МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

>>: Україна Молода: Інтерв’ю Мирослави Гонгадзе

11/23/2001 | НеДохтор
"Україна молода" 2001.11.23

--------------------------------------------------------------------------------

Мирослава Гонгадзе: Україна живе, як перевернуте суспільство


http://uamedia.visