"Смертею смерть подолав, і тим що в гробах життя дарував"
04/29/2005 | P.M.
Бог, для переважаючої більшості людей, є уособленням перемоги добра над злом, спаведливості над неправдою. Добро і зло поняття теж одинакові для всіх людей. Усіх людей одинаково болить, усі одинаково усміхаються.
Тому розуміння Бога у світових релігіях мало чим відрізняються поміж собою. Визнаючи, що Бог є один, ці релігії ще більше зближуються у своїх духовних принципах.
Утім є й таке, що виріжняє ці релігії. В стосунку до християнства, це несприйняття іншими релігіями Особи Ісуса Христа, як Істиного Бога. Хоча толерантність до Особи Ісуса Христа заховується, як, в першу чергу, в ісламі, так і в буддизмі.
Людям важко прийняти Христа всім серцем своїм. Навіть коли б Христос вчинив в сто разів більше чудес і залишилось в сто разів більше підтверджень про це, все одно частина людей не сприйняла би Його, як Істиного Бога.
Люди не розуміють і не хочуть розуміти своєї місії на землі.
Бог, створивши людину, уготував їй Божественний шлях становлення її свідомості як особистості. Цей шлях, людина наділена свободною волею, має обрати сама. Він не передбачає смерті.
Інший шлях, особистісний, відпочатково закладений в свободі вибору. Цей шлях передбачає формування власних органів відчуття, НЕ духовних (вічних), а матеріальних (смертних).
Деякі релігійні вчення, у тому числі Веди, вважають, що сходження в матерію, -- це є нормально для становлення людської свідомости, що це всього лише випробовування, які посилає нам Господь і які ми повинні подолати і таким чином заслужити собі життя вічне. Християнство, окрім деяких протестанських течій, так не вважає.
Сходження в смертну матерію відбулося внаслідок непослуху -- первородного гріху.
Бог створив Рай і все що у ньому, людину в тому числі, з ІНШОЇ "матерії" -- вічної і безсмертної. Така "матерія" є особливим станом ДУХУ, вірніше його коливанням (хтось це називає вібраціями).
Суть полягає в тому, що вічний ДУХ котрий містить у собі відчуттєві інформативні думки, набуваючи коливань, під дією Божого Слова, набуває тілесних ознак. Проте, ці тіла не є фізичними, вони ІНШІ НЕматеріальні. Ці тіла не є ПОТРЕБУЮЧИМИ. Стан коливання ДУХУ, в якому перебувають мешканці Раю, дає їм усе необхідне для існування.
Відхід від батьківського ДУХУ означає втрату зв'язку з ним. Втративши зв'язок, особистість втрачає духовну поживу, вона (особистість) стає ПОТРЕБУЮЧОЮ. ПОТРЕБА ж зумовлює формування власних (особистих) органів відчуття, тобто розуму, котрий якось мав би забезпечити подальший розвиток свідомості.
Особисті органи відчуття не можуть бути духовними, бо особистість відійшла від ДУХУ, ці органи можуть бути реалізованими лише в МАТЕРІЇ. МАТЕРІЯ -- це стан ДУХУ, частота коливань якого перейшла допустиму межу, внслідок чого вона стала конечною, тобто смертною.
Очевидно в якомусь віртуальному БУТТІ існують інші безгрішні Адам і Єва зі своїми потомками, котрі обрали Божественне спрямування і продовжують реалізовувати себе в цьому напрямі, але це вже не наша парафія.
Земний шлях розвитку людської свідомости -- це ТУПИК. "За те, що ти послухав голосу жінки своєї, та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: "Від нього не їж", -- проклята через тебе земля!" Буття 3:17.
Слова Бога відкидують будь-які оправдання земному перебуванню, тобто особистісному спрямуванню розвитку людської свідомости.
Людина сама себе прирекла на СМЕРТЬ. Але Бог милосердний, Він викупив людей від СМЕРТІ. Ціна викупу за непослух Йому -- надто висока. Цю ціну не встані заплатити ніхто, окрім Нього Самого. Тому Господь послав Сина Свого Єдинородного і Своєю ж кровію викупив людей від смерті.
