруть участь у здійсненні правосуддя у
  випадках і порядку, визначених процесуальним законодавством, як народні засідателі
  та присяжні.
  
  2. Участь громадян України в здійсненні правосуддя є їх громадянським обов'язком.
  
  Стаття 25. Доступність правосуддя
  
  1. Організація і діяльність системи судів за принципами територіальності та
  спеціалізації та форми судочинства повинні забезпечити доступність правосуддя для
  кожної особи.
  
  Стаття 26. Процесуальна економія
  
  1. З метою забезпечення захисту порушених прав особи суд повинен розглянути
  справу своєчасно.
  
  2. Особа, яка приймає участь у справі, повинна дотримуватися встановлених законом
  або судом процесуальних строків.
  
  Розділ 2. Судова система
  
  Глава 4. Судова система
  
  Стаття 27. Суди в Україні
  
  В Україні діє Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції.
  
  Стаття 28. Статус, порядок організації та діяльності Конституційного
  Суду України
  
  Статус, порядок організації та діяльності Конституційного Суду України, а також
  процедура розгляду ним справ визначаються Конституцією України та Законом
  України "Про Конституційний Суд України".
  
  Стаття 29. Єдність системи судів загальної юрисдикції
  
  1. В Україні діє єдина система судів загальної юрисдикції, яка відповідно до
  Конституції та законів України будується за принципами територіальності та
  спеціалізації.
  
  2. Єдність судової системи забезпечується шляхом:
  
  1) встановлення судової системи в Україні Конституцією і законами України;
  
  2) додержання всіма судами в Україні встановлених законами України правил
  судочинства;
  
  3) застосування всіма судами України Конституції України законів України та чинних
  міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою
  України;
  
  4) обов'язкового виконання на території України судових рішень, що набрали законної
  сили;
  
  5) законодавчого закріплення єдиного статусу суддів;
  
  6) окремого фінансування судів з Державного бюджету України.
  
  Стаття 30. Система судів загальної юрисдикції
  
  1. Систему судів загальної юрисдикції складають:
  
  1) районні (міські) суди;
  
  2) Верховний суд Автономної Республіки Крим, обласні, міст Києва та Севастополя
  суди;
  
  3) господарський суд Автономної Республіки Крим, обласні, міст Києва та
  Севастополя господарські суди;
  
  4) окружні господарські суди;
  
  5) вищі спеціалізовані суди;
  
  6) Верховний Суд України.
  
  2. Вищий цивільний суд, Вищий кримінальний суд, Вищий адміністративний суд,
  Верховний суд Автономної Республіки Крим, обласні, міст Києва та Севастополя
  суди, районні (міські) суди є спеціалізованими судами, яким підсудні цивільні,
  кримінальні та адміністративні справи.
  
  3. Вищий господарський суд України, окружні господарські суди, господарський суд
  Автономної Республіки Крим, обласні, міст Києва та Севастополя господарські суди є
  спеціалізованими судами, яким підсудні господарські справи, створюються і діють
  відповідно до цього закону та Закону України "Про господарський суд України".
  
  4. В Україні відповідно до окремих законів можуть створюватися інші спеціалізовані
  суди.
  
  5. Районні (міські) суди, господарський суд Автономної Республіки Крим, обласні,
  міст Києва та Севастополя господарські суди і військові суди гарнізонів є місцевими
  судами.
  
  6. Верховний суд Автономної Республіки Крим, обласні, міст Києва та Севастополя
  суди, окружні господарські суди, військові суди регіонів і Військово-Морських Сил є
  апеляційними судами.
  
  7. Вищий цивільний суд, Вищий кримінальний суд, Вищий адміністративний суд і
  Вищий господарський суд є вищими судовими органами спеціалізованих судів.
  
  8. Верховний Суд України є найвищим судовим органом в системі судів загальної
  юрисдикції.
  
  Стаття 31. Порядок створення і ліквідації судів
  
  1. Суди загальної юрисдикції створює і ліквідовує Президент України за спільним
  поданням Міністра юстиції України і Голови Верховного Суду України.
  
  2. Верховний Суд України та Конституційний Суд України можуть бути ліквідовані
  лише внаслідок внесення відповідних змін до Конституції України.
  
  3. Кількість суддів у судах загальної юрисдикції (крім Верховного Суду України)
  встановлюється Президентом України за спільним поданням Міністра юстиції
  України і Голови Верховного Суду України.
  
  4. Кількість суддів Верховного Суду України встановлюється Президентом України за
  поданням Голови Верховного Суду України.
  
  Глава 5. Районний (міський) суд
  
  Стаття 32. Створення районного (міського) суду
  
  1. Районний (міський) суд створюється відповідно до системи
  адміністративно-територіального устрою України в межах району (міста), району в
  місті.
  
  2. Районний (міський) суд є юридичною особою, має печатку із зображенням
  Державного Герба України та своїм найменуванням.
  
  Стаття 33. Склад районного (міського) суду
  
  1. До складу районного (міського) суду входять голова суду і судді.
  
  2. Суд по цивільним справам, Суд по кримінальним справам і Суд по
  адміністративним справам.
  
  Стаття 34. Підсудність справ районному (міському) суду
  
  1. Районний (міський) суд є першою інстанцією для цивільних, кримінальних справ і
  адміністративних справ, що йому підсудні.
  
  2. Підсудність справ районному (міському) суду визначається процесуальним
  законодавством.
  
  Стаття 35. Порядок розгляду справ у районному (міському) суді
  
  1. У районному (міському) суді цивільні, кримінальні і адміністративні справи
  розглядаються колегіально - до складу суду входять суддя і два народних засідателя.
  
  2. У випадках, передбачених процесуальним законодавством, справи розглядаються
  суддею одноособово.
  
  3. Порядок розгляду справ районним (міським) судом визначається процесуальним
  законодавством.
  
  Стаття 36. Голова районного (міського) суду
  
  1. Голова районного (міського) суду поряд з виконанням повноважень судді:
  
  1) забезпечує розподіл справ між суддями в порядку черговості їх надходження та з
  врахуванням їх складності;
  
  2) формує склад суду для розгляду справ у судових засіданнях;
  
  3) розглядає клопотання сторін або учасників судового процесу про відвід складу
  суду;
  
  4) здійснює інші повноваження, надані йому процесуальним законодавством.
  
  2. Голова районного (міського) суду:
  
  1) керує судовою адміністрацією районного (міського) суду;
  
  2) подає пропозиції щодо складу народних засідателів для затвердження органами
  місцевого самоврядування;
  
  3) здійснює інші повноваження, надані йому законодавством.
  
  3. У разі тимчасової відсутності голови районного (міського) суду за розпорядженням
  голови суду його обов'язки виконує один із суддів складу суду.
  
  Стаття 37. Порядок призначення і обрання голови районного
  (міського) суду і звільнення його з посади
  
  1. Перше призначення на посаду голови районного (міського) суду з числа кандидатів
  на ці посади строком на п'ять років і звільнення його з посади здійснюється
  Президентом України згідно з рекомендацією кваліфікаційної комісії суддів за
  поданням Вищої ради юстиції.
  
  2. Безстрокове обрання на посаду голови районного (міського) суду з числа
  кандидатів на цю посаду і звільнення його з посади здійснюється Верховною Радою
  України згідно з рекомендацією кваліфікаційної комісії суддів за поданням Вищої ради
  юстиції.
  
  3. Комітет Верховної Ради України з питань правової реформи надає висновок про
  обрання голови районного (міського) суду на посаду безстроково чи звільнення його
  з посади.
  
  4. Звільнення з посади голови районного (міського) суду не має наслідком звільнення
  з посади судді.
  
  5. Припинення повноважень судді має наслідком одночасне припинення
  повноважень на посаді голови районного (міського) суду.
  
  Глава 6. Верховний суд Автономної Республіки Крим, обласний, міст
  Києва та Севастополя суди
  
  Стаття 38. Створення Верховного суду Автономної Республіки Крим,
  обласного, міст Києва та Севастополя судів
  
  1. Верховний суд Автономної Республіки Крим, обласний, міст Києва та
  Севастополя суди створюються відповідно до системи
  адміністративно-територіального устрою України в межах Автономної Республіки
  Крим, області, міст Києва та Севастополя.
  
  2. Верховний суд Автономної Республіки Крим, обласний, міст Києва та
  Севастополя суди є юридичними особами, мають печатку із зображенням
  Державного Герба України та своїм найменуванням.
  
  Стаття 39. Склад Верховного суду Автономної Республіки Крим,
  обласного, міст Києва та Севастополя судів
  
  До складу Верховного суду Автономної Республіки Крим, обласного, міст Києва та
  Севастополя судів входять:
  
  1) голова суду, голови судів по кримінальним, цивільним і адміністративним справам,
  судді;
  
  2) Суд по цивільним справам, Суд по кримінальним справам і Суд по
  адміністративним справам.
  
  Стаття 40. Підсудність справ Верховному суду Автономної Республіки
  Крим, обласному, міст Києва та Севастополя судам
  
  1. Верховний суд Автономної Республіки Крим, обласний, міст Києва та
  Севастополя суди є апеляційною інстанцією для цивільних, кримінальних і
  адміністративних справ, розглянутих районними (міськими) судами.
  
  2. Верховний суд Автономної Республіки Крим, обласний, міст Києва та
  Севастополя суди є першою інстанцією для цивільних, кримінальних і
  адміністративних справ, що їм підсудні.
  
  3. Верховний суд Автономної Республіки Крим, обласний, міст Києва та
  Севастополя суди переглядають цивільні, кримінальні і адміністративні справи
  районних (міських) судів у зв'язку з нововиявленими обставинами та за клопотанням
  сторін або учасників судового процесу.
  
  4. Підсудність справ Верховному суду Автономної Республіки Крим, обласному, міст
  Києва та Севастополя судам визначається процесуальним законодавством.
  
  Стаття 41. Порядок розгляду справ у Верховному суді Автономної
  Республіки Крим, обласному, міст Києва та Севастополя судах
  
  1. У Верховному суді Автономної Республіки Крим, обласному, міст Києва та
  Севастополя судах в апеляційній інстанції та у зв'язку з нововиявленими
  обставинами цивільні, кримінальні і адміністративні справи переглядаються
  колегіально у складі трьох суддів, а за клопотаннями сторін або учасників судового
  процесу - складі п'яти суддів.
  
  2. У Верховному суді Автономної Республіки Крим, обласному, міст Києва та
  Севастополя судах в судових засіданнях по першої інстанції цивільні, кримінальні і
  адміністративні справи розглядаються колегіально у складі трьох суддів.
  
  3. У випадках, передбачених законами про кримінальне судочинство, за клопотанням
  підсудного в судових засіданнях по першої інстанції Суди по кримінальним справам
  Верховного суду Автономної Республіки Крим, обласного, міст Києва та Севастополя
  судів розглядають кримінальні справи у складі одного судді і 9 присяжних.
  
  4. Присяжні вирішують питання про винність підсудного. Вирок суду складається
  суддею ць

• 2001.05.31 | Майдан-Інформ

  ПРОЕКТИ ЗАКОНУ "ПРО СУДОУСТРІЙ" -Проект Коновалюка

  Проект Коновалюка
  ЗАКОН УКРАЇНИ
  
  Про судовий устрій
  
  Цей Закон встановлює правові засади організації та діяльності судової влади в Україні
  з метою реалізації конституційних прав громадян на захист їх прав і свобод, прав та
  законних інтересів юридичних осіб і держави відкритим, справедливим, незалежним і
  неупередженим судом, створеним відповідно до Конституції України.
  
  Розділ I. Загальні положення
  
  Стаття 1. Судова влада
  
  1. Судова влада в Україні є самостійною, незалежною складовою частиною
  державної влади.
  
  2. Судова влада здійснюється виключно судами, юрисдикція яких поширюється на всі
  правовідносини, що виникають у державі.
  
  3. Правосуддя здійснюється професійними суддями, а також народними засідателями
  та присяжними, які в порядку і у випадках, визначених законом, залучаються до
  здійснення правосуддя. Делегування функцій судів, а також їх привласнення іншими
  органами та особами, створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
  Особи, що незаконно взяли на себе виконання функцій повноважень суду, несуть
  передбачену законом відповідальність.
  
