P.S. Ми не говоримо тут про заходи, яких слід якнайшвидше вжити, щоб врятувати національну фізико-математичну освіту. Перелік їх досить повно викладено у вищезгаданому зверненні учасників круглого столу з питань фізико-математичної освіти до перших керівників країни.
Якщо хтось знає де є це звернення з переліком, дайте будь ласка лінк, ДКЗ.
17 листопада 2005 року
Президенту України В.А.Ющенку
Голові Верховної Ради України В.М.Литвину
Прем'єр-міністру України Ю.І.Єханурову
Вельмишановні добродії!
Змушені звернутися до Вас за допомогою та підтримкою, оскільки проблеми, які зібрали нас, мають державну вагу і є визначальними для розвитку українського суспільства.
1. Фізико-математичні науки - основа сучасних технологій. Прогресивний розвиток суспільства неможливий без розвитку сучасних технологій. Базою розвитку більшості таких технологій (включаючи Інформаційні технології) є фізико-математичні науки. Без належного рівня математики й фізики неможливий розвиток технічних наук. Навіть у тих технологіях, які базуються на інших природничих науках (хімія, біологія), без фізико-математичної бази обійтися неможливо. З іншого боку, сучасні природничі науки самі поступово перетворюються на галузь промисловості, яка вимагає значних капіталовкладень, але при правильній постановці справи приносить величезну віддачу.
2. Увага до розвитку фізико-математичних наук передових країнах. Розуміння важливості розвитку природничих (зокрема, фізико-математичних) наук змушує керівництво передових країн (Західна Європа, США, Японія, "азійські тигри" та інші) турбуватися про розвиток цієї сфери, вкладати в неї значні державні кошти та стимулювати подібні вкладення з боку промисловості, постійно оновлювати матеріально-технічну базу відповідних наукових закладів.
3. Освіта в галузі фізико-математичних наук - база розвитку природничих наук та сучасних технологій. Запорукою успішного розвитку будь-якої галузі, включаючи й науку, є кадрове забезпечення. Тому передумовою успішного розвитку фізико-математичних наук є нормальне функціонування системи підготовки кадрів на рівні як середньої, так і вищої школи.
4. Здобутки фізико-математичної освіти в Україні. Система фізико-математичної освіти України досі може похвалитися рядом досягнень. Продовжує існувати і функціонувати система спеціалізованих середніх навчальних закладів (ліцеїв), яка забезпечує гарний рівень підготовки учнів. Свідченням цього є, зокрема, високий рівень проведення Всеукраїнських олімпіад та турнірів юних фізиків та математиків, успішна робота відповідної секції Малої академії наук. Стабільно високі результати демонструє команда України на міжнародних олімпіадах з фізики та математики. Високий рівень фізико-математичної підготовки у багатьох університетах України підтверджує те, що їхні випускники успішно працюють на батьківщині у сферах науки, виробництва та бізнесу. їх охоче приймають в аспірантуру та на роботу за фахом у країни Західної Європи, в Японію, в США та інші розвинені країни.
5. Загрози подальшого розвитку фізико-математичної освіти. Слід, однак, відзначити, що розвиток фізико-математичної освіти в Україні як у середній, так і у вищій школі сьогодні в цілому йде на спад, і досі не зроблено нічого, що могло б зупинити цей процес. Ті досягнення, якими ця сфера сьогодні може по праву пишатися, в основному залишились у спадок від минулих часів, а ресурси під перспективний розвиток не закладаються. Зупинимося на цьому питанні більш детально.
