Відповіді

• 2002.06.18 | Георгій Пінчук

  Re: Чи тільки одне Святе Письмо?

  Пані Хлоє,
  
  Дуже дякую за надзвичайно цікавий лінк. Я в принципі не проти позабіблійної церковної традиції. Дійсно, Біблія не містить всієї християнської віри - почати хоча б з того, що вона не має в собі ніяких доказів існування Бога, і тому для людини, яка не вірить в Бога, часто є просто набором казочок або більш чи менш корисних моральних порад. *Навчитися* вірі в Бога, тільки читаючи Біблію, неможливо - для цього треба мати щось всередині, і також спілкуватися з людьми, які вже мають таку віру і зросли в ній. Іншими словами, треба належати до церкви.
  
  Але все-таки церковна традиція не повинна бути більшою, вищою, авторитетнішою за Біблію. Історія свідчить, що християнська церква іноді приймала деякі доктрини, які не тільки не базуються на Біблії, але й суперечать їй на 180 градусів. Наприклад, діячі західної (Римо-Католицької) церкви понависмикували з писань отців ранньої церкви, а також з писань світських авторів, ідеї про "чистилище" і "лімбо." Згідно з цією доктриною, душа після смерті тіла одразу, ще до Страшного суду, потрапляє в особливу зону, де її піддають мукам за гріхи, які людина - володар цієї душі - скоїла за життя. Ці муки можна зменшити молитвами і грішми, які родичі покійного платять церкві, її священикам. При цьому віруючим ще й розповідали, що Бог навмисне дає тим душам, які мучаться в чистилищі, тіло, для того, щоби муки тих душ були фізичними. Деякі церковники йшли ще далі - казали, що окремі члени тіла виходять з чистилища і перестають мучитися за таку-то плату, а інші за іншу. Наприклад, одній жінці у відповідь на її запитання, чи достатньо вона заплатила, щоби її покійний чоловік вийшов з чистилища, священик міг сказати, "Ні, дочко, треба ще три гульдени, тому що великий палець його правої ноги все ще мучиться у полум"ї." Очевидно, що ці вірування не тільки нічим у Біблії не підтверджені, але й вигадані з корисливою, абсолютно анти-християнською метою. *Такої* "традиції" не треба, хай їй грець!
  
  Положення про рівноправність Біблії і традиції хибне, на мою думку, ще й тому, що воно занадто "розтягує" прерогативу богонатхненності тієї чи іншої людини. Ось приклад. Члени Церкви Ісуса Христа Святих Останнього Дня стверджують, що Джозеф Сміт, який написав Книгу Мормона, теж богонатхненний! І попробуй їм щось доведи. Вони одразу скажуть, що он православні і католики теж вважають богонатхненними не тільки авторів канонічної Біблії, а й також "своїх" Отців церкви. Де ж тоді закінчується богонатхненність, хто встановлює їй межу? І ще приклад, з тієї ж опери про богонатхненність і авторитет. Православні часто критикують католиків за те, що ті, мовляв, понапридумували доктрин, які є їх власними вигадками, наприклад, доктрину безгрішності папи в питаннях віри, або доктрину непорочного зачаття Богородиці. Але ж ту саму критику можна розповсюдити й на православних. Адже такі догмати православ"я, як, наприклад, тілесне вознесення Богородиці на небо, хтось теж може назвати вигадками або безпідставними спекуляціями отців церкви, тому що в Біблії ніде ніякого підтвердження цьому навіть і близько нема. Православні на це кажуть: ну і що, що нема, а це наша традиція! А тоді католики кажуть, добре, а непорочне зачаття Богородиці - наша традиція! Таким чином, завелика довіра до традиційних переказів, не підтверджених Біблією, веде до розбрату, розділенню між християнами.
  
  Вірю, що Бог у своєму Царстві нам все дуже добре пояснить, і тоді причини для суперечок і розбрату не буде.
  
  Вітаю,
  
  --Георгій
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2002.06.21 | Георгій Пінчук

    До речі, маленьке уточнення

    У тексті, що на нього посилається наведений п. Хлоєю лінк, є твердження, що 2 Тимофія 3:16-17 стосується тільки Старого Завіту. Але це не так - подивіться на дати. Друге Тимофія було написане у 64 р. н.е., тобто тоді, коли вже були написані три синоптичних Євангелії, Дії Апостолів, апостольські послання Павла до Римлян, Коринфян 1 і 2, Галатів, Ефесян, Пилип'ян, Солунян 1 і 2, 1 Тимофія, Тита, Филимона, і Євреїв, апостольське послання Якова і 1 апостольське послання Петра. НЕ написані тоді ще були Євангелія від Івана, три апостольських послання Івана, апостольське послання Юди і Об'явлення (див., напр., хронологічну таблицю в енциклопедії "Insight on the Scriptures" і інші джерела.) Іншими словами, 2 Тимофія 3:16, 17, навіть якщо ставитися до нього дуже формально, стосується і Старого Завіту, і приблизно 80% Нового. --ГП