Ісус Христос є Тим, Хто відкупив нас. Він є Істиним Богом. Хтось, обов'язково заперечить, мовляв, сам Ісус казав, що Отець більший за Нього. Так, Отець більший, -- у своїй незбагненності. Бог Син -- Особа, яку ми в стані осягнути тут на землі. Пізнати Бога Отця, нам земним сотворінням недано. Коли ми дивимося на айсберг, ми бачимо лише його надводну частину, але знаємо, що це айсберг. Що би побачити його підводну частину, треба зануритися у воду. Так само, пізнаючи Христа, ми пізнаємо Бога, що би пізнати Отця, треба зануритися у ВІЧНІСТЬ.
Я це все для чого кажу. Прийняти Христа, як свого Відкупителя, означає признати хибність земного шляху. Бо якщо нема Відкупителя, отже не треба ні від чого відкуплятися.. Все і так О.К. Треба просто трошечки бути добрішими і все налагодиться, станемо жити як у Раю.
Проте однією добротою смерть не подолати. Смерть можна подолати тільки смертельними муками, тобто самою смаерттю. "Смертію смерть подолав, і тим що в горобах життя дарував", співають у наших церквах на Великдень.
Р.М.
Тому розуміння Бога у світових релігіях мало чим відрізняються поміж собою. Визнаючи, що Бог є один, ці релігії ще більше зближуються у своїх духовних принципах.
Утім є й таке, що виріжняє ці релігії. В стосунку до християнства, це несприйняття іншими релігіями Особи Ісуса Христа, як Істиного Бога. Хоча толерантність до Особи Ісуса Христа заховується, як, в першу чергу, в ісламі, так і в буддизмі.
Людям важко прийняти Христа всім серцем своїм. Навіть коли б Христос вчинив в сто разів більше чудес і залишилось в сто разів більше підтверджень про це, все одно частина людей не сприйняла би Його, як Істиного Бога.
Люди не розуміють і не хочуть розуміти своєї місії на землі.
Бог, створивши людину, уготував їй Божественний шлях становлення її свідомості як особистості. Цей шлях, людина наділена свободною волею, має обрати сама. Він не передбачає смерті.
Інший шлях, особистісний, відпочатково закладений в свободі вибору. Цей шлях передбачає формування власних органів відчуття, НЕ духовних (вічних), а матеріальних (смертних).
Деякі релігійні вчення, у тому числі Веди, вважають, що сходження в матерію, -- це є нормально для становлення людської свідомости, що це всього лише випробовування, які посилає нам Господь і які ми повинні подолати і таким чином заслужити собі життя вічне. Християнство, окрім деяких протестанських течій, так не вважає.
Сходження в смертну матерію відбулося внаслідок непослуху -- первородного гріху.
Бог створив Рай і все що у ньому, людину в тому числі, з ІНШОЇ "матерії" -- вічної і безсмертної. Така "матерія" є особливим станом ДУХУ, вірніше його коливанням (хтось це називає вібраціями).
Суть полягає в тому, що вічний ДУХ котрий містить у собі відчуттєві інформативні думки, набуваючи коливань, під дією Божого Слова, набуває тілесних ознак. Проте, ці тіла не є фізичними, вони ІНШІ НЕматеріальні. Ці тіла не є ПОТРЕБУЮЧИМИ. Стан коливання ДУХУ, в якому перебувають мешканці Раю, дає їм усе необхідне для існування.
Відхід від батьківського ДУХУ означає втрату зв'язку з ним. Втративши зв'язок, особистість втрачає духовну поживу, вона (особистість) стає ПОТРЕБУЮЧОЮ. ПОТРЕБА ж зумовлює формування власних (особистих) органів відчуття, тобто розуму, котрий якось мав би забезпечити подальший розвиток свідомості.
Особисті органи відчуття не можуть бути духовними, бо особистість відійшла від ДУХУ, ці органи можуть бути реалізованими лише в МАТЕРІЇ. МАТЕРІЯ -- це стан ДУХУ, частота коливань якого перейшла допустиму межу, внслідок чого вона стала конечною, тобто смертною.
Очевидно в якомусь віртуальному БУТТІ існують інші безгрішні Адам і Єва зі своїми потомками, котрі обрали Божественне спрямування і продовжують реалізовувати себе в цьому напрямі, але це вже не наша парафія.
Земний шлях розвитку людської свідомости -- це ТУПИК. "За те, що ти послухав голосу жінки своєї, та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: "Від нього не їж", -- проклята через тебе земля!" Буття 3:17.
Слова Бога відкидують будь-які оправдання земному перебуванню, тобто особистісному спрямуванню розвитку людської свідомости.
Людина сама себе прирекла на СМЕРТЬ. Але Бог милосердний, Він викупив людей від СМЕРТІ. Ціна викупу за непослух Йому -- надто висока. Цю ціну не встані заплатити ніхто, окрім Нього Самого. Тому Господь послав Сина Свого Єдинородного і Своєю ж кровію викупив людей від смерті.
Ісус Христос є Тим, Хто відкупив нас. Він є Істиним Богом. Хтось, обов'язково заперечить, мовляв, сам Ісус казав, що Отець більший за Нього. Так, Отець більший, -- у своїй незбагненності. Бог Син -- Особа, яку ми в стані осягнути тут на землі. Пізнати Бога Отця, нам земним сотворінням недано. Коли ми дивимося на айсберг, ми бачимо лише його надводну частину, але знаємо, що це айсберг. Що би побачити його підводну частину, треба зануритися у воду. Так само, пізнаючи Христа, ми пізнаємо Бога, що би пізнати Отця, треба зануритися у ВІЧНІСТЬ.
Я це все для чого кажу. Прийняти Христа, як свого Відкупителя, означає признати хибність земного шляху. Бо якщо нема Відкупителя, отже не треба ні від чого відкуплятися.. Все і так О.К. Треба просто трошечки бути добрішими і все налагодиться, станемо жити як у Раю.
Проте однією добротою смерть не подолати. Смерть можна подолати тільки смертельними муками, тобто самою смаерттю. "Смертію смерть подолав, і тим що в горобах життя дарував", співають у наших церквах на Великдень.
Р.М.
Відповіді
2005.04.29 | Анатолій
А в Україні друге явлення Христа разом з розіп"яттям!
Євангеліє від Януковича: Колесніков воскресе!
Стосунки Януковича з церквою завжди були вельми панібратськими
«Найправославніший» політик України Віктор Янукович знову потішив громадськість своїми теологічними розробками в тій царині, що її офіційна церква зве богохульством. Він фактично прирівняв арештованого Колєснікова до розп‘ятого Христа.
Іміджмейкерам Віктора Федоровича варто було б замислитися над тим, чому ледь не кожне його святкове привітання чи офіційне співчуття, поширене прес-службою, щоразу спричиняє невеличкі скандали. То татари в його текстах виявляються вже «тисячу років невід‘ємною частиною українського народу» та «найкращими хліборобами», то зі святом української мови та писемності (як повідомляла прес-служба Кабміну) він примудряється привітати двічі з інтервалом у чотири дні. Але якщо такі «ляпи» пов‘язані переважно з недбалістю і малоосвіченістю спічрайтерів, то останнім часом в офіційних листах Януковича можна спостерігати зовсім інші клінічні симптоми.
Перша ластівка пролунала в день смерті матері Віктора Ющенка, коли від Віктора Федоровича надійшло співчуття. Екс-прем‘єр у цьому листі не забув пояснити Вікторові Андрійовичу, що «смерть матері – це такий Божий знак», перед яким тьмяніють усі здобутки (якраз тоді Ющенко став президентом, перемігши Януковича). Дещо пізніше прес-служба таки виправила текст і цей жахливий абзац прибрала. Більше того, за повідомленням Ганни Герман-Стеців, одразу ж було звільнено працівника, який розіслав по редакціях ЗМІ цей «чорновий варіант» співчуття.
Згодом стало зрозуміло, що в будь-якому листі – чи привітанні, чи співчутті – Віктор Янукович хворобливо акцентує увагу не на події, а якихось асоціаціях із собою, власними образами та проблемами (переважно політичними). У листі співчуття сім‘ям гірників, загиблих під час аварії на російській шахті «Єсаульская», новоявлений лідер опозиції найбільше приділив увагу тому, що в нього твердий «донбаський» характер і як він проходив «сувору школу донбаського регіону».
Останній лист Януковича – з тієї ж серії. Це привітання з Великоднем читачам газети «Донецкие новости». Ув‘язати розп‘яття Христа з «політичними репресіями» наважиться не кожен. Хоча після фактичної «канонізації» Віктора Федоровича Московським патріархатом Янукович, певно, має право і на таке богохульство.
Наводимо текст повністю:
«Воскресение Христово – в мыслях и сердце
Весь христианский мир и каждый верующий человек с особым трепетом ожидают наступления Пасхи. Воскресение Христово - это возрождение надежд на восстановление справедливости, добра и согласия. Для народа Украины наступающий праздник Воскресения Христова особенный еще и тем, что люди надеются на примирение и объединение двух половин нашего общества, разорванных в силу известных политических событий, которые мы вместе пережили и продолжаем переживать до сих пор.
В эти дни мы снова и снова мысленно возвращаемся в те времена, когда почти две тысячи лет назад распятый на Кресте Спаситель страдал за наши грехи. И задумываемся над тем, достойны ли мы Христовой науки - любить ближнего. Ведь наука эта, простая в теории, оказалась очень сложной в украинских реалиях. Все мы стали свидетелями того, как люди, которые шли к власти под лозунгами демократии и свободы, оказавшись в высоких кабинетах, забыли главное: если хочешь изменить страну - уважай человека и не создавай причин для раздора (! – теж чудовий пассаж: новій владі пропонується не реагувати на порушення закону і забути про всі злочини, скоєні в державі – оскільки, покаравши когось, ти створиш несумісну з християнством «причину для раздора» - Ю.К.).
В итоге Украина подошла к нынешнему празднику Воскресения Христова с огромными разногласиями и противоречиями, посеянными между людьми. Мы знаем уже тысячи примеров преследования политиков, бизнесменов, простых граждан, которых за их взгляды и убеждения пытаются “отправить на Голгофу” (в українському варіанті тексту, вивішеному на сайті Януковича, його прихильників узагалі «відправляють у хресну дорогу» - Ю.К.). И поэтому многие из нас ощущают сейчас горечь, сожаление и боль. Хотя, разговаривая с людьми, я убедился в том, что это сожаление и боль объединяют нас. А преследованиям мы противопоставляем нашу готовность работать на благо Украины. В противовес “черным спискам” неугодных мы проводим акцию “Список солидарных”, которую уже поддержали тысячи жителей страны. На злобные выпады в прессе мы стараемся отвечать доброжелательностью, воспринимать грубые, неправдивые высказывания и фальшивые домыслы спокойно и взвешенно...
Перед праздником Воскресения Христова особенно приятно осознавать, что мы стали лучше, чем были вчера. Мы многое пережили и очистились терпением. А значит, круг наших единомышленников будет расширяться, мы станем сильнее и сплоченнее. Так давайте пойдем вместе дорогой добра и справедливости, любви и единения. Давайте надеяться на Божье милосердие и верить в Его помощь.
Дорогие соотечественники, поздравляю всех вас со Светлым Днем Воскресения Христова. Пусть пасхальные колокола возвещают лишь добрые новости. Желаю вам веселых и радостных праздников, благополучия вашим семьям, покоя и мира - каждому дому.
Пусть процветает благословенная Украина!»
Меседж дуже простий: говорячи про необхідність поєднати «розірване суспільство», Янукович тут же поділяє Україну на підлих тварюк, які (о жах!) склали «чорні списки» великомучеників, і агнців Божих, що на противагу цим іродам укладають «Список солідарних» (у якій «роботі на благо» полягає ця акція, окрім «голосувалки» на сайті Януковича, де голос «за» автоматично зараховується при заході на сторінку – нікому, на жаль, не відомо). Але завдяки Колєснікову, який спокутував гріхи всіх прихильників Януковича, вони очистилися, бо їх об‘єднав біль.
Черговий маразм від лідера опозиції – такого собі не дозволяв навіть Ющенко, який полюбляв вплутувати релігію у власні політичні промови. Лишилося дочекатися, коли на Різдво Янукович сповіщатиме українців про відкриття нового осередку «Партії регіонів» в селі Хацапетівка і про візит туди з дарами Хомутинника, Чорновола та Шуфрича. Звісно, все це під чергові богохульні коментарі Віктора Федоровича…
Юрко КОСМИНА (Обоз)
2005.04.29 | Анатолій
Панове українці, гроб - це українською труна...(-)
2005.04.30 | P.M.
Re: Ти мене до гробу заженеш!
"Ти мене до гробу заженеш!" Чи не так говорять в народі?А в даному випадку, гріб символізує наше смертне тіло.
2005.05.04 | Анатолій
Якщо Ви українець, то "до труни зажену Вас"!(-)
2005.05.04 | P.M.
Re: та навіщо це Вам ? (-)
2005.05.05 | Анатолій
Може хоч тоді згадаєте, що Ви не юдей, а українець!(-)
2005.05.05 | P.M.
Re: Може хоч тоді згадаєте, що Ви не юдей, а українець!(-)
Тоді Вам доведеться усю Україну в труну заганяти.А може й справді, правий був пан Михайло . . .
2005.05.06 | Анатолій
Re: Може хоч тоді згадаєте, що Ви не юдей, а українець!(-)
P.M. пише:> Тоді Вам доведеться усю Україну в труну заганяти.
> А може й справді, правий був пан Михайло . . .
Якщо Ваша Україна складається з юдеїв - тоді треба таки заганяти. Іншого виходу для українців немає.
Щодо пана Михайла - то у Вас однаковий з ним діагноз. Тільки у Вас симітський ухил діагнозу, а в нього індуський. Але СТРАХ у Вас однаковий. Зайці Ви, а не українці. Зайці...
Анатолій
2005.05.06 | P.M.
Re: потурбуйтесь про памперси
Анатолій пише:> Якщо Ваша Україна складається з юдеїв - тоді треба таки заганяти. Іншого виходу для українців немає.
Моя Україна складається з УКРАЇНЦІВ, котрі у переважаючій своїй більшості є ХРИСТИЯНИ. Чудовий народ, скажу Вам. Тільки от треба трохи часу, щоби очиститися від совкової плісні, яка поїла мізги нашим поколінням, в основному старшим. Але в даному випадку, час працює на Україну.
> Щодо пана Михайла - то у Вас однаковий з ним діагноз. Тільки у Вас симітський ухил діагнозу, а в нього індуський. Але СТРАХ у Вас однаковий. Зайці Ви, а не українці. Зайці...
Пане Анатолію! В основному так воно і є, що ті, хто називає себе сміливцями, в першій-ліпшій скрутній ситуації накладають повні портки
2005.05.09 | Анатолій
Re: потурбуйтесь про памперси, невже для Вас?
P.M. пише:> Моя Україна складається з УКРАЇНЦІВ, котрі у переважаючій своїй більшості є ХРИСТИЯНИ. Чудовий народ, скажу Вам. Тільки от треба трохи часу, щоби очиститися від совкової плісні, яка поїла мізги нашим поколінням, в основному старшим. Але в даному випадку, час працює на Україну.
Ваша Україна, пане РМе, це Україна в Чикаго, чи Торонто, і не більше. Невже Ви думаєте, що втікши через нестачу ковбаси, Ви стали чистим від совковості. Вибачайте, саме у Вас вона й залишилася, бо Ваш ментал щодо України є Вами зафіксовно саме на день Вашої втечі за кордон.
Отже, очистки потребуєте саме Ви. А Ви це усвідомлюєте?
Анатолій
2005.05.04 | Георгій
Грецький оригінал цієї пісні
Добре мати хороших друзів-американців грецького походження..."Хрістос анесті ек некрон, танато танатон патісос, кеі тіс ен тіс мнімасі зоін харісаменос."
Як бачите, там використано вираз "тіс ен тіс мнімасі," тобто "тим, хто у місцях пам'ятного заховання." Це не обов'язково означає у ящиках-трунах; у греків і елінізованих палестинців 1-го сторіччя н.е. це були, власне, маленькі печери, видовблені у скелях. Тіла туди клали без трун, просто загорнутими у простирадла. Слово "мнімасі" (похідне від "мнемес," "мнемейос") має те саме походження, що й слово мнемоніка (техніка запам'ятовування), анамнез (спогади хворого про протікання його хвороби), і т.д.
2005.05.05 | Тестер
Тук-тук-тук долбойоб. Куплю білет
приїду в гамерику і вставлю мізки. Щоб не гавкав, шакал2005.05.05 | P.M.
Re: Тук-тук-тук долбойоб. Куплю білет
Тестер пише:> приїду в гамерику і вставлю мізки. Щоб не гавкав, шакал
Пане Тестере, воно Вам треба., на білет витрачатися. А ще не знати , як дорогу перенесете.. Краще сидіть на п'єці і поперерджуйте
2005.05.13 | P.M.
Чоловік і жінка, -- дві сторони медалі.
> (P.M.) Земний шлях розвитку людської свідомости -- це ТУПИК. "За те, що ти послухав голосу жінки своєї, та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: "Від нього не їж", -- проклята через тебе земля!" Буття 3:17."За те, що ти послухав голосу жінки своєї.."