  4. Судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі конституційного,
  цивільного, господарського, кримінального та адміністративного судочинства.
  
  5. Організація системи судів має забезпечити доступність правосуддя для кожної
  особи.
  
  Стаття 2. Завдання суду
  
  Суд, здійснюючи правосуддя, зобов'язаний охороняти гарантовані Конституцією і
  законами України права та свободи людини і громадянина, права і законні інтереси
  юридичних осіб та держави, існуючий конституційний лад в Україні.
  
  Стаття 3. Законодавство про судовий устрій України
  
  Судовий устрій в Україні визначається Конституцією України, цим Законом та
  Законом України "Про Конституційний Суд України".
  
  Стаття 4. Самостійність судів і незалежність суддів
  
  1. Суди здійснюють правосуддя самостійно. Судді, здійснюючи правосуддя, є
  незалежними від будь-якого впливу і підкоряються лише Конституції України і закону
  та нікому не підзвітні.
  
  2. Гарантії самостійності судів і незалежності суддів закріплюються Конституцією
  України, цим Законом та іншими законами України.
  
  3. Усі органи державної влади, місцевого самоврядування, юридичні і посадові особи,
  а також громадяни та їх об'єднання зобов'язані поважати незалежність суддів і не
  посягати на неї.
  
  4. Звернення до суду органів державної влади, місцевого самоврядування,
  громадських, політичних та релігійних організацій, засобів масової інформації,
  юридичних і посадових осіб та окремих громадян, які не є учасниками судового
  процесу, з приводу розгляду конкретних справ, судами не розглядаються.
  
  5. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суддів у будь-який спосіб, неповага
  до суду і суддів тягнуть передбачену законом відповідальність.
  
  6. Суддям гарантується свобода неупередженого вирішення судових справ відповідно
  до чинного законодавства та їхнього внутрішнього переконання.
  
  7. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання будь-якої
  сторони у справі чи будь-якої іншої особи, зацікавленої в результатах її розгляду.
  Розподіл справ між суддями здійснюється головою суду згідно з порядком,
  затвердженим Радою суддів України. Судова справа може бути вилучена у судді і
  передана іншому тільки з підстав, передбачених процесуальним законом.
  
  8. Самостійність судів і незалежність суддів забезпечується:
  
  1) особливим порядком призначення, обрання та звільнення суддів;
  
  2) передбаченою процесуальним законодавством процедурою здійснення
  правосуддя;
  
  3) забороною втручання у здійснення правосуддя;
  
  4) встановленням законом відповідальності за неповагу до суду чи судді;
  
  5) недоторканністю суддів;
  
  6) незмінюваністю суддів;
  
  7) особливим порядком фінансування, організаційно-кадрового та
  матеріально-технічного забезпечення судів;
  
  8) належним матеріальним та соціальним забезпеченням суддів;
  
  9) функціонуванням органів суддівського самоврядування;
  
  10) передбаченими законом засобами забезпечення особистої безпеки суддів, їх сімей,
  майна, а також іншими засобами правового захисту суддів.
  
  9. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинного законодавства не
  допускається звуження змісту та обсягу передбачених законодавством України
  гарантій самостійності судів, незалежності та правової захищеності суддів.
  
  Стаття 5. Обов'язковість судових рішень
  
  1. Судові рішення, якими закінчується розгляд справи, ухвалюються іменем України.
  
  2. Вирок, рішення, постанова чи ухвала суду, що набрали законної сили, є
  обов'язковими для всіх без винятку органів державної влади, органів місцевого
  самоврядування, громадських об'єднань, посадових та інших фізичних і юридичних
  осіб. Вони підлягають неухильному виконанню на всій території України.
  
  3. Рішення судів іноземних держав є обов'язковими на території України, якщо це
  передбачено міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких надала
  Верховна Рада України.
  
  4. Виконання судових рішень покладається на спеціальні органи виконання.
  
  5. Невиконання судових рішень тягне передбачену законом відповідальність.
  
  Стаття 6. Право на судовий захист
  
  1. Кожному гарантується захист його прав, свобод і законних інтересів незалежним,
  безстороннім і неупередженим судом, створеним відповідно до закону.
  
  2. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у тому суді, до
  підсудності якого вона віднесена законом. Угоди про відмову у зверненні за захистом
  до суду є недійсними.
  
  3. Громадяни інших держав та особи без громадянства користуються на території
  України правом на судовий захист нарівні з громадянами України.
  
  Стаття 7. Право на оскарження судового рішення
  
  Учасники судового процесу у випадках і в порядку, передбачених процесуальним
  законодавством, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового
  рішення.
  
  Стаття 8. Рівність перед законом і судом
  
  Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового
  процесу перед законом і судом без будь-якої дискримінації за ознакою статі, раси,
  кольору шкіри, мови, політичних, релігійних та інших переконань, національного чи
  соціального походження, майнового стану, місця проживання та інших обставин.
  
  Стаття 9. Участь народу в здійсненні правосуддя
  
  1. Громадяни України мають право брати безпосередню участь у здійсненні
  правосуддя як народні засідателі та присяжні у випадках і в порядку, визначених
  законами України.
  
  2. Участь народних засідателів і присяжних у здійсненні правосуддя є почесним
  громадянським обов'язком.
  
  Стаття 10. Колегіальний і одноособовий розгляд справ
  
  1. У судах першої інстанції справи розглядаються суддею одноособово, колегією
  суддів або суддею і двома народними засідателями, а також судом присяжних у
  випадках, визначених процесуальним законодавством..
  
  2. У судах апелляційної інстанції справи розглядаються суддею одноособово, колегією
  суддів або суддею і двома народними засідателями, а також судом присяжних у
  випадках, визначених процесуальним законодавством..
  
  3.Розгляд справ в касаційному порядках здійснюється судом у колегіальному складі не
  менше трьох професійних суддів відповідно до процесуального законодавства.
  
  4. Суддя, який розглядає справу одноособово, діє від імені суду.
  
  5. Порядок розгляду справ у судах визначається процесуальним законодавством.
  
  Стаття 11. Гласність правосуддя
  
  1. Розгляд справ у всіх судах відбувається відкрито, крім випадків, передбачених
  процесуальним законодавством. Присутні на відкритому судовому засіданні особи та
  учасники судового розгляду мають право робити письмові нотатки і звукозапис без
  застосування стаціонарної звукозаписувальної апаратури. Проведення в залі судового
  засідання фото- і кінозйомки, теле-, відео та звукозапису із застосуванням
  стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання допускаються за
  дозволом суду.
  
  2. Розгляд справи у закритому засіданні допускається за рішенням суду у випадках,
  передбачених процесуальним законодавством.
  
  3. Перебіг судового процесу при розгляді справ по першій інстанції та в апеляційному
  порядку повністю фіксується технічними засобами.
  
  Стаття 12. Мова судочинства
  
  1. Судочинство в Україні проводиться державною мовою.
  
  2. Застосування інших мов у судочинстві здійснюється в порядку, визначеному
  процесуальним законодавством.
  
  3. Особам, що беруть участь у справі і не володіють чи недостатньо володіють мовою,
  якою здійснюється судочинство, забезпечується право користуватися допомогою
  перекладача.
  
  Розділ II. Суди в Україні
  
  Глава 1. Загальні положення
  
  Стаття 13. Суди в Україні
  
  1. В Україні діють Конституційний Суд України і суди загальної юрисдикції.
  
  2. Порядок організації та діяльності Конституційного Суду України, а також
  процедура розгляду ним справ визначаються Законом України "Про Конституційний
  Суд України" та Регламентом Конституційного Суду.
  
  3. Суди загальної юрисдикції становлять єдину систему, яка відповідно до
  Конституції та законів України будується за принципами територіальності та
  спеціалізації.
  
  4. Систему судів загальної юрисдикції складають:
  
  1) місцеві суди;
  
  2) апеляційні суди;
  
  3) вищі суди;
  
  4) Верховний Суд України.
  
  Стаття 14. Єдність системи судів загальної юрисдикції
  
  Єдність судової системи забезпечується:
  
  1) встановленням судової системи Конституцією України і цим Законом;
  
  2) єдиним статусом суддів;
  
  3) встановленням єдиного порядку призначення та обрання суддів України;
  
  4) єдністю принципів організації та діяльності судів;
  
  5) додержанням всіма судами встановлених законами України правил судочинства;
  
  6) забезпеченням Верховним Судом України однакового застосування законів судами
  загальної юрисдикції;
  
  7) обов'язковістю виконання на території України судових рішень;
  
  8) встановленням єдиного порядку повного фінансування судів із Державного
  бюджету України;
  
  9) вирішенням питань внутрішньої діяльності судів органами суддівського
  самоврядування.
  
  Стаття 15. Порядок утворення та ліквідації судів
  
  1. Суди загальної юрисдикції утворює і ліквідує Президент України за поданням
  Голови Верховного Суду України.
  
  2. Верховний Суд України може бути ліквідовано тільки внаслідок внесення в
  Конституцію України відповідних змін.
  
  3. Кількість суддів у судах загальної юрисдикції визначається Пленумом Верховного
  Суду України за поданням Голови Верховного Суду України.
  
  Глава 2. Загальні суди
  
  Стаття 16. Система загальних судів
  
  Систему загальних судів складають: районні (міські) суди, апеляційні суди Автономної
  Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, Вищий загальний суд.
  
  Стаття 17. Склад і повноваження районного (міського) суду
  
  1. Районний (міський) суд складається з голови, його заступника та суддів.
  
  2. Районний (міський) суд є судом першої інстанції і розглядає цивільні і кримінальні
  справи та справи про адміністративні правопорушення.
  
  3. У районному (міському) суді може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду
  справ окремих категорій.
  
  Стаття 18. Суддя районного (міського) суду
  
  Суддя районного (міського) суду:
  
  1) в порядку, передбаченому процесуальним законодавством, здійснює правосуддя;
  
  2) здійснює організаційні заходи з метою забезпечення своєчасного розгляду справи;
  
  3) здійснює контроль за своєчасним зверненням до виконання судових рішень,
  постановлених під його головуванням;
  
  4) здійснює інші надані йому повноваження.
  
  Стаття 19. Голова районного (міського) суду та його заступник
  
  1. Голова районного (міського) суду поряд з виконанням повноважень судді:
  
  1) здійснює організаційне керівництво діяльністю суду;
  
  2) визначає обсяг обов'язків заступника;
  
  3) організовує ведення судової статистики та узагальнення судової практики;
  
  4) приймає на роботу і звільняє працівників апарату суду, присвоює їм ранги
  державного службовця, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплінарні
  стягнення відповідно до чинного законодавства;
  
  5) на підставі актів про призначення чи обрання суддею або припинення його
  повноважень видає наказ про зайняття посади судді чи звільнення з посади;
  
  6) організовує роботу щодо підвищення кваліфікації працівників апарату суду;
  
  7) представляє суд у відносинах з іншими державними органами, органами місцевого
  самоврядування та іншими юридичними особами;
  
  9) здійснює інші надані йому повноваження.
  
  2. Заступник голови районного (міського) суду поряд з виконанням повноважень
  судді відповідно до визначених головою суду обов'язків здійснює функції щодо
  організації роботи суду і у разі відсутності голови суду виконує його обов'язки.
  
  3. За невиконання або неналежне виконання обов'язків голови районного (міського)
  суду або його заступника зазначені посадові особи притягуються до дисциплінарної
  відповідальності, передбаченої цим Законом.
  
  Стаття 20. Порядок призначення та звільнення голови районного
  (міського) суду і його заступника
  
  1. Голова районного (міського) суду та його заступник призначаються строком на
  п'ять років і звільняються з посад президією апеляційного суду за поданням голови
  цього апеляційного суду і за наявності рекомендації відповідної кваліфікаційної комісії
  суддів.
  
  2. Дострокове звільнення судді з адміністративної посади в місцевому суді не звільняє
  його від виконання обов'язків судді. Припинення повноважень судді одночасно
  припиняє перебування його на адміністративній посаді.
  
  Стаття 21. Склад і повноваження апеляційних загальних судів
  
  1. Апеляційні загальні суди створюються із суддів, які входять до відповідних судових
  колегій. Із складу суддів у порядку, визначеному цим Законом, призначається голова,
  заступники голови - голови судових колегій, а за необхідності також перший
  заступник голови суду і заступники голів судових колегій.
  
  2. Апеляційні загальні суди:
  
  1) у межах повноважень, визначених процесуальним законодавством, розглядають
  справи в апеляційному порядку;
  
  2) ведуть та аналізують судову статистику, вивчають і узагальнюють судову практику,
  
  3) надають методичну допомогу у застосуванні законодавства судам нижчого рівня;
  
  4) здійснюють інші повноваження, надані їм Законом.
  
  3. Апеляційні суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та
  Севастополя діють у складі:
  
  1) судової колегії в цивільних справах;
  
  2) судової колегії в кримінальних справах.
  
  3) судової колегії в адміністративних справах.
  
  4. Для вирішення організаційних питань діяльності апеляційних загальних судів та для
  призначення і звільнення з посад голів районних (міських) судів і їхніх заступників в
  апеляційних загальних судах створюються президії.
  
  Стаття 22. Суддя апеляційного загального суду
  
  Суддя апеляційного загального суду:
  
  1) в порядку, передбаченому процесуальним законодавством, здійснює правосуддя;
  
  2) здійснює організаційні заходи з метою забезпечення своєчасного розгляду справи;
  
  3) здійснює контроль за своєчасним зверненням до виконання ухвалених за його
  участю судових постанов;
  
  4) здійснює інші надані йому повноваження.
  
  Стаття 23. Голова апеляційного загального суду і його заступники
  
  1. Голова апеляційного загального суду поряд з виконанням повноважень судді:
  
  1) здійснює організаційне керівництво роботою суду;
  
  2) розподіляє обов'язки між заступниками голови суду;
  
  3) скликає президію суду і вносить на її розгляд питання, головує у засіданнях
  президії;
  
  4) розподіляє справи між суддями згідно з порядком, затвердженим Радою суддів
  України;
  
  5) організує ведення та аналіз судової статистики, вивчення узагальнення судової
  практики, має право витребувати з відповідного суду справи, судові рішення в яких
  набрали законної сили;
  
  6) організовує підвищення кваліфікації працівників апарату суду, суддів та працівників
  апарату судів нижчого рівня;
  
  7) приймає на роботу та звільняє працівників апарату суду, присвоює їм ранги
  державного службовця, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплінарні
  стягнення відповідно до чинного законодавства;
  
  8) подає Державній судовій адміністрації України пропозиції щодо виділення
  асигнувань на утримання судів та їх апаратів;
  
  9) на підставі актів про призначення чи обрання суддею або припинення його
  повноважень видає наказ про зайняття посади судді чи звільнення з посади;
  
  10) у межах своєї компетенції видає накази та розпорядження питань організації
  роботи суду;
  
  11) представляє суд у відносинах з іншими державними органами, органами
  місцевого самоврядування та іншими юридичними особами;
  
  12) здійснює інші надані йому повноваження.
  
  2. Голова апеляційного суду Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та
  Севастополя, крім повноважень, вказаних у частині першій цієї статті:
  
  1) входить з поданням до відповідної кваліфікаційної комісії про дачу висновку щодо
  можливості призначення суддів на посади голів і заступників голів районних
  (міських) судів нищого рівня та наявності підстав для звільнення їх з посад;
  
  2) входить з поданням до президії відповідного суду про призначення суддів на
  посади голів і заступників голів районних (міських) судів нищого рівня та звільнення
  їх з посад;
  
  3) ініціює питання про дісціплінарну відповідальність відносно суддів керуемого ім
  суду, а також відносно голів та заступників голів судів першої інстанції за
  систематичне та грубе порушення ними законодавства.
  
  3. У разі відсутності голови апеляційного загального суду його обов'язки виконує
  перший заступник голови, а під час його відсутності - заступник голови апеляційного
  загального суду, якому голова апеляційного загального суду надає відповідне
  доручення.
  
  4. Перший заступник голови апеляційного загального суду поряд з виконанням
  повноважень судді, відповідно до розподілу обов'язків, здійснює керівництво
  роботою структурних підрозділів суду та здійснює інші повноваження, надані йому
  законодавством.
  
  5. Заступник голови апеляційного загального суду - голова судової колегії поряд з
  виконанням повноважень судді:
  
  1) організовує роботу відповідної колегії;
  
  2) інформує президію апеляційного суду про діяльність судової колегії;
  
  3) має право витребувати з відповідного суду справи, судові рішення щодо яких
  набрали законної сили;
  
  4) організовує ведення та аналіз судової статистики, вивчення і узагальнення судової
  практики у справах, віднесених до компетенції колегії;
  
  5) організовує роботу щодо підвищення кваліфікації суддів та працівників апарату
  колегії;
  
  6) здійснює інші надані йому повноваження.
  
  6. За невиконання або неналежне виконання обов'язків голови апеляційного
  загального суду або його заступника зазначені посадові особи притягуються до
  дисциплінарної відповідальності, передбаченої цим Законом.
  
  Стаття 24. Заступник голови судової колегії апеляційного загального
  суду
  
  Заступник голови судової колегії апеляційного загального суду поряд з виконанням
  повноважень судді виконує обов'язки голови судової колегії під час його відсутності
  та інші доручення голови судової колегії щодо організації діяльності колегії.
  
  Стаття 25. Порядок призначення та звільнення голів апеляційних
  загальних судів, їх заступників - голів судових колегій, заступників
  голів судових колегій
  
  1. Голова апеляційного загального суду, перший заступник голови, заступники
  голови - голови судових колегій та заступники голів судових колегій призначаються
  строком на п'ять років і звільняються з посад Президією Вищого загального суду за
  поданням Голови Вищого загального суду і за наявності рекомендацією Вищої
  кваліфікаційної комісії суддів.
  
  2. Звільнення судді з адміністративної посади в апеляційному загального суді не
  звільняє його від виконання обов'язків судді. Припинення повноважень судді
  одночасно припиняє перебування його на адміністративній посаді.
  
  Стаття 26. Президії апеляційного суду Автономної Республіки Крим,
  обласного, Київського та Севастопольського міського апеляційних
  судів
  
  1. До складу президії апеляційного загального суду входять голова відповідного суду,
  його заступники, а також судді, кількісний склад яких визначається Пленумом
  Верховного Суду України.
  
  2. Судді апеляційного загального суду до складу президії цього суду обираються
  Пленумом Верховного Суду України за поданням Голови Верховного Суду.
  
  3. Президія апеляційного загального суду:
  
  1) розглядає матеріали узагальнення судової практики та аналізує судову статистику;
  
  2) заслуховує інформації голів судових колегій про діяльність судових колегій;
  
  3) розглядає питання організації діяльності судових колегій та апарату суду;
  
  4) призначає і звільняє з посад голів місцевих судів і їх заступників;
  
  5) заслуховує інформації голів судів нижчого рівня щодо організації роботи судів;
  
  6) надає методичну допомогу судам нижчого рівня з метою правильного
  застосування законодавства;
  
  7) розглядає і вирішує питання матеріально-технічного та фінансового забезпечення
  суду;
  
  8) розглядає питання роботи з кадрами суддів і працівників апарату суду та
  підвищення їх кваліфікації;
  
  9) у випадках, коли є підстави для висновку щодо впливу будького на незалежність
  судового рішення, може приймати рішення відносно судів першої інстанції про
  розгляд справи в суді іншого міста (району);
  
  10) здійснює інші надані їй повноваження.
  
  4. Президії апеляційних судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та
  Севастополя, крім вказаних у частині четвертій цієї статті, здійснюють такі
  повноваження:
  
  1) скликають конференції суддів;
  
  2) заслуховують звіт начальників управлінь судової адміністрації.
  
  5. Засідання президії апеляційного суду проводяться не рідше ніж один раз на місяць і
  є правочинними за наявності двох третин ії членів.
  
  6. Постанови президії приймаються відкритим голосуванням більшістю голосів її
  членів, які брали участь у засіданні, і підписуються головою суду або його
  заступником, який головував на засіданні.
  
  Стаття 27. Суд присяжних
  
  Для розгляду справ, визначених процесуальним законодавством, при місцевих та
  апеляційних загальних судах діють суди присяжних складі судді відповідного суду і
  шести присяжних. Усі питання, пов'язані з вирішенням справи у суді присяжних,
  вирішуються колегіально.
  
  Глава 3. Спеціалізовані суди
  
  Стаття 28. Система спеціалізованих судів
  
  1. Спеціалізованими судами в Україні є господарські суди.
  
  2. Систему господарських судів складають: місцеві господарські суди (господарські
  суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя); апеляційні
  господарські суди; Вищий господарський суд.
  
  3. Спеціалізовані суди створюються із складу суддів, голови, заступника чи
  заступників голови, а за необхідності також першого заступника голови суду.
  
  Стаття 29. Повноваження місцевого господарського суду
  
  1. Місцевий господарський суд є спеціалізованим судом першої інстанції, який
  розглядає справи про господарські спори, що виникають з цивільних,
  адміністративних та інших правовідносин, справи про банкрутство та інші справи,
  віднесені до його підсудності процесуальним законодавством.
  
  2. Усі справи підвідомчі господарським судам розглядаються по першій інстанції
  місцевими господарськими судами.
  
  3. У місцевому господарському суді може запроваджуватися спеціалізація суддів з
  розгляду справ окремих категорій.
  
  Стаття 30. Суддя місцевого господарського суду
  
  Суддя місцевого господарського суду:
  
  1) в порядку, передбаченому процесуальним законодавством, здійснює правосуддя;
  
  2) здійснює організаційні заходи з метою забезпечення своєчасного розгляду справи;
  
  3) здійснює контроль за своєчасним зверненням до виконання судових рішень,
  постановлених під його головуванням;
  
  4) здійснює інші надані йому повноваження.
  
  Стаття 31. Голова місцевого господарського суду і його заступники
  
  1. Голова місцевого спеціалізованого суду поряд з виконанням повноважень судді:
  
  1) здійснює організаційне керівництво діяльністю суду;
  
  2) визначає обсяг обов'язків заступника;
  
  3) забезпечує ведення судової статистики та узагальнення судової практики;
  
  4) приймає на роботу і звільняє працівників апарату суду, присвоює їм ранги
  державного службовця, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплінарні
  стягнення відповідно до чинного законодавства;
  
  5) на підставі актів про призначення чи обрання суддею або припинення його
  повноважень видає наказ про зайняття посади судді чи звільнення з посади;
  
  6) організовує роботу щодо підвищення кваліфікації працівників апарату суду;
  
  7) представляє суд у відносинах з іншими державними органами, органами місцевого
  самоврядування та юридичними особами;
  
  8) здійснює інші надані йому повноваження.
  
  2. Перший заступник чи заступник голови місцевого господарського суду поряд з
  виконанням повноважень судді відповідно до розподілу обов'язків здійснює
  керівництво роботою структурних підрозділів суду та здійснює інші повноваження,
  надані йому законодавством і у разі відсутності голови суду виконує його обов'язки.
  
  3. За невиконання або неналежне виконання обов'язків голови місцевого
  господарського суду або його заступника зазначені посадові особи притягуються до
  дисциплінарної відповідальності, передбаченої цим Законом.
  
  Стаття 32. Порядок призначення та звільнення голови місцевого
  господарського суду та його заступників
  
  1. Голова місцевого господарського суду та його заступник призначаються на посади
  строком на п'ять років і звільняються з посад президією апеляційного господарського
  суду за наявності рекомендації Голови апеляційного господарського суду та
  відповідної кваліфікаційної комісії суддів.
  
  2. Звільнення судді з адміністративної посади в місцевому господарському суді не
  звільняє його від виконання обов'язків судді. Припинення повноважень судді
  одночасно припиняє його перебування на адміністративній посаді.
  
  Стаття 33. Склад і повноваження апеляційних господарських судів
  
  1. Апеляційні господарські суди:
  
  1) у межах повноважень, визначених процесуальним законодавством, розглядають
  справи в апеляційному порядку;
  
  2) організовують ведення та аналіз судової статистики, вивчають і узагальнюють
  судову практику,
  
  3) подають методичну допомогу у застосуванні законодавства судам нижчого рівня;
  
  4) здійснюють інші повноваження, надані їм законодавством.
  
  2. Апеляційні господарські суди діють у складі:
  
  1) судової колегії в справах про банкрутство;
  
  2) судової колегії в справах про господарські спори.
  
  3. Для вирішення організаційних питань діяльності апеляційного господарського суду
  та для призначення і звільнення посад голів місцевих господарських судів та їх
  заступників у апеляційному гасподарському суді створюється президія.
  
  Стаття 34. Суддя апеляційного господарського суду
  
  Суддя апеляційного господасрького суду:
  
  1) в порядку передбаченому процесуальним законодавством, здійснює правосуддя;
  
  2) здійснює організаційні заходи з метою забезпечення своєчасного розгляду справ;
  
  3) здійснює контроль за своєчасним зверненням до виконання ухвалених за його
  участю судових постанов;
  
  4) здійснює інші надані йому повноваження.
  
  Стаття 35. Голова апеляційного господарського суду і його
  заступники
  
  1. Голова апеляційного господарського суду поряд з виконанням повноважень судді:
  
  1) здійснює організаційне керівництво роботою суду;
  
  2) розподіляє обов'язки між заступниками голови суду;
  
  3) скликає президію суду і вносить на її розгляд питання, головує у засіданнях
  президії;
  
  4) розподіляє справи між суддями згідно з порядком. Затвердженим Радою суддів
  України;
  
  5) входить з поданням до президії відповідного суду про призначення суддів на
  посади голів і заступників голів місцевого господарського суду та звільнення їх з
  посад;
  
  6) організовує ведення та аналіз судової статистики, вивчення і узагальнення судової
  практики, має право витребувати з відповідного суду справи, судові рішення в яких
  набрали законної сили;
  
  7) організовує підвищення кваліфікації працівників апарату, суддів та працівників
  апарату судів нижчого рівня;
  
  8) приймає на роботу та звільняє працівників апарату суду, присвоює їм ранги
  державного службовця, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплінарні
  стягнення відповідно до чинного законодавства;
  
  9) подає Державній судовій адміністрації України пропозиції щодо виділення
  асигнувань на утримання судів та їх апаратів;
  
  10) на підставі актів про призначення чи обрання суддею або припинення його
  повноважень видає наказ про зайняття посади судді чи звільнення з посади;
  
  11) у межах своєї компетенції видає накази та розпорядження питань організації
  роботи суду;
  
  12) представляє суд у відносинах з іншими державними органами, органами
  місцевого самоврядування та іншими юридичними особами;
  
  13) ініціює питання про дісціплінарну відповідальність відносно суддів керуемого ім
  суду, а також відносно голів та заступників голів судів першої інстанції за
  систематичне та грубе порушення ними законодавства.
  
  14) здійснює інші надані йому повноваження.
  
  2. У разі відсутності голови апеляційного господарського суду його обов'язки виконує
  перший заступник голови, а під час його відсутності - заступник голови апеляційного
  загального суду, якому голова апеляційного загального суду надає відповідне
  доручення.
  
  3. Перший заступник голови апеляційного господарського суду поряд з викон

• 2001.05.31 | Майдан-Інформ

  ПРОЕКТ ЗАКОНУ "ПРО СУДОУСТРІЙ" Проект Гавриша-Задорожнього

  Проект Гавриша Задорожнього
  ЗАКОН УКРАЇНИ
  
  Про судовий устрій
  
  Закон встановлює правові засади організації та діяльності судів в Україні по
  здійсненню правосуддя, утворених відповідно до Конституції України.
  
  Розділ 1
  Загальні положення
  
  Глава 1. Судова влада в Україні
  
  Стаття 1. Судова влада
  
  1. В Україні нарівні із законодавчою і виконавчою владою діє самостійна судова
  влада.
  
  2. Судова влада в Україні належить Конституційному Суду України і судам загальної
  юрисдикції.
  
  3. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
  
  4. Судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі конституційного,
  цивільного, господарського, адміністративного і кримінального судочинства.
  
  5. Правосуддя здійснюється професійними суддями (надалі суддями), а у випадках і
  порядку, передбачених законодавством, суддями за участю народних засідателів і
  присяжних.
  
  6. Делегування функцій судової влади, а також привласнення цих функцій іншими
  органами чи посадовими особами не допускається.
  
  7. Забороняється створення надзвичайних та особливих судів і судів, які б не
  дотримувалися встановлених законом процесуальних норм і не були б передбачені
  цим Законом.
  
  Стаття 2. Законодавство про судовий устрій в Україні
  
  Правовідносини, пов'язані із організацією і діяльністю судів Україні, регулюється
  Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.
  
  Стаття 3. Завдання правосуддя
  
  Завданням правосуддя у державі є захист на засадах верховенства права та
  справедливості прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів
  юридичних осіб і держави, також існуючого конституційного ладу в Україні.
  
  Стаття 4. Право на судовий захист
  
  1. Кожній особі гарантується захист у суді її прав, свобод і законних інтересів.
  
  2. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в тому суді, до
  підсудності якого вона віднесена законом.
  
  3. У випадках і в порядку, передбачених законами України, цивільні і господарські
  спори можуть розглядатися і вирішуватися за взаємним волевиявленням сторін
  третейськими судами.
  
  4. Громадяни інших держав та особи без громадянства користуються на території
  України правом на судовий захист нарівні з громадянами України.
  
  Стаття 5. Здійснення правосуддя
  
  1. Правосуддя в Україні здійснюється судами шляхом:
  
  1) розгляду питань про відповідність законів та інших нормативно-правових актів
  Конституції України і дачі офіційного тлумачення Конституції та законів України;
  
  2) розгляду цивільних справ, що виникають у сфері цивільних, трудових та інших
  правовідносин;
  
  3) розгляду господарських справ, що виникають у сфері господарських
  правовідносин;
  
  4) розгляду адміністративних справ, що виникають у сфері адміністративних
  правовідносин;
  
  5) розгляду кримінальних справ.
  
  Глава 2. Основні принципи і гарантії незалежності судів
  
  Стаття 6. Самостійність судів і незалежність суддів, народних
  засідателів і присяжних
  
  1. Суди здійснюють судову владу самостійно. Судді, народні засідателі і присяжні,
  здійснюючи правосуддя, є незалежними від будь-якого впливу і підкоряються лише
  Конституції України і Закону.
  
  2. Гарантії самостійності судів і незалежності суддів, народних засідателів і присяжних
  закріплюються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.
  
  3. Усі державні органи, підприємства, установи та організації, органи місцевого
  самоврядування, інші юридичні особи, об'єднання громадян, фізичні особи зобов'язані
  поважати незалежність суду і не посягати на неї.
  
  4. Звернення них до суду, коли вони не є сторонами або учасниками судового
  процесу, з приводу розгляду конкретних судових справ судами не розглядаються.
  
  5. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суддів, народних засідателів і
  присяжних, у будь-який спосіб тягнуть за собою передбачену законом
  відповідальність.
  
  6. Суддям, народним засідателям і присяжним гарантується свобода неупередженого
  вирішення судових справ відповідно до чинного законодавства, їхньої
  правосвідомості та внутрішнього переконання.
  
  7. Судові справи (надалі - справи) та позовні заяви (заяви) здаються і реєструються в
  канцеляріях судів, розподіляються між суддями в порядку черговості їх надходження
  та з врахуванням їх складності. На розподіл судових справ між суддями не може
  впливати бажання будь-якої сторони та учасника судового процесу або будь-якої
  іншої особи. Справа може бути вилучена у судді і передана іншому судді тільки з
  підстав, передбачених законом.
  
  8. Судді, народні засідателі і присяжні не зобов'язані давати будь-які пояснення з
  приводу розглянутих ними справ та справ, що перебувають у їх провадженні, за
  винятком випадків і у порядку, передбачених законодавством.
  
  9. У встановленому законом порядку забороняється проведення демонстрацій,
  мітингів і пікетів в службових приміщеннях судів і навколо них.
  
  10. Розмір видатків на утримання судів у Державному бюджеті України не може бути
  зменшений у поточному році Верховною Радою України.
  
  11. У вирішенні питань, пов'язаних із внутрішньою діяльністю судів і забезпеченням
  незалежності суддів, беруть участь органи суддівського самоврядування.
  
  Стаття 7. Гарантії недоторканості суддів, незалежності суддів,
  народних засідателів і присяжних
  
  1. Суддя є недоторканим. Суддя, за наявності порушеної проти нього кримінальної
  справи, не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи
  заарештований до винесення обвинувального вироку судом. Кримінальну справу
  проти судді може порушити тільки Генеральний прокурор України.
  
  2. Привід судді, проникнення в житло чи службове приміщення судді, його
  особистий чи службовий транспорт, проведення там огляду, обшуку чи виїмки,
  прослуховування його телефонних розмов, особистий обшук судді, а так само огляд,
  виїмка його кореспонденції, речей і документів можуть проводитися, тільки за
  наявності порушеної проти нього кримінальної справи, за рішенням спеціально
  уповноваженого на це Головою Вищого кримінального суду України судді цього суду.
  
  3. Кримінальну справу проти народного засідателя і присяжного може порушити
  тільки прокурор Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя.
  Народний засідатель і присяжний під час виконання обов'язків в суді, безпосередньо
  пов'язаних із здійсненням правосуддя, не може бути затриманий чи заарештований,
  за наявності порушеної проти нього кримінальної справи, без рішення спеціально
  уповноваженого на це головою Верховного суду Автономної Республіки Крим,
  обласного, міст Києва та Севастополя судів, судді цього суду.
  
  4. На народного засідателя і присяжного під час виконання ним обов'язків у суді,
  безпосередньо пов'язаних із здійсненням правосуддя, поширюються гарантії
  незалежності, з питань передбачених частиною другою цієї статті, за наявності
  порушеної проти нього кримінальної справи. Рішення з цих питань приймається
  спеціально уповноваженим на це головою Верховного суду Автономної Республіки
  Крим, обласного, міст Києва та Севастополя судів суддею Верховного суду
  Автономної Республіки Крим, обласного, міст Києва і Севастополя судів.
  
  5. Кримінальні справи щодо суддів Конституційного Суду України та суддів судів
  загальної юрисдикції розглядаються по першій інстанції Верховним судом Автономної
  Республіки Крим, обласними, міст Києва та Севастополя судами.
  
  6. За збитки, які у зв'язку з незаконним вироком або рішенням суду виникли у сторони
  або учасника судового процесу, суддя не несе майнової відповідальності. У
  встановлених законом випадках збитки відшкодовуються державою.
  
  Стаття 8. Незмінюваність суддів
  
  1. Судді обіймають посади безстроково, крім суддів Конституційного Суду України та
  суддів, які призначаються на посаду вперше.
  
  2. Суддям гарантується перебування на посаді до досягнення ними шестидесяти п'яти
  років. У випадку ліквідації суду судді переводяться до інших судів.
  
  Глава 3. Основні принципи правосуддя
  
  Стаття 9. Істина
  
  1. Обов'язком суду при розгляді будь-якої справи є з'ясування об'єктивної істини.
  
  2. Суд, при розгляді справи, констатує факти тільки на підставі перевірених у
  судовому засіданні доказів.
  
  3. Вирок і рішення суду можуть грунтуватися тільки на тих доказах, які були отримані
  у встановленому законом порядку.
  
  4. Засоби доказів встановлюються законом.
  
  Стаття 10. Законність
  
  1. Правосуддя в Україні здійснюється відповідно до Конституції та законів України.
  
  2. Суд, встановивши при розгляді справи невідповідність закону чи іншого
  нормативноправового акта Конституції України, приймає рішення відповідно до
  Конституції України.
  