6. Проблеми викладання фізико-математичних наук у середній школі. Основи знань в області фізики і математики та перший етап відбору обдарованої молоді забезпечує середня школа. Доводиться констатувати, що рівень масової шкільної підготовки в галузі фізики та математики за останні 15-20 років помітно знизився. Перш за все, значно зменшився обсяг годин, присвячених вивченню фізики та математики. Знизилася якість шкільних програм із цих дисциплін. Хоча з'явився ряд нових підручників з математики та фізики, але їхня якість залишається недостатньо високою, оскільки подібна література вимагає багаторічного доопрацювання. Різко загострило ситуацію скасування вступних іспитів із фізики в більшості вищих навчальних закладів. Фізика — це експериментальна наука, і її повноцінне вивчення вже на рівні середньої школи вимагає відповідного обладнання. Слід вказати, що протягом останніх 15-20 років подібне обладнання для шкіл практично не закуповується, а те, що було придбане раніше, майже повністю вийшло з ладу. Відповідно, відсутність попиту призвела до того, що й випуск такого обладнання в Україні різко знизився, а його ціна, навпаки, зросла. Як результат, різко впала підготовка випускників шкіл у галузі фізичного експерименту. Навіть найкращі з них не вміють користуватися, наприклад, скільки-небудь сучасними електровимірювальними приладами. Як показує досвід, підготовка кращих учнів у галузі фізики та математики в Україні здійснюється в обмеженій кількості спеціалізованих шкіл із давніми традиціями такої роботи (природничо-науковий ліцей №145 м. Києва, Український фізико-математичний ліцей при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, фїзико-математичний ліцей при Львівському національному університеті імені Івана Франка, ліцей №27 м. Харкова, ліцей №17 м. Вінниці, Рішєльєвський ліцей м. Одеси та інші). Вчителі, що займаються цією роботою, майже всі вже досягли передпенсійного віку. Молодих людей, що приходять їм на зміну, майже немає. Причина - в першу чергу, мала фінансова та суспільна привабливість роботи вчителя. В той же час така робота вимагає неабиякого таланту та самовідданості, величезної витрати сил. Слід звернути увагу і на проблему соціальної доступності високоякісної середньої освіти, в тому числі освіти в галузі фізики й математики. Зараз навчання в більшості спеціалізованих шкіл фізико-математичного профілю платне, а самі вони доступні майже виключно жителям обласних центрів. Система відбору талановитих дітей із невеликих міст та сільської місцевості для навчання у спеціалізованих фізико-математичних школах, яка існувала в минулі роки, на сьогодні зруйнована.
7. Проблеми викладання фізико-математичних наук у вищій школі. Не менш гострими є проблеми викладання фізико_математичних наук у вищій школі. На перше місце серед них слід поставити катастрофічне відставання матеріально-технічного забезпечення вищої школи від світового рівня. Фактично купівля приладів (крім комп'ютерів) припинилася в 1985-1990 роках. Таким чином, обладнання лабораторних практикумів та експериментальних установок, на яких виконуються випускні роботи студентів, вже відстають від світового рівня на 15-20 років. Жодні перспективи розв'язання цієї проблеми на сьогодні відсутні. Ті нові прилади, які купуються за рахунок наявних надходжень, навіть не компенсують фізичного старіння теперішнього обладнання. Реально українські університети оснащені апаратурою гірше, ніж середні навчальні заклади передових країн. В результаті випускники українських університетів зовсім не вміють працювати з сучасною апаратурою.
Сьогодні в рамках процесів глобалізації система вищої освіти, як і наука, все більше інтернаціоналізується. На цьому тлі все більш гострою стає проблема доступу до іноземної навчальної та наукової літератури. Відсутність такого доступу прирікає рівень викладання багатьох предметів на прогресуюче відставання від світових досягнень. У таких умовах важко розраховувати на повноцінну участь українських університетів у Болонському процесі.
Але й випуск вітчизняної навчально-методичної літератури здійснюється неналежним чином. Це питання практично повністю перекладене на вищі навчальні заклади. В результаті написання навчальної літератури матеріально не заохочується, підручники та посібники виходять мізерними тиражами, без належного наукового та літературного редагування, майже відсутній обмін такою літературою між різними університетами. Зрозуміло, що всі названі обставини згубно впливають на рівень і якість створюваної в таких умовах навчально-методичної літератури. Загальновідомо, що повноцінна університетська освіта, зокрема й фізико-математична, можлива лише на базі розвитку відповідних наукових досліджень. В зв'язку з цим необхідно відзначити, що університетська наука переживає зараз всі ті самі проблеми, що й академічна та галузева: відсутність повноцінного фінансування, відсутність належного матеріально-технічного забезпечення, падіння соціального статусу, відтік молоді. І розв'язувати ці проблеми їй в багатьох випадках важче, оскільки університетські науковці на додачу до своїх прямих обов'язків звичайно виконують ще й значний обсяг навчальної роботи в тих чи інших формах.
Нарешті, не можна не вказати на те, що вища школа переживає значний кадровий голод. Сьогодні в університетах (як і в більшості наукових закладів) майже відсутні представники середньої вікової категорії - ті, що мали б бути найбільш активними та працездатними. Ці люди в недавні роки змушені були покинути стіни університетів, щоб прогодувати свої сім'ї, і більшість із них не повернулася назад. Немає й гідного поповнення молоді. Це пов'язано, в першу чергу, з тим, що матеріальне забезпечення молодої людини, що починає свою кар'єру в університеті, абсолютно не конкурентоспроможне порівняно зі сферою бізнесу. Більш того, воно просто не може забезпечити задоволення мінімальних життєвих потреб людини, що стоїть на початку свого життєвого шляху. Особливо це стосується вирішення проблеми житла, й це робить неможливою роботу в провідних університетах України для вихідців з провінції. Але ж сфера вищої школи і науки - це відкрита система, і неможливо її обмежувати за ознакою місця народження.
8. Необхідність зміни державної політики в галузі науки та освіти. Все викладене вище, на нашу думку, вимагає радикальної зміни державної політики в галузі науки та освіти. Перш за все, необхідно змінити ставлення суспільства до працівників освіти та науки. Вони повинні відчувати повагу до своєї праці - це стосується і матеріального, і морального боку справи. Треба, зокрема, відродити популяризацію науки та її дося¬гнень в електронних та паперових засобах масової Інформації, яка сьогодні майже відсутня або охоплює лише незначну частину аудиторії. Необхідно усвідомити, що розв'язання екологічних, гуманітарних та інших подібних проблем, які стоять перед суспільством, можливе лише на базі досягнень природничих наук, а не на шляху відмови від цих досягнень. Особливу увагу слід приділити виданню науково-популярної літератури з фізики та математики для молоді. З іншого боку, інакше ніж ганьбою для країни не можна назвати масове розповсюдження телебаченням, радіо, газетами та журналами різноманітних антинаукових уявлень, зокрема у формі різноманітних гороскопів, реклами ворожок та псевдо-цілителів.
Запорукою прогресивного розвитку суспільства є різке збільшення фінансування освіти та науки до рівня, який забезпечив би не тільки консервацію кадрового складу (як це робилося досі), але й поповнення цієї сфери найбільш обдарованою молоддю, забезпечення сучасною апаратурою для наукових досліджень. Відомо, що капіталовкладення в освіту та науку - це капіталовкладення в якість трудових кадрів, у створення та розвиток сучасних технологій, в кінцевому підсумку — у високий рівень життя майбутніх поколінь. Національну еліту неможливо купити за кордоном, її треба готувати. Саме цим шляхом ідуть розвинені країни світу.
Для того, щоб забезпечити реальну віддачу капіталовкладень у науку, приплив позабюджетного фінансування в сферу науки та освіти, затребуваність молодих спеціалістів із фізико-математичною підготовкою, необхідно створити систему взаємної зацікавленості освіти, науки та виробництва на основі як вітчизняного досвіду, так і досвіду передових країн світу. Без такої зацікавленості неможливий не тільки нормальний розвиток науки та освіти, але й прогресивний розвиток суспільства як такого.
Нарешті, гострою та невідкладною є необхідність створення системи підтримки талановитої молоді від шкільної лави до працевлаштування та забезпечення належних умов життя. Без подібної системи, яка успішно функціонує в передових країнах світу, не можна повною мірою залучити потенціал молодого покоління до розв'язання проблем, що стоять перед нашим суспільством.
Сподіваємося, що висловлені у цьому зверненні проблеми та шляхи їхнього розв'язання вже найближчим часом стануть предметом глибокої уваги керівництва нашої держави. Ми ж зі свого боку зробимо все, що від нас залежить, для успішного розвитку фізико-математичної освіти як кадрової бази розвитку науки та сучасних технологій.
Re: з трохи смішного сайту, але думаю, що це воно (л)
Однажды Виктор Андреевич и Владимир Михайлович сидели в президентском кабинете и просматривали оперативную корреспонденцию.
- Чуешь, Вова, - говорил Виктор Андреевич, - Я вот шо не понимаю. Вот пишут нам эти бумажки - какое-то обращение физики вот прислали, а лирика, лирика-то где?
- А шо нам эти бумажки, шо мы бумажек этих не видели раньше? Я и сам эту школу прошел - от села и до академика! А вообще, я так думаю - это от истоков наших идет, от Триполья.
- Триполье? - заинтересовался Виктор Андреевич.
- Триполье, - подтвердил Владимир Михайлович, - Видите как текст отформатирован – в три поля. Кстати, наше изобретение. Еще в семидесятых Глушков занимался.