В Євангелії часто згадується про роль і місце жінки в людській спільноті. Святий апостол Павло і не тільки він, однозначно висловлюються на рахунок жінки:
"Отже, нехай кожен зокрема із вас любить так свою дружину, як самого себе, а дружина нехай боїться свого чоловіка" (Ефесян 5:33).
"Нехай жінка навчається в повній покорі".
"А жінці навчати я не дозволяю, ані панувати над мужем, але бути в мовчанні".
"Адам бо був створений першим, а Єва потому".
"І Адам не був зведений, але, зведена бувши, жінка попала в переступ". (1-е Тимофія 2:11-14).
"Так само дружини, -- коріться своїм чоловікам, щоб і деякі, хто не кориться слову, були приєднані без слова поводженням дружин" (1-е Петра 3:1).
"Бо чоловік не походить від жінки, але жінка від чоловіка, не створений бо чолдовік ради жінки, але жінка ради чоловіка".
"Одначе в Господі ані чоловік без жінки, ані жінка без чоловіка".
"Бо як жінка від чоловіка, так і чоловік через жінку; а все -- від Бога".
Чому ж так, коли перед Господом усі рівні?..
Що би постаратися зрозуміти суть цього питання, важливо не зациклюватися на буквальному сприйнятті цих рядків. Бо це окрім звинувачувань Павла і Петра в жононенавистництві, а також "непрвильності" тодішної епохи, до нічого іншого не приведе.
В даному випадку треба постаратися вникнути у сутність чоловічого і жіночого начал.
Для початку я хотів би зробити невеличкий відступ, аби ми могли краще усвідомити, що усе те, що носить матеріальний характер, все те, що закуте в матерію, живе і неживе, УСЕ містить в собі, так би мовити, дві сторони медалі, -- матеріальну і духовну.
Матеріальна сторона є "видимою" для наших п'яти фізичних органів відчуття, бо матеріальне пізнається матеріальним. Але все те, що ми здатні сприймати за допомогою своїх відчуттєвих органів: форма, колір, звук, смак, запах, дотик несуть у собі духовну інформацію, котра формує наш внутрішній психологічний стан.
Людина здатна в якійсь мірі впливати на свій психологічний стан за допомогою різних матеріальних чинників. В той же час, саме психологічний стан спонукає нас до практичних дій.
Очевидною є роздвоєнність людської сутности, -- ми керуємо своїм духом, і наш дух керує нами. Ми маємо два начала, дві сторони медалі, котрі уособлюють земну людину.
Створивши чоловіка, Господь вирішив надати йому поміч: "Не добре, щоб чоловікові бути самотнім. Створю йому поміч, подібну до нього" (Буття 2:18).
Навіщо була дана жінка Адамові., напевно, що не для сексу, бо статевий потяг у них появився після вчинення непослуху. "І розкрилися очі в обох них, і пізнали, що нагі вони" (Буття 3:7). Напевно, що й поповнення людського роду не було головною причиною, адже створив Господь Бог Адама і Єву по-іншому...
Господарства у Адама теж не було, -- сидів у Господа на всьому готовому. То навіщо взагалі йому та Єва здалася? Для чого ця жіноча половина..
Чоловік і жінка розпізнаються за своїм тілом. Саме тілесні ознаки є вирішальними у визначенні статі людини. Такий розклад речей існує в матеріальному світі, такою є матеріальна сторона медалі. Духовна ж сторона визначається своєю сутністю, своїм інформативним змістом.
Чоловіче начало -- це ВІРА. Жіноче начало -- це ЗНАННЯ.
Віра самодостатня, вона нічого не потребує. Знання ж є узалежненими, вони потребують.
Віра дає людині інстинкт, знання дає інтуїцію.
Віра спонукає бути слухняним, знання заохочує до цікавости...
Творець чудово знає, що потрібно для людини і тому дав Адамові його другу половину Єву (знання). Але цими знаннями людина повинна була скористатися з Його Божого відому, тоді б вони (знання) пішли людям на користь, без будь-яких негативних наслідків.
Непослух Богові призвів до того, що знання дуже часто шкодять людству.
Аби того не було, зання повинні грунтуватися на вірі, а жінки коритися своїм чоловікам
Р.М.
2005.05.13 | Анатолій
Тестере, пора їхати до Гамерики... (-)