Тест на профпридатність майбутніх наукових велетнів
03/31/2006 | Libeller
А скільки кандидатів у велетні української науки, тобто в академіки та члени-кореспонденти НАНУ, могли б претендувати на членство в Асоціації “За європейські цінності у науці”?
Там сформульовані дуже, дуже мінімалістські критерії.
“6. Підтвердженням участі у світовому науковому процесі вважається наявність щонайменше трьох публікацій, надрукованих протягом останніх 10 років, у
n журналах зі списку ISI (Інститут наукової інформації, Філадельфія, США, www.isinet.com) для представників природничих, технічних та математичних наук;
n журналах зі списку ISI або тих фахових журналах, що видані в країнах ЄС (включаючи асоційовані країни-члени ЄС), Північній Америці та Японії, для представників соціальних та гуманітарних наук;
n матеріалах або працях (не тезах!) всесвітніх та європейських фахових конгресів, симпозіумів чи конференцій;
n формі наукових монографій або розділів у колективних працях, виданих у провідних світових видавництвах».
Якщо підходити до виборів в НАНУ з позиції наукових та національних інтересів, то від наших претендентів треба чекати перевищення цих показників разів в десять. Адже вони всі претендують на значний науковий доробок, що має світове визнання!
ДОПИСУВАЧІ ЗАЙМІТЬСЯ СПРАВЖНІМ ДІЛОМ – ПОЗБИРАЙТЕ ВІДОМУ ВАМ ІНФОРМАЦІЇ ТА ОПРИЛЮДНИТЬ ЇЇ НА ЦЬОМУ ФОРУМІ.
Друге не менш цікаве питання.
А чи є серед претендентів особи, що не займають керівних посад у науці, освіті, партіях, благодійних фондах тощо?
Там сформульовані дуже, дуже мінімалістські критерії.
“6. Підтвердженням участі у світовому науковому процесі вважається наявність щонайменше трьох публікацій, надрукованих протягом останніх 10 років, у
n журналах зі списку ISI (Інститут наукової інформації, Філадельфія, США, www.isinet.com) для представників природничих, технічних та математичних наук;
n журналах зі списку ISI або тих фахових журналах, що видані в країнах ЄС (включаючи асоційовані країни-члени ЄС), Північній Америці та Японії, для представників соціальних та гуманітарних наук;
n матеріалах або працях (не тезах!) всесвітніх та європейських фахових конгресів, симпозіумів чи конференцій;
n формі наукових монографій або розділів у колективних працях, виданих у провідних світових видавництвах».
Якщо підходити до виборів в НАНУ з позиції наукових та національних інтересів, то від наших претендентів треба чекати перевищення цих показників разів в десять. Адже вони всі претендують на значний науковий доробок, що має світове визнання!
ДОПИСУВАЧІ ЗАЙМІТЬСЯ СПРАВЖНІМ ДІЛОМ – ПОЗБИРАЙТЕ ВІДОМУ ВАМ ІНФОРМАЦІЇ ТА ОПРИЛЮДНИТЬ ЇЇ НА ЦЬОМУ ФОРУМІ.
Друге не менш цікаве питання.
А чи є серед претендентів особи, що не займають керівних посад у науці, освіті, партіях, благодійних фондах тощо?
Відповіді
2006.03.31 | Iryna_
Re: Тест на профпридатність майбутніх наукових велетнів
Libeller пише:> А скільки кандидатів у велетні української науки, тобто в академіки та члени-кореспонденти НАНУ, могли б претендувати на членство в Асоціації “За європейські цінності у науці”?
Думаю, що досить великий відсоток...
> Друге не менш цікаве питання.
> А чи є серед претендентів особи, що не займають керівних посад у науці, освіті, партіях, благодійних фондах тощо?
Теж практично всі не є адміністративними діячами.
Є лише по парі-трійці осіб, які не відповідають вимогам "асоціації" та/або займають керівні посади у науці, освіті, партіях, благодійних фондах тощо.
Проблема в тому, що у тих списках є фіктивні (80% - моя оцінка) та реальні (20%) претендентів. А от реальні претенденти в основному "займають керівні посади у науці, освіті, партіях, благодійних фондах тощо" та досить часто "не відповідають".
Я вже колись писала про ситуацію, коли в одному відділенні були 4 претенденти на членкора (всі без особливих посад, заввідділом в НАНУ це не така вже впливова посада), 3 перевищують "критерії" у 20 разів, 1 "не відповідає". Вибрали якраз останнього. Просто тому що зручний і нікому не заважатиме.
2006.04.02 | не академик
Наукові велетні vs. діючі вчені
Я просмотрел 3 физ.-мат. отделения. Там где я многих знаю. В целом, подающие на академиков, в целом весьма достойные люди. Подающих на член-кор. я многих (где-то треть) просто не знаю.Просмотреть индексы цитирования, публикации за последние годы - это не проблема, но я не хочу все это здесь приводить. Во-первых, я не сторонник формальных подходов. Но не в этом дело, ниже я попробую даже применить формальный подход... Главное, я не хочу, чтобы кто-то из подающих использовал эти данные в борьбе против конкурентов! Знаю как проходили, и видимо проходят эти выборы. Кроме рекламы себя многие просто "поливают" грязью своих конкурентов.
---------------
Итак, впечатление от списков - двоякое. Давайте забудем, что таковые выборы - это часто просто сепаратные договора между группами влияния, соглашение о том кто кого поддерживает сейчас и кого выбранные будут поддерживать на следующих выборах. Короче - это "политика", а не наука. И попробуем оценить подающих по индексам цитирования.
Я взял наугад 16 (8+8) человек и оказалось, что все не так уж плохо. Особенно по академикам. Где-то от 30 до 550 цитирований. Хуже у член-корров. Там я попал на троих, у кого 3 и 10 цитирований, причем это, в основном самоцитирования. Прочем один из них "молодой", 1961 года рождения.
Ладно. Кроме общего количества цитирований есть такой важный как количество цитирований на работы, опубликованных за последние 7 лет. В данном случае, 1998-2004 годы. Это характеристика ДЕЙСТВУЮЩЕГО, АКТИВНОГО ученого. И вот тут совсем плохо. Ни один из выбранных мной наугад не имеет 100 цитрований за эти годы. Да какая сотня, кроме одного представителя, у всех меньше 10!!! Есть и два с нулем (подающих на член-кор.)
Вывод: Если считать, что звание академика - это признание былых заслуг, то большинство весьма и весьма подходят. Если считать, что звание член-кор. должно отражать как былые заслуги, так и активную работу за последние годы - практически нет достойных.