09/28/2001 | Максим’як

Чи відмовиться мер Києва від «чайових» у 134 мільйони?
Тарас БАТЕНКО.

«Високий Замок» Львів, 27.09.2001

Чи знаєте ви, звідкіля беруться регіональні бюджети? Як свідчить практика, нам байдуже, хто в області чи місті є головним платником податків і завдяки кому здійснюється виплата пенсій, зарплатні вчителям, лікарям, звідки надходять гроші на погашення різноманітних соціальних допомог. Нас, як кажуть, цікавить кінцевий результат. Відомо, що у Львівській області головним платником податків є Державне акціонерне товариство “Магістральні нафтопроводи “Дружба”.

За твердженням посадових мужів області, ДАТ “Дружба” перераховує до обласного бюджету не багато не мало - 134 млн. грн. Це при тому, що власних надходжень Львівська область отримує 300 млн. грн. (решта – т.зв. трансферти – дотації згори). Може статися, що вже у бюджеті на наступний рік Львівщина не дорахується майже половини цієї суми.

Річ у тім, що нині в апараті Президента України вкотре бажають переглянути нафтотранспортну систему, аби створити “бюрократичну надбудову”. Нагадаємо, що в Україні існують два високоприбуткові нафтотранспортні підприємства – ДАТ “Дружба” з центром у Львові і ДАТ “Придніпровські магістральні нафтопроводи” з центром у Полтаві. Вони сумарно заробляють чистого прибутку 500 млн. грн. на рік. Майже 300 млн. грн. сплачують до державного бюджету.
У червні 2001 року рішенням Кабінету Міністрів (за поданням Президента і Ради націонанальної безпеки та оборони, яку очолює Євген Марчук) у Шевченківській райдержадміністрації міста Києва створено відкрите акціонерне товариство “Укртранснафта”. Товариство непросте, воно створене на базі державних акціонерних товариств “Дружба” і “Придніпровські магістральні нафтопроводи”. По суті, така “реорганізація” означає ліквідацію ДАТ “Дружба” і ДАТ “ПМН” як самостійних юридичних осіб та централізацію фінансових ресурсів у Києві.

Першими про цю ситуацію у Верховній Раді заволали фракції НРУ, УНР та партії “Реформи і Порядок”, звернувшись із запитом до Прем’єр-міністра Анатолія Кінаха та підготувавши відповідну постанову Верховної Ради. У постанові йшлося про необхідність проведення Дня уряду з питання “Інформації Кабінету Міністрів України про стан на будівництві нафтопроводу Одеса-Броди та про дії уряду, спрямовані на ефективне використання та управління нафтопроводом після вводу його в експлуатацію”.

Нагадаємо коротко нашим читачам про тривалу боротьбу за будівництво нафтопроводу Одеса-Броди як оптимального шляху транспортування каспійської нафти. Спочатку деякі чини з Адміністрації Президента не вірили, що Україна самотужки може здійснити будівництво такого нафтопроводу. Після того, як лише одне підприємство ДАТ “Дружба” (керівник Любомир Буняк) за власні гроші збудувало нафтопровід, окремі чиновники (“хоми, що нікому не вірять”) почали стверджувати, що нафтопровід хоч і збудовано, та заповнити власною нафтою його буде вельми важко. вже невдовзі керівник ДАТ “Дружба” Любомир Буняк уклав низку договорів з американськими компаніями, зокрема “Шевроном”, “Брітіш петролеум”, майже на 5 млн. тонн нафти. У керівництва ДАТ “Дружба” була ідея запустити перший танкер з каспійською нафтою приблизно у середині грудня поточного року. 1 грудня 2001 року, до 10-ї річниці всеукраїнського референдуму, що підтвердив Акт державної незалежності, урочисто відкрити термінал, а з 15 грудня запустити перший танкер з таким розрахунком, щоби з січня 2002 року нафтопровід почав повноцінно функціонувати. Нафта мала піти в Броди, із Бродів у Словаччину, Угорщину, далі до Хорватії.
Нині все це зависло у повітрі. Тим часом у Верховній Раді ситуативна депутатська більшість завалила проект згаданої постанови щодо заслухання уряду про стан справи на будівництві нафтопроводу Одеса-Броди. Проект постанови набрав всього 120 голосів. Розрахунок правоцентристських фракцій на голоси фракції комуністів виявився марним.

Зате надійшла відповідь від Прем’єр-міністра Анатолія Кінаха. У ній, зокрема, зазначено, що “реорганізація нафтотранспортної системи України і створення ВАТ “Укртранснафта” обумовлені потребою вирішення низки питань, пов’язаних із необхідністю проведення узгодженої тарифної політики, збереження існуючих обсягів транспортування нафти територією України”. А. Кінах у відповіді запевняв, що “реалізація проекту створення ВАТ “Укртранснафта” не призведе до зменшення надходжень до бюджетів Львівської та Полтавської областей”.
Отже, головний акцент у доцільності створення “Укртранснафти” робиться на проведення єдиної тарифної політики. У це можна було б повірити, якщо б не одне “але”. Керівником ВАТ “Укртранснафти” було призначено Олександра Тодійчука, колишнього директора Інституту транспорту нафти і газу. У липні указом Президента О.Тодійчука було призначено ще й спеціальним уповноваженим України з питань Євроазійського нафтотранспортного коридору. У минулому він науковець, ім’я його наразі мало про що говорить в коридорах апарату Верховної Ради. У серпні цього року О.Тодійчук відбув до Москви, де, як стверджують компетентні джерела, підписав з російським міністерством палива і енергетики угоду щодо нового тарифу на транспортування російської нафти. Раніше тариф за російську нафту залишався у межах 0,74 дол. за 1 тонну нафти на 100 км. Це трохи менше, ніж платять в Європі (1 долар за 1 тонну нафти на 100 км). Згідно з новими домовленостями, Україна братиме з Росії за транспортування нафти ще менше, ніж було до останнього часу – 0,62 долара. Постає питання: чи є це узгодженням тарифної політики, чи насправді йдеться про пряму поступку Росії? Але нагадаємо, що поки ДАТ “Дружба” залишатиметься самостійною юридичною особою, такі домовленості не матимуть юридичної сили.

Шкода прем’єр-міністра України Анатолія Кінаха, який став заручником рішень ради національної безпеки і оборони України. Прем’єр, вочевидь, розуміє, що, з точки зору управлінської логіки, створення ще однієї управлінської структури є абсурдом. Усі питання щодо транспортування нафти вирішувалися в рамках “Нафтогазу України”, й проблем протягом трьох останніх років не виникало. Нині ж в штатному розкладі ”Укртранснафти” є 136 одиниць тільки інженерних кадрів. А з технічним персоналом – це понад 200 одиниць бюрократів.
Можливо, за створенням “Укртранснафти”, централізацією грошових потоків лежать інші наміри. Скажімо, бажання деяких вітчизняних представників бізнес-олігархічних структур акумулювати кошти для майбутньої парламентської виборчої кампанії. Відомо ж бо, що за нафту Росія постійно платить живою валютою. І тому “нафтові” гроші – це живі гроші, що надходять в Україну щодекади. Дивує також те, з яким поспіхом створено ВАТ “Укртранснафта”. До того ж, як завжди, ВАТ “Укртранснафта” з’явилася тишком-нишком.

Зі створенням ВАТ “Укртранснафта” фактично зависла у повітрі ідея заповнення каспійською нафтою нафтопроводу Одеса-Броди. Допоки існувало ДАТ “Дружба” як самостійна юридична особа, його керівництво могло вести переговори з власниками нафти. Тепер для таких власників ситуація є незрозумілою. Укладені договори потребують перегляду. Фактично можемо увійти в зиму без укладених договорів на транспортування нафти.

Відомо також, що позиція керівництва ДАК “Дружба” ґрунтувалася на тому, що нафтопроводом Одеса-Броди мусить проходити високоякісна нафта, насамперед каспійська. Нині представники російської нафтової компанії “ЛУКОйл” інтенсивно пропонують урядові транспортувати нафтопроводом Одеса-Броди російську нафту. За оцінкою деяких експертів, російська нафта марки “URALS” є низької якості і відтак дешевша від, скажімо, каспійської. Транспортування російської нафти може змусити американські компанії переглянути укладені договори. Адже який власник захоче, щоб у трубі більш якісна нафта змішувалася з менш якісною, внаслідок чого власники хорошої нафти автоматично втрачали б в ціні на її виході. Це все одно, що брудну воду змішувати з чистою.

Вже у вересні ліквідація ДАТ “Придніпровські магістральні нафтопроводи” та ДАТ “Дружба” як самостійних одиниць стала доконаним фактом. 21 вересня збори акціонерів ДАТ “ПМН”, а 26 вересня збори акціонерів ДАТ “Дружба” ухвалили рішення щодо організації підприємств і об’єднання з ВАТ “Укртранснафта”. Як прокоментував ситуацію “Високому Замку” Любомир Буняк, рішення акціонерів було радше формальним. Тим не менше, саме з 26 вересня ДАТ “Дружба” перестало існувати як самостійний суб’єкт господарювання.

Що далі? Де ж залишатимуться кошти? Голова Львівської облдержадміністрації Михайло Гладій зауважив, що для мера Києва Олександра Омельченка 134 млн. додаткових коштів до бюджету міста – неначе чайові. У розмовах з Президентом та Прем’єр-міністром України львівський губернатор порушував тему самостійності ДАТ “Дружба” і акумулювання грошей. За словами М.Гладія, А.Кінах дав слово, що не допустить перетікання коштів ДАТ “Дружба” з бюджету Львівської області у бюджет міста Києва. Аналогічні запевнення дав і перший віце-прем’єр-міністр Олег Дубина. Однак деякі джерела повідомляють, що Міністерство фінансів України вже нині планує надходження коштів до бюджету міста Києва. Такий крок Мінфіну завдасть відчутного удару по Львівській області.

P.S.
Виділено місця мною.
До Майдану: Бажано розмістити в ексклюзиві. Максим’як