МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Візит Кінаха до США: підстриб на місці

11/02/2001 | Спостерігач
Візит Кінаха до США: підстриб на місці

Петро Лютий, Вашингтон, для УП, 2.11.2001, 15:45

Директор-розпорядник МВФ Херст Келер Кінаху тільки потиснув руку. Обнімався він з міністром фінансів Мітюковим
Завершився візит Анатолія Кінаха в США. Як свідчить склад делегації, що його супроводжувала, основне завдання українського прем'єра полягало в тому, щоб переконати американців розширити торгово-економічні відносини між двома країнами. Значимість українського десанту, що висадився цього разу на берег Нового Світу, дозволила російській газеті "Коммерсант" оцінити поїздку Кінаха як "прорив в американсько-українських відносинах". У США, однак, нічого схожого на эйфорію не видно. Навпаки, з жалем доводиться констатувати, що "прорив" не вдався.

Час для візиту був вибраний невдало. Американці повністю занурені у боротьбу з тероризмом і часу всерйоз думати про ще щось у урядових чиновників Вашингтону просто немає. Завдання, звалене на плечі українського прем'єра, дуже складне. Над його рішенням треба або працювати, довго і копітко, або забути про нього щойно українська делегація від'їде на батьківщину. При нинішній ситуації в Америці, швидше за все, трапиться останнє. І ось чому.

Щоб не розширити, а хоч би нормалізувати торгово-економічні відносини двох країн, необхідно відмінити відому поправку Джексона-Веніка. Прийнята ще в роки "холодної війни" американським конгресом, вона діє і досі, і ставить питання про розвиток економічних відносин США і України в залежність від дотримання прав людини на берегах Дніпра. Тобто "усього лише" для нормалізації відносин з США Кінах повинен був довести, що це питання на Україні "вдало вирішили". А щоб говорити про розширення американських інвестицій в Україну, правлячі кола країни повинні переконати американців, що для їх інвестицій створені якщо не найсприятливіші, то хочби нормальні умови. Обидві ці задачі український прем'єр не вирішив і, мабуть, ще довго не зможе вирішити. І справа тут аж ніяк не в ньому. Просто американці чудово розуміють різницю між демагогією і "піаром", з одного боку, і суворою реальністю життя в Україні – з другого.

Істина завжди конкретна, і американцям вона відома. Ось лише пара прикладів.

Одна з великих нью-йоркських інвестиційних компаній вклала близько одного мільйона доларів у відомий київський готель. Освоєнням інвестиції займалася українська сторона. Пройшло небагато часу і виявилося, що замість шикарного п'ятизіркового готелю створене кубло, яким заправляє організована злочинність, і через який іде жвава торгівля норкотиками і чарівними "нічними метеликами". Всі спроби американців вирішити це питання досі ні до чого не привели, оскільки, як їм відомо, злочинці, що заправляють в готелі, мають могутніх заступників у владних структурах. І якщо в українському уряді думають, що красномовство пана Кінаха більш вагоме для американців, ніж лобістські можливості найбільшої нью-йоркської інвестиційної фірми, то це величезна помилка. Конкретний приклад американської інвестиції в київський готель для Вашингтону і Нью-Йорку промовистіший десятка велемовних заяв українських керівників.

До складу делегації Анатолія Кінаха входив голова Національного банку України. Перед ним стояло непосильне завдання: переконати американців, що в банківській сфері в Україні все о'кей. Нескінченна брехня високопоставлених українських діячів американцям не просто набридла. Від неї вже верне. То ракета в Броварах будинку не знищувала, то інша ракета російського літака не збивала, то Гонгадзе не замовляли, то інші журналісти гинуть винятково "сп’яну". Перелік цієї бездарної брехні можна продовжувати нескінченно. Сподіватися, що після всього цього словам українських діячів в США хтось повірить, може либонь непоправний оптиміст чи закінчений ідіот. Незважаючи на всі недоліки, американська еліта не відноситься ні до тієї, ні до іншої категорії. Ось і зараз вона слухала одне, а думала про інше.

Наприклад, був на Україні банк "Слов'янський", одним з основних акціонерів якого був український громадянин Борис Фельдман. Як свідчать плівки Мельниченка, за вказівкою президента Кучми на "Слов'янський" наїхали. Банк розорили, його активи за марницю скуплені особами, особливо наближеними до правлячої верхівки, а самого Фельдмана, щоб не шумів на весь світ, посадили за грати.

Просиділа людина 19 місяців у в'язниці, і суд виносить рішення, що сидить він незаконно і повинен бути негайно звільнений. Але не так сталося, як гадалося. Заступник генпрокурора пан Кудрявцев тут же постановляє, що рішення суду незаконне і наказує продовжувати ув’язнення Фельдмана.

Ось вам і різниця між цивілізованою країною і варварським безкраєм. У аналогічній ситуації в Америці, наприклад, Борис Фельдман був би негайно звільнений і уряду довелося б виплатити йому грубу суму за незаконне і тривале утримання під вартою. А прокурор, який смів найбрутальнішим чином зневажити закон, відмінивши рішення суду, зайняв би місце Фельдмана - на нарах. На Україні ж все навпаки: Фельдман, як і раніше, у в'язниці, а прокурор Кудрявцев продовжує бути на чатах положень закону. І давно вже зрозуміли американці, що до того, що коїться в Україні, закон не має щонайменшого відношення. Тут правлять патологічна хижість і зла воля вузького кола людей, особливо наближених до "керівного тіла". І ніякі запевнення Кінаха не переконають їх у зворотньому.

Можливо, для правлячих кіл України все це "дрібниці", не варті уваги у "великій політиці". У Америці думають інакше. Як уважають в конгресі США, питання про долю українського банкіра Бориса Фельдмана і поправки Джексона-Веніка стоять нарівні, і рішення про поправку будуть прийматися на основі реального стану прав людини в Україні, а не того, що декларується. На цих же позиціях стоять і найбільші американські правозахисні організації, а також відоме своїм впливом єврейське лоббі. Як повідомили його представники, невдовзі президент Кучма буде мати нагоду особисто довідатися про суть питання.

Так, 31 жовтня впливова вашингтонская організація "Союз рад на підтримку євреїв колишнього Радянського Союзу" направила президенту Кучмі лист, в якому є вимога негайно звільнити "політичного в'язня Бориса Фельдмана", а також відновити права тисяч українських вкладників банку "Слов'янський", навмисне розореного діями української влади. Копії листа направлені до держдепартаменту США, американському послу у Києві і конгресу США. Потрібно зазначити, що зазначена організація в свій час була ініціатором тієї самої поправки Джексона-Веніка, яку приїхав знімати Анатолій Кінах. Так що лист Ради Кучмі можна розглядати як найнадійніший індикатор того, наскільки успішним візит Кінаха розцінюють в США.

Як вже повідомлялося, єдиний матеріальний результат поїздки Кінаха - отриманий ним від американців транш в розмірі аж $125 тисяч на технічне обгрунтування нафтопроводу "Одеса-Броди". По правді кажучи, на місці українського уряду я б зберігав цю інформацію, як військову таємницю. Транш в $125 тисяч великій європейській країні - це не прорив у двосторонніх економічних відносинах. З американської сторони - це жалюгідна і принизлива милостиня, щоб "дитя не плакало". Для Кінаха - це не прорив, а підскік на місці.

Останнім часом Вашингтоном ширяться чутки, що український уряд збирається найняти одну з найбільших американських "піарівських" компаній для створення позитивного образу України в США. Такі перспективи викликали тут, м'яко кажучи, легке здивування. Справа в тому, що уряди цивілізованих країн, наприклад, Європи "піаром" в США не займаються. До цих дороговартісних "ліків" традиційно вдаються або диктаторські режими, що заплямували себе злочинними діяннями, або одіозні особистості, що страждають на невміння зв'язно викладати свої думки. Якщо тепер правлячі кола України зроблять такий необачний крок, то вони тут таки будуть віднесені американцями до однієї із згаданих категорій. Враховуючи, що при цьому доведеться заплатити мільйони доларів з державного бюджету, мимоволі виникає питання: а чи варта шкурка вичинки? Як відомо, хворому на рак припарки не допоможуть.

У одному з епізодів на плівках Мельниченка Кучма прорік найглибшу філософську думку: "Якщо ми зараз банк "Слов'янський" відпустимо, п...ц нам". Що за геніальне розуміння дійсності!

Якщо в правлячих колах України дійсно визріла необхідність залучити американський капітал і створити позитивний образ своєї країни в США, то їм слід би замислитися над цим наймудрішим висловом. У Вашингтоні ясно як божий день, що основним чинником, який компрометує Україну на міжнародній арені, є її власний правлячий режим. І якщо серйозно займатися поліпшенням її образу, то починати треба саме з правлячого режиму. Як тільки йому настане той самий "п..ц", про який з властивим йому красномовством сказав президент Кучма, питання про міжнародний імідж України буде вирішене негайно і найпозитивнішим чином.



СОЮЗ РАД В ПІДТРИМКУ ЄВРЕЇВ КОЛИШНЬОГО РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ
м. Вашингтон

31 жовтня 2001 року

Шановному Леоніду Кучмі
Президенту України
Київ, вул. Банківська 11

Щодо політичного в'язня Бориса Фельдмана

Надійні джерела, включаючи Верховну Раду, проінформували нашу організацію про справу Бориса Фельдмана, найбільшого акціонера банку "Слов'янський", який знаходиться у в'язниці на Україні з лютого 2000 року. Дані, якщо вони підтвердяться, свідчать про те, що він незаконно утримується як політичний в'язень, до нього застосовуються тортури, і все це забарвлене в антисемітські тони.

Юридичні проблеми пана Фельдмана почалися зі спроби української податкової поліції вичавити з нього $16 млн. в зв'язку з твердженнями, неначе він припустився порушень в діяльності банку. Фельдман не займав ніякої офіційної посади в банку, і цивільний суд постановив, що висунені проти нього обвинувачення безпідставні. Потім податкова поліція завела на нього карну справу на грунті тих же самих обвинувачень і в лютому 2000 року кинула його у в'язницю. 27 вересня 2001 року Київський Печерський міський суд визнав утримання його під вартою незаконним і постановив негайно звільнити. Він не був звільненим, як того зажадав суд. Замість цього 27 вересня заступник генерального прокурора України дав вказівку продовжувати утримання Фельдмана під вартою, затверджуючи, що рішення міського суду було незаконним. Наскільки я розумію українське право, рішення суду не може бути відмінене прокурором; це може зробити тільки суд вищої інстанції. У процесі цієї справи урядові структури також позбавили Фельдмана і багатьох дрібних акціонерів їх акцій, продавши активи банку по ціні менше за 10 процентів їх вартості. Це також є порушенням закону і вимагає відновлення порушених прав.

Незаконне утримання у в'язниці громадянина під час попереднього слідства, а також після його звільнення судом, що супроводиться незаконними юридичними рішеннями прокурора, є грубим порушенням визнаних на міжнародному рівні прав людини. Можливість того, що Фельдман і його банк стали об'єктами переслідування в зв'язку з тим, що основний акціонер є євреєм, а також твердження, що його катували в надії вибити визнання, безсумнівно є чинниками, які обтяжують вказані порушення. Обтяжуючим чинником є і та обставина, що його не випустили під заставу, а замість цього посадили в камеру до небезпечних злочинців.
UCSJ є неурядовою організацією, яка здійснює моніторинг в царині прав людини і на регулярній основі інформує про порушення прав людини конгрес США і держдепартамент США. Якщо український суд дійсно визнав утримання пана Фельдмана під вартою незаконним, і заступник генерального прокурора незаконно змінив рішення суду, ми закликаємо Вас як гаранта Конституції України і прав її громадян відновити права, порушені в зв'язку із захопленням банка "Слов'янський", і негайно звільнити Бориса Фельдмана.

З повагою,

Міках Н. Нафталін
Національний Директор

Копії:

- Шановному Карлосу Паскуалю, послу США у Києві
- Державний Департамент США

Відповіді

  • 2001.11.06 | ilia25

    Ти диви -- така гарна стаття, а її ніхто не прокоментував

    Ща тут знову дехто почне жалітися, що всі критикують Ющенка, а за Кучму забули :)

    Не коментують, мабуть по тий же причині, що статтю, що запостив Августо -- і так усе ясно.

    Дивно тільки те, що з одного боку все ясно, а з другого хтось ще сподівається на взаємовигідну співпрацю з владними злочинцями.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2021. Сайт розповсюджується згідно GNU Free Documentation License.
Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua