ГРАНІ: "НТВ плюс Рабинович або Свобода в шароварах"
10/29/2001 | Спостерігач
НТВ плюс Рабинович або Свобода в шароварах
Софія Леонович
Починаючи з понеділка минулого тижня, український телепростір став покидати канал НТВ. Його вже майже немає у Києві, відключили і в Житомирській області. На його кнопці щільно розмістився несподіваний (і, чесно кажучи, не дуже-то й жданий!), порядком призабутий ОРТ. Як це водиться у нас, жодних пояснень з приводу такої заміни на каналі глядачі від своїх кабельних провайдерів не почули. Так й то правда – кого і коли у нас цікавила думка громадянина? Мої зневажені права на отримання інформації і уражена внаслідок цього гідність зажадали сатисфакції – хоча б у вигляді виразного пояснення, що відбувається. Насилу додзвонившись по телефону диспетчерської на свою кабельну мережу (певно, нас, скривджених було чимало), дізналася, що, виявляється, прямої трансляції НТВ віднині не буде, оскільки “кращі програми (наприклад, серіали) ретранслюватимуться через канал “Інтер”, позаяк цей канал давно вже закуповує деякі ентевешні програми, тож і вимагає вимкнути його пряму ретрансляцію, вбачаючи в ній порушення своїх прав”. На моє питання, чи залишаться програми новин, мене запевнили, що якраз їх точно не буде.
У вівторок російський “Інтерфакс” повідомив дещо іншу інформацію – мовляв, утворилася якась компанія “НТВ-Україна”, яка до кінця 2001 року розпочне ретрансляцію програм НТВ на територію України за сприяння якоїсь української телекомпанії “АІТІ”. Щодо цього нібито було досягнуто угоди між телекомпанією НТВ і якоюсь “Медіа Інтернейшнл Груп”. Щось явно не зістиковувалось – а як же “Інтер”?
У середу дещо стало прояснятися. Принаймні, президентом невідомої “Медіа Інтернейшнл Груп” виявився добре відомий Вадим Рабинович. Він особисто вже українському “Інтерфаксу” підтвердив все вищесказане і зазначив, що зараз в Україні програми НТВ часто ретранслюються неліцензійним образом, без дотримання авторських прав; відтепер же ретрансляція здійснюватиметься "тільки по ліцензійних каналах" через компанію “НТВ-Україна”. З цього можна було зробити висновок, що пан Рабинович діє, спонукуваний винятково шляхетним бажанням навести лад на хаотичному українському телеринку.
Того ж самого дня дещо прояснилося і із загадковою телекомпанією “АІТІ” - що це є і чиє воно. Як повідомив той самий “Інтерфакс-Україна”, “кілька сотень студентів деяких київських вузів провели мітинг з вимогою надати молодіжній (? – ред.) телекомпанії “АІТІ” ефірний час в мережі телемовлення каналу УТ-2”. Заради справедливості варто уточнити – не кілька сотен, а від сили сотня посинілих від холоду молодиків та дівчат стоїчно тупцювали на Хрещатику з насуненими на голову каркасами з натягнутим поліетиленом, що мали зображати телевізори, і з написом “Я люблю “АІТІ”. Лозунги в руках вимагали “УТ-2 і 1+1 – розступіться!”, “1+1 живи сам і дай жити “АІТІ”!”, “1+1=0 – зведемо одиницю до нуля”, “Пане президенте, просимо вирішити проблему з “АІТІ”, і (аби бути почутими, напевно) запевнення з надією – “Молодь – з президентом! Президент – з молоддю!” та інша ахінея. І хоча, як пояснив тінейджерівського вигляду “акціонер”, акція ця була організована особистими друзями президента телекомпанії “АІТІ” Володимира Орлова, за всім цим балаганом виразно бовваніла знайома постать Рабиновича. Про що зайвий раз свідчили неприхована ненависть до “1+1” і підлабузництво до президента. (Власні джерела на “1+1” повідомили, що ця сама “АІТІ” фактично належить Рабиновичу.) Побіжно ці припущення підтвердилися і в інтерв'ю, яке пан Рабинович дав власній газеті “Столичні новини”, де він признався, що хотів купити шматочок НТВ, але, як інвестор, виявився на російському телеринку нецікавим. Ну – “не києм, то палицею” прилаштуватися до НТВ. Чи не правда, дуже дотепне рішення – монополізувати та приватизувати доступ жителів цілої країни до найбільшого каналу в одних руках.
Хоча важко припустити, що припинення практики прямої ретрансляції НТВ пояснюється особистою ініціативою Рабиновича. Така масштабна задача не до снаги навіть йому. Схоже, що йому просто доручено виконувати головну роль в спектаклі по усуненню НТВ з українського телеефіру за сценарієм адміністрації президента. Там же і детально було сплановано технологію відключення каналу, для чого і використали мовби як юридичне обгрунтування претензії каналу “Інтер” (до речі, канал “1+1” також деякі програми НТВ у себе прокручував), а як технічний засіб – існуючу лише на папері ТРК “АІТІ”, позбавлену ліцензії з 15 травня 2000 року через те, що протягом року з моменту набрання чинності цієї ліцензії телекомпанія не розпочала мовлення. А Рабинович, якого то наближають до високого тіла, то виганяють взагалі з України, отакий собі український Березовський, в свою чергу, щосили “землю риє”, стараючись відпрацювати завдання.
Нинішнє НТВ, звісно, вже давно не той ефірний “острів свободи”, яким був ще півроку тому. Після відомих подій – карного переслідування його хазяїна Гусинського, багатомільйонних позовів до “Медіа-Мосту”, до якого входив і НТВ, буквального захоплення його “Газпром-Медіа”, відходу блискучої команди телеведучих Кисельова, Сорокіної, Шендеровича і т.д. – канал сильно здав, став куди лояльнішим до влади, планка професіоналізму опустилася. І все ж… Якщо задача, яку поставила російська влада – закрити рота телеканалу, вельми скептично налаштованому щодо власної влади, що дуже безсторонньо і жорстко висвітлював події в Чечні, загибель підводного човна “Курськ”, вибухи російських будинків, - з успіхом була виконана, то події, що відбуваються поза Росією, НТВ і під новим газпромівським дахом все одно продовжувало висвітлювати неупереджено. Бо так далеко заборони не простирались. Або такою залишалася нова генеральна газпромівська лінія. Як би там не було, але подача українських подій була об'єктивною, це можуть, як свідки, підтвердити самі українці. Зокрема, дії української опозиції, всі акції “України без Кучми”, касетний скандал з фрагментами записів в ефірі і з бігучим рядком розшифровки тексту, щоб було зрозуміліше, посадка Юлії Тимошенко – були в центрі уваги як колишньої, так і нинішньої команди на НТВ. Не залишилась поза увагою і “чуйна” реакція Кучми на загибель ТУ-154 і підозри в тому, що збила його наша ракета. Зокрема, Лев Новожонов ду-у-уже тоді уїдливо зазначив, що Всесвітній день психічно хворих людей президент України Леонід Кучма відзначив цілком адекватно цьому дню. І далі – цитата нашого президента, що стала, на сором нам, вже класичною, - “не треба робити трагедії”. Звісно, у вітчизняному ефірі цитувати гаранта в такому вільному аранжуванні неможливо. Словом, для нас, українців щодо новин НТВ залишався все тим самим “островом свободи”.
А віднині його не буде. Тому що незрозуміле “ноу-хау” “НТВ-Україна”, швидше за все, буде складатися винятково з тупої серіальної жуйки та дебіловатих ток-шоу на кшталт “Просто Марина” або гри “Алчность” - останнього слова НТВ. Найбільш цінне, що там було, і найбільш страшне для нашого президента – це програма “Сьогодні”. І пан Рабинович, певно, здуру чесно так і заявив програмі “Підсумки”: “Все, що стосується України, ми будемо робити на місці” - в контексті того, що, мовляв, не варто сподіватися, що російські журналісти зможуть об'єктивно висвітлювати ситуацію в Україні. Як це робиться “на місці” ми знаємо – адже Долганова так ніхто і не відмінив. Проте, деякі російські програми новин все ж заслужили честі бути почутими в Україні: Віктор Медведчук заявив, що з 23 жовтня телеканал “Інтер” транслюватиме програму “Время” ОРТ. Ось ці російські журналісти – саме ті! Зокрема, Леонтьєв зі своїм непристойним “Однако”, який дозволяє собі безкарно ображати та принижувати українських політиків.
Не мають наміру прибирати з ефіру й інші російські канали - лужковський ТВЦ, наприклад, та й той самий ОРТодоксально пропутінський ОРТ. Загалом, всі рівні в значенні піратства і ліцензування, але хтось рівніший?
По суті, відбувається послідовне обмеження доступу українських громадян до неконтрольованої владою інформації. А оскільки вітчизняних таких телеканалів вже не залишилося, стали “фільтрувати базар" зарубіжних ЗМІ. Пару місяців тому тихо - “без шуму і пилу" було нейтралізовано радіо “Свобода". Спочатку неодноразово вимагали прибрати передавачі радіо співробітники сусідніх офісів, бо, мовляв, це сусідство нібито згубно впливає на їхнє здоров'я. Але не змогли цього довести. Потім від роботи був усунений беззмінний директор української служби радіо “Свобода" з моменту її утворення Роман Купчинський. Офіційна версія звільнення не називалася. Але, не виключено, що в рамках нового вектору (до речі, ще дотерористичного) американської політики щодо України (не дратувати Кучму, щоб не сильно до Росії плазував) пана Романа просто “здали" на прохання української сторони – за ту пильну увагу, яке радіо приділяло касетному скандалу, і за те, що надто часто надавало трибуну опозиційним політикам. Наступним кроком з нейтралізації радіо “Свобода" стала зміна київського керівництва – несподівано шеф-редактором київського бюро радіо “Свобода" був призначений шоумен-“мільйонщик" Данило Яневський. Людина, що не має жодного відношення до політичної журналістики, але зате з амбіціями непомірними. І – все! “Свобода” тут таки вбралася в класичні шаровари. Все більш ніж лояльно, нецікаво, непрофесійно. Ну-у-у-удно! За останні два місяці був один-єдиний класний ефір, як відлуння колишньої Свободи – минулого понеділка в студії були Юлія Тимошенко та Віктор Ющенко. Інші дні тижня – все ті ж самі шаровари.
Це дивне призначення пояснюється начебто дуже побутово – мовляв, дружина Яневського, англійка Марта Коломієць – подруга заступника виконуючого обов'язки директора української служби радіо “Свобода" Ірини Халупи. Хоча, не виключено, що це лише надводна частина айсберга, а його підводна частина – в надрах відомого будинку на Банковій: вигадати таку невишукану комбінацію по придушенню слова уміють тільки там.
І ще одне тривожне повідомлення: з інформаційного простору східного регіону України найближчими днями може зникнути британська радіокомпанія Бі-Бі-Сі. Офіційна версія – через можливе відключення одного з найпотужніших в Україні Таранівського радіоцентру в Зміївському районі Харківської області, про що на адресу цього центру надійшло повідомлення від “Харківенергозбуту". Хоча Бі-Бі-Сі справно оплачує трансляцію своїх програм.
Все якось випадково і одночасно: хтось починає перейматися дотриманням цивілізованих норм ретрансляції зарубіжних телеканалів – і НТВ клонується в “НТВ-Україна” з відсіканням інформаційних програм; міняється керівництво радіо “Свобода" - і воно стає мало не пропрезидентським; загострюється енергетична криза – і Бі-Бі-Сі відключається від передавача…
І все це дивним чином співпадає з бажанням правлячого олігархату – відсікти правдиву інформацію від українських громадян, що особливо актуально в переддень парламентських виборів.
