МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

А де ж гроші?

11/11/2001 | Максим’як
Уривок із статті:
«ЛУКАВІ ЦИФРИ ВЕРСТАЮЧИ ЩОРОКУ БЮДЖЕТ, ДЕПУТАТИ НАЧЕ ПРОПОНУЮТЬ ПЛАТНИКАМ ПОДАТКІВ НАПОВНИТИ МІШОК, У ЯКОМУ ХТОСЬ УЖЕ СВІДОМО НАРОБИВ ДІРОК У ПОТРІБНОМУ МІСЦІ» Алла КОВТУН „ДТ" № 44 (368) субота, 2001-11-10

... Ми вже вкотре зіштовхнулися з тим, що, як говорив класик, грошей на всіх не вистачає. Тож не дивно, що на шпальтах деяких видань почали з’являтися запитання: ВВП зростає, наче на дріжджах, за січень—серпень він підріс на 10,8%, якщо вірити офіційній статистиці, а номінально загалом на 27,5%, приріст виробництва становить 16,9% порівняно з аналогічним торішнім періодом.

Руда... з Кайманових островів

Походження ще однієї «дірки» в бюджеті — офшори. Першими прикинулися «іноземцями» підприємства легкої промисловості, зумівши переконати всіх, що працюють лише за одну зарплату на давальницькій сировині. Потім на давальницькі схеми перейшли нафтопереробники...

За даними Мінекономіки, за сім місяців ц.р. використано давальницької сировини (у млрд. грн.): при виробництві нафтопродуктів — на 6,74 (темпи зростання обсягів виробництва за цей період становлять 76,9%); при виробництві продукції харчової промисловості — на 2,576 (22%); при виробництві продукції легкої промисловості — на 1,614; при виробництві продукції металургії та обробці металу — на 3,54 (14%); у хімічній і нафтохімічній промисловості — на 1,124. Усі галузі використали давальницької сировини на 21 млрд. 101 млн. грн.

І справа, ясна річ, зовсім не в поганих директорах. Вони піклуються про свій прибуток, і правильно роблять. Але ті, хто писав закон із такими огріхами, мусили, за ідеєю, подбати про наповнення бюджету. І ті, котрі за такими законами планували доходи бюджету, за ідеєю, теж повинні були потурбуватися — це крім того, що для початку вони повинні вміти рахувати.

За інформацією Держкомстату, за сім місяців ц.р. в Україну надійшло давальницької сировини на 587,2 млн. дол., що становить 6,8% від усього обсягу імпорту (за аналогічний період минулого року було 6,6%). При цьому з офшорних зон надійшло давальницької сировини на 43,6 млн. дол. США.

За цією схемою в Україну нібито з Кіпру, Кайманових островів і з інших тропічних країн поставлялися руда, шлаки, зола, паливо, нафта й нафтопродукти, хімічне волокно, нитки, шерсть, електричні машини й устаткування.

А в офшорні зони експортовано продукції на 226 млн. дол. США. І справді подумаєш: а чи не подавляться вони там, в офшорах?!
Вітчизняну продукцію ненаситним офшорам відпускають за мінімальними цінами, які часто не покривають видатків на її виробництво. Про те, що виторг звідти навряд чи повернеться, згадувати зайве. Суми неповернутої виручки, які значаться за деякими нашими підприємствами, можуть кого завгодно приголомшити, навіть податкову інспекцію. За її даними, НАК «Нафтогаз України» «ніяк не може одержати» 1 млрд. 172 млн. грн., ВАТ «Миколаївський глиноземний завод» — 90,8 млн. грн., корпорація «Індустріальний союз Донбасу» — 37,6 млн. грн., ТОВ «Дніпрошина» — 23,7 млн., Запорізький алюмінієвий комбінат — 21,8 млн., НАЕК «Енергоатом» — 14,3 млн.

Показово, що порівняно з минулим роком у 2,6 разу збільшився експорт на Віргінські острови, на 42% — у Сінгапур, значно збільшився експорт до Ліберії, Гонконга.

Обсяги імпорту в Україну через офшорні зони теж збільшуються, внаслідок чого надприбутки залишаються за кордоном. Найпоказовіший приклад: попри те, що на півночі та сході в наших сусідів хлюпотять океани нафти й газу, 79% енергоносіїв імпортується в країну через офшорні зони.

До речі, про енергоносії. Нинішнього року заводи на території нашої країни збільшують виробництво нафтопродуктів. За вісім місяців 2001-го порівняно з відповідним періодом минулого року на 90,8% зросло виробництво бензину, на 77,4% — дизельного палива.

Від реалізації цього добра в бюджет належало сплатити 353 млн. грн. акцизного збору, але надійшло менше половини. В інших випадках включалася схема уникання податків під назвою «давальницька сировина». Коли ж ДПАУ намагалася одержати податок через господарські суди, вона програвала навдивовижу стало: аж надто каламутну водичку «наколотив» законодавець.

