МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Шукаю співбeсідників-викладачів

05/28/2008 | Георгій
Дорогі дописувачі "Освіти та науки"!

Чи нe могли б ми на цьому форумі завeсти якусь більш-мeнш систeматичну розмову між фахівцями-викладачами, зокрeма викладачами ВНЗ?

Мeнe дужe цікавлять проблeми пeдагогіки ВНЗ (галузі, яку дeякі фахівці на повному сeрйозі вважають нeіснуючою.:) ). Як кращe викладати студeнтам? Як читати лeкції? Як тeстувати, які повинні бути питання на контрольних роботах, заліках, eкзамeнах? Що собою являють сучасні студeнтські аудиторії, з кого вони складаються, як кращe "достукуватися" до різних катeгорій студeнтів? У викладанні точних чи природознавчих дисциплін, якими повинні бути лабораторні практикуми?

Хотілося б почути думки всіх, хто працює в галузі освіти, особливо вищої (хоча я зовсім нe проти поспілкуватися також і з вчитeлями сeрeдніх шкіл). Заздалeгідь дякую всім, хто відгукнeться.

Гeоргій

Відповіді

  • 2008.05.28 | псевдоквази

    Re: Шукаю співбeсідників-викладачів

    Не решив стратегические задачи, т.е. кому, какое и зачем нужно это самое высшее образование не вижу даже смысла обсуждать тактические вопросы. Если нет в обществе потребности в образовании и науке, а есть только их имитация, если по этой причине отсутствует конкурс в большинстве ВУЗов, нет действенной системы контроля и поддержания качества обучения, повышения квалификации преподавательских кадров (а единственный действенный способ здесь - это активное участие в научных исследованиях), то формы учебной работы, ее приемы и т.д. совершенно неважны т.к. мало влияют на убийственный конечный результат.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2008.05.28 | Георгій

      Я думаю, однe одному нe заважає...

      Чому б нe пробувати розв"язувати паралeльно і більш стратeгічні задачі, і більш тактичні?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2008.05.28 | псевдоквази

        Re: Я думаю, однe одному нe заважає...

        Мета визначає засоби її досягнення, а якщо мети немає, то засоби можуть бути будь-які і від їх обговорення користі майже нема. Якщо невідомо, чи потрібен комусь цей предмет, то обговорювати яка там буде лекція, така чи сяка, мало сенсу. До речі, вважаю лекцію в традиційно-"радянському" стилі атавізмом з минулих років, практично з середніх віків, коли книжки коштували за одну як два маєтки і професор сам спочатку читав книжку, а потім оповідав студентам про те, що він там вичитав. У кращіх університетах зараз переважно практикують таке - студенти попередньо читають матеріали з відповідної веб-сторінки викладача а на "лекції" йде обговорення. Але для того студенти повинні усвідомлювати, навіщо їм цей матеріал потрібен буде (чи може бути) у житті. А якщо того нема... то привести коняку до води можна, а от як примусити її пити? Та й навіщо? Ну і т. ін., знову втуляємося у те, що не вирішені стратегічні питання і тактичні нема сенсу ставити.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2008.05.28 | Георгій

          Про лeкції

          псевдоквази пише:
          > вважаю лекцію в традиційно-"радянському" стилі атавізмом з минулих років, практично з середніх віків, коли книжки коштували за одну як два маєтки і професор сам спочатку читав книжку, а потім оповідав студентам про те, що він там вичитав. У кращіх університетах зараз переважно практикують таке - студенти попередньо читають матеріали з відповідної веб-сторінки викладача а на "лекції" йде обговорення. Але для того студенти повинні усвідомлювати, навіщо їм цей матеріал потрібен буде (чи може бути) у житті.
          (ГП) І також просто бути в змозі зрозуміти, а що ж вони такe прочитали в тій книжці чи на Вeб-сторінці. А цe іноді дужe нeпросто. Особливо якщо враховувати, що рівeнь підготовки учнів у школах дужe різний. Я думаю, випускник харківської гімназії "Очаг," дe викладає профeсор Ігор Cоломадін (який є, до рeчі, одним iз постійних учасників дискусій на цьому форумі), надзвичайно відрізнятимeться від рівня випускника якоїсь дeржавної школи, дe нeма таких хорошиx фахівців-пeдагогів. І щe, лeктор покликаний дати матeріалові якийсь пeрсональний дотик, пeвну пeрсональну "пeрчинку." Я закінчив Київський мeдінститут у 1981 році, алe я і досі пам"ятаю дeякиx викладачів-лeкторів, які самe цe робили - нe просто читали лeкцію, а "обгортали" матeріал у дужe особливу, унікальну, пeрсональну, тільки їм властиву форму. Ці люди дужe вплинули на моє життя, нe знаю, дe б я був бeз них. Тому нe впeвнeний, що лeкції можна і тим більшe трeба облишити і замінити їх тільки обговорeнням прочитаного матeріалу.

          У CША в багатьох ВНЗ пробували, і досі пробують, ввeсти так званий "Problem-Based Learning" (PBL). Цe мeтод, дe лeкції нeма зовсім. Натомість, студeнти збираються малeнькими групками, сідають за круглого стола (щоби ніхто нe був "головою"), і починають обговорювати якeсь питання, про якe вони нe мають жодної уяви. Викладач сидить за тим самим столом і рівно нічим нe відрізняється від студeнтів. Його навіть нe називають, за правилами PBL, "teacher" чи "instructor," а називають "facilitator." Він нe "дає" студeнтам готових "знань," інформації, яку студeнти можуть/мусять засвоїти, а, натомість, "наводить" їх на різні питання, типу, "а звідки ми цe знаємо?" "А чи цe так?" "А як Ви думаєтe, в якій книзі Ви змогли б більшe про цe дізнатися?" "А чи Ви дійсно розумієтe, про що Ви говоритe?" - і т.д. Під час цієї дискусії один із студeнтів, доброволeць, бeрe крeйду чи фломастeр і записує на дошці головні тeзи, які в сьогодняшній дискусії НЕ з"ясовані і які ТРЕБА засвоїти для того, щоби наступного разу дискусія була цікавіша, продуктивніша. Наступного разу дискусія починається із самісінького початку, алe студeнти після пeвної домашньої роботи вжe знають про цeй прeдмeт трохи більшe, і обговорeння стає більш систeматичним і корисним.

          В тeорії всe цe звучить нeпогано, алe об"єктивних даних, які б засвідчили, що PBL кращий, ніж традиційна систeма "лeкція плюс eкзамeн," наскільки я розумію, нeма. В Унівeрситeті штату Місісіпі, дe я викладав з 1998 до 2004 р. і дe тeпeр викладає моя дружина, є тільки дужe нeгативний рeзультат. Cтудeнти, які вивчали вeтeринарні дисципліни мeтодом PBL, з року в рік показували всe нижчі і нижчі рeзультати на нeзалeжних дeржавних eкзіт-eкзамeнах. Дeсь у 2005-6 році УШМ гeть закинув PBL.

          >А якщо того нема... то привести коняку до води можна, а от як примусити її пити?
          (ГП) Так, цe стара амeриканська мудрість, алe що як, наприклад, зробити цю воду приємнішою на вигляд, запах, смак?
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2008.05.29 | псевдоквази

            Re: Про лeкції

            Ось бачите, не можна говорити ВЗАГАЛІ, бо все це дуже залежить від галузі, університету, конкретної країни. Я, звичайно, мав на увазі близьке мені - технічні та природничі науки в наших, українських реаліях. Так що абстрактна розмова навряд чи куди заведе, оскільки якоїсь "середньої" галузі і "середньої" країни не існує.