  3. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права й обов'язки
  громадян, не оприлюднені у встановленому законом порядку, є нечинними і судами
  не застосовуються.
  
  4. У випадках, передбачених міжнародними договорами України, суди застосовують
  законодавство відповідно до порядку, встановленого цими договорами, якщо згода
  на їх обов'язковість надана Верховною Радою України.
  
  Стаття 11. Рівність перед законом і судом
  
  1. Сторони та учасники судового процесу є рівними перед законом і судом у своїх
  правах та обов'язках.
  
  2. Будь-яке обмеження прав сторін або учасників судового процесу, а також
  встановлення для них переваг чи привілеїв з огляду на їх расу, колір шкіри,
  національність, політичні та інші переконання, стать, етнічне чи соціальне
  походження, майнове становище, мову, релігію, освіту, місце проживання, рід і
  характер занять, інші обставини не допускаються.
  
  Стаття 12. Презумпція невинуватості та забезпечення доведеності
  вини
  
  1. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана
  кримінальному покаранню доки її вину не буде доведено в законному порядку і
  встановлено обвинувальним вироком суду.
  
  2. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Всі
  сумніви щодо доведеності вини особи приймаються на її користь.
  
  Стаття 13. Забезпечення підозрюваному, обвинуваченому
  і підсудному права на захист
  
  Підозрюваний, обвинувачений та підсудний мають право на захист. Це право
  забезпечується наданням їм можливості брати особисту участь у справі у різних
  стадіях провадження в ній та користуватися допомогою захисника з моменту
  затримання, арешту чи пред'явлення обвинувачення. У порядку, передбаченому
  законом, ця допомога надається безоплатно.
  
  Стаття 14. Змагальність і диспозитивність судового процесу
  
  1. Розгляд справ у всіх судах відбувається на засадах змагальності та диспозитивності.
  
  2. Змагальність полягає у наданні сторонам або учасниками судового процесу доказів
  і адресованих суду заяв, їх участі у допиті, перевірці і оцінці інших доказів, а також у
  дебатах сторін і у проведенні інших процесуальних дій.
  
  3. Сторони або учасники судового процесу вільні у наданні суду доказів та у
  доведенні своїх переконань.
  
  4. Суд зобов'язаний створювати умови і сприяти сторонам або учасникам судового
  процесу в реалізації ними своїх справ і обов'язків у судовому засіданні, для
  встановлення об'єктивної істини, а також для доведення або спростування вини.
  
  Стаття 15. Участь прокурора в судових засіданнях
  
  1. Прокурор підтримує державне обвинувачення та бере участь засіданнях судів всіх
  інстанцій при розгляді кримінальних справ, що надійшли до суду, з обвинувальним
  висновком, а також здійснює представництво інтересів громадянина та держави в
  суді у випадках, визначених законом.
  
  2. Обсяг, межі повноважень і завдання прокурора, який бере участь в розгляді справ у
  судах, визначаються процесуальним законодавством.
  
  Стаття 16. Відкритість і гласність судового розгляду справи
  
  1. Розгляд справ у всіх судах відбувається відкрито, крім випадків, передбачених
  процесуальним законодавством. Сторони або учасники судового процесу вправі
  робити письмові нотатки. Проведення в залі судового засідання фото - і кінозйомки,
  теле-, відео- та звукозапису, а також транслювання судового засідання допускається
  лише з дозволу суду.
  
  2. Розгляд справ у закритому засіданні допускається за рішенням суду у випадках,
  передбачених процесуальним законодавством.
  
  3. Перебіг судового процесу в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій
  фіксується на паперових носіях і технічними засобами.
  
  4. Розгляд справ у суді здійснюється гласно. Ніхто не може бути позбавлений
  інформації про час і місце розгляду справи та про прийняте в ній рішення.
  
  Стаття 17. Право на апеляційне і касаційне оскарження судового
  рішення,
  на подання скарги або клопотання на перегляд справи
  
  1. Сторони або учасники судового процесу у випадках і в порядку, передбачених
  процесуальним законодавством, мають право на:
  
  1) апеляційне і касаційне оскарження рішення суду; крім випадків, встановлених
  законом;
  
  2) подання скарги на перегляд справи за нововиявленими або виключними
  обставинами.
  
  Стаття 18. Обов'язковість судового рішення
  
  1. Судові рішення. якими закінчується розгляд справи у відповідному суді,
  ухвалюється іменем України.
  
  2. Судові рішення (вирок, рішення, постанова чи ухвала), що набрали законної сили,
  для всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських
  об'єднань, посадових та інших фізичних і юридичних осіб є обов'язковими для
  виконання на всій території України.
  
  3. Обов'язковість врахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів,
  органів прокуратури, слідства, дізнання визначається процесуальним законом.
  
  4. Судові рішення іноземних держав є обов'язковими на території України, якщо вони
  визнані відповідним судом України, у порядку, встановленому законами України,
  міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких надала Верховна
  Рада України, та законодавством України.
  
  5. Виконання судових рішень покладається на державну виконавчу службу та службу
  виконання покарань.
  
  6. Невиконання судових рішень тягне передбачену законом відповідальність.
  
  Стаття 19. Право на правову допомогу в суді
  
  1. Кожен має право користуватися в суді правовою допомогою.
  
  2. Для надання правової допомоги при вирішенні справ у судах Україні діє адвокатура
  та інші правові інституції. Порядок надання правової допомоги, права й обов'язки
  адвокатів, які беруть участь у судовому процесі, визначаються законом.
  
  Стаття 20. Колегіальний і одноособовий розгляд справ
  
  1. У судах України справи розглядаються колегіально і одноособово.
  
  2. При колегіальному розгляді справи судді, народні засідателі і присяжні мають рівні
  права щодо вирішення, віднесених процесуальним законодавством до їх відання
  питань, пов'язаних з розглядом справи.
  
  3. Усі рішення суду з цих питань приймаються більшістю голосів суддів, народних
  засідателів і присяжних складу суду.
  
  4. Порядок формування складу суду для розгляду справ визначається процесуальним
  законодавством.
  
  Стаття 21. Безпосередність і усність
  
  1. Суд першої і апеляційної інстанції при розгляді справи безпосередньо перевіряє
  докази по справі.
  
  2. Викликані в суд особи дають покази і пояснення усно. Усі матеріали, які
  досліджуються у суді, проголошуються і обговорюються усно.
  
  3. Докази, отримані судом першої інстанції у встановленому законом порядку,
  приймаються судом апеляційної інстанції, якщо у нього нема сумніву в їх
  достовірності.
  
  Стаття 22. Безперервність
  
  1. Судове засідання у кожній справі проходить безперервно, крім передбаченого для
  відпочинку часу.
  
  2. Ніхто із суддів, народних засідателів і присяжних не може брати участь у розгляді
  інших справ, поки не закінчено розгляд розпочатої справи, крім випадків, коли вона
  відкладена або призупинена у встановленому законом порядку.
  
  Стаття 23. Мова судочинства і діловодства
  
  1. Судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.
  
  2. Особам, що беруть участь у справі і не володіють чи недостатньо володіють
  державною мовою, забезпечується право користуватися допомогою перекладача.
  
  Стаття 24. Участь народу у здійсненні правосуддя
  
  1. Громадяни України безпосередньо беруть участь у здійсненні правосуддя у
  випадках і порядку, визначених процесуальним законодавством, як народні засідателі
  та присяжні.
  
  2. Участь громадян України в здійсненні правосуддя є їх громадянським обов'язком.
  
  Стаття 25. Доступність правосуддя і процесуальна економія
  
  1. Організація і діяльність судів повинна забезпечити доступність правосуддя для
  кожної особи.
  
  2. З метою забезпечення захисту порушених прав і законних інтересів особи суд
  зобов'язаний розглянути справу своєчасно.
  
  3. Особа, яка приймає участь у справі, зобов'язана дотримуватися встановлених
  законом або судом процесуальних строків.
  
  Стаття 26. Територіальність і спеціалізація
  
  1. Система судів загальної юрисдикції будується за принципами територіальності і
  спеціалізації.
  
  2. Суди загальної юрисдикції створюються відповідно до системи
  адміністративнотериторіального устрою України.
  
  3. Спеціалізація судів загальної юрисдикції будується на основі створення системи
  спеціалізованих судів як окремих судових органів та шляхом запровадження
  спеціалізованих судів у складі судових органів або спеціалізації суддів.
  
  Розділ 2
  Судова система
  
  Глава 4. Судова система
  
  Стаття 27. Суди в Україні
  
  В Україні діє Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції.
  
  Стаття 28. Статус, порядок організації та діяльності Конституційного
  Суду України
  
  Статус, організація діяльності Конституційного Суду України та процедура розгляду
  справ визначаються Конституцією України та Законом України "Про
  Конституційний Суд України".
  
  Стаття 29. Єдність системи судів загальної юрисдикції
  
  1. В Україні діє єдина система судів загальної юрисдикції.
  
  2. Єдність судової системи забезпечується шляхом:
  
  1) встановлення судової системи в Україні Конституцією і законами України;
  
  2) додержання судами в Україні встановлених законами України правил судочинства;
  
  3) застосування судами України Конституції України, законів України та чинних
  міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою
  України;
  
  4) обов'язкового виконання на території України судових рішень, що набрали законної
  сили;
  
  5) законодавчого закріплення єдиного статусу суддів;
  
  6) окремого фінансування судів з Державного бюджету України.
  
  Стаття 30. Система судів загальної юрисдикції
  
  1. Систему судів загальної юрисдикції складають:
  
  1) районні (окружні) суди;
  
  2) Верховний суд Автономної Республіки Крим, обласні, міст Києва та Севастополя
  суди;
  
  3) господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та
  Севастополя;
  
  4) регіональні господарські суди;
  
  5) вищі спеціалізовані суди України;
  
  6) Верховний Суд України.
  
  2. Вищий цивільний суд України, Вищий адміністративний суд України, Вищий
  кримінальний суд України, Верховний суд Автономної Республіки Крим, обласні,
  міст Києва та Севастополя суди, районні (окружні) суди є спеціалізованими судами,
  яким підсудні цивільні, кримінальні та адміністративні справи.
  
  3. Вищий господарський суд України, регіональні господарські суди, господарські
  суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя є
  спеціалізованими судами, яким підсудні господарські справи.
  
  4. Районні (окружні) суди, господарські суди Автономної Республіки Крим, областей,
  міст Києва та Севастополя є місцевими судами.
  
  5. Верховний суд Автономної Республіки Крим, обласні, міст Києва та Севастополя
  суди, регіональні господарські суди є апеляційними судами.
  
  6. Вищий цивільний суд України, Вищий господарський суд України, Вищий
  адміністративний суд України, Вищий кримінальний суд України є вищими судовими
  органами спеціалізованих судів.
  
  7. Верховний Суд України є найвищим судовим органом у системі судів загальної
  юрисдикції.
  
  Стаття 31. Порядок створення і ліквідації судів
  
  1. Суди загальної юрисдикції створює і ліквідовує Президент України за поданням
  Міністра юстиції України, погодженим з головами вищих судів України.
  
  2. Кількість суддів у судах загальної юрисдикції встановлюється Президентом України
  за поданням Міністра юстиції України, погодженим з головами вищих судів України.
  
  3. Верховний Суд України, створений відповідно до цього Закону, та
  Конституційний Суд України можуть бути ліквідовані лише внаслідок внесення змін
  до Конституції України.
  
  4. Кількість суддів Верховного Суду України встановлюється цим Законом.
  
  5. У апеляційних і вищих судах України Президентом України, за поданням Міністра
  юстиції України, погодженим з головами вищих судів України, можуть створюватися
  спеціалізовані колегії суддів для розгляду окремих категорій справ.
  
  Глава 5. Районний (окружний) суд
  
  Стаття 32. Створення районного (окружного) суду
  
  1. Районний суд створюється відповідно до системи
  адміністративно-територіального устрою України в межах району.
  
  2. Окружний суд створюється відповідно до системи
  адміністративно-територіального устрою України в межах району і міста обласного
  значення і у межах районів у місті.
  
  3. До складу районного (окружного) суду входять:
  
  1) голова суду, заступник голови суду і судді;
  
  2) у районних (окружних) судах запроваджується спеціалізація суддів з розгляду
  цивільних, адміністративних і кримінальних справ;
  
  3) судова адміністрація районного (окружного) суду.
  
  4. Районний (окружний) суд є юридичною особою, має печатку із зображенням
  Державного Герба України та своїм найменуванням.
  
  Стаття 33. Підсудність і порядок розгляду справ
  у районному (окружному) суді
  
  1. Районний (окружний) суд є першою інстанцією для цивільних, адміністративних і
  кримінальних справ, що йому підсудні.
  
  2. Підсудність справ районному (окружному) суду визначається процесуальним
  законодавством.
  
  3. У районному (окружному) суді цивільні, адміністративні і кримінальні справи
  розглядаються суддею одноособово.
  
  4. У випадках, передбачених процесуальним законодавством, справи розглядаються
  колегіально - до складу суду входять суддя і два народних засідателя.
  
  5. Порядок розгляду справ районним (окружним) судом визначається процесуальним
  законодавством.
  
  Стаття 34. Голова і заступник голови районного (окружного) суду
  
  1. Голова районного (окружного) суду поряд з виконанням повноважень судді:
  
  1) керує судовою адміністрацією районного (окружного) суду;
  
  2) забезпечує розподіл справ, позовних заяв (заяв) між суддями;
  
  3) розглядає клопотання сторін або учасників судового процесу про відвід складу
  суду;
  
  4) здійснює інші повноваження, надані йому законом.
  
  2. Заступник голови районного (окружного) суду поряд з виконанням повноважень
  судді:
  
  1) за розпорядженням голови районного (окружного) суду здійснює керівництво
  ділянками роботи судової адміністрації даного суду;
  
  2) забезпечує розподіл справ, позовних заяв (заяв) між суддями;
  
  3) розглядає клопотання сторін або учасників судового процесу про відвід складу
  суду;
  
  4) здійснює інші повноваження, надані йому законом.
  
  3. Призначення на посаду голови і заступника голови районного (окружного) суду
  строком на п'ять років і дострокове звільнення їх з посад, за наявності рекомендації
  кваліфікаційної комісії суддів, здійснюється Президентом України за поданням
  Міністра юстиції України.
  
  4. У разі тимчасової відсутності голови районного (окружного) суду обов'язки голови
  виконує заступник голови суду або суддя.
  
  Глава 6. Верховний суд Автономної Республіки Крим, обласний, міст
  Києва та Севастополя суди
  
  Стаття 35. Створення Верховного суду Автономної Республіки Крим,
  обласного, міст Києва та Севастополя судів
  
  1. Верховний суд Автономної Республіки Крим, обласний, міст Києва та
  Севастополя суди створюються відповідно до системи
  адміністративно-територіального устрою України в межах Автономної Республіки
  Крим, області, міст Києва та Севастополя.
  
  2. До складу Верховного суду Автономної Республіки Крим, обласного, міст Києва та
  Севастополя судів входять:
  
  1) голова суду, голови судів з цивільних, адміністративних і кримінальних справ,
  судді;
  
  2) суд з цивільних справ, суд з адміністративних справ і суд кримінальних справ;
  
  3) судова адміністрація Верховного суду Автономної Республіки Крим, обласного,
  міст Києва та Севастополя судів.
  
  3. Верховний суд Автономної Республіки Крим, обласний, міст Києва та
  Севастополя суди є юридичними особами, мають печатку із зображенням
  Державного Герба України та своїм найменуванням.
  
  Стаття 36. Підсудність і порядок розгляду справ у Верховному суді
  Автономної Республіки Крим, обласному, міст Києва та Севастополя
  судах
  
  1. Верховний суд Автономної Республіки Крим, обласний, міст Києва та
  Севастополя суди є апеляційною інстанцією з цивільних, адміністративних і
  кримінальних справ.
  
  2. Верховний суд Автономної Республіки Крим, обласний, міст Києва та
  Севастополя суди є першою інстанцією з цивільних, адміністративних і кримінальних
  справ, що їм підсудні.
  
  3. Підсудність справ Верховному суду Автономної Республіки Крим, обласному, міст
  Києва та Севастополя судам визначається процесуальним законодавством.
  
  4. У Верховному суді Автономної Республіки Крим, обласному, міст Києва та
  Севастополя судах у першій інстанції і в апеляційній інстанції цивільні,
  адміністративні і кримінальні справи розглядаються у складі трьох суддів.
  
  5. У випадках, передбачених процесуальним законодавством, за клопотанням
  підсудного в судових засіданнях у першій інстанції суди з кримінальних справ
  Верховного суду Автономної Республіки Крим, обласні, міст Києва та Севастополя
  судів розглядають кримінальні справи судом присяжних.
  
  6. Порядок розгляду справ Верховним судом Автономної Республіки Крим,
  обласним, міст Києва та Севастополя судами визначається процесуальним
  законодавством.
  
  Стаття 37. Голова Верховного суду Автономної Республіки Крим,
  обласного, міст Києва та Севастополя судів
  
  1. Голова Верховного суду Автономної Республіки Крим, обласного, міст Києва та
  Севастополя судів:
  
  1) керує судовою адміністрацією Верховного суду Автономної Республіки Крим,
  обласного, міст Києва та Севастополя судів;
  
  2) здійснює інші повноваження, надані йому законом.
  
  2. Голова Верховного суду Автономної Республіки Крим, обласного, міст Києва та
  Севастополя судів призначається із голів суду з цивільних справ, суду з
  адміністративних справ і суду з кримінальних справ почергово строком на п'ять років
  і звільняється з посади, за наявності рекомендації кваліфікаційної комісії суддів,
  Президентом України за поданням Міністра юстиції України.
  
  3. У разі тимчасової відсутності голови Верховного суду Автономної Республіки
  Крим. обласного, міст Києва та Севастопольського судів обов'язки голови суду
  виконує один із голів суду з цивільних справ, суду з адміністративних справ і суду з
  кримінальних справ.
  
  Стаття 38. Голова суду з цивільних справ, суду з адміністративних
  справ,
  суду з кримінальних справ Верховного суду Автономної Республіки
  Крим,
  обласного, міст Києва та Севастополя судів
  
  1. Голова суду з цивільних справ, суду з адміністративних справ, суду з кримінальних
  справ Верховного суду Автономної Республіки Крим, обласного, міст Києва та
  Севастополя судів у відповідних судах поряд з виконанням повноважень судді:
  
  1) за розпорядженням голови Верховного суду Автономної Республіки Крим,
  обласного, міст Києва і Севастополя судів здійснює керівництво ділянками роботи
  судової адміністрації суду;
  
  2) забезпечує розподіл справ, позовних заяв (заяв) між суддями;
  
  3) формує склад суду для розгляду справ у судових засіданнях;
  
  4) розглядає клопотання сторін або учасників судового процесу про відвід складу
  суду;
  
  5) організує роботу по вивченню і узагальненню судової практики;
  
  6) здійснює інші повноваження, надані йому законом.
  
  2. Призначення на посаду голови суду з цивільних справ, суду адміністративних
  справ, суду з кримінальних справ Верховного суду Автономної Республіки Крим,
  обласного, міст Києва та Севастополя судів строком на п'ять років і дострокове
  звільнення їх з посад здійснюється, за наявності рекомендації кваліфікаційної комісії
  суддів, Президентом України за поданням Міністра юстиції України, погодженим з
  головою відповідного вищого суду України.
  
  3. У разі тимчасової відсутності голови суду з цивільних справ, суду з
  адміністративних справ, суду з кримінальних справ Верховного суду Автономної
  Республіки Крим, обласного, міст Києва та Севастополя судів їх обов'язки виконує
  один із суддів цих судів.
  
  Глава 7. Господарські суди Автономної Республіки Крим,
  областей, міст Києва та Севастополя
  
  Стаття 39. Створення господарських судів Автономної Республіки
  Крим,
  областей, міст Києва та Севастополя
  
  1. Господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та
  Севастополя створюються відповідно до системи адміністративно-територіального
  устрою України в межах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та
  Севастополя.
  
  2. До складу господарських

• 2001.06.03 | Майдан-Інформ

  СУДОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

  
  
  
  Судовий кодекс України
  Проект закону України від 24.04.2001 № 7255
  Дата розгляду: 24.04.2001
  
  Автори Гавриш і Задорожний.
  
  
  СУДОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
  
  Судовий кодекс України (надалі Кодекс) визначає
  порядок організації і діяльності судів загальної
  юрисдикції, Кваліфікаційної комісії суддів, Вищої
  ради юстиції та органів суддівського
  самоврядування, статус суддів з метою створення
  належних умов для здійснення правосуддя,
  дотримання конституційних прав і свобод людини і
  громадянина
  
  Розділ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
  
  Глава 1. Правосуддя
  
  Стаття 1. Правосуддя
  
  В Україні нарівні із законодавчою і виконавчою владою діє незалежна судова влада.
  
  Правосуддя в Україні здійснюється судами загальної юрисдикції, утвореними
  відповідно до Конституції України і цього Кодексу.
  
  Правосуддя в судах реалізується у формі цивільного, господарського,
  адміністративного і кримінального судочинства.
  
  Стаття 2. Законодавство про правосуддя
  
  Організація і діяльність судів загальної юрисдикції регулюються Конституцією
  України, цим Кодексом та іншими законами України.
  
  Стаття 3. Завдання правосуддя
  
  Завданням правосуддя є захист на принципах верховенства права та справедливості
  прав, свобод і законних інтересів людини громадянина, прав і законних інтересів
  юридичних осіб і держави.
  
  Стаття 4. Право на судовий захист
  
  Кожній особі гарантується судовий захист її прав, свобод і законних інтересів.
  
  Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи тому суді, до
  підсудності якого вона належить згідно із законом.
  
  У випадках і в порядку, передбачених законами України, цивільні і господарські
  спори можуть розглядатися і вирішуватися за взаємним волевиявленням сторін
  третейськими судами.
  
  Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються на
  території України правом на судовий захист нарівні з громадянами України та
  юридичними особами України.
  
  Стаття 5. Здійснення правосуддя
  
  Правосуддя в Україні здійснюється шляхом розгляду:
  
  1) цивільних справ, що виникають у сфері цивільних, трудових та інших
  правовідносин;
  
  2) господарських справ, що виникають у сфері господарських та інших
  правовідносин;
  
  3) адміністративних справ, що виникають у сфері адміністративних правовідносин;
  
  4) кримінальних справ.
  
  Глава 2. Основні гарантії самостійності судів і незалежності суддів,
  народних засідателів і присяжних
  
  Стаття 6. Самостійність судів та незалежність суддів, народних
  засідателів і присяжних
  
  Суди здійснюють правосуддя самостійно. Судді, народні засідателі і присяжні,
  здійснюючи правосуддя, є незалежними від будь-якого впливу і підкоряються лише
  Конституції і законам України.
  
  Гарантії самостійності судів та незалежності суддів, народних засідателів і присяжних
  закріплюються Конституцією України, цим Кодексом та іншими законами України.
  
  Усі органи державної влади, підприємства, установи та організації, органи місцевого
  самоврядування, об'єднання громадян, інші юридичні особи, фізичні особи зобов'язані
  поважати незалежність суду і не посягати на неї.
  
  Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суддів, народних засідателів і
  присяжних у будь-який спосіб тягнуть за собою передбачену законом
  відповідальність.
  
  Суддям, народним засідателям і присяжним гарантується свобода неупередженого
  вирішення судових справ відповідно до законодавства, їхньої правосвідомості та
  внутрішнього переконання.
  
  Цивільні та адміністративні справи, у яких відповідачем є органи місцевого
  самоврядування або органи місцевої виконавчої влади розглядаються судами,
  утвореними у межах інших адміністративно-територіальних одиниць.
  
  Порядок розподілу справ між суддями визначається процесуальним законом. На
  розподіл судових справ між суддями не може впливати будь-яка сторона чи учасник
  судового процесу або будь-яка інша особа. Справа може бути вилучена у судді і
  передана іншому судді тільки з підстав, передбачених законом.
  