Список бід і втрат унаслідок недалекоглядності, незнання (або, навпаки, неабиякої, і тоді корисливої, далекоглядності) народних депутатів можна подовжити.

І все-таки прикро: навіть зміцнення нашої гривні за сформованої практики складання держбюджету невигідне, оскільки деякі платежі, як, приміром, за транзит газу, обчислювалися в доларах. Верстальники бюджету валюту контрактів радісно перераховували в рідну за прогнозованим Мінфіном курсом — і в такий спосіб узаконювали «бюджетну дірку» в розмірі реальної курсової різниці. Себто навіть зміцнення національної валюти виявляється руйнівним для держави, де не вміють управляти ситуацією.

Але справа, в принципі, не тільки в цих цифрах, хоча вони колосальні. Дуже симптоматично, що ці втрати закладаються з року в рік — так само, як десятиліттями СРСР планував перевиконання планів на скількись там відсотків. Невже нам не під силу дещо змінити принцип нарахування деяких податків, змінити закони та скасувати низку пільг, вигідних тільки окремим підприємствам?

Тоді не доведеться країні носити воду решетом. Утім, водночас це означатиме, що неможливо буде прилаштуватися під решетом із своїм крухликом...

Відповіді

  • 2001.11.12 | Максим’як

    Re: Приведена стаття про Петра Яцика та цей уривок розкривають наче два світи.

    Світ заможнього українця і світ “українського” олігарха.

    Наскільки знаю, особисто Петро Яцик не був настільки багатим, мав там 2-3 млн. дол. ( може мав би більше коли б не роздавав щедро на добрі справи для України). Порівняно із Суркісом, Рабіновичем, Медведчуком, Звягільським, Лазаренком, Фельдманом, Жердицьким, Бродським, Бабичем, Пінчуком, Ахметовим і ще може сотнею бідніших на один-два десятки мільйонів доларів “олігархів”, він був бідняком. Але десятки студентів вивчилися і вчаться на його кошти з усієї України і будуть вчитися. Багато наукових книжок видано, багатьом допоміг він вченим.

    Ті два світи мають своїх захисників, коло захисників українця є мізерним, чи в світі, чи в рідній країні, бо українець роками переслідувався за бажання дізнатися правду, в совєтській системі масово винищували кожну освічену людину, якщо вона не належала до клану лєнінів, дзержинських, кагановичів, постишів і т.п. Його цькували ізмами, розстрілювали за куркульство, буржуазний-націоналізм, що не хотів бути атеїстом, соціалістом, комуністом, інтернаціоналістом надогоду іншим, і просто зате, був українцем.

    Саме тому Петро Яцик витрачав гроші на освіту, що молодь вчилася і знала правду.

    Треба пам’ятати і знати, що на місце більшовизму вже приготовлені інші ідеології і тому, якщо українець не буде мати своєї власної ідеології, ненав’язаної ззовні, то українців силою заганятимуть в рамки вигідних іншим ідеологій. Бо ті, хто ще досі сьогодні оправдовує більшовизм, захищає грабунок українця, завтра можуть вдатися до тих же методів вбивств, які завжди були невід”ємними до їхньої суті, їхньої поведінки і є більш природні їм. Нікому, хто займається політикою, і в голову не прийде така думка, що той, хто награбував мільярди і продовжує грабувати, не захоче створити таку політичну систему, яка захищатиме його награбовані багатства. За цим уривком із статті можна судити про мільярди доларів, задля збереження яких, внутрішні і зовнішні вороги України підуть не тільки на окремі вбивства, а на масове винищення українського народу.

    Ще приведу уривок із інтерв”ю із Азаровим (поміщене в “УП” 07.08.2001), хоч Азаров не є таким авторитетом для мене, але кому краще знати, як не йому, про те, що вони з Кучмою, Горбуліним, Потебеньком, Кравчуком та іншою партноменклатурою створили в Україні.

    “Азаров зробив сенсаційне визнання - йому відомий розподіл України між фінансово-промисловими угрупуваннями. "І тут головне - не територіальна приналежність. Зараз склалася ситуація, коли такі угрупування захопили практично всю Україну і навіть столицю. Тому не можна говорити, що існує київський клан, донецький, харківський. Ці групи за масштабами свого впливу охоплюють велику кількість областей, цілих галузей в промисловості". Проте, він відмовляється назвати поіменно лідерів цих кланів. "Є таке поняття - презумпція невинності.
    Я готовий ознайомити з інформацією, що є, політичних керівників. Зовсім інше - виступити в пресі і опублікувати оперативні дані. Тому до завершення розслідування я просто не можу так "кидати обвинувачення" на публіку, як деякі політики, оскільки вважаю це неетичним відносно кого б не було". "Я вважаю, що треба зробити все для того, щоб у парламентських виборах наступного року кримінал не брав участі, а до Верховної Ради прийшли політики, чиє минуле - бездоганне...»


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2021. Сайт розповсюджується згідно GNU Free Documentation License.
Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua