Грабують державу та майбутнє нашого народу!!!
06/28/2008 | Пандора
До такого висновку ми дійшли в результаті здійснення об’єктивного наукового пронозу.
Підстави нашого прогнозу: масові виселення мешканців гуртожитків по всій Україні та в Києві + умови тристоронньої угоди, яку Вам пропонує підписати ДЖКП.
Ось вам декілька емпіричних фактів на підтвердження того, що наше наукове прогнозування має високий ступінь ймовірнісності: http://nanu.uol.ua/?category=14136 . Якщо таким ласим є гуртожиток у Полтаві, Сумах, Харкові, Борисполі, то ще ласішим майновим шматочком є столичні гуртожитки, в тому числі й академічні, що мають стратегічне розміщення у Києві (біля станцій метро).
Відкритим залишається запитання: чи будемо ми, науковці, мовчки чекати фактичного підтвердження нашого наукового прогнозу, чи, все ж таки, спробуємо змінити вектор розвитку подій? Мова ж іде не лише про нас і наших дітей, але ж і про українську науку загалом. Ми ж то з Вами розуміємо, що якщо для деяких академічних клерків НАНУ є лише засобом для самозбагачення, то це, очевидно, суперечить і загальнодержавній політиці, й інтересам нашого народу, дітьми та надією якого ми лишаємося попри всі зневажливі випади у наш бік тих "піклотних" добродіїв, які вбачають у нас конкурентів на ниві науки та самозбагачення.
Щодо загальнодержавної політики, то вона в будь-якому варіанті свого політичного ухилу не може суперечити інтересам самої держави та її народу. А останні, безсумнівно, передбачають збереження й накопичення інтелектуального потенціалу та науково-технічних здобутків. Інакше ні держави, ні вільного народу в найближчому майбутньому не існуватиме також.
Але ж кому, як не нам самим, відстоювати своє право на житло та право української науки на життя??? Можливо й без нас НАНУ існуватиме... але не довго. Бо ж наші проблеми - це не приватний одиничний випадок. Це вияви політики планомірного винищення сучасної української науки через штучне створення умов неможливості вирішити свої житлові проблеми цілим поколінням українських науковців, внаслідок чого передбачається, що вони (ми з Вами) залишать науку, знехтують своїми здібностями й навичками, звільнять від себе НАНУ й поповнять незліченні ряди безправного та бездумного обслуговуючого персоналу для купки успішних "власників гуртожитків"...
Без житла та права на пристойне життя в майбутньому ми станемо слухняними виконавцями забаганки злочинної зграйки гидюків, що ненавидять цю державу й наш народ, і прагнуть за будь-яку ціну заради особистісної прагматичної корисливості винищити Україну, сплюндрувати її історію та майбутнє. Ми змушені будемо вибирати: або погодитися на особистісне та народне безправ,я, стати сліпими, глухими, безпам,ятними жебраками, що не маючи ні домівки, ні долівки погодяться ще не на одну подібну трепанацію черепа; або ж самостійно, зробивши вигляд, ніби все чудово, відмовитися від своїх зазіхань на інтелектуальну діяльність, віднайти іншу професійну шпаринку (або ж - за кордон!). Але будь-який з цих виборів є шляхом до вольової імпотенції цілого народу, що прокладається перш за все через його інтелектуальну складову.
То й ми будемо сліпими й глухими, німими та бездумними? Будемо робити вигляд, що все добре? Що ми не помічаємо як готується відверте пограбування державного майна через такі собі благі "Тристоронні угоди", у яких передбачається повне безправ,я штатних працівників НАНУ, примусовий контроль над їхнім безправ,ям директорів інститутів, та абсолютний диктат деякого "балансоутримувача", якого поки-що називають "ДЖКП" (про яке нам же неодноразово говорити, що воно - банкрут).
Грабують державу та майбутнє нашого народу!!!
На що ми сподіваємося? На доброго Дідуся -Чарівника? Але ж ми професійні науковці. Раціональний підхід до осмислення світу не передбачає наявності чудесного порушення причинно-наслідкових зв,язків і в цьому випадку. На благочинність злодія? Це суперечить його життєвим імперативам.
А в нас є життєві імперативи? Гадаю, що - так! Крім того, ми маємо навички логічного мислення, професійну здатність до раціонального аналізу посталої проблеми, можливість формулювати конкретні завдання для її вирішення, розробляти методи досягнення бажаного результату... Аби ж була воля, наснага, бажання... Ми ж з Вами вміємо не лише прогнозувати, але і впливати з врахуванням параметрів наукового прогнозу на досягнення того чи іншого варіанту дійсності.
То що ми будемо робити, коли восени знайдеться приватний власник гуртожитків НАНУ (державного нерухомого майна)? Самоспалення? Силова оборона входу?????? Ще варіанти підказок будуть? А може ж привентивні методи?
Будемо мовчки чекати міжнародної ганьби НАНУ внаслідок скандального виселення на вулицю її штатних працівників, мешканців її ж відомчих гуртожитків, ще й підписувати добровільно документи-підстави для цього злочину???
І Ви справді будете ЦЕ підписувати???
Коротке обґрунтування нашого наукового прогнозу: Поступово, протягом тривалого часу серією злочинних дій (не підтвердження Президією НАНУ рішення розподільчих комісій з формулюванням «з наданням житла», не підтвердження статусу молодого спеціаліста успішним випускникам аспірантур із 2002 р., видача на помешкання у гуртожитку незаконних ордерів із зазначенням кінечного терміну, що суперечить формі працевлаштування «за штатним розкладом», тимчасова реєстрація та ін.), які обґрунтовувалися офіційно фразою «з метою подальшого збереження наукового потенціалу та омолодження науки» (Див.: http://nanu.uol.ua/?category=14263 ) , штатних працівників НАНУ, що мешкають в гуртожитках НАНУ (державна власність, розпорядником якої є Президія НАНУ) позбавляли прав на житло, гарантованих чинним законодавством України. З метою ж удосконалення можливості вирішення їхніх житлових проблем було розроблено УС НАНУ та запропоновано мешканцям гуртожитків, у яких закінчився незаконний по формі (тимчасовий) ордер на проживання, підписати т.зв. Тристоронні Угоди (http://nanu.uol.ua/2008/06/20/368.php#more ). Крім того, ті ж самі Тристоронні угоди масово пропонується підписувати працівникам наукових інститутів, які не були поселені в гуртожитки раніше, але яким обіцяється їх поселення у разі підписання цієї угоди і завірення її дирекцією інститутів.
Об,єктивний аналіз емпіричного фактажу (масове виселення мешканців відомчих гуртожитків по всій Україні, і, тим більше, у Києві у зв,язку з незаконною їх приватизацією пронирливими злодіями за розробленими й успішно апробованими протягом десятиліття на громадянах України тіньовими схемами грабування українського народу) та контекстуальний аналіз вищевказаної Тристоронньої угоди дає підстави зробити неупереджений висновок про планомірну підготовку пограбування державного майна (розпорядником якого є Президія НАНУ) злочинними представниками антидержавної політики.
Джерело матеріалу: http://nanu.uol.ua/
Його можна розцінювати як наше звернення до науковців, працівників Національної академії наук України, свідомих представників української інтелектуальної еліти.
Підстави нашого прогнозу: масові виселення мешканців гуртожитків по всій Україні та в Києві + умови тристоронньої угоди, яку Вам пропонує підписати ДЖКП.
Ось вам декілька емпіричних фактів на підтвердження того, що наше наукове прогнозування має високий ступінь ймовірнісності: http://nanu.uol.ua/?category=14136 . Якщо таким ласим є гуртожиток у Полтаві, Сумах, Харкові, Борисполі, то ще ласішим майновим шматочком є столичні гуртожитки, в тому числі й академічні, що мають стратегічне розміщення у Києві (біля станцій метро).
Відкритим залишається запитання: чи будемо ми, науковці, мовчки чекати фактичного підтвердження нашого наукового прогнозу, чи, все ж таки, спробуємо змінити вектор розвитку подій? Мова ж іде не лише про нас і наших дітей, але ж і про українську науку загалом. Ми ж то з Вами розуміємо, що якщо для деяких академічних клерків НАНУ є лише засобом для самозбагачення, то це, очевидно, суперечить і загальнодержавній політиці, й інтересам нашого народу, дітьми та надією якого ми лишаємося попри всі зневажливі випади у наш бік тих "піклотних" добродіїв, які вбачають у нас конкурентів на ниві науки та самозбагачення.
Щодо загальнодержавної політики, то вона в будь-якому варіанті свого політичного ухилу не може суперечити інтересам самої держави та її народу. А останні, безсумнівно, передбачають збереження й накопичення інтелектуального потенціалу та науково-технічних здобутків. Інакше ні держави, ні вільного народу в найближчому майбутньому не існуватиме також.
Але ж кому, як не нам самим, відстоювати своє право на житло та право української науки на життя??? Можливо й без нас НАНУ існуватиме... але не довго. Бо ж наші проблеми - це не приватний одиничний випадок. Це вияви політики планомірного винищення сучасної української науки через штучне створення умов неможливості вирішити свої житлові проблеми цілим поколінням українських науковців, внаслідок чого передбачається, що вони (ми з Вами) залишать науку, знехтують своїми здібностями й навичками, звільнять від себе НАНУ й поповнять незліченні ряди безправного та бездумного обслуговуючого персоналу для купки успішних "власників гуртожитків"...
Без житла та права на пристойне життя в майбутньому ми станемо слухняними виконавцями забаганки злочинної зграйки гидюків, що ненавидять цю державу й наш народ, і прагнуть за будь-яку ціну заради особистісної прагматичної корисливості винищити Україну, сплюндрувати її історію та майбутнє. Ми змушені будемо вибирати: або погодитися на особистісне та народне безправ,я, стати сліпими, глухими, безпам,ятними жебраками, що не маючи ні домівки, ні долівки погодяться ще не на одну подібну трепанацію черепа; або ж самостійно, зробивши вигляд, ніби все чудово, відмовитися від своїх зазіхань на інтелектуальну діяльність, віднайти іншу професійну шпаринку (або ж - за кордон!). Але будь-який з цих виборів є шляхом до вольової імпотенції цілого народу, що прокладається перш за все через його інтелектуальну складову.
То й ми будемо сліпими й глухими, німими та бездумними? Будемо робити вигляд, що все добре? Що ми не помічаємо як готується відверте пограбування державного майна через такі собі благі "Тристоронні угоди", у яких передбачається повне безправ,я штатних працівників НАНУ, примусовий контроль над їхнім безправ,ям директорів інститутів, та абсолютний диктат деякого "балансоутримувача", якого поки-що називають "ДЖКП" (про яке нам же неодноразово говорити, що воно - банкрут).
Грабують державу та майбутнє нашого народу!!!
На що ми сподіваємося? На доброго Дідуся -Чарівника? Але ж ми професійні науковці. Раціональний підхід до осмислення світу не передбачає наявності чудесного порушення причинно-наслідкових зв,язків і в цьому випадку. На благочинність злодія? Це суперечить його життєвим імперативам.
А в нас є життєві імперативи? Гадаю, що - так! Крім того, ми маємо навички логічного мислення, професійну здатність до раціонального аналізу посталої проблеми, можливість формулювати конкретні завдання для її вирішення, розробляти методи досягнення бажаного результату... Аби ж була воля, наснага, бажання... Ми ж з Вами вміємо не лише прогнозувати, але і впливати з врахуванням параметрів наукового прогнозу на досягнення того чи іншого варіанту дійсності.
То що ми будемо робити, коли восени знайдеться приватний власник гуртожитків НАНУ (державного нерухомого майна)? Самоспалення? Силова оборона входу?????? Ще варіанти підказок будуть? А може ж привентивні методи?
Будемо мовчки чекати міжнародної ганьби НАНУ внаслідок скандального виселення на вулицю її штатних працівників, мешканців її ж відомчих гуртожитків, ще й підписувати добровільно документи-підстави для цього злочину???
І Ви справді будете ЦЕ підписувати???
Коротке обґрунтування нашого наукового прогнозу: Поступово, протягом тривалого часу серією злочинних дій (не підтвердження Президією НАНУ рішення розподільчих комісій з формулюванням «з наданням житла», не підтвердження статусу молодого спеціаліста успішним випускникам аспірантур із 2002 р., видача на помешкання у гуртожитку незаконних ордерів із зазначенням кінечного терміну, що суперечить формі працевлаштування «за штатним розкладом», тимчасова реєстрація та ін.), які обґрунтовувалися офіційно фразою «з метою подальшого збереження наукового потенціалу та омолодження науки» (Див.: http://nanu.uol.ua/?category=14263 ) , штатних працівників НАНУ, що мешкають в гуртожитках НАНУ (державна власність, розпорядником якої є Президія НАНУ) позбавляли прав на житло, гарантованих чинним законодавством України. З метою ж удосконалення можливості вирішення їхніх житлових проблем було розроблено УС НАНУ та запропоновано мешканцям гуртожитків, у яких закінчився незаконний по формі (тимчасовий) ордер на проживання, підписати т.зв. Тристоронні Угоди (http://nanu.uol.ua/2008/06/20/368.php#more ). Крім того, ті ж самі Тристоронні угоди масово пропонується підписувати працівникам наукових інститутів, які не були поселені в гуртожитки раніше, але яким обіцяється їх поселення у разі підписання цієї угоди і завірення її дирекцією інститутів.
Об,єктивний аналіз емпіричного фактажу (масове виселення мешканців відомчих гуртожитків по всій Україні, і, тим більше, у Києві у зв,язку з незаконною їх приватизацією пронирливими злодіями за розробленими й успішно апробованими протягом десятиліття на громадянах України тіньовими схемами грабування українського народу) та контекстуальний аналіз вищевказаної Тристоронньої угоди дає підстави зробити неупереджений висновок про планомірну підготовку пограбування державного майна (розпорядником якого є Президія НАНУ) злочинними представниками антидержавної політики.
Джерело матеріалу: http://nanu.uol.ua/
Його можна розцінювати як наше звернення до науковців, працівників Національної академії наук України, свідомих представників української інтелектуальної еліти.