Духовний світ (катехизаційне)
11/23/2008 | Y.u.r
Прийнято вважати, що сутністю філософії якраз і є протистояння двох концепцій, матеріалістичної і ідеалістичної idéa — ідея.
Фактично суть самого протистояння міститься в двох протилежностях -- духовного і матеріального.
Протилежностях, котрі більш суттєві ніж, скажімо, світло і морок, або тепло і холод. Якщо мороком можна назвати відсутність світла, а холодом відсутність тепла, то духовне можна утотожнювати з відсутністю видимих (зовнішніх) ознак.
Проте відсутність видимих (зовнішніх) ознак аж ніяк не означає відсутности самої ідеї. Ідея ж, як самовтілююча думка, нерозривно пов'язана з тілесним. Тож виходить, що духовне зовсім не є противагою тілесному, й навпаки ці поняття є нерозривними і містяться одне в одному.
У чому ж тоді протиставлення .. Як було уже сказано, протилежність міститься у ВНУТРІШНЬОМУ (невидимому/духовному) й ЗОВНІВШНЬОМУ (видимому/матеріальному) світоглядах.
Духовний світ, так само як і матеріальний, не є безтілесним. Він є невидимим, цей внутрішній світ. І зовнішні ознаки у ньому відсутні. Тіла ж, у внутрішньому світі присутні -- вони духовні.
сіється тіло звичайне, встає тіло духовне. Є тіло звичайне, є й тіло духовне. (1-е Кор. 15:44)
Це не означає, що усі духовні тіла одинакові. Нам не раз доводилось чути про тіла ефірні, астральні, ще там якісь, й хоч ми їх можемо розрізняти у визначеннях, емпіричного обгрунтування для них не існує й існувти не може. Вони з іншого виміру, незвіданого нами ДУХОВНОГО. Тому й кажемо про такі тіла (астральні, ефірні, ін.) -- духовні тіла.
Cупротивники християнського вчення, намагаючись оправдати й таким чином обожествити фізичне зло, попущене Богом задля перемоги над цим злом, марне намагаються довести, що духовне тіло не мусить бути без зовнішніх ознак, себто невидимим.
Такі твердження немає смислу й коментувати, бо наполягати і стверджувати, що ДУХОВНЕ містить у собі видимі ознаки, може лише невіглас, або остаточно здеградований лицемір.
Cвятитель Василій Великий каже:
Внешние очертания бывают (лишь) у тела, подверженного гибели. http://www.orthlib.ru/Basil/sixday10.html
Утім, людина здатна "побачити" духовну постать.
У Євангелії ми читаємо про те, як Апостолам доводилося бачити преображену постать Ісуса Христа у Його Вознесінні, а також у Його Преображенні на горі.
Таке бачення не є фізичним баченням і його не можливо зафіксувати якимись фізичними приладами, й бачать його не всі.
Духовну постать можна побачити духовним "блаженим баченням", або, як ще кажуть, інтуїтивним взором.
1028
В силу Своей трансцендентности Бог может быть видим таким, как Он есть, только тогда, когда Он Сам открывает Свою тайну непосредственному человеческому созерцанию и дает человеку к этому способность. Это созерцание Бога в Его славе небесной Церковь называет "блаженным видением" http://www.krotov.info/acts/20/2vatican/1020.html
Фактично суть самого протистояння міститься в двох протилежностях -- духовного і матеріального.
Протилежностях, котрі більш суттєві ніж, скажімо, світло і морок, або тепло і холод. Якщо мороком можна назвати відсутність світла, а холодом відсутність тепла, то духовне можна утотожнювати з відсутністю видимих (зовнішніх) ознак.
Проте відсутність видимих (зовнішніх) ознак аж ніяк не означає відсутности самої ідеї. Ідея ж, як самовтілююча думка, нерозривно пов'язана з тілесним. Тож виходить, що духовне зовсім не є противагою тілесному, й навпаки ці поняття є нерозривними і містяться одне в одному.
У чому ж тоді протиставлення .. Як було уже сказано, протилежність міститься у ВНУТРІШНЬОМУ (невидимому/духовному) й ЗОВНІВШНЬОМУ (видимому/матеріальному) світоглядах.
Духовний світ, так само як і матеріальний, не є безтілесним. Він є невидимим, цей внутрішній світ. І зовнішні ознаки у ньому відсутні. Тіла ж, у внутрішньому світі присутні -- вони духовні.
сіється тіло звичайне, встає тіло духовне. Є тіло звичайне, є й тіло духовне. (1-е Кор. 15:44)
Це не означає, що усі духовні тіла одинакові. Нам не раз доводилось чути про тіла ефірні, астральні, ще там якісь, й хоч ми їх можемо розрізняти у визначеннях, емпіричного обгрунтування для них не існує й існувти не може. Вони з іншого виміру, незвіданого нами ДУХОВНОГО. Тому й кажемо про такі тіла (астральні, ефірні, ін.) -- духовні тіла.
Cупротивники християнського вчення, намагаючись оправдати й таким чином обожествити фізичне зло, попущене Богом задля перемоги над цим злом, марне намагаються довести, що духовне тіло не мусить бути без зовнішніх ознак, себто невидимим.
Такі твердження немає смислу й коментувати, бо наполягати і стверджувати, що ДУХОВНЕ містить у собі видимі ознаки, може лише невіглас, або остаточно здеградований лицемір.
Cвятитель Василій Великий каже:
Внешние очертания бывают (лишь) у тела, подверженного гибели. http://www.orthlib.ru/Basil/sixday10.html
Утім, людина здатна "побачити" духовну постать.
У Євангелії ми читаємо про те, як Апостолам доводилося бачити преображену постать Ісуса Христа у Його Вознесінні, а також у Його Преображенні на горі.
Таке бачення не є фізичним баченням і його не можливо зафіксувати якимись фізичними приладами, й бачать його не всі.
Духовну постать можна побачити духовним "блаженим баченням", або, як ще кажуть, інтуїтивним взором.
1028
В силу Своей трансцендентности Бог может быть видим таким, как Он есть, только тогда, когда Он Сам открывает Свою тайну непосредственному человеческому созерцанию и дает человеку к этому способность. Это созерцание Бога в Его славе небесной Церковь называет "блаженным видением" http://www.krotov.info/acts/20/2vatican/1020.html
Відповіді
2008.11.25 | Y.u.r
Злитися з Богом у Дусі Святому
КАТЕХИЗМ:259
Конечная цель всего Божественного домостроительcтва - вступление творений в совершенное единство Пресвятой Троицы. Но уже отныне мы призваны к тому, чтобы в нас обитала Пресвятая Троица: "Кто любит Меня" - говорит Господь, - тот соблюдет слово Мое; и Отец Мои возлюбит его" и Мы придем к нему и обитель у Него сотворим" (Ин 14,23)
360
Второй Адам установил свой образ в первом Адаме в то время, как лепил Его. http://www.krotov.info/acts/20/2vatican/0355.html
704
"Что же до человека, то его Своими руками [т.е. Сыном и Духом Святым] Бог вылепил (...) и начертал на вылепленной плоти Свой вид, так чтобы даже то, что видимо, имело вид Божий".
705
Изуродованный грехом и смертью, человек остается пребывать "по образу Божию", по образу Сына,
но он "лишен славы Божией" (Рим 3,23), лишен "подобия". http://www.krotov.info/acts/20/2vatican/0683.html
Боже мой, Троица, Которой поклоняюсь, помоги мне совершенно забыть себя и поселиться в Тебе, недвижно и покойно, как если бы душа моя уже пребывала в вечности: пусть ничто не нарушит мой покой или заставит выйти из Тебя, о Непреложный, но пусть уносит меня каждая минута все дальше в глубину Твоей тайны! Усмири мою душу. Преобрази ее в Твои небеса, Твою возлюбленную обитель и место Твоего отдохновения. Пусть я никогда не покину Тебя, пусть буду здесь, вся целиком, бодрствующая в вере, поклоняющаяся, отдающая себя всю Твоему животворящему действию. http://www.krotov.info/acts/20/2vatican/0232.html
1699
Жизнь в Духе Святом есть осуществление человеческого призвания http://www.krotov.info/acts/20/2vatican/1699.html
Если же не веришь сказанному, то посмотри на тела небесные, столь светлые, неизменные и никогда не стареющие, и веруй, что Бог может и тленные тела сделать нетленными и гораздо лучшими видимых. http://www.ispovednik.ru/zlatoust/Z10_1/Z10_1_41.htm
2008.11.25 | Y.u.r
чому "поможи мені зовсім забути себе"
Наведені у попередньому дописі слова з КАТЕХИЗМУ:Боже мой, Троица, Которой поклоняюсь, помоги мне совершенно забыть себя и поселиться в Тебе, недвижно и покойно, как если бы душа моя уже пребывала в вечности http://www.krotov.info/acts/20/2vatican/0232.html
.. зовсім не означають, що людина, злившись з Богом у Дусі Святому, втрачає свою ідентичність і перестає бути особистістю.
Навпаки, Церква учить, що:
КАТЕХИЗМ:
1025
Жить на небесах - это "быть со Христом". Избранные живут "в Нем", но они там сохраняют и, более того, обретают свой истинную самость, свое собственное имя http://www.krotov.info/acts/20/2vatican/1020.html
Cпробую поділитися власними думками з цього приводу.
Уся розумова діяльність людини пов'язана з думкою. Думкою людина здатна аналізувати події, що відбуваються у часі. Без наявності фактору часу, думка втрачає саму себе. Адже події, позбавлені часу, перестають бути подіями, а наш відчуттєвий розум позбавлений часового підгрунтя, намертво клинить.
Чи означає це, що розумова діяльність, будучи позбавленою часового фактору умирає ..
Як відомо розум людини харчується аналізом інформації отриманої за допомогою п'яти наших фізичних органів відчуттів: слух, нюх, зір, смак, дотик.
Цими відчуттями зовнішнього світу й доводиться до людини земної потрібну їй інформацію. Немає цих фізичних відчуттів -- ЛЮДИНА мертва.
Утім у кожній людині є закладений безконечний і невичерпний резерв -- ДУХОВНИЙ. Духовні відчуття -- вічні позачасові. У них й виявляється в усій своїй повноті неповторимість людської душі.
2008.11.29 | Y.u.r
Антихрист намагається підмінити духовне матеріальним
Воно й не дивно, адже протиставитись диявол може лише тим, що суперечить Божому. Пожадливості тілесної і пожадливісті очам (1-е Ів. 2:17) не було б, коли б не було зовнішніх (видимих) ознак.Тому й так казиться антихрист, намагаючись довести, що преображені ДУХОВНІ тіла, котрі отримаємо після нашої фізичної смерти, теж будуть видимими. А раз видимі й усе залишиться таким самим, то й пожадливість тілесна (оргазми там різні множествені) теж залишаться, й настане суцільний оргазм.
Як уже не раз говорилося, з супротивниками Христового вчення вести дискусію з одного боку дуже просто, з іншого майже неможливо. Просто тому, що на усі їхні єретичні закиди давно існують конкретні відповіді зі Святого Письма, КАТЕХИЗМУ й праць св. оо. Церкви. А важко, бо не маючи впевненості й не відчуваючи твердого грунту під ногами, дискусії як такої вони й не прагнуть. Крутійство, пересмикування, безсоромно називати біле чорним, отакий у них джентельменський набір.
Церква чітко і недвозначно визначилася з поняттям преображене тіло:
КАТЕХИХЗМ:
999
Так же и в Нем "все воскреснут в той плоти, которую теперь имеют", но это "уничиженное тело (...) будет сообразно славному телу Его" (Флп 3,21), восстанет "тело духовное" 1 Кор 15,44)
1017
"Мы веруем в истинное воскресение той плоти, которую теперь имеем". Однако сеется в гроб тело тленное, восстает нетленное, "тело духовное" (1 Кор 15,44) http://www.krotov.info/acts/20/2vatican/0988.html
Внешние очертания бывают (лишь) у тела, подверженного гибели. http://www.orthlib.ru/Basil/sixday10.html
Здавалося б, що тут незрозумілого. Якщо ДУХОВНЕ, то які ж в ДУХОВНОМУ можуть бути зовнішні (видимі) ознаки??
Служки ж антихристові запевняють, що тіло хоч і духовне, але воно не зовсім духовне. Воно духовне бо не руйнується, але воно звичайно ж має зовнішні ознаки і є видимим.
Слова ж Святителя, де ясно сказано, що зовнішні ознаки бувають у тіла, котре підлягає руйнуванню, вони намагаються піддати сумнівам, мовляв, знавці (це вони себе так іменують
І навіть на думку "знавцям" не спаде, подивитися на саму працю Святителя, яку вони зачислили до псевдоепіграфів.
Василій Великий не з пальця висмоктав, коли каже, що Внешние очертания бывают (лишь) у тела, подверженного гибели/
Далі у своїй праці він же продовжує:
Послушай, что говорит апостол: "Если внешний наш человек и тлеет, то внутренний со, дня на день обновляется" http://www.orthlib.ru/Basil/sixday10.html
Але, очевидно, аби насолити служкам, Святитель не вказує де саме в Євангелії і хто саме з апостолів про це говорить
Мені ж до Василія Великого, як грішному до неба, й перед ним я сам є "знавцем", тож покажу колєгам де це місце.
Через те ми відваги не тратимо, бо хоч нищиться зовнішній наш чоловік, зате день-у-день відновляється внутрішній. Бо теперішнє легке наше горе достачає для нас у безмірнім багатстві славу вічної ваги,
коли ми не дивимося на видиме, а на невидиме. Бо видиме дочасне, невидиме ж вічне! (2-е Кор. 4:16-18)
Зрозуміло, що для "знавців" цього буде недостатньо. У їхньому арсеналі є ще недосконалі переклади, можна доводити, що зовнішній зовсім не означає, що він зовсім зовнішній, й взагалі видалення опонента такскать за хамство
Тож подивимося.
2008.11.29 | Y.u.r
що найстрашніше ..
Супротивником Божого Слова рідко хто стає свідомо.Намірення здебільшого благі, й походять від усвідомлення невідповідності людського середовища, у якому перебуваємо, до наших духовних устремлінь. Хочеться якнайкраще, а от пожертвувати своїм заради якнайкращого, духу не вистачає, тай бажання не завжди є.
Християнство, це насамперд жертовнісь, -- у чому найвищий вияв любови. Христова жертва відкриває для нас незвідані горизонти небесної любови, задля якої мусимо пожертвувати земним.
А земне тримає й не відпускає.
Відмовитися від пожадливості тілесної, і пожадливісті очам, і пихи життєвої, що не від Отця, а від світу, не у кожного вистачить духу. От і починає такий вишукувати "рецепти щастя", де намає жертви.
А там де немає жертви, немає й Божого Слова. Спроби такі неодмінно вказують на їхню ж невідповідність до Христового вчення. Хтось це бачить і знаходить у собі сили змінитися самому і свій підхід, а іншому меншовартісна пиха не дозволяє зінатися й розкаятися. Такий й далі вишукує оправдвнь для себе й далі переконується у власній неспроможності, й ще важче стає такому визнати власні помилки й розкаятися ..
Найгірше настає тоді, коли людина, аби відстояти своє, свідомо починає протистояти Божому. Й уже без докорів совісті починає послуговуватися єдиними, які залишились для неї, засобами: підлістю, брехнею, лицемірством.
Такий змінюється на очах. Портретом Доріана Грея такому, може послужити просте дзеркало ..
2008.12.08 | Y.u.r
Бог Дух і Тіло Його
Так уж гріхом закладено в людині, що не серцем, а розумом своїм зовнішньо-відчуттєвим намагається пізнати Бога. Своїми пальцями хоче діткнутися НАЙСВЯТІШОГО.Хоч Бог й дозволяє це робити Ним обраними, все ж не заохочує до цього.
Простягни й свою руку, і вклади до боку Мого. І не будь ти невіруючий, але віруючий!
Тому ввірував ти, що побачив Мене? Блаженні, що не бачили й увірували! (Івана 20:27,29)
Все ж пізнавати розумом доводиться, перш за все через віру нашу слабку.
Тож пропоную замислитися над Тілом Божим разом з Василієм Великим http://www.orthlib.ru/Basil/sixday10.html
Святитель пише:
5. «Сотворим человека по образу и по подобию Нашему». По образу Бога мы созданы. Как же именно по образу Бога? Очистим свое грубое сердце, невоспитанное восприятие, отбросим невежественные представления о Боге. Если мы сотворены по образу Бога, как об этом сказано, то и строение (συμμορφος) у нас то же самое. У Бога есть глаза и уши, голова, руки, седалищная часть, — ведь и говорится в Писании, что Бог восседает, — также ноги, на которых Он ходит. Разве Бог не таков?
Й справді, образ Божий мусить перебувати в людському тілі з Нього ми ж виліплені. Так учить Церква.
КАТЕХИЗМ
360
Второй Адам [Христос] установил свой образ в первом Адаме в то время, как лепил Его. http://www.krotov.info/acts/20/2vatican/0355.html
704
"Что же до человека, то его Своими руками [т.е. Сыном и Духом Святым] Бог вылепил (...) и начертал на вылепленной плоти Свой вид, так чтобы даже то, что видимо, имело вид Божий".
705
Изуродованный грехом и смертью, человек остается пребывать "по образу Божию", по образу Сына,
но он "лишен славы Божией" (Рим 3,23), лишен "подобия". http://www.krotov.info/acts/20/2vatican/0683.html
Але далі Святитель, чудово усвідомлюючи бидлячість (Псалом 48:21) людського сприйняття, застерігає:
Но устрани из сердца непотребные выдумки (представления). Отбрось от себя мысли, не соответствующие величию Бога. Бог не имеет очертаний (ασχηματιστος), Он прост (απλους).
Й справді, що подумає власник бидлячої уяви, почувши про Божі очі, вуха, руки, ноги, сідалищну частину .. Бидляча уява такого й далі вимальвувати собі згідно своєї ж бидлячої сутности. Де-які уже з рік ніяк не можуть заспокоїтись, почувши про Божу сідалищну частину. Хоча які можуть бути сумніви, адже воссідає на Престолах. Ан нєт, бидляча уява такого вміщує саме те, що колись довелось побачити в лазні. Й без будь-якого докору совісти власники такої уяви стверджують, що Василій Великий жартував, коли писав про Божі руки, ноги й усе інше. Хоча про ці ж руки, ноги й усе інше сказано у Євангелії.
Нічого іншого й не залишається нам, як прислухатися до мудрих слів Святителя, уважно вчитуючись:
Не фантазируй насчет Его строения; не преуменьшай на иудейский манер Того, Кто велик; не замыкай Бога в свои телесные представления; не ограничивай Его мерой своего ума. Он неограничен в Своем могуществе. Подумай о чем-нибудь великом, прибавь к этому большее по сравнению с тем, о чем ты подумал, а к этому — еще более великое и убедись, что в своих рассуждениях (мудрствованиях) ты никогда не достигнешь того, что бесконечно. Не пытайся представить. Его внешние очертания (αχημα) — Бог познается в могуществе, природа Его проста, величие неизмеримо. Он присутствует везде и над всем избыточествует; Он неосязаем, невидим. Он — то, что ускользает от восприятия твоего разума; Он не ограничен величиной, не имеет (досл.: не охвачен) внешних очертаний, не соразмерен никакой силе, не связан временем, не заключен ни в какие границы. К Богу не приложимо то, что приложимо к нам.
http://promolenko.narod.ru/literat/damaskin_vera/vera3_03.html