Бен Азаров. На территории Украины свила себе гнездо самая мощная террористическая организация в мире.
09/28/2001 | Спостерігач
http://www.obkom.net/const-htm/2809066.php
Бен Азаров
На территории Украины свила себе гнездо самая мощная террористическая организация в мире.
Игорь Кун [15:29/28.09]
Самое отвратительное ощущение в жизни - это чувство собственного бессилия, когда осознаешь, что ни твой ум, ни твой опыт, ни твои способности, да и вообще ничто, не могут предотвратить зло.
Такое ощущение было после террактов в Нью-Йорке, когда все сознание было пронизано пониманием того, что перед угрозой терроризма мы все, кто бы где ни жил, беззащитны. Точно такое же ощущение возникло и 27 сентября возле здания Лукьяновского СИЗО в Киеве, из которого во второй раз, вопреки всем законам логики и права, в неизвестном направлении был вывезен экс-вице-президент банка "Славянский" Борис Фельдман.
Меня могут упрекнуть в том, что слишком много внимания уделяю судьбе столь противоречивой персоны, как экс-банкир Фельдман. Но если честно, то мне совершенно безразлична сама личность этого персонажа нашумевшего уголовного дела. Я исхожу из другого: в сознании не укладывается, как могут люди, призванные бороться с правонарушениями сами грубо насиловать законы, защищать которые они обязаны.
И все было бы хорошо, если бы в пределах правового поля была доказана вина Фельдмана в том, в чем его обвиняют - я бы первым аплодировал справедливому решению суда. Но сыщики из Госналоговой администрации Украины во главе со своим интеллектуальным лидером Пискуном под духовным руководством гуру Азарова оказались не в состоянии использовать законы по их прямому назначению, а потому ударились во все тяжкие.
Напомним сжато все фабулу. 21 августа судья Умнова в Печерском суде выносит решение об освобождении Фельдмана из-под стражи, где он находился полтора года. На следующий день его формально отпускают, но на территории СИЗО налоговый спецназ его "задерживает" и переправляет в Подольский ИВС, где с грубейшими нарушениями всех процедур составляется протокол об этом факте. 31 августа Бориса Фельдмана опять помещают в Лукьяновское СИЗО, хотя никакого мотивированного решения суда по этому поводу нет. Позже судья Шевченковского суда Харченко признает это "задержание" незаконным, а 27 сентября судья Елена Первушина все в том же Печерском суде выносит вердикт, что действия администрации СИЗО по лишению свободы Фельдмана незаконны и, так как это затрагивает основные права человека, действующие во всем цивилизованном мире, потребовала немедленного исполнения решения.
Но самое удивительное то, что еще накануне этого решения начальник спецчасти Лукьяновки Шинкоренко публично перед многочисленными журналистами высказался в том смысле, что чтобы суд ни решил, все равно Фельдман будет сидеть. На следующий день, после оглашения вердикта об освобождении Фельдмана, этот "правовед" в погонах отказался получать копию решения, умчавшись из суда со скоростью, неприличной для его звания. Было бы понятно, если б он бежал исполнять постановление, требующее немедленного воплощения в жизнь, но нет - он точно знал, что делать этого не будет, так как все уже предрешено: в этой стране законы не действуют. Откуда такая уверенность у служивого? Да как же? - сама ГНАУ в своем пресс-релизе, предвосхищая судебное решение, которое ИМЕЕТ СИЛУ ЗАКОНА, объявило его "ЗАВЕДОМО НЕЗАКОННЫМ"!!! То есть, даже не зная, чем закончится суд, налоговая служба была уверена, что судья вынесет "незаконное" постановление. Могла ли быть так уверена в своей "правоте" ГНАУ, если бы она сама точно не знала, что все ее аргументы и действия в отношении Фельдмана ни что иное, как правовой произвол?
И свою уверенность в праве на беспредел налоговики подтвердили в полной мере. Еще когда в зале Печерского суда только зачитывалось решение, налоговая милиция в 14.15 вывезла Фельдмана из Лукьяновского СИЗО якобы для "проведения следственных действий". Но никаких "следственных действий", в то время как уголовное дело уже закончено, не могло быть в принципе. А если по новым эпизодам, то они должны были проводиться в обязательном присутствии адвокатов. Поэтому провокация, устроенная ГНАУ, и которая предсказывалась еще накануне, была очевидной.
Но особый цинизм присутствовал в том, что на самом деле Фельдмана вывезли в Шевченковский суд, где судья Васильева торжественно изнасиловала Конституцию Украины. В то время, когда адвокаты и курьер Печерского суда безуспешно пытались вручить администрации СИЗО постановление об освобождении Фельдмана, Васильева приняла решение о его задержании на 10 суток "для выяснения дела". В мозгу судьи не возникло противоречия между тем фактом, что Фельдман еще не освобожден из тюрьмы, так как ее "хозяева" отказывались принимать документы об освобождении, и тем, что "сидящего на нарах" можно "задержать". А то, что Конституция гарантирует каждому гражданину право на адвокатов в суде, для судьи было пустым звуком - желание угодить ГНАУ, подавшей представление на осуществление этого "задержания", превысило действие основного закона страны.
Кстати любопытный факт того, что весь этот беспредел был изначально спланирован и координировался из одного центра: народному депутату Турчинову понадобилось два часа уговоров начальника госдепартамента исполнения наказаний Левочкина, чтобы тот дал указание своим вертухаям всего лишь принять постановление Печерского суда, что они обязаны были сделать без всяких распоряжений. А исполнять законное решение Левочкину даже в голову не приходило.
И уже совсем "чудненько" выглядит протокол "задержания", составленный налоговым следователем уже после решения суда. Он составлен со всеми теми же нарушениями, из-за которых судья Харченко признал незаконным предыдущее задержание Фельдмана. Но что не сделаешь ради того, чтобы ощутить свою силу и безнаказанность?
Что все это означает? Правовую неосведомленность украинских налоговиков? Нет - это сознательная террористическая деятельность, направленная против своих сограждан.
Скажите, пожалуйста, если на улице кто-то схватит человека, свяжет, вывезет его в неизвестном направлении и запрет в погребе, почему мы это называем бандитизмом и похищением людей? И чем это отличается от действий налоговой милиции в отношении Фельдмана? Только тем, что "задерживают" его на территории СИЗО. Просто и удобно - чего ж все это делать на глазах прохожих?
И называется все это именно терроризмом! Все социологические опросы украинского общества показывают, что наши сограждане из всех государственных структур меньше всего доверяют правоохранительным органам. И не просто "не доверяют", а "БОЯТСЯ". Можно конечно утверждать, что тем, кто чист перед законом, бояться нечего. Можно предположить, что это рудимент 30-х годов. Но нет - страх перед правоохранителями испытывает подавляющее большинство населения, которое не обвинишь в преступных умыслах. Да и в годы перестройки, когда прогремели известные факты разоблачений высокопоставленных расхитителей и взяточников, доверие к силовым структурам было высоким. А тут тебе расхитителя-банкира налоговики "накрыли", а народ, вместо того, чтобы восторгаться этим, продолжает бояться ГНАУ.
И ведь что примечательно, у украинцев нет страха перед законами - они понимают, что где-то есть законы шариата, по которым вору руку отрубают. Отрубают, - но по закону. Наши люди боятся не закона (его, как выясняется, и Европарламент не боится, а почти признает), а тех, кто обязан его охранять. Сложилась ситуация, когда в стране одна государственная структура держит в страхе почти все население Украины, и своими действиями периодически подтверждает свои угрозы применить насилие. Вот этот перманентный ужас, внушенный согражданам, и есть самый настоящий терроризм на государственном уровне. Такой себе налоговый "Аль Кайяд". И от его произвола не застрахован ни один гражданин Украины.
Только Бен Ладену далеко до нашей ГНАУ. Несмотря на то, что его организация раскинула свои сети по всему миру, ему все же не удалось оккупировать целое государство с подведомственным населением. Это только Бен Азарову с опричниками удалось.
Здесь хочу испросить извинения у Николая Яновича за сравнение его личности с Бен Ладеном - но оно уже прозвучало вчера, и было встречено с восторгом журналистами, напрасно ожидавшими 27 сентября у ворот Лукьяновского СИЗО освобождения Фельдмана. Это была всего лишь безобидная шутка в сравнении с родившимся тут же предложением найти пилота-камикадзе, который бы за очень большую сумму припарковал самолет типа "Руслан" в кабинете главы ГНАУ на Львовской площади. При этом уверенность в том, что сограждане легко сбросятся на эту "очень большую сумму", была стопроцентной. Во всей этой невинной болтовне истиной является то, что рано или поздно любой человек устает бояться и начинает бороться с насильником его же методами. И с террором он будет бороться, не выбирая способы и методы. И это правило неизменно, Николай Янович.
Впрочем, это касается в Украине каждого. Никто не может утверждать, что с ним не устроят такую же незаконную расправу, как с Борисом Фельдманом. Все мы, и студенты, и журналисты, и банкиры, и депутаты находимся под угрозой правоохранительного террора. Потому и надо говорить о судьбе Фельдмана и произволе ГНАУ. Еще лучше - один раз, но кардинально решить вопрос с нею, навсегда лишив возможности мечтать не только о "налоговых судах", но и о применении каких-либо силовых мер к гражданам Украины. А иначе будет "джихад".
P. S. Для демонстрации правового произвола, осуществляемого в отношении Бориса Фельдмана, приводим полный текст апелляции в Верховный суд Украины (skarga.rtf - 133843b) на решение Киевского городского апелляционного суда, ссылаясь на который ГНАУ продолжает незаконно удерживать за решеткой Фельдмана. Обратите внимание на количество нарушений, допущенных судом, и которые оспариваются в этой апелляции.
Бен Азаров
На территории Украины свила себе гнездо самая мощная террористическая организация в мире.
Игорь Кун [15:29/28.09]
Самое отвратительное ощущение в жизни - это чувство собственного бессилия, когда осознаешь, что ни твой ум, ни твой опыт, ни твои способности, да и вообще ничто, не могут предотвратить зло.
Такое ощущение было после террактов в Нью-Йорке, когда все сознание было пронизано пониманием того, что перед угрозой терроризма мы все, кто бы где ни жил, беззащитны. Точно такое же ощущение возникло и 27 сентября возле здания Лукьяновского СИЗО в Киеве, из которого во второй раз, вопреки всем законам логики и права, в неизвестном направлении был вывезен экс-вице-президент банка "Славянский" Борис Фельдман.
Меня могут упрекнуть в том, что слишком много внимания уделяю судьбе столь противоречивой персоны, как экс-банкир Фельдман. Но если честно, то мне совершенно безразлична сама личность этого персонажа нашумевшего уголовного дела. Я исхожу из другого: в сознании не укладывается, как могут люди, призванные бороться с правонарушениями сами грубо насиловать законы, защищать которые они обязаны.
И все было бы хорошо, если бы в пределах правового поля была доказана вина Фельдмана в том, в чем его обвиняют - я бы первым аплодировал справедливому решению суда. Но сыщики из Госналоговой администрации Украины во главе со своим интеллектуальным лидером Пискуном под духовным руководством гуру Азарова оказались не в состоянии использовать законы по их прямому назначению, а потому ударились во все тяжкие.
Напомним сжато все фабулу. 21 августа судья Умнова в Печерском суде выносит решение об освобождении Фельдмана из-под стражи, где он находился полтора года. На следующий день его формально отпускают, но на территории СИЗО налоговый спецназ его "задерживает" и переправляет в Подольский ИВС, где с грубейшими нарушениями всех процедур составляется протокол об этом факте. 31 августа Бориса Фельдмана опять помещают в Лукьяновское СИЗО, хотя никакого мотивированного решения суда по этому поводу нет. Позже судья Шевченковского суда Харченко признает это "задержание" незаконным, а 27 сентября судья Елена Первушина все в том же Печерском суде выносит вердикт, что действия администрации СИЗО по лишению свободы Фельдмана незаконны и, так как это затрагивает основные права человека, действующие во всем цивилизованном мире, потребовала немедленного исполнения решения.
Но самое удивительное то, что еще накануне этого решения начальник спецчасти Лукьяновки Шинкоренко публично перед многочисленными журналистами высказался в том смысле, что чтобы суд ни решил, все равно Фельдман будет сидеть. На следующий день, после оглашения вердикта об освобождении Фельдмана, этот "правовед" в погонах отказался получать копию решения, умчавшись из суда со скоростью, неприличной для его звания. Было бы понятно, если б он бежал исполнять постановление, требующее немедленного воплощения в жизнь, но нет - он точно знал, что делать этого не будет, так как все уже предрешено: в этой стране законы не действуют. Откуда такая уверенность у служивого? Да как же? - сама ГНАУ в своем пресс-релизе, предвосхищая судебное решение, которое ИМЕЕТ СИЛУ ЗАКОНА, объявило его "ЗАВЕДОМО НЕЗАКОННЫМ"!!! То есть, даже не зная, чем закончится суд, налоговая служба была уверена, что судья вынесет "незаконное" постановление. Могла ли быть так уверена в своей "правоте" ГНАУ, если бы она сама точно не знала, что все ее аргументы и действия в отношении Фельдмана ни что иное, как правовой произвол?
И свою уверенность в праве на беспредел налоговики подтвердили в полной мере. Еще когда в зале Печерского суда только зачитывалось решение, налоговая милиция в 14.15 вывезла Фельдмана из Лукьяновского СИЗО якобы для "проведения следственных действий". Но никаких "следственных действий", в то время как уголовное дело уже закончено, не могло быть в принципе. А если по новым эпизодам, то они должны были проводиться в обязательном присутствии адвокатов. Поэтому провокация, устроенная ГНАУ, и которая предсказывалась еще накануне, была очевидной.
Но особый цинизм присутствовал в том, что на самом деле Фельдмана вывезли в Шевченковский суд, где судья Васильева торжественно изнасиловала Конституцию Украины. В то время, когда адвокаты и курьер Печерского суда безуспешно пытались вручить администрации СИЗО постановление об освобождении Фельдмана, Васильева приняла решение о его задержании на 10 суток "для выяснения дела". В мозгу судьи не возникло противоречия между тем фактом, что Фельдман еще не освобожден из тюрьмы, так как ее "хозяева" отказывались принимать документы об освобождении, и тем, что "сидящего на нарах" можно "задержать". А то, что Конституция гарантирует каждому гражданину право на адвокатов в суде, для судьи было пустым звуком - желание угодить ГНАУ, подавшей представление на осуществление этого "задержания", превысило действие основного закона страны.
Кстати любопытный факт того, что весь этот беспредел был изначально спланирован и координировался из одного центра: народному депутату Турчинову понадобилось два часа уговоров начальника госдепартамента исполнения наказаний Левочкина, чтобы тот дал указание своим вертухаям всего лишь принять постановление Печерского суда, что они обязаны были сделать без всяких распоряжений. А исполнять законное решение Левочкину даже в голову не приходило.
И уже совсем "чудненько" выглядит протокол "задержания", составленный налоговым следователем уже после решения суда. Он составлен со всеми теми же нарушениями, из-за которых судья Харченко признал незаконным предыдущее задержание Фельдмана. Но что не сделаешь ради того, чтобы ощутить свою силу и безнаказанность?
Что все это означает? Правовую неосведомленность украинских налоговиков? Нет - это сознательная террористическая деятельность, направленная против своих сограждан.
Скажите, пожалуйста, если на улице кто-то схватит человека, свяжет, вывезет его в неизвестном направлении и запрет в погребе, почему мы это называем бандитизмом и похищением людей? И чем это отличается от действий налоговой милиции в отношении Фельдмана? Только тем, что "задерживают" его на территории СИЗО. Просто и удобно - чего ж все это делать на глазах прохожих?
И называется все это именно терроризмом! Все социологические опросы украинского общества показывают, что наши сограждане из всех государственных структур меньше всего доверяют правоохранительным органам. И не просто "не доверяют", а "БОЯТСЯ". Можно конечно утверждать, что тем, кто чист перед законом, бояться нечего. Можно предположить, что это рудимент 30-х годов. Но нет - страх перед правоохранителями испытывает подавляющее большинство населения, которое не обвинишь в преступных умыслах. Да и в годы перестройки, когда прогремели известные факты разоблачений высокопоставленных расхитителей и взяточников, доверие к силовым структурам было высоким. А тут тебе расхитителя-банкира налоговики "накрыли", а народ, вместо того, чтобы восторгаться этим, продолжает бояться ГНАУ.
И ведь что примечательно, у украинцев нет страха перед законами - они понимают, что где-то есть законы шариата, по которым вору руку отрубают. Отрубают, - но по закону. Наши люди боятся не закона (его, как выясняется, и Европарламент не боится, а почти признает), а тех, кто обязан его охранять. Сложилась ситуация, когда в стране одна государственная структура держит в страхе почти все население Украины, и своими действиями периодически подтверждает свои угрозы применить насилие. Вот этот перманентный ужас, внушенный согражданам, и есть самый настоящий терроризм на государственном уровне. Такой себе налоговый "Аль Кайяд". И от его произвола не застрахован ни один гражданин Украины.
Только Бен Ладену далеко до нашей ГНАУ. Несмотря на то, что его организация раскинула свои сети по всему миру, ему все же не удалось оккупировать целое государство с подведомственным населением. Это только Бен Азарову с опричниками удалось.
Здесь хочу испросить извинения у Николая Яновича за сравнение его личности с Бен Ладеном - но оно уже прозвучало вчера, и было встречено с восторгом журналистами, напрасно ожидавшими 27 сентября у ворот Лукьяновского СИЗО освобождения Фельдмана. Это была всего лишь безобидная шутка в сравнении с родившимся тут же предложением найти пилота-камикадзе, который бы за очень большую сумму припарковал самолет типа "Руслан" в кабинете главы ГНАУ на Львовской площади. При этом уверенность в том, что сограждане легко сбросятся на эту "очень большую сумму", была стопроцентной. Во всей этой невинной болтовне истиной является то, что рано или поздно любой человек устает бояться и начинает бороться с насильником его же методами. И с террором он будет бороться, не выбирая способы и методы. И это правило неизменно, Николай Янович.
Впрочем, это касается в Украине каждого. Никто не может утверждать, что с ним не устроят такую же незаконную расправу, как с Борисом Фельдманом. Все мы, и студенты, и журналисты, и банкиры, и депутаты находимся под угрозой правоохранительного террора. Потому и надо говорить о судьбе Фельдмана и произволе ГНАУ. Еще лучше - один раз, но кардинально решить вопрос с нею, навсегда лишив возможности мечтать не только о "налоговых судах", но и о применении каких-либо силовых мер к гражданам Украины. А иначе будет "джихад".
P. S. Для демонстрации правового произвола, осуществляемого в отношении Бориса Фельдмана, приводим полный текст апелляции в Верховный суд Украины (skarga.rtf - 133843b) на решение Киевского городского апелляционного суда, ссылаясь на который ГНАУ продолжает незаконно удерживать за решеткой Фельдмана. Обратите внимание на количество нарушений, допущенных судом, и которые оспариваются в этой апелляции.
Відповіді
2001.09.28 | Остап
Влада живе "ПА-ПАНЯТІЯМ". Зрі в корєнь - в посаду президента. Геть посаду президента- Хай живе ЗАКОННІСТЬ!
Чому автор дивується.Влада живе "ПА-ПАНЯТІЯМ".
Зрі в корєнь - в посаду президента.
Той, хто щиро хоче верховенства аконів, повинні працювати у напрямку ліквідації "кубла па-панятіям" - АП
2001.09.28 | ВААСЯ ПУПКІН
Геть Кучму та Азарова ! Хай живе УНА-УНСО !!!
Я не пам"ятаю детально, хто із майданівців дуже виступав проти УНА-УНСО, але зараз хотів би закцентувати увагу ось на чому .УНА-УНСО - паралізоване, верхівка сидить у в"язниці. "Демократи" тактовно роблять вигляд, що їх це не стосується. Хто реально може взяти і захистити Фельдмана і таких як він - невинно посаджених - від проізволу бенАзарова та бенКучми ? Нема такої сили, крім УНСО, якби УНСО сама не сиділа.
Що таке УНСО ?? Це Українська Національна СамоОборона. САМООБОРОНА від тих , хто незаконно застосовує силу. Подумайте над цим. Хто захистить вас завтра, якщо бенАзаров прийде до влади і почне саджати без суду та слідства за "колоски" ?
2001.10.01 | Деструктивний Елемент
Кучма є-бен Азаров. Було: Геть Кучму та Азарова ! Хай живе УНА-УНСО !!!
ВААСЯ ПУПКІН писав(ла):> Я не пам"ятаю детально, хто із майданівців дуже виступав проти УНА-УНСО, але зараз хотів би закцентувати увагу ось на чому .
>
> УНА-УНСО - паралізоване, верхівка сидить у в"язниці. "Демократи" тактовно роблять вигляд, що їх це не стосується. Хто реально може взяти і захистити Фельдмана і таких як він - невинно посаджених - від проізволу бенАзарова та бенКучми ? Нема такої сили, крім УНСО, якби УНСО сама не сиділа.
> Що таке УНСО ?? Це Українська Національна СамоОборона. САМООБОРОНА від тих , хто незаконно застосовує силу. Подумайте над цим. Хто захистить вас завтра, якщо бенАзаров прийде до влади і почне саджати без суду та слідства за "колоски" ?
Азаров не стане вище над Кучмою чи після Кучми. Бо існує завдяки лише Кучмі і поза ним бази не має. Разом з тим і Кучма без Азарова існувати не може. Виявляється система Азарова в умовах "демократії" найбільш потужний механізм впливу.
Стосовно УНА-УНСО. Непогана організація. Трохи фундаменталістична. Коли б була більш фундаменталістична - була б іще кращою.
Врешті, якою гарною організацією УНА-УНСО б не була, а вона одна не захистить. Кожен українець має бути трохи фундаменталістом і мріяти про гідну смерть, як колись посвячення в козацтво йшло через фундаменталізм - хто хоче за віру християнську померти на палі, згоріти у вогнищі (...) приєднуйся до нас!
Відчувається, що і Гонгадзе, якого тепер шанують, був фундаменталістом. Якби кожен застосовував в житті принцип - ви можете знищити мій бізнес, ви можете знищити мою сім*ю, але я робитиму так само, ви можете знищити і мене, але я і з іншого світу вас також дістану - Україна вже була би іншою.
2001.10.01 | ВААСЯ ПУПКІН
О!
Приємно чути Справжнього Українця.2001.09.28 | -
КАСАЦIЙНА СКАРГА Фельдмана Б.М в Верховний суд України
В Верховний суд УкраїниФельдмана Бориса Мордуховича
утримується в слiдчому iзоляторi №13
Управлiння Державного департаменту України з питань виконання покарань у м. Києвi
на Ухвалу Апеляцiйного суду м. Києва вiд 28.08.01 р.
КАСАЦIЙНА СКАРГА
Печерським мiсцевим судом м. Києва 21.08.01 р. винесена постанова про визнання тримання Фельдмана Б.М. в Київському СIЗО №13 незаконним i негайне звiльнення його з-пiд варти. Суд встановив, що строки його тримання пiд вартою скiнчилися i вiн пiдлягає звiльненню.
Рiшенням Апеляцiйного суду м. Києва вiд 28.08.01 р. скасовано Постанову Печерського мiсцевого суду м. Києва вiд 21 серпня 2001 року про визнання утримання Фельдмана Бориса Мордуховича в Київському СIЗО №13 Державного департаменту України з питань виконання покарань незаконним i звiльнення його з пiд варти, а в задоволеннi скарги Фельдмана Б.М. яка розглядалася Печерським мiсцевим судом, вiдмовлено.
Оскаржуване судове рiшення винесене з грубим порушенням Конституцiї України, на основi невiрного розумiння i перекручення дiючого законодавства України та з iгноруванням основних положень щодо прав людини, якi зокрема мiстяться у ратифiкованих Україною мiжнародно-правових актах – Європейської Конвенцiї про захист прав людини i основних свобод 1950 р. , Мiжнародного Пакту про громадськi та полiтичнi права , рiшеннях Європейського суду з прав людини тощо.
А. Iстотнi порушення кримiнально-процесуального закону (п. 1 ч. 1 ст. 398 КПК)
I. Неправильнiсть рiшення Апеляцiйного суду з точки зору процесу його прийняття.
1. Порушення строкiв розгляду апеляцiї.
1.1. Згiдно ч.ч. 3-4 ст. 349 КПК:
“Апеляцiя на вирок, ухвалу чи постанову суду першої iнстанцiї, якщо iнше не передбачено цим Кодексом, може бути подана протягом п'ятнадцяти дiб з моменту їх проголошення, а засудженим, який перебуває пiд вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копiї вироку.
Протягом строку, встановленого для подання апеляцiї, справа нiким не може бути витребувана iз суду. Протягом цього строку суд зобов'язаний надати сторонам за їх клопотанням можливiсть ознайомитися з матерiалами справи”.
Винятки з цього правила можливi лише у випадку, передбаченому ч. 5 ст. 349 КПК, тобто коли апеляцiя на ухвалу чи постанову суддi, винесену в порядку, передбаченому статтями 52-5 (рiшення про вiдмову в застосуваннi заходiв безпеки або про їх скасування), 165-2 (постанови про обрання пiдозрюваному, обвинуваченому запобiжного заходу у виглядi взяття пiд варту або про вiдмову в обраннi такого запобiжного заходу), 165-3 (постанови про продовження строку тримання пiд вартою або вiдмовляє в його продовженнi), 177 (постанови про проведення обшуку чи постанову про вiдмову в проведеннi обшуку), 205 (постанова про направлення обвинуваченого на стацiонарну експертизу) КПК, подається безпосередньо до апеляцiйного суду у строки, встановленi у цих статтях, i розглядається за правилами, встановленими статтею 382 КПК.
В даному випадку розглядалась не апеляцiя на а) рiшення про вiдмову в застосуваннi заходiв безпеки або про їх скасування, б) постанови про обрання пiдозрюваному, обвинуваченому запобiжного заходу у виглядi взяття пiд варту або про вiдмову в обраннi такого запобiжного заходу, в) постанови про продовження строку тримання пiд вартою або вiдмовляє в його продовженнi, г) постанови про проведення обшуку чи постанову про вiдмову в проведеннi обшуку, д) постанови про направлення обвинуваченого на стацiонарну експертизу, i таким чином не було пiдстав для застосування ч. 5 ст. 349 КПК.
Але в дiйсностi справа була витребувана з суду в наступний день пiсля проголошення постанови – 22.08.2001 р., про що свiдчить лист Апеляцiйного суду адвокату Хаперському А.С. вiд 22.08.2001 р. за № АС-34.
Бiльш того слухання справи було почато Апеляцiйним судом 23.08.01 р.
Тобто були грубо порушенi вимоги ч.ч. 3-4 ст. 349 КПК..
2. Невiдповiднiсть поданої апеляцiї вимогам ст. 350 КПК i вiдмова у залишеннi апеляцiї без руху i розгляду всупереч ст. 352 КПК.
2.1. Згiдно ч. 2 ст. 350 КПК:
“При обґрунтуваннi прокурором та захисником необхiдностi змiни чи скасування вироку, ухвали, постанови апеляцiя повинна мiстити посилання на вiдповiднi аркушi справи”.
В дiйсностi апеляцiя вiд 21.08.01 за № 04/2и/м6382-00, хоча й вимагала скасування постанови Печерського суду, не мiстила посилань на вiдповiднi аркушi справи.
Таким чином апеляцiя не вiдповiдала вимогам ст. 350 КПК.
2.2. Згiдно ст. 352 КПК:
“У разi невиконання особою, яка подала апеляцiю, вимог, передбачених статтею 350 цього Кодексу, головуючий своєю постановою залишає апеляцiю без руху та повiдомляє про необхiднiсть виконання зазначених вимог закону протягом семи дiб з моменту одержання повiдомлення. Постанова оскарженню не пiдлягає”
Захисниками було заявлено клопотання про виконання вимог ст. 350 КПК, тобто залишеннi апеляцiї без руху, але це клопотання було безмотивно вiдхилено судом.
Таким чином були порушенi вимоги ст. 352 КПК щодо залишення без руху апеляцiї, яка не вiдповiдала вимогам ст. 350 КПК
3. Порушення порядку повiдомлення про апеляцiю, права до початку розгляду отримати копiї апеляцiї, i права учасникiв процесу подавати на протязi п’яти дiб свої заперечення на апеляцiю.
3.1. Згiдно ч. 1 ст. 351 КПК:
“Про надходження апеляцiї суд першої iнстанцiї оповiщає прокурора, iнших зазначених у статтi 348 цього Кодексу осiб, iнтересiв яких стосується апеляцiя, направленням вiдповiдних повiдомлень та шляхом помiщення оголошення на дошцi об'яв суду. Протягом п'яти дiб з часу помiщення оголошення зазначенi особи мають право одержати в судi копiю апеляцiї або ознайомитися з нею в судi. Одночасно з врученням копiї або з ознайомленням з апеляцiєю їм роз'яснюється право протягом п'яти дiб з цього часу подати свої заперечення на апеляцiю”.
3.2. Згiдно ч. 3 ст. 354 КПК:
“Про дату призначення справи до апеляцiйного розгляду суд першої iнстанцiї оповiщає заiнтересованих осiб направленням вiдповiдних повiдомлень та шляхом помiщення оголошення на дошцi об'яв суду”
3.3. Згiдно ч.ч. 1-2 ст. 360 КПК:
“Апеляцiйний суд повинен розглянути справу у день, визначений судом першої iнстанцiї.
Не пiзнiш як за три днi апеляцiйний суд оповiщає заiнтересованих осiб шляхом помiщення оголошення на дошцi об'яв суду про час i мiсце розгляду справи”
Суд першої iнстанцiї взагалi не визначав день розгляду справи апеляцiйним судом.
В дiйсностi про надходження апеляцiї судом першої iнстанцiї не був повiдомлений нi сам Б.М.Фельдман, нi його захисники.
Повiдомлення про надходження апеляцiї було направлено тiльки одному з захисникiв – адвокату Хаперському А.С., але таке повiдомлення було направлено Апеляцiйним судом за день до розгляду справи всупереч вимогам закону таке повiдомлення було вiдправлено за день до розгляду, а не за три днi як того вимагає закон. Це пiдтверджується текстом листа Апеляцiйного суду за № АС-34 вiд 22.08.01, яким Хаперського А.С. повiдомляють, що розгляд апеляцiї призначено на 11:00 год. 23.08.01 р.
Судом першої iнстанцiї всупереч вимогам ч. 3 ст. 354 КПК нi Б.М.Фельдмана нi його захисникiв не було повiдомлено про дату розгляду апеляцiї (адже вона й не була визначена судом першої iнстанцiї).
Нiякого оголошення на дошцi об’яв суду про розгляд апеляцiї не було нi у Печерському судi, нi в Апеляцiйному.
Право Б.М.Фельдмана та його захисникiв до початку розгляду справи в апеляцiйному суду одержати копiю апеляцiї таким чином також було порушено.
Передбаченi законом п’ять дiб для подачi заперечень на апеляцiю не було надано, оскiльки розгляд апеляцiї вiдбувся в наступний день пiсля її надходження до суду – 23.08.01 р.
Таким чином була порушена ст. 351 КПК, тобто мало мiсце порушення порядку повiдомлення про апеляцiю, права до початку розгляду отримати копiю апеляцiї i права учасникiв процесу подавати на протязi п’яти дiб свої заперечення на апеляцiю.
4. Порушення однiєї з основних конституцiйних засад судочинства – вимоги повного фiксування судового процесу технiчними засобами.
Суд безпiдставно вiдхилив клопотання захисникiв про повне фiксування судового процесу технiчними засобами.
П. 7 ч. 3 ст. 129 Конституцiї України встановлює, що одною з основних засад судочинства є “гласнiсть судового процесу та його повне фiксування технiчними засобами”.
Посилання на ч. 9 ст. 362 КПК, згiдно якої:
“Протокол судового засiдання та фiксацiя технiчними засобами перебiгу судового процесу в апеляцiйному судi ведуться у випадку проведення ним судового слiдства”
не є виправданим, оскiльки, як встановлено у п. 4 (резолютивної частини) Рiшення Конституцiйного суду України у справi щодо офiцiйного тлумачення статей 3, 23, 31, 47, 48 Закону України "Про iнформацiю" та статтi 12 Закону України "Про прокуратуру" (справа К. Г. Устименка) вiд 30.10.1997 р. N 5-зп (Справа N 18/203-97) “винятки з конституцiйних норм встановлюються самою Конституцiєю, а не iншими нормативними актами”, ця ж теза викладена у п. 3 мотивувальної частини Рiшення Конституцiйного суду України у справi за конституцiйним поданням 54 народних депутатiв України щодо вiдповiдностi Конституцiї України (конституцiйностi) Закону України "Про ратифiкацiю Європейської хартiї регiональних мов або мов меншин, 1992 р." (справа про ратифiкацiю Хартiї про мови, 1992 р.) вiд 12.07.2000 р. N 9-рп/2000 (Справа N 1-34/2000)
Отже ч. 9 ст. 362 КПК України повинна була застосовуватися у частинi, яка не суперечить ст. 129 Конституцiї.
При цьому суд повинен безпосередньо застосовувати ст. 129 Конституцiї як норму прямої дiї (згiдно з ч. 3 ст. 8 Конституцiї “норми Конституцiї України є нормами прямої дiї”) i норму вищої юридичної сили (згiдно ч. 2 ст. 8 Конституцiї України “Конституцiя України має найвищу юридичну силу”)
Таким чином суд порушив ст. 129 Конституцiї України, щодо вимоги повного фiксування судового процесу технiчними засобами.
5. Порушення права на захист i права на правову допомогу, передбачених ч. 4 ст. 29, ст. 59 Конституцiї України, п. 3 “с” ст. 6 Європейської Конвенцiї про захист прав людини та основних свобод.
5.1. Порушення права на захист шляхом незаконного затримання i помiщення в IТТ ГУМВС України в м. Києвi.
Пiсля подачi апеляцiї Б.М.Фельдман 22.08.01 р. був незаконно i безпiдставно затриманий спiвробiтниками податкової мiлiцiї i незаконно помiщений в Iзолятор тимчасового тримання ГУМВС України в м. Києвi.
Безпiдставнiсть i незаконнiсть його затримання i помiщення в IТТ ГУМВС України в м. Києвi встановлена Постановою Шевченкiвського мiсцевого суду м. Києва вiд 19.09.01 р.
Тобто пiд час розгляду справи апеляцiйним судом Б.М.Фельдман незаконно утримувався в IТТ в умовах, якi робили неможливим здiйснювати свiй захист (вiдсутнiсть свiтла, письмових приладiв, столу тощо), про що Б.М.Фельдман заявляв у судовому засiданнi. Але апеляцiйний суд нiяк не вiдреагував на вiдповiднi заяви.
Таким чином, шляхом незаконного затримання, Б.М.Фельдману перешкоджали у здiйсненнi захисту, вiн не отримав копiї апеляцiї, не мав можливостi ознайомитися з матерiалами справи, був позбавлений можливостi спiлкуватися з захисниками тощо.
5.2. Порушення права на захист i правову допомогу шляхом перешкоджання спiлкуванню iз захисниками.
Ст. 59 Конституцiї України встановлює:
“Кожен має право на правову допомогу”
Оскiльки в судовому засiданнi 23.08.01 в Апеляцiйному суду було встановлено що Б.М.Фельдман пiд час розгляду справи утримується в IТТ ГУМВС України в м. Києвi i не має можливостi спiлкуватися iз захисниками, Апеляцiйним судом захисникам Агєєву В.М., Федуру А.А., Хаперському А.С. були виданi дозволи на побачення з Фельдманом Б.М., який у цей час незаконно утримувався в IТТ.
Але у побаченнi з пiдзахисним захисникам було вiдмовлено, при цьому на самому дозволi суду на побачення було зроблено запис наступного змiсту:
“Адвокати не мають права на побачення з Фельдманом Б.М. згiдно п. 2.34 “Положення про службу мiлiцiї з охорони й конвоювання затриманих i взятих пiд варту осiб”, затвердженого наказом Мiнiстерства внутрiшнiх справ України вiд 14.08.95 р. № 548 ДСК”
Пiдписаний цей текст був Начальником IТТ УМВСУ в м. Києвi В.В.Мельниченко.
Таким чином було порушено ч. 4 ст. 29 Конституцiї, згiдно якої, затриманий не тiльки не втрачає право на спiлкування з адвокатами, а навпаки, “кожному заарештованому чи затриманому має бути невiдкладно ... надано можливiсть з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника”
Копiя документiв про вiдмову захисникам у побаченнi з пiдзахисним були наданi Апеляцiйному суду, i було заявлено клопотання про забезпечення права на захист.
Суд вирiшив, що вищезазначенi порушення можуть бути виправленнi шляхом надання можливостi Б.М.Фельдману на протязi 30 хвилин пiд час перерви у судовому засiданнi в присутностi конвою поспiлкуватися iз захисниками. Це спiлкування вiдбувалося таким чином, що конвой мав можливiсть слухати все про що спiлкувалися захисники з пiдзахисним.
Вищезазначене є також порушенням пп. “с” п. 3 ст. 6 Європейської Конвенцiї про захист прав людини i основних свобод.
Так, у рiшеннi у справi С. вiд 28.11.1991 р. Європейський суд з прав людини зазначив:
“Право обвинуваченого спiлкуватися зi своїм адвокатом за межами чутностi третьої особи є однiєю з основних вимог справедливого судового процесу в демократичному суспiльствi i випливає з положень п. 3 “с” ст. 6 Конвенцiї. Якщо адвокат не має можливостi конфiденцiйного зв’язку зi своїм клiєнтом i отримати вiд нього конфiденцiйнi iнструкцiї, не пiдлягаючи нагляду, то його допомога в значнiй мiрi втрачає свою користь, в той час як Конвенцiя покликана гарантувати право, яке має практичний та дiйовий характер”
5.3. Порушення права захищати себе особисто та отримувати правову допомогу шляхом конвоювання неуповноваженими на те особами.
З метою перешкодити Б.М.Фельдману захищати себе особисто та використовувати правову допомогу 23.08.01 р. його “конвоювання” та “охорону” всупереч встановленому законодавством порядку здiйснювали спiвробiтники податкової мiлiцiї (пiдроздiл “Рись”) у чорнiй формi, якi повiдомляли присутнiх, що мають наказ не представлятися.
Цей факт пiдтверджується, зокрема, даними i фотознiмками наведеними в статтi “Хроника надругательства над судом” опублiкованiй в газетi “Бизнес” № 35 (450) вiд 27.08.2001 р. та в мережi Iнтернет за адресою http://www.business.kiev.ua/i450/a7178/
Згiдно п. 2 Iнструкцiї про порядок конвоювання та тримання в судах пiдсудних (засуджених) за вимогою судових органiв, затвердженої наказом Мiнiстерства внутрiшнiх справ України, Мiнiстерства юстицiї України, Генеральної прокуратури України, Верховного Суду України, Служби безпеки України вiд 16 жовтня 1996 р. N 705/37/5/17-398 1-3/503/239 i зареєстрованої в Мiнiстерствi юстицiї України 14 листопада 1996 року за N 662/1687:
“Конвоювання та тримання в судах пiдсудних (засуджених) iз iзоляторiв органiв внутрiшнiх справ та Служби безпеки для тимчасового тримання затриманих i взятих пiд варту осiб (далi - IТТ) у мiський та районнi суди, охорона пiдсудних пiд час судових засiдань цих судiв i конвоювання їх у мiсця тримання здiйснюється силами мiськрайорганiв внутрiшнiх справ”
Спiвробiтники податкової мiлiцiї не вiдносяться до системи органiв внутрiшнiх справ.
Вiдповiдно до ч. 2 ст. 19 Конституцiї України, “органи державної влади та органи мiсцевого самоврядування, їх посадовi особи зобов'язанi дiяти лише на пiдставi, в межах повноважень та у спосiб, що передбаченi Конституцiєю та законами України”
Отже здiйснюючи “конвоювання” Б.М.Фельдмана спiвробiтники податкової мiлiцiї навмисно вийшли за межи своїх повноважень, i дiяли неправомiрно з метою перешкодити Б.М.Фельдману у реалiзацiї його права на справедливий судовий розгляд i права на захист.
6. Порушення права на справедливий судовий розгляд, передбаченого ст. 6 Європейської Конвенцiї про захист прав людини i основних свобод.
6.1. Сукупнiсть наведених вище обставин складає також порушення права на справедливий судовий розгляд, передбаченого ст. 6 Європейської Конвенцiї про захист прав людини i основних свобод.
7. Загальнi зауваження.
Необхiдно зазначити що вiдповiднi процесуальнi норми виписанi в законi для того, щоб суди їх ВИКОНУВАЛИ.
Будь яке-iнше ставлення до процесуальних норм, наприклад таке яке мало мiсце при розглядi даної справи в апеляцiйному судi, приводить до перетворення правосуддя на фарс.
Рiшення, якi приймаються не вiдповiдно до порядку встановленому законом, є неправосудними, i пiдлягають скасуванню.
II. Неправильнiсть рiшення Апеляцiйного суду з точки зору сутi прийнятого рiшення.
8. Апеляцiйний суд неприпустимо звузив межi судової влади в Українi.
У своєму рiшеннi Апеляцiйний суд встановив єдину пiдставу для скасування рiшення суду першої iнстанцiї: органи досудового слiдства i прокуратура стоять понад судом i суд не має права пiддавати сумнiву їх рiшення.
А саме, Апеляцiйний суд вирiшив таке:
“Розгляд судом скарг на постанови слiдчих органiв про продовження строкiв попереднього слiдства та тримання обвинуваченого пiд вартою, чинним кримiнально-процесуальним законом не передбачений, як i не передбачено право суду скасовувати процесуальнi рiшення слiдчого, прокурора про продовження строкiв тримання обвинувачених пiд вартою”.
“Суд першої iнстанцiї, скасовуючи постанову про продовження строку тримання пiд вартою Фельдмана, порушив вимоги дiючого законодавства i фактично ревiзував санкцiю заступника Генерального прокурора України та вийшов за межi своїх повноважень”.
З вищенаведеного видно, що уявлення суддiв Лагнюка М.М., Шиманського В.Й. та Полтацевої Г.А. про обсяг повноважень судiв в України не вiдповiдають дiйсностi.
Так, ст. 55 Конституцiї України встановлює:
“Права i свободи людини i громадянина захищаються судом.
Кожному гарантується право на оскарження в судi рiшень, дiй чи бездiяльностi органiв державної влади, органiв мiсцевого самоврядування, посадових i службових осiб.”
А у ч. 2 ст. 124 Конституцiї України зазначено: “Юрисдикцiя судiв поширюється на всi правовiдносини, що виникають у державi”
Конституцiйний суд України у Рiшеннi вiд 23.05.2001 року N 6-рп/2001дав таке роз’яснення щодо цього питання:
“Вiдповiдно до статтi 1 Кримiнально-процесуального кодексу України дiяльнiсть органiв дiзнання, попереднього слiдства i прокуратури, суду щодо порядку провадження у кримiнальних справах регламентується цим Кодексом (далi - КПК України). Кримiнальне судочинство - це врегульований нормами КПК України порядок дiяльностi органiв дiзнання, попереднього слiдства, прокуратури i суду (суддi) щодо порушення, розслiдування, розгляду i вирiшення кримiнальних справ, а також дiяльнiсть iнших учасникiв кримiнального процесу - пiдозрюваних, обвинувачених, пiдсудних, потерпiлих, цивiльних позивачiв i вiдповiдачiв, їх представникiв та iнших осiб з метою захисту своїх конституцiйних прав, свобод та законних iнтересiв.
Захист прав i свобод людини не може бути надiйним без надання їй можливостi при розслiдуваннi кримiнальної справи оскаржити до суду окремi процесуальнi акти, дiї чи бездiяльнiсть органiв дiзнання, попереднього слiдства i прокуратури.” (ч.ч. 4-5 п. 4.2. мотивувальної частини) i далi:
“Положення статтi 55 Конституцiї України щодо можливостi громадянина звернутись за захистом своїх прав i свобод однаково стосується можливостi судового оскарження актiв, дiй чи бездiяльностi посадових осiб органiв дiзнання, попереднього слiдства i прокуратури, оскiльки ними можуть порушуватись його права i свободи. Недосконалiсть iнституту судового контролю за досудовим слiдством не може бути перепоною для оскарження актiв, дiй чи бездiяльностi посадових осiб зазначених органiв”
Крiм того п. 4 ст. 5 Європейської Конвенцiї про захист прав людини i основних свобод встановлено:
“Кожна людина, позбавлена волi внаслiдок арешту або затримання, має право на швидкий розгляд судом законностi її затримання (арешту) i на звiльнення, якщо затримання (арешт) є незаконним”
Щодо цiєї норми, Європейський суд з прав людини у Рiшеннi у справi “Вiнтерверт проти Нiдерландiв” вiд 24.10.79 р. роз’яснив, що особа, яку було позбавлено свободи, повинна мати право через деякий час подавати повторнi скарги з вимогою перегляду законностi позбавлення волi .
Отже iдея висунута Лагнюком М.М., Шиманським В.Й. та Полтацевою Г.А. про недопустимiсть судового перегляду рiшень слiдчого та прокурора глибоко хибна, бiльш того вкрай небезпечна для судової влади в України.
Вкрай важливо щоб Верховний суд дав належну оцiнку спробам деяких суддiв нiвелювати судову владу, зруйнувати її конституцiйнi принципи та мiжнароднi засади.
9. Апеляцiйний суд мав невiрну уяву про змiст постанови Печерського суду, яку скасував своєю ухвалою.
Цiлком очевидно, що приймаючи ухвалу щодо скасування постанови Печерського суду суддi Лагнюк М.М., Шиманський В.Й. та Полтацева Г.А. не мали уяви про змiст самої Постанови Печерського суду.
Так, Печерський суд в дiйсностi не скасовував постанову про продовження строку тримання пiд вартою Фельдмана, i не ревiзував санкцiю заступника Генерального прокурора України, як це здавалося суддям Апеляцiйного суду.
У цьому досить легко переконатися, якщо ознайомитися з резолютивною частиною Постанови Печерського суду.
Печерський суд, як це вбачається з постанови вiд 21.08.2001 р., встановив що утримання Фельдмана Б.М. пiд вартою є незаконним, з тiєї причини, що строки тримання пiд-вартою вказанi у вiдповiдних рiшеннях слiдчого та прокурора скiнчилися.
Отже, не зрозумiвши, про що йдеться мова у Постановi Печерського суду вiд 21.08.2001 р., не ознайомившись з її резолютивною частиною, Апеляцiйний суд її скасував.
Такi дiї Апеляцiйного суду не можуть бути визнанi правомiрними, а винесена ним Ухвала законною та обґрунтованою.
10. Апеляцiйний суд винiс рiшення по сутi скарги Б.М.Фельдмана не проводячи судове слiдство i не розглядаючи її по сутi.
У своїй ухвалi апеляцiйний суд вирiшив питання по сутi i винiс рiшення про вiдмову у задоволеннi скарги Фельдмана Б.М., але по сутi його скаргу не розглядав i судового слiдства не проводив.
Таким чином винесене апеляцiйним судом рiшення не ґрунтується на матерiалах справи, є немотивованим i незаконним.
11. Апеляцiйний суд при розглядi апеляцiї вважав Б.М.Фельдмана пiдсудним, що свiдчить про те, що суд не мав уявлення про суть судового розгляду, який вiдбувався.
У судовому розглядi апеляцiї суд надав Б.М.Фельдману останнє слово, про що визначив також i в ухвалi вiд 28.08.01 р.
Згiдно вимог КПК, зокрема згiдно ч. 8 ст. 362 КПК, останнє слово надається тiльки пiдсудному.
Таким чином суд на протязi судового розгляду визнавав Б.М.Фельдмана пiдсудним, що свiдчить про те, що суддi не мали уяви про те, що дiйсно розглядається у судовому засiданнi i яке процесуальне положення в ньому займав Б.М.Фельдман.
Це свiдчить про те, що винесене апеляцiйним судом рiшення є необґрунтованим i незаконним.
12. Вiдсутнiсть можливостi виконання ухвали та необхiднiсть її призупинення.
Зазначенi вище порушення закону у своїй сукупностi свiдчать про те, що ухвала Апеляцiйного суду є настiльки вiдвертим порушенням норм законодавства України та мiжнародно-правових норм, що неможливо допустити виконання такого рiшення.
Тому виконання ухвали Апеляцiйного суду повинно бути призупинене у вiдповiдностi до ч. 3 ст. 388 КПК.
13. Данi якими пiдтверджуються наведенi обставини.
Вищенаведенi обставини пiдтверджуються як матерiалами самою справи (аркушi справи 1 – 30 ) так i матерiалами, якi додаються до цiєї скарги.
Б. Щодо руху та строкiв розгляду цiєї скарги.
14. Щодо руху та строкiв розгляду цiєї скарги.
14.1. Згiдно ч. 2 ст. 383 КПК:
“У касацiйному порядку також можуть бути перевiренi вироки та постанови районного (мiського), мiжрайонного (окружного) судiв, вiйськових судiв гарнiзонiв, ухвали апеляцiйного суду, постановленi щодо цих вирокiв та постанов”
14.2. Згiдно ч. 2 ст. 386 КПК:
“Касацiйнi скарги i подання на судовi рiшення, зазначенi у частинi другiй статтi 383 цього Кодексу, можуть бути поданi протягом шести мiсяцiв з моменту набрання ними законної сили.”
14.3. Згiдно ч. 1 ст. 387 КПК:
“Касацiйнi скарги i подання на судовi рiшення, зазначенi у частинi першiй статтi 383 цього Кодексу, подаються через суд, який постановив вирок чи винiс ухвалу або постанову, а на iншi рiшення - безпосередньо до касацiйного суду. До скарги, подання додається стiльки її копiй, щоб їх можна було вручити всiм учасникам судового розгляду, iнтересiв яких вона стосується. Цей обов'язок не поширюється на засудженого, який перебуває пiд вартою”
14.4. Згiдно ч. 2 ст. 388 КПК:
“Касацiйнi скарги, подання на судовi рiшення, зазначенi у частинi другiй статтi 383 цього Кодексу, передаються суддi касацiйного суду, який протягом 15 дiб з часу їх надходження вирiшує питання про витребування справи”
14.5. Згiдно ч. 3 ст. 388 КПК:
“Одночасно з витребуванням справи за наявностi для цього пiдстав суддя може зупинити виконання судового рiшення до розгляду подання чи скарги в судi, за винятком тих рiшень, що зазначенi у частинi першiй статтi 383 цього Кодексу”
14.6. Згiдно ч. 4 ст. 389 КПК:
“Касацiйну скаргу, подання на судовi рiшення, зазначенi у частинi другiй статтi 383 цього Кодексу, до розгляду призначає касацiйний суд, про що повiдомляє прокуроровi, а також особам, зазначеним у статтi 384 цього Кодексу, роз'яснює їм, що вони вправi подати заперечення на подання чи скаргу або ж подати власнi подання, скарги про перегляд справи у касацiйному порядку”
14.7. Згiдно ст. 392 КПК:
“Касацiйне подання, касацiйна скарга на судовi рiшення, зазначенi у частинi першiй статтi 383 цього Кодексу, призначаються до касацiйного розгляду не пiзнiше двох мiсяцiв з дня їх направлення до касацiйного суду, а подання чи скарга на судовi рiшення, зазначенi у частинi другiй статтi 383 цього Кодексу, - не пiзнiше двох мiсяцiв з дня винесення ухвали про призначення справи до касацiйного розгляду.
Не пiзнiше як за три днi до розгляду справи в примiщеннi касацiйного суду має бути вивiшено оголошення про час i мiсце розгляду справи.”
На пiдставi вищенаведеного,
ПРОШУ:
1. До розгляду цiєї скарги зупинити виконання ухвали Апеляцiйного суду м. Києва вiд 28.08.01 р.
2. Ухвалу Апеляцiйного суду м. Києва вiд 28.08.01 р. – скасувати.
3. Постанову Печерського мiсцевого суду м. Києва вiд 21.08.2001 р. залишити в силi.
Додаток:
1) Ордер адвоката Агєєва В. М.
2) Ордер адвоката Федура А. А.
3) Копiї цiєї скарги.
4) Копiя статтi “Хроника надругательства над судом”
24.08.2001 р. Б.М.Фельдман
2001.09.29 | АВ
Re: Бен Азаров.
В Одессе Судом оправдан (посмертно) "сжегший налоговую инспекцию и 6 сотрудников" предприниматель Каверин. Формулировка "за недостаточностью улик" подразумевает и то, что налоговики могли и сами сжечь налоговую, например - храня в ней "служебный" бензин для личных целей. Суд не смог вынести решения о вине предпринимателя, поскольку его тело обгорело меньше других - в начале и процессе пожара его тело "почему-то" лежало на полу...(а пожар имеет наименьшую температуру у пола).2001.09.29 | ВААСЯ ПУПКІН
Re: Бен Азаров. - Які Ви, АВ, пропонуєте нам зробити висновки з Вашого матеріалу ? (-)
2001.09.30 | АВ
Re: Работать по патенту 270 грн. Иметь адвоката.
И присылать адвоката вместо себя, быстренько пересекая границу в случае интереса ГНАУ.Или брать в соучредители американцев.
И в любом случае - перекупать ГНАУ, поскольку если законы кровожадны - то коррупция - единственное спасение. (если революция ещё кровожадней)
2001.09.29 | Максим’як
Re:Здався вам той злодій Фельдман. Випусти його на годину і він втече, як втік Звягільський, Рабінович, Лазаренко...
Тоже мені борець проти Кучмівського режиму.В тому банку вся його кодла тусувалася розом із родичами до сьомого коліна.
Тишком для своїх випустили привілейовані акції, а решті спродали пості акції.
При поділі девідендів, Фельдману і його злодійській кодлі перепадало по мільйону та більше, а рядовому акціонеру про кілька гривень. Це тільки один момент.
Не треба другий раз на граблі наступати - визволяли Бродського-злодія, а злодій побіг до злодія та із злодіями із СДПУ(о) дружить, а на тих патріотів, що дармово горлянки дерли наклав велику купу.
А вони юродиві, розгреблися, повтиралися і знайшли собі ще одного борця із режимом Фельдмана.
2001.09.29 | ВААСЯ ПУПКІН
На мою думку, мова йде не про Фельдмана, а про законність (-)
2001.09.29 | Остап
А як же ДЕМОКРАТІЯ ?
Максим’як писав(ла):> Тоже мені борець проти Кучмівського режиму.
>
> В тому банку вся його кодла тусувалася розом із родичами до сьомого коліна.
> Тишком для своїх випустили привілейовані акції, а решті спродали пості акції.
>
> При поділі девідендів, Фельдману і його злодійській кодлі перепадало по мільйону та більше, а рядовому акціонеру про кілька гривень. Це тільки один момент.
>
> Не треба другий раз на граблі наступати - визволяли Бродського-злодія, а злодій побіг до злодія та із злодіями із СДПУ(о) дружить, а на тих патріотів, що дармово горлянки дерли наклав велику купу.
>
> А вони юродиві, розгреблися, повтиралися і знайшли собі ще одного борця із режимом Фельдмана.
Все що Ви написали не є оправдання діям податкової міліції і невиконання судових рішень.
Законність понад усе
2001.09.30 | Максим’як
Re: Де? В Україні демократія?
Почнемо з простого, що продаж привілейованої акції, це угода між правлінням банку і акціонером, в якій передбачається, що акціонер отримає на свій вклад гарантовано, наприклад 200 відсотків, без огляду на величину прибутку банку. Власник простої акції отримує девіденд як пропорційну частку від прибутку, що залишився після сплати по превілейованих акціях. Ага, вже і іншим хотілося би мати привілейовані акції. Вас туди недопустять, бо ви до жуліків неналежете.Я не пригадую інших їх трюків.
За такі речі, вирок один – винен. Раз винен, хай сидить, поки невідробить все за гратами.
Жуліки і родичі жуліків завжди вкуплять необхідну кількість суддів: хто-колись навіть тарифи тут поміщав (чи не Василенко?) .
Жульня, судді та прокурори, то є одна кодла, в країні де закон діє вибірково. Адвокати свою роботу роблять, їх в оправдовуванні Фельдмана ніхто не звинуватить, але чого нам втикатися в ті справи? Він, що до УБК належить.
УНСОвці далі будуть буханку хліба ділити на троїх, а той з награбованими в їх батьків мільйонами буде вилежуватися на пляжах Чевоного і Мертвого моря.
Не тільки мене вже така демократія і законність дістала за 10 років.
2001.09.30 | Ростислав
Остапе, а що тут дивного, що прибічник Ющенка Максим'як захищає беззаконня що коїть відомство Азарова? Вони ж тепер партнери, не забувайте! (-)
2001.09.30 | Остап
Доречі, де є думки Ющенка по "справі Фельдмана" ? (-)
2001.09.30 | ilia25
В дупі, де ж іще? Чи ви очікуєте від Ющенка правозахисної діяльності? :) (-)
2001.10.01 | Михайло Свистович
А до чого ТУТ Ющенко?
Всі знають, що я не є апологетом Ющенка, але такі аргументи Ростислава нагадують байку Жванецького: "Ну що може говорити людина з таким носом". Бо Остап та ВААСЯ Пупкін говорять аргументами, а Ростислав ярликами.Це так би мовити заклик до всіх (постинг Ростислава зачеплений випадково, бо перший потрапив під руку): СПЕРЕЧАЙТЕСЬ, БУДЬ-ЛАСКА, АРГУМЕНТОВАНО!
2001.10.01 | Ростислав
Якщо ти не побачив зв'язку, то це не означає що його немає. Може ти просто...стомився? :-)
Гадаю на цьому дискусію вичерпаєно, нє?2001.10.05 | Михайло Свистович
Ні не стомився. Просто прикро.
Під час наметового містечка всі були свідками як проти спільного ворога об"єднувалися самі різні люди. І учасники Форуму тоді були дружнішими. А зараз бачу, що тут всі перетворилися з усіма, майже кожен знайшов в усіх інших те, що їх роз"єднує, а не об"єднує. А соь наші вороги теж не люблять один одного (Бакай - Азаров, Бродський - Щербань), але вміють, на відміну від нас сконсолідуватися в рішучий момент.А зв"язку я дійсно не побачив. Гадаю, що прихильник Ющенка Шутер протилежної думки про Фельдмана ніж Максим"як, а хтось з противників Ющенка, навпаки, тут з Максим"яком погодиться.
І взагалі, не варто бачити в прихильниках і навіть апологетах Ющенка лише погане. Серед них є чудові щирі люди. Особисто знаю таких. А Кучму вони не люблять не менше ніж ти.
2001.09.30 | Остап
Тов. Максим"як, ви часом не член КПРС ? Ви готові стріляти в Банкірів ?
Максим’як писав(ла):> Почнемо з простого, що продаж привілейованої акції, це угода між правлінням банку і акціонером, в якій передбачається, що акціонер отримає на свій вклад гарантовано, наприклад 200 відсотків, без огляду на величину прибутку банку. Власник простої акції отримує девіденд як пропорційну частку від прибутку, що залишився після сплати по превілейованих акціях. Ага, вже і іншим хотілося би мати привілейовані акції. Вас туди недопустять, бо ви до жуліків неналежете. Я не пригадую інших їх трюків.
>
> За такі речі, вирок один – винен.
Як винен???? Хто сказав?
>Раз винен, хай сидить, поки невідробить все за гратами.
Чий вирок?
Ваш? Чи податкової адміністрації ?
Може приведете ваш вирок до виконання. Ви готові стріляти в Банкірів ?
>
> Жуліки і родичі жуліків завжди вкуплять необхідну кількість суддів: хто-колись навіть тарифи тут поміщав (чи не Василенко?) .
>
Нема такого слова в українській мові - жуліки....
Це якийсь москальський жаргон....
> Жульня, судді та прокурори, то є одна кодла, в країні де закон діє вибірково.
Давайте дочекаємось вироку СУДУ і потім будемо говорити про неправильність вироку.
Бо зараз маємо порушення законів ще до суду.
ПМ.
Тов. Максим"як, ви часом не член КПРС ?
2001.09.30 | ilia25
В українських -- ні, а от в жидівських -- будь ласка. І не тільки банкірів.
І не думайте, що Максм'як може переплутати жида з "справжнім українцем". Його похмурий погляд всіх наскрізь бачить, нікому спуску не дає.2001.09.30 | Максим’як
Re: Тов. Остап і тов.Ростислав, мені завжди приємно читати повдомлення з гумором, навіть з чорним.(-)
2001.10.01 | Ростислав
Мене не дивує, що з Вашою хвілософією "революційної доцільності" Ви називаєте всіх таваріщамі. Я лише Вам заздрю, що Ви так довго могли себе стримувати (-)
2001.10.01 | Михайло Свистович
І знов за рибу гроші.
Ростику, першим слово товариш у дискусії в цій гілці вжив Остап, який стоїть на твоїй стороні, а не Максим"як,2001.10.01 | Ростислав
Взагалі дивно що з твоєю зайнятістю ти витрачаєш час на таку фігню
Коментувати не буду :-)2001.10.05 | Михайло Свистович
Та нічого дивного.
Я взагалі зараз не читаю форум. На це звертають увагу інші, коли я заходжу до них (або коли пробігаю повз УРП і мені це кажуть наші), то вони звертають мою увагу (часто випадково) на деякі постинги. Якщо є вільна хвилинка - коротко відповідаю. От і зараз так сталося. Вже зібрався йти аж тут мені показали твої два постинги.Я ж не проти твоїх поглядів. Я навіть у більшості згоден з тобою. Я закликаю не вдаватися до методів навішування ярликів, бо бачу як ми тут поволі розходимося в різні сторони. І це мене турбує.
2001.09.30 | ВААСЯ ПУПКІН
Re: Де? В Україні демократія?
Максим’як писав(ла):> Почнемо з простого, що продаж привілейованої акції, це угода між правлінням банку і акціонером, в якій передбачається, що акціонер отримає на свій вклад гарантовано, наприклад 200 відсотків, без огляду на величину прибутку банку. Власник простої акції отримує девіденд як пропорційну частку від прибутку, що залишився після сплати по превілейованих акціях.
------- Все вірно . Є такі закони. Але є ще і інше :
Дивіденти по акціях оподатковуються за ставкою 15% ( чи навіть 0%) - не пам"ятаю. А зарплата ? А зарплата - близько 48%ю Ці люди недурні, тому виплачували собі замість зарплати дивіденти, з яких справляються менші податки. Хіба це не розумно ??? І , до речі, не протизаконно. І називати їх жуліками у мене не підіймається ні рука, ні язик :-)) А взагалі - почитайте останні числа газети "Свобода".
>
> УНСОвці далі будуть буханку хліба ділити на троїх, а той з награбованими в їх батьків мільйонами буде вилежуватися на пляжах Чевоного і Мертвого моря.
------ Звідкіля у батьків УНСОвців МІЛЬЙОНИ ???? Ви що , смієтеся ??? Ви взагалі почитайте "БИЗНЕС", "Свободу" - там давно описується, як знищували банк "Слов"янський". Тут всього не переповіш . А до того - було аналогічне знищення інвестиційних та страхових компаній, які намагалися врятувати народні гроші від інфляції. Але всіх їхніх директорів пересадили по сфабрикованих справх, а хто був не дурний - той втік. Але результат - один і той же, компанії луснули, гроші забрали податківці, а людям навішали лапшу, що це трасти їх обікрали .
2001.09.30 | Максим’як
Re: Я не хочу розглядати законність вибірково, як це роблять податківці.
Якщо Ви читали мої дописи, то я ніколи не був захисником Азарова. Азаров з його податковою є невід”ємним репресивним органом режиму. Закон в руках цього та інших органів, таких як прокуратура, міліція іт.п. діє вибірково. Це є один із банків, який обслуговував ЄЕСУ. Початкова причина репресій скорше лежить у цьому. Кожен банк фактично має цілий перелік схем наживи за рахунок клієнтів. Саме схеми. (Подібні схеми були в енергетиці і т.д.)Якщо Ви вважаєте, що такі схеми є чесними і законними..? Я ні. Це – стосовно Фельдмана.
А чи не задумувалися Ви над тим, що працівники податкової могли бути спільниками із керівниками трастів? (А це є теж одна із схем). Я би там не було, в одних тапочках на босу ногу ніхто на захід не побіг. Більше того. Я переконаний, що коли в нас податкова людину обдерла до нитки, то їй вже жодна тюрма не загрожує, вона перестає цікавити репресивні органи.
2001.09.30 | ВААСЯ ПУПКІН
Максим"яку про Фельдмана.
Максим’як писав(ла):> Якщо Ви читали мої дописи, то я ніколи не був захисником Азарова. Азаров з його податковою є невід”ємним репресивним органом режиму. Закон в руках цього та інших органів, таких як прокуратура, міліція іт.п. діє вибірково.
--------- До цього місця згоден і питань не маю.
Це є один із банків, який обслуговував ЄЕСУ. Початкова причина репресій скорше лежить у цьому.
-------- Так-так.... тут Ваша позиція вже трошки незрозуміла.
Кожен банк фактично має цілий перелік схем наживи за рахунок клієнтів.
---- Аякже. Це хіба протизаконно ??? Прочитайте Закон україни "Про банки та банківську діяльність". Комерційні банки саме і повинні наживатися за рахунок своїх клієнтів. А Ви як вважаєте ??
Саме схеми. (Подібні схеми були в енергетиці і т.д.)
--- Ну, схеми. Схеми.... Що, не можна застосовувати схеми ????? Це вже, блін, якась містика. Тоді в першу чергу треба репресувати журнал "Радіо" :-))
> Якщо Ви вважаєте, що такі схеми є чесними і законними..?
------ Які схеми ??? Конкретно. Будь-які схеми, що ведуть до зменшення оподаткування - законні. Незаконним є не сплачувати податки.
Я ні. Це – стосовно Фельдмана.
>
> А чи не задумувалися Ви над тим, що працівники податкової могли бути спільниками із керівниками трастів?
------ Трастів було багато, всяких і разних. Так що всяке може бути. Я знав особисто одного директора, який просидів без суду більше року в КПЗ. Доказів вини не зібрали, але рахунок його фірми буквально починаючи з дня арешту заблокували. паралельно запустили чутки, що директор вкрав гроші. (А це вже було після МММ). Люди ( вкладники) моментально запанікували і почали ходити , забирати гроші, мітингувати, грати на нервах. Ну а рахунок - заблоковано, ні копійки з нього не знімеш.... Одним словом, на протязі року інфляція таки зробила своє, гроші знецінилися, люди фінансово постраждали. Але що дивно - на фоні цих всіх скандалів продовжували з"являтися і процвітати подібні фірми. Наприклад, недержавний Пенсійний Фонд "Оберіг". Масса філій. Масса клієнтів, які вже НАВЧЕНІ гірким досвідом - ідуть і несуть гроші. І через рік "Оберіг" закривається, оголошується, що його керівництво махлювало і гроші поділо невідомо куди. Як таке може бути ????
---- Ще одному директору однієї такої фірми подзвонили додому невідомі і дали на збори 24 години - щоб він втік за кордон, інакше його та його сім"ю вб"ють. Він не дурний був - взяв і втік. Разом з деякими грошима. Постраждали вкладники. Але хто були ці телефонні хулігани ?
2001.10.01 | Максим’як
Re: Я не переконаний, що ми можемо зістикувати свої погляди з цього питання.
Як я вже говорив, наїзд на банк «Слов’янський» мав іншу причину, але в основу звинувачення лягли власне схеми швидкого збагачення (може ще щось, не знаю).В поняття наживи розумію, як швидке збагачення.
Ліквідація схем в енергетиці принесла 10-12 млрд. до бюджету, створила ряд позитивних тенденцій в економіці і в цілому суспільстві. А там, як ми бачили цілком «законно» платився нуль податків завдяки маніпулювання товаром, векселями, ПДВ та платою за електроенергію. Ніхто не попався в лапи нашого «правосуддя», як Фельдман, а то би мали кого відстоювати, як жертву беззаконня режиму.
Ліквідація схем в банківській діяльності, спрямованих на швидке збагачення, безумовно може змінити всю структуру економіки в позитивну сторону та суспільства також. Саме вони стоять назаваді впровадження середньо- та довгострокового кредитування. Адже тривала стабільність гривні цілком сприяє цьому.
Мені це принципово не байдуже .
Я не можу собі дозволити таку розкіш, як відстоювання «законності» дії осіб, які привели до руїни і тримають в занепаді економіку, банки зокрема (всі вкупі українські банки, сягають рівня одного середнього польського).
Містика? Журнал «Радіо» - хороший журнал. Але там немає нічого про національні інтереси.
2001.10.01 | Спостерігач
В допомогу Максим'яку: "Оппозиция хочет вытащить Фельдмана из тюрьмы хоть на полчаса для того, чтобы он подписал платежки"
http://www.for-ua.comОппозиция хочет вытащить Фельдмана из тюрьмы хоть на полчаса для того, чтобы он подписал платежки
Вице-президенту банка «Славянский» Борису Фельдману достаточно оказаться на свободе хотя бы на полчаса, чтобы подписать документы и дать ход деньгам, лежащим на счетах в оффшорных зонах, сообщают Подробности. По данным издания, ссылающегося на информацию ГНАУ, сделать это может только он, поскольку является собственником 98% акций банка. Деньги эти нужны определенным политическим силам для участия в неофициальной, а позже и официальной предвыборной компании.
ГНАУ также точно указывает на «заказчиков» освобождения Бориса Фельдмана. – экс-премьер-министра Павла Лазаренко и экс-вице-премьера Юлию Тимошенко. По словам начальника следственного управления ГНАУ Святослава Пискуна, из 24 пунктов обвинения, которые предъявлены Павлу Лазаренко в Америке - 12 пунктов касаются банка "Славянский". «При помощи банка "Славянский" Юлия Владимировна... выкачала из Украины 1,5 миллиона гривен. И дальнейшая судьба этих денег пока неизвестна. Ну, не совсем неизвестна...» - говорит С.Пискун.
В настоящий момент правовой статус Бориса Фельдмана определяется статьей 218 УПК – он знакомится с материалами дела. По данным ГНАУ, пока Борис Фельдман прочитал только три тома - те, в которых содержались сведения об обнаружении личных счетов вице-президента "Славянского" и его недвижимости за границей. Именно после этого и началась кампания по освобождению банкира, утверждают в ГНАУ.
В настоящий момент Борис Фельдман находится в изоляторе временного содержания МВД на Подоле. Он был задержан Шевченковским местным судом на срок в десять суток в четверг, сразу после того, как Печерский местный суд столицы постановил освободить его из под стражи. Генеральная прокуратура подала апелляцию на решение Печерского суда, как на «заведомо незаконное», а также представление на избрание Фельдману меры пресечения «содержание под стражей». Адвокаты Бориса Фельдмана обжаловали решение Шевченковского местного суда, рассмотрение этой жалобы должно состояться в трехдневный срок, то есть сегодня или завтра.
2001.10.01 | Михайло Свистович
Тут дійсно різні підходи.
У справі Фельдмана я на його боці, хоча і не вважаю його опозиціонером, білим та пухнастим, патріотом, кришталево чесним тощо.Але головне - це ЗАКОННІСТЬ. Справа в тому, що режим навмисно напродукував деякі закони, пролобійовані певними групами, щоб мати змогу безперешкодно перекачувати бюджетні чи навіть ті гроші, які б при виплаті зарплат, йшли до казни у вигляді податків. Але при тотальній корумпованості влади процес вийшов з-під контролю, і методами бандитів, наближених до тіла, почали користатися всі, кому не лінь. Тоді виник Азаров, і "чужих" почали давити.
Я не знаю всієї справи Фельдмана. Щоб в ній ретельно розібратись - потрібно дуже багато часу. Але щодо відсотків по депозитах можу сказати однозначно: ТУТ ВІН ЗАКОНУ НЕ ПОРУШУВАВ. Тому такий вибірковий підхід до покарань вітати ніяк не можна.
2001.10.01 | Максим’як
Re: Тут дійсно різні підходи.
B правовій державі, чи порушувалися закони, це питання дійсно судове і залежить в 90 відсотках від того, чиї кращі адвокати чи добре проведені слідчі дії, якщо порушення очевидне, а в законах не має прямої статті. Але авжди є достатньо інших законів.Чи має Фельдман до суду бути не за гратами? А які в нас механізми є, крім підписки про невиїзд, яка є звичайним папірцем? Вклав би він заставу, скільки там йому приписують, наприклад, 10 млн. дол. чи більше, або повісили би йому електронний нашийник і вся боротьба про законність відбувалася би в суді. Ну поповнить він однозначно список біглих звягільських, рабіновичів та лазаренків, хіба тут не ясно.
Сьогодні звинувачем виступає наш режим, якому законність не грає ролі, йому достатньо мати підставу, або видумати її. Тому я виходжу не з такого формалітету. Якщо говорити формально прозаконність, то Ви праві, але я переконаний, що жоден вкладник із вулиці нічого не знав, про такі схеми розподілу девідендів, бо не вклав би грошей. А це є обман. Хай, хтось, тут на форумі скаже, що хотів би бути власником простих акцій в такому акціонерному товаристві. Десь там, де правова освіта населення є звичним явищем, група вкладників наняла би адвоката і виграла би суд. В нас це робить державна влада і, як ми знаємо із зовсім інших мотивів і, як я думаю, чисто випадково інтереси вкладників співпали із інтересами дій прокуратури. Зрештою, є інші пункти звинувачення.
Я не можу згодитися із розумінням законності, коли такі дії наносять прямий матеріальні і моральні збитки вкладникам, а заодно і державі вцілому. Хіба це не робота таких фельдманів, які маючи дурні гроші, зароблені обманом (звичайно, все законно) годують режим і його репресивні органи, податкову, чиновників? На чесних грошах корупція в країні ніколи би не сягнула таких розмірів. Саме з діяльності тисяч таких одиничних фельдманів і вимальовується загальна картина режиму.
2001.10.02 | ilia25
Шо, страшно?..
Я просто тащуся, Максим'як, коли ви починаєете на льоту платівку міняти. На компьютерному жаргоні це називається "гарячою заміною".ДО моїх знущань з вашої юдофобії:
> вся його кодла тусувалася розом із родичами до сьомого коліна.
> Не треба другий раз на граблі наступати - визволяли Бродського-злодія, а злодій побіг до злодія та із злодіями із СДПУ(о) дружить
> Жуліки і родичі жуліків завжди вкуплять необхідну кількість суддів... Жульня, судді та прокурори, то є одна кодла
> з награбованими в їх батьків мільйонами буде вилежуватися на пляжах Чевоного і Мертвого моря.
ПІСЛЯ моїх постів, ви -- зразок політкоректності. ЖОДНОГО натяку п'яту графу Фельдмана -- хоч з лупою шукай, нічого не знайдеш. ЖОДНОГО.
Я, звісно, не покладаю надій на ваше переховання, але приємно бачити хоч локальні успіхи :)))
2001.10.01 | ilia25
От біда, Максим'як -- ну не розуміють вони наівні, що на жидів законність не поширюється
Ну про яку законність взагалі може йти мова, як оте жидівське кодло усіх судей перекупило, своіх родичів всюди порозставило? І пьють нелюди українську кров, щоб потім на Мертвому морі пляжитись.2001.10.01 | Остап
Вважати щось може тільки СУД !Де прокуратура відстоює свою точку зору (Вашу в даному випадку), а адвокат - свою (підзахистного)
Максим’як писав(ла):> Кожен банк фактично має цілий перелік схем наживи за рахунок клієнтів. Саме схеми. (Подібні схеми були в енергетиці і т.д.)
> Якщо Ви вважаєте, що такі схеми є чесними і законними..? Я ні. Це – стосовно Фельдмана.
>
Вважати щось може тільки СУД !
Де прокуратура відстоює свою точку зору (Вашу в даному випадку), а адвокат свою (підзахистного).
Але це все не стосується процесуального беззаконня, що твориться по відношенню до Фельдмана.
Постанови суду про його арешт нема, а він у в"язниці....
2001.09.30 | НеДохтор
Фельдман в народній творчості ...
Натрапив в інтернеті на "сміх і гріх" про Фельдмана:http://www.for-ua.com/page.php?action=forum&to=20
-------------
1. Київ, Лук’янівський слідчий ізолятор. Відвідувач: - Чи можу я побачити затриманого банкіра Фельдмана? - Не сьогодні. Його щойно звільнили. Приходьте завтра...
2. Після перегляду чергового телевізійного репортажу про нове продовження терміну затримання Фельдмана: - Тату, а якби й тебе посадили до в’язниці, тебе теж виручали б депутати? - Що ти, синку, мені стільки ніколи не вкрасти...
3. - Чув, Фельдмана знову звільнили? - Звільнили, чи випустили? - Звільнили. - Не чув! - Ну, в тебе й слух! - А в тебе – гумор!
4. 2011 рік. У театрі ім. І.Франка ставиться історична п’єса “Вкрадені мільйони”. Репетиція. На сцені – декорації тюремної камери. На нарах лежить бородатий в’язень. Чутно грюкіт дверних засувів, відчиняються двері камери. Голос з-поза лаштунків: “Затриманий Фельдман, на вихід! Вас звільнено!” Режисер підхоплюється і в розпачі кричить: “Не вірю!!!”
---------