Коробова: А паровозик – пых, пых, пых…
09/09/2001 | Спостерігач
А паровозик – пых, пых, пых…
Татьяна Коробова
Лето проскочило — а как не было. Предыдущий политсезон заканчивался вопросом “С кем Ющенко?” — новый начинается вопросом “Кто с Ющенко?”. Заклинило. Вот же ж несчастье господне. У него, у Ющенко, власть, как у премьера, под ногами валялась в разгар кассетного скандала, да не далеко укатилась и сразу после отставки. Однако наш мыслитель на печке пролежал, мухами дирижируя, в мечтах об объединении типа польской “Солидарности”, и никто ж не сказал ему, что там-то во главе были борцы, а не Иванушки-дурачки, которые бока почесывали, блин, а печка их во дворец везла.
Правда, Иванушек-дурачков народ исторически любит — это так. Теперь проблема: как эту любовь, выраженную в процентах рейтинга, попользовать всем, кому не лень? А тех, кому не лень, с каждым днем, похоже, все больше и больше. Что, с админресурсом напряженка ожидается? Или небезопасно зависеть от левой ноги Главного Папы? Обратно же, Ющенко хочет зачать и родить блок естественным путем, а Президент так и норовит применить искусственное осеменение. Т.е., вопрос, кроме прочего, состоит и в том, что Главный Папа не прочь напхать в список Ющенко всякого пропрезидентского золотого барахла, а барахло, возможно, себя таковым вовсе не считает, и надеется, делая вид, будто выполняет волю гаранта, пойти под Ющенко всерьез и надолго. Сам же Ющенко собирается, видимо, делать вид, что без отеческих рекомендаций Кучмы он и сопли не утрет, не то, что блок не построит — главное, до одних, потом до других выборов дотянуть, а уж тогда… Кучма же (небезосновательно) подозревает всех до единого и разводит игроков по-прежнему, хотя закатные отблески 2004 года со смутными очертаниями большой дули вместо третьего срока, вносят лихорадочность и лишают его прежней уверенности. Паровозик, натужно пыхтя, все-таки движется к финалу. И тут публика — некоторая соскочить норовит втихаря, а некоторая, наоборот, заскочить как бы не успела. И чем дальше, тем труднее управлять процессом. Все как будто слушаются, а паровозик — пых, пых, пых… Ага. Генерал командует прапору: “Остановить поезд!” Прапор: “Слушаюсь! Поезд — стой! Ать, два”. Да… Целуй, значит, меня в задние огни.
Однако, глянем, что у нас тут на маршруте и в диспетчерских листах. Где-то на исходе прошлого политического сезона “Грани” писали, что, понаблюдав суету новой опорной народно-демократическо-налогово-трудовой силы, ее внутренние разборки, “терки” и “базары”, Президент, не исключено, снова раскинет приветливые объятия юристам-футболистам (о). “Грани” так же писали что, не исключено, в новой силе, изобретенной главным администратором и президентским технологом Литвиным, все еще не раз кинут друг друга, а кто-нибудь их всех — оптом либо в очередь. Зная отечественные реалии и традиции украинского политикума, вполне можно предположить неизбежное.
Неладно что-то в тундровом королевстве. И чем громче заверения руководящих составляющих “Тундры” в союзе до гроба, тем очевиднее муки навязанной любви, тем крепче, видимо, должны быть путы, не позволяющие им разбежаться. Во-первых, лидер НДП Валерий Пустовойтенко, наконец, убедился в том, что всем было очевидно на старте: он активно лепил эту “Злагоду-2” под себя, но получилось — под донецких. Во-вторых, “трудовые” Тигипко-Пинчука, в экономических вопросах элегантно, но жестко засунутые донецкими за пояс, поняли, что никто и не собирался отдавать им лидерство в блоке, и донецкие даже не делают вид, что это сообщество равных возможностей.
Но и в донецких рядах, в-третьих, не просто и не спокойно. По одной версии, закулисные деятели, разные донецкие магнаты, считавшие, как и губернатор Янукович, кстати, что азаровская Партия регионов — это политическая крыша, возникшая именно тогда, когда это потребовалось мощному клановому базису, вдруг увидели, что крыша — отрывается, едет, крышу — понесло, и главный мытарь Азаров, ощутивший вкус партийного строительства, а также новую мощь в членах и сочленениях, уже абсолютно не готов, как это планировалось и как заявлял сам Азаров, уступать лидерство в партии, уходить на задний, т.е. чисто налоговый план, и быть исключительно рабочей лошадью, а не политической фигурой крупного калибра. Теперь он, якобы, готов отдать пост в налоговой.
По другой, правда, версии, творцы проекта “донецких на царство!” перестарались, и масштабный натиск политических “шахтеров”, как альтернативы “динамовцам”, ввел в глубокую задумчивость гаранта, после чего включилась на полную мощность система сдержек и противовесов, донецкие вынуждены были отойти на прежние позиции, и теперь думают не о том, как взять страну, а как через азаровскую партию преодолеть хотя бы 4 процента — даже ценой подверстывания под Ющенко, даже если это грозит потерей поста главного мытаря. (Наверное, эта версия эсдекам нравится.)
К тому же, шоколадный король Петр Порошенко, вливший свою партию “Солидарность” в “Регионы”, как самый заметный и перспективный соучредитель, ведет себя очень подозрительно и независимо. Это за ним давно водится: от эсдеков в парламенте ушел, а потом вместе с Литвиным (каждый по своим мотивам) изо всех сил пытался не допустить отставки Ющенко. И накануне решающего голосования это почти получилось, но последним глубокой ночью и во имя дела непривычно, невиданно для себя наклюкавшись, покинул Президента Виктор Медведчук — на автопилоте, но со щитом, а не на щите. Это была очень трудно вырванная победа, и, как показывает дальнейшие развитие событий (назначение премьером не Азарова, не Тигипко, не Пустовойтенко, кучкование проброшенных в “Тундру”, отход от них аграриев, внутриблоковая борьба за лидерство и предполагаемый развал) — вполне перспективная победа. Банковая может удержать “Тундру” от рассыпания, но цена будет слишком велика и не обязательно оправдана. Пока по всему выходит, что надежды Литвина на то, что донецкий клан, растворив в себе “трудовиков” и эндепистов, станет орудием возмездия и похоронит эсдеков, не оправдываются. Азаров нервничает, и по поводу неуправляемого Порошенко позволяет себе достаточно резко заявить: дескать, если он надумает уйти, то пойдет исключительно в одиночестве — ему-де сказано, что никакой партии “Солидарность” у него уже нет. Бедный Николай Янович! К беде неопытность (политическая) ведет. Разве Минюст ликвидировал регистрацию “Солидарности”?..
Впрочем, Азаров и сам заявляет, что не возражал бы против соития “Тундры” с Ющенко. У них, к слову, отношения в финале Ющенко-премьера были вполне нормальные — вплоть до того, гласит кабминовская легенда, что Азаров накануне голосования по отставке Ющенко зашел к нему и покаялся заранее: его, азаровские, люди в парламенте сдадут “реформатора”, иначе Президент обещал что-то вырвать, а за что-то подвесить.
Таким образом, Азарову как бы ничего не мешает вступать в переговоры с Ющенко. А как Пустовойтенко, убежденный, что НДП способна сама не только преодолеть 4-процентный барьер, но и взять его дважды — не меньше 8 процентов? А как тигипки-пинчуки (Пинчук — особенно), которым уже остохренело экономическое подавление донецкими и они уже заходятся в воззваниях к гаранту: “Папа, вы чей папа?!”, а тут еще надо подписаться вместе с ними под признание безусловного лидерства Ющенко с его заоблачным рейтингом?
А как быть самому Ющенко, не исключено, соображающему: он может возглавить блок хоть чертей с крыльями, хоть ангелов с рогами, но это должны быть те политические силы, которые объединены (не надо демагогии — не любовью к Украине) тем, что поставили на самого Ющенко, и в этой коалиции пойдут с ним до полной победы. В ином случае роль Ющенко сведется в истории к локомотиву, который доблестно приволок в парламент горы прокучмовского мусора, которые его под собой и погребут.
Если верить источникам, уже имеет место отеческий совет Кучмы любимцу широкой публики Ющенко взять на предвыборный штаб любимца узкой публики Александра Михайловича Волкова. А как не верить источникам, если сам Михалыч, который, конечно, не Ющенку вдруг полюбил, а в его рейтинг смертельно влюбился, повторяет раз от разу, что готов войти в блок “реформатора”? И пробыть с ним аккурат до открытия первой сессии нового созыва? А потом бузу бузить, разводить и распальцовывать? Впрочем, Михалыч может втюхивать в президентские уши или посылать через посредников сигналы о чем угодно, но главный побудительный мотив, толкающий его на это фантастическое блокирование — отсутствие уверенности в том, что его “Демсоюз” может преодолеть 4-процентный барьер, тем более, что возле рычагов админресурса на Банковой сплошь “друзья” Михалыча — что Литвин, что его замы-эндеписты. Конечно, несколько диковато выглядит: вчерашний союзник СДПУ(о), могильщик “реформатора” — сегодня булыжник в фундаменте блока Ющенко? Но, может быть, в этом парадоксе и сокрыта логика: союзникам “вчерашним” из СДПУ(о) не прощается отступничество — попросту кидалово? И весь свой богатый опыт со всей своей кипучей энергией отец разных побед и творец президентов (Кучма-1, Кучма-2) мечтает вложить в отмщение?..
Вообще, все взаимные притяжения, вынужденные тяготения, блоки, альянсы, пакты о ненападении, гласные и негласные союзы приобретают логику, если принять за данность, что наметилась очевидная линия предвыборного фронта с противостоянием “донецкие — эсдеки”. Тут же приобретает стройность идея блокирования Ющенко с донецкими — у них один противник. Тут же более внятными становятся внутрируховские разборки и разборки отдельных руховских частей с ПРП Пинзеника. И виляние Удовенко, приседающего перед внутренними “троянскими конями”, и истерики азефов Бойко могут свидетельствовать, что глубинные противоречия в среде как бы соратников залегают по той же невидимой линии фронта.
С другой стороны, показательно и знаково будет, если мэр Киева Александр Омельченко все-таки воссоединится с блоком Ющенко — его ведь тоже обуревает незабываемое чувство к социал-демократом (о) в целом и Суркису отдельно. Но на это тоже должно быть разрешение арбитра.
То есть, Кучма сейчас, в процессе подготовки к предвыборной кампании, не только в форс-мажорных уже обстоятельствах выдавливает удобный для себя закон о выборах, но и непосредственно строит, перестраивает, компонует, формирует объединения, способные (он так надеется) привести к той или иной выгодной для него расстановке сил.
Пока, чувствуется, Кучма сам не знает, чего он конкретно хочет и как этого достичь. Версия из недр Банковой: “отставного главного милиционера Кравченко — на Донецк, донецкого губернатора Януковича — на Днепропетровск, днепропетровца Швеца — на место Горбулина, главу Госкомиссии по вопросам оборонно-промышленного комплекса Горбулина — на вылет” — столь же очаровательна в своем радикализме, сколь же и показательна смятением чувств ее творца. А творцом ее все источники называют лично Президента. При этом желание реанимации Кравченко в новом качестве не только подтверждает своевременное предположение “Граней” о том, как гаранту будет не хватать “кровавых мальчиков”, но и свидетельствует о его стремлении держать в узде некие силы, которые, возможно, могут при повязанном с ними “деловыми отношениями” губернаторе Януковиче выйти, тем не менее, из-под контроля. В конце концов, именно в среде этих могущественных сил родилась инициатива сойтись с Ющенко, и гаранта при этом никто не спрашивал… Впрочем, дальше разбирать мотивы виртуальной цепочки кадровых передвижений пока бессмысленно: практически все информаторы считают, что реально в ней только одно: “Горбулина — на вылет”. То ли тут последние оружейные безобразные скандалы – повод (позор на всю Европу — два экспортера принародно выясняют отношения, вываливая весь специфический государственный мусор на голову своей и чужой общественности). То ли в целом оружейная тема таким топором зависла над “европейским лидером”, что он готов сдавать всех подряд. То ли кошка, давно пробежавшая между Президентом и 30 лет верно идущим с ним нога в ногу Горбулиным, оказалась настырной, курсируя взад-вперед. То ли просто умный и сильный Горбулин хотя бы на закате решил выйти из под позорной тени своего бесчувственного патрона — а это не прощается… Однако что-то, видимо, будет. И между прочим, если бы Владимир Павлович оказался вдруг в ющенковском (и донецком?) блоке, то мог бы благословения у Кучмы и не попросить. Очень странно это, на первый взгляд, но Горбулиным могут руководить те же глубоко внутренние побуждения, что и совсем инородным Волковым: взрывная смесь личной обиды, запаса сил, не полной реализованности и жажды личностного реванша. А сколько их еще, менее известных, менее заметных личностей, обуреваемых сходными чувствами! А паровозик-то — пых, пых, пых…
И трудно сказать, кто в этом раскладе готов, забыв о себе, строить борьбу на главной “манечке” Президента, которая состоит в том, чтобы отсечь от будущего парламента крутую оппозицию —Александра Мороза с социалистами и Юлю Тимошенко с “Батькивщиной” и “Собором”, поскольку остальная биомасса, включая стабильное число красных, представляется гаранту вполне управляемой.
Кто готов это реализовывать? Губернаторы на админресурсе? Да, они подневольные. Сегодня. Но многие же все равно помнят: а паровозик-то — пых, пых, пых… Литвин? Конечно. Но, кажется, уже без энтузиазма. Его вообще-то жалко. Он, видимо, убежден, что Президент профукал страну не потому, что дурной, а потому, что и во втором, как и в первом сроке его не удалось отлучить от порочного, коррумпированного, вороватого кланового окружения. Судя по конкретной борьбе Литвина — от эсдеков с Волковым. Хотя временные победы имели место, хотя Волков и перестал быть главным кукловодом, однако все попытки Литвина вырастить для Кучмы новую опору и покончить с эсдеками ныне и присно и во веки веков не удались и, похоже, уже не имеют перспективы.
Трудно сказать, с этим ли скорбным фактом связана очередная вариация слухов об очередной попытке Литвина покинуть кресло в Администрации, сдав дела давно подпирающим эндепистам в лице зама Демина, и уйти в науку с последующим участием в выборах на мажоритарном округе. О готовности уйти в ту же науку Литвин, помнится, заявлял в разгар кассетного скандала, а член НДП, представитель Президента в парламенте Бессмертный, сам лидер НДП Пустовойтенко, тот же партийный соратник Демин пребывали в заметном оживлении относительно открывающихся вакансий. Но тогда уход Литвина был бы знаковым — на радость оппозиции (очередной “капут”), с одной стороны, тянул бы на аналогию с крысами, с другой, и указывал бы на признание вины, с третьей.
Сегодня же отставка Литвина могла бы выглядеть вполне пристойно: гарант как бы снова на коне, Запад изошел в реверансах, Москва заверяет в вечной любви. А Литвину, человеку довольно молодому, самое время подумать о себе, о своем политическом будущем — ибо о своей научной страсти можно в качестве аутотренинга рассказывать сколько угодно, но, поуправляв страной столько лет, сосредоточив в руках Администрации практически все полномочия, вряд ли можно без смертельной ломки отказаться от этого наркотика всеохватывающей власти. И, мысленно рисуя дальнейшие собственные перспективы во власти, нельзя, очевидно, не понимать необходимости хотя бы мягкого (пока) дистанцирования от Кучмы. Чего стесняться – рано или поздно все там будут, тенденция, однако… Жаль, что, скорее всего, версия об отставке Литвина — только долгоиграющие слухи. Было бы интересно… Что бы ни говорили о Литвине, что бы ни говорил он сам и что бы ни напевали ему разные лизоблюды, но Литвин, возможно, лучше других осознает: получение кресла от Кучмы из-под попы – под попу, назначение им преемника с гарантиями победы — это мулька для какого-нибудь Иванушки-дурачка. Не Кучма будет решать этот вопрос! Как только станет понятно, что пора стартовать, никто не будет делать вид, будто мертвый лев – еще живой! И еще более окрепшие эсдеки снова вбросят лозунг: “За честные выборы!” и снова будут почти искренни в этом желании. И могучие капиталом донецкие, те, молодые, успев, возможно, порешать региональную проблему “отцов и детей” и поняв, что своих сил на всю страну так и не накопили, пойдут с кем угодно, но против эсдеков. Собственно, сегодняшние конфигурации — пролог будущих. Несчастная страна. Всего-то и надежды, что паровозик — пых, пых, пых…
Татьяна Коробова
Лето проскочило — а как не было. Предыдущий политсезон заканчивался вопросом “С кем Ющенко?” — новый начинается вопросом “Кто с Ющенко?”. Заклинило. Вот же ж несчастье господне. У него, у Ющенко, власть, как у премьера, под ногами валялась в разгар кассетного скандала, да не далеко укатилась и сразу после отставки. Однако наш мыслитель на печке пролежал, мухами дирижируя, в мечтах об объединении типа польской “Солидарности”, и никто ж не сказал ему, что там-то во главе были борцы, а не Иванушки-дурачки, которые бока почесывали, блин, а печка их во дворец везла.
Правда, Иванушек-дурачков народ исторически любит — это так. Теперь проблема: как эту любовь, выраженную в процентах рейтинга, попользовать всем, кому не лень? А тех, кому не лень, с каждым днем, похоже, все больше и больше. Что, с админресурсом напряженка ожидается? Или небезопасно зависеть от левой ноги Главного Папы? Обратно же, Ющенко хочет зачать и родить блок естественным путем, а Президент так и норовит применить искусственное осеменение. Т.е., вопрос, кроме прочего, состоит и в том, что Главный Папа не прочь напхать в список Ющенко всякого пропрезидентского золотого барахла, а барахло, возможно, себя таковым вовсе не считает, и надеется, делая вид, будто выполняет волю гаранта, пойти под Ющенко всерьез и надолго. Сам же Ющенко собирается, видимо, делать вид, что без отеческих рекомендаций Кучмы он и сопли не утрет, не то, что блок не построит — главное, до одних, потом до других выборов дотянуть, а уж тогда… Кучма же (небезосновательно) подозревает всех до единого и разводит игроков по-прежнему, хотя закатные отблески 2004 года со смутными очертаниями большой дули вместо третьего срока, вносят лихорадочность и лишают его прежней уверенности. Паровозик, натужно пыхтя, все-таки движется к финалу. И тут публика — некоторая соскочить норовит втихаря, а некоторая, наоборот, заскочить как бы не успела. И чем дальше, тем труднее управлять процессом. Все как будто слушаются, а паровозик — пых, пых, пых… Ага. Генерал командует прапору: “Остановить поезд!” Прапор: “Слушаюсь! Поезд — стой! Ать, два”. Да… Целуй, значит, меня в задние огни.
Однако, глянем, что у нас тут на маршруте и в диспетчерских листах. Где-то на исходе прошлого политического сезона “Грани” писали, что, понаблюдав суету новой опорной народно-демократическо-налогово-трудовой силы, ее внутренние разборки, “терки” и “базары”, Президент, не исключено, снова раскинет приветливые объятия юристам-футболистам (о). “Грани” так же писали что, не исключено, в новой силе, изобретенной главным администратором и президентским технологом Литвиным, все еще не раз кинут друг друга, а кто-нибудь их всех — оптом либо в очередь. Зная отечественные реалии и традиции украинского политикума, вполне можно предположить неизбежное.
Неладно что-то в тундровом королевстве. И чем громче заверения руководящих составляющих “Тундры” в союзе до гроба, тем очевиднее муки навязанной любви, тем крепче, видимо, должны быть путы, не позволяющие им разбежаться. Во-первых, лидер НДП Валерий Пустовойтенко, наконец, убедился в том, что всем было очевидно на старте: он активно лепил эту “Злагоду-2” под себя, но получилось — под донецких. Во-вторых, “трудовые” Тигипко-Пинчука, в экономических вопросах элегантно, но жестко засунутые донецкими за пояс, поняли, что никто и не собирался отдавать им лидерство в блоке, и донецкие даже не делают вид, что это сообщество равных возможностей.
Но и в донецких рядах, в-третьих, не просто и не спокойно. По одной версии, закулисные деятели, разные донецкие магнаты, считавшие, как и губернатор Янукович, кстати, что азаровская Партия регионов — это политическая крыша, возникшая именно тогда, когда это потребовалось мощному клановому базису, вдруг увидели, что крыша — отрывается, едет, крышу — понесло, и главный мытарь Азаров, ощутивший вкус партийного строительства, а также новую мощь в членах и сочленениях, уже абсолютно не готов, как это планировалось и как заявлял сам Азаров, уступать лидерство в партии, уходить на задний, т.е. чисто налоговый план, и быть исключительно рабочей лошадью, а не политической фигурой крупного калибра. Теперь он, якобы, готов отдать пост в налоговой.
По другой, правда, версии, творцы проекта “донецких на царство!” перестарались, и масштабный натиск политических “шахтеров”, как альтернативы “динамовцам”, ввел в глубокую задумчивость гаранта, после чего включилась на полную мощность система сдержек и противовесов, донецкие вынуждены были отойти на прежние позиции, и теперь думают не о том, как взять страну, а как через азаровскую партию преодолеть хотя бы 4 процента — даже ценой подверстывания под Ющенко, даже если это грозит потерей поста главного мытаря. (Наверное, эта версия эсдекам нравится.)
К тому же, шоколадный король Петр Порошенко, вливший свою партию “Солидарность” в “Регионы”, как самый заметный и перспективный соучредитель, ведет себя очень подозрительно и независимо. Это за ним давно водится: от эсдеков в парламенте ушел, а потом вместе с Литвиным (каждый по своим мотивам) изо всех сил пытался не допустить отставки Ющенко. И накануне решающего голосования это почти получилось, но последним глубокой ночью и во имя дела непривычно, невиданно для себя наклюкавшись, покинул Президента Виктор Медведчук — на автопилоте, но со щитом, а не на щите. Это была очень трудно вырванная победа, и, как показывает дальнейшие развитие событий (назначение премьером не Азарова, не Тигипко, не Пустовойтенко, кучкование проброшенных в “Тундру”, отход от них аграриев, внутриблоковая борьба за лидерство и предполагаемый развал) — вполне перспективная победа. Банковая может удержать “Тундру” от рассыпания, но цена будет слишком велика и не обязательно оправдана. Пока по всему выходит, что надежды Литвина на то, что донецкий клан, растворив в себе “трудовиков” и эндепистов, станет орудием возмездия и похоронит эсдеков, не оправдываются. Азаров нервничает, и по поводу неуправляемого Порошенко позволяет себе достаточно резко заявить: дескать, если он надумает уйти, то пойдет исключительно в одиночестве — ему-де сказано, что никакой партии “Солидарность” у него уже нет. Бедный Николай Янович! К беде неопытность (политическая) ведет. Разве Минюст ликвидировал регистрацию “Солидарности”?..
Впрочем, Азаров и сам заявляет, что не возражал бы против соития “Тундры” с Ющенко. У них, к слову, отношения в финале Ющенко-премьера были вполне нормальные — вплоть до того, гласит кабминовская легенда, что Азаров накануне голосования по отставке Ющенко зашел к нему и покаялся заранее: его, азаровские, люди в парламенте сдадут “реформатора”, иначе Президент обещал что-то вырвать, а за что-то подвесить.
Таким образом, Азарову как бы ничего не мешает вступать в переговоры с Ющенко. А как Пустовойтенко, убежденный, что НДП способна сама не только преодолеть 4-процентный барьер, но и взять его дважды — не меньше 8 процентов? А как тигипки-пинчуки (Пинчук — особенно), которым уже остохренело экономическое подавление донецкими и они уже заходятся в воззваниях к гаранту: “Папа, вы чей папа?!”, а тут еще надо подписаться вместе с ними под признание безусловного лидерства Ющенко с его заоблачным рейтингом?
А как быть самому Ющенко, не исключено, соображающему: он может возглавить блок хоть чертей с крыльями, хоть ангелов с рогами, но это должны быть те политические силы, которые объединены (не надо демагогии — не любовью к Украине) тем, что поставили на самого Ющенко, и в этой коалиции пойдут с ним до полной победы. В ином случае роль Ющенко сведется в истории к локомотиву, который доблестно приволок в парламент горы прокучмовского мусора, которые его под собой и погребут.
Если верить источникам, уже имеет место отеческий совет Кучмы любимцу широкой публики Ющенко взять на предвыборный штаб любимца узкой публики Александра Михайловича Волкова. А как не верить источникам, если сам Михалыч, который, конечно, не Ющенку вдруг полюбил, а в его рейтинг смертельно влюбился, повторяет раз от разу, что готов войти в блок “реформатора”? И пробыть с ним аккурат до открытия первой сессии нового созыва? А потом бузу бузить, разводить и распальцовывать? Впрочем, Михалыч может втюхивать в президентские уши или посылать через посредников сигналы о чем угодно, но главный побудительный мотив, толкающий его на это фантастическое блокирование — отсутствие уверенности в том, что его “Демсоюз” может преодолеть 4-процентный барьер, тем более, что возле рычагов админресурса на Банковой сплошь “друзья” Михалыча — что Литвин, что его замы-эндеписты. Конечно, несколько диковато выглядит: вчерашний союзник СДПУ(о), могильщик “реформатора” — сегодня булыжник в фундаменте блока Ющенко? Но, может быть, в этом парадоксе и сокрыта логика: союзникам “вчерашним” из СДПУ(о) не прощается отступничество — попросту кидалово? И весь свой богатый опыт со всей своей кипучей энергией отец разных побед и творец президентов (Кучма-1, Кучма-2) мечтает вложить в отмщение?..
Вообще, все взаимные притяжения, вынужденные тяготения, блоки, альянсы, пакты о ненападении, гласные и негласные союзы приобретают логику, если принять за данность, что наметилась очевидная линия предвыборного фронта с противостоянием “донецкие — эсдеки”. Тут же приобретает стройность идея блокирования Ющенко с донецкими — у них один противник. Тут же более внятными становятся внутрируховские разборки и разборки отдельных руховских частей с ПРП Пинзеника. И виляние Удовенко, приседающего перед внутренними “троянскими конями”, и истерики азефов Бойко могут свидетельствовать, что глубинные противоречия в среде как бы соратников залегают по той же невидимой линии фронта.
С другой стороны, показательно и знаково будет, если мэр Киева Александр Омельченко все-таки воссоединится с блоком Ющенко — его ведь тоже обуревает незабываемое чувство к социал-демократом (о) в целом и Суркису отдельно. Но на это тоже должно быть разрешение арбитра.
То есть, Кучма сейчас, в процессе подготовки к предвыборной кампании, не только в форс-мажорных уже обстоятельствах выдавливает удобный для себя закон о выборах, но и непосредственно строит, перестраивает, компонует, формирует объединения, способные (он так надеется) привести к той или иной выгодной для него расстановке сил.
Пока, чувствуется, Кучма сам не знает, чего он конкретно хочет и как этого достичь. Версия из недр Банковой: “отставного главного милиционера Кравченко — на Донецк, донецкого губернатора Януковича — на Днепропетровск, днепропетровца Швеца — на место Горбулина, главу Госкомиссии по вопросам оборонно-промышленного комплекса Горбулина — на вылет” — столь же очаровательна в своем радикализме, сколь же и показательна смятением чувств ее творца. А творцом ее все источники называют лично Президента. При этом желание реанимации Кравченко в новом качестве не только подтверждает своевременное предположение “Граней” о том, как гаранту будет не хватать “кровавых мальчиков”, но и свидетельствует о его стремлении держать в узде некие силы, которые, возможно, могут при повязанном с ними “деловыми отношениями” губернаторе Януковиче выйти, тем не менее, из-под контроля. В конце концов, именно в среде этих могущественных сил родилась инициатива сойтись с Ющенко, и гаранта при этом никто не спрашивал… Впрочем, дальше разбирать мотивы виртуальной цепочки кадровых передвижений пока бессмысленно: практически все информаторы считают, что реально в ней только одно: “Горбулина — на вылет”. То ли тут последние оружейные безобразные скандалы – повод (позор на всю Европу — два экспортера принародно выясняют отношения, вываливая весь специфический государственный мусор на голову своей и чужой общественности). То ли в целом оружейная тема таким топором зависла над “европейским лидером”, что он готов сдавать всех подряд. То ли кошка, давно пробежавшая между Президентом и 30 лет верно идущим с ним нога в ногу Горбулиным, оказалась настырной, курсируя взад-вперед. То ли просто умный и сильный Горбулин хотя бы на закате решил выйти из под позорной тени своего бесчувственного патрона — а это не прощается… Однако что-то, видимо, будет. И между прочим, если бы Владимир Павлович оказался вдруг в ющенковском (и донецком?) блоке, то мог бы благословения у Кучмы и не попросить. Очень странно это, на первый взгляд, но Горбулиным могут руководить те же глубоко внутренние побуждения, что и совсем инородным Волковым: взрывная смесь личной обиды, запаса сил, не полной реализованности и жажды личностного реванша. А сколько их еще, менее известных, менее заметных личностей, обуреваемых сходными чувствами! А паровозик-то — пых, пых, пых…
И трудно сказать, кто в этом раскладе готов, забыв о себе, строить борьбу на главной “манечке” Президента, которая состоит в том, чтобы отсечь от будущего парламента крутую оппозицию —Александра Мороза с социалистами и Юлю Тимошенко с “Батькивщиной” и “Собором”, поскольку остальная биомасса, включая стабильное число красных, представляется гаранту вполне управляемой.
Кто готов это реализовывать? Губернаторы на админресурсе? Да, они подневольные. Сегодня. Но многие же все равно помнят: а паровозик-то — пых, пых, пых… Литвин? Конечно. Но, кажется, уже без энтузиазма. Его вообще-то жалко. Он, видимо, убежден, что Президент профукал страну не потому, что дурной, а потому, что и во втором, как и в первом сроке его не удалось отлучить от порочного, коррумпированного, вороватого кланового окружения. Судя по конкретной борьбе Литвина — от эсдеков с Волковым. Хотя временные победы имели место, хотя Волков и перестал быть главным кукловодом, однако все попытки Литвина вырастить для Кучмы новую опору и покончить с эсдеками ныне и присно и во веки веков не удались и, похоже, уже не имеют перспективы.
Трудно сказать, с этим ли скорбным фактом связана очередная вариация слухов об очередной попытке Литвина покинуть кресло в Администрации, сдав дела давно подпирающим эндепистам в лице зама Демина, и уйти в науку с последующим участием в выборах на мажоритарном округе. О готовности уйти в ту же науку Литвин, помнится, заявлял в разгар кассетного скандала, а член НДП, представитель Президента в парламенте Бессмертный, сам лидер НДП Пустовойтенко, тот же партийный соратник Демин пребывали в заметном оживлении относительно открывающихся вакансий. Но тогда уход Литвина был бы знаковым — на радость оппозиции (очередной “капут”), с одной стороны, тянул бы на аналогию с крысами, с другой, и указывал бы на признание вины, с третьей.
Сегодня же отставка Литвина могла бы выглядеть вполне пристойно: гарант как бы снова на коне, Запад изошел в реверансах, Москва заверяет в вечной любви. А Литвину, человеку довольно молодому, самое время подумать о себе, о своем политическом будущем — ибо о своей научной страсти можно в качестве аутотренинга рассказывать сколько угодно, но, поуправляв страной столько лет, сосредоточив в руках Администрации практически все полномочия, вряд ли можно без смертельной ломки отказаться от этого наркотика всеохватывающей власти. И, мысленно рисуя дальнейшие собственные перспективы во власти, нельзя, очевидно, не понимать необходимости хотя бы мягкого (пока) дистанцирования от Кучмы. Чего стесняться – рано или поздно все там будут, тенденция, однако… Жаль, что, скорее всего, версия об отставке Литвина — только долгоиграющие слухи. Было бы интересно… Что бы ни говорили о Литвине, что бы ни говорил он сам и что бы ни напевали ему разные лизоблюды, но Литвин, возможно, лучше других осознает: получение кресла от Кучмы из-под попы – под попу, назначение им преемника с гарантиями победы — это мулька для какого-нибудь Иванушки-дурачка. Не Кучма будет решать этот вопрос! Как только станет понятно, что пора стартовать, никто не будет делать вид, будто мертвый лев – еще живой! И еще более окрепшие эсдеки снова вбросят лозунг: “За честные выборы!” и снова будут почти искренни в этом желании. И могучие капиталом донецкие, те, молодые, успев, возможно, порешать региональную проблему “отцов и детей” и поняв, что своих сил на всю страну так и не накопили, пойдут с кем угодно, но против эсдеков. Собственно, сегодняшние конфигурации — пролог будущих. Несчастная страна. Всего-то и надежды, что паровозик — пых, пых, пых…
Відповіді
2001.09.09 | Shooter
Цитата для Іллі
получение кресла от Кучмы из-под попы – под попу, назначение им преемника с гарантиями победы — это мулька для какого-нибудь Иванушки-дурачка. Не Кучма будет решать этот вопрос! Как только станет понятно, что пора стартовать, никто не будет делать вид, будто мертвый лев – еще живой!2001.09.09 | ilia25
Это цитата не для меня, а для вас
Shooter писав(ла):> получение кресла от Кучмы из-под попы – под попу, назначение им преемника с гарантиями победы — это мулька для какого-нибудь Иванушки-дурачка. Не Кучма будет решать этот вопрос! Как только станет понятно, что пора стартовать, никто не будет делать вид, будто мертвый лев – еще живой!
Это цитата не для меня, а для вас. Именно вы меня пытались убедить, что Кучма назначит Ющенко приемником, чтобы обеспечить себе спокойную старость. И если забыли, это был ваш ответ на вопрос, каким образом Ющенко сможет стать президетном.
А до тех пор, вы готовы считать победой то, что Ющенко проведет в ВР "донецких" -- то есть один из олигархических кланов. Ну не глупо ли?..
2001.09.09 | Shooter
Re: Это цитата не для меня, а для вас
ilia25 писав(ла):> Shooter писав(ла):
> Это цитата не для меня, а для вас. Именно вы меня пытались убедить, что Кучма назначит Ющенко приемником, чтобы обеспечить себе спокойную старость.
Ні. Моя теза була (ще раз для Вас нагадую): виграш виборів-2002, чи, правильніше, формування уряду-2002 - це на 70-80 відсотків виграш виборів-2004. Виграти ж вибори-2002, будучи радикальним антикучмістом, неможливо.
На виборах 2004 на Кучму вже ніхто не звертатиме особливої уваги.
Ваша ж була - Кучма "назначить" президентом-2004 кого захоче.
> А до тех пор, вы готовы считать победой то, что Ющенко проведет в ВР "донецких" -- то есть один из олигархических кланов. Ну не глупо ли?..
Ви, Ілля, як завжди бачите тільки те, що хочете бачити. Крім "данєцкіх" в НУ будуть всі "помірковані" праві, Порошенко, Омельченко, можливо Сирота, можливл АПУ, + дрібнота, + "люди Ющенка". За подібних розкладів (і заборони переходу з фракції у фракції) Ющенко легко аплікуватиме класичне divided et impera. А перерахованим, як виглядає, має вистачити здорового глузду "поступитися принципами" vs. розумного задоволення їхніх потреб.
Високоймовріний результат - "уряд НУ"-2002 і Ющенко - президент 2004.
Найідеальніший зі всіх реальних варіантів розвитку подій.
2001.09.09 | Остап
Уявімо собі, що парламент ліквідує посаду перзидента.
Shooter писав(ла):>Високоймовріний результат - "уряд НУ"-2002 і Ющенко - президент 2004.
>Найідеальніший зі всіх реальних варіантів розвитку подій.
Уявімо собі, що парламент ліквідує посаду перзидента.
Який тоді найідеальніший віріант розвитку подій?
2001.09.09 | Shooter
Буйна фантазія - не для політики.
Зі 450 депутатів ВР 300 за це в найближчі 10-20 років ніколи не проголосують.2001.09.09 | Остап
Проголосують, щоб не ходити під постійною загрозаю розпуску парламенту.
Shooter писав(ла):> Зі 450 депутатів ВР 300 за це в найближчі 10-20 років ніколи не проголосують.
Проголосують, щоб не ходити під постійною загрозаю розпуску парламенту.
Це ж так просто - внесли зміни і ніхто більше не залякує.
Треба тільки пропагувати цю ідею.
ПМ.
Але що на Вашу думку утримує депутатів від такого кроку?
2001.09.09 | ilia25
Re: Буйна фантазія - не для політики.
Shooter писав(ла):> Зі 450 депутатів ВР 300 за це в найближчі 10-20 років ніколи не проголосують.
Навіть якщо так, то винуватим в цому будете ви, і такі як ви, що замість змін системи влади всі сили тратять на намагання дати прйнятному кандидату очолити цю систему. Намагання, що з самого початку приречені на невдачу.
2001.09.09 | Остап
100 років тому пан Лєнін казав "ми пайдєм другім путьом!", маючи на увазі припинення ворожіння щодо персоналій і зміну системи влади
ilia25 писав(ла):> Shooter писав(ла):
> > Зі 450 депутатів ВР 300 за це в найближчі 10-20 років ніколи не проголосують.
>
> Навіть якщо так, то винуватим в цому будете ви, і такі як ви, що замість змін системи влади всі сили тратять на намагання дати прйнятному кандидату очолити цю систему. Намагання, що з самого початку приречені на невдачу.
Але зачароване коло розірвати не вдається....
Ніхто не ставить собі на мету усунення президентської гілки влади (крім комуністів)....
Що робити?
ПМ.
100 років тому пан Лєнін казав "ми пайдєм другім путьом!", маючи на увазі припинення ворожіння щодо персоналій і зміну системи влади
І переміг!
2001.09.09 | Безробітний
Це дуже просто!!!
Треба послати тисячу Ваших резюме Симоненку.Може комуністи Вас на роботу приймуть.
2001.09.09 | Shooter
Re: Буйна фантазія - не для політики.
ilia25 писав(ла):> Shooter писав(ла):
> > Зі 450 депутатів ВР 300 за це в найближчі 10-20 років ніколи не проголосують.
>
> Навіть якщо так, то винуватим в цому будете ви, і такі як ви, що замість змін системи влади всі сили тратять на намагання дати прйнятному кандидату очолити цю систему. Намагання, що з самого початку приречені на невдачу.
Щодо не-президенства як такого - то ідея-фікс Остапа. Знову ж таки, досвід оточуючих (і не тільки) європейських країн доводить, що найоптимальнішою є парламентсько-президентська республіка (монархія).
І тут знову вертаємося ab ovo. Політичну і адміністративну реформу необхідно проводити, проте українські реалії (ті дурні і темні покупці
І так десь в другій половині другого президентського терміну Президент Ющенко подасть у ВР законопроекти про перерозподіл повноважень і адмінреформу.
2001.09.09 | Остап
Цікаво, чому німці після війни не кинулися вибирати президента? А вибирали канцлера за пропорційною системою.
Shooter писав(ла):> І тут знову вертаємося ab ovo. Політичну і адміністративну реформу необхідно проводити, проте українські реалії (ті дурні і темні покупці ) кажуть, що насьогодні найоптимальніший для цього шлях - "прогресивний" президенит (з множини реальних претендентів - Ющенко).
>І так десь в другій половині другого президентського терміну Президент Ющенко подасть у ВР законопроекти про перерозподіл повноважень і адмінреформу
Цікаво, чому німці після війни не кинулися вибирати президента?
А вибирали канцлера за пропорційною системою.
А тому, що така система влади найбільш оптимальна. Де нема ніяких протистоянь між урядом і парламентом, і не требі ніяких арбітрів.
ПМ.
Приклад Росії показує, що найпрогресивніший президент не може нічого вдіяти, хоч і затіяв адміністративну реформу, і підкорив собі парламент.
(Система не вірна)
2001.09.10 | Остап
Що такого робить президент, що не можна доручити "віце-прем"єрові з питань критики" ?
Shooter писав(ла):> ilia25 писав(ла):
> > Shooter писав(ла):
> > > Зі 450 депутатів ВР 300 за це в найближчі 10-20 років ніколи не проголосують.
> >
> > Навіть якщо так, то винуватим в цому будете ви, і такі як ви, що замість змін системи влади всі сили тратять на намагання дати прйнятному кандидату очолити цю систему. Намагання, що з самого початку приречені на невдачу.
>
> Щодо не-президенства як такого - то ідея-фікс Остапа. Знову ж таки, досвід оточуючих (і не тільки) європейських країн доводить, що найоптимальнішою є парламентсько-президентська республіка (монархія).
>
Що такого робить президент, що не можна доручити "віце-прем"єрові з питань критики" ?
Бажано відповісти конкретно, а не зверхньо, як "пан, що всюди був, все бачив".
Якщо маєте розклад роботи президента - по днях, по неділях, по місяцях, то було би корисно його надати для вивчення.
Може я чогось не розумію в президентській роботі....
2001.09.11 | НеДохтор
Re: Що такого ...
Остап писав(ла):.
> Що такого робить президент, що не можна доручити "віце-прем"єрові з питань критики" ?
Тоді ще мусить бути "віце-прем’єр з питань похвал".
В порівнянні із "віце-прем’єром з питань критики", він може мати протилежні погляди на на ті самі речі.
Вони можуть ніколи не досягти згоди і не можуть діяти одночасно.
P.S. Вважайте, що це не серйозна відповідь, а подарунок до Ваших схоластичних вправ.
2001.09.11 | Остап
Щоденник президента - в студію !
НеДохтор писав(ла):> Остап писав(ла):
> .
> > Що такого робить президент, що не можна доручити "віце-прем"єрові з питань критики" ?
>
> Тоді ще мусить бути "віце-прем’єр з питань похвал".
Їх можна замінити одним -віце-прем"єром з питань PR.
Але, як я зрозумів, по суті вам сказати нічого...
Пропоную віднайти "щоденник президента" і уважно його проаналізувати.
Щоденник президента - в студію !
2001.09.09 | AST
А хто такі "люди Ющенка"? (-)
2001.09.09 | Shooter
Re: А хто такі "люди Ющенка"? (-)
1. Люди (деякі) з його НБУшної і ПМівської команди.2. Будь-хто незаплямований в списку Ющенка, запропонований самим Ющенком.
2001.09.09 | ilia25
Re: Это цитата не для меня, а для вас
Shooter писав(ла):> Ні. Моя теза була (ще раз для Вас нагадую): виграш виборів-2002, чи, правильніше, формування уряду-2002 - це на 70-80 відсотків виграш виборів-2004.
Формування уряду? Чому ви так впевнені, що Ющенко матиме можливість формувати уряд?
По-перше, НУ не матиме більшості ні за яких умов. Зараз все, що є у Ющенка -- 20%, тобто 50 пропорційних місць. Де він візьме ще 200?
По-друге, ті сили, які на його рейтингу в'їдуть до парламента, не будуть підкорятись Ющенку. Нащо воно їм?
По-третє, навіщо, знову ж таки, Кучмі висувати Ющенка прем'єром?
> За подібних розкладів (і заборони переходу з фракції у фракції) Ющенко легко аплікуватиме класичне divided et i....
Для того, щоб розводити конкурентів та нав'ясувати ним свою гру, треба мати за душею щось суттєвіше за 30% власного рейтингу. Щось таке, як гроші, вплив на ЗМІ, або на силовіків. У Ющенко нічого цього нема, навіть тах самих яєць нема. Повторюю -- він потрібен тільки для того, щоб на ньому в'їхати в праламент. Робити його президентом не потрібно нікому -- за винятком, можливо, опозиції.
2001.09.09 | Shooter
Re: Это цитата не для меня, а для вас
ilia25 писав(ла):> Shooter писав(ла):
> Формування уряду? Чому ви так впевнені, що Ющенко матиме можливість формувати уряд?
> По-перше, НУ не матиме більшості ні за яких умов. Зараз все, що є у Ющенка -- 20%, тобто 50 пропорційних місць. Де він візьме ще 200?
Ілля, Вам вже радили - читайте "класику" (мене, себто
> По-друге, ті сили, які на його рейтингу в'їдуть до парламента, не будуть підкорятись Ющенку. Нащо воно їм?
Читайте мене ж в попередній репліці, але уважніже, і постарйатесь зрозуміти. Певна антагонічність даних сил, або, якщо хочете, взаємодоповнюваність - гарантія успішного Ющенка на чолі "НУ".
Крім того, "данєцкі" можуть і не входити персонально, а тільки "помогти матеріально".
> По-третє, навіщо, знову ж таки, Кучмі висувати Ющенка прем'єром?
> Для того, щоб розводити конкурентів та нав'ясувати ним свою гру, треба мати за душею щось суттєвіше за 30% власного рейтингу. Щось таке, як гроші, вплив на ЗМІ, або на силовіків. У Ющенко нічого цього нема, навіть тах самих яєць нема. Повторюю -- він потрібен тільки для того, щоб на ньому в'їхати в праламент....
І ще раз для Вас повторюю: заборона переходу з фракції у фракцію, "різноплановість" НУ і несамодостатність політичних сил - її складників є достатніми важелями для того, щоб "за в'їхання в парламент на Ющенкові" погодитися на беззастережне і мудре
2001.09.09 | Shooter
P.S: про третє
> По-третє, навіщо, знову ж таки, Кучмі висувати Ющенка прем'єром?А кого? В Ющенка з його прямими, але негласними союзниками - 25+15=40%, в комунстів - 20%, в болота - 5-8%.
Певна догода (Плюща на Голову!) з наступною політичною силою ґарантує ще до 10%.
Рахуйте.
Крім того, ще раз Вам нагадую цілком раціональну тезу, що для Кучми і його пріхлєбаїв Ющенко - найоптимальніша кандидатура з реальних на прем'єра-2002 і президента-2004.
Все це за умови, звісно, що НУ матиме >20% фракцію в парламенті. Тобто знову стикаємось із ще однією моєю ж тезою (але спеціально для Вас - вкотре повторюсь): 1-3%, котрі коливаються між Ющенком і ФНП/СПУ, суттєвіші для Ющенка...
2001.09.10 | ilia25
Re: P.S: про третє
Shooter писав(ла):> > По-третє, навіщо, знову ж таки, Кучмі висувати Ющенка прем'єром?
>
> А кого? В Ющенка з його прямими, але негласними союзниками - 25+15=40%, в комунстів - 20%, в болота - 5-8%.
Чихав Кучма на ті проценти, це по-перше. Скільки процентів було в Кінаха? За нинішньої організації державної влади Кучмі навіть не потрібно мати більшість в ВР, щоб назначати прм'єра, або, в крайньому разі -- в.о.
По-друге більшість буде не в Ющенка, а в Кучми. Ті люди, що на горбі Ющенка в'їдуть в ВР, будуть лояльними перш за все до Кучми -- як і сам Ющенко, до речі.
Ви занурюєтесь у ті проценти так, ніби в Україні вже демократія, а уряд призначається самим парламентом. Відкрийте очі, саме для того, щоб ці ваші мрії здійснились і треба підтримувати опозицію. Інакше все буде і далі вирішуватись інтригами та підковерною боротьбою, тобто главним інтриганом -- Кучмою.
> Крім того, ще раз Вам нагадую цілком раціональну тезу, що для Кучми і його пріхлєбаїв Ющенко - найоптимальніша кандидатура з реальних на прем'єра-2002 і президента-2004.
В цій тезі нема ні на йоту раціональності, одні ваші побажання. Всім ним -- і Кумі, і "пріхлєбаям" треба мати в якості прем'єра свою людину. А при своїй лояльності до Кучми, та ненависті до "динамівців", нейтральною фігурою, шо всіх влаштує, він також не боже бути.
Ющенко взагалі не може бути нейтральною фігурою, якщо він збирається в цій країні щось міняти.
> Все це за умови, звісно, що НУ матиме >20% фракцію в парламенті. Тобто знову
А якщо ті 20 будуть у ФНП -- що у Ющенка буде менше шансів стати прем'єром?
Ющенко якщо і може стати компромісною фігурою, то тільки якщо то буде компроміс між Кучмою та опозицією. Компромісом між олігархічними кланами він бути не може, бо є ворогом для них усіх -- це теж треба доводити?
2001.09.10 | Shooter
Re: P.S: про третє
>А якщо ті 20 будуть у ФНП -- що у Ющенка буде менше шансів стати прем'єром?В тому то й весь фокус, що ФНП матиме 7-8 %.
>Ющенко якщо і може стати компромісною фігурою, то тільки якщо то буде компроміс між Кучмою та опозицією. Компромісом між олігархічними кланами він бути не може, бо є ворогом для них усіх -- це теж треба доводити?
Звісно, треба. Спочатку, доречі, треба дефінувати "хто є олігарх".
Я, наприклад, бачу жвавий економічний інтерес "данєцкіх" в Ющенкові як прем'єрові і президентові. Треба доводити?
В тому й то суть "фігури Ющенка" - він може бути компромісною фігурою як для радикальної опозиції і Кучми, так і для певних "бандюків".
2001.09.10 | ilia25
Ющенко -- остання надія олігархів?
Шутер, впертість до добра вас не доводить. Я думаю, що якщо б Ющенко читав наші розмови, то йому б моя критика задалсь більш приємною, ніж ваш захист.Shooter писав(ла):
> >Ющенко якщо і може стати компромісною фігурою, то тільки якщо то буде компроміс між Кучмою та опозицією. Компромісом між олігархічними кланами він бути не може, бо є ворогом для них усіх -- це теж треба доводити?
>
> Звісно, треба. Спочатку, доречі, треба дефінувати "хто є олігарх".
>
> Я, наприклад, бачу жвавий економічний інтерес "данєцкіх" в Ющенкові як прем'єрові і президентові. Треба доводити?
Ну що ж попробуйте таке довести. А для початку, нагадаю вам дещо.
Економічний інтерес донецьких -- це красти кошти, зароблені на вугіллі та металі. Ви думаєте, що Ющенко в якості президента буде захищати ці інтереси? Спасибі Шутер, я не дуже поважаю Ющенко, але ТАК погано я про нього не думав.
Точно так же інтерес "київських" олігархів був у крадіжках газу та доходів за електроенергію. Кучма дозволив за часів прем'єрства Ющенко тохи дати по рукам "київським", але коли Тимошенко (з санкції Ющенко) замахнулась на тіньові доходи "донецьких", її спочатку звільнили, а потім посадили.
І по словам Тимошенко, той обіг, який вона витягла з тіні в обленерго -- то копійки, порівняно з грошима, що крутяться в Донецьку.
Ціль Ющенко за часів прем'єрства -- поступово вивести всю економіку з тіні. Тож будь-яким олігархам -- київським, чи донецьким -- мати Ющенка прем'єром, чи не дай боже президентом -- це смерть. Якщо, звісно Ющенко не стане другим Кучмою -- тобто дозволить їм розкрадати країну, в обмін на політичну підтримку.
Компромісна фігура повинна бути однаково прийнятною для сторін -- Ющенко ж є для них всіх однаково НЕПРИЙНЯТНОЮ фігурою.
2001.09.10 | Спостережливий Shooter
Ющенко -- остання надія
>Економічний інтерес донецьких -- це красти кошти, зароблені на вугіллі та металі.Скажімо, станеться чудо - і підпише Україна рочків за 10 асоціятивну угоду з ЕУ - і 10% ввізного мита - далой. Тай взагалі: при наведенні порядку в економіці країни, як і логічній переорієнтації на багаті ринки, металургія в сучасній Україні - надприбуткове виробництво. Крім того, скажімо, Мєдвєдчук як альтернатива Ющенку (Ви все чомусь не хочете розглядати альтернативи) на Найголовнішому Посту - набагато печальніше майбуття для данєцкіх.
Щодо "інтересу" київських - там все вірно: "дояти" енерґетику, оскільки до "експортної номенклатури" доступ обмежений.
>Компромісна фігура повинна бути однаково прийнятною для сторін -- Ющенко ж є для них всіх однаково НЕПРИЙНЯТНОЮ фігурою.
Знову глядіть альтернативи. Ющенко є найкомпроміснішою фігурою для абсолютної більшості "учасників всіх зацікавлених сторін".
2001.09.10 | ilia25
Навіщо олігархам красти? :))) Ну це вже ми приїхали.
Вдумайтесь що ви намагаєетесь довести. Спочатку те, що Кучма зробить Ющенка президентом, тому що той забезпечить йому спокійну старість, та захистить від обвинувачень та переслідування.Тепер -- що олігархи враз стануть білими та пухнастими, перестануть красти та стануть добиватись прозорої пнриватизації та чесно сплачувати податки. Ну і щоб їм усе це легше було робити, вони, звісно, кращого президента за Ющенка не знайдуть.
Це вже просто смішно.
2001.09.10 | Спостережливий Shooter
ми приїхали.
Як Вам пояснити, Ілля...існують просто олігархи, котрі вже докумекали, що період первісного накопичення капіталу - минув. І що, як це Вам не буде здаватися дивним, наявність чіткої і прозорої схеми в економіці для них - краще і простіше!!Існують же ж і такі, економічні інтереси котрих на 80 відсотків "покриваються" політикою.
А існують просто достатньо багаті і впливові люди (див слова Кінаха чи згадай Слободяна), котрим вже осточортіло перманентне шарахання в економіці. І котрі би радо платили розумні податки замість того, щоб постійно обєгорювати державу, проте постійно бути підвішеними за ґеніталії "азарівцями".
Ну і ще раз Вам нагадую: перевага НУ буде в її різношерстності. Та й Ющенко - не Кучма. І за союзництво не буде віддячувати "ласими державними шматками".
Ну і про Карфаген: як там з Вашим баченням альтернатив?
2001.09.11 | Augusto
Дуже слизька тема.
Я, наприклад, не маю ніяких зауваженнь проти приватної власності як такої, бо, як і більшості людей (99,6% - ~5-8%), мені глибоко плювати де працювати, чи то держпідприємство, чи приватне підприємство, але маю зауваження відносно ефективності використання власності внаслідок сумнівної легитимності надбання її. Поки що всі "гаспадіни та панове" нагадують малюків біля цукерок, що тягнуть оборотні фонди собі в кишеню, тому, енівей, потрібна "інвентарізація" ху іZ ху в економіці. Бо мета економики не виробництво "алігарьхов", а добробут держави.2001.09.14 | Михайло Свистович
Погоджуюсь.
Augusto писав(ла):> маю зауваження відносно ефективності використання власності внаслідок сумнівної легитимності надбання її. Поки що всі "гаспадіни та панове" нагадують малюків біля цукерок, що тягнуть оборотні фонди собі в кишеню
Олігархи не вміють заробляти гроші. Я це зрозумів, працюючи в банку. Вони можуть лише красти. З них ніколи не вийде ефективних власників. Тому Слободяна й не зараховують до олігархів, бо він вміє заробляти.
2001.09.11 | AST
Ого! Тобто - їснують олігархи такі і сякі (хороші і погані) - і тільки у Львові відомо як їх розрізняти. :-)))) Я просто тащусь!
Спостережливий Shooter писав(ла):> Як Вам пояснити, Ілля...існують просто олігархи, котрі вже докумекали, що період первісного накопичення капіталу - минув. І що, як це Вам не буде здаватися дивним, наявність чіткої і прозорої схеми в економіці для них - краще і простіше!!
>
> Існують же ж і такі, економічні інтереси котрих на 80 відсотків "покриваються" політикою.
>
> А існують просто достатньо багаті і впливові люди (див слова Кінаха чи згадай Слободяна), котрим вже осточортіло перманентне шарахання в економіці. І котрі би радо платили розумні податки замість того, щоб постійно обєгорювати державу, проте постійно бути підвішеними за ґеніталії "азарівцями".
>
> Ну і ще раз Вам нагадую: перевага НУ буде в її різношерстності. Та й Ющенко - не Кучма. І за союзництво не буде віддячувати "ласими державними шматками".
>
2001.09.12 | Shooter
А чому, власне, Львів?
Не підкажете?Я вже Вам вкотре натякаю, що я - не зі Львова.
Надіюсь, останній натяк достатньо прозорий?
2001.09.12 | AST
Re: А чому, власне, Львів?
Дивно... адже в вас чисто львівський спосіб "мишлення"!
2001.09.12 | Shooter
Re: А чому, власне, Львів?
AST писав(ла):> Дивно... адже в вас чисто львівський спосіб "мишлення"!
Ви зовсім неуважний. Я вже навіть Вам особисто натякав - центральноєвропейський в мене оний.
Щодо Львова, - то він, звісно, є "останнім центральноєвропейським містом в напрямку на схід" (Арпад Гьонц)
Імхо, як там з Вашими арґументами щодо провінційности і забитости? Дочекаюсь?
2001.09.12 | AST
Re: А чому, власне, Львів?
Shooter писав(ла):> Ви зовсім неуважний. Я вже навіть Вам особисто натякав - центральноєвропейський в мене оний.
>
> Щодо Львова, - то він, звісно, є "останнім центральноєвропейським містом в напрямку на схід" (Арпад Гьонц)
Йшлося про архітектуру, а не про спосіб життя.
Погоджусь із такою тезою: Львів - це КОЛИШНЯ Центральна Європа.
> Імхо, як там з Вашими арґументами щодо провінційности і забитости? Дочекаюсь?
Ну, наприклад...
Львівське Телебачення - це "центральноєвропейськість" чи провінційність та забитість? :-)
2001.09.12 | Спостережливий Shooter
Re: А чому, власне, Львів?
AST писав(ла):> Shooter писав(ла):
> Проте я не наважусь сказати "центальна Європа - це Львів"
>
> Йшлося про архітектуру, а не про спосіб життя.
>
> Погоджусь із такою тезою: Львів - це КОЛИШНЯ Центральна Європа.
> Ну, наприклад...
> Львівське Телебачення - це "центральноєвропейськість" чи провінційність та забитість? :-)
Натомість Вам раджу кинути оком на іншу (більш-менш комерційно успішну) сферу - FM радіо. І що ми побачим? А те, що Люкси - єдине реґіональне ФМ радіо, котре покриває>10% ефірного ринку Києва. А в Львові ж ще ж існує і Марекове радіо, котре і Люксам фору дасть. З чим там порівняєм в Києві, де, зауважте, масштаби фінансів (а значить і можливостей) на порядок-два вищі? Галя і їхнє радіо? Прямо взірці для подражання.
А знаєте, скільки "покривало" в Києві "Радіо Столиця" в свої "золоті" альтернативні часи? 1%!!!
Чуйствуєте?
Отож бо і воно.
На 1 міщанина Львів в кілька разів переплюне по міщанськості (в позитивному сенсі) навіть Київ з його, здавалось би, безмежними людськими і фінансовими ресурсами.
Про міста тіпа Крівой Рог чи Днєпропєтровск я вже навіть не заїкаюся...
2001.09.13 | AST
Re: А чому, власне, Львів?
Спостережливий Shooter писав(ла):> AST писав(ла):
> > Shooter писав(ла):
> > Проте я не наважусь сказати "центальна Європа - це Львів"
> >
> > Йшлося про архітектуру, а не про спосіб життя.
> >
> > Погоджусь із такою тезою: Львів - це КОЛИШНЯ Центральна Європа.
>
>
Це - ваше власне тлумачення його слів. Мені здається, досить важко спіймати" дух" міста, побувавши в ньому раз в житті і не володіючи його мовою і т. ін.
Власне, а чому саме Гьонц мусить бути авторитетом, а не, наприклад, Гарік Кричевський? Який народився і виріс у Львові і оспівує рідне місто у своїх творах?
Це не дух. Це - сморід.
Пропоную пройтися по кав`ярням на площі Ринок.
> > Ну, наприклад...
> > Львівське Телебачення - це "центральноєвропейськість" чи провінційність та забитість? :-)
>
>
Я не порівнюю з Прагою, я порівнюю з Уфою, Костромою, Вологдою і Томськом.
На жаль...
> Натомість Вам раджу кинути оком на іншу (більш-менш комерційно успішну) сферу - FM радіо. І що ми побачим? А те, що Люкси - єдине реґіональне ФМ радіо, котре покриває>10% ефірного ринку Києва. А в Львові ж ще ж існує і Марекове радіо, котре і Люксам фору дасть. З чим т....
Натомість Вам раджу кинути оком на іншу (більш-менш комерційно успішну) сферу - FM радіо. І що ми побачим? А те, що Люкси - єдине реґіональне ФМ радіо, котре покриває>10% ефірного ринку Києва. А в Львові ж ще ж існує і Марекове радіо, котре і Люксам фору дасть. З чим там порівняєм в Києві, де, зауважте, масштаби фінансів (а значить і можливостей) на порядок-два вищі? Галя і їхнє радіо? Прямо взірці для подражання.
Пошловаті переклади застарілих москальських анєкдотів (від
Доцика і Шльоми) - це що, надзвичайне свідчення "центральноєвропейськості"?
А блатні пісеньки в центрі (що супроводжується пьяною поножовщиною на національному грунті - Білозір) - це що, теж Європа?
Ні, Шутер - це швидше Сибір, Раша. В явному вигляді.
Не уявлюю собі схожого варіанту в Ризі чи в Вільнюсі.
>Про міста тіпа Крівой Рог чи Днєпропєтровск я вже навіть не заїкаюся...
Звичайно, Дніпропетровська область, яка переважає за кількістю 600-их на душу населення Москву, область що є головним ринком сбуту в Україні для Subaru та BMW-X5, не може навіть і наблизитись за рівнем розвитку до львівян, які 10-річний Гольф рахують за машину...
Правильно - не заїкайтесь.
Вперед - з голою жопою і впевненістю у власній європейськості і виключності!
Більше сперечатися не буду.
2001.09.13 | Спостережливий Shooter
Хе-хе-хе :))
>Звичайно, Дніпропетровська область, яка переважає за кількістю 600-их на душу населення Москву, область що є головним ринком сбуту в Україні для Subaru та BMW-X5, не може навіть і наблизитись за рівнем розвитку до львівян, які 10-річний Гольф рахують за машину...Ах от Ви про що?
Характеризуєте "дух міста" (та ще й совітсько-українського) к-стю Мерсів і Гольфів...тут дійсно - з Вами не варто сперечатись. Бо говоримо ми з Вами на двох зовсім різних мовах. Доречі, відразу стає зрозумілим факт, що чим крутіший Мерс - тим більши поваги і відданості викликає у Вас його господар.
P:S: IMHO, для Вас: Братіслава на душу населення продукує 97% середньоEUвського ВНП, Прага - 117 оних, що в кілька разів, як Ви здогадуєтесь, перевищує подібний показник дєпропєтровцев. в обидвох міст, котрі відгукуються про Львів як про бідну Європу. В той же час навіть Київ для них (той - між Житомирською і Подолом. про спальніки я знову скромно промовчу) - смішний і неоковирний "советскі звез".
P.P.S. IMHO, про Люкси і "Мареків" Ви так і не змогли нічим контрувати. Бо немає чим.
P.P.S. Міг би Вам навести як мінімум десяток культурологічних імен/організацій світового рівня зі Львова - і ні одного днєпровського (окрім Кучми - вірно послідовника расєйських матюгалньиків).
P.P.P.S. Вкотре погоджуюсь з Павлівим: прастой русскій чєлавєк як ментально-соціальний комплекс хахлу набагато ближчий , ніж галичанин.
2001.09.14 | AST
Відповім словами класика:
"Це наша країна, обдерта провінція, кінець віку, кінець світу і всього іншого. "
Ю.Андрухович
2001.09.14 | AST
Або, ще краще:
Галичина — це показна й поверхова, як накладні манжети, панськість, кумедне розшаркування навсібіч, цілування ручок і клямок з так і невизбутим селюцьким причмокуванням, це безконечні й напівсонні, з тяжкою пообідньою оскоминою, розмови про Європу, Европу, Еуропу, про європейськість, європейське значення-призначення, європейську культуру і кухню, про шлях до Європи, про те, що "і ми в Європі" — тим часом уся т. зв. "духовна продукція" Галичини здатна поміститися в одному-єдиному львівському чемодані середніх розмірів.
.
Юрко - супер!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
2001.09.14 | Shooter
Дійсно, Андрухович - супер
Все пізнається в порівнянні, мій милий опоненте.
Бо про східніші "міста" Юрко навіть не згадував - за відсутністю предмету згадування.
2001.09.11 | ilia25
Re: ми приїхали.
Спостережливий Shooter писав(ла):> Як Вам пояснити, Ілля...існують просто олігархи, котрі вже докумекали, що період первісного накопичення капіталу - минув. І що, як це Вам не буде здаватися дивним, наявність чіткої і прозорої схеми в економіці для них - краще і простіше!!
Ну це ви знову видаєте ваше побажання за реальність -- точно так, як ви видаєте за реальність українську демократію, якої на справді нема.
Олігархи могли б за певних умов бажати більш прозорих -- або більш демократичних правил. Але, лише за певних умов. А саме:
1) Коли вони розуміють, що провести свою людину на пост президента для них нереально.
Поки що про це говорити рано. Ніхто зараз не може гарантувати, що ті ж "динамівці", або "донецькі" або "дніпровські" не зможуть виставити та створити дуже сприятні умови для свого кандидата в 2004-му, та вмовити Кучму пітримати саме їх. Ставка ж на Ющенка після наступних виборів буде означати визнаня поразки в цій боротьбі, ще навть до її початку.
2) Коли олігархи самі зможуть контролювати прозорість та демократичність майбутніх правил.
Це теж дуже важко досягти за забереження нинішньої системи влади, навіть якщо її очолить Ющенко. Зробити гарантом свого майбутьного людину, у якої, пардон, нема яєць? Людину, що настільки легко підпадає під вплив інших (того ж Кучми, чи Плюща)?
Ющенко не зміг захистити Тимошенко, ба гірше -- він не зміг відстояти своє прем'єрство, заради якого він її зрадив. Ющенко зрадив опозицію, що покладала на нього не аби-які надії. Де гаратія, що він і в наступнопу не злякається, та не зрадить тих олігархів, що довірять йому свою долю?
Є одна добра альтернатива -- парламентська республіка. Саме тоді, коли реальна влада буде не в президента, і не в підлеглих йому налоговиків, прокурорів та інших нукерів, -- а в ВР, саме тоді олігархи зможуть через свої фракції в ВР прямо котролювати дії виконвачої влади та опиратись захвату влади одним з кланів. Але саме в цьому моменті Ющенко сокріш підтримує Кучму та Литвина, що домагаються імплементації.
2001.09.12 | Shooter
От бачите - ми з Вами вже майже знайшли компроміс
Як бачите, можливі певні нюанси у всіх ситуаціях :)Щодо Вашого резюме. In general, я згоден, що парламентсько-президентська республіка з пропорціною системою виборів є (була би) ефективнішою для України.
Проте я ризикну впасти в немилість ще раз: сьогодні важливіші реформи в "економічній" сфері!!. Тобто для внормування економіки потрібно 3-4 роки (хоча би до 100 УСД/місяць середньої зарплати. ІМHO, Ющенко до 3 років обіцяв 200 оних
Тому реформа політичної і адміністративної систем - під час другого терміну президента Ющенка.
2001.09.09 | Остап
Що це за дурновата ціль така:"Ющенко на чолі різнопланових сил - у парламент?" !!! Ну пройдуть, і що далі ?
Shooter писав(ла):> І ще раз для Вас повторюю: заборона переходу з фракції у фракцію, "різноплановість" НУ і несамодостатність політичних сил - її складників є достатніми важелями для того, щоб "за в'їхання в парламент на Ющенкові" погодитися на беззастережне і мудре лідерство Ющенка в НУ.
Що це за дурновата ціль така:"Ющенко на чолі різнопланових сил - у парламент?" !!!
Ну пройдуть, і що далі ?
Невже вибори - це кінечна ціль політики?
А те що, після виборв ці різнопланові сили не зможуть співпрацювати в парламенті, нікого не обходить?
Тоді для чого вони там потрібні?
2001.09.12 | Богдан
Re: Що це за дурновата ціль така:"Ющенко на чолі різнопланових сил - у парламент?" !!! Ну пройдуть, і що далі ?
Правильно, Остапе. Ви зараз висловили суть претензій опозиції до Ющенка. Ми його критикуємо не тому щові такий-сякий і поганий, а саме за те, що він тягне в парламент всякий мусор, який невідомо як потім в парламенті буде поводитися. Хоча одне сказати зараз можна весь цей мусор в парламенті в принципових питаннях буде підтримувати Кучму.2001.09.09 | ilia25
И этот человек смеет обвинять других в "буйной фантазии"
Shooter писав(ла):> Крім того, "данєцкі" можуть і не входити персонально, а тільки "помогти матеріально".
Шутер, я вам уже говорил, что с Марса лучше видно детали украинских политических процессов, чем из.. не знаю откуда вы там все эти галюники пишите.
Вас послушать, так в Украине и демократия, и Ющенко харизматически всех олигархов как детей разводит. А когда вас спрашивают за счет чего все это может произойти, у вас один ответ -- у СПУ с ФНП еще меньше рейтинг.
Отличие СПУ с ФНП от Ющенко в том, что для первых рейтинг -- это единственная проблема. А последний, даже когда у него был рейтинг за 50 зашкаливал, не был способен им воспользоваться.
ВАши мечты о том, что Ющенко всех геройски разведет и построит -- это и есть та самая буйная фантазия. Как и мечты о том, что власть, которая сейчас находится у Кучмы, вдруг куда-то сама по себе испарится. Особенно если все проголосуют за НУ, а та -- за имплементацию (т.е. белорусский сценарий). А ведь проголосует, как миленькая.
2001.09.09 | Shooter
человек смеет
Читайте уважніше (і перечитуйте) Коробову.
Вона хоч і "прастая украінская жєнщіна", але в умінні аналізу на рівні "головних тонів" їй не відкажеш...
Ще заодно навесні в ДТ була цікава стаття Мостової про перспективи Ющенка - також раджу.
2001.09.09 | Ростислав
Ну, прочитали. За словами Коробової Ющенко - це іванушка-дурник, котрий впевнений, що влада сама впаде йому в руки.
Чи Ви як в тому анєкдоті: "Дурак? Да! Зато какой дурак!!!" :-)2001.09.10 | Shooter
:)
http://maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_free&key=1000062695&first=1000123388&last=1000036996Читайте, Ростиславе, і перечитуйте.
Може, в кінці-кінців, зрозумієте...
2001.09.10 | AST
Анєкдот про Коробову
Початок з іще ненаписаної статті п.Тетяни Коробової в "Гранях":
В 1240-м году татаро-монголы разрушили Киев. Вы спросите, при чем тут этот рыжий ублюдок Кучма?...
2001.09.11 | НеДохтор
Re: не Анєкдот AST-u
"Хронологія" в анекдоті мені нагадала:на УК всередині статей не видно дату, 7коли це було написано (дата тільки на гол. сторінці).
Тому важко сприймати по тексту слова "вчера", месяц назад".