10/31/2001 | НеДохтор

http://www.unian.net/ukr/news/news-1140.html

------------
«Мертва петля» Івана Плюща
[31.10.2001 15:57]

Чим ближче до виборів, тим складніше стає маневрувати крупним фігурам. Якщо у мирний час ( а під час виборів політикум, зрозуміло, живе за іншими законами) ще більш-менш можливо потроху дружити з усіма, то вибори кладуть цьому край. За Плющем давно були помічені симпатії до Ющенка, але зримих доказів цьому не було. Тепер же треба визначатись. І Плющ, природньо, прагне, прибитись до «Нашої України», але при цьому зберегти найдорожче, що у нього є (багато хто вважає, що це крісло спікера). Тут потрібна фігура вищого пілотажу. Плющ почав її виконувати...

Жорстка констатація Іваном Плющем того, що рідна для нього Народно-демократична партія практично вже вичерпала покладену на неї місію - об’єднувати усі демократичні сили у державі, як відомо, викликала різко негативну реакцію лідера партії Валерія Пустовойтенка. Нинішній міністр транспорту достатньо агресивно відреагував на реверанси Івана Плюща у бік виборчого блоку «Наша Україна» та перехід до штабу Ющенка Романа Безсмертного. Валерій Павлович категорично зажадав від однопартіців визначитись щодо того, з ким вони підуть на наступні парламентські вибори.

За дивним збігом обставин цей ультиматум прозвучав 23 жовтня - у той день, коли стало відомо про загадкову загибель охоронця та водія Івана Плюща. На цьому тлі перед спікером парламенту постала дилема - або відмовитись від своїх попередніх заяв про можливе лідерство об’єднання Ющенка серед демократичних сил і повернутись до активної роботи в НДП, або ж разом із Віктором Ющенком, Романом Безсмертним та Петром Порошенком розпочати формування у державі нової демократичної сили. І тепер без перебільшення можна сказати, що від вибору Плюща залежатиме його подальша доля як політика.

Прикметно, що ані Безсмертний, ані Плющ поки що жодним словом не обмовилися про можливість балотування за виборчим списком блоку, очолюваного Ющенком. Але Валерій Павлович розуміє, що лідерство Безсмертного у «Нашій Україні» це – вже реальність, а перехід Плюща туди – найближча перспектива. Тому Пустовойтенко заочно і натякає спікерові парламенту про можливість передачі Плющеві «пальми першості» у виборчому списку НДП. Ба більше, навіть – у блоці «За єдУ».

Проте, гра у доброго і злого слідчого Валерію Павловичу не пасує. Він свідомий того, що очолювана ним партія доживає останні місяці. І вихід із неї Плюща та Безсмертного – важливих політичних гравців на нинішній арені, може лише пришвидшити крах НДП. Вона або розчиниться у блоці «За єдУ» чи, скажімо, у «Нашій Україні», або залишиться партією одного лідера і вплив її на політичні процеси у державі буде мінімізовано, особливо після парламентських виборів.

А що ж Безсмертний та Плющ? Більш, ніж очевидно, що ані перший, ані другий своє майбутнє вже не пов’язують із НДП. Президентський представник у парламенті активно знайомиться із «будівельним майдачником» у «Нашій Україні», де йому відводиться одна із центральних ролей. Іван Плющ - у роздумах. Поміркувати спікерові парламенту справді є над чим. І не лише над тим, що стало причиною загадкової загибелі його охоронця та водія.

Сьогодні для Івана Степановича важливо тверезо оцінити перш за все свої шанси за двох варіпнтів розвитку подій - коли він залишається, умовно кажучи, з Пустовойтенком, і коли йде до «Нашої України». Якщо брати перший варіант, то чи може він стати до стати реальним, а не номінальним лідером у НДП, або у блоці «За єдУ»? Поки що перспективи Плюща як у першому, так і у другому випадках зводяться до ролі весільного генерала. У блоці НДП-«ТУ»-АПУ-ПРУ достатньо молодих, амбітних політиків і бізнесменів. Для них Іван Степанович це - представник минулого політики, а не майбутнього. Перспективи ж Плюща у НДП взагалі виглядають примарними. Тим паче після публічного оприлюднення ним «вироку» своїй партії.

За даних обставин реальним виглядає участь спікера парламенту справді у «Нашій Україні», а за тим – і у проекті формування на її базі потужної політичної партії. Зрозуміло, й сам Ющенко не проти, аби до нього долучився Іван Степанович – роль, яку виконував свого часу у долі Віктора Андрійовича Вадим Гетьман, залишається вільною.

Плющ до останнього часу демонстрував зваженість і поміркованість. Але не виключено, що його публічна заява Плюща про закінчення епохи НДП є прелюдією до оголошення ним наміру піти на вибори «з Ющенком».

Чи може загибель охоронця та водія можуть опосередковано вплинути на процес політичного «самовизначення» Плюща? Відповідь на це запитання має лише сам Іван Степанович. Однак, очевидно, що затягування процесу «ідентифікації» шкодитиме спікерові і цілком вигідне для окремих політичних сил.

Іван Степанович вже увійшов у політичне «піке». На черзі фігура вищого пілотажу – «мертва петля»?

Сергій РУДЕНКО (спеціально для УНІАН)
------------