Вопросы американским коллегам
12/08/2006 | Rebus
Вопросы американским коллегам:
1) Как вы оцениваете КПД американской академической науки , т. е. научная продукция/затраты ?
2) Какова доля ремейковой составляющей (т. е. перепевов) в научной продукции американской академической науки ?
1) Как вы оцениваете КПД американской академической науки , т. е. научная продукция/затраты ?
2) Какова доля ремейковой составляющей (т. е. перепевов) в научной продукции американской академической науки ?
Відповіді
2006.12.08 | Георгій
Re: Вопросы американским коллегам
Пане Rebus, я зараз не працюю у "великій" американській науці - я асистент кафедри невеличкого провінційного університету на Півдні США, і моя робота майже стовідсотково викладацька. Але я працював як постдок у дуже хороших наукових закладах США і тому ризикну дати Вам мої 2 коп. у відповідь.Про витрати і віддачу. І те, і друге вразило мене своєю величиною. В Дослідницькому центрі Вірджінія Мейсон, де я працював як постдок з 1993 до 1998 р., було сім лабораторій. Керівник кожної з них отримував від американського уряду гранти на суму десь так, у середньому, 1.2 - 1.3 мільйони доларів щороку (деякі суттєво більше). (Звичайно, "отримували" вони свої гранти на дуже жорсткій конкурсній основі.) Витрати з грантових грошей ішли на заробітну платню самому керівникові (десь від 45 до 85 тис. на рік), 3-4 постдокам (від 25 до 35 тис.), і 1-2 лаборантам (від десь 20 до 50 і більше тисяч, в залежності від кваліфікації), і на обладнання та реактиви. Віддача? Статті... їх бувало в ті роки, коли я там працював, десь між 45 і 75 на рік. Ще були патенти (правда, небагато - В.М. завжди вважався суто дослідницьким центром, не прикладним), і методичні розробки для лікарів.
Про "рімейк" мені важко судити. Мій керівник, д-р Ерік Мілнер, був дуже оригінальним дослідником. Нічого з того, що його лабораторія друкувала, не було "переспівами." Наскільки "переспіви" зустрічаються в інших місцях, я точних даних не маю.
2006.12.08 | Rebus
Re: Вопросы американским коллегам
Георгий, спасибо за ответ. Приятно, что Вы рассуждаете об отдельных ученых, а не науке вообще. Это правило универсальное и касается науки как в Украине, так и в США.2006.12.12 | Георгій
Ще про КПД
Мій колишній керівник, д-р Ерік Мілнер з центру Вірджінія Мейсон (зараз його "фундаментальна" частина переіменована в Дослідницький Інститут Бенаройя), був постійно занятий писанням грантових пропозицій. При цьому винагорода його праці була досить дивна. Головне питання, яке його цікавило, це було питання про адекватність методу так званої "мотив-специфічної" молекулярної гібридизації в дослідженнях структури людських імуноглобулінових локусів. Але в той час (1990-і роки) більшість фахівців у галузі молекулярної імунології не вірили в доцільність молекулярної гібридизації (особливо коли з"явилися вдосконалені методи автоматичного секвенування). Більше того, провідні американські імунологи вважали дослідження *структури* (або змісту) імуноглобулінових локусів непотрібними, "езотеричними," не такими, що дають відповідь на "гарячі питання" типу походження лімфом або патогенез аутоімунних хвороб. Тому Ерікові було надзвичайно важко "проштовхувати" свої гранти. На моїй пам"яті, він з 1993 до 1996 р. подав кілька дуже грунтовно розроблених пропозицій, які базувалися на десятках дуже хороших публікацій з його лабораторії. Але рецензенти чіплялися до дрібниць, писали, що от, мовляв, вісім статей в "Journal of Immunology" і шість статей в "Infection and Immunity" і т.д. - це добре, але де статті в "Nature" і "Science"? і т.д. Гроші до нас так і не дійшли.Але Ерік паралельно, що називається, "задньою лівою п"яткою" писав також і досить-таки халтурні гранти, які абсолютно НЕ базувалися на даних з його лабораторії і не було навіть ясно, чи зможе наша лабораторія в принципі виконати цю роботу; але ці гранти були на "гарячі" кон"юнктурні теми. І ці гранти як раз фінансувалися дуже легко і дуже щедро! Десь у 1994 чи 1995 р. Ерік, наприклад, після енної спроби отримати фінансування своїх робіт з мотив-специфічної гібридизації, написав один грант на одну з дуже "модних" тоді тем в імунології і отримав відгуки від рецензентів, що це от просто геніально. Цей грант приніс нашій лабораторії 500 000 доларів, на які ми жили ще кілька років і на які, до речі, таки робилася робота в галузі мотив-специфічної гібридизації! От і говори про КПД.
2006.12.09 | Rebus
Re: Вопросы американским коллегам
Уважаемые американские коллеги, пожалуйста ответьте.2006.12.10 | Rebus
Re: Вопросы американским коллегам
Что-то молчат коллеги. А так активничали. Думают наверное. Это тебе не общие оценки давать состоянию украинской науки.2006.12.10 | Хома Брут
Re: вони просто злякались відповідальності
Бо у Вас такий тон, коли Ви звертаєтесь до колег, що згадується строгий, але самий толерантний, п. Предсказамус з ВФ.2006.12.11 | Rebus
Re: вони просто злякались відповідальності
Да, в США с этим делом строго.2007.03.09 | Хвізик
Re: Вопросы американским коллегам
Rebus пише:> Что-то молчат коллеги. А так активничали. Думают наверное. Это тебе не общие оценки давать состоянию украинской науки.
георгій написав нормально - нема чого сперечатися
усяке буває
на загал, мабуть, ккд все-таки непоганий, бо країна процвітає, і позиції передові тримає.
2007.03.09 | apolo
хвізику (Георгій відредагуй будь-ласка)
25 тисяч в рік -цього наприклад в Нью-Йорку навряд чи вистачить на харчі+житло на одного.Тому - процвітання - це все відносно. НАйбільша зарплата Пост-Дока (35 тис) - це те, більше чого з першого дня отримує вчитель середньоосвітнього не спеціального закладу(36 тис),який ніколи не закінчував ВУЗу (там достатньо спец. коледжу).Податки досить кусючі: взагалі від Штату залежить, але не дуже сильно відрізняються (за виключенням одного міста Las Vegas NV - де вони майже 0% для науковцыв та освітян). Конкретно в Штаті Нью-Йорк з 2.000 доларів - всього 30%... От можете й порахувати. Особливо не розживешся. Багатьом не хвата конкретно грошей, мусять підробляти (а зверніть увагу що означа для (наприклад) науковця підробляти). (Репетиторство для абітурієнтів-це прекрасно, однако попит дуже малий (багато не заробиш))
Зауважу: бути Пост-Доком в Штатах найкраще не американцям - бо перші декілька років нульові просто податки. Тому, майже завжди Пост-Доки всі звідки-сь (із за кордону)
2007.03.09 | Хвізик
Re: хвізику (Георгій відредагуй будь-ласка)
apolo пише:> 25 тисяч в рік -цього наприклад в Нью-Йорку навряд чи вистачить на харчі+житло на одного.
Ви читали уважно Георгієве повідомлення? 25 тис, то було в 90х роках
Нині мінімальною є сума у 38 тис. На меншу просто немає смислу іти
2007.03.09 | apolo
: хвізику
Я ж просив Георгія відредагувати,бо на момент максимум 4 роки тому - максимальна зарплата Пост-ДОка (в досить пристойних Університетах) була тією ж самою 35.000 (це я знаю напевне). До речі-вчителям теж не стали більше на старті давати й зараз. Тому є сподівання, що й наука не дуже зпрогресувала (не дуже є з чого нарощувати (особливо зараз, коли вже 5 років війни)). Такі справи... Трохи іншою справою можуть виявитись повністю приватні Університети (тут можуть давати тисяч 40 (не чув щоб більше давали)).
Крім того, якщо нема досвіду + (напр. ти після не US Ph.D а звідки-сь), то стартово ніхто быльше мінімуму не дасть (а через рік - піднімуть на трошечки) (хіба що - якщо ти до свояка якого-сь їдеш)....
2007.03.09 | Георгій
Постдок, зарплатня, податки - мій власний досвід
apolo пише:> 25 тисяч в рік -цього наприклад в Нью-Йорку навряд чи вистачить на харчі+житло на одного.Тому - процвітання - це все відносно. НАйбільша зарплата Пост-Дока (35 тис) -
(ГП) Річ у тому, що постдок у США це в принципі, за визначенням, тимчасова робота. Практично ніхто не подає документи на вакансію постдока лдя того, щоби затриматися на постдоківській посаді і заробітній платні більше ніж на 2-3 роки. Мотивація в тих, хто претендує на цю посаду, не заробити гроші, а попрацювати якийсь час під керівництвом хорошого науковця в колективі грамотних людей-фахівців, навчитися чомусь, і опублікувати свої результати, бажано в хороших журналах. Моя перша заробітна платня як постдока була (в ЛОС АНДЖЕЛЕСІ!!!) взагалі 17 тис. на рік, тобто не просто маленька, а жалюгідна, навіть як для 1990-х років. Друга, в Сіетлі, в центрі Фреда Гатчінсона - десь біля 23 тис., потім у центрі Вірджінія Мейсон - 27 тис. Але мене тоді гроші взагалі не хвилювали, я не вилазив з лабораторії і думав виключно про свої експерименти і про те, як написати статтю і як її опублікувати.
>це те, більше чого з першого дня отримує вчитель середньоосвітнього не спеціального закладу(36 тис),який ніколи не закінчував ВУЗу (там достатньо спец. коледжу).
(ГП) Це все дуже по-різному. В Місісіпі є шкільні вчителі з дипломами бакалаврів чи навіть магістрів, які отримують тільки десь біля 30 тис. на рік (оскільки їх заробітна платня іде з місцевих коштів, а якщо це бідненьке "каунті" в глибинці, то тих коштів кіт наплакав).
> Податки досить кусючі: взагалі від Штату залежить, але не дуже сильно відрізняються (за виключенням одного міста Las Vegas NV - де вони майже 0% для науковцыв та освітян). Конкретно в Штаті Нью-Йорк з 2.000 доларів - всього 30%... От можете й порахувати. Особливо не розживешся. Багатьом не хвата конкретно грошей, мусять підробляти (а зверніть увагу що означа для (наприклад) науковця підробляти). (Репетиторство для абітурієнтів-це прекрасно, однако попит дуже малий (багато не заробиш))
(ГП) Постдоку треба повністю віддаватися своїй роботі, ні про яке підробляння не може бути і мови. Правда, деякі наприкінці постдокторської кар"єри працюють ад"юнктами-викладачами (і я це робив, і це забирало в мене час і поган впливало на моїй експериментаторській продуктивності), але це не для того, щоби заробити гроші, а для того, щоби набути важливий для подальшого працевлаштування викладацький досвід.
> Зауважу: бути Пост-Доком в Штатах найкраще не американцям - бо перші декілька років нульові просто податки. Тому, майже завжди Пост-Доки всі звідки-сь (із за кордону)
(ГП) Так, це правда.
2007.03.09 | apolo
ГЕОРГІЮ
Цінні комменти, Георгію (для молоді). Тому, наприклад я й не сподіваюсь, що щось зароблю (якщо вскочу в Пост-Доки в США)- на харчi + rent2006.12.12 | igorg
Здається просто суть питання не відповідає
науковій інфраструктурі в США. Чи там також є щось типу НАНУ на американський лад, або міністерство наукових досліджень? Здається це так само, як запитувати в НАНУ про індекс цитування2006.12.12 | Георгій
Re: Здається просто суть питання не відповідає
igorg пише:> науковій інфраструктурі в США. Чи там також є щось типу НАНУ на американський лад, або міністерство наукових досліджень?
(ГП) Ні, такого "міністерства" у США нема, але це не означає, що американський уряд не втручається в наукові дослідження. Він втручається, тільки по-своєму. Наприклад, з одного боку, ніхто не "спускає" американcьким науковцям теми їх досліджень, і вони нібито вільні самі знаходити собі такі теми. Але з іншого боку, американські агенції, які тримають під своїм контролем кошти на науку ( в моїй галузі це так звані Національні інститути охорони здоров"я США, "National Institutes of Health of the USA"), весь час пишуть різні меморандуми, де певні теми оголошуються найбільш пріоритетними. В зв"язку з цим, стає дуже важко отримати фінансування на тему, яку уряд вважає не пріоритетною. Можна, правда, пробувати альтернативні фінансові агенції - приватні, але і в тих є певні пріоритети, і також, як правило, приватні агенції не дають дуже великих грантів, а дають тільки невеличкі "під"йомні" грошові суми.
2007.03.08 | apolo
ГЕОРГІЮ
(45+75)/(2*4)= 4 ПУБЛІКАЦІЇ НА 1 ПОСТ-ДОКА. ЗАБАГАТО... НА ВАС - ПОСТ-ДОКІВ -ЩЕ МАБУТЬ АСПІРАНТИ ДУЖЕ Й ДУЖЕ ПРАЦЮВАЛИ....2007.03.08 | Георгій
Re: ГЕОРГІЮ
Ні, на нас аспіранти не працювали, ми з аспірантами РАЗОМ працювали.2007.03.09 | apolo
: ГЕОРГІЮ
ОТ БАЧИТЕ, ВИ НЕ ПИСАЛИ ПРО АСПЫРАНТІВ (БО ВОНИ ОТРИМУВАЛИ ГРОШІ З ДЕРЖАВИ) А Я ВИРАХУВАВ ПО ЕФЕКТИВНОСТІ, ЩО "ТАМ БУВ ЩЕ ХТО-СЬ"наука!!!