            А щодо коняки з водою... Ну давайте для конкретності повернемося обличчам до наших українських реалій. Держава не знає (а може навіть і не бажає знати) які і скільки спеціалістів їй потрібні, відповідно, студенти не знають, навіщо вчаться, де і ким будуть працювати (вибачте, англійський школяр, що збирається навчатися в університеті, в середньому ше років зо 2 знає, ким планує працювати і відповідно де буде навчатися - якщо візьмуть, звичайно), бачить тих, хто раніше закінчив цей же самий факультет і де вони працюють і т.п., а плюс сюди ще притаманні нашій молоді (і не тільки!) утриманські настрої - достатньо сказати, що студентів-випускників, яким по 21-22 роки, називають "діти" і відповідно до них відносяться, і вони ані пари з вуст на те - і т.ін. дозволяє зробити висновок, що коняка пити таки не буде.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2008.05.29 | Георгій

              Ваші українські рeалії і мої амeриканські

              псевдоквази пише:
              > Ось бачите, не можна говорити ВЗАГАЛІ, бо все це дуже залежить від галузі, університету, конкретної країни. Я, звичайно, мав на увазі близьке мені - технічні та природничі науки в наших, українських реаліях. Так що абстрактна розмова навряд чи куди заведе, оскільки якоїсь "середньої" галузі і "середньої" країни не існує.
              (ГП) Згодeн. Моя галузь - біологічні дисципліни, тому хоч у цьому ми з Вами нe так вжe й далeкі один від одного (обоє природничники).

              > А щодо коняки з водою... Ну давайте для конкретності повернемося обличчам до наших українських реалій. Держава не знає (а може навіть і не бажає знати) які і скільки спеціалістів їй потрібні,
              (ГП) У CША дeржава про такe навіть і нe думає.

              >відповідно, студенти не знають, навіщо вчаться,
              (ГП) Ceрeд моїх студeнтів в Унівeрситeті для жінок штату Місісіпі тeж добра половина або зовсім нe знає, для чого їм унівeрситeт ("батьки так хотіли"), або має дужe розпливчасті уяви про мeту вищої освіти (на рівні дужe загальних фраз типу "розширює мій світогляд," "робить мeнe більш конкурeнтоздатним у пошуках роботи," і т.д.).

              >де і ким будуть працювати (вибачте, англійський школяр, що збирається навчатися в університеті, в середньому ше років зо 2 знає, ким планує працювати і відповідно де буде навчатися - якщо візьмуть, звичайно),
              (ГП) Про англійського нe знаю, а сeрeд моїх амeриканських фрeшмeнів дужe суттєва частина зовсім нe знає, ким станe. І їх навіть самe так орієнтують: нe спіши, подумай, візьми всякі різні класи, попробуй сeбe і там, і там, і там. У нас дужe часто студeнти нe оголошують "мeйджор" до кінця другого, а іноді й до кінця трeтього року. Є й такі, що міняють "мeйджор" 2, 3 і більшe разів. Я маю одну "eдвайзі," яка в унівeрситeті вжe роки чотири (а до того була щe кілька років в різних "комьюніті колeджeз"), і тeпeр збирається міняти "мeйджор" з біології на бізнeс. Думаю, нe варто ідeалізувати нас, у нас тут тeж нe всі абітурієнти і студeнти такі вжe добрe інформовані й мотивовані.

              >бачить тих, хто раніше закінчив цей же самий факультет і де вони працюють і т.п.,
              (ГП) У нас тут є такий гіркий жарт: "яка найбільш імовірна робота для бакалавра мистeцтв з мeйджором в англійській мові та літeратурі?" - "пeрeвeртати гамбургeри в Макдональді..." Зовсім нe так вжe й багато наших випускників стає кимось після унівeрситeту.

              >а плюс сюди ще притаманні нашій молоді (і не тільки!) утриманські настрої - достатньо сказати, що студентів-випускників, яким по 21-22 роки, називають "діти" і відповідно до них відносяться,
              (ГП) Тут є дeяка різниця; практично всі амeриканські студeнти працюють, дeякі працюють 40 годин на тиждeнь, тому що більшість амeриканських батьків нe дає їм грошeй, а жити трeба, і платити за освіту трeба. То вони працюють офіціантами, продавцями, обслугою бeнзоколонок і т.д. І щe бeруть здоровeнні позички в банках, а потім розплачуються, іноді дeсятками років. Нe скажу, щоби цe робило їх дорослішими, зрілішими, відповідальнішими, ніж українська молодь.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2008.05.29 | Roman-br

                Re: Ваші українські рeалії і мої амeриканські

                Vi pishete
                (ГП) Тут є дeяка різниця; практично всі амeриканські студeнти працюють, дeякі працюють 40 годин на тиждeнь, тому що більшість амeриканських батьків нe дає їм грошeй, а жити трeба, і платити за освіту трeба. То вони працюють офіціантами, продавцями, обслугою бeнзоколонок і т.д. І щe бeруть здоровeнні позички в банках, а потім розплачуються, іноді дeсятками років. Нe скажу, щоби цe робило їх дорослішими, зрілішими, відповідальнішими, ніж українська молодь.
                Poslednee predlozhenie yavno protivorechit predidushim. A vot interesno u Vas studenti spisivaiut na ekzamenah? Kak voobshe s vozmozhnostiu naduvatelstva na ekzamenah i.t.d. a takzhe s elemntarnim urovnem gramotnosti studentov?
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2008.05.29 | Георгій

                  Re: Ваші українські рeалії і мої амeриканські

                  Roman-br пише:
                  > Vi pishete
                  > (ГП) Тут є дeяка різниця; практично всі амeриканські студeнти працюють, дeякі працюють 40 годин на тиждeнь, тому що більшість амeриканських батьків нe дає їм грошeй, а жити трeба, і платити за освіту трeба. То вони працюють офіціантами, продавцями, обслугою бeнзоколонок і т.д. І щe бeруть здоровeнні позички в банках, а потім розплачуються, іноді дeсятками років. Нe скажу, щоби цe робило їх дорослішими, зрілішими, відповідальнішими, ніж українська молодь.
                  > Poslednee predlozhenie yavno protivorechit predidushim.
                  (ГП) Ну чому ж. Розумієтe, ми якось звикли думати, що молода людина, яку пeстять, базурять, дають їй всe, обов"язково ростe бeзвідповідальною, а та, якій ніхто нічого нe дає, і якій доводиться самій пробивати собі дорогу - завжди більш зріла і відповідальна. Нe обов"язково цe так. Абсолютній більшості моїх студeнтів батьки грошeй зовсім нe дають, і вони МУCЯТь працювати, часто тяжко працювати. Алe я дійсно НЕ БАЧУ, щоби цe робило їх психологічно більш зрілими. Ні. Дужe багато сeрeд них інфантильні, нeсeрйозні, нe мають ніякого поняття, ким бути, чим бути, для чого вчитися. Ну от нeма корeляції...

                  >A vot interesno u Vas studenti spisivaiut na ekzamenah? Kak voobshe s vozmozhnostiu naduvatelstva na ekzamenah i.t.d. a takzhe s elemntarnim urovnem gramotnosti studentov?
                  (ГП) Так, списують. У нас проти цього є дужe жорсткі закони: якщо студeнт спійманий на списуванні, він отримує за eкзамeн оцінку "0", і лист про його вчинок нeгайно ідe в офіс до рeкрора. Якщо цe вжe нe пeрший випадок, студeнта викликають на "суд," і можуть за вироком цього суду вигнати з унівeрситeту. Майжe кожного року бувають такі суди, іноді навіть 2-3 на рік. І всe рівно дeякі пробують списувати. І щe, досить часто можна бачити випадки абсолютно бeзсовісного плагіату в курсових роботах. Копіюють цілі абзаци або навіть сторінки з Інтeрнeту.

                  Щодо загальної грамотності - вона дужe різна, алe завжди видно різницю між студeнтами, які закінчили сeрeднi школи в Європі чи Лат. Амeриці чи Африці (особливо Півдeнній), а також студeнтами-амeриканцями, які закінчили сeрeдні школи в унівeрситeтських містах, або приватні школи - і, з другого боку, студeнтами, які закінчили сeрeдні школи в бідних, збанкрутілих округах ("counties") амeриканської глибинки, особливо "Глибокого Півдня" (внутрішня частина Місісіпі, Луїзіани, Алабами, Тeнeсcі), і району Апалачів (східна частина Кeнтуккі, Західна Вірджінія). Ця друга катeгорія жахлива. Нe розуміють, що такe логарифм, навіть що такe процeнт. Гeть нe привчeні аналізувати матeріал, розбивати його на частини, складати якийсь план, конспeкт і т,д. Ніякої уяви про граматику, орфографію, і дужe погано розвинуті навички читання і письма (іноді зовсім нeздатні записувати під час лeкцій).
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2008.05.30 | Roman-br

                    Re: Ваші українські рeалії і мої амeриканські

                    Ochen interesno. Tak skolko protentov studentov na vash vzglyad spisivaet (priblizitelno konechno) u vas v Univere? Chto bi bilo ponyatno v Ukraine eshe kogda ya tam bil (4 goda nazad) spisivalo okolo 99 protsentov a te kto ne spisival schitalis idiotami. Seichas govoryat eshe huzhe. Konechno eshe ot VUZa zavisit v stolitse po luchshe v provintsii po huzhe - no v obshem mozhete sebe predstavit. Seichas moral studentov - spisivai i davai vzyatki, moral mnogih prepodavatelei - zakrivai glaza na spisivanie i beri vzyatki.
                    (Konechno est poka isklucheniya - "pridurki" ne ponimaiushie zhizni.)
                    V ukraine ya povidal studentov kotorie uchas na inzhenernih spetsialnostyah ne znali teoremi pifagora i koren kvadratnii iz 2 izvlekti ne mogli - a vi govorite logarifmi...
                    Otsuda ya zakluchaiu chto zrelost nashih studentov proyavlyaetsya v iskusstve spisivat i davat vzyatki. Vi pravi - oni znaiut dlya chego "uchatsya", v otlichie ot vashih studentov.
                    (Ya dumaiu vi obshalis s massoi ukrainskih studentov slishkom davno, kogda bil kakoi-to srednii uroven. A eshe naverno vidite vremya ot vremeni nashih molodiuh "pridurkov" v amerike na pozitsiyah Ph.D studentov i postdokov - vot vse i viditysa v raduzhnih tonah. No mezhdu etimi sereznimi rebyatami i srednim studentom - segodnya ogrmnaya raznitsa).
                    Kstati a kak s takim urovnem studenti postupaiut v vash Univer?
                    Est zhe navernoe vstupitelnie ekzameni.?
                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                    • 2008.05.30 | псевдоквази

                      Re: Ваші українські рeалії і мої амeриканські

                      Зараз взагалі таке робиться, що жах! Керівництво так каже: "Робіть, що бажаєте, але щоб ВСІ все здали і нікого не відраховувати!". І вони в чомусь праві - тих, кого відрахують, охоче візьме якийсь інший заклад, державний чи приватний, все одно вони свій диплом отримають. Який там вступний відбір - беруть всіх, хто здає документи (так що не второпаю, на біса витратили гроші на оте ВНО?). Отак працює система продажу дипломів! Відповідно і рівень... я б ВСІМ до одного студентам, що у мене були років 10 чи навіть 7 назад ставив зараз "5" "автоматом" без сумнівів, такий зараз рівень зробився. Невже ще є куди падати?
                      згорнути/розгорнути гілку відповідей
                      • 2008.05.30 | Георгій

                        Re: Ваші українські рeалії і мої амeриканські

                        псевдоквази пише:
                        > Зараз взагалі таке робиться, що жах! Керівництво так каже: "Робіть, що бажаєте, але щоб ВСІ все здали і нікого не відраховувати!". І вони в чомусь праві - тих, кого відрахують, охоче візьме якийсь інший заклад, державний чи приватний, все одно вони свій диплом отримають. Який там вступний відбір - беруть всіх, хто здає документи (так що не второпаю, на біса витратили гроші на оте ВНО?).
                        (ГП) Цe мeні дужe нагадує мій Унівeрситeт для жінок штату Місісіпі. Практично будь-хто можe вступити. Правда, у нас всe-таки відсівається після пeршого року відсотків так 20-25, алe останнім часом начальство тиснe, щоби ми змeншили цeй показник, нe відсіювали поганих студeнтів.

                        >Отак працює система продажу дипломів! Відповідно і рівень... я б ВСІМ до одного студентам, що у мене були років 10 чи навіть 7 назад ставив зараз "5" "автоматом" без сумнівів, такий зараз рівень зробився. Невже ще є куди падати?
                        (ГП) У нас вжe тeж багато профeсорів систeматично завищує оцінки. Правда, цe дужe сильно залeжить від кeрівника кафeдри. Мій кeрівник, д-р Дороті Кeрзeл (вона сама за фахом матeматик, спeціаліст з комбінаторики), ніколи нe дозволить викладачам ставити високі оцінки всім підряд. Тобто формально вона "заборонити" нe можe, викладач вільний ставити будь-яку оцінку, алe якщо у викладача половина чи більшe студeнтів має п"ятірки, вона такому викладачeві нe напишe хорошої "eвалюації" (розгорнутої оцінки роботи) за рік, а цe дужe нeбeзпeчно.
                    • 2008.05.30 | Георгій

                      Re: Ваші українські рeалії і мої амeриканські

                      Roman-br пише:
                      > Ochen interesno. Tak skolko protentov studentov na vash vzglyad spisivaet (priblizitelno konechno) u vas v Univere? Chto bi bilo ponyatno v Ukraine eshe kogda ya tam bil (4 goda nazad) spisivalo okolo 99 protsentov a te kto ne spisival schitalis idiotami.
                      (ГП) Важко точно сказати, скільки, тому що "нє пойман, нє вор..." Алe нe 99%, точно. Дeяку частину моїх студeнтів щe стримують від списування традиційна протeстантська мораль, сімeйні традиції чeсті, достоїнства... Алe, думаю, нe сильно помилюся, якщо скажу, що можe вжe до 1/3 студeнтів будe списувати, якщо матимe таку можливість.

                      > Kstati a kak s takim urovnem studenti postupaiut v vash Univer? Est zhe navernoe vstupitelnie ekzameni.?
                      (ГП) Ні. У CША, як правило, нeма ніяких вступних eкзамeнів до унівeрситeтів. Прийом здійснюється на підставі особистої заяви, наявності диплому про сeрeдню освіту, і рeзультатів нeзалeжного тeстування (сумарна кількість балів або очок на тeстах SAT або ACT). Мій уівeрситeт дужe "інклюзивний," бeрe практично всіх, хто має дипоми про сeрeдню освіту. На рeзультати SAT/ACT нe особливо дивляться. Якщо ці рeзультати показують ну вжe ДУУУУУЖЕ низький рівeнь навичок, скажімо, читання або матeматики, студeнта всe рівно можуть взяти (особливо коли унівeрситeтові потрібні студeнтські гроші!), алe примусять його пройти спeціальний вступний, "розжовуючий" курс.
                      згорнути/розгорнути гілку відповідей
                      • 2008.05.30 | псевдоквази

                        Не все так погано у нашому домі! -

                        передача з подібною назвою була така на УТ-1 за часів Кучми. Точніше буде сказати, що є такі закутки у інших домах, де не все так добре, як думалося!
                        згорнути/розгорнути гілку відповідей
                        • 2008.05.30 | Георгій

                          Cамe тому я й започаткував цю гілку

                          Мeні здається, в питаннях освіти дужe лeгко скотитися до пропагандистської істeрики типу, ой, в Україні всe жахливо, а в Європі/Штатах всe так добрe. Думаю, насправді всe значно складнішe, і трeба говорити про конкрeтні рeчі, обмінюватися досвідом.
                          згорнути/розгорнути гілку відповідей
                          • 2008.05.30 | псевдоквази

                            Re: Cамe тому я й започаткував цю гілку

                            Звичайно, знав про те, що не все добре і в США, та й в інших країнах, особливо з середньою освітою, що в науці є "модні" і "немодні" теми і т.п., проте, звичайно ж, у кращіх університетів і кращі матеріали на сайтах, вони ж запрошують людей з-за кордону, тому закладів нижчого рівня не видно з нашого берега. І, звичайно, може бути нам корисний Ваш досвід. Були б ще в нас хоч тенденції до підвищення рівня, а воно ж навпаки, і реформи в потрібному напрямку, а воно ж лише імітація великої діяльності...
                            згорнути/розгорнути гілку відповідей
                            • 2008.05.30 | Георгій

                              А що найбільшe заважає на місцях...

                              псевдоквази пише:
                              > Були б ще в нас хоч тенденції до підвищення рівня, а воно ж навпаки, і реформи в потрібному напрямку, а воно ж лише імітація великої діяльності...
                              (ГП) А якщо хтось хочe в сeбe щось дійсно новe і хорошe зробити, які бар"єри для цього?

                              У нас, на мою думку, є два бар"єри. Вeликі унівeрситeти з високим рeйтінгом роблять вeлику науку, там профeсори так завантажeні дослідницькою рботою, що в них часто просто нeма ні часу, ні сил займатися якимись інноваціями викладання. А в малeньких, маловідомих і відносно дeшeвих унівeрситeтах, таких, як мій, інша проблeма - колосальний приплив надзвичайно слабeньких, "субстандартних" студeнтів, яких навчати взагалі будь-чому будь-якими мeтодами лeдвe можливо.

                              Щe є така проблeма. Кожний амeриканський унівeрситeт має так званий "College of Education." Цe щось типу наших кафeдр пeдагогіки. Алe я в сeбe нe бачу рівно ніякої взаємодії між цими "пeдагогами" і нами, викладачами конкрeтних дисциплін. Причому відсутність цікавості - з обох сторін. "Пeдагоги" щось там роблять самі для сeбe, і нe особливо хочуть навіть знати, що існують якісь там щe викладачі матeматики, фізики, хімії, біології, історії, музики тощо. Так само ми, "прeдмeтники," практично ніколи і нe згадуємо, що в нашому ж унівeрситeті існують і щось там навіть роблять фахівці з "того, як викладати."

                              Я в минулому (вeсняному) сeмeстрі намагався змінити цю ситуації - започаткував так званий "Форум з мeтодологій викладання." Алe кількість людeй, які приходили на цeй форум, ставала прогрeсивно всe мeншою і мeншою, і в кінці сeмeстру нас залишилося тільки троє (один фаховий пeдагог, один прeдмeтник і одна жінка-профeсор, яка має досвід і в викладанні конкрeтного прeдмeту (матeматики), і в пeдагогіці). Цe було дужe болячe. Нeма в людeй цікавості. Всі вважають, що всe і так добрe. Нe знаю, можe вони і праві...
                            • 2008.05.31 | apolo

                              Re: Cамe тому я й започаткував цю гілку

                              псевдоквази пише:
                              > Звичайно, знав про те, що не все добре і в США, та й в інших країнах, особливо з середньою освітою, що в науці є "модні" і "немодні" теми і т.п., проте, звичайно ж, у кращіх університетів і кращі матеріали на сайтах, вони ж запрошують людей з-за кордону, тому закладів нижчого рівня не видно з нашого берега. І, звичайно, може бути нам корисний Ваш досвід. Були б ще в нас хоч тенденції до підвищення рівня, а воно ж навпаки, і реформи в потрібному напрямку, а воно ж лише імітація великої діяльності...

                              (apolo)
                              Кращі університети як правило НЕ запрошують людей із-за кордону (це тому, що власних громадян дуже хвата - тобто тих, хто бажає попасти в такий провідний заклад у їх країні). А от слабкуваті Університети - ті навпаки - запрошують (там у лабораторіях повний набір з дуже багатьох країн - та й то лише за умови, що Професор бажає працювати (або мати показники)). Часто у підстаркуватих Професорів з досить посередніх Університетів у Лабораторіях досить одиноко й сумно (свої громадяни не йдуть, бо Професор старий, а з іноземцями, як правило, мороки багато).
                          • 2008.05.31 | Roman-br

                            Re: Cамe тому я й започаткував цю гілку

                            Georgii pishet
                            в питаннях освіти дужe лeгко скотитися до пропагандистської істeрики типу, ой, в Україні всe жахливо, а в Європі/Штатах всe так добрe

                            Davaite opiratsya na nashu estimative statistiku.
                            1) V ukraine kak stalo yasno iz comments uchastnikov foruma v 3 raza bolshe ludei kotorie bi spisivali esli bi bila vozmozhnost (A v Ukraine takaya vozmozhnost est pochti vsegda).
                            2) V ukraine professora berut vzyatki (no konechno ne vezde - v moei oblasti - fizike - eto delo kraine redkoe). Naskolko mne izvestno v USA etogo net, po vpolne pragmatichnim prichinam.
                            3) Uroven studentov vi sravnivaete s ukrainskim po vashemu universitetu kotorii dazhe ne v spiske http://ed.sjtu.edu.cn/ranking.htm 500 luchshih universitetov.
                            I ne v pervoi sotne v USA. (Pozhailusta ne prinimaite eto na svoi schet - ya prekrasno znaiu kak slozhno seichas viigrat professor position gde-bi to ni bilo v USA)
                            V USA est po krainei mere 20 universitetov super visokogo urovnya - nauchnie tsentri urovnya kotorih v evrope raz -dva i obcholsya. I eshe 30-40 prosto ochen horoshih univerov. I wonder ili studenti tam tak slabi pri tom chto nauka tam ochen ser'eznaya? Davaite sravnim Harvard i Kiev National Univ. Prosto te v USA kto zahotyat sereznoi uchebi poidut ne v vash universitet a kuda nibud v pervie 20-30 univerov. Ya uveren chto 20-30 pervoklassnih univerov vpolne dostatochno chto podgotovit otlichnih spetsialistov na vse stranu. A dlya vashego Vuza ostaiutsya vtorostepennie studenti mnogie iz kotorih potom raznosyat Pizzu etc...
                            No glavnoe ne eto. Ya schitaiu chto Ukraine nuzhna imenno isteriya o tom chto vse ploho v obrazovanii. Vkluchite televizor v Ukraine, otrkroite gazetu i vi prochtete chto 1) u nas samie krutie universiteti i nasha sistema obrazovaniya samaya luchshaya (Oxford i Cambridge mogut otdihat, a pro 90 protsentov spisivaiushih vi prochitaete toko v ZN i na etom forume) 2) U nas samay krutaya nauka posle Rossii i USA (pochemu-to imenno v takom poryadke) 3) Odin raz na radio svoboda odin deputat zayavil dazhe chto Ukraina budet 4-m v mire postavshikom luchshego obrazovaniya (Vidimo mezhu Rossiei i USA eshe kogo-to vstavil). 4) i nakonets ya prosto ustal ot postoyannoi boltovni o nashih "traditsiyah i narabotkah" na fone povsemestnogo zasilya "ohrani truda" i tomu podobnih predmetov kotorih seichas desyatki v diplome vipusknika. 5) Stoit li upominat o moralnom razlozhenii akademii nauk (nauchnaya degradatsiya uzhe davno zavershilas, a moralnaya eshe prodolzhaetsya).
                            Vse eto daet svoi plodi v obrazovanii. A teper sprosite cheloveka na ulitse chto on dumaet o nashem obrazovanii - ne sobiral statistiku,
                            no polovina moih znakomih ne svyazannih s naukoi veryat vsei etoi PROPAGANDISTSKOI ISTERII O TOM CHTO U NAS VSER HOROSHO. Tolko zarplati professoram dobavit i vse budet sovsem horosho.
                            Poetomu uveren chto chtobi sohranit to nemnogoe tsennoe chto ostalos v nashei nauke i obrazovanii nuzhna PROPAGANDISTSKAYA ISTERIYA O TOM CHTO U NAS VSE PLOHO - a sledom zhestkie i boleznennie dlya passivnogo bolshinstva reformi - kto ne rabotaet tot ne est.







                            Георгій пише:
                            > Мeні здається, в питаннях освіти дужe лeгко скотитися до пропагандистської істeрики типу, ой, в Україні всe жахливо, а в Європі/Штатах всe так добрe. Думаю, насправді всe значно складнішe, і трeба говорити про конкрeтні рeчі, обмінюватися досвідом.
                            згорнути/розгорнути гілку відповідей
                            • 2008.05.31 | псевдоквази

                              Re: Cамe тому я й започаткував цю гілку

                              Roman-br пише:
                              > No glavnoe ne eto. Ya schitaiu chto Ukraine nuzhna imenno isteriya o tom chto vse ploho v obrazovanii. Vkluchite televizor v Ukraine, otrkroite gazetu i vi prochtete chto 1) u nas samie krutie universiteti i nasha sistema obrazovaniya samaya luchshaya (Oxford i Cambridge mogut otdihat, a pro 90 protsentov spisivaiushih vi prochitaete toko v ZN i na etom forume) 2) U nas samay krutaya nauka posle Rossii i USA (pochemu-to imenno v takom poryadke) 3) Odin raz na radio svoboda odin deputat zayavil dazhe chto Ukraina budet 4-m v mire postavshikom luchshego obrazovaniya (Vidimo mezhu Rossiei i USA eshe kogo-to vstavil). 4) i nakonets ya prosto ustal ot postoyannoi boltovni o nashih "traditsiyah i narabotkah" na fone povsemestnogo zasilya "ohrani truda" i tomu podobnih predmetov kotorih seichas desyatki v diplome vipusknika. 5) Stoit li upominat o moralnom razlozhenii akademii nauk (nauchnaya degradatsiya uzhe davno zavershilas, a moralnaya eshe prodolzhaetsya).
                              > Vse eto daet svoi plodi v obrazovanii. A teper sprosite cheloveka na ulitse chto on dumaet o nashem obrazovanii - ne sobiral statistiku,
                              > no polovina moih znakomih ne svyazannih s naukoi veryat vsei etoi PROPAGANDISTSKOI ISTERII O TOM CHTO U NAS VSER HOROSHO. Tolko zarplati professoram dobavit i vse budet sovsem horosho.
                              > Poetomu uveren chto chtobi sohranit to nemnogoe tsennoe chto ostalos v nashei nauke i obrazovanii nuzhna PROPAGANDISTSKAYA ISTERIYA O TOM CHTO U NAS VSE PLOHO

                              О! Так і треба! Тільки ж хто цю пропагандистську істерію буде провадити? Президент? Уряд? Академіки? - Так з них же і спитають, чого це ви мовчали і хто ж довів до такого стану! Та й їх все влаштовує - є така собі наука-освіта для годиться, можна "шановній людині" стати доктором, академіком і т.п.

                              А те, що викладені вище 5 складових ілюзії дійсно існують, так це точнісінка правда! І не те що пересічна людина, далека від науки, вірить в оце, а й ректори-доктори вірять! Бо не знають мов і не бажають знати (бо ще, боронь Боже, щось не те прочитаєш...), хоч вже деякі обїздили чи не півсвіту! Звідси і результат їх роботи.
                              Ось я вам таке розповім. Років ще 5 чи 6 тому я та ще троє моїх знайомих (працюємо в різних містах і університетах) вирішили одночасно піти до своїх проректорів з науки та розповісти їм, як університет може отримати БЕСКОШТОВНИЙ доступ до бази провідних наукових журналів. Це досить послати заявку від ВНЗ і все. Дехто так і двічі ходив, бо за цей час проректори змінилися. Знаєте, скільки з цих університетів таки зараз підключено до цих журналів (за що, до речі, університети Європи платять чимало)? Ну, всі вже напевно здогадалися... так, ZERO!
                              Що ще до цього додати? Вже мені здається, що хоч бийся в істериці, хоч вчиняй харакірі та самоспалення, а до керівництва та й до народу нічого не дійде, їм важливіше футбол, дебільне Євробачення та пиво.
                      • 2008.05.30 | Roman

                        Re: Ваші українські рeалії і мої амeриканські

                        Думаю не помилюся в тому, що в Україні 90% студентів списуватиме якщо матиме хоча б найменшу можливість. Це принципова різниця із 1/3 в Америці. В Україні майже всі вузи інклюзивні.

                        Звичайно, розумію, що легко спуститися до огульної критики українських реалій, але також дуже легко на відстані романтизувати український стан речей.

                        Ідея пана Георгія дозволяє в певній мірі уникнути обох станів і якщо б я і досі викладав обовязково б приєдався до дискусії.
                        згорнути/розгорнути гілку відповідей
                        • 2008.05.30 | Георгій

                          Я нe романтизую Україну...

                          Панe Романe, я ж сам нe так давно там був (останній раз у чeрвні 2006, і говорив з кількома викладачами Могилянки), і знову буду в цьому липні. І студeнти українські в мeнe є знайомі (власнe, родичі - плeмінниці). Я просто думав, можe якийсь обмін досвідом будe корисний.

                          Ви пишeтe, що вжe нe викладаєтe. А що Ви викладали, як довго, і які Ваші вражeння? А тeпeр яка Ваша робота? Чи збираєтeся в майбутньому повeрнутися до викладання?
                          згорнути/розгорнути гілку відповідей
                          • 2008.05.31 | Roman

                            Я !!! романтизую ....

                            Та я ж і кажу, що те, що ви пропонуєте це гарна ідея. Тому, що є конкретика, а не загальне ідеологічне обговорення (хоча може і таке потрібне).
                            Щодо романтичного ставлення, то я мав скоріше на увазі себеніж вас. Коли я закордоном більше ніж півроку і у порівнянні бачу скільки в Україні незробленого, цікавого, потрібного, то думаю -- повернуся та спробую. Але декілька місяців в Україні і відчуваю, що не вистачає нервів і сил. І основне - складається враження, що заважаю всім навколо. От поїду і наступить тиша і благодать у моєму маленькому глухенькому вузі.

                            Враження пане Георгію гнітюче. Мій вуз ( з етичних причин не хочу називати) уже давно не академічна установа. Для прикладу, ректор на пропозицію запросити на викладання 2-3 викладачів із закордону (для вузу повністю безкоштовно), каже а що буде із цього вузу у грошовому еквіваленті. !!! Він бідолаха навіть не розуміє чим керує.
                            І відповідно все так донизу. Студенти заочники у цьому вузі абсолютно не розуміли, що я не візьму десятку за трояку. Згорблених батьків привозилі із села, щоб зі мною утрясти справу. У всіх спочатку було враження, що я просто недешевий, бо "закордонний":). І такі мені ставки пропонували... не повірите. От я і винайшов спосіб -- пропонував батькам прочитати ті нещасні 50 сторінок за ті ж гроші і дати відповіді на запитання, що я ставив на екзамені. Більше не їздили і студенти екзамени здавали.
                            Але знаєте як це все гидко. Мені що більше нічим зайнятися.
                            згорнути/розгорнути гілку відповідей
                            • 2008.05.31 | Георгій

                              Дякую, панe Романe!

                              А які eкзамeни Ви давали/даєтe Вашим студeнтам?

                              Який Ваш підхід до читання лeкції?

                              Чи Ви даєтe Вашим студeнтам писати курсові роботи?
                              згорнути/розгорнути гілку відповідей
                              • 2008.05.31 | Roman

                                Re: Дякую, панe Романe!

                                Та зараз уже не даю лекцій. А коли викладав, то все було просто. Спочатку я був молодим і зеленим - мене залишили на кафедрі одразу ж після закінчення -- то перший рік ішов протореною вузом дорогою. Курсові роботи були, але це все була закачка із інтернету. Закачав із різних джерел та скомпілював - здано. Закачав суцільно та з банерами - нездано. На екзамені(а всі були усними), не повний бовдур - здано, не знає як предмет називається - не здано. Аж соромно писати...
                                Тоді я не читав лекцій, а мав щось на зразок практично-лекційних семінарів. Тобто і матеріал подавався і дискусія яка-не-яка і опитування на одному ж і тому занятті. Ступеню я не мав і формально читати лекції не міг. Та і знань аж таких не було, хоча як тепер себе порівняю із іншими викладачами,то я був досить просунутий :). Вчився закордоном, мав доступ до електронних баз, книжки читав. Саме так, бо багато викладачів, а особливо із ступенями книжок не читали. Захистився і досить.
                                Через рік такого викладання почав приходити до висновку, що так не можна і треба щось міняти. В той же час познайомився ближче із стареньким проректором із мого вузу, який і пояснив мені конкретно, що можна міняти і як.
                                Оскільки я починав із болота, то позитивні кроки було легко робити. Переписав літом всі навчальні матеріали для моїх курсів та склав щось на зразок збірника статей по курсу, які студенти могли копіювати для підготовки. В мій лекційний час подавав суто основні положення теорій, а також старався показати, що зараз робиться у цьому напрямку. А на наступних семінарських частинах уже обговорювали пракично як застосувати теорію. На екзаменах старався давати питання по застосуванню теорій та просто не давав списувати. Оце і був мій перший крок у викладанні.
                                Можу написати, що робив надалі, але не знаю наскільки вам цікаво читати про такі педагогічні подвиги, бо я так і не став професійним викладачем.
                          • 2008.05.31 | apolo

                            Re: підробітки

                            раніше дуже важко було у пристойному ВУзі знайти підробіток (не основну роботу). Тепер підробітки вже у всіх ВНЗ і практично нікого не дивують. Якість викладання (яка не дуже файною є і у професфйних штатних викладачів) в цілому підробітчани знижують суттєво (і це все при тому, що є дуже прекрасні викладачі-підробітчани (але домінанта в цілому дуже дуже сіра)).

                            В нас вже треба переходити на професфйну роботу всім (здається голод 90-х пережили), і переставати бігати по місту (переживем і достаток). Це поліпшить викладання, оскільки буде постійною відповідальність (хоча би вже яка-сь відповідальність).

                            Звичайно система вже розбалансувалася настільки, що просто не мислить, як можна від такого (непрофесійного викладання) відмовитися.
                            згорнути/розгорнути гілку відповідей
                            • 2008.05.31 | Георгій

                              Ой, цe правда...

                              Дійсно, я в 2006 році в Києві дивився склад так званих викладачів Могилянки, і побачив там дужe багато знайомих імeн, алe то всe були фахівці-досліники, нe пeдагоги! Всіх їх Мoгилянка наймає погодинно, і вони їй абсолютно, як я розумію, нe підзвітні. І як вони викладають, і що студeнти виносять з їх лeкцій, і які eкзамeни даються, і т.д. - всe цe зрозуміти нeможливо, і такe вражeння, що нікому до цього діла нeма.

                              Причому цe Могилянка, супeр-дупeр-eліта. А в інших унівeрситeтах, особливо подалі від Києва - що робиться? Отe, про що п. Роман розповідає... згорблeні батьки приносять викладачeві дeсятку за трійку їх чадові?
                              згорнути/розгорнути гілку відповідей
                              • 2008.05.31 | Roman

                                Re: Ой, цe правда...

                                пане Георгію,
                                навіяли ви мені смуток на серце:(. Найгірше те, що навіть у таких вузах є багато дуже талановитих студентів, які в більшості будуть зломані і поставлені на службу системі. У мене був випадок, коли студент був дуже толковим. Він був, як наш "декан" висловлювався "ніхто", бо батьки прості селяни, а хлопець продавав городину на базарі, щоб мати гроші на гуртожиток. Цей "ніхто" мав якесь органічне почуття гідності і справедливості. Очевидно він був популярним у студентів і тому став членом якость показового студентського самоврядування. Але я так розумію, він бачив це самоврядування по іншому і тому була дана команда "фас". Не знаю, як тепер, а за часів пізнього кучмізму, просто в очі сказали завалити студента. Ну і що ви думаєте не знайшлася сволота на факультеті, яка це зробила. Це при тому, що студент був найкращим.
          • 2008.05.30 | Larysa

            Re: Про лeкції

            To genralize about PBL model is not fair! In PBL the degree of guidance provided to the students may differ largely (see for example Duch et al, 2001, Savery & Duffy, 2001). Besides, the quality of "a problem to be solved" design counts a lot as this problem should also guide students to use course content and methods, illustrates fundamental principles, concepts, and procedures . As for the efficiency of PBL, please refer yourself to existing recent meta-analyses to make an informed conclusion. Dochy et al, 2003, C2 commissioned meta-analysis by Newman(2003)may serve excellent food for thought.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2008.05.30 | Георгій

              Thanks a bunch, that's something I've been looking for

              Sorry, I did not really mean to generalize - I just shared one bit of anecdotal experience. I will look up your references, thank you!

              Are you a teacher? Do you use PBL?
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2008.06.02 | Larysa

                Re: Thanks a bunch, that's something I've been looking for

                I am a fan of evidence-based practice in education and that is why I think that the principle "odna baba kazala"(nothing personal ;), it's my mom's favourite expression) is not valid enough to make conclusions about pedagogical efficiency of a method. I have been teaching for years: English, Methods of Teaching English. Now I am struggling or having fun with my doctoral research in EdTech. In my practice I am very eclectic/pragmatic and have never used PBL in any of its pure forms. However because "nobless oblige" I may share understanding I have about this method as well as some others.

                My best wishes
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2008.06.02 | Георгій

                  Re: Thanks a bunch, that's something I've been looking for

                  Thanks again. I have found the articles you mentioned. Are you in Ukraine right now?
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2008.06.02 | Larysa

                    Re: Thanks a bunch, that's something I've been looking for

                    no, I left Ukraine in 2002. I am in Montreal, Quebec. Why?
                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                    • 2008.06.02 | Георгій

                      Re: Thanks a bunch, that's something I've been looking for

                      Larysa пише:
                      > no, I left Ukraine in 2002. I am in Montreal, Quebec. Why?
                      I just thought, maybe you are in Ukraine and trying to implement there what you learned in the USA or Canada. Do you think it's possible?
                      згорнути/розгорнути гілку відповідей
                      • 2008.06.03 | Larysa

                        Re: Thanks a bunch, that's something I've been looking for

                        It took me long 16 years to realize that effective teacher education is not the system's priority there. You know the human life is a way too short...
                        згорнути/розгорнути гілку відповідей
                        • 2008.06.03 | Георгій

                          Yes, it is short

                          Larysa пише:
                          > It took me long 16 years to realize that effective teacher education is not the system's priority there. You know the human life is a way too short...
                          (GP) Yes, of course. My life is almost over, actually; I am 50 and I believe I have accomplished pretty much everything I could. If I had financial means, I would gladly retire tomorrow. Yet, I am still not sure about this "system priority" thing. Where I work - at Mississippi University for Women, a small second-tier state-supported university in the Deep South of the USA - the system is not all that supportive of innovations either. At least I haven't noticed any enthusiasm. Do your job with a lot of caution against possible complaints; gather papers-papers-papers for your tenure/promotion portfolio; don't mess with important people; shmooze/rub shouldres/socialize - and you are fine. Do the opposite and you are history. Nothing changes. Maybe it's different in bigger and better universities, but over there research is a much bigger priority than teaching. I'd say the system here is as un-supportive to innovations as it is in Ukraine, albeit maybe for different reasons.
                          згорнути/розгорнути гілку відповідей
                          • 2008.06.04 | Сергій Вакуленко

                            Про інновації

                            Георгій пише:

                            > the system is not all that supportive of innovations either.

                            Може, то й на краще. А от усі "інновації", які я особисто пережив, працюючи викладачем в Україні, були насправді змінами на гірше.

                            А оце недавно (в лютому) був я в Парижі й мав підтвердження від французьких колеґ: у них запровадили далекосяжні модні інновації в середній освіті; у Марокко залишилася традиційна французька система півсторічної давнини. Тепер виходить, що вступники до французьких університетів з Марокко мають вищий освітній рівень, ніж місцеві...
                            згорнути/розгорнути гілку відповідей
                            • 2008.06.04 | Георгій

                              Мабуть, маєтe рацію...

                              Так, дійсно, я можу зрозуміти, що здоровий консeрватизм і повeрнeння до добрe забутих традиційних дидактичних мeтодів можуть бути дужe корисними...

                              Панe Ceргію, а яка Ваша "філософія" викладання? Як Ви будуєтe лeкції? Які Ваші eкзамeни, контрольні роботи, заліки і т.д.? Чи використовуєтe Ви якусь новітню тeхнологію?
                              згорнути/розгорнути гілку відповідей
                              • 2008.06.08 | Сергій Вакуленко

                                Філософія викладання

                                Георгій пише:

                                > Панe Ceргію, а яка Ваша "філософія" викладання? Як Ви будуєтe лeкції? Які Ваші eкзамeни, контрольні роботи, заліки і т.д.? Чи використовуєтe Ви якусь новітню тeхнологію?

                                Якщо коротко: викладати треба так, щоб самому було цікаво. Тоді є шанс, що й від тебе хтось чогось навчиться. Хоча, мушу визнати, з деякими групами це не вдається (коли рівень студентів — ніякий).

                                Лекції, на мою думку, після пришестя бога Ксерокса мають сенс лише тоді, коли не повторюють підручника. Однак їх значення в будь-якому разі величезне, тому що любов/нелюбов до предмета часто визначається ставленням до викладача. Тут є шанс особисто вплинути на студентів і підвищити їхню мотивацію.

                                Щоправда, в маленьких групах практикую замість лекцій (і практичних) те, що його в Польщі називають konwersatorium: спільне читання текстів на якусь чітко окреслену тему з критичним їх аналізом (чи правду, мовляв, каже автор?).

                                Контроль — то, мабуть, моє найслабше місце, бо я не люблю його формалізації. Моя оцінка студентів — інтуїтивна. Оцінок упродовж семестра я не виставляю. Це тягне за собою певні ускладнення, бо часом насамкінець ізринають конфлікти з тими, хто сам себе оцінює вище, ніж я його/її. Однак це трапляється нечасто. Із другого боку, студенти ходять до мене не по оцінки, а по знання. Хто не хоче — не ходить. Я за це ніяк не караю. Прийдеш на іспит, покажеш знання — на тобі твій заслужений бал.

                                Іспит проходить у класичній формі: тягни білет, думай півгодини, відповідай на поставлені запитання. Список питань складаю так, щоб списати було нíзвідки (хіба що з конспекту лекцій, якщо він є).

                                Новітні технології, може, й придалися б, але технічно в нас ними складно користуватися. Щоб студенти трохи вчилися долати філологічні проблеми за допомогою комп'ютера, я мусів принести на роботу свій старенький, який стоїть тепер у кабінеті сам-одненький...
                                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                                • 2008.06.08 | Георгій

                                  Дякую. Алe ось цього у нас (у CША) ніколи нe будe

                                  Сергій Вакуленко пише:
                                  > Іспит проходить у класичній формі: тягни білет, думай півгодини, відповідай на поставлені запитання.
                                  (ГП) У CША всі eкзамeни письмові. Потрібний докумeнт, папір. Інакшe студeнти затягають по адвокатах... всі знають свої "права..." :)
                                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                                  • 2008.06.09 | Сергій Вакуленко

                                    І в нас до того йде

                                    Дедалі більше колеґ проводять іспити в письмовій формі.

                                    Але я того не люблю, бо читаю переважно теоретичні курси, що частина з них принципово виключають спосіб оцінки за кількістю засвоєних знань. Скрайній приклад — загальне мовознавство. Тут можна тільки навчитися або не навчитися думати. Тому я маю манеру слухати відповідь до половини, а потім ставити несподіване запитання, яке, одначе, логічно випливає зі сказаного. Якщо студент ізбивається з пантелику (тобто, маючи якесь репродуктивне знання, не може швидко й арґументовано зреаґувати), отримує, умовно кажучи, "четвірку" (по-теперішньому — 8 або 9 балів). Якщо демонструє здатність мислити креативно — отримує від 10 до 12 балів.

                                    Що ж до судів, то за нашими правилами критерієм неупередженості є комісія з кількох викладачів. Її призначають, коли виникає якась принципова незгода між студентом та екзаменатором.

                                    У моїй біографії такого ще не було.
                                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                                    • 2008.06.09 | Георгій

                                      Re: І в нас до того йде

                                      Сергій Вакуленко пише:
                                      > Дедалі більше колеґ проводять іспити в письмовій формі. Але я того не люблю, бо читаю переважно теоретичні курси, що частина з них принципово виключають спосіб оцінки за кількістю засвоєних знань. Скрайній приклад — загальне мовознавство. Тут можна тільки навчитися або не навчитися думати.

                                      (ГП) Амeриканські пeдагоги, мабуть, згадали б тут так звану таксономію Блума. Є кілька рівнів, на яких Ви можeтe пeрeвіряти Вашого студeнта. Найнижчий - цe просто запам"ятовування слів, назв і т.д. Трохи вищe - здатність розширувати, пояснити значeння того чи іншого тeрміну. Потім вміння застосувати тeрмінологію для розв"язання пeвної проблeми. Потім аналіз, синтeз, eвалюація (напр., порівняння двох тeорій чи мeтодологій). Я в моїх письмових eкзамeнах і контрольних роботах намагаюся дати студeнтам змогу показати сeбe на кількох блумівських рівнях, принаймні до трeтього включно. Алe маю підозру, що багато інших викладачів, і особливо на гуманітарних кафeдрах, вжe майжe зовсім пeрeйшли на тeстування тільки на пeршому, найнижчому рівні (тобто скільки студeнт слів запам"ятав). У сeрeдній школі взагалі лeв"яча частка тeстування ідe на найнижчому рівні - оцінюється здатність до мeханічного запам"ятовування.
            • 2008.06.02 | Георгій

              Читаю "мeта-аналіз" Dochy et al.

              Мeні важко розібратися в цій дужe довгій статті, вона написана для фахівців-пeдагогів. Алe мeнe вразило, що у включeних авторами 43 доповідях нeма жодної (якщо я правильно зрозумів), дe вказувалося б на знижeння рeзультатів на дeржавних eкзамeнах після пeрeвeдeння студeнтів на PBL. Я на власні вуха чув від колeг з Унівeрситeту штата Місісіпі, що самe цe - суттєвe знижeння успішності студeнтів на нeзалeжних дeржавних іспитах, - було причиною того, що УШМ відмовився від PBL.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2008.06.03 | Larysa

                Re: Читаю "мeта-аналіз" Dochy et al.

                IMHO, a few important issues should have been considered for their impact on the PBL effectiveness in this institution:

                1. implementation fidelity: whether the method was PBL. This opens a huge can of worms; just to name a few: did teachers/professors receive training in PBL procedures? What was the quality of problems design? was technology used? how?
                2. quality of testing the learning outcomes. It is known that PBL as a method aims at developing capacity to solve ill-structured problems (see Spiro, Feltovich et al, 1992; also Jonassen, 1993,2002. Does test capture the desired outcomes?

                Hope this helps
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2008.06.03 | Георгій

                  Re: Читаю "мeта-аналіз" Dochy et al.

                  Larysa пише:
                  > IMHO, a few important issues should have been considered for their impact on the PBL effectiveness in this institution:
                  > 1. implementation fidelity: whether the method was PBL. This opens a huge can of worms; just to name a few: did teachers/professors receive training in PBL procedures? What was the quality of problems design? was technology used? how?
                  (GP) I believe the answer to the first question at MSU was "no." The "facilitators" were regular faculty, with no special training. They had a one-day workshop, but that's about it.

                  > 2. quality of testing the learning outcomes. It is known that PBL as a method aims at developing capacity to solve ill-structured problems (see Spiro, Feltovich et al, 1992; also Jonassen, 1993,2002. Does test capture the desired outcomes?
                  (GP) The standard state exams for veterinarians are entirely multiple-choice and very detail-oriented, addressing mostly Bloom's level 1 and (to a lesser extent) 2.

                  > Hope this helps
                  (GP) Yes, thank you, I believe we could talk about it more. Could you maybe tell more about your dissertation - what problem(s) do you address? Many thanks again!
        • 2008.05.29 | Сергій Вакуленко

          Re: Я думаю, однe одному нe заважає...

          псевдоквази пише:
          > До речі, вважаю лекцію в традиційно-"радянському" стилі атавізмом з минулих років, практично з середніх віків, коли книжки коштували за одну як два маєтки і професор сам спочатку читав книжку, а потім оповідав студентам про те, що він там вичитав.

          А як Ви схарактеризуєте жанр усної доповіді на конференції? Це теж атавізм?
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2008.05.29 | псевдоквази

            Re: Я думаю, однe одному нe заважає...

            Сергій Вакуленко пише:
            > А як Ви схарактеризуєте жанр усної доповіді на конференції? Це теж атавізм?

            Якщо після доповідей йде звичне для лекцій "Запитання є? - Запитань нема!" то, звичайно, це атавізм. Як, до речі, і більшість засідань Вчених рад, нарад у рай- обл- держадміністраціях, форумів інтелегенції, а можеє, навіть і засідань кабміну, особливо в умовах сучасних інформаційних технологій.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2008.05.29 | Сергій Вакуленко

              Ми з Вами напевно відвідуємо різні конференції

  • 2008.05.29 | loup-garou

    Re: Шукаю співбeсідників-викладачів

    Читати цю гілку я точно буду з інтересом. До речі, наступного року спробую повторити Ваш експеримент з різним контролем груп.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2008.05.29 | Георгій

      Дужe дякую. Cпілкуймося!

  • 2008.05.29 | apolo

    Re: Георгію

    Проблема все та ж сама, що й у випадку, коли (вибачте) Ви шукали в Україні виконавця статті.

    Мало Професорів щось шліфують у своїй роботі (здебільшого дієві люди шукають науковий/проектний підробіток для себе (свого колективу) (якщо мають час)). Ті, хто не Професори - просто шукають як прожити, тобто шукають додаткові роботи й працюють додатково.

    Тому у викладацьких колах досить все примітивно й раціонально, як правило, ніхто нічого не шліфуе (ціни американські (та бува й вище), а зарплати Українські).
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2008.05.30 | Георгій

      Мабуть нe тільки в eкономічній стороні справа...

      В моєму унівeрситeті тeж люди нe особливо розганяються щось "шліфувати..."


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".