  Судді, народні засідателі і присяжні не зобов'язані давати будьякі пояснення з приводу
  розглянутих ними справ та справ, що перебувають у їх провадженні.
  
  У Державному бюджеті України визначається окремо розмір видатків на утримання
  кожного суду загальної юрисдикції.
  
  Розмір видатків у Державному бюджеті України на утримання судів не може бути
  зменшений у поточному році Верховною Радою України.
  
  Для організаційного забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції утворюється
  Державна судова адміністрація України, в Верховному Суді України діє секретаріат
  Верховного Суду України а інших судах загальної юрисдикції - канцелярії судів.
  
  Стаття 7. Гарантії недоторканності суддів, народних засідателів і
  присяжних
  
  Суддя є недоторканним. Суддя не може бути без згоди Верховної Ради України
  затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку судом.
  Кримінальну справу проти судді може порушити тільки Генеральний прокурор
  України.
  
  Проникнення до житла чи до іншого володіння судді, проведення в них огляду,
  обшуку, прослуховування телефонних розмов, а так само огляд, виїмка кореспонденції
  судді може проводитися тільки за вмотивованим рішенням судді Вищого
  кримінального суду України.
  
  Кримінальну справу проти народного засідателя і присяжного під час виконання
  обов'язків у суді, пов'язаних із здійсненням правосуддя, може порушити тільки
  відповідно прокурор Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та
  Севастополя.
  
  На народного засідателя і присяжного під час виконання ним обов'язків у суді,
  безпосередньо пов'язаних із здійсненням правосуддя, поширюються гарантії
  недоторканності, передбачені частиною другою цієї статті. Вмотивоване рішення з
  цього питання ухвалюється відповідно суддею Верховного суду Автономної
  Республіки Крим, обласних, міст Києва та Севастополя судів.
  
  Кримінальні справи щодо суддів судів загальної юрисдикції розглядаються у першій
  інстанції Вищим кримінальним судом України.
  
  Стаття 8. Незмінюваність суддів
  
  Судді обіймають посади безстроково, крім суддів, які призначаються на посаду
  вперше.
  
  Суддям гарантується перебування на посаді до досягнення ними шістдесяти п'яти
  років. Суддя звільняється з посади лише з підстав, передбачених Конституцією
  України та цим Кодексом. У разі ліквідації суду судді за їх згодою переводяться до
  інших судів.
  
  Глава 3. Основні принципи правосуддя
  
  Стаття 9. Законність
  
  Правосуддя в Україні здійснюється відповідно до Конституції України та законів
  України.
  
  При здійсненні правосуддя суди дотримуються також міжнародних договорів, згода
  на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
  
  Стаття 10. Рівність перед законом і судом
  
  Сторони та учасники судового процесу є рівними перед законом судом у своїх правах
  та обов'язках.
  
  Будь-яке обмеження прав сторін та учасників судового процесу, а також
  встановлення для них переваг чи привілеїв з огляду на расу, колір шкіри,
  національність, політичні та інші переконання, стать, етнічне чи соціальне
  походження, майнове становище, мову, релігію, освіту, місце проживання, рід і
  характер занять, інші обставини не допускаються.
  
  Стаття 11. Презумпція невинуватості та забезпечення доведеності
  вини
  
  Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана
  кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і
  встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою
  невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може грунтуватися на доказах,
  одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
  
  Судові рішення ухвалюються з урахуванням доведеності вини. Усі сумніви щодо
  доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
  
  Стаття 12. Право на правову допомогу в суді
  
  Кожен має право користуватися в суді правовою допомогою.
  
  У випадках і порядку, передбачених законом правова допомога надається
  безоплатно.
  
  Стаття 13. Змагальність і диспозитивність судового процесу
  
  Розгляд справ у всіх судах відбувається на засадах змагальності та диспозитивності.
  
  Змагальність полягає у наданні можливості сторонам або учасникам судового
  процесу щодо подання доказів і адресованих суду заяв, їх участі у допиті, перевірці та
  оцінці інших доказів, також у дебатах сторін та у проведенні інших процесуальних дій.
  
  Сторони вільні у наданні суду доказів та у доведенні своїх переконань.
  
  Сторони або учасники судового процесу розпоряджаються своїми вимогами або
  процесуальними правами на свій розсуд, крім випадків, передбачених законом.
  
  Суд зобов'язаний створювати умови і сприяти сторонам або учасникам судового
  процесу в реалізації ними своїх прав та обов'язків у судовому засіданні, з метою
  з'ясування об'єктивних обставин, а також доведення чи спростування вини.
  
  Стаття 14. Участь прокурора в судових засіданнях
  
  Прокурор підтримує державне обвинувачення і бере участь у засіданнях судів усіх
  інстанцій під час розгляду кримінальних справ, що надійшли до суду, а також
  здійснює представництво інтересів громадянина та держави в суді у випадках,
  визначених законом.
  
  Обсяг, межі повноважень прокурора, який бере участь у розгляді справ у судах,
  визначаються законом.
  
  Стаття 15. Відкритість і гласність судового розгляду справи
  
  Розгляд справ у всіх судах відбувається відкрито, крім випадків, передбачених
  процесуальним законом. Ніхто не може бути позбавлений інформації про час і місце
  розгляду справи та про прийняте в ній рішення.
  
  Судовий процес повністю фіксується технічними засобами. Сторони та учасники
  судового процесу вправі робити письмові нотатки. Проведення в залі судового
  засідання сторонами, учасниками судового процесу або іншими особами фото - і
  кінозйомки, теле-, відео- та звукозапису, а також транслювання судового засідання
  допускається лише з дозволу суду.
  
  Стаття 16. Право на апеляційне і касаційне оскарження рішення суду,
  подання заяви про перегляд справи
  
  Сторони та учасники судового процесу у випадках і в порядку, передбачених
  процесуальним законом, мають право на:
  
  1) апеляційне і касаційне оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених
  законом;
  
  2) подання заяви про перегляд справи за нововиявленими або іншими обставинами.
  
  Стаття 17. Обов'язковість судового рішення
  
  Постановлені судами рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими для
  виконання на всій території України для всіма органами державної влади, органами
  місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, посадовими та іншими
  фізичними і юридичними особами.
  
  Рішення судів іноземних держав є обов'язковими до виконання на всій території
  України, якщо вони визнані відповідним судом України, у порядку, встановленому
  законами України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких
  надана Верховною Радою України.
  
  Обов'язковість урахування судових рішень, що набрали законної сили для судів,
  органів прокуратури, слідства, дізнання, визначається процесуальним законом.
  
  Невиконання судових рішень тягне передбачену законом відповідальність.
  
  Стаття 18. Колегіальний та одноособовий розгляд справ
  
  У судах України справи розглядаються колегіально та одноособово.
  
  При колегіальному розгляді справи судді, народні засідателі присяжні мають рівні
  права щодо вирішення віднесених процесуальним законом до їх компетенції питань,
  пов'язаних з розглядом справи.
  
  Усі рішення суду з цих питань приймаються більшістю голосів суддів, народних
  засідателів і присяжних складу суду.
  
  Порядок формування складу суду для розгляду справ визначається процесуальним
  законом.
  
  Стаття 19. Безпосередність та усність
  
  Суд першої та апеляційної інстанції при розгляді справи безпосередньо перевіряє
  докази по справі.
  
  Докази, одержані судом першої інстанції в установленому законом порядку,
  приймаються судом апеляційної інстанції, якщо у нього нема сумніву в їх
  достовірності.
  
  Викликані в суд особи дають показання і пояснення усно. Усі матеріали, які
  досліджуються у суді, проголошуються і обговорюються усно.
  
  Стаття 20. Мова судочинства і діловодства
  
  Судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.
  
  Особам, які беруть участь у справі і не володіють чи недостатньо володіють
  державною мовою, забезпечується право користуватися послугами перекладача.
  
  Стаття 21. Участь народу у здійсненні правосуддя
  
  Громадяни України безпосередньо беруть участь у здійсненні правосуддя у випадках і
  порядку, визначених процесуальним законом, як народні засідателі та присяжні.
  
  Участь громадян України у здійсненні правосуддя є їх громадянським обов'язком.
  
  Стаття 22. Доступність правосуддя і процесуальна економія
  
  Організація і діяльність судів повинна забезпечити доступність правосуддя для кожної
  особи.
  
  З метою забезпечення захисту порушених прав і законних інтересів особи суд
  зобов'язаний розглянути справу своєчасно.
  
  Особа, яка бере участь у справі, зобов'язана дотримуватися встановлених законом або
  судом процесуальних строків.
  
  Стаття 23. Територіальність і спеціалізація
  
  Система судів загальної юрисдикції будується за принципами територіальності і
  спеціалізації.
  
  Суди загальної юрисдикції створюються відповідно до системи
  адміністративно-територіального устрою України.
  
  Спеціалізація судів загальної юрисдикції означає створення системи спеціалізованих
  судів як окремих судових органів та спеціалізації суддів.
  
  Глава 4. Символи судової влади
  
  Стаття 24. Символи судової влади
  
  Символами судової влади є:
  
  1) Державний Прапор України і Державний Герб України;
  
  2) мантія та посадовий знак судді.
  
  Стаття 25. Державний Прапор України і Держаний Герб України як
  символи судової влади
  
  На службових приміщеннях судів встановлюється Державний Прапор України.
  
  У залах судових засідань судів і в службових кабінетах суддів розміщується
  зображення Державного Герба України і встановлюється Державний Прапор
  України.
  
  Стаття 26. Мантія і посадовий знак судді
  
  Суддя здійснює правосуддя у мантії з посадовим знаком судді.
  
  Опис мантії і посадового знака судді та порядок користування ними визначаються
  Положенням про них, яке затверджується Президентом України.
  
  Стаття 27. Посвідчення судді
  
  Головам судів, заступникам голів судів і суддям видаються посвідчення, зразок яких
  затверджується Президентом України.
  
  РОЗДІЛ 2. СУДОВИЙ УСТРІЙ
  
  Глава 5. Система та порядок утворення і ліквідації судів
  
  Стаття 28. Система судів
  
  Систему судів загальної юрисдикції утворюють:
  
  1) районні (міські), міськрайонні, міжрайонні суди, військові суди гарнізонів;
  
  2) Верховний суд Автономної Республіки Крим, обласні, міст Києва та Севастополя
  суди, військові суди регіонів та Військово-Морських Сил;
  
  3) господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та
  Севастополя;
  
  4) регіональні господарські суди;
  
  5) вищі спеціалізовані суди;
  
  6) Верховний Суд України.
  
  Виший цивільний суд України, Вищий адміністративний суд України, Вищий
  кримінальний суд України, Верховний суд Автономної Республіки Крим, обласні,
  міст Києва та Севастополя суди, військові суди регіонів та Військово-Морських Сил,
  районні (міські), міськрайонні, міжрайонні суди, військові суди гарнізонів є
  спеціалізованими судами, яким підсудні цивільні, адміністративні та кримінальні
  справи.
  
  Вищий господарський суд України, регіональні господарські суди, господарські суди
  Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя є
  спеціалізованими судами, яким підсудні господарські справи.
  
  Районні (міські), міськрайонні, міжрайонні суди, військові суди гарнізонів,
  господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя
  є місцевими судами.
  
  Верховний суд Автономної Республіки Крим, обласні, міст Києва та Севастополя
  суди, військові суди регіонів та Військово-Морських Сил, регіональні господарські
  суди є апеляційними судами.
  
  Вищий цивільний суд України, Вищий господарський суд України, Вищий
  адміністративний суд України, Вищий кримінальний суд України є вищими судовими
  органами спеціалізованих судів.
  
  Верховний Суд України є найвищим судовим органом у системі судів загальної
  юрисдикції.
  
  Стаття 29. Порядок утворення і ліквідації судів
  
  Суди загальної юрисдикції згідно з цим Кодексом утворює і ліквідовує Президент
  України за поданням Прем'єр-міністра України, внесеним за пропозицією Міністра
  юстиції України.
  