- Да-да-да, помню - было… - согласился Виктор Андреевич, - Но ведь пишут-то, пишут-то что? Развал, упадок.
- А это главное свойство Триполья, - пояснил Владимир Михайлович, - Возрождение через упадок. Кстати – тоже наше изобретение, весь президиум НАНУ над этим работает.
- Да-да, три-полье... Триполье, - задумчиво прошептал Виктор Андреевич, закатывая глаза. Возродимся через упадок - как пчелы весной. А кто тогда наша матка и наш батько?
- Вы, Виктор Андреевич, - кивнул Владимир Михайлович, - Потому мы Вас так любим!
Виктор Андреевич покраснел.
Жорстока правда полягає в тому, що коли суспільство відчує потребу у фахівцях названих галузей, коли країні стане потрібен "Пан інженер", "Пан фізик " і " Пан математик" суспільство створить для цих людей умови і вони так років за надцять з"являться.А поки суспільству потрібні хот-доги, третьосортні "бахкалки - трахталки " з іноземного кінематографу і багаааато пива - фізико- математикам доведеться перечекати де-інде.
Про проблеми руйнації в цих галузях говорилося на київському рівні ще в часи перших Соросівських вчителів -а це були 90 роки,на доленосній зустрічі педагогічної громадськості з Президентом Ющенком в Полтаві у 2005 році і на сотнях інших таких же плідних зустрічей.
Названі у зверненні окремі школи , які традиційно давали високий рівень знань протягом останніх років стикаються з великою кількістю матеріальних, кадрових та бюрократичних проблем. Говорити про ці проблеми - марна трата часу.Дійсно - про що б ти не говорив, говориш про гроші.А тут м"яч не на нашому полі.
Як Ви повідомляєте, названі у зверненні окремі школи, які традиційно давали високий рівень знань протягом останніх років стикаються з великою кількістю матеріальних, кадрових та бюрократичних проблем.
Проте говорити про ці проблеми - не марна трата часу, так як спочатку було слово.
Власність запорука інноваційного розвитку. Щоб її утримати необхідна сила волі, тоді прийдуть і гроші. А що м"яч не на нашому полі, так у міністерства освіти і науки України немає сили волі щоб захистити своє державне майно.
Тому й процвітають рейдери, що все захоплюють за копійки, продають за міліони і плюють на науку.
Прикладів багато, так Полтавський ЦНТЕІ по підложним документам захоплений за 80 тис. грн. при реальній вартості декілька млн.
При цьому бувшому міністру Ніколаєнко до цього ніякої не було справи. Тому мабуть і вибори програв. Бо не цінував державне майно, не опікувався ним реально.
Таке відношення не дає можливості сформувати сучасну лабораторну базу, за яку зачепилпся кадри не тимчасово, а на довгі роки.
2007.11.01 | sama
Кажуть на сайті Міносвіти є наказ
який дозволяє технічним університетам виставляти на вступні випробування не фізику, як було завжди, а інформатику, яка не входить до незалежного тестування.Після цього стаття у ДТ виглядає як дзвін по померлому.
В мене чомусь сайт МО не відкривається і перевірити не можу.
У мене сайт МО відкривається, але нічого такого там здайти не змогла. Сайт дивний. А ще англійську версію випадково відкрила - то щось.
2007.11.02 | grot
Re: Ще одна стаття по темі з нового ДТ (л)
Ще з 2003 року було моє звернення до МОН стосовно занепаду вивчення дисциплін фізико-математичного профілю і наслідків, що чекають Україну. Далі в 2005 році вже до Ющенка і його Фонду. Були надіслані відповіді - все гаразд. Далі взяті кредити під оновлення програм, які оновлюють в основному вчителі. Єдине, що дає надію, так це попит на ринку праці. Бо ще на 2005 рік на 1 місце в службі занятості було 54 юристи, 48 економістів.
Але держава витрачає кошти на безкоштовне навчання за цими спеціальностями, навіть ректор КНЕУ став Героєм.
Відповіді
2007.10.28 | Хома Брут
Re: Ще одна стаття по темі з нового ДТ (л)
P.S. Ми не говоримо тут про заходи, яких слід якнайшвидше вжити, щоб врятувати національну фізико-математичну освіту. Перелік їх досить повно викладено у вищезгаданому зверненні учасників круглого столу з питань фізико-математичної освіти до перших керівників країни.Якщо хтось знає де є це звернення з переліком, дайте будь ласка лінк, ДКЗ.
2007.10.28 | Iryna_
з трохи смішного сайту, але думаю, що це воно (л)
http://www.kpu-kiev.kiev.ua/news.php?message_id=177§ion_id=20Звернення учасників круглого столу "Проблеми фізико-математичної освіти в Україні" КНУ ім. Т.Шевченка, радіофізичний факультет
17 листопада 2005 року
Президенту України В.А.Ющенку
Голові Верховної Ради України В.М.Литвину
Прем'єр-міністру України Ю.І.Єханурову
Вельмишановні добродії!
Змушені звернутися до Вас за допомогою та підтримкою, оскільки проблеми, які зібрали нас, мають державну вагу і є визначальними для розвитку українського суспільства.
1. Фізико-математичні науки - основа сучасних технологій. Прогресивний розвиток суспільства неможливий без розвитку сучасних технологій. Базою розвитку більшості таких технологій (включаючи Інформаційні технології) є фізико-математичні науки. Без належного рівня математики й фізики неможливий розвиток технічних наук. Навіть у тих технологіях, які базуються на інших природничих науках (хімія, біологія), без фізико-математичної бази обійтися неможливо. З іншого боку, сучасні природничі науки самі поступово перетворюються на галузь промисловості, яка вимагає значних капіталовкладень, але при правильній постановці справи приносить величезну віддачу.
2. Увага до розвитку фізико-математичних наук передових країнах. Розуміння важливості розвитку природничих (зокрема, фізико-математичних) наук змушує керівництво передових країн (Західна Європа, США, Японія, "азійські тигри" та інші) турбуватися про розвиток цієї сфери, вкладати в неї значні державні кошти та стимулювати подібні вкладення з боку промисловості, постійно оновлювати матеріально-технічну базу відповідних наукових закладів.
3. Освіта в галузі фізико-математичних наук - база розвитку природничих наук та сучасних технологій. Запорукою успішного розвитку будь-якої галузі, включаючи й науку, є кадрове забезпечення. Тому передумовою успішного розвитку фізико-математичних наук є нормальне функціонування системи підготовки кадрів на рівні як середньої, так і вищої школи.
4. Здобутки фізико-математичної освіти в Україні. Система фізико-математичної освіти України досі може похвалитися рядом досягнень. Продовжує існувати і функціонувати система спеціалізованих середніх навчальних закладів (ліцеїв), яка забезпечує гарний рівень підготовки учнів. Свідченням цього є, зокрема, високий рівень проведення Всеукраїнських олімпіад та турнірів юних фізиків та математиків, успішна робота відповідної секції Малої академії наук. Стабільно високі результати демонструє команда України на міжнародних олімпіадах з фізики та математики. Високий рівень фізико-математичної підготовки у багатьох університетах України підтверджує те, що їхні випускники успішно працюють на батьківщині у сферах науки, виробництва та бізнесу. їх охоче приймають в аспірантуру та на роботу за фахом у країни Західної Європи, в Японію, в США та інші розвинені країни.
5. Загрози подальшого розвитку фізико-математичної освіти. Слід, однак, відзначити, що розвиток фізико-математичної освіти в Україні як у середній, так і у вищій школі сьогодні в цілому йде на спад, і досі не зроблено нічого, що могло б зупинити цей процес. Ті досягнення, якими ця сфера сьогодні може по праву пишатися, в основному залишились у спадок від минулих часів, а ресурси під перспективний розвиток не закладаються. Зупинимося на цьому питанні більш детально.
6. Проблеми викладання фізико-математичних наук у середній школі. Основи знань в області фізики і математики та перший етап відбору обдарованої молоді забезпечує середня школа. Доводиться констатувати, що рівень масової шкільної підготовки в галузі фізики та математики за останні 15-20 років помітно знизився. Перш за все, значно зменшився обсяг годин, присвячених вивченню фізики та математики. Знизилася якість шкільних програм із цих дисциплін. Хоча з'явився ряд нових підручників з математики та фізики, але їхня якість залишається недостатньо високою, оскільки подібна література вимагає багаторічного доопрацювання. Різко загострило ситуацію скасування вступних іспитів із фізики в більшості вищих навчальних закладів. Фізика — це експериментальна наука, і її повноцінне вивчення вже на рівні середньої школи вимагає відповідного обладнання. Слід вказати, що протягом останніх 15-20 років подібне обладнання для шкіл практично не закуповується, а те, що було придбане раніше, майже повністю вийшло з ладу. Відповідно, відсутність попиту призвела до того, що й випуск такого обладнання в Україні різко знизився, а його ціна, навпаки, зросла. Як результат, різко впала підготовка випускників шкіл у галузі фізичного експерименту. Навіть найкращі з них не вміють користуватися, наприклад, скільки-небудь сучасними електровимірювальними приладами. Як показує досвід, підготовка кращих учнів у галузі фізики та математики в Україні здійснюється в обмеженій кількості спеціалізованих шкіл із давніми традиціями такої роботи (природничо-науковий ліцей №145 м. Києва, Український фізико-математичний ліцей при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, фїзико-математичний ліцей при Львівському національному університеті імені Івана Франка, ліцей №27 м. Харкова, ліцей №17 м. Вінниці, Рішєльєвський ліцей м. Одеси та інші). Вчителі, що займаються цією роботою, майже всі вже досягли передпенсійного віку. Молодих людей, що приходять їм на зміну, майже немає. Причина - в першу чергу, мала фінансова та суспільна привабливість роботи вчителя. В той же час така робота вимагає неабиякого таланту та самовідданості, величезної витрати сил. Слід звернути увагу і на проблему соціальної доступності високоякісної середньої освіти, в тому числі освіти в галузі фізики й математики. Зараз навчання в більшості спеціалізованих шкіл фізико-математичного профілю платне, а самі вони доступні майже виключно жителям обласних центрів. Система відбору талановитих дітей із невеликих міст та сільської місцевості для навчання у спеціалізованих фізико-математичних школах, яка існувала в минулі роки, на сьогодні зруйнована.
7. Проблеми викладання фізико-математичних наук у вищій школі. Не менш гострими є проблеми викладання фізико_математичних наук у вищій школі. На перше місце серед них слід поставити катастрофічне відставання матеріально-технічного забезпечення вищої школи від світового рівня. Фактично купівля приладів (крім комп'ютерів) припинилася в 1985-1990 роках. Таким чином, обладнання лабораторних практикумів та експериментальних установок, на яких виконуються випускні роботи студентів, вже відстають від світового рівня на 15-20 років. Жодні перспективи розв'язання цієї проблеми на сьогодні відсутні. Ті нові прилади, які купуються за рахунок наявних надходжень, навіть не компенсують фізичного старіння теперішнього обладнання. Реально українські університети оснащені апаратурою гірше, ніж середні навчальні заклади передових країн. В результаті випускники українських університетів зовсім не вміють працювати з сучасною апаратурою.
Сьогодні в рамках процесів глобалізації система вищої освіти, як і наука, все більше інтернаціоналізується. На цьому тлі все більш гострою стає проблема доступу до іноземної навчальної та наукової літератури. Відсутність такого доступу прирікає рівень викладання багатьох предметів на прогресуюче відставання від світових досягнень. У таких умовах важко розраховувати на повноцінну участь українських університетів у Болонському процесі.
Але й випуск вітчизняної навчально-методичної літератури здійснюється неналежним чином. Це питання практично повністю перекладене на вищі навчальні заклади. В результаті написання навчальної літератури матеріально не заохочується, підручники та посібники виходять мізерними тиражами, без належного наукового та літературного редагування, майже відсутній обмін такою літературою між різними університетами. Зрозуміло, що всі названі обставини згубно впливають на рівень і якість створюваної в таких умовах навчально-методичної літератури. Загальновідомо, що повноцінна університетська освіта, зокрема й фізико-математична, можлива лише на базі розвитку відповідних наукових досліджень. В зв'язку з цим необхідно відзначити, що університетська наука переживає зараз всі ті самі проблеми, що й академічна та галузева: відсутність повноцінного фінансування, відсутність належного матеріально-технічного забезпечення, падіння соціального статусу, відтік молоді. І розв'язувати ці проблеми їй в багатьох випадках важче, оскільки університетські науковці на додачу до своїх прямих обов'язків звичайно виконують ще й значний обсяг навчальної роботи в тих чи інших формах.
