11/27/2005 | Amazed student

Чому мовчить стосовно справи Піскун vs Ющенко наша офіційна правова наука (правові інститути, центри, університети, спілки та союзи) та її чисельні та добре оплачувані представники – різні там академіки різних академій на кшталт Академії правових наук?
Чому замість юридичних аргументів демонструють свою істерику наш міністр юстиції та радники Президента з правових питань?
Чому тільки пані Монтян http://maidan.org.ua/static/mai/1132921214.html та пан Олег Ляшко, які взагалі не мають наукових звань та ступенів з юриспруденції, кричать про правовий нігілізм гаранта Конституції та жахливі наслідки його нехтування Конституцією та законами України?
Тому що у нас немає справдешньої правової науки, яка так й не змогла відродитися після часів Сталіна та Вишинського. Є тільки чисельна рать квазіюридичних трутнів, які здатні лише “обґрунтовувати” будь-яку дію або дурницю будь-якої влади. 1 + 1 = 1 !!!
Тому що компартійній державі право було потрібно як ширма для прикриття її антиправової сутності. Нажаль не потрібно право і нашим теперішнім керманичам, які тільки вчора навчилися вимовляти словосполучення “правова держава”, “верховенство права” та т.п. Ну, не навчали їх поваги до закону в різних Тернопільських та Одеських академіях з сільско-юридичних наук.
За великим рахунком, все це є лише одним з наслідків справжнього наукоциду, який перш за все зачепив суспільні та гуманітарні науки, а тепер вже взявся за природничі науки.
НАУКОЦИД – сукупність свідомих та несвідомих дій, яка втілюється в життя від імені держави її керівниками, політичними діячами та “науковою верхівкою” й яка має за мету знищення науки та її творців.
МЕТОДОМ здійснення наукоциду є поступове заміщення наукової еліти пристосуванцями й дурнями та створення умов, що унеможливлюють доступ до науки талановитої молоді.
Невже ж незалежна, авторитетна та обґрунтована спільна думка наших правників та правознавців не змусила б нашого Президента та його радників з повагою ставитися до Конституції та законів України?
Зрозуміло, що для цього добре б було мати 1) справжніх правників та правознавців, 2) наявність у них здатності генерувати власні обґрунтовані думки та 3) наявність у них бажання та громадянської мужності висловлювати та виборювати свої правові позиції.