Ірина БЄЛОУСОВА: “CD-пристрасті” (“Укрінформбюро”).
11/08/2001 | Михайло Свистович
Кому не позаздриш в нашій країні, так це Гаранту її Конституції. Під час свого правління ракетний конструктор, що так і не відбувся, і цілком адекватний заводський парторг Леонід Кучма захопився створенням в державі системи політичних противаг і зміщених центрів ваги, теорії, добре знайомої йому по навчанню в Дніпропетровському університеті. У результаті він постійно потрапляє в ніякове становище, а Україна - "на бабки".
Delete або escape? Ось в чому питання!
Delete або escape? Ось в чому заковичка!
Президент постійно комусь когось протиставляє. Посилився донецький клан – допоможе дніпропетровському. Підняла голову міліція – посилить СБУ. Набрав силу прем'єр Марчук, з Дніпропетровська викликають до нього заступником Лазаренка. Небезпечним став Суркіс – до складу уряду вводиться Тимошенко. Перетворився на сильну фігуру Ющенко – до нього за плече ставлять хлопчика з конспектом і дерев'яним прізвищем. Розмахнулося НДП – підкинули козирів СДПУ(о). Оголосили "наступником" Медведчука, а потім показали пальчиком на Тигіпка. Популярні соціалісти – створити більш прогресивних. Комуністам протиставити більшовиків. Розкрутилася Тимошенко – підкрутити Богословську. І так далі, і тому подібне.
З боку вся ця махина противаг нагадує якусь дивовижну конструкцію – десь висить гирка, а врівноважує її старий кед. Десь вантажок висить на дротику, а десь його втримує прищіпка, і все зв'язує гумка від трусів.
Але якщо всередині країни це диво інтелектуальної витонченості допитливого розуму заводського парторга та глави його адміністрації, що начитався Макіавеллі, наразі ще продовжує працювати, то на зовнішній арені ці штучки вже не проходять – там теж не дурні сидять і що таке противага знають. Хоча партогранізацією і не всі керували.
Звичайно, деякі фінти проходили. Зайшов далеко в заграванні з Вашингтоном – віддасть щось Москві, почав дзявкати Кремль щось там з приводу крадіжки газу – звернувся до Туркменбаші. Провели навчання з НАТО – наступні в графіку – стрільби ППО на мисі Опук. До речі, здорове опукнули. Весь світ запах відчув. Однак зараз – не про це. А, не повірите...
Про поправку Джексона-Веніка, і про те, як один маленький, але дуже гордий заводик з виробництва лазерних дисків уміє лобіювати свої інтереси.
Нині в Верховній раді ведуться бої на трьох головних напрямах. Прихильники приватної власності на землю із останніх сил відбиваються від противників приватизації землі. Битва за державний бюджет все більше нагадує громадянську війну, на якій не тільки брат йде на брата, а білі прийшли – грабують, червоні прийшли – знову ж таки грабують. Про третій фронт можна було б і не згадувати. Ну що таке "захист прав на інтелектуальну власність" і питання ліцензування лазерних дисків? На тлі двох попередніх битв, де війна йде зрозуміло за що, це питання здається настільки незначним, що простій людині навіть не зрозуміти – чого ж це такі "шли битви та драми". А тим часом – все просто до непристойності. І парадоксально – до трагікомічного.
Свого часу саме у Києві було винайдено диск, що отримав пізніше назву компактного – CD. Йшла холодна війна. У нас – планова економіка, у них – промислове шпигунство. Між ними – берлінська стіна. Питаннями отримання патенту ніхто вчасно не зайнявся, технологію у нас украли і досі стверджують, що "відкриття було зроблене паралельно". Однак фахівці вважають, що ймовірність такого збігу співвідноситься з ймовірністю того, що на різних континентах різні люди в один і той же час напишуть "Місячну сонату" із співпадінням до ноти. Або, як в наших умовах – двоє чоловіків, що працюють в одному місці і на одну й ту саму людину, помруть в один і той же час від інфаркту, причому обидва – на вулиці Попудренка. Останнє порівняння – до речі.
Приблизно в ці ж роки, в один і той самий час, в Сполучених Штатах двоє сенаторів написали один і той самий закон, що увійшов в історію, як "Поправка Джексона-Веніка", по іменах авторів. У відповідь на пригнічення євреїв і порушення їхніх прав на вільне пересування по світу, США карали Радянський Союз економічно. Всупереч Конституції, що гарантує вільну економіку, не визнає кордонів і ненавидить лише монополії та нечистий бізнес. Для радянських товарів, а головне – сировини, американський ринок був практично закритий. Дверцята для того, аби туди потрапити, більше нагадували вушко голки або замкову щілину, через яку можна непогано підглядати, але вже ніяк – не вести бізнес.
Часу відтоді минуло багато. Від берлінської стіни залишилося кілька метрів. Бажаючі радянські євреї виїхали куди бажали, а багато хто встиг не тільки повернутися, а й добре заробити. Для того, щоб знову виїхати, врятовуючись від прокуратури. Про відкриття нової синагоги перестали не тільки писати, а й навіть туди ходити. Від СРСР залишилися тільки спогади та бажання заробити політичний капіталець шляхом вимови цих чотирьох букв перед мліючим ностальгуючим електоратом. А поправка "Джексона-Веніка" – живе. Рятуючи "вітчизняних виробників" в США від конкурентів.
Скільки років кожна делегація, що приїздила з берегів Потомака, привозила черговий американський аванс. Ось-ось, і зітхнемо вільно – ринки для нашого прокату, феросплавів, труб і ще тисяч найменувань продукції відкриють. На це відреагують і європейські з азіатським ринки. Запрацюють знову на повну потужність наші металургійні гіганти. Ба – ні! Або вірніше –"дзуськи"!
Останнім часом, щоправда, США перестали пов'язувати абстрактні вимоги до проведення реформ, лібералізації та приватизації з припиненням репресій щодо українських виробників. Там вже хотіли лише одного – ліцензування програмного продукту і забезпечення авторських прав на території України. Пан Клінтон про це особисто повідомив товаришеві Кучмі.
Здавалося б. Ну навалися Президент на виробників піратських комп'ютерних дисків і розверни боротьбу за ліцензування програмного забезпечення. Все ж таки –скасування поправки Джексона-Веніка – це Справа майже Сімейна! У кого, зрештою, в руках левова частина трубних та феросплавних підприємств України?! Допоможи зятеві!!! Ба – ні! Або вірніше –"дзуськи"!
Не допоможе. І абсолютно не через те, що не бажає мати нічого спільного з поняттям "кумовство". Просто система противаг. Напевно, і в приватних питаннях. Але не тільки. Спасибі, що у країни з минулого року є, ні, не совість нації, а її вухо. Йдеться про майора Мельниченка. У фонотеці охоронника президента виявився запис, який частково проливає світло на це питання.
Лютий 2000 року. На дворі – баталії з приводу референдуму. Мікрофон майора – під диваном, на дивані президент Леонід Кучма та екс-прем'єр Віталій Масол. Колишнього "двічі керівника уряду" непокоїть політика Віктора Ющенка, яку він чомусь порівнює з останніми роками правління Хрущова, скасування пільг, надбавок до зарплати та дорожнього збору. Однак він не тільки по-старечому бубонить з приводу молоді, а й просить:
Масол: Значит, Леонид Данилович! У меня есть такая просьба. Я не знаю, подписали Вы закон "Про розповсюдження аудіо- відеотехніки" или нет?
Кучма: Нет.
Масол: Вам должны были принести с вето. Рада приняла этот закон. Вето там состоит в том, чтобы брали лицензию на экспорт... Я им говорю – ребята, нигде в мире нет такого на экспорт этой техники. Я им говорю – да нигде в мире не берут. Да он платит налог, он платит все. Я тут разговаривал с вашими ребятами. Я так понял, что тут есть силы, которым это интересно, чтобы была введена лицензия на экспорт. Для чего? Это дело той страны, куда я везу. Это что ж получается! Я поеду, допустим в Россию и договорюсь, что поставлю эти диски, то я должен приехать в Украину и писать в Комитет по авторским правам: дайте лицензию? Но, дорогой мой, это ж сколько лицензий надо?!
Кучма: (неразборчиво).
Масол: Леонид Данилович, а нельзя ли – стандарт мировой? Там есть на это самое, но нету на экспорт. На внутренний рынок, если к нам привозят – да.
Кучма: Я прочитал вчера информацию, что на Президента "тиснуть, щоб він ввів ліцензію".
Масол: Не надо этого делать!
Кучма: Хорошо...
Далі екс-прем'єр скаржиться на свою нелегку долю пенсіонера, який одержує 600 гривень, і нерозумну податкову політику держави щодо тих, хто живе на одну пенсію, і по тому невимушено лобіює супроводження німецьких траншей для бориспільської злітної смуги...
"Без пляшки не розберешся" – говорить глава держави. Легше – легкого. Син пенсіонера Масола – керівник підприємства "Росток", що займається виробництвом продукції на лазерних дисках. І коли екс-прем'єр скаржиться на тяганину та світову практику експортної політики, він мимоволі прохоплюється і говорить ключову фразу, пов'язану саме зі словами "диски" та "Росія": "я повинен приїхати в Україну і писати в Комітет з авторських прав: дайте ліцензію?". А на дворі – тільки лютий 2000-го. І до закону, з приводу якого сьогодні трощиться стільки списів, ще – півтора року.
Адже все просто і по заповіді. "Не вкради"
Так. У країні немає споживачів, які могли б купувати CD за світовими цінами. Так, диктат не робить честі американцям, які заявили нинішньому прем'єру Кінаху, що у України є лише місяць на ухвалення закону. Так, Посол США Карлос Паскуаль явно перебрав свої повноваження, вчинивши публічний тиск на парламент чужої країни.
Але, коли не можеш купити, то це не означає – вкради! Але – ситуацією вигідно користуються перед початком виборчої компанії сили, що потребують фінансування своїх виборів. Але – виконання закону про інтелектуальну власність зовсім не вимагало тотального закриття дитячих комп'ютерних клубів саме в дні шкільних канікул. Але – 50 тисяч чоловік втратять роботу найближчим часом у разі введення Америкою санкцій.
І для демонстративної спроби відкликання Паскуаля вибрано зовсім не той привід. І один із заводів з виробництва неліцензійних CD все одно продовжує працювати. І чи не на цей завод свого часу із перевіркою не пустили навіть віце-прем'єра? І як він все ж таки називається?
Або, бодай – з якої букви починається?
А в переходах знову можна купувати дешеві, але "ліві" компакт-диски. А силові структури використали наїзд на комп'ютерні фірми для поповнення своєї оргтехніки. А Леонід Данилович, напевно, думає, що протиставити американським вимогам? Не повітряний же коридор, дійсно закривати або чергові навчання ППО на мисі Опук проводити! А ідею виробництва компакт-дисків ви, товариші з Заходу, все ж таки украли!
Delete або escape? Ось в чому питання!
Delete або escape? Ось в чому заковичка!
Президент постійно комусь когось протиставляє. Посилився донецький клан – допоможе дніпропетровському. Підняла голову міліція – посилить СБУ. Набрав силу прем'єр Марчук, з Дніпропетровська викликають до нього заступником Лазаренка. Небезпечним став Суркіс – до складу уряду вводиться Тимошенко. Перетворився на сильну фігуру Ющенко – до нього за плече ставлять хлопчика з конспектом і дерев'яним прізвищем. Розмахнулося НДП – підкинули козирів СДПУ(о). Оголосили "наступником" Медведчука, а потім показали пальчиком на Тигіпка. Популярні соціалісти – створити більш прогресивних. Комуністам протиставити більшовиків. Розкрутилася Тимошенко – підкрутити Богословську. І так далі, і тому подібне.
З боку вся ця махина противаг нагадує якусь дивовижну конструкцію – десь висить гирка, а врівноважує її старий кед. Десь вантажок висить на дротику, а десь його втримує прищіпка, і все зв'язує гумка від трусів.
Але якщо всередині країни це диво інтелектуальної витонченості допитливого розуму заводського парторга та глави його адміністрації, що начитався Макіавеллі, наразі ще продовжує працювати, то на зовнішній арені ці штучки вже не проходять – там теж не дурні сидять і що таке противага знають. Хоча партогранізацією і не всі керували.
Звичайно, деякі фінти проходили. Зайшов далеко в заграванні з Вашингтоном – віддасть щось Москві, почав дзявкати Кремль щось там з приводу крадіжки газу – звернувся до Туркменбаші. Провели навчання з НАТО – наступні в графіку – стрільби ППО на мисі Опук. До речі, здорове опукнули. Весь світ запах відчув. Однак зараз – не про це. А, не повірите...
Про поправку Джексона-Веніка, і про те, як один маленький, але дуже гордий заводик з виробництва лазерних дисків уміє лобіювати свої інтереси.
Нині в Верховній раді ведуться бої на трьох головних напрямах. Прихильники приватної власності на землю із останніх сил відбиваються від противників приватизації землі. Битва за державний бюджет все більше нагадує громадянську війну, на якій не тільки брат йде на брата, а білі прийшли – грабують, червоні прийшли – знову ж таки грабують. Про третій фронт можна було б і не згадувати. Ну що таке "захист прав на інтелектуальну власність" і питання ліцензування лазерних дисків? На тлі двох попередніх битв, де війна йде зрозуміло за що, це питання здається настільки незначним, що простій людині навіть не зрозуміти – чого ж це такі "шли битви та драми". А тим часом – все просто до непристойності. І парадоксально – до трагікомічного.
Свого часу саме у Києві було винайдено диск, що отримав пізніше назву компактного – CD. Йшла холодна війна. У нас – планова економіка, у них – промислове шпигунство. Між ними – берлінська стіна. Питаннями отримання патенту ніхто вчасно не зайнявся, технологію у нас украли і досі стверджують, що "відкриття було зроблене паралельно". Однак фахівці вважають, що ймовірність такого збігу співвідноситься з ймовірністю того, що на різних континентах різні люди в один і той же час напишуть "Місячну сонату" із співпадінням до ноти. Або, як в наших умовах – двоє чоловіків, що працюють в одному місці і на одну й ту саму людину, помруть в один і той же час від інфаркту, причому обидва – на вулиці Попудренка. Останнє порівняння – до речі.
Приблизно в ці ж роки, в один і той самий час, в Сполучених Штатах двоє сенаторів написали один і той самий закон, що увійшов в історію, як "Поправка Джексона-Веніка", по іменах авторів. У відповідь на пригнічення євреїв і порушення їхніх прав на вільне пересування по світу, США карали Радянський Союз економічно. Всупереч Конституції, що гарантує вільну економіку, не визнає кордонів і ненавидить лише монополії та нечистий бізнес. Для радянських товарів, а головне – сировини, американський ринок був практично закритий. Дверцята для того, аби туди потрапити, більше нагадували вушко голки або замкову щілину, через яку можна непогано підглядати, але вже ніяк – не вести бізнес.
Часу відтоді минуло багато. Від берлінської стіни залишилося кілька метрів. Бажаючі радянські євреї виїхали куди бажали, а багато хто встиг не тільки повернутися, а й добре заробити. Для того, щоб знову виїхати, врятовуючись від прокуратури. Про відкриття нової синагоги перестали не тільки писати, а й навіть туди ходити. Від СРСР залишилися тільки спогади та бажання заробити політичний капіталець шляхом вимови цих чотирьох букв перед мліючим ностальгуючим електоратом. А поправка "Джексона-Веніка" – живе. Рятуючи "вітчизняних виробників" в США від конкурентів.
Скільки років кожна делегація, що приїздила з берегів Потомака, привозила черговий американський аванс. Ось-ось, і зітхнемо вільно – ринки для нашого прокату, феросплавів, труб і ще тисяч найменувань продукції відкриють. На це відреагують і європейські з азіатським ринки. Запрацюють знову на повну потужність наші металургійні гіганти. Ба – ні! Або вірніше –"дзуськи"!
Останнім часом, щоправда, США перестали пов'язувати абстрактні вимоги до проведення реформ, лібералізації та приватизації з припиненням репресій щодо українських виробників. Там вже хотіли лише одного – ліцензування програмного продукту і забезпечення авторських прав на території України. Пан Клінтон про це особисто повідомив товаришеві Кучмі.
Здавалося б. Ну навалися Президент на виробників піратських комп'ютерних дисків і розверни боротьбу за ліцензування програмного забезпечення. Все ж таки –скасування поправки Джексона-Веніка – це Справа майже Сімейна! У кого, зрештою, в руках левова частина трубних та феросплавних підприємств України?! Допоможи зятеві!!! Ба – ні! Або вірніше –"дзуськи"!
Не допоможе. І абсолютно не через те, що не бажає мати нічого спільного з поняттям "кумовство". Просто система противаг. Напевно, і в приватних питаннях. Але не тільки. Спасибі, що у країни з минулого року є, ні, не совість нації, а її вухо. Йдеться про майора Мельниченка. У фонотеці охоронника президента виявився запис, який частково проливає світло на це питання.
Лютий 2000 року. На дворі – баталії з приводу референдуму. Мікрофон майора – під диваном, на дивані президент Леонід Кучма та екс-прем'єр Віталій Масол. Колишнього "двічі керівника уряду" непокоїть політика Віктора Ющенка, яку він чомусь порівнює з останніми роками правління Хрущова, скасування пільг, надбавок до зарплати та дорожнього збору. Однак він не тільки по-старечому бубонить з приводу молоді, а й просить:
Масол: Значит, Леонид Данилович! У меня есть такая просьба. Я не знаю, подписали Вы закон "Про розповсюдження аудіо- відеотехніки" или нет?
Кучма: Нет.
Масол: Вам должны были принести с вето. Рада приняла этот закон. Вето там состоит в том, чтобы брали лицензию на экспорт... Я им говорю – ребята, нигде в мире нет такого на экспорт этой техники. Я им говорю – да нигде в мире не берут. Да он платит налог, он платит все. Я тут разговаривал с вашими ребятами. Я так понял, что тут есть силы, которым это интересно, чтобы была введена лицензия на экспорт. Для чего? Это дело той страны, куда я везу. Это что ж получается! Я поеду, допустим в Россию и договорюсь, что поставлю эти диски, то я должен приехать в Украину и писать в Комитет по авторским правам: дайте лицензию? Но, дорогой мой, это ж сколько лицензий надо?!
Кучма: (неразборчиво).
Масол: Леонид Данилович, а нельзя ли – стандарт мировой? Там есть на это самое, но нету на экспорт. На внутренний рынок, если к нам привозят – да.
Кучма: Я прочитал вчера информацию, что на Президента "тиснуть, щоб він ввів ліцензію".
Масол: Не надо этого делать!
Кучма: Хорошо...
Далі екс-прем'єр скаржиться на свою нелегку долю пенсіонера, який одержує 600 гривень, і нерозумну податкову політику держави щодо тих, хто живе на одну пенсію, і по тому невимушено лобіює супроводження німецьких траншей для бориспільської злітної смуги...
"Без пляшки не розберешся" – говорить глава держави. Легше – легкого. Син пенсіонера Масола – керівник підприємства "Росток", що займається виробництвом продукції на лазерних дисках. І коли екс-прем'єр скаржиться на тяганину та світову практику експортної політики, він мимоволі прохоплюється і говорить ключову фразу, пов'язану саме зі словами "диски" та "Росія": "я повинен приїхати в Україну і писати в Комітет з авторських прав: дайте ліцензію?". А на дворі – тільки лютий 2000-го. І до закону, з приводу якого сьогодні трощиться стільки списів, ще – півтора року.
Адже все просто і по заповіді. "Не вкради"
Так. У країні немає споживачів, які могли б купувати CD за світовими цінами. Так, диктат не робить честі американцям, які заявили нинішньому прем'єру Кінаху, що у України є лише місяць на ухвалення закону. Так, Посол США Карлос Паскуаль явно перебрав свої повноваження, вчинивши публічний тиск на парламент чужої країни.
Але, коли не можеш купити, то це не означає – вкради! Але – ситуацією вигідно користуються перед початком виборчої компанії сили, що потребують фінансування своїх виборів. Але – виконання закону про інтелектуальну власність зовсім не вимагало тотального закриття дитячих комп'ютерних клубів саме в дні шкільних канікул. Але – 50 тисяч чоловік втратять роботу найближчим часом у разі введення Америкою санкцій.
І для демонстративної спроби відкликання Паскуаля вибрано зовсім не той привід. І один із заводів з виробництва неліцензійних CD все одно продовжує працювати. І чи не на цей завод свого часу із перевіркою не пустили навіть віце-прем'єра? І як він все ж таки називається?
Або, бодай – з якої букви починається?
А в переходах знову можна купувати дешеві, але "ліві" компакт-диски. А силові структури використали наїзд на комп'ютерні фірми для поповнення своєї оргтехніки. А Леонід Данилович, напевно, думає, що протиставити американським вимогам? Не повітряний же коридор, дійсно закривати або чергові навчання ППО на мисі Опук проводити! А ідею виробництва компакт-дисків ви, товариші з Заходу, все ж таки украли!
Відповіді
2001.11.08 | DevRand
Дуже класна стаття(reality cracking!) (-)
2001.11.09 | Киянин
Можливо й цікава, але складна у вирішенні
Але проблема дуже цікава і потребує детального аналізу.Давайте забудемо про Масола і гаранта. Що ми всі з цього маємо?
Ми всі пірати, в нас немає авторського права, уряду все до фені і т.п.
Ось така в нас репутація.
Що робити?
Що б ми не робили, все також до фені. Американський уряд зробив таку "підтримку" іміджу України, що років 10 цей хвіст буде тягнутися за нею.
Вихід!
Треба займати жорстку позицію: - це наша проблема, ми самі її вирішимо. Як зробили в Малайзії, Росії і Китаї.
Спроба вирішити це питання за допомогою інших - це вирішити питання на їх користь, що саме й робиться зараз.
2001.12.11 | Посольство
а что там завтра за манифестация? (-)
2001.12.11 | Фідель
12 грудня відбудеться маніфестація виробників компакт-дисків України
12 грудня відбудеться маніфестація виробників компакт-дисків України. Вона буде проходити перед посольством США.2001.12.11 | Фідель
Завтра ДИСКО-ТЕКА
12 декабря производители, экспортеры, импортеры оптических носителей информации (компакт-дисков) и национально-сознательная общественность Киева проведут пикетирование посольства Соединенных Штатов Америки.Тем самым будет выражен протест против грубого вмешательства США во внутренние дела Украины.
2001.11.27 | Киевлянин
Закон по борьбе с пиратскими CD рекомендован к рассмотрению
"PART.ORG.UA "27.11.2001,
--------------------------------------------------------------------------------
Закон по борьбе с пиратскими CD рекомендован к рассмотрению
Во вторник, 27 ноября, депутаты Верховной Рады рассмотрели в первом чтении законопроект о государственном регулировании производства, экспорта и импорта дисков для лазерных систем считывания, внесенный Кабинетом Министров, передает Корреспондент.net.
Планируется, что голосование по этому законопроекту состоится в четверг.
Глава комитета по вопросам экономической политики, управления народным хозяйством, собственности и инвестиций Владимир Черняк, выступая в парламенте, сообщил, что члены комитета рекомендовали принять этот законопроект. По его словам, 13 членов комитета предлагают принять документ в первом чтении, а 10 - сразу во втором.
Представляя законопроект, министр образования и науки Украины Василий Кремень подчеркнул, что он "лежит в плоскости национальных интересов Украины".
Принятие документа, по его словам, позволит избежать обвинений национального производителя в выпуске пиратской продукции, увеличить поступления в Госбюджет Украины, а также предотвратит применение экономических санкций со стороны США по отношению к Украине.
Законопроектом предлагается лицензирование таких видов деятельности, как производство дисков, их экспорт, импорт и лицензирование, а также лицензирование оборудования для производства дисков и/или основных узлов такого оснащения, сырья для производства дисков, в том числе поликарбоната для оптических дисков.
Документ определяет, что производителем дисков для лазерных систем считывания может быть субъект хозяйственной деятельности, который полностью или частично проводит производство дисков для лазерных систем считывания (с записью на них информации и без записи). При этом производство дисков определяется как деятельность, связанная с производством (выпуском) дисков, которая включает все стадии технологического процесса, а также реализацию дисков.
Лицензирование деятельности по производству дисков проводится органом, уполномоченным Кабинетом Министров Украины. До выдачи лицензии орган лицензирования присваивает заявителю специальный идентификационный код (СИД-код), принятый в международной практике кодирования дисков. Срок лицензии на производство дисков не будет превышать трех лет.
Экспорт, импорт оборудования, сырья и матриц для производства дисков, а также экспорт дисков будет производить Министерство экономики и по вопросам европейской интеграции Украины на основе разовой (индивидуальной) лицензии.
Госконтроль над выполнением законопроекта возложен на органы лицензирования, специальные подразделения МВД и другие государственные органы в рамках своих полномочий путем проведения плановых и внеплановых (в том числе внезапных) проверок.
В случае производства дисков без лицензии, производства дисков без нанесения идентификационных кодов или без разрешения лиц, которым принадлежит авторское право или смежные права, предусмотрены финансовые санкции в виде штрафов, в частности в размере 200% стоимости произведенной продукции (по оптово-отпускным ценам), но не менее 85 тыс. грн.
Кроме того, предусмотрен штраф в размере 200% стоимости импортированной или экспортированной продукции, но не менее 25,5 тыс. грн., в случае экспорта-импорта товаров без лицензии, а также в размере 170 тыс. грн. при повторном или дальнейшем нарушении любого из лицензионных условий или особенных условий лицензий на экспорт и импорт CD.
Как сообщалось, 15 ноября Верховная Рада Украины не поддержала во втором чтении законопроект "Об особенностях производства, экспорта и импорта дисков лазерных систем считывания" и отправила его на доработку. США рассматривают возможность введения экономических санкций в отношении Украины, если вопрос о производстве "пиратских" дисков не будет урегулирован в законодательном порядке.
По словам премьер-министра Анатолия Кинаха, в случае введения США торговых санкций в отношении украинских экспортеров из-за несоблюдения Киевом прав интеллектуальной собственности, убытки отечественных предприятий составят, как минимум, $400 млн. в год.
Соединенные Штаты считают Украину одним из главных мировых производителей "пиратских" лазерных дисков, распространение которых наносит серьезный ущерб американским компаниям.
2001.12.03 | Kollega
Re: Закон по борьбе с пиратскими CD рекомендован к рассмотрению
Прочитал фразу: "Представляя законопроект, министр образования и науки Украины Василий Кремень подчеркнул, что он "лежит в плоскости национальных интересов Украины" и чуть не сварился.Этоже надо. Оказывается уничтожение украинского товаропроизводителя и лишение тысяч людей заработной платы является национальным интересом Украины.
Остается только один вопрос. Чьей Украины ?
2001.12.04 | Киевлянин
Вот в этом и беда...
Сначала довести вопрос до критического состояния, а потом пытаться делать хорошую мину при плохой игре. что касается Украины, то она у них своя и совсем не похожа на ту, которую мя видим в повседневной жизни.Помню на заре перестройки горбачев и Ельцин ходили по магазинам и торговым центрам, что должно было символизировать близость к массам и незакомплексованность. Так эти хоть немного знали, чем массы дышат и видели ту страну, которой руководят.
Наши же -родные и избранные кроме, как без охраны ездить не мегут. Это , кстати, тоже показатель.
2001.11.27 | Киевлянин
Рада во внеочередном порядке займется регулированием производства лазерных дисков
Рада во внеочередном порядке займется регулированием производства лазерных дисков27-11-2001
(part.org.ua)
Верховная рада первым вопросом во вторник рассмотрит проект закона Украины "О государственном регулировании производства, экспорта, импорта дисков для лазерных систем считывания", внесенный Кабинетом министров (первое чтение), передает Украина.Ru.
Президент Украины Леонид Кучма в своем письме к ВР признал этот законопроект неотложным, и депутаты будут рассматривать его во внеочередном порядке.
Этим законопроектом предусматривается лицензирование таких видов деятельности: а) производство дисков; б) экспорт и импорт: дисков; оборудования для производства дисков и/или основных узлов такого оборудования; сырья для производства дисков, в том числе поликарбоната для оптических дисков.
Проект закона "Об особенностях производства, экспорта и импорта дисков для лазерных систем считывания" был подготовлен ко второму чтению, но 15 ноября сего года он не набрал необходимого количества голосов. В то же время, принятие нового законопроекта необходимо, поскольку позволит избежать экономических санкций к Украине со стороны США.
2001.11.27 | Киевлянин
США грозит санкциями Украине в случае затягивания принятия закона о лазерных дисках
США грозит санкциями Украине в случае затягивания принятия закона о лазерных дискахPART.ORG.UA
27.11.2001
Первый заместитель Председателя Верховной рады Виктор Медведчук сообщил журналистам, что, согласно информации Кабинета министров Украины, начало процедуры применения санкций Соединенными Штатами Америки в случае неурегулирования Украиной вопроса производства, экспорта и импорта лазерных дисков начнется 12 декабря 2001 года, передает Украина.Ru.
Он также прибавил, что голосование по проекту закона "О государственном регулировании производства, экспорта, импорта дисков для лазерных систем считывания" должно состояться 29 ноября, а следующий день, когда ВР будет проводить голосование - "это уже 13 декабря, поэтому понятно, в какие рамки поставлены депутаты".
2001.11.27 | Киевлянин
Таможня усилила контроль перемещения носителей информации
"PART.ORG.UA"27.11.2001, 18:42
--------------------------------------------------------------------------------
Таможня усилила контроль перемещения носителей информации
Государственная таможенная служба с 22 ноября усилила контроль перемещения через границу Украины носителей информации, в том числе лазерных компакт-дисков, видео- и аудиокассет, передают Українські новини.
Об этом говорится в приказе таможни от 15 ноября.
В частности, Гостаможня поручила своим региональным отделениям до 22 ноября назначить специальных сотрудников в должности не ниже главного инспектора, которые будут контролировать перемещение товаров, содержащих объекты интеллектуальной собственности.
Эти специалисты должны быть обеспечены оперативными каналами связи с Единой автоматизированной информационной системой таможни.
Как сообщало агентство, в течение этого года правительство поэтапно ужесточает контроль за производством, экспортом и импортом аудио- и видеопродукции, компакт дисками, стремясь избежать санкций США.
Америка обвиняет Украину в производстве пиратской продукции и угрожают санкциями, которые могут принести украинской экономике ущерб в объеме около 0,5 млрд. долларов.
Американское правительство согласилось отложить санкции к Украине до принятия Верховной Радой закона, ужесточающего условия оборота компакт-дисков.
Кабмин постановлением от 16 ноября ввел обязательное лицензирование экспорта и импорта лазерных дисков, а также оборудования и сырья для их производства.
Он также ввел лицензии на производство компакт-дисков.
2001.11.27 | Андрей
Самая важная проблема
А еще надо создать в СБУ управление со специальным статусом для контроля за потребителями компакт-дисков. В Налоговой - службу со специальными полномочиями по контролю за производителями компактов + дополнительные меры ввести по увеличению для них НДС до 40%. В милиции надо предусмотреть специальные курсы для обучения по специальным программам для содрудников специальных подразделений по уничтожению компакт-дисков. Короче говоря, работы - непочатый край.Интересно, а у американцев такие специальные силы задействованы? Нет, чтобы опытом поделиться с нищей Украиной. Им все законы подавай..
2001.12.01 | Мартинюк
Ліцензування виробництва матеріалів та носіїв спрямоване на закріплення технологічного відставання.
Такого не має в самих США. Окрім того викликає стурбованість проект купівлі цих ліцензій за межами України.У всякому разі це заходи по штучному підняттю ціни на диски виробництва України, аби вони зрівнялися з цінами "правильних по жизни" виробників за кордоном.
Абсолютно незрозуміло чому вартість українського диску з українською музикою чи програмою повинна бути такою самою як і вартість диску з музикою чи програмою американською. Так , не потрібно користуватися краденим, і потрібно платити авторам західної музики і програм. Однак така постановка проблеми автоматично приводить до зменшення споживання в Україні такої музики і таких програм і відповідно до збільшення попиту на вітчизняну продукцію.
Введення авторського права може стати потужним стимулом для розвитку українського прогармного і музичного ринку.
Однак створюється враження що лоббістів більше цікавить можливість назавжди задавити цей музичний і програмний ринок і перетворити Україну в черговий ринок збуту власної продукції. Спосіб дуже простий - підняти до небес ціну на записи через високу ціну носіїв і навіть матеріалів на їх виробництво. Таким чином можна дійти навіть до такого абсурду як особлива ціна на електрику та аренди приміщеннь для виробників дисків ( і до речі навіть кассет).
Але така діяльність демонструє беззаперечний факт штовхання економіки і суспільства до стану обмеження свобод , вирощування потворних тоталітарних по своїй суті неекономічного контролю за виробництвом.
Вже заохочено найдикішу середньовічну монополію в цій галузі, яку охоче втілили номенклатурні боси .
Не видно ніякого опору спробі встановити перепони розвитку високотехнологічнохї галузі якою є виробництво і тиражування лазерних дисків.
Адже що є простіше - ставте на українські диски надпис ( навіть мрожна продублювати штрих-кодом і голограмою) - "Диск для запису української продукції" Такий диск не потрубує ліцензування, квотування, обмеження і такого іншого. Якщо американці у себе виявлять продажу такого диску з записами наприклад Майкла Джексона, чи з останньою версією Віндовз, то зможуть легко вичислити "злодія". Якщо на цьому ж диску в США буде дуже дешево продаватися хор Верйовки чи група "Мад Хедс" то просимо нас вибачити...
Основна проблема полягає в тому що нам зараз фактично пропонують альтернативу - "Вибирайте- або розвиток високих технологій, або далі сидіть на отруйній і енергоємній металургії." Звичайно не слід руйнувати металургію , але при чому тут штучне завищення ціни на CD?
Окрім того по великому рахунку це звичайна культурна ксенофобія - Україна в принципі може експортувати у США власну культурну продукцію ( ну хоча б ту ж класичну музику).
Наші музиканти бідніші , а отже грають за менші гонорари і з більшим натхненням. Очевидна що такі диски будуть конкурувати з місцевими американськими . Так само нікому не заважає створити якусь поп-групу і продавати на Заході гопакові та коломийські мелодії з англійськими текстами.
Однак наша номенклатура , привчена бути узалежненою від чогось зовнішнього слухняно виконує всі команди, незабуваючи при цьому посилювати власну монополію та знищувати конкурентів.
2001.12.02 | Зема
Я би сформулював це по іншому...
>Основна проблема полягає в тому що нам зараз фактично пропонують альтернативу - "Вибирайте- або розвиток високих технологій, або далі сидіть на отруйній і енергоємній металургії."Ha мій погляд проблема так не стоїть. Нам пропонують іншу альтернативу: "Займайтеся своєю металургією і не треба лізти у високі технології, але пам'ятайте, хто у світі хазяїн".
2001.11.27 | Киевлянин
ИГРЫ ОБМЕНА НА ПИРАТСКОМ РЫНКЕ
ИГРЫ ОБМЕНА НА ПИРАТСКОМ РЫНКЕТарас ПАНЬО
"Зеркало недели"
С удивлением и подозрением наблюдая за балетно-показательными акциями МВД против распространителей пиратского программного обеспечения и владельцев компьютерных клубов, украинские пользователи помимо воли впадают в «оптический обман». Многие наши соотечественники начинают ассоциировать эти «погромы» не с фирмой Microsoft и ее узкокорпоративными (а кое-кто говорит — что и монополистическими) интересами, а с Западом вообще. Оно и понятно — слишком хорошо просматриваются фигуры американских дипломатов за милицейскими мундирами. Однако наряду с судебной защитой интересов полумонопольных корпораций традиционно ругаемое западное общество демонстрирует нам еще и образец того, как «среднестатистические люди» вместе с «мелкими предпринимателями» могут успешно противостоять интересам корпораций, чья годовая прибыль иногда превышает бюджет Украины.
Довольно ярким примером подобного противостояния является конфликт вокруг распространения музыки в формате mp3 средствами Интернета. Эта тема была весьма популярной в начале текущего года, во время масштабного судебного дела ассоциации студий звукозаписи против компании Napster. Как известно, суд принял решение о недопустимости свободного публичного доступа к музыке, защищенной авторскими правами.
Летом казалось, что конфликт исчерпаy. Napster прекратил, фактически, свое существование, выплатил грандиозные штрафы и начал реорганизовываться в службу «доставки музыки по подписке». Очевидно, что подобная реорганизация означала потерю более 60 миллионов пользователей этой сети. Кроме того, даже в таком «платном» виде старт Napster задерживался, поскольку студии звукозаписи, празднуя победу над ненавистной сетью, не торопились выдавать ей необходимые лицензии. Исполнительный директор Napster Конрад Гильберс, естественно, заявлял, что следует ввести практику «принудительной выдачи лицензий» владельцами авторских прав на трансляцию музыки в Интернете, как это делается при трансляции музыки на радио и телевидении. Но Конгресс США, разумеется, тоже не спешил с подобной законодательной инициативой.
Тем не менее уже в начале этой осени оказалось, что «не каждый mp3 — от Napster». Статистические данные показали взрывоподобное «размножение» аналогичных Napster сетей, количество пользователей которых в течение двух-трех месяцев выросло на 200—400%. Уровень хоть и не такой, как у Napster, но все же способный вызвать нервный приступ у большинства владельцев авторских прав:
Morpheus — 2,5 миллиона пользователей;
Kazaa Media Desktop — 1,3 миллиона;
Winmx — 1,2 миллиона;
Aimster — 927 тысяч пользователей.
К этому следует добавить семь-восемь миллионов пользователей, которых делят между собой 16 следующих в рейтинге популярности файлообменных сетей. Прогнозы в Интернете — вещь ненадежная, и, как правило, у разных авторов они весьма отличаются. Вот и в этом случае различные источники прогнозируют неодинаковое количество пользователей у подобных сервисов — от 40 до 110 миллионов к концу этого года...
Стратегия владельцев авторских прав в подобной ситуации, казалось бы, напрашивается сама собой — начать судебное преследование, запретить, оштрафовать и сравнять с землей «наследничков», которых RIAA (Ассоциация звукозаписывающей индустрии Америки) называет не иначе как «пиратским базаром ХХІ века». Но не все так однозначно и просто. Новые файлообменные сети, по сравнению с Napster, значительно прогрессировали как в программно-техническом, так и в юридически-правовом аспектах своей работы.
Если последний представлял собой сеть с центром (серверами, собственно Napster) и периферией — пользователями, то последователи пошли другим путем. Они распространили свое программное обеспечение, действующее в режиме peer-to-peer protocol (буквально — протокол, равный к равному). Подобный режим позволяет каждому отдельному пользователю просто «просматривать» отведенные для музыки, изображений, видеоклипов и т.д. участки на компьютерах других пользователей, подключившихся в данный момент к Интернету.
Таким образом, директивный запрет той или иной файлообменной сети не даст желаемого результата — останется Интернет, любящие «шару» пользователи и программное обеспечение, которое будет позволять этой «шарой» обмениваться. Отслеживать весь Интернет-трафик не удастся, тотальные обыски на предмет файлообменных программ тоже никто проводить не будет, а призывы к «гражданскому сознанию» оказались в США ничуть не более эффективными, чем, к примеру, в Украине... Не случайно ведь на рынках с пиратскими компакт-дисками в Киеве так часто можно встретить американцев...
Даже обеспечить сам судебный запрет при появлении новых файлообменных сетей далеко не так легко, как того хотелось бы счастливым владельцам авторских прав. Наученные горьким опытом «великого предка» преемники более-менее активно декларируют свою преданность идее авторского права. Что не мешает им возводить на пути возможного судебного расследования своей деятельности мощные стены, хитроумные ловушки и предпринимать жестокие атаки на ту же RIAA. Среди файлообменных сетей в данный момент есть два основных юридических подхода к проблеме авторских прав. Первый, который можно условно назвать «сотрудничество», предполагает максимальное общение с владельцами авторских прав и всемерное оттягивание их действий. Второй, «самоустранение», состоит в том, что сеть предоставляет услуги по анонимной передаче информации, не интересуясь при этом ни содержанием информации, ни личностями своих клиентов, ни, соответственно, проблемой авторского права вообще. Ярчайшие примеры использования подобных подходов дают нам Aimster и WinMX, соответственно.
Процедура подачи жалобы владельца авторских прав на пользователя сети Aimster длинна, как зимняя ночь, и эффективна, как звонок в жэк. В частности, такому владельцу предлагается прислать заполненную анкету, где он даст информацию о себе, докажет, что действительно является владельцем авторских прав, и предоставит перечень композиций, на которые имеет право и которые заметил в свободном доступе у пользователя сети Aimster. Последний, предположим, называется в ней именем Джон Смит (и это, естественно, далеко не обязательно его настоящее имя). Затем администрацию AbovePeer Inc (владельца Aimster) обязывают «попытаться связаться с владельцем страницы», на которой помещены сомнительные с точки зрения авторского права материалы. Именно «попытаться», поскольку термин make reasonable effort for (букв. сделать разумное усилие для) очень мало к чему обязывает. Тем более что не указан ни срок, в течение которого осуществляется подобное обращение (час, месяц, год), ни способ (телефоном, по почте, сигнальной сиреной). После завершения этой процедуры, если вопрос остается невыясненным, компания соглашается отключить доступ остальных пользователей именно к этим продуктам на странице именно «Джона Смита». А если аналогичные продукты имеются на странице назвавшегося, скажем, Дэвидом Блэком, то владельцу авторских прав придется все начинать сначала. Более того, следуя букве закона, владельцы Aimster даже заявили, что «пользователи, регулярно нарушающие авторское право, могут быть отключены от всех сервисов» сети Aimster. В этом случае бедняге Джону Смиту придется снова регистрироваться в качестве «нового пользователя», называясь уже, к примеру, Джоном К.Смитом...
Правда, к подобным казуистическим тонкостям прибегают далеко не все. Ярким примером полной защищенности от возможной ответственности за любые действия в информационной сфере является система файлообмена WinMX. Во избежание обвинений со стороны студий звукозаписи в нарушении авторского права ее владельцы занимают позицию «демонстративного невмешательства», явно исповедуя принцип «меньше знаешь — дольше живешь».
В частности, сеть WinMX «никоим образом не отслеживает информацию о своих пользователях». То есть центральные серверы этой сети не фиксируют ни имен пользователей, ни, тем более, информацию, которой те обмениваются. Таким образом, администрация сети не отвечает за действия пользователей — поскольку никак их не контролирует. А последних сложно привлечь к ответственности, поскольку хоть они и нарушают закон, зафиксировать это невозможно. При этом сеть гарантирует своим пользователям, что никогда — ни сейчас, ни в будущем — не будет отслеживать их информацию и не будет устанавливать для этого «шпионское программное обеспечение», как с искренним неуважением к подобным программам указано на служебном сайте WinMX. Помните, как пишут на некоторых китайских изделиях: «Фирма не несет ответственность любой цвет, размер и форма...»?
Таким образом, одна из сторон «конфликта вокруг mp3», а именно файлообменные сети, получила явное преимущество. На них работают два фундаментальных фактора — естественное желание людей получать даром блага, за которые раньше приходилось платить, и технический прогресс, позволяющий получать их безнаказанно. Файлообменные сети осуществляют свою деятельность тоже далеко не на филантропических принципах — наряду со «свободной» музыкой на их сайтах предлагаются также вполне коммерческие программные продукты. Кроме того, неистовый (до миллиона посетителей в день) трафик позволяет им получать немалый доход от баннерной рекламы «третьих лиц». Это при том, что прямые затраты на создание необходимого программного обеспечения сравнительно невысоки. И если по отношению к Napster у владельцев авторских прав была возможность повлиять на одну централизованную организацию, то в случае использования peer-to-peer protocol подобные сети могут обанкротиться и восстановиться под другим названием, обмениваться пользователями, обособляться, объединяться и т.д. При этом они превращают звукозаписывающие корпорации, являющиеся владельцами авторских прав на львиную долю «популярной» музыки, в филиалы юридических контор.
В подобных условиях напрашивается логический вывод: сама концепция авторского права в ее нынешнем виде исчерпала себя. С одной стороны, она обеспечивает законодательную защиту прав полной собственности на ту или иную интеллектуальную продукцию. То есть собственник владеет монопольным правом на ее распространение на тех условиях, которые сочтет выгодными для себя. Как правило, сравнительно небольшое количество владельцев обладает правами практически на всю продукцию какого-либо вида. И, соответственно, может вести взаимосогласованную ценовую политику.
Однако новые технические возможности позволяют беспроблемно распространять и копировать подобную интеллектуальную продукцию. Чтобы пресечь это, придется за спиной каждого пользователя Интернета посадить по агенту спецслужб. И даже такой подход не обеспечит стопроцентной надежности и обязательного наказания нарушителей. А закон, не подкрепленный репрессивными санкциями за невыполнение, — уже не закон. Это, возможно, традиция или нравственная норма. А может просто клочок бумаги. Судя по отношению основной массы пользователей к сервисам, предоставляемым файлообменными сетями, — скорее последнее. И выход здесь, кажется, один —изменить саму концепцию авторских прав. Чего ужасно не хотят их нынешние владельцы, и с чем они, соответственно, борются «не щадя живота».
Кто знает, возможно, именно благодаря интернет-технологиям, уверенно выбивающим финансовую почву из-под ног звукозаписывающих корпораций, завершится эпоха «продуцирования популярной культуры» в аудиоискусствах. Отомрет вместе с «бренд-монстрами», выпускающими в нужном количестве стандартизированных «поп-зайчиков», обеспечивающими им безотказную «раскрутку» у предельно отупевшего слушателя и монопольно осуществляющими продажу своего «товара». При этом какое-никакое искусство окончательно превращается в четко отлаженный механизм, не удовлетворяющий вкусы, а выпускающий усредненную продукцию и заставляющий большинство потребителей удовлетворяться ею.
Впрочем, это, разумеется, мечты. А реальность пока такова: разговоры о том, что файлообменные сети «похоронят музыку», мягко говоря, ложь, к которой прибегают люди, опасающиеся потерять вследствие развития технологии источник стабильных высоких доходов. Поскольку многие века музыка развивалась и без доктрины авторского права. Не владели ни прихожане, ни каноники соборов, при которых играл Бах, правом собственности на его музыку, хотя он и жил на их деньги. Так же, как не претендуют итальянские оперные театры на «эксклюзивное право исполнять Верди».
А нам пока не остается ничего другого, кроме как понаблюдать за противостоянием между «индустрией развлечений» и высокими технологиями, надеясь, что наша родная власть не будет торопиться с выполнением законов, в уместности и действенности которых уже сомневаются даже их творцы.
2001.12.05 | Рoман ShaRP
Re: WOW!!!!!!!!!!!!
Лише додамся.Закон попиту та пропозиції -- непереможний.
Якщо існує попит на програми -- будуть і вони самі.
Передавити піратів нереально, тому що з них складається більша частина людства.
А є і краща його частина -- та, котра приймає участь в розробці та розповсюдженні БЕЗКОШТОВНОГО програмного забезпечення, що ДУЖЕ ЧАСТО є не гіршим за "платне".
2001.12.07 | Киевлянин
Кто-то может дать ссылку на передачу Киселева о компактах?(-)
2001.11.09 | Михайло Свистович
А що з цього приводу пишуть в Америці? (-)
2001.11.21 | Киянин
А американці кажуть ось що:
Це з прес-релізу офісу ТП США: "...Сполучені Штати особливо цікавить потенційний вплив на американські малі та середні підприємства, так щоб можливі негативні наслідки для таких підприємств могли бути зведені до мінімуму. Якщо Україна і надалі виявлятиме нездатність дотримуватися своїх зобов’язань покласти край піратству та встановити суворий режим ліцензування оптичних носіїв для запобігання майбутньому піратству, тоді уряд США може вжити заходів і накласти на Україну торгівельні санкції...."Зверніть увагу на словосполучення: "потенційний вплив" та "можливі негативні наслідки". Тобто загрози для них немає і не було.
А наші 3.14-аси на державному рівні, замість підтримки свого малого та середнього бізнесу - його руйнують.
2001.11.23 | Киянин
Може хтось знає, чому не чутно Карлоса П.?
Чи він злякався Симоненка?2001.11.23 | Андрей
Что-то тихо стало на этом фронте
Вот уже неделю не слышно ничего о том, как развиваются события. Американцы молчат, кабинет министров молчит, парламент молчит.2001.11.23 | Чиновник
Значит, скоро будет опять буря
В тихом, как говорят, омуте - черти водятся.Вот они и думают, наверное, как и в каком виде приподнести то, что сделано за это время.
2001.11.27 | Паскаль
Не знаю, що там в Америці, а от в Росії пишуть, що генконсул США був знищений за допомогою компакт- дисків :)
Причиной смерти американского генконсула - аудиопиратство?«Коммерсант» решил более детально разобраться с проблемой пиратства в Украине. как оказывается, борьба с нарушением авторских прав может стать не только мощным инструментов не только внешнего, но и внутреннего давления. Под угрозой введения экономических санкций со стороны США Верховная Рада принялась рассматривать внесение требуемых изменений в законодательство. В то же время в оппозиционной прессе появились новые стенограммы разговоров в президентском кабинете, записанные майором государственной охраны Николаем Мельниченко. На одной из записей бывший премьер-министр Виталий Масол просит Леонида Кучму наложить вето на закон о лицензировании. «Это что ж получается! Я поеду, допустим, в Россию и договорюсь, что поставлю эти диски, так я должен приехать в Украину и писать в комитет по авторским правам - дайте лицензию?» - говорит президенту господин Масол. Особую пикантность ситуации придает то, что сын бывшего руководителя украинского правительства является руководителем главного производителя нелицензионной продукции предприятия «Росток».
Вопрос о пиратсве даже заставил объединится коммунистов и либералов. «Автор законопроекта Сергей Чукмасов убежден, что закон стал разменной картой в борьбе нескольких заинтересованных сторон. «Фракции и депутаты, голосовавшие вчера против принятия законопроекта, могли пополнять свой предвыборный бюджет, - сказал господин Чукмасов. -А американцы - лоббировать своих конкретных производителей».
Жаркие дебаты по поводу нелицинзированных дисков даже дали повод некоторым политикам видеть в недавней трагической смерти генконсула Посольства США в Украине Грегори Гулка предупреждение «в адрес посла США Карлоса Паскуаля, дипломатическая активность которого многим не нравилась. Паскуаль приложил немало усилий для урегулирования таких вопросов, как права на интеллектуальную собственность, принятие Земельного кодекса, приватизация облэнерго и др».
(Коммунисты подвели Украину. Под американские санкции, Григорий Руденко, Коммерсант, 16.11.01;
На Украине погиб американский дипломат, Светлана Степаненко, Время новостей, 14.11.2001)
2001.11.09 | Киевлянин
Кто-то может прислать реальные данные по этому вопросу?
Тут еще непонятно, что говорят по этому поводу в Украине. Ясно одно - проблема эта темная и, что где-то есть большие деньги. Известно, что металлурги в США волнуются и идет торговая война.Вопрос: Сколько все-таки компактов в Украине производят, а сколько в мире на самом деле?
Читаешь американские данные - Украина закидала ими весь мир и подорвала позиции музыкальных гигантов. Читаешь украинские - в стране только один заводик.
Что-то слабо верится в супер-подрыв мировой компактовой индустрии нищими украинскими пиратами. Хотя.... ????
Конечно, воровать плохо, но и лапшу на уши вешать , наверное, тоже неприлично?
Кто-то может прислать реальные данные по этому вопросу?
2001.11.09 | Никто
Никто не пришлет!!!!!
Это же государственная тайна!!!!Если бы эти данные были, то и проблемы не существовало. А так ведь и интрига есть, и есть чем заняться чиновникам. Можно гадать на гуще, а можно и обвинять мировой империализм во всех неудачах, связанных с проводимой бестолковым правительством Украины политикой.
Оно, конечно, проще бы было открыто сказать, что есть и на этом поставить точку. Дескать, господа америкосы, не стоит вы..... , ищите другой повод. Так нееет!!!! Окутаем все завесой тайны, не дадим комментариев. Ну, а результат, как всегда - в большой ЖЖЖЖЖЖ. А вот хлопци з америки уже даже определили количество дисков, необходимое для страны - по 0.3 штуки на душу населения в год. Спасибо ребята!!!! Вы в КАБМИНЕ на своих местах.
.
2001.11.09 | Чиновник
Американці говоріт, что в мире
По данным из периодической околонаучной литературы США, в мире в 2001 году произведено около 12 млрд. дисков. Украине они приписывают 70 млн., правда с оговоркой, что если бы работало 5 предприятий и в полном режиме. На самом деле в Украине с начала года работает один завод во Львове, который выпустил аж 320 тыс. шт. дисков совместно с Киевским заводом "Росток" (там сынок Масола В. главный). Кроме того, "Росток" выпускает еще и болванки (CD-R и RW), но их очень мало.Таким образом, в мировом мисштабе доля Украины на сегодняшний день составляет (с большой натяжкой) 0.0026%.
Исходя из этого я вообще не вижу проблемы. Какое пиратство, и как можно подорвать основы музыкального бизнеса в Америке?
Вам не кажется, что нас за нос водят? Как США, так и Кабмин. Какой-то всемирный заговор одурачивания.
Кстати, господин посол Паскуале ну о-о-о-ччень заинтересован в положительном разрешении этого вопроса для США. Такое ощущение, что ему % обещан. Уж очень он рьяно этот вопрос лоббирует. Вроде, как нет проблемы с терроризмом и т.д. Здесь есть над чем подумать.
2001.11.09 | Фідель
А чого б і ні
Якби наші чиновники або дипломати так лобіювали вітчизняних виробників як американці, маючи від цього певний зиск, може це робилося б краще і більш ефективно.Хоча сумнівно що Паскуаль має з цього якісь проценти. Їм конкурентів замочити - кайф. Але з Україною проблема складніша. Судячи з усього ми їм не конкуренти. Значить проблема не в цьому, а чи можна це розглядати як спробу ліквідувати будь-які залишки хай-теку в Україні. продавайте сировину і не крякайте - не з вашим рилом в ВТО.
2001.11.09 | Киевлянин
А у кого то есть сомнения?
Именно так оно на самом деле и есть.Да и Паскуаль все-таки кусок какой-то имеет. Он ведь тоже человек. Это ж надо так достать Петю Симоненко?
2001.11.17 | romulus
якщо я правильно розумiю, то паскалю прсто треба показати "вiдiмасцб деятьельнасцi"
чиновники всюди однаковi - це специфiка бюрократiiот вiн i рве жопу на барьбье с дiскамi - чучмi вiн все'дно нiц не втеше
ке?
2001.11.26 | Сорока
???
Непонятная реплика. Да и паскаля здесь не видно2001.11.18 | alarich
хто окупує український інформаційний простір, той і заробляє на CD...
У закритті українських потужностей із виробництва СD крім американців також зацікавлені росіяни. Поки наші колупали в дупі, московсьвкі бізнесмени поділили із світовими монополіями свій ринок, а потім український. А тут бац - якісь пірати, у деяких навіть кінці гірші від масолових. Хто не зміг на Кучму вийти, тому заводик вже й прикрили.Ота "англо-саксонська музика", яка продається в Україні - переважно Кіркоров з Булановою. Теж мені вершини мистецтва, %%%. Софт продається по 10 гривень за весь мішок, щоб наша молодь, у кого трохи є в голові, повчилась на шаровому і їхала в ту саму Америку, піднімати їхню капіталістичну економіку :-((.
2001.11.26 | Паскаль
Ничего себе видимость деятельности!?
Такую кампанию развернул, помог закрыть все заводы, участвует в подготовке законодательной базы под "защиту интеллект. собств-ти".Да он один заменяет всю верховную раду...
Нашим законодателям уже пора присвоить ему статус почетного "народного" депутата Украины.
2001.11.27 | Киевлянин
Правильно, а по нечентім они будут сами работать (-)
2001.11.09 | Андрей
Чего вы волнуетесь?
Скоро все утихнет.У них проблема сейчас купить противогаз и антибиотики. Сидюками они по инерции занимаются. Им бы Усаму замочить.
2001.11.09 | Киевлянин
Да простят меня в "ПРАВДЕ"
Из форума в "правде"Если я нарушил его авторское право - пусть ответит. Готов покаяться. Очень уж он сэмоционировал, что и привлекло
Снова шантаж Украины.
Автор: Голубь
Дата: 02 Лист 2001 07:55
"Опять богатеям мало своих миллиардов, так они еще и с Украины горят желанием их вытянуть. Снова штаты выдвигают нам свой ультиматум, и угрожают санкциями. Они на своих барахольных лазерных дисках имеют огромные деньги, так что их майкрософт разбогатела как монополист, аж до безобразия, больше всех в мире! Вот и с нищей Украины им жаждется получить тоже самое. Но неужели у нас где-то завалялись лишние миллиарды, что мы смогли бы оплатить ими за их барахло?
Как бы не так, многие едва сводят концы с концами, что бы еще согласиться покупать их диски за непомерные цены. Они вот все время тычут нам в глаза, мол Украина нарушает их авторские права. Да какие же это авторские права, когда монополии скупают у авторов их произведения за гроши и торгуют ими за какие угодно большие цены. Это что же торговцы и спекулянты являются авторами, что ли?!… как бы не так. Это все равно, что богатеи могли бы выкупать детей у бедных, и называть их своими. Вот такие у них права бедных и богатых.
Неужели у нас нет своих спецов, которые бы модифицировали программы так, что бы эти ненажерливые не могли придраться, и чтобы бедные украинцы тоже могли пользоваться компьютером, ведь есть же у нас и свои программы.
А пока уже начались облавы на пользователей, многие вынуждены приобретать, что подешевле и похуже, то ли еще будет?… "
2001.11.30 | Голубь
Это далеко не все
Увы, не заметили основной материал, гдк я писал, что причина такого срочного "завинчивания гаек" штатами как раз в том, что в связи с огромными военными расходами, им срочно потребовались дополнительные деньги, вот и они и взыскивают с кого могут, но своих богатых союзников они не трогают, ибо те обещают предоставить им "пушечное мясо" или помогать, а Украина - ничего не обещала. В России, в разгар чеченской кампании тоже самое как начали на Украину давить, особенно в поездах жуткий грабеж был, хотя раньше они почти не трогали пассажиров!И кроме того, новые законы ставят почти всех владельцев компьютеров вне закона, то есть, нас делают преступниками. А купить лицензионные диски поди попробуй, эти уверяют нас, что диски будут стоить 20 гривен, как бы не так, мы же знаем, что лицензионные стоят сотни долларов, кто им продаст за такой мизер?
2001.12.04 | Киевлянин
Есть возражения
Нууу, батенька, єто уже слишком.Компанию по удушению производства компактов штаты начали задолго до "реконструкции Манхеттена" и резкого увеличения военных расходов. Здесь проблема , на мой взгляд, заключается в способности и желании государства защищать свои интересы и интересы своих граждан. К сожалению, наше государство этого делать: во-первых - не умеет, а во-вторых - не желает.
2001.12.04 | Киевлянин
P.S.
И еще одно...Я не согласен с тем, что необходимо хоть частично узаконить воровство, но с другой сороны - мы все на игле, т.к. все наши компы - винд-ориентированные.
Альтернативы пока - нет. Разговоры о Линухе - сродни болтовне о секретном оружии Вермахта. Даже голый комп без винды с MS-DOS тоже является предметом исследования на тему о пиратстве. Иными словами - куда ни плюнь, везде Гейтс расставил ловушки. Не удивлюсь, если завтра в стране будет принят законопроект о запрете на использование даже тех версий ПО , которое в свободном доступе через сеть.
Тактика мелкософта понятна и перспективна. Представьте себе ситуацию, когда фирма разрабатывает нечто, при этом оформляет патент на свое изобретение и втихаря начинает распространять этот продукт через третьих лиц бесплатно. Через некоторое время она предъявляет претензии пользователям за незаконное использование их продукта. Вот так Микрософт сейчас и поступает.
2001.11.13 | Мартинюк
Якби американців обходили тільки авторські права....
То вони б уже давно добилися їх дотримання. Врешті це і в інтересах самої України.Однак схоже що що головною метою є підняття собівартості виробницва дисків до рівня світового і обмеження можливого експорту ( навіть чисто української музики власного виробництва).
Лише цим можна пояснити вимоги ліцензування та обмеження виробництва самих носіїв, вимоги ліцензування кожного диску за межами України , тощо.
Не слід забувати що експорт музики є чи не найприбутковішим бізнесом і ударним політично-культурним аргументом англосаксонського соціуму.
Мені здається що тут задіяні і ці міркування. А ось включення комуністів, за нашим досвідом означає що все буде прийнято саме так як хочуть американці.
Взагалі маю підозру що свою кампанію вони узгодили з Паскуалем...
Україні слід НЕГАЙНО впровадити систему захисту авторських прав і рішуче відмовитися від від тих заходів (ліцензування, квотування і т.д) які мають очевидно антиринковий характер.
2001.11.16 | Киевлянин
Авторские права здесь не главное
Это (да простят меня конспирологи) процесс спланированный и последовательный. Украина, в том состоянии, котором находится сегодня, как раз и не заинтересована в уничтожении отрасли производства компактов. За 10 лет независимости электроника страны не получила не копейки. Нам бы поднимать хайТек, да вот принимающих гос. решения дебилов много.2001.11.16 | Мартинюк
Як на мене звичайнісінький бізнес-маркетинг.
На першій стадії представники США ( як найбільшого експортера музичної і програмної продукції) просто закривають очі на дике і безцеремонне піратство, що процвітає в тій чи іншій країні . Фактично це відповідає стадії демпінгового завоювання ринку.На цій стадії саме національні виробники повинні наполягати на суворому дотриманні авторського права і прийняття відповідного законодавства. Як правило жадібність і дикість "аборигенів", вірніше посткомуністичної верхівки (Китай, Болгарія, Росія) не дозволяє місцевим парламентам прийняти закони про охорону авторського права, які в першу чергу потрібні для національних автрів і національного музичного ринку .
Коли в країні вже сформовується стабільний попит на імпортну музику та програмне забезпечення, а національні конкуренти попадають у жалюгідний стан та усуваються з ринку починається наступна стадія - введення "цивілізованих правил гри".
Якщо в частині авторських прав всі вимоги справедливі , то вельми негарно виглядають спроби завищити ціну касет і дисків до рівня , який би робив конкурентно здатними продукцію власне американського виробництва, або продукцію випущену з оплатою гонорару американським ( чи англійським) авторам). Це до речі стає додатковим ударом по слабкому національному ринку оскільки потенційні споживачі національної музичної продукції як правило не в стані купувати за "американськими цінами"
Методи якими зараз намагаються штучно завищити ціну носіїв в Україні аж ніяк не можуть бути названим ринковими і всамих США обовязково б стали предметом судового антимонопольного розгляду.
2001.11.16 | Киевлянин
А я о чем?
Согласен на 1000%, НО!!!1. Это все уже известно
2. Там, наверху, думаю, тоже это знают
Вопрос в том, что делать и какие выходы могут быть из ситуации, которая уже сложилась.
Думаю Майдану надо уже занимать констуктивную позицию и предлагать конкретные решения. Это касается не не только компактов.
Получается, как у моего старщины роты в армии. Он говорил: "...Бойцы, я не знаю, как правильно делать, но вы делаете неправильно"
2001.11.17 | Аля
Компьютерные клубы
Предлагаю рассмотреть один из аспектов проблемы с CD.В Киеве закрываются компьютерные клубы, после чего "вдруг" насильственно образуется Ассоциация компьютерных клубов. Думаю, происходит очередной виток монополизации, в данном случае одному вполне очевидному дяде потребовалось подмять под себя этот бизнес. Даю ссылку на сайт Ассоциации:
http://www.uacc.org.ua/.
Прошу обратить внимание на все разделы этого сайта, включая заархивированный Устав, на то, как это подает "День", на отзывы посетителей сайта, а также на даты проведения соответствующих совещаний (6 сентября, 8 ноября). Кроме того, привожу статью с другого сайта, где молодой человек, заинтересованный в сохранении собственного клуба, описывает, как все происходило:
15 Nov 2001 - 13:18 Закрытие клубов: Глазами очевидца : U.Glad
Предлагая вашему вниманию статью которую мне прислал мой хороший знакомый U.Glad, по поводу закрытия клубов в г.Киеве. Тема очень актуальная на данный момент и статья написана очень хорошо, всем советую прочитать.
День 1: Как это было у нас.
Как многие уже знают и видят - пошла волна закрытия клубов. Самые наивные полагают, что до их очередь проверки не дойдёт. И зря. Мы тоже так думали поначалу. Но к нам пришли. Сначала правда всего лишь "местные", а через 1,5 недели городские. Представьте себе только - что они пришли в воскресенье в 4 вечера. Как назло в это время был один я. Они зашли, показали удостоверения УБЕПовцев, подняли всех поситителей, поставили их в очередь ко мне, чтобы я отдал им деньги, и наконец всех вывели, приклеив на дверь бумажку, с написанной от руки фразой "Клуб закрыт". Я бегом к телефону - звонить директору и админам. Убеповцы эти, кстати - ребята от 23 до 28 лет. Ну так вот, сначала начали меня закидывать вопросами типа кто я, просили показать лицензии на продажу товара, на
аренду помещения и тд и тп. Сказав, что без начальства я ничего показывать не буду, что директор в течении 30минут приедет и сам всё покажет, я сел за сервер. Тут же ко мне двое подбежали и сказали, чтобы я немедленно встал со стула и не подходил без разрешения к компьютерам. (И это в своём собственном клубе!!!). Один из них подошёл к первому компьютеру и начал пытаться там что то сделать. Второй сел за соседний и запустил себе пятый NFS, третий - начал клацать в менюшке с фильмами. Ничего не сумев сделать с первым компьютером (у нас все компы заблокированы, но не прогой, а ключами в реестре, а окно Explorera
открывалось, при правильео введённом пароле) он подозвал меня и попросил, чтобы я показал ему свойства "Моего компьютера". Я ввёл ему пас и он с удовольствием достал кучку листов формата А4 и начал записывать конфигурацию компьютеров и
номер винды. К тому времени, как они проверели 5 компов, приехало начальство с бумагами и они стали розговаривать. В разговоре выяснилось, что единственное, что их интересует - наличие ЛИЦЕНЗИОННОГО WINDOWS. Естественно у нас (как и в 90% клубов киева) его не оказалось. Тогда они начали объяснять, что сначала опишут все компы (конфигурацию) потом сосавят акт изъятия и ту-ту. Кстати никаких бумажек ни на проверку ни на изъятие у них не было. Но как они нам объяснили, им это совершенно не нужно. Они видите ли оперативная служба. После этого они продолжили возню с бумажками. Пока они всё писали, я начал их
расспрашивать об интересующих меня вопросах. Выяснилось что они - недавно сазданное в УБЕПе (заметьте не при а в) подразделение по защите
интеллектуальной собственности. Как я уже говорил выше - все они достаточно молодые, в компах практически не шарят. Шарят они только по юридическим вопросам. Около 8 вечера они закончили возню с бумажками, привели двух понятых и составили акт изъятия. Директору они дали на подпись составленные бумаги, а я потребовал никем мне не предложенные бумажки с описанием комплектующих компьютеров, которы также должен был подписать директор. К этому времени
подъехал один из админов Mitos и мы начали проверять соответствие комплектующих на бумажке с тем, что стоит на компьютерах. Естественно мы обнаружили кучу несоответствий. Ну, например, не на всех листках было правильно указано полное
названи видюхи, на сервере они забыли указать флопик, нигде не указали фирму - производителя винтов, только что то типа HDD 30Gb, нигде не указали материнки...
Исправив только часть описанного мною и Mitos'ом (материнку они так и не вписали сославшись на то, что они ничего вынимать не будут; пока поверим, другого выхода нет) они отдалт бумаги на подпись начальству. К этому времени к зданию клуба
подъехал микроавтобус (не их, а заказанный на какой-то фирме). И они сделав пломбы, наклеили их на системные блоки и начали погрузку. Дали директору телефон и сказали что на следующий день ждут у себя. Вот так всё происходило у нас.
Насколько я впоследствии узнал, в некоторых клубах всё происходило всё по другому. Ну например в части клубов вместе с сисблоками были изъяты и мониторы (интересно, а их то за что?). В одном из клубов, когда приехали убеповцы,
начальство клуба вызвало свою охрану, привезли в клуб адвокатов(!), но через пару часов их компьютеры всё также ехали ждать своей участи на склад.
День 2: ассоциация клубов.
На следующий день у нас в клубе раздался звонок с предложением прийти на выступление ассоциации компьютерных клубов Киева. Я конечно же поехал. Собрание начиналось в 19-00, но я минут на 20 опоздал тк искать пришлось долго. Зайдя в
найденный актовый зал я начал осматриваться в поисках знакомых лиц. Среди них я увидел несколько директоров с Троещины, несколько с Ленинградского района, и директора ВП2. Заняв место поближе к выступавшим, я принялся внимательно слушать, что же они могут предложить. Выступали несколько директоров кк, какой
то депутат, какой то представитель юридической фирмы и другие. Итак, что же я услышал. Ну например, что в Киеве разрабатывается специальная
программа, аналогичная Win, которая будет поддерживать всё то, что поддерживает Win. Ну если честно, то моих познаний в программировании хватит на то, чтобы сказать, что выход этой проги - очень маловероятное событие. Прикиньте, сколько делался Win и сколько миллионов $ в это было вложено. Хотя, эта прога может быть аналогичной BeDos'у, которая лишь изменяет интерфейс Win, но использует основные его файлы. Когда изъятые компы попадают к экспертам то они легко определят, что эта прога - ерунда, да ещё и к этому припишут штраф за незаконное копание во внутренностях Win:). Среди основных проблем собрания был вопрос о покупке боксовой версии Win98, которого, как известно в Киеве НЕТ. Когда за несколько дней до изъятия компов я звонил в Квазар Микро, мне сказали, что сейчас ничего нет, делайте заказ, 100% предоплату и через 1.5 месяца мы вам всё привизём. Правда через несколько дней я узнал, что в принципе если сделать 100% предоплату и должны дать лицензию, которая будет работать. Правда неизвестно,
будет ли она катить для УБЕПовцев и прочеё нечистоты. Они ведь и забирают компы для экспертизы... Второй вопрос - цена этой самой боксовой версии. Где то в середине лета она колебалась в пределе от 120 до 130$. Но после резкого на него спроса она резко подскочила до 190-200$. Куда смотрит антимонопольный комитет
или что у нас там? Ах да им за это тоже может перепасть...
Интересный пример привёл один из участников: помните то время, когда штрафовали машины (те которые по дорогам ездят, а не в клубах стоят), если на них сзади не было наклеек - светоотражателей? Это какой то депутат наштамповал вагон таких и решил бабки нехилые поднять, что собственно ему и удалось. Наклейки все продал - и всё - нет никакихштрафов... Страна блин... Ладно, я немного отступил от темы.
Что бы купить Win нужны деньги и немалые. Например, что бы обеспечть клуб из 16 компов боксовой Win (по 190$) необходимо $3040, что бы обеспечить клуб компов на 35 необходимо $6650. Эти суммы по карманам единицам. Ассоциация предложила такой вариант. Все клубы должны вступить в эту самую ассоциацию (вступленее абсолютно бесплатное и ни к чему не обязывает) и написать, сколько коробок им надо. На основании этого количества ассоциация обратиться в Microsoft и будет пытаться получить значительные скидки (была названа сумма около $90 за штуку). Это будет решаться в течении 2-ух недель и ещё не известно, будет ли эта скидка. Как второй вариант (у кого на руках нет необходимой суммы), можно взять у банка эти деньги в рассрочку под залог компьютеров. В результате рассрочка на 2 года
обойдётся ~15% в год выплат. Говорилось, что велись даже какие то разговоры с дирекцией приватбанка. Ещё одна альтернатива - тотальный переход на Linux. Но в этом свои проблемы - под него сейчас идут 14-16 игр. И долеко не все те в
которые играют. Например Counter Strike идёт, но с низким кол-вом FPS и во время игры нельзя нажимать клавишу Esc - иначе в Линух выбросит. Quake3 идёт, Starcraft вроде бы тоже, но вот Diablo2 - нет:(. Так что кто что будет ставить -
зависит только лишь от вас. Кстати в некоторых клубах уже полным ходом идёт освоение Линуха - можете съездить посмотреть. Метро Харьковское, возле МакДональдса, компьютерный клуб "Сплит", если я не ошибаюсь.
Кстати, обещают сразу после Нового года проделать ту же фишку, что и с боксовыми Win с боксовыми игрушками. Посчитайте ради интереса, сколько будет стоить по сегодняшним прайсампоставить на 35 машин по 25 игрушек стоимостью от $10 до $50.
Не утруждайте себя подсчётами - по $25000 ни у кого не будет. Правда ходят слухи, то в течении ближайших 3 дней на Петровке и КарДачах не будет ни одного пирата. Что там же будут продаваться боксовые игрушки по 15-50 гривен. Но это
уже отдельная статья. Будет интересно - пишите и я напишу.
День 3:судный день.
Пригласили в Убеп админов нашего клуба на допрос. Расспросили - отпустили. Насчёт компьютеров - неизвестно. Сказали, начальство ещё не решило...
Узнаю, что не ришив рисковать на Троещине, Ленинградском районе, Святышинском,
Харьковском директора закрывают свои клубы сами. Они не хотят участи нашего. Убеповцы обещали прикрыть все клубы до 31 декабря, а пока, направились в сторону Харьковского района, сказав перед этим что там работы будет побольше т.к. опечатывать 45 компов в ВП1 дело не простое.
P.S:
Зайдя в один из клубов на Троещине - я чуть не упал: народу - ДО ХРЕНА, все места расписаны на несколько часов вперёд. А всё потому, что
закрылось большинство конкурентов и у них есть лицензия на боксы. Во втором клубе в том же районе где ещё больше компьютеров тоже море клиентов, но у них нет лицензии - они работают на свой страх и риск.
В этой статье я попыталя коротко обрисовать ситуацию с клубами. Написал вроде много но не рассказал и половины. Если есть вопросы, предложения пишите на glad1ator@mail.ru постараюсь ответить.
14 Nov 2001 - 15:54
2001.11.17 | толя дейнека
Re:конструктив. спроба
Як мені здається, треба ще усвідомлювати декілька моментів, трошки ширших за виготовлення компактів.Той засіб, що обрала M$ корп. для ведення свого бізнесу, робить її родичем Диявола. Щоб пояснити, приведу аналогію. Людина, щоб жити, має дихати. І за це вона (поки що) грошей не платить. Якщо трохи передбачити майбутнє, можна казати, що M$ збирається брати з кожного з нас гроші за таку ж важливу функцію життєдіяльності, як і дихання, при чому ще й нав'язуючи свої дихальні апарати. Ми самі викладаємо собі дорогу до пекла для M$. Про якусь подобу конкуренції (у цілому) годі й забути - там де M$ почує якісь гроші, усі так звані конкуренти будуть розтрощені, як уже було неодноразово доведено на прикладі Борланд, Нетскейп тощо. Називати продукти M$ витворами інтелектуальної діяльності (те що ми звикли так називати), можна лише десь на 1 (один) відсоток, решта - це засіб заробляти гроші неринковими методами. Того, хто підтрмимує (фінансово) M$ корп. варто розглядати як пособника Сатани.
Доцільно побудобане авторське законодавсво зобов/язане містити принаймні два пункти, щоб вбивати таких Звірів. Перше - жорстка регламентація (краще - пряма заборона) роботи монополіста, себто компанії, яка володіє більше ніж половиною ринку. Нема чого сюсюкатись із дияволом. Друге - відмова у захисті прав програмам, які використовують закриті стандарти. (Як наприклад M$ Word, про який я не можу писати, не заткнувши носа. Як якась поважаючи себе особа може зберігати свої документи у кабалістичних кодах?). Бо закриті стандарти - це засіб нищення разом із конкуренцією усякого живого духу.
Справді, на прикладі комп'ютерних клубів - чи не варто уважніше придивитися до Linux, не віддаючи гроши Дияволу, а навпроти, створюючи додаткові робочі місця в Україні? При зовсім невеликих рухах всі проблеми тут вирішуються. А для тих, хто хоче гратися на Windows іграшках, хай просто платять відповідно, ще й добре у відповідному загончику із зображенням Сатани для виразності.
Але для такої хиткої конструкції, як нинішня Україна, прийняття таких розумних законів - завелика і недосяжна розкіш. На жаль. Сприймаймо тому весь попередній текст як хвантастику
Ситуація із музикою, фільмами тощо дещо відрізняється (я тут не фахівець), але у головному є подоба. Мейнстрім ринку і тут складають витвори які варто описувати не у термінах інтелектуальних здобуттів, а скоріше ближче до засобів заробітку, близького до шахрайства. Так званий "витвір мистецтва" має предметом не мистецтво як таке, а цілеспрямований пошук слабких місць у людині, точніше до її гаманця.
Е, амінь.
2001.11.17 | DevRand
бізнес-можливості
Лінукс - це альтернатива! Більше того, IMHO, ті хто будуть першими ( е. хлопці з клубів, які зараз розробляють перехід з M$ Windoze -> Linux) скоро почнуть піднімати гроші на консалтингу і сервісу по такому переходу для *будь яких* контор, що зараз повально використовують вінду :).2001.11.17 | толя дейнека
Re: добре б якби так
але ось контора мого брата, в них 40 компів, вирішила купувати відповідню кількість він+офіс. І їхати за ними в москву, бо в києві та україні нема.безглуздя
2001.11.19 | Остап
А ви того Лiнуха щупали ? Як офiсна система - це, поки що, НУЛЬ.... (-)
2001.11.19 | zinc
Re: А ви ?
а Ви ? а якими руками ? а що саме Вам потрібно було ? і що не вийшло ?2001.11.19 | Augusto
Як офісна система він, мабуть, кращий за Віндоуз.
Дешевший (сильно, інколи до "задаром") з вбудованим офісом в деяких дістрибуціях, стабільний, може цілий день працювати і нема жодного креша. Стає на більшість PС клонів, використовує ресурси менше та ефективніше, немає проблем з фрагментацією.Я зараз використовую Лінукс Мандрейк 8.1, там одразу (ще раз одразу) є Wорд, Ексел, типу Акцес, Поштова програма краща за Аутлук.
Стільки софтвера як для Віндоуса звичайно, нема, бо вона майже безплатна, а там працює півсвіту програмистів за $$,
але для досвіченої людинаи, яку вже потихеньку забабахав Віндоуз (його в тюрму ж можна брати працювати, він свої віртуальні машини так міцно запирає, що замінить наглядачів), чудова альтернатива, плюс, хто чув про вірус для Лінукса? Є в Лінукса недоліки, але то скоріше знов таки не недоліки, а перефінансованість Віндоуза (який за всі мільярди ніяк не може нічого зробити щоб безплатно не зробили, та ще і краще).
2001.11.20 | Остап
Дешево - значить безвідповідально !
Що ви так радієте, що Лінух безплатний?Хто супроводжує той Лінух
Дешево - значить безвідповідально !
ПМ1
Ви бачили живий офіс, де використовується Лінух ?
ПМ2
Рік назад ми користувались вірусом під Лінукс.
2001.12.05 | miner
Re: Остапе, а Міністерство Іноземних Справ ФРН, як для Вас, несерйозна контора? (-)
2001.12.05 | trick
Re: Дешево - значить безвідповідально !
Остап писав(ла):> Що ви так радієте, що Лінух безплатний?
>
> Хто супроводжує той Лінух
>
> Дешево - значить безвідповідально !
>
A nu, podzvonit u Micro$lut Support :)))
> ПМ1
>
> Ви бачили живий офіс, де використовується Лінух ?
Kupa. Navit u Kyjevi. Zvychajno, poky sho (poky publika ne zvykla)
dlya servernyx zadach. Prynajmni vzhe zrozumily sho to lipshe nizh NTserver.
>
> ПМ2
>
> Рік назад ми користувались вірусом під Лінукс.
Anu, anu, i sho zh vy z nym robyly ? Chytaly chy pysaly ? ;-)))
2001.11.19 | DevRand
я прусь від цього кадра!
як завжди голий, але який категоричний 3.14здьож :))))і головні типу "думки" великими літерами виділено!
П.С. в юзнеті ( а також майже в будь якому .неті) великі літери означають крик - може вам якось пообережніше тре, а то кричите як той кіт з анекдота. що весь час собі на яйця наступав? :))))
2001.12.08 | Сергій
Re: А ви того Лiнуха щупали ? Як офiсна система - це, поки що, НУЛЬ.... (-)
Якщо МS Office - 5 балівТо Star Office for Linux - 3 бали
Але ніяк не нуль !
2001.11.17 | юрко
Re: Як на мене звичайнісінький бізнес-маркетинг.
>Якщо в частині авторських прав всі вимоги справедливі, то вельми негарно виглядають спроби завищити ціну касет і дисків до рівня , який би робив конкурентно здатними продукцію власне американського виробництва, або продукцію випущену з оплатою гонорару американським ( чи англійським) авторам).Щодо завищення ціни на порожню касету чи диск, то тут воно трохи складіше. Це не лише конкурентноздатність. Реально, в ті ціни на порожні касети та диски включені так звані royalties. Щось таке, як оплата авторові за використання його власності. Таке рішення включити в ціну (тобто, реально підняти її) було прийнято в США, щоб автоматично скомпенсувати за піратство. Адже зрозуміло, що коли я купую порожню касету, то зможу на ній записати не тільки свій голос, але й переписати іншу касету з чужою музикою. Отже, щоб не ганятися за кожним покупцем касети, перевіряючи, чи він не зробив для себе піратську копію, було прийнято рішення задерти ціну порожньої касети, включивши в неї royalties за майбутній вже тепер не піратований запис. Тому й завод-виробник касет віддає з кожної виготовленої і проданої касети якусь суму музичній індустрії, а та якось ті royalties і розподіляє, як саме, не знаю. Мабуть, це не так складно, бо переважно авторське право донедавна відкуповували великі музичні конгломерати, отже вони ці royalties і ділили.
Подібна проблема була вирішена і з появою стандарту MP3 і, відповідно, плейєрів цього стандарту. Тому, що фізично носія - касети чи диску, не існує, то виробники плейєрів та музичні концерни довго сперечалися, як цю проблему вирішити, щоб отримати royalties. Деталей не знаю, але десь та інформація існує. Також, можна десь знайти, чому software індустрія не пішла тим же шляхом, а вимагає купівлі ліцензії. Може, бо музику слухають всі, а програма, все-таки, розрахована на вужче коло людей. Але це - моє припущення.
2001.11.17 | толя дейнека
Re: проблему вирішено?
юрко писав:>
> Подібна проблема була вирішена і з появою стандарту MP3 і, відповідно, плейєрів цього стандарту.
насправді проблему ще ніяк не вирішено. Досить спірна дія - введення відрахунків royalties за продані диски та приводи CD-RW услід за касетниками (у деяких крайнах) - це навіть не напівміра, бо її вплив розтане найближчим часом. Тим більше, що це, як історично склалося, стосується лише окремих та конкретних держав. Зара носієм інформації стає інтернет, і чим далі, тим більше. І це загрожує нинішньому існуванню індустрії розваг - у той його найприбутковішій частині, яка стосується торгівлі носієм з обезличеним споживачем. І розгром Напстера дав індустрії розваг тільки деякий перепочинок, але не вирішив долі її подальшого існування у сьогоднішньому вигляді.
Насправді, єдиним реальним рішенням проблеми із боку тієї індустрії є введення тотального контролю за копіюванням інформації. Саме так - досить обмежене коло людей намагається створити собі механізм відстеження росповсюдження інформації рештою того, що зветься людством. Декілька підступів індустрії до цього у цілому провалилися, але вони точать зуби.
Мені здається, що краще б ім це не вдалося. І вони пішли собі, як пішли свого часу багато застарілих професій. А Мадонна заробляла б собі гроші по людськи, приїзжаючи у наш клуб, або скажімо, до мене на весілля.
2001.11.18 | Мартинюк
Можливо варто шукати компроміси?
Одним із засобів протистояння цього ( окрім конфлікту та протесту) може бути пошук альтернативних і компромісних шляхів гарантування авторських прав.Звертаю увагу що торгівля музичними а потім і софтверними записами вважається дещо криміналізованим навіть самих США. У свій час пробували звинуватити американсько-італійську мафію в тому що вона захопивши позиції у музичному ринку США використала набутий досвід для створення і нарощування феномену так званої "макаронної" (тобто італомовної естради ). Всі хто пам'ятає початок 80 років пам'ятає і хвилю популярності "макаронників". Вони почали успішно видавлювати англомовну естраду з Європи, Азії, і особливо з Латинської Америки.
Мені розповідали про серйозний конфлікт, в якому "макаронники" внаслідок не надто церемонних дій "англомовних" потерпіли врешті круту поразку. Цього було досягнуто впровадженням на деяких європейських радіо та телекомпаніях негласної заборони на виконання "макаронізмів" та блокадою виробництва і поширення італомовних записів за межами Італії.
Цікаво що я пам'ятаю подібну ж негласну заборону на території СРСР, яка на початку 80-х приписувала надавати перевагу в радіопередачах та розважальних заходах і закладах саме італійській естраді перед англомовною.
2001.11.18 | толя дейнека
Re: хай шукають
Ще раз кажу - проблема дещо в іншому. Зараз зробити копію будь якої інформації (аудіо, відео) вже дуже легко, а далі буде ще легше, причому на персональному рівні. Індустрія розваг бідкалась після винаходу касетників, потім CD-RW. На сьогодні асоціації виробників так званої продукції (на мою думку, у цілому вельми сумнівною) із багатомільярдними оборотами обкладають податками все, до чого дотягнуться руки та впертість їх адвокатів.Але в цілому основа існування цілої індустрії - контроль над копіюванням цифрової інформації - втрачено, і надалі він буде втрачатися далі та глибше. Сьогодні це у більшій мірі стосується аудіо продукції, досить швидко буде стосуватися відео. Якщо раніше індустрія розваг мала укласти свої стосунки із виробниками та розповсюджувачами (складна, але зважаючи на прибутковість, вирішувальна задача), то завтра індустрія мусить вступати у стосунки із окремою особою. Станом на сьогодні, якщо одна сторона, а саме особа, не бажає вступатиу відносини із компанією власником прав, компанія просто відпочиває, у цілому. Відповіді на болючі питання подальшого існування в індустрії досі нема, але зрозуміло, що вони будуть волосся рвати, аби якось втримати існуючі золоті жили.
Обкладення зайвими податками виробників заготівок компакт дисків - один із напрямків стримування ситуації, але не загальне рішення. Тим більше, що із розвитком цифрових технології і цей чинник вже завтра може бути втрачений.
2001.11.21 | Киянин
Re: хай шукають
Вони і рвуть волосся, правда не на собі, а на нас і за допомогою наших же органів державної влади. У любому випадку страждає споживач України.2001.11.21 | толя дейнека
Re: хай шукають
я звісно дуже жалкую за страченими нервами та грошима, але насправді проблема дійсно значно ширша за черговий шмон. Іноді за однією халепою не видно справжнього лиха.2001.11.19 | alarich
щодо "макаронів"...
це був один із засобів відмивання грошей. Так само, як зараз концерти російської попси та інші заходи "під патронатом". Крім того, італійська естрада порівняно із англо-американською пропагувала більш нейтральні речі. І жодного панка або металіста :-).Врятувати національний шоу-бізнес може тілько протекціонізм. У тій же Італії або Франції диск будь-якого зарубіжного виконавця продається із додатковою накруткою. А що коштує найдешевше в Україні? Та сама російська попса... От пролетаріят її і слухає.
2001.11.21 | Мартинюк
Щодо протекціонізму.
Ось американці такий протекціонізм і демонструють. І вміння збирати гроші на розвиток американської поп-культури. А також вміння робити гроші з повітря.А гроші відмиваються на всіх концертах, навіть на концертах Майкла Джексона, а також на всяких спортивних матчах.
Тому мафія і тягнеться до музики, спорту та розваг - тут найбільший потік готівки, найбільші норми прибутку і найважче визначити реальну вартість затрат.
Система роялті і головне підключення до сплати цих роялті нічого не підозріваючих громадян інших країн - ось вам вищий пілотаж культурного експансіонізму . Але щоб протистояти цьому слід бути сильним. А щоб бути сильним слід мати надійні позиції з морального боку. Тому потрібно мати добре діючу і очевидну для всіх систему захисту авторських прав.
Адже аргумент для навязування нам американського культурного ясиру полягає у незахищеності авторських прав в Україні.
Зараз Україна досягла того рівня коли втрати від негарантованості авторських прав вже перевищують користі від піратського користування . Це з самого початку стосувалося музики і зараз стає очевидним навіть в області програмування. Початово розвинутий внутрішній програмний ринок зараз перетворився у ринок адаптації піратського софту.
Звичайно , кишеньковому злодію важко овертатися до стану піаніста-віртуоза , яким він колиь був. Однак це необхідно робити. Зусилля, які будуть потрачені на це обовязково окупляться.
2001.11.18 | Мартинюк
А куди підуть royalties за українські пісні?
Якщо так , то виходить що ми повинні платити це royalties за кордон?Наводжу приклад - Поплавського переконали що краще йому свою фігню записати на лазерні диски у США. Звичайно що ціни тамтешніх носіїв увійшли у вартість диска Поплавського. Звичайно ці диски ніхто не розхапує - їх добровільно-примусово розпродують його студентам, можливо то просто був привід "помити" якісь державні гроші.Але як би там не було, українські гроші пішли оплатою цих royalties на територію США. Виходить що американські медіа-групи зуміли заробити навіть на сумнівній творчочті пана Поплавського. Чесно кажучи це уже fraud (шахрайство), яке можна оскаржувати навыть в самому американському суді.
Другий приклад - за право випуску лазерних дисків -носіїв, українським підприємствам зараз пропонується заплатити ліцензію (здається 130 тис $) ...зарубіжній організації , яка за слухами представляє інтереси в основному американських музичних конгломератів.До речі хто знає її назву і можливо сайт? Організація має статус громадської і зареєстрована здається в Лондоні...
Не виключаю того що дешеві носії можуть бути експортовані у США, і тамтешні музичні боси не отримають своїх royalties. Однак яке це має відношннення до внутрішньо-українського ринку і тим більше ціни лазерних дисків з записами хору Верйовки? Навіть якщо той хор продаватиметься у США?
Як на мене зайти якийсь розумний компроміс можна таким чином :
CD для запису власне української продукції повинні йти без ліцензії, акцизу і навіть поки що без royalties ( бо ж кому їх платити?). Тобто вони повинні бути дешевими Всі інші диски нехай ліцензуються , акцизуються і таке інше.
Таке навіть можна "намертво" вписати цифровим кодом у сам диск...А відрізнити дешевий диск можна буде дуже просто - на ньому повинен бути надпис - "Для тиражування продукції українських авторів"
Гадаю це все розставляє на свої місця і задовільняє всіх. Знайдете диск Майкла Джексона з таким надписом будь ласка, викликайте міліцію чи поліцію.
2001.11.18 | толя дейнека
Re: А куди підуть royalties за українські пісні?
Зацікавлені організації, я думаю, можуть вступати у відповідні державні та наддержавні асоціації, але реально отримувати українська естрада, зважаючи на свою питому вагу, буде копійки, трохи не буквально. Можна впевнено сказати, що в цей засіб Захід (та й певно Росія) будуть вивозити з України цілком пристойні капітали, в тисячі разів більше, ніж отримає Україна.2001.11.21 | Мартинюк
Українське реалті для українських "реалтіанців"!
Якщо однозначно поставити і втілити лозунг : "Українське реалті для українських "реалтіанців"!".2001.11.20 | Майдан-Інформ
Ось ще трохи про компакт-диски.
Людмила Кучеренко (президент Полтавського медіа-клуба): “АКАДЕМІКА НЕ ПУСТИЛИ ДО СТУДЕНТІВ”.Відсутність доступу до центральних українських ЗМІ змушує представників опозиційних партій частіше бувати в регіонах, щоб особисто доносити свої ідеї, роз'ясняти позицію з різних питань і до місцевої громадськості, і до прес-корпуса.
16 листопада ряд таких зустрічей провели на Полтавщині народні депутати Анатолій Матвієнко, Костянтин Ситник і Володимир Левцун, що представляють партії, які увійшли до виборчого блоку Юлії Тимошенко.
Це, очевидно, і спричинило те, що вченому зі світовим ім'ям, академіку Костянтинові Ситнику (вперше в його житті!) було відмовлено у зарані узгодженій зустрічі з студентами природного факультету Полтавського педуніверситету. Ініціатори цього ганебного факту, імовірніше всього, сидять у головному адмінбудинку.
Про це парламентарії повідомили на прес-конференції у Полтаві. Вони також засудили рішення Верховної Ради України про ратифікацію «газових» угод, згідно яким борги за несанкціонований добір російського газу «Нафтогазом України» перекладений на плечі держави, а значить, усіх жителів України, а газотранспортні системи України можуть зрештою опинитися у власності іноземного капіталу.
На думку народних депутатів, прихована донедавна угода про заборону виробництва в Україні компакт-дисків, підписана Президентом України Л.Кучмою і тодішнім президентом США Біллом Клінтоном, відрізає Україну від нових технологій. З 6 заводів зараз в Україні працює тільки один ( його директор - син В.Масола). Лідер партії «Собор» Анатолій Матвієнко покритикував «безкорисливе» надання США повітряних коридорів України, тоді як Пакистану за таку ж послугу американці простили 13-ть мільярдів доларів боргу. Володимир Левцун навів незаперечні докази того, як неукраїнська по сутності влада під рефрен про захист вітчизняного виробника насправді його знищує. Досить згадати, що майже 100 мільйонів гривень, виділених з бюджету Полтавської області на інвентар для шкіл, лікарень і соціальної сфери були використані для закупівлі за межами Полтавщини й України. Тому що замість тендера на початку року, проводили «тендерчики». Тому Володимир Іванович на колегії Полтавської облдержадміністрації, що розглядала питання про підтримку малого і середнього бізнесу, уніс пропозицію визнати цю роботу незадовільною. Губить місцевого виробника, вважає В.Левцун, і грабіжницька кредитно-фінансова політика держави, тому що не може економіка розвиватися при 30%-й кредитній банківській ставці (для порівняння, у Польщі – 12-15%)». У побудованому два роки тому в Полтаві помпезному будинку банку «Україна» тільки устаткування їдальні-ресторану коштує 200 тисяч доларів. Відкіля ці гроші? Банківська ставка...
Анатолій Матвієнко переконаний, що головне лихо України – «чиновники, що розглядають владу не як велику відповідальність, а як величезне корито», «влада сірості і неукраїнства». Протистояти цьому можуть тільки політики-патріоти нової генерації.
Не обійшли народні депутати і такі гострі теми як свобода слова в Україні, прийняття Земельного кодексу і використання адмінресурсу під час виборів. А оскільки політика в Україні усе більше персоніфікується, цікаво було почути думку А.Матвієнка стосовно того, що ще один пропрезидентський виборчий блок – «За Їжу» - очолив голова Адміністрації Президента України Володимир Литвин:
- Литвин – не публічний політик. Його новий статус – нелогічний з погляду політичної практики: він же не очолював і не був членом жодної з партій, що увійшли до блоку «За єдину Україну!». Я вважаю, що наш президент – академік клонування. І в кожному пропрезидентському блоці він ставить свою людину, яка буде ділити адмінресурс. Тобто, чесними виборами, які обіцяє Кучма, і не пахне. Але в результаті занадто багатокрокової комбінації адмінресурс може зійти на ні.
2001.11.20 | Не той Масол
Ось ще трохи про компакт-диски.
На думку народних депутатів, прихована донедавна угода про заборону виробництва в Україні компакт-дисків, підписана Президентом України Л.Кучмою і тодішнім президентом США Біллом Клінтоном, відрізає Україну від нових технологій. З 6 заводів зараз в Україні працює тільки один ( його директор - син В.Масола). Лідер партії «Собор» Анатолій Матвієнко покритикував «безкорисливе» надання США повітряних коридорів України, тоді як Пакистану за таку ж послугу американці простили 13-ть мільярдів доларів боргу. Володимир Левцун навів незаперечні докази того, як неукраїнська по сутності влада під рефрен про захист вітчизняного виробника насправді його знищує. Досить згадати, що майже 100 мільйонів гривень, виділених з бюджету Полтавської області на інвентар для шкіл, лікарень і соціальної сфери були використані для закупівлі за межами Полтавщини й України. Тому що замість тендера на початку року, проводили «тендерчики». Тому Володимир Іванович на колегії Полтавської облдержадміністрації, що розглядала питання про підтримку малого і середнього бізнесу, уніс пропозицію визнати цю роботу незадовільною. Губить місцевого виробника, вважає В.Левцун, і грабіжницька кредитно-фінансова політика держави, тому що не може економіка розвиватися при 30%-й кредитній банківській ставці (для порівняння, у Польщі – 12-15%)». У побудованому два роки тому в Полтаві помпезному будинку банку «Україна» тільки устаткування їдальні-ресторану коштує 200 тисяч доларів. Відкіля ці гроші? Банківська ставка.../віртуально вибачаюсь перед Майданом за передрук/
2001.11.21 | Мартинюк
Про угодц між Клінтоном та Кучмою говорив Матвієнко
Однак чим підтверджується ця інформація.Хоча все це подібне на правду. Типовий для номенклатури стиль - вона грабує Украї
ну спільно із сильними світу "не того" , себто закордонного. Неноменклатурний бізнес приноситься в жертву, цивілізованих авторських прав не приймається, галузь деградує
2001.11.20 | Киянин
Америка - пірат N 1 :)
Америка как фотопиратВ редакцию АИНа пришло письмо от киевского фотохудожника Сергея Рыжкова, в котором он обвинил американский интернет-аукцион eBay в нарушении авторских прав - своих и своих коллег.
"Вчера (17 ноября - прим. АИН) нам стало известно о том, что некто Mark Robovitz через систему eBay в Интернет устраивает аукционы по продажам лучших фотографий российских и украинских фотохудожников. Причем эти фотохудожники ничего об этом не знают. Все фотографии этим подонком были взяты с фотофорумов www.photoline.ru, www.photoforum.ru, www.sight.ru . Некоторые фотографии уже проданы. Таким образом, фотохудожникам нанесен моральный и материальный ущерб" - говорится в письме.
Фотохудожники настроены очень решительно. Налицо факт вопиющего нарушения авторских прав. Однако, похоже, ничего подобного делу Склярова ожидать не приходится. Администрация же eBay показывает весьма неадекватную реакцию на происходящее. То лоты снимаются с продаж, то снова появляются сообщения о совершенной покупке.
Пока роль eBay еще не выяснена до конца (вполне допустимо, что отследить все лоты просто нереально), Форум обращает свой взор на мистера Робовица. По мнению Агентства интернет-новостей, с его стороны просматривается факт желания легкой наживы. Хотя на форуме и говорится о том, что покупатели очень нелестно отзываются о мистере продавце, но количество жертв не уменьшается.
По видимому, он и должен стать мишенью естественного гнева авторов фотошедевров и им сочувствующих. В принципе, продавец не так уж и неуловим - он же регистрируется в eBay, значит данные нужно затребовать (не художникам, а соответствующим органам).
Кроме того, как отмечают участники фотофорума, у eBay есть программа Verified Rights Owner (VeRO, достоверный правообладатель), которая придумана для того, чтобы не ждать по сто лет пока они разберутся с письмами типа "караул, грабят!". Вот тут лежат формы, которые нужно заполнить для вступления в программу.
Эта форма - официальный документ, привавнивающийся к свидетельским показаниям в американском суде. В ней ты говоришь что under penalty of perjury (т.е. под присягой) ты подтверждаешь что ты - законный владелец или уполномоченный агент владельца указанной интеллектуальной собственности, и что ты имеешь "добросовестные предположения" (или как там на русский канцелярский переводится a good faith belief) что перечисленные в приложении лоты выствалены на аукцион без твоего согласия и, таким образом, нарушают твои права интеллектуальной собственности. На этом основании ты требуешь чтобы указанные лоты были немедленно сняты с аукциона. Пишешь свое имя, контактную информацию, и имена авторов, которых ты представляешь. Подписываешь и посылаешь по факсу +1 (408) 558-7468 (ни у каких нотариусов ничего заверять не надо) Факсом нужно посылать только первый запрос - для всех остальных они присылают тебе специальный email адрес.
--------------------------------------------------------------------------------
(c)1999-2001 Всі права застережено.
Ф.Ш., по материалам Сети, Uatoday.net 16:54 // 20 листопада 2001
2001.11.20 | Андрей
Будем вводить санкции?
Надо порекомендовать КМ составить "Список 001" (это для начала), сделать последнее китайское предупреждение (китайцы поддержат) и начинать расследование.Для начала - закрыть все аукционы в штатах, сформаровать комиссию с привлечением сотрудников украинских фотомастерских.
Кроме того, необходимо выдвинуть следующие требования к правительству США:
1. Принять закон об авторском праве на фотографию.
2. Ввести обязательное лицензирование фотографий. При этом за просмотр фотографии необходимо предусмотреть механизм отчислений автору.
3. По аналогии с их reality ввести в США такой же механизм для производителей фотобумаги, туалетной бумаги и т.д.
В случае невыполнения этих требований через посольство Украины вручить ноту пробеста и применить соответствующие санкции. (Перечень санкций предлагаю разработать на Майдане и переслать официально по Сети в КМ с уведомлением)
2001.11.23 | Patriot
Re: Будем вводить санкции?
Тому, поки не буде механізму користувався і буду користуватися вітчизняними дисками! А санкції варто ввести.2001.11.23 | Мартинюк
Наразі всі і користуються вітчизняними
Тому що вони дешевші. Це не тільки патріотично але й еконмічно...