  Кількість суддів у судах загальної юрисдикції крім Верховного Суду України
  встановлюється Президентом України за поданням Прем'єр-міністра України,
  внесеним за пропозицією Міністра юстиції України.
  
  Верховний Суд України, утворений Конституцією України, може бути ліквідований
  лише в наслідок внесення змін до неї.
  
  Кількість суддів Верховного Суду України визначається цим Кодексом.
  
  Глава 6. Районний (міський), міськрайонний, міжрайонний суд,
  військовий суд гарнізону
  
  Стаття 30. Утворення районного (міського), міськрайонного,
  міжрайонного суду, військового суду гарнізону
  
  Районний (міський) суд утворюється відповідно до адміністративно-територіального
  устрою України в межах району, міста, району в місті.
  
  Міськрайонний суд утворюється відповідно до адміністративно-територіального
  устрою України в межах міста обласного підпорядкування і району.
  
  Міжрайонний суд утворюється відповідно до адміністративно-територіального
  устрою України в межах кількох районів.
  
  Військовий суд гарнізону утворюється на території, на якій розташовано один або
  кілька військових гарнізонів.
  
  До складу районного (міського), міськрайонного, міжрайонного суду, військового суду
  гарнізону входять голова суду, заступник голови суду і судді.
  
  Районний (міський), міськрайонний, міжрайонний суд, військовий суд гарнізону є
  юридичними особами, мають печатки із зображенням Державного Герба України та
  своїм найменуванням.
  
  Стаття 31. Повноваження і порядок розгляду справ у районному
  (міському), міськрайонному, міжрайонному суді, військовому суді
  гарнізону
  
  Районний (міський), міськрайонний, міжрайонний суд, військовий суд гарнізону є
  першою інстанцією для розгляду цивільних, адміністративних і кримінальних справ.
  
  У районних (міських), міськрайонних, міжрайонних судах, військових судах гарнізонів
  розгляд цивільних, адміністративних і кримінальних справ здійснюється згідно із
  спеціалізацією суддів.
  
  У районному (міському), міськрайонному, міжрайонному суді, військовому суді
  гарнізону цивільні, адміністративні і кримінальні справи розглядаються суддею
  одноособово. У випадках, передбачених процесуальним законом, справи
  розглядаються колегіально судом, до складу якого входить суддя і два народних
  засідателі.
  
  Стаття 32. Голова і заступник голови районного (міського),
  міськрайонного, міжрайонного суду, військового суду гарнізону
  
  Голова районного (міського), міськрайонного, міжрайонного суду, військового суду
  гарнізону поряд із здійсненням повноважень судді:
  
  1) здійснює нагляд за розподілом справ між суддями, опікується за своєчасним
  розглядом справ суддями, за дотриманням ними службової дисципліни, розпорядку
  роботи суду та судової етики;
  
  2) вносить подання на призначення і звільнення начальника канцелярії суду;
  
  3) здійснює нагляд за роботою канцелярії суду;
  
  4) здійснює інші повноваження, надані йому законом.
  
  Заступник голови районного (міського), міськрайонного, міжрайонного суду,
  військового суду гарнізону поряд із здійсненням повноважень судді:
  
  1) за розпорядженням голови районного (міського), міськрайонного, міжрайонного
  суду, військового суду гарнізону здійснює нагляд за довіреними йому ділянками
  роботи канцелярії суду;
  
  2) здійснює інші повноваження, надані йому законом.
  
  Призначення на посаду голови і заступника голови районного (міського),
  міськрайонного, міжрайонного суду, військового суду гарнізону строком на 5 років і
  дострокове звільнення їх з посад, здійснюється Президентом України за поданням
  Міністра юстиції України, погодженим Радою суддів України за наявності
  рекомендації Кваліфікаційної комісії суддів.
  
  У разі тимчасової відсутності голови районного (міського), міськрайонного,
  міжрайонного суду, військового суду гарнізону обов'язки голови виконує заступник
  голови суду.
  
  Глава 7. Верховний суд Автономної Республіки Крим, обласні, міст
  Києва та Севастополя суди, військові суди регіонів та
  Військово-Морських Сил
  
  Стаття 33. Утворення Верховного суду Автономної Республіки Крим,
  обласних, міст Києва та Севастополя судів, військових судів регіонів
  та Військово-Морських Сил
  
  Верховний суд Автономної Республіки Крим, обласний, міст Києва та Севастополя
  суди утворюються відповідно до адміністративно-територіального устрою України в
  межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя.
  
  До складу Верховного суду Автономної Республіки Крим, обласного, міст Києва та
  Севастополя судів, військових судів регіонів та Військово-Морських Сил входять:
  
  1) голова суду, заступники голови - голови колегій з цивільних, адміністративних і
  кримінальних справ, судді;
  
  2) судові колегії в цивільних, адміністративних та кримінальних справ;
  
  Кількість суддів у судових колегіях встановлюється Міністром юстиції України за
  поданням голови відповідного суду, погодженим Радою суддів України.
  
  Верховний суд Автономної Республіки Крим, обласні, міст Києва та Севастополя
  суди, військові суди регіонів та ВійськовоМорських Сил є юридичними особами,
  мають печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
  
  Стаття 34. Повноваження і порядок розгляду справ у Верховному
  суді Автономної Республіки Крим, обласних, міст Києва та
  Севастополя судах, військових судах регіонів та Військово-Морських
  Сил
  
  Верховний суд Автономної Республіки Крим, обласні, міст Києва та Севастополя
  суди, військові суди регіонів та Військово-Морських Сил є апеляційною інстанцією
  для розгляду цивільних, адміністративних і кримінальних справ.
  
  Верховний суд Автономної Республіки Крим, обласні, міст Києва та Севастополя
  суди, військові суди регіонів та Військово-Морських Сил є першою інстанцією для
  розгляду цивільних, адміністративних і кримінальних справ, що їм підсудні.
  
  Верховний суд Автономної Республіки Крим, обласні, міст Києва та Севастополя
  суди, військові суди регіонів та Військово-Морських Сил розглядають справи за
  нововиявленими обставинами.
  
  У Верховному суді Автономної Республіки Крим, обласних, міст Києва та
  Севастополя судах, військових судах регіонів та Військово-Морських Сил у першій
  інстанції, в апеляційній інстанції та за нововиявленими обставинами цивільні,
  адміністративні і кримінальні справи розглядаються колегією із трьох суддів.
  
  У випадках, передбачених процесуальним законом, за клопотанням підсудного в
  судових засіданнях у першій інстанції суди з кримінальних справ Верховного суду
  Автономної Республіки Крим, обласні, міст Києва та Севастополя суди, військові
  суди регіонів та Військово-Морських Сил розглядають кримінальні справи за участю
  присяжних.
  
  Стаття 35. Голова і заступники голови Верховного суду Автономної
  Республіки Крим, обласних, міст Києва та Севастополя судів,
  військових судів регіонів та Військово-Морських Сил
  
  Голова Верховного суду Автономної Республіки Крим, обласного, міст Києва та
  Севастополя судів, військового суду регіону та Військово-Морських Сил:
  
  1) здійснює нагляд за розподілом справ між суддями, опікується за своєчасним
  розглядом справ суддями, за дотриманням ними службової дисципліни, розпорядку
  роботи суду та судової етики;
  
  2) вносить подання на призначення і звільнення начальника канцелярії суду;
  
  3) здійснює нагляд за роботою канцелярії суду;
  
  4) здійснює інші повноваження, надані йому законом.
  
  Призначення на посаду голова Верховного суду Автономної Республіки Крим,
  обласного, міст Києва та Севастополя судів, військового суду регіону та
  Військово-Морських Сил призначається строком на п'ять років і дострокове
  звільнення з посади здійснюється Президентом України за поданням Міністра юстиції
  України, погодженим Радою суддів України, за наявності рекомендації
  Кваліфікаційної комісії суддів.
  
  У разі тимчасової відсутності голови Верховного суду Автономної Республіки Крим,
  обласного, міст Києва та Севастополя судів, військового суду регіону та
  Військово-Морських Сил обов'язки голови суду виконує один із заступників голови
  суду.
  
  Заступники голів Верховного суду Автономної Республіки Крим, обласного, міст
  Києва та Севастополя судів, військового суду регіону та Військово-Морських Сил є
  головами колегій з цивільних, адміністративних та кримінальних справ, які поряд із
  здійсненням повноважень судді:
  
  1) за розпорядженням голови Верховного суду Автономної Республіки Крим,
  обласного, міст Києва і Севастополя судів, військового суду регіону та
  Військово-Морських Сил здійснюють нагляд за довіреними їм ділянками роботи
  канцелярії суду;
  
  2) організовують роботу, пов'язану із вивченням та узагальненням судової практики;
  
  3) здійснюють інші повноваження, надані їм законом.
  
  Призначення на посаду заступника голови Верховного суду Автономної Республіки
  Крим, обласного, міст Києва та Севастополя судів, військового суду регіону та
  Військово-Морських Сил строком на п'ять років і дострокове звільнення з посади
  здійснюється Президентом України за поданням Міністра юстиції України,
  погодженим Радою суддів України, за наявності рекомендації Кваліфікаційної комісії
  суддів.
  
  У разі тимчасової відсутності заступника голови Верховного суду Автономної
  Республіки Крим, обласного, міст Києва та Севастополя судів, військового суду
  регіону та Військово-Морських Сил його обов'язки виконує один із суддів відповідної
  колегії.
  
  Глава 8. Господарські суди Автономної Республіки Крим, областей,
  міст Києва та Севастополя
  
  Стаття 36. Утворення господарських судів Автономної Республіки
  Крим, областей, міст Києва та Севастополя
  
  Господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та
  Севастополя утворюються відповідно до адміністративно-територіального устрою
  України в межах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
  
  До складу господарських судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та
  Севастополя входять голова і заступник голови суду, судді.
  
  Господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та
  Севастополя є юридичними особами, мають печатки із зображенням Державного
  Герба України та своїм найменуванням.
  
  Стаття 37. Повноваження і порядок розгляду справ у господарських
  судах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та
  Севастополя
  
  Господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та
  Севастополя є першою інстанцією для розгляду господарських справ.
  
  У господарських судах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та
  Севастополя господарські справи розглядаються суддею одноособово.
  
  У випадках, передбачених процесуальним законом, господарські справи
  розглядаються колегією із трьох суддів.
  
  Стаття 38. Голова і заступник голови господарського суду
  Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя
  
  Голова господарського суду Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та
  Севастополя поряд із здійсненням повноважень судді:
  
  1) здійснює нагляд за розподілом справ між суддями, опікується за своєчасним
  розглядом справ суддями, за дотриманням ними службової дисципліни, розпорядку
  роботи суду та судової етики;
  
  2) вносить подання на призначення і звільнення начальника канцелярії суду;
  
  3) здійснює нагляд за роботою канцелярії суду;
  
  4) здійснює інші повноваження, надані йому законом.
  
  Заступник голови господарського суду Автономної Республіки Крим, області, міст
  Києва та Севастополя поряд із здійсненням повноважень судді:
  
  1) за розпорядженням голови господарського суду Автономної Республіки Крим,
  області, міст Києва і Севастополя здійснює нагляд за довіреними йому ділянками
  роботи канцелярії суду;
  
  2) організовує роботу пов'язану із вивченням та узагальненням судової практики;
  
  3) здійснює інші повноваження, надані йому законом.
  
  Призначення на посаду голови і заступника голови господарського суду Автономної
  Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя строком на п'ять років і
  дострокове звільнення їх з посад здійснюється Президентом України за поданням
  Міністра юстиції України, погодженим Радою суддів України за наявності
  рекомендації Кваліфікаційної комісії суддів.
  
  У разі тимчасової відсутності голови господарського суду Автономної Республіки
  Крим, області, міст Києва та Севастополя обов'язки голови виконує заступник
  голови суду.
  
  Глава 9. Регіональні господарські суди
  
  Стаття 39. Утворення регіональних господарських судів
  
  Регіональні господарські суди утворюються, з врахуванням
  адміністративно-територіального устрою України, Президентом України за по