Софія Леонович
Починаючи з понеділка минулого тижня, український телепростір став покидати канал НТВ. Його вже майже немає у Києві, відключили і в Житомирській області. На його кнопці щільно розмістився несподіваний (і, чесно кажучи, не дуже-то й жданий!), порядком призабутий ОРТ. Як це водиться у нас, жодних пояснень з приводу такої заміни на каналі глядачі від своїх кабельних провайдерів не почули. Так й то правда – кого і коли у нас цікавила думка громадянина? Мої зневажені права на отримання інформації і уражена внаслідок цього гідність зажадали сатисфакції – хоча б у вигляді виразного пояснення, що відбувається. Насилу додзвонившись по телефону диспетчерської на свою кабельну мережу (певно, нас, скривджених було чимало), дізналася, що, виявляється, прямої трансляції НТВ віднині не буде, оскільки “кращі програми (наприклад, серіали) ретранслюватимуться через канал “Інтер”, позаяк цей канал давно вже закуповує деякі ентевешні програми, тож і вимагає вимкнути його пряму ретрансляцію, вбачаючи в ній порушення своїх прав”. На моє питання, чи залишаться програми новин, мене запевнили, що якраз їх точно не буде.
У вівторок російський “Інтерфакс” повідомив дещо іншу інформацію – мовляв, утворилася якась компанія “НТВ-Україна”, яка до кінця 2001 року розпочне ретрансляцію програм НТВ на територію України за сприяння якоїсь української телекомпанії “АІТІ”. Щодо цього нібито було досягнуто угоди між телекомпанією НТВ і якоюсь “Медіа Інтернейшнл Груп”. Щось явно не зістиковувалось – а як же “Інтер”?
У середу дещо стало прояснятися. Принаймні, президентом невідомої “Медіа Інтернейшнл Груп” виявився добре відомий Вадим Рабинович. Він особисто вже українському “Інтерфаксу” підтвердив все вищесказане і зазначив, що зараз в Україні програми НТВ часто ретранслюються неліцензійним образом, без дотримання авторських прав; відтепер же ретрансляція здійснюватиметься "тільки по ліцензійних каналах" через компанію “НТВ-Україна”. З цього можна було зробити висновок, що пан Рабинович діє, спонукуваний винятково шляхетним бажанням навести лад на хаотичному українському телеринку.
Того ж самого дня дещо прояснилося і із загадковою телекомпанією “АІТІ” - що це є і чиє воно. Як повідомив той самий “Інтерфакс-Україна”, “кілька сотень студентів деяких київських вузів провели мітинг з вимогою надати молодіжній (? – ред.) телекомпанії “АІТІ” ефірний час в мережі телемовлення каналу УТ-2”. Заради справедливості варто уточнити – не кілька сотен, а від сили сотня посинілих від холоду молодиків та дівчат стоїчно тупцювали на Хрещатику з насуненими на голову каркасами з натягнутим поліетиленом, що мали зображати телевізори, і з написом “Я люблю “АІТІ”. Лозунги в руках вимагали “УТ-2 і 1+1 – розступіться!”, “1+1 живи сам і дай жити “АІТІ”!”, “1+1=0 – зведемо одиницю до нуля”, “Пане президенте, просимо вирішити проблему з “АІТІ”, і (аби бути почутими, напевно) запевнення з надією – “Молодь – з президентом! Президент – з молоддю!” та інша ахінея. І хоча, як пояснив тінейджерівського вигляду “акціонер”, акція ця була організована особистими друзями президента телекомпанії “АІТІ” Володимира Орлова, за всім цим балаганом виразно бовваніла знайома постать Рабиновича. Про що зайвий раз свідчили неприхована ненависть до “1+1” і підлабузництво до президента. (Власні джерела на “1+1” повідомили, що ця сама “АІТІ” фактично належить Рабиновичу.) Побіжно ці припущення підтвердилися і в інтерв'ю, яке пан Рабинович дав власній газеті “Столичні новини”, де він признався, що хотів купити шматочок НТВ, але, як інвестор, виявився на російському телеринку нецікавим. Ну – “не києм, то палицею” прилаштуватися до НТВ. Чи не правда, дуже дотепне рішення – монополізувати та приватизувати доступ жителів цілої країни до найбільшого каналу в одних руках.
Хоча важко припустити, що припинення практики прямої ретрансляції НТВ пояснюється особистою ініціативою Рабиновича. Така масштабна задача не до снаги навіть йому. Схоже, що йому просто доручено виконувати головну роль в спектаклі по усуненню НТВ з українського телеефіру за сценарієм адміністрації президента. Там же і детально було сплановано технологію відключення каналу, для чого і використали мовби як юридичне обгрунтування претензії каналу “Інтер” (до речі, канал “1+1” також деякі програми НТВ у себе прокручував), а як технічний засіб – існуючу лише на папері ТРК “АІТІ”, позбавлену ліцензії з 15 травня 2000 року через те, що протягом року з моменту набрання чинності цієї ліцензії телекомпанія не розпочала мовлення. А Рабинович, якого то наближають до високого тіла, то виганяють взагалі з України, отакий собі український Березовський, в свою чергу, щосили “землю риє”, стараючись відпрацювати завдання.
Нинішнє НТВ, звісно, вже давно не той ефірний “острів свободи”, яким був ще півроку тому. Після відомих подій – карного переслідування його хазяїна Гусинського, багатомільйонних позовів до “Медіа-Мосту”, до якого входив і НТВ, буквального захоплення його “Газпром-Медіа”, відходу блискучої команди телеведучих Кисельова, Сорокіної, Шендеровича і т.д. – канал сильно здав, став куди лояльнішим до влади, планка професіоналізму опустилася. І все ж… Якщо задача, яку поставила російська влада – закрити рота телеканалу, вельми скептично налаштованому щодо власної влади, що дуже безсторонньо і жорстко висвітлював події в Чечні, загибель підводного човна “Курськ”, вибухи російських будинків, - з успіхом була виконана, то події, що відбуваються поза Росією, НТВ і під новим газпромівським дахом все одно продовжувало висвітлювати неупереджено. Бо так далеко заборони не простирались. Або такою залишалася нова генеральна газпромівська лінія. Як би там не було, але подача українських подій була об'єктивною, це можуть, як свідки, підтвердити самі українці. Зокрема, дії української опозиції, всі акції “України без Кучми”, касетний скандал з фрагментами записів в ефірі і з бігучим рядком розшифровки тексту, щоб було зрозуміліше, посадка Юлії Тимошенко – були в центрі уваги як колишньої, так і нинішньої команди на НТВ. Не залишилась поза увагою і “чуйна” реакція Кучми на загибель ТУ-154 і підозри в тому, що збила його наша ракета. Зокрема, Лев Новожонов ду-у-уже тоді уїдливо зазначив, що Всесвітній день психічно хворих людей президент України Леонід Кучма відзначив цілком адекватно цьому дню. І далі – цитата нашого президента, що стала, на сором нам, вже класичною, - “не треба робити трагедії”. Звісно, у вітчизняному ефірі цитувати гаранта в такому вільному аранжуванні неможливо. Словом, для нас, українців щодо новин НТВ залишався все тим самим “островом свободи”.
А віднині його не буде. Тому що незрозуміле “ноу-хау” “НТВ-Україна”, швидше за все, буде складатися винятково з тупої серіальної жуйки та дебіловатих ток-шоу на кшталт “Просто Марина” або гри “Алчность” - останнього слова НТВ. Найбільш цінне, що там було, і найбільш страшне для нашого президента – це програма “Сьогодні”. І пан Рабинович, певно, здуру чесно так і заявив програмі “Підсумки”: “Все, що стосується України, ми будемо робити на місці” - в контексті того, що, мовляв, не варто сподіватися, що російські журналісти зможуть об'єктивно висвітлювати ситуацію в Україні. Як це робиться “на місці” ми знаємо – адже Долганова так ніхто і не відмінив. Проте, деякі російські програми новин все ж заслужили честі бути почутими в Україні: Віктор Медведчук заявив, що з 23 жовтня телеканал “Інтер” транслюватиме програму “Время” ОРТ. Ось ці російські журналісти – саме ті! Зокрема, Леонтьєв зі своїм непристойним “Однако”, який дозволяє собі безкарно ображати та принижувати українських політиків.
Не мають наміру прибирати з ефіру й інші російські канали - лужковський ТВЦ, наприклад, та й той самий ОРТодоксально пропутінський ОРТ. Загалом, всі рівні в значенні піратства і ліцензування, але хтось рівніший?
По суті, відбувається послідовне обмеження доступу українських громадян до неконтрольованої владою інформації. А оскільки вітчизняних таких телеканалів вже не залишилося, стали “фільтрувати базар" зарубіжних ЗМІ. Пару місяців тому тихо - “без шуму і пилу" було нейтралізовано радіо “Свобода". Спочатку неодноразово вимагали прибрати передавачі радіо співробітники сусідніх офісів, бо, мовляв, це сусідство нібито згубно впливає на їхнє здоров'я. Але не змогли цього довести. Потім від роботи був усунений беззмінний директор української служби радіо “Свобода" з моменту її утворення Роман Купчинський. Офіційна версія звільнення не називалася. Але, не виключено, що в рамках нового вектору (до речі, ще дотерористичного) американської політики щодо України (не дратувати Кучму, щоб не сильно до Росії плазував) пана Романа просто “здали" на прохання української сторони – за ту пильну увагу, яке радіо приділяло касетному скандалу, і за те, що надто часто надавало трибуну опозиційним політикам. Наступним кроком з нейтралізації радіо “Свобода" стала зміна київського керівництва – несподівано шеф-редактором київського бюро радіо “Свобода" був призначений шоумен-“мільйонщик" Данило Яневський. Людина, що не має жодного відношення до політичної журналістики, але зате з амбіціями непомірними. І – все! “Свобода” тут таки вбралася в класичні шаровари. Все більш ніж лояльно, нецікаво, непрофесійно. Ну-у-у-удно! За останні два місяці був один-єдиний класний ефір, як відлуння колишньої Свободи – минулого понеділка в студії були Юлія Тимошенко та Віктор Ющенко. Інші дні тижня – все ті ж самі шаровари.
Це дивне призначення пояснюється начебто дуже побутово – мовляв, дружина Яневського, англійка Марта Коломієць – подруга заступника виконуючого обов'язки директора української служби радіо “Свобода" Ірини Халупи. Хоча, не виключено, що це лише надводна частина айсберга, а його підводна частина – в надрах відомого будинку на Банковій: вигадати таку невишукану комбінацію по придушенню слова уміють тільки там.
І ще одне тривожне повідомлення: з інформаційного простору східного регіону України найближчими днями може зникнути британська радіокомпанія Бі-Бі-Сі. Офіційна версія – через можливе відключення одного з найпотужніших в Україні Таранівського радіоцентру в Зміївському районі Харківської області, про що на адресу цього центру надійшло повідомлення від “Харківенергозбуту". Хоча Бі-Бі-Сі справно оплачує трансляцію своїх програм.
Все якось випадково і одночасно: хтось починає перейматися дотриманням цивілізованих норм ретрансляції зарубіжних телеканалів – і НТВ клонується в “НТВ-Україна” з відсіканням інформаційних програм; міняється керівництво радіо “Свобода" - і воно стає мало не пропрезидентським; загострюється енергетична криза – і Бі-Бі-Сі відключається від передавача…
І все це дивним чином співпадає з бажанням правлячого олігархату – відсікти правдиву інформацію від українських громадян, що особливо актуально в переддень парламентських виборів.