Новина в моєму житті
10/16/2006 | Георгій
Вчора я подав заяву клеркові нашої церковної сесії з відмовою від сану Старійшини Пресвітеріанської Церкви США і з проханням термінувати моє членство в цій церкві.
Це рішення зріло в мені вже давно. Я відчув, що я, як би це краще сказати... не СПРАВЖНІЙ християнський старійшина-пресвітер, не справжній пресвітеріанин і також не справжній американець. Я не можу поміняти своєї не-пресвітеріанської і не-американської ідентичності. І я не хочу прикидатися тим, чим я не є.
Це сумно, тому що в мені є дуже сильна потреба недільним ранком іти до християнської церкви, молитися, співати, слухати проповідь... Але до чергової американської церкви я іти не хочу, а не-американських церков у нашому містечку нема. Поживемо, побачимо, як Бог дасть.
Це рішення зріло в мені вже давно. Я відчув, що я, як би це краще сказати... не СПРАВЖНІЙ християнський старійшина-пресвітер, не справжній пресвітеріанин і також не справжній американець. Я не можу поміняти своєї не-пресвітеріанської і не-американської ідентичності. І я не хочу прикидатися тим, чим я не є.
Це сумно, тому що в мені є дуже сильна потреба недільним ранком іти до християнської церкви, молитися, співати, слухати проповідь... Але до чергової американської церкви я іти не хочу, а не-американських церков у нашому містечку нема. Поживемо, побачимо, як Бог дасть.
Відповіді
2006.10.16 | P.M.
Все ж старайтеся в неділю відвідувати Службу Божу.
2006.10.16 | P.M.
І ще ..
Георгій пише:> Це сумно, тому що в мені є дуже сильна потреба недільним ранком іти до християнської церкви, молитися, співати, слухати проповідь... Але до чергової американської церкви я іти не хочу, а не-американських церков у нашому містечку нема. Поживемо, побачимо, як Бог дасть.
Не сумуйте! У Вашому серці залишився Ісус Христос Істиний Бог наш!
З Ним і віднайдете Його Церкву.
2006.10.16 | harnack
Re: Новина в моєму житті
Георгій пише:> Вчора я подав заяву клеркові нашої церковної сесії з відмовою від сану Старійшини Пресвітеріанської Церкви США і з проханням термінувати моє членство в цій церкві.
>
> Це рішення зріло в мені вже давно. Я відчув, що я, як би це краще сказати... не СПРАВЖНІЙ християнський старійшина-пресвітер, не справжній пресвітеріанин і також не справжній американець. Я не можу поміняти своєї не-пресвітеріанської і не-американської ідентичності. І я не хочу прикидатися тим, чим я не є.
>
> Це сумно, тому що в мені є дуже сильна потреба недільним ранком іти до християнської церкви, молитися, співати, слухати проповідь... Але до чергової американської церкви я іти не хочу, а не-американських церков у нашому містечку нема. Поживемо, побачимо, як Бог дасть.
Гей - це акт свободи, а не якогось там богохульства чи боговідступництва. Так що - радійте! Богові акти свободи, гідності, щирості - гадаю завжди до вподоби! (Якщо можна трішки поантропоморфствувати й базікати замість Бога - а чомуб і ні?). Для мене це звучить як круглий позитив: зфокусуєтесь більш на Бога, аніж на "пресвітерів" (хоча кожна людина є всіляко приреченою - тим паче коли перебуває в якійсь релігії).
2006.10.16 | P.M.
Re: таке не буває
harnack пише:> зфокусуєтесь більш на Бога, аніж на "пресвітерів" (хоча кожна людина є всіляко приреченою - тим паче коли перебуває в якійсь релігії).
Неможливо, щоб сфокусуватися на Богові і відійти від Церкви.
Церква -- Тіло Христове.
2006.10.16 | Георгій
Згоден
Якби я був в Україні, ніяких сумнівів не було б - ходив би неділями до УПЦ (КП).2006.10.17 | P.M.
Re: Згоден
Георгій пише:> Якби я був в Україні, ніяких сумнівів не було б - ходив би неділями до УПЦ (КП).
Я у Львові ходив до церкви св. Андрія, здавалося б не могло бути ріднішого храму. Але ось уже шостий рік проживаю з родиною у Чікаґо, і за цей час приріс до церкви св. отця Миколая.
Причиною, гадаю, є український дух, який тут панує. Дух любови до Бога і до Батьківщини.
2006.10.17 | Вільнодум
Re: Згоден
P.M. пише:>... приріс до церкви св. отця Миколая. Причиною, гадаю, є український дух, який тут панує. Дух любови до Бога і до Батьківщини.
(В-дум) Близько, та не там! Я впевнений, що справжньою причиною є "дух любови" до борщу і рідної мови! Оце є ПРАВ-да! Первісна, а те що Ви кажете - "вторинне", надумане...
-- Вільнодум
2006.10.17 | P.M.
Re: Згоден
Вільнодум пише:> P.M. пише:
> >... приріс до церкви св. отця Миколая. Причиною, гадаю, є український дух, який тут панує. Дух любови до Бога і до Батьківщини.
> (В-дум) Близько, та не там! Я впевнений, що справжньою причиною є "дух любови" до борщу і рідної мови! Оце є ПРАВ-да! Первісна, а те що Ви кажете - "вторинне", надумане...
Поряд є ще один греко-католицький храм, побудований недавно, так от там, мабуть Ви й де в чому праві.
До церкви, котру я обрав, ходить здебільшого старше покоління, серед них упівці, дивізійники, хоча мало уже їх.
2006.10.17 | Георгій
Найближче, що є до української церкви в нашій частині штату...
... це, мабуть, грецькі церкви (є в Джексоні, Медісоні і Клінтоні, всі три міста десь у 2.5 - 3 годинах автом від нашої хати). Але моя дружина, мабуть, не захоче їздити так далеко до церков, які все рівно не українські.2006.10.18 | P.M.
З Богом -- усюди добре.
Георгій пише:> ... це, мабуть, грецькі церкви (є в Джексоні, Медісоні і Клінтоні, всі три міста десь у 2.5 - 3 годинах автом від нашої хати). Але моя дружина, мабуть, не захоче їздити так далеко до церков, які все рівно не українські.
В такому випадку важко бути порадником, але в чому я переконаний, так це те, що недільну Святу Літургію треба відвідувати, і.. приступати до Святих Таїн.
Церква хоч і неможлива без людей, утім ходимо ми до неї заради Бога.
Не думайте, що я Вас агітую, вибір все рівно буде за Вами, але сходіть до сповіді. Підготуйтесь, оберіть священика, але не зациклюйтеся на цьому (може Сара Бюрресс Вам допоможе), насамперед подумайте над тим, що би Ви мали розповісти Христу і зробіть це.
2006.10.17 | harnack
Re: таке не буває
P.M. пише:> harnack пише:
> > зфокусуєтесь більш на Бога, аніж на "пресвітерів" (хоча кожна людина є всіляко приреченою - тим паче коли перебуває в якійсь релігії).
> Неможливо, щоб сфокусуватися на Богові і відійти від Церкви.
> Церква -- Тіло Христове.
Я сказало "більш на Бога, аніж на "пресвітерів"..." - це не означає аніякісінької церкви! В цьому випадку - тільки тимчасовий приоритет!
Українська церква - прекрасна річ, чого одне Різдво й Великдень вартують!
2006.10.17 | Вільнодум
Поздоровляю!
Пане Георгію, Ви на шляху до істинного розуміння вчення Христа, а не тої єресі, яку вчить церква, включаючи всі Українські пархати!Згідний з паном Гарнаком, що єдине, що в наших церквах близьке душі нашій, так це Українська Обрядовість! Тому Туди Вас і Тягне! А звідкіля вона прийшла до церкви? Не хочу казати грубо, але ця обрядовість була УКРАДЕНА із віри наших пращурів і забруднена чужеродними елементами так, що часом навіть важко розпізнати істинне лице ПРАВди.
Та ми за це вже достатньо балакали.
Добра новина для Вас і для нас ; - )
-- Вільнодум
2006.10.18 | Георгій
Обрядовість і інше
Вільнодум пише:> Згідний з паном Гарнаком, що єдине, що в наших церквах близьке душі нашій, так це Українська Обрядовість! Тому Туди Вас і Тягне!
(ГП) Так, я дуже люблю українську обрядовість. Але моєму серцю близька і не специфічно українська обрядовість, але також, так би мовити, загальнохристиянська літургічність. І це як раз є в американській Пресвітеріанській церкві. В Укр. православній церкві служба починається з того, що священик співає, "Благословенне Царство Отця і Сина і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки ві-і-чні..." А в американській пресвітеріанській церкві дитина-аколіт запалює свічку, і пастор піднімає руки долонями догори і промовляє, "The Lord be with you," а громада відповідає, "And also with you." Моєму серцю стає тепліше в обох випадках.
Не через брак обрядовості я пішов з ПЦ-США. Скоріше, через моє невміння догоджати тим людям з великими гаманцями, які цією церквою заправляють... Я їх не звинувачую - справа не в них, а в мені. Я не можу вписатися в їх правила гри.
2006.10.19 | Вільнодум
Ви ніколи не святкували свято Купала
по-рідновірські! Обо по-справжньому, як тисячі років наші пращури робили!Якби святкували, то все, що так мило Вашій душі в Укр. церкві, Ви б знайшли там, і сторицею! І ніяких там товстопузів, які диктують політику! І попів, як тих чортів в чорних рясах, там теж нема! Тільки велич Українського Духу!
Вільнодум
2006.10.19 | P.M.
Re: Ви ніколи не святкували свято Купала
Вільнодум пише:> по-рідновірські! Обо по-справжньому, як тисячі років наші пращури робили!
> Якби святкували, то все, що так мило Вашій душі в Укр. церкві, Ви б знайшли там, і сторицею! І ніяких там товстопузів, які диктують політику! І попів, як тих чортів в чорних рясах, там теж нема! Тільки велич Українського Духу!
Там де показуха, -- нема величі духу.
2006.10.19 | Георгій
"Велич духа" це дуже часто просто людська нарцисистська емоція
Я шукаю не "величі духа," а Христової любові, тепла, ласки, діяльної співчутливої симпатії до людей...2006.10.19 | Вільнодум
Ваші пошуки зрозумілі
Георгій пише:> Я шукаю не "величі духа," а Христової любові, тепла, ласки, діяльної співчутливої симпатії до людей...
(В-дум) Після того, як Ви внушили собі що Ви є нікчемна тварь і грішний виродок світу цього, якого спасти від вічних мук може тільки ласка Христа, то сказане Вами вище цілком зрозуміле.
Якщо ж Ви зможете підняти свій Дух до рівня Людини Гідної, то тоді таке Вам буде не потрібне "від Христа", бо Ви це будете мати "від Життя" власного...
-- Вільнодум
Для РМ-а.
"Показуха" царює не в Українській Обрядовості, яка має глибокий духовний зміст мудрості національного життя, а в обрядах хри-ких церков, бо в них таки нема присутності Величі Духу Людини, а є присутність її смердючої, темної, заляканої сторони! Ця "сторона" дуже чітко презентується нам на цьому форумі Вами!
2006.10.19 | Георгій
Back to basics
Вільнодум пише:> (В-дум) Після того, як Ви внушили собі що Ви є нікчемна тварь і грішний виродок світу цього, якого спасти від вічних мук може тільки ласка Христа, то сказане Вами вище цілком зрозуміле.
(ГП) Ще раз, я не вважаю себе нікчемною потворою чи виродком. Я був запланований, замислений моїм Богом як прекрасна, абсолютно досконала істота, Людина з великої літери, корона, вершина усього Божого творення. На жаль, якщо я подивлюся на себе тверезо, без нарцисизму (самозакоханості), я раніше чи пізніше побачу, що я такою досконалою істотою не є через мою грішність (зауважте, ще раз, що ця проста твереза реалізація свого справжнього стану не є навіть і близько нічим подібним до мазохізму, до ототожнення себе з мізерним черв"яком і т.д.). Я також раніше чи пізніше усвідомлю, що причиною цього мого "недотягування" до дуже високого Божого стандарту є не зовнішні чинники (соціальний устрій, нещасне дитинство, недостача вітамінів, відірваність від Величного Духу Предків-Українців-Оріян-Оратан і т.д.), а я сам. І Бог судитиме мене за це, причому ДУЖЕ серйозно і суворо. Проте Він каже християнам (тим, хто вірує в Нього), що для них Він не грізний суддя, а люблячий Батько, який ВЖЕ простив їм всі їх гріхи через Христа. Більше того, Він обіцяє християнам дати їм через Христа неймовірну силу, здатність рухати гори, звільняти закутих в ланцюги, "лупати цю скалу," якщо вони тільки залишатимуться Йому вірними. Я вірю в цю обіцянку і тому нічого іншого, крім Христа, не шукаю.
2006.10.19 | Вільнодум
Там де Ви шукаєте - ПУСТО! І уже давно
2006.10.20 | Георгій
Я не кращий за Луї Пастера :)
Pasteur's faith was an genuine as his science. In his panegyric of Littré, whose fauteuil he took, he said:"Happy is the man who bears within him a divinity, an ideal of beauty and obeys it; and ideal of art, and ideal of science, an ideal of country, and ideal of the virtues of the Gospel."
These words are graven above his tomb in the Institut Pasteur. In his address Pasteur said further "These are the living springs of great thoughts and great actions. Everything grows clear in the reflections from the Infinite". Some of his letters to his children breathe profound simple piety. He declared "The more I know, the more nearly is my faith that of the Breton peasant. Could I but know all I would have the faith of a Breton peasant woman." What he could not above all understand is the failure of scientists to recognize the demonstration of the existence of the Creator that there is in the world around us. He died with his rosary in his hand, after listening to the life of St. Vincent de Paul which he had asked to have read to him, because he thought that his work like that of St. Vincent would do much to save suffering children.
http://www.newadvent.org/cathen/11536a.htm
2006.10.20 | Вільнодум
Ми балакаємо не про Бога, а про церкву
без якої Ви жити не можете...Луї Пастер не каже, що в нього ноги трясуться, коли він заходить до храму і особливо тоді, коли він слухає попа! Як у Вас. Він каже за те саме, за що кажу і я - за ВЕЛИЧ БУТТЯ, в якому він бачить Бога, якого я також бачу, або, не заперечую
Вільнодум
2006.10.20 | Георгій
Але ж Пастер належав до християнської Церкви...
Він був дуже вірним римо-католиком, кожної неділі ходив до меси, мав свого парохіяльного кюре-сповідувача, і помер (як написано в наведеному мною уривку) з вервицями в руці, тобто він в момент своєї фізичної смерті молився. Я ще десь читав (тільки ніяк не знайду джерела, може хтось допоможе?), що Пастер в останні роки свого життя належав до так званих "терціаріїв" ордену Св. Франціска (це організація францісканів, що об"єднує одружених чоловіків, які живить в "миру," але дають присягу "нестяжательства" і самозреченого служіння Богові та людям).Розумієте, християнство за самою своєю суттю має "комунальний" характер, а не індивідуалістичний. Якщо людина є християнин, вона просто мусить належати до ГРУПИ одновірців, до "тіла Христова," яке має багато "членів" (див. 1 Коринтян 12). Християнин, який не належить ні до якої видимої земної організації християн - це оксюморон, тобто щось принципово неможливе, як, скажімо, гігантський карлик або палаючий лід.
2006.10.23 | Вільнодум
Пастер шмастер...
Георгій пише:> Розумієте, християнство за самою своєю суттю має "комунальний" характер, а не індивідуалістичний.
(В-дум) Ви що, почали Ніцше читати, чи зрозуміти вчення Христа?
Проте, я згідний із вищесказаним Вами. Я називав себе християнином, але останнім часом думаю, що це неправильно, якраз по тій причині, яку Ви зазначили. Тому я зараз називаю себе "послідовником істинного вчення Христа". Яке не є тим, що вчить церква. Нехай ламають голову, що я маю на умі!
-- Вільнодум
2006.10.23 | Георгій
Re: Пастер шмастер...
Вільнодум пише:> Недавно самі писали, що Кальвін такого не вимагав, і взагалі, все в руках Бога, а до церкви ходити ... як хочеться...
(ГП) Кальвін (і також Лютер і Цвінглі) не заперечував проти комунальної природи християнства. Ці "реформатори" просто не бачили можливості спасіння людини від гріха "роботою" самої цієї людини (вони вбачали в цьому щось на кшталт витягання себе самого з болота за волосся). Тому вони розробили концепцію спасіння "виключно завдяки (Божій) благодаті" (лат. "Sola Gratia"). Іншими словами, тільки через те, що ТИ, індивід, ходитимеш до церкви, молитимешся, даватимеш милостиню злидарям, тощо, ти не спасешся. Не ТИ спасаєш себе сам, а БОГ спасає, Своєю благодаттю. Втім, коли ти дійсно осяяний цією благодаттю, ти це відчуваєш і починаєш молитися, ходити до церкви, давати милостиню, давити в собі гріх, тощо.
2006.10.23 | Вільнодум
Re: Пастер шмастер...
Георгій пише:> Втім, коли ти дійсно осяяний цією благодаттю, ти це відчуваєш і починаєш молитися, ходити до церкви, давати милостиню, давити в собі гріх, тощо.
(В-дум) Не обов"язково. От я не хожу до церкви, не давлю в собі гріх, бо я є безгрішний! Я, правда, молюсь (по-своєму), це скоріше медитація, ніж молитва, і я даю милостиню, хоча це не милостиня, а поміч. І, звичайо ж, я є осяяний благодаттю... і відчуваю це.
Так що, пане Георгію, не всі дороги ведуть до церкви...
Але я чудово Вас розумію, бо деякі аспекти церковної служби люблю також, як концерт з умислом і національним обрядним витвором... Якби тільки викинути із служби приниження людської гідності, варварські обряди жертвоприношення, пиття крові, поїдання тіла, і інші дикарські елементи...
-- Вільнодум
2006.10.24 | Георгій
Нема безгрішних людей
Вільнодум пише:> Георгій пише:
> > Втім, коли ти дійсно осяяний цією благодаттю, ти це відчуваєш і починаєш молитися, ходити до церкви, давати милостиню, давити в собі гріх, тощо.
> (В-дум) Не обов"язково. От я не хожу до церкви, не давлю в собі гріх, бо я є безгрішний!
(ГП) Дуже радий за Вас, що Ви так добре себе почуваєте, але чи це чесно? Невже Ви ніколи не обманювали, не брали чуже, не заздрили (хоча б секунду), не мали лихих чи хтивих думок (теж хоча б секунду)? За християнським вченням, все це Є гріх і НЕМА ні однієї людини, яка б не робила цього гріха. Всі люди грішать. Різниця тільки в тому, наскільки людина сама придумує виправдання своїм гріхам. Одна людина, наприклад, знайде в себе книжку, яку вона "позичила" у приятеля п"ять років тому і не повернула, почервоніє, засоромиться, і побіжить віддати цю книжку. А інша подумає, "а, яка різниця, він все рівно не пам"ятає, хто саме взяв у нього цю книжку." І так і не віддасть.
>Я, правда, молюсь (по-своєму), це скоріше медитація, ніж молитва, і я даю милостиню, хоча це не милостиня, а поміч. І, звичайо ж, я є осяяний благодаттю... і відчуваю це.
(ГП) Ну і слава Богу.
2006.10.24 | Вільнодум
Більшість людей є безгрішними!
> > (В-дум) .. я не хожу до церкви, не давлю в собі гріх, бо я є безгрішний!> (ГП) Дуже радий за Вас, що Ви так добре себе почуваєте, але чи це чесно?
(В-дум) Абсолютно чесно! Вам це видається дивним, бо Ви маєте хвору психику релігійної людини, яка зазомбована на ГРІХ! Дуже добре за це пише Ніцше, але я скажу своїми словами. Сім смертних гріхів, які церква перераховує, є нормальними людськими емоціями і поведінкою! Лінь, переїдання, заздрість, злість, і подібні, НЕ Є ГРІХАМИ. Гріхом є вбивство, крадіжка, але церква чомусь ці гріхи не включила в список своїх семи смертних?! Одне це вже каже нам за хибну СУТЬ церкви!
Так от, я Є безгрішний, бо таким народився і таким живу. І Ви є безгрішний, якщо нікого не вбили, чи подібне. А якщо хтось каже Вам, що Ви є грішний, плюньте йому в пику! Навіть якщо це піп!
-- Вільнодум
P.S. Взагалі-то ГРІХ є філософською категорією, яка виходить із сутності Моралі. А суть моралі в тому, що все, що є цінним для людини - є моральним, окрім того, що шкодить іншим людям жити по їх моральних принципах. Іншими словами - людина живе так, як вона хоче, без обмежень, якщо не шкодить іншим жити так, як вони хочуть.
Це є істинне вчення Христа!
2006.10.24 | Георгій
Re: Більшість людей є безгрішними!
Вільнодум пише:> > > (В-дум) .. я не хожу до церкви, не давлю в собі гріх, бо я є безгрішний!
> > (ГП) Дуже радий за Вас, що Ви так добре себе почуваєте, але чи це чесно?
> (В-дум) Абсолютно чесно! Вам це видається дивним, бо Ви маєте хвору психику релігійної людини, яка зазомбована на ГРІХ! Дуже добре за це пише Ніцше, але я скажу своїми словами. Сім смертних гріхів, які церква перераховує, є нормальними людськими емоціями і поведінкою! Лінь, переїдання, заздрість, злість, і подібні, НЕ Є ГРІХАМИ. Гріхом є вбивство, крадіжка, але церква чомусь ці гріхи не включила в список своїх семи смертних?! Одне це вже каже нам за хибну СУТЬ церкви!
(ГП) Є різні традиції щодо ділення гріхів на "смертні" і "несмертні." В Римо-Католицькій Церкві часів раннього середньовіччя, дійсно, існувала традиція виділяти в окрему категорію так звані "смертні" гріхи - лінь, жадібність, обжорство, злість, боягузство (малодушшя), і т.д. Ці гріхи, на відміну від "не-смертних" гріхів, за цією традицією ПОВИННІ бути визнані людиною на сповіді і за них людина ПОВИННА заплатити якусь призначену священиком спокуту, а інакше людина не буде спасена. Але ця традиція не прижилася ні в Православній Церкві, ні в протестантизмі. За "гамартіологією" західноєвропейських реформаторів, гріх є гріх, і в принципі ВСІ гріхи є "смертними," тобто відділяють людину від Бога і вічного життя, ведуть до фізичної і духовної смерті. Але ВСІ гріхи є також вже переможеними силою Христа, і тому для того, хто увірував, ніякий гріх не може бути "господарем," контролером. З Христовою допомогою, людина може перестати красти чи пити, може навчитися контролювати свої тваринні інстинкти, може перестати бути заздрісною, грубою, нахабною, шахраєм, лінцюхом, тощо. І що б там Ваш Ніцше не писав, та людина, яка долає в собі такі гріхи, як ненажерство, пияцтво, заздрість, злість, ненависництво, різноманітні фобії, тощо - є КРАЩОЮ, ніж та людина, яка дозволяє всьому цьому "природнім чином" оволодіти собою. Чи ж не так?
> Так от, я Є безгрішний, бо таким народився і таким живу. І Ви є безгрішний, якщо нікого не вбили, чи подібне.
(ГП) Не вбив, але "подібне" було... Знову ж таки, "подібне" - це ВСЕ, що не дотягує до дуже високого Божого, Христового стандарту. Подивіться Матвія 5:20-48. Хто з нас може сказати про себе, що він жив так, як треба жити згідно з цим стандартом?
>суть моралі в тому, що все, що є цінним для людини - є моральним, окрім того, що шкодить іншим людям жити по їх моральних принципах. Іншими словами - людина живе так, як вона хоче, без обмежень, якщо не шкодить іншим жити так, як вони хочуть.
(ГП) Так, із цим я не сперечаюся, але люди дуже часто не розуміють, чого вони насправді хочуть і що їм насправді потрібно.
> Це є істинне вчення Христа!
(ГП) Я так не думаю. Згадайте перший фільм із серії "Lethal Weapon," той епізод, де Ріггс (Мел Гібсон) рятує самогубця, який зібрався стрибати з даху будинку. Як Ви гадаєте, кого б Христос похвалив - Ріггса, чи людину, яка б сказала, "а, хай він собі робить, що хоче - я йому не буду заважати, хай він собі живе згідно зі своєю мораллю самогубця і стрибає собі з даху!"?
2006.10.20 | P.M.
що возвеличує дух людини
Вільнодум пише:> "Показуха" царює не в Українській Обрядовості, яка має глибокий духовний зміст мудрості національного життя, а в обрядах хри-ких церков, бо в них таки нема присутності Величі Духу Людини, а є присутність її смердючої, темної, заляканої сторони! Ця "сторона" дуже чітко презентується нам на цьому форумі Вами!
В обрядах моєї церкви показухи немає, присутніми є традиції, котрі теж не можуть бути вічними.
Незмінним у Церкві залишається возвеличення Бога, бо Йому вона служить. Саме прослава Господа, виконання Його Божих заповідей возвеличує дух людини.
2006.10.19 | stefan
А рідновірські храми є?
2006.10.19 | Вільнодум
Re: А рідновірські храми є?
Були, та хри-ська церква їх знищила. На їх місцях були збудовані хри-ські храми. Наприклад, Київська десятинна церква була збудована на руїнах рідновірського святилища, про яке стало відомо тільки тоді, коли цю церву розрушили і знайшли старий жертовник і фундаменти старих споруд. Печерська Лавра зараз там, де був Священний Гай з рідновірським храмом, і так далі.Зараз уряд України чинить великі перешкоди рідновірам побудувати нові храми. Зрозуміло чому.
Я не рідновір, але дуже симпатизую цьому духовному руху, який не без проблем... та це окрема розмова.
Вільнодум
2006.10.23 | igor
Ви не пробували детальніше ознайомитися
із поганськими обрядами? Наприклад Тризною? Бо здається Ваше захоплення від незнання деталей і змістуДо речі мені довелося бути спостерігачем поновлених поганських обрядів в сучасному контексті. Видима сторона обмежилася цілком пристойним дійством. Якщо це розглядати як історичну реконструкцію чи театральне дійство то це нормально й навіть красиво. Проблема в тому, що принаймні частина цих людей щиро поклоняються й молиться до деревяному патика ними ж законаному в землю, землі, сонцю й місяцю і т.д. Сумнівно також що обряди автентичні древнім.
2006.10.23 | Вільнодум
Re: Ви не пробували детальніше ознайомитися
Пане Ігорю,дозвольте зробити декілька зауважень.
1. Слово "поганське" не є правильним. Це слово із латині, "pagan", і означало людей, які розмовляють своєю, не латинською, мовою. Є відповідне слово в нашій мові з таким же значенням, - "язичник". Церква або випадково, або навмисне використала слово "погани", щоб перекрутити зміст з латини на слав"янське значення "поганий". Тут гра слів. Рекомендую не використовувати слово "поганець", а використовувати слово "язичник", або рідновір.
2. Язичники, або рідновіри не молються дерев"яному бовдурю, як Ви думаєте. Це є стелла, або СИМВОЛ, за яким стоїть КОНЦЕПЦІЯ, до якої і моляться. Для порівняння скажемо, що християни не молються до розмальованої дощечки (ікони), а молються до символа, який на цій дощечці показаний. Та сама аналогія.
Надіюсь я прояснив Ваші недорозуміння.
-- Вільнодум
2006.10.17 | +O
Re: Новина в моєму житті
Слава Ісусу Христу!> Георгій:
> Новина в моєму житті
> Вчора я подав заяву клеркові нашої церковної сесії з відмовою від сану Старійшини Пресвітеріанської Церкви США і з проханням термінувати моє членство в цій церкві.
> Це рішення зріло в мені вже давно. Я відчув, що я, як би це краще сказати... не СПРАВЖНІЙ християнський старійшина-пресвітер, не справжній пресвітеріанин і також не справжній американець. Я не можу поміняти своєї не-пресвітеріанської і не-американської ідентичності. І я не хочу прикидатися тим, чим я не є.
> Це сумно, тому що в мені є дуже сильна потреба недільним ранком іти до християнської церкви, молитися, співати, слухати проповідь... Але до чергової американської церкви я іти не хочу, а не-американських церков у нашому містечку нема. Поживемо, побачимо, як Бог дасть.
+О: напевно важко Вам тепер...
З Божою поміччю — тримайтеся!
Чи підтримує Вас у цьому рішенні Ваша дружина?
Знаю людей, яких відірвало від Церкви, але це, поряд з певною розгубленістю незвичного життя, допомогло загартувати їх Віру — дивні Діла Господні — ці переживші тяготи відірваности від рідного люди сьогодні є світочами Віри для мене (і для багатьох!)...
Горіть, пане Георгію, і — не згорайте!
Молюся за Вас!
З повагою
+О
2006.10.17 | Георгій
Дякую, отче Олеже. Так, дружина підтримує
2006.10.18 | пан Roller
Благая весть.
2006.10.20 | Георгій
Тільки що одержав ось такого листа...
... від Кріса Лерімера (брата "Джеймі"/"Річарда"):George,
My brother in Christ, may you find peace in a church that affirms the
Scriptures as God's word. There's a reason that they are called "Orthodox."
I'm not one of those narrow Reformed persons who believes that you have to
be a Protestant to be a member of a true church. With Calvin, I agree that
where the Sacraments are administered, the Word is preached and received
with integrity, and there are no absolute heresies, there is a true Church
of the Living God.
To be honest, I've thought about western orthodoxy myself simply because
there's zero chance of them committing the egregious heresies I see in
protestantism. Nevertheless, God has called me to preach the word in this
church. I must do so until I am cast out.
On 10/20/06, George Pinchuk
>
> Dear Chris,
>
> Thank you again for your insights. I regret to inform you that after a
> long
> period of inner struggle and prayer, I decided to leave PC(USA). I also
> renounced my ordination to the office of a Presbyterian Elder.
>
> I am not sure that I can rationally explain my decision. On the most part,
> I
> made it because I am very foreign to the contemporary American culture,
> and
> PC(USA) (as I know it) is so much under its influence or, rather, a part
> of it.
> I have not "Americanized" over the 16 years of my life in the US; I am
> still a
> Ukrainian, a Slav, and my spiritual identity is not Western Reformed. I do
> not
> feel spiritually "at home" in any American church.
>
> My wife and I have very firmly decided that we will return to Ukraine when
> we
> reach the age of retirement (if not earlier). When this happens, I will
> probably join the Ukrainian Orthodox church. In the meantime, while I am
> still
> in the US, I might attend Sunday morning services "here and there"
> (particularly, I am considering a Lutheran church located close to my
> house),
> just to pray together with the people of God and to listen to His Word;
> but I
> will stay away from becoming a member.
>
> I wish you many blessings and Christ's own peace.
>
> George Pinchuk
2006.10.22 | Ukropithecus (robustus)
Re: Новина в моєму житті
Георгій пише:> Це рішення зріло в мені вже давно. Я відчув, що я, як би це краще сказати... не СПРАВЖНІЙ християнський старійшина-пресвітер, не справжній пресвітеріанин і також не справжній американець. Я не можу поміняти своєї не-пресвітеріанської і не-американської ідентичності. І я не хочу прикидатися тим, чим я не є.
Пане Георгію, так а в чому, власне, ця не-американська ідентичність проявляється, Ви можете сформулювати? Чи може це неамериканська ідентичність вашої жінки?
2006.10.22 | Георгій
Спробую коротко...
Я дуже люблю обрядовість у церкві, надзвичайно високо її ціную. Мені подобається, коли служба завжди починається певним чином і включає в себе постійні елементи. Наприклад, для мене дуже важливо, щоби під час Причастя читалася (або співалася) так звана Велика Молитва Подяки (та, що починається словами, "До неба піднесімо серця..."), і т.д. Але я помітив, що більшість відвідувачів моєї церкви Св. Трійці байдужі до цього і навіть дратуються цим. Вони не розуміють, чому треба казати чи співати саме ці слова, а не, скажімо, швиденько і коротенько сказати, "Боже, дякуємо тобі, от, прячастилися, а тепер давайте поговоримо про наш благодійницький проект встановлення фільтрів для очистки питної води в Сальвадорі. А потім Джонні Джонс потренькає на гітарі, а Сюзі Сміт проспіває нам гарну таку пісеньку про солодкого Джізуса."Я також не можу прийняти тезу, що церквою в *усьому* заправляють старійшини, а не пастор. На практиці це зводиться до принципу, "хто платить гроші, той і замовляє музику" (або - слова молитви, розпорядок служби, тощо, тощо). Але для американців це дуже звичайна річ, і вони нічого іншого собі не уявляють.
Мені також дуже не до вподоби, що церква не має ніякого механізму для влагодження конфліктів. Пастори зовсім не захищені від критики з боку конгрегації і особливо старійшин. Навіть коли вони (пастори) мають особливу точку зору, вони не можуть її висловити, тому що бояться когось образити (і не дай Бог цей "хтось" буде людиною з великим гаманцем). Формально в пресвітеріанській системі конфлікти покликана вгамовувати пресвітерія, але я на власні очі бачив, як вона це робить (якщо коротко - ніяк). Але мої американські друзі і колеги і в цьому мене не розуміють. Вони кажуть - конфлікт це "окей," це "здорово," он я на своїй роботі, якщо не догоджу начальникові (тому, хто платить) - буду точно вигнаний, то чим пастор кращий?
Нарешті, я (і моя дружина теж, мабуть ще більше, ніж я) втомився від американської культури взагалі. Не люблю всі ці "потлаки," "кук-аути," безкінечні розмови про ОРГАНІЗАЦІЮ (!!!) чергового міроприємства - типу хто відповідає за паперові серветки і хто за пластикові виделки, тощо. Втомився від американської обмеженості, браку елементарних знань з історії і географії (навіть серед професорів), браку взагалі будь-якого навіть і БАЖАННЯ абсорбувати якесь нове знання, нову інформацію, нові принципи, новий світогляд. Втомився від "політичної коректності" і від ідіотської гри "правий" - "лівий," "ліберал" - "консерватор." Втомився від просто елементарної порожнечі, пустелі, вакууму.
Якщо зовсім коротко, хочу додому, в Україну...