Заграва нової ери
09/17/2001 | Sam Sobi
Заграва нової ери
На минулому тижні світ пережив такий струс, який тепер неминуче змусить поділяти час на дві частини -- до терактів в Америці та після. Тому що на руїнах Всесвітнього торгового центра народжується новий світ і новий світовий порядок.
Картина, що пройшла мільйонами телеекранів, як захоплений терористами лайнер входить у нью-йоркський хмарочос як ніж в масло, стала тим рідкісним випадком, який філософи-екзистенціалісти назвали б межовою ситуацією -- станом крайнього потрясіння, що дозволяє людині чи людству переосмислити своє колишнє існування.
Коли мільйони людей в усьому світі просипаються з тим самим питанням, хто це зробив, і з побоюванням оглядаються по сторонах, зло довго не може бути безособовим. У метафізичних формах воно страшить набагато більше, ніж коли злочинець названий і залишається його покарати. Невстановлене зло породжує масовий психоз і роз'єднує, персоніфіковане, навпроти, з'єднує перед обличчям загального пізнаваного ворога.
Тим часом у цьому випадку персоніфікація ворога не вирішує проблем, тому що терорист за визначенням безликий, непомітний та невловимий. І нова загроза, від якої майже неможливо захиститися, неминуче трансформує не тільки масову свідомість, але і закони, за якими звикло жити західне суспільство.
Не викликає сумніву, що після терактів в Америці роль спецслужб -- особливо у ведучих державах світу -- зросте. Після потрясінь минулого тижня світ, який бажає знайти втрачене почуття безпеки, мимоволі звертає свої погляди на ті, кому належить боротися з тероризмом за службовим обов'язком і хто реально найбільш підготовлений для такої боротьби.
Уся військова міць США виявилася неспроможною проти терористів. Ніякі НПРО і ППО не в змозі захистити від подібних атак. Терористів можна зупинити тільки превентивними заходами -- в даній ситуації на землі, а не в повітрі.
А це під силу тільки спецслужбам. Американські цей теракт, який, за одностайною думкою експертів, готувався як мінімум півроку, проґавили. Отже, вони слабкі, не відповідають сучасним вимогам і мають потребують посилення, реорганізації та розширенні кадрів, повноважень і функцій.
Тепер не тільки в Америці, але і в усьому світі запити спецслужб, можна не сумніватися, будуть задовольнятися в повному обсязі та на першу вимогу.
Суспільство вимагає: зробіть нарешті що-небудь з цими бен ладенами -- і, схоже, готове не думати про те, яку ціну доведеться за це сплатити.
Опитування, проведене у день трагедії в США, показало, що дві третини громадян "головної демократії світу" готові піти на обмеження демократичних свобод заради забезпечення безпеки. Неважко здогадатися, як вирішать дилему демократія чи безпека в інших, менш демократичних державах, які зіштовхуються з проблемою тероризму.
Приміром, до подій 11 вересня практика усунення терористів, якою користується "Моссад" і "Шин-Бет", викликала осуд. Сьогодні в Америці звучать заклики піти, по суті, ізраїльським шляхом. "Американська політика відмови від убивства будь-якої людини, яка загрожує Сполученим Штатам, заслуговує перегляду",-- заявив на минулому тижні голова сенатської комісії з юридичних питань Роберт Грехем. На думку пана Грехема, необхідно більш активно впроваджувати агентів у терористичні групи для збору інформації про їхні дії. Тобто професія шпигуна в контексті останніх подій стає більш перспективною.
Вважаючи, що тільки пошук винних по гарячих слідах і їхнє покарання могли б допомогти Америці швидко підхопитися на ноги після отриманого нокдауну та повернути впевненість у своїх силах, ФБР буквально через день назвало головних підозрюваних у викраденні літаків: вихідців із Саудівської Аравії Мохаммеда Атта Мервана аль-Шейхі та братів Аднана й Аміра Бухарі.
Головним доказом "арабського сліду" стали знахідки в автомобілі, припаркованому неподалік від аеропорту в Бостоні, відкіля був викрадений один з літаків. У машині були виявлені інструкція з пілотування літака арабською мовою та Коран. Саме цю машину орендували брати Бухарі, які не тільки числилися в списку пасажирів, але і, як незабаром з'ясували слідчі, закінчили курси пілотів.
Не маючи можливості викрити терориста номер один Осаму бен Ладена, світу показали по телевізорі знімки деякого узагальненого, складеного як фоторобот, бенладеновидого зла. Того факту, що підозрювані та бен Ладен мають саудівські корені, виявилося досить, щоб ще до проведення слідства представники американської адміністрації заявили, що за терактами "на 95% стоїть бен Ладен".
Через день струнка версія рухнула. У ФБР подзвонив живий та неушкоджений "камікадзе" Аднан Бухарі, який повідомив, що його документи були вкрадені якийсь час назад. Він також повідомив, що другий "терорист", його брат Амір, загинув ще рік тому.
Однак ця інформація запізнилася: Америку вже охопила хвиля антиарабської й антиісламської істерії. Відомий американський сенатор-республіканець Давид Боньор, який займає другу за вагою посаду в палаті представників американського конгресу, через два дні після трагедії в Нью-Йорку та Вашингтоні виступив з попередженням, що після 11 вересня країну може охопити повальне полювання на відьом: "Я родом з Мічигану, де живуть сотні тисяч американців арабського походження й американських мусульман. Незважаючи на те що лідери арабської громади Мічигану є справжніми патріотами Америки і засуджують теракти, багато хто з них одержує сьогодні погрози фізичної розправи. Те, що відбувається, дивовижно".
Заяву Давида Боньора незабаром було підтверджено незліченними скаргами проживаючих у країні арабів на анонімні дзвінки та погрози, які відправляються інтернетом. Редактор ведучої арабомовної газети Детройту Осама Сиблані в минулу середу був змушений викликати поліцію, після того як йому подзвонив невідомий та повідомив, що в будинку редакції знаходиться бомба. На щастя, тривога виявилася помилковою.
Подібні дзвінки телефонних терористів надійшли в кілька арабських шкіл, які у зв'язку з погрозами в "чорний вівторок" були змушені скасувати заняття. Погрози у свою адресу одержала людина, яка здавалося б знаходиться взагалі поза всякими підозрами,-- відомий американський політолог, президент Арабо-американського інституту, що базується у Вашингтоні, (Arab American Institute) Джеймс Зогбі. Він, як і Давид Боньор, вважає, що хвиля, яка сьогодні піднімається -- дуже тривожне явище.
По Америці, Канаді та навіть Австралії прокотилася хвиля насильства -- мечеті, культурні та релігійні центри були обстріляні і закидані каменями.
Це цілком передбачувана реакція. Безособове зло тероризму швидко персоніфікувалося в образі чужинця -- представника іншої раси, віри, цивілізації. Західний обиватель, наляканий жахаючими кадрами з Америки, без вагань розпізнає потенційного терориста в живучому поряд арабському чи азіатському іммігранті, які, виявляється, не тільки витягують гроші платників податків у вигляді виплачуваних іммігрантам допомог, але і дивись що-небудь підірвуть. Теракти в Америці -- зоряна година право-радикальних і неофашистських партій Заходу, які шукають простих і швидких рецептів та готових з радістю поквитатися з "особами арабської (азіатської, африканської) національності".
(СамСобі) докупи й "ліц кавказской нацианальнасті".
В істерії, яка охопила цивілізований світ на минулому тижні, головну роль усе-таки зіграли не імена передбачуваних терористів, а декілька повторюваних без кінця кадрів, які врізалися у свідомість мільйонів телеглядачів: картини горя, жертв і руйнувань в Америці, з одного боку, та радості на вулицях палестинських міст -- з іншої. Негайна заява Ясіра Арафата, що ніхто в Палестині не радується, нічого не змінила. Навіть своєю кров'ю (у буквальному значенні кров'ю, зданою для жертв терактів) голова Арафат не зміг змити зі свого народу ярлик ворогів західного світу. Саме ці кадри і визначили образ ворога "арабо-ісламського походження".
(СамСобі) Вже майже тиждень СіЕнЕн вгачує у довбешки: "Америка атакована" та "Нова війна Америки"
Не дивно, що через день після появи подібного сюжету радісних арабів знайшли вже в Нью-Йорку. Самих кадрів не було, однак, розвиваючи тему, з'явилися "очевидці", що охоче давали інтерв'ю про те, як бачили торжествуючих людей в арабських кварталах міста.
Події 11 вересня продемонстрували: інформаційні імперії мають ще більшу могутність, ніж вважалося раніш. Коли все, що здавалося непорушним, валиться, єдиною організуючою структурою виявляються світові ЗМІ. Саме вони -- CNN, BBC, Euronews, які працюють у прямому ефірі, формують модель сприйняття та поведінки. А політики, поліцейські, рятувальники, представники влади, водії -- лише персонажі єдиної реальності -- телебачення.
Роль ЗМІ в годину Х, що як ніколи раніш продемонстрували події 11 вересня, не залишилася непоміченою в жодній мало-мальськи значущій країні.
(СамСобі) Нажаль стаття закінчується крокодиловими слізьми.
Важко уявити, що в ліберальних демократіях можуть ввести цензуру, однак допуск телеімперій з чужих цивілізацій (приміром, китайської чи арабської) на західний ринок відтепер буде всіляко обмежуватися.
Процес вільного та відкритого переміщення інформації, капіталів і людей, початий під керівництвом США, виявився під загрозою. Події 11 вересня і реакція на них західного співтовариства поставили його під незмірно більш серйозний удар, ніж усі виступи антиглобалістів, по суті виступаючих не проти глобалізації, а проти її побічних ефектів.
СЕРГІЙ СТРОКАНЬ
http://www.kommersant.ru/k-vlast/print_page.asp?page_id=20013735-11.htm&polosa=035
На минулому тижні світ пережив такий струс, який тепер неминуче змусить поділяти час на дві частини -- до терактів в Америці та після. Тому що на руїнах Всесвітнього торгового центра народжується новий світ і новий світовий порядок.
Картина, що пройшла мільйонами телеекранів, як захоплений терористами лайнер входить у нью-йоркський хмарочос як ніж в масло, стала тим рідкісним випадком, який філософи-екзистенціалісти назвали б межовою ситуацією -- станом крайнього потрясіння, що дозволяє людині чи людству переосмислити своє колишнє існування.
Коли мільйони людей в усьому світі просипаються з тим самим питанням, хто це зробив, і з побоюванням оглядаються по сторонах, зло довго не може бути безособовим. У метафізичних формах воно страшить набагато більше, ніж коли злочинець названий і залишається його покарати. Невстановлене зло породжує масовий психоз і роз'єднує, персоніфіковане, навпроти, з'єднує перед обличчям загального пізнаваного ворога.
Тим часом у цьому випадку персоніфікація ворога не вирішує проблем, тому що терорист за визначенням безликий, непомітний та невловимий. І нова загроза, від якої майже неможливо захиститися, неминуче трансформує не тільки масову свідомість, але і закони, за якими звикло жити західне суспільство.
Не викликає сумніву, що після терактів в Америці роль спецслужб -- особливо у ведучих державах світу -- зросте. Після потрясінь минулого тижня світ, який бажає знайти втрачене почуття безпеки, мимоволі звертає свої погляди на ті, кому належить боротися з тероризмом за службовим обов'язком і хто реально найбільш підготовлений для такої боротьби.
Уся військова міць США виявилася неспроможною проти терористів. Ніякі НПРО і ППО не в змозі захистити від подібних атак. Терористів можна зупинити тільки превентивними заходами -- в даній ситуації на землі, а не в повітрі.
А це під силу тільки спецслужбам. Американські цей теракт, який, за одностайною думкою експертів, готувався як мінімум півроку, проґавили. Отже, вони слабкі, не відповідають сучасним вимогам і мають потребують посилення, реорганізації та розширенні кадрів, повноважень і функцій.
Тепер не тільки в Америці, але і в усьому світі запити спецслужб, можна не сумніватися, будуть задовольнятися в повному обсязі та на першу вимогу.
Суспільство вимагає: зробіть нарешті що-небудь з цими бен ладенами -- і, схоже, готове не думати про те, яку ціну доведеться за це сплатити.
Опитування, проведене у день трагедії в США, показало, що дві третини громадян "головної демократії світу" готові піти на обмеження демократичних свобод заради забезпечення безпеки. Неважко здогадатися, як вирішать дилему демократія чи безпека в інших, менш демократичних державах, які зіштовхуються з проблемою тероризму.
Приміром, до подій 11 вересня практика усунення терористів, якою користується "Моссад" і "Шин-Бет", викликала осуд. Сьогодні в Америці звучать заклики піти, по суті, ізраїльським шляхом. "Американська політика відмови від убивства будь-якої людини, яка загрожує Сполученим Штатам, заслуговує перегляду",-- заявив на минулому тижні голова сенатської комісії з юридичних питань Роберт Грехем. На думку пана Грехема, необхідно більш активно впроваджувати агентів у терористичні групи для збору інформації про їхні дії. Тобто професія шпигуна в контексті останніх подій стає більш перспективною.
Вважаючи, що тільки пошук винних по гарячих слідах і їхнє покарання могли б допомогти Америці швидко підхопитися на ноги після отриманого нокдауну та повернути впевненість у своїх силах, ФБР буквально через день назвало головних підозрюваних у викраденні літаків: вихідців із Саудівської Аравії Мохаммеда Атта Мервана аль-Шейхі та братів Аднана й Аміра Бухарі.
Головним доказом "арабського сліду" стали знахідки в автомобілі, припаркованому неподалік від аеропорту в Бостоні, відкіля був викрадений один з літаків. У машині були виявлені інструкція з пілотування літака арабською мовою та Коран. Саме цю машину орендували брати Бухарі, які не тільки числилися в списку пасажирів, але і, як незабаром з'ясували слідчі, закінчили курси пілотів.
Не маючи можливості викрити терориста номер один Осаму бен Ладена, світу показали по телевізорі знімки деякого узагальненого, складеного як фоторобот, бенладеновидого зла. Того факту, що підозрювані та бен Ладен мають саудівські корені, виявилося досить, щоб ще до проведення слідства представники американської адміністрації заявили, що за терактами "на 95% стоїть бен Ладен".
Через день струнка версія рухнула. У ФБР подзвонив живий та неушкоджений "камікадзе" Аднан Бухарі, який повідомив, що його документи були вкрадені якийсь час назад. Він також повідомив, що другий "терорист", його брат Амір, загинув ще рік тому.
Однак ця інформація запізнилася: Америку вже охопила хвиля антиарабської й антиісламської істерії. Відомий американський сенатор-республіканець Давид Боньор, який займає другу за вагою посаду в палаті представників американського конгресу, через два дні після трагедії в Нью-Йорку та Вашингтоні виступив з попередженням, що після 11 вересня країну може охопити повальне полювання на відьом: "Я родом з Мічигану, де живуть сотні тисяч американців арабського походження й американських мусульман. Незважаючи на те що лідери арабської громади Мічигану є справжніми патріотами Америки і засуджують теракти, багато хто з них одержує сьогодні погрози фізичної розправи. Те, що відбувається, дивовижно".
Заяву Давида Боньора незабаром було підтверджено незліченними скаргами проживаючих у країні арабів на анонімні дзвінки та погрози, які відправляються інтернетом. Редактор ведучої арабомовної газети Детройту Осама Сиблані в минулу середу був змушений викликати поліцію, після того як йому подзвонив невідомий та повідомив, що в будинку редакції знаходиться бомба. На щастя, тривога виявилася помилковою.
Подібні дзвінки телефонних терористів надійшли в кілька арабських шкіл, які у зв'язку з погрозами в "чорний вівторок" були змушені скасувати заняття. Погрози у свою адресу одержала людина, яка здавалося б знаходиться взагалі поза всякими підозрами,-- відомий американський політолог, президент Арабо-американського інституту, що базується у Вашингтоні, (Arab American Institute) Джеймс Зогбі. Він, як і Давид Боньор, вважає, що хвиля, яка сьогодні піднімається -- дуже тривожне явище.
По Америці, Канаді та навіть Австралії прокотилася хвиля насильства -- мечеті, культурні та релігійні центри були обстріляні і закидані каменями.
Це цілком передбачувана реакція. Безособове зло тероризму швидко персоніфікувалося в образі чужинця -- представника іншої раси, віри, цивілізації. Західний обиватель, наляканий жахаючими кадрами з Америки, без вагань розпізнає потенційного терориста в живучому поряд арабському чи азіатському іммігранті, які, виявляється, не тільки витягують гроші платників податків у вигляді виплачуваних іммігрантам допомог, але і дивись що-небудь підірвуть. Теракти в Америці -- зоряна година право-радикальних і неофашистських партій Заходу, які шукають простих і швидких рецептів та готових з радістю поквитатися з "особами арабської (азіатської, африканської) національності".
(СамСобі) докупи й "ліц кавказской нацианальнасті".
В істерії, яка охопила цивілізований світ на минулому тижні, головну роль усе-таки зіграли не імена передбачуваних терористів, а декілька повторюваних без кінця кадрів, які врізалися у свідомість мільйонів телеглядачів: картини горя, жертв і руйнувань в Америці, з одного боку, та радості на вулицях палестинських міст -- з іншої. Негайна заява Ясіра Арафата, що ніхто в Палестині не радується, нічого не змінила. Навіть своєю кров'ю (у буквальному значенні кров'ю, зданою для жертв терактів) голова Арафат не зміг змити зі свого народу ярлик ворогів західного світу. Саме ці кадри і визначили образ ворога "арабо-ісламського походження".
(СамСобі) Вже майже тиждень СіЕнЕн вгачує у довбешки: "Америка атакована" та "Нова війна Америки"
Не дивно, що через день після появи подібного сюжету радісних арабів знайшли вже в Нью-Йорку. Самих кадрів не було, однак, розвиваючи тему, з'явилися "очевидці", що охоче давали інтерв'ю про те, як бачили торжествуючих людей в арабських кварталах міста.
Події 11 вересня продемонстрували: інформаційні імперії мають ще більшу могутність, ніж вважалося раніш. Коли все, що здавалося непорушним, валиться, єдиною організуючою структурою виявляються світові ЗМІ. Саме вони -- CNN, BBC, Euronews, які працюють у прямому ефірі, формують модель сприйняття та поведінки. А політики, поліцейські, рятувальники, представники влади, водії -- лише персонажі єдиної реальності -- телебачення.
Роль ЗМІ в годину Х, що як ніколи раніш продемонстрували події 11 вересня, не залишилася непоміченою в жодній мало-мальськи значущій країні.
(СамСобі) Нажаль стаття закінчується крокодиловими слізьми.
Важко уявити, що в ліберальних демократіях можуть ввести цензуру, однак допуск телеімперій з чужих цивілізацій (приміром, китайської чи арабської) на західний ринок відтепер буде всіляко обмежуватися.
Процес вільного та відкритого переміщення інформації, капіталів і людей, початий під керівництвом США, виявився під загрозою. Події 11 вересня і реакція на них західного співтовариства поставили його під незмірно більш серйозний удар, ніж усі виступи антиглобалістів, по суті виступаючих не проти глобалізації, а проти її побічних ефектів.
СЕРГІЙ СТРОКАНЬ
http://www.kommersant.ru/k-vlast/print_page.asp?page_id=20013735-11.htm&polosa=035