Нарешті, не можна не вказати на те, що вища школа переживає значний кадровий голод. Сьогодні в університетах (як і в більшості наукових закладів) майже відсутні представники середньої вікової категорії - ті, що мали б бути найбільш активними та працездатними. Ці люди в недавні роки змушені були покинути стіни університетів, щоб прогодувати свої сім'ї, і більшість із них не повернулася назад. Немає й гідного поповнення молоді. Це пов'язано, в першу чергу, з тим, що матеріальне забезпечення молодої людини, що починає свою кар'єру в університеті, абсолютно не конкурентоспроможне порівняно зі сферою бізнесу. Більш того, воно просто не може забезпечити задоволення мінімальних життєвих потреб людини, що стоїть на початку свого життєвого шляху. Особливо це стосується вирішення проблеми житла, й це робить неможливою роботу в провідних університетах України для вихідців з провінції. Але ж сфера вищої школи і науки - це відкрита система, і неможливо її обмежувати за ознакою місця народження.
8. Необхідність зміни державної політики в галузі науки та освіти. Все викладене вище, на нашу думку, вимагає радикальної зміни державної політики в галузі науки та освіти. Перш за все, необхідно змінити ставлення суспільства до працівників освіти та науки. Вони повинні відчувати повагу до своєї праці - це стосується і матеріального, і морального боку справи. Треба, зокрема, відродити популяризацію науки та її дося¬гнень в електронних та паперових засобах масової Інформації, яка сьогодні майже відсутня або охоплює лише незначну частину аудиторії. Необхідно усвідомити, що розв'язання екологічних, гуманітарних та інших подібних проблем, які стоять перед суспільством, можливе лише на базі досягнень природничих наук, а не на шляху відмови від цих досягнень. Особливу увагу слід приділити виданню науково-популярної літератури з фізики та математики для молоді. З іншого боку, інакше ніж ганьбою для країни не можна назвати масове розповсюдження телебаченням, радіо, газетами та журналами різноманітних антинаукових уявлень, зокрема у формі різноманітних гороскопів, реклами ворожок та псевдо-цілителів.
Запорукою прогресивного розвитку суспільства є різке збільшення фінансування освіти та науки до рівня, який забезпечив би не тільки консервацію кадрового складу (як це робилося досі), але й поповнення цієї сфери найбільш обдарованою молоддю, забезпечення сучасною апаратурою для наукових досліджень. Відомо, що капіталовкладення в освіту та науку - це капіталовкладення в якість трудових кадрів, у створення та розвиток сучасних технологій, в кінцевому підсумку — у високий рівень життя майбутніх поколінь. Національну еліту неможливо купити за кордоном, її треба готувати. Саме цим шляхом ідуть розвинені країни світу.
Для того, щоб забезпечити реальну віддачу капіталовкладень у науку, приплив позабюджетного фінансування в сферу науки та освіти, затребуваність молодих спеціалістів із фізико-математичною підготовкою, необхідно створити систему взаємної зацікавленості освіти, науки та виробництва на основі як вітчизняного досвіду, так і досвіду передових країн світу. Без такої зацікавленості неможливий не тільки нормальний розвиток науки та освіти, але й прогресивний розвиток суспільства як такого.
Нарешті, гострою та невідкладною є необхідність створення системи підтримки талановитої молоді від шкільної лави до працевлаштування та забезпечення належних умов життя. Без подібної системи, яка успішно функціонує в передових країнах світу, не можна повною мірою залучити потенціал молодого покоління до розв'язання проблем, що стоять перед нашим суспільством.
Сподіваємося, що висловлені у цьому зверненні проблеми та шляхи їхнього розв'язання вже найближчим часом стануть предметом глибокої уваги керівництва нашої держави. Ми ж зі свого боку зробимо все, що від нас залежить, для успішного розвитку фізико-математичної освіти як кадрової бази розвитку науки та сучасних технологій.
2007.10.28 | лоцмен
Re: з трохи смішного сайту, але думаю, що це воно (л)
Однажды Виктор Андреевич и Владимир Михайлович сидели в президентском кабинете и просматривали оперативную корреспонденцию.- Чуешь, Вова, - говорил Виктор Андреевич, - Я вот шо не понимаю. Вот пишут нам эти бумажки - какое-то обращение физики вот прислали, а лирика, лирика-то где?
- А шо нам эти бумажки, шо мы бумажек этих не видели раньше? Я и сам эту школу прошел - от села и до академика! А вообще, я так думаю - это от истоков наших идет, от Триполья.
- Триполье? - заинтересовался Виктор Андреевич.
- Триполье, - подтвердил Владимир Михайлович, - Видите как текст отформатирован – в три поля. Кстати, наше изобретение. Еще в семидесятых Глушков занимался.
- Да-да-да, помню - было… - согласился Виктор Андреевич, - Но ведь пишут-то, пишут-то что? Развал, упадок.
- А это главное свойство Триполья, - пояснил Владимир Михайлович, - Возрождение через упадок. Кстати – тоже наше изобретение, весь президиум НАНУ над этим работает.
- Да-да, три-полье... Триполье, - задумчиво прошептал Виктор Андреевич, закатывая глаза. Возродимся через упадок - как пчелы весной. А кто тогда наша матка и наш батько?
- Вы, Виктор Андреевич, - кивнул Владимир Михайлович, - Потому мы Вас так любим!
Виктор Андреевич покраснел.
2007.10.28 | Iryna_
Клас!!!
2007.10.28 | sama
Сумний коментар
Жорстока правда полягає в тому, що коли суспільство відчує потребу у фахівцях названих галузей, коли країні стане потрібен "Пан інженер", "Пан фізик " і " Пан математик" суспільство створить для цих людей умови і вони так років за надцять з"являться.А поки суспільству потрібні хот-доги, третьосортні "бахкалки - трахталки " з іноземного кінематографу і багаааато пива - фізико- математикам доведеться перечекати де-інде.Про проблеми руйнації в цих галузях говорилося на київському рівні ще в часи перших Соросівських вчителів -а це були 90 роки,на доленосній зустрічі педагогічної громадськості з Президентом Ющенком в Полтаві у 2005 році і на сотнях інших таких же плідних зустрічей.
Названі у зверненні окремі школи , які традиційно давали високий рівень знань протягом останніх років стикаються з великою кількістю матеріальних, кадрових та бюрократичних проблем. Говорити про ці проблеми - марна трата часу.Дійсно - про що б ти не говорив, говориш про гроші.А тут м"яч не на нашому полі.
2008.02.03 | Кондратенко В.
Власність запорука інноваційного розвитку
Як Ви повідомляєте, названі у зверненні окремі школи, які традиційно давали високий рівень знань протягом останніх років стикаються з великою кількістю матеріальних, кадрових та бюрократичних проблем.Проте говорити про ці проблеми - не марна трата часу, так як спочатку було слово.
Власність запорука інноваційного розвитку. Щоб її утримати необхідна сила волі, тоді прийдуть і гроші. А що м"яч не на нашому полі, так у міністерства освіти і науки України немає сили волі щоб захистити своє державне майно.
Тому й процвітають рейдери, що все захоплюють за копійки, продають за міліони і плюють на науку.
Прикладів багато, так Полтавський ЦНТЕІ по підложним документам захоплений за 80 тис. грн. при реальній вартості декілька млн.
При цьому бувшому міністру Ніколаєнко до цього ніякої не було справи. Тому мабуть і вибори програв. Бо не цінував державне майно, не опікувався ним реально.
Таке відношення не дає можливості сформувати сучасну лабораторну базу, за яку зачепилпся кадри не тимчасово, а на довгі роки.
2007.11.01 | sama
Кажуть на сайті Міносвіти є наказ
який дозволяє технічним університетам виставляти на вступні випробування не фізику, як було завжди, а інформатику, яка не входить до незалежного тестування.Після цього стаття у ДТ виглядає як дзвін по померлому.В мене чомусь сайт МО не відкривається і перевірити не можу.
2007.11.01 | Iryna_
Re: Кажуть на сайті Міносвіти є наказ
У мене сайт МО відкривається, але нічого такого там здайти не змогла. Сайт дивний. А ще англійську версію випадково відкрила - то щось.2007.11.02 | grot
Re: Ще одна стаття по темі з нового ДТ (л)
Ще з 2003 року було моє звернення до МОН стосовно занепаду вивчення дисциплін фізико-математичного профілю і наслідків, що чекають Україну. Далі в 2005 році вже до Ющенка і його Фонду. Були надіслані відповіді - все гаразд. Далі взяті кредити під оновлення програм, які оновлюють в основному вчителі. Єдине, що дає надію, так це попит на ринку праці. Бо ще на 2005 рік на 1 місце в службі занятості було 54 юристи, 48 економістів.Але держава витрачає кошти на безкоштовне навчання за цими спеціальностями, навіть ректор КНЕУ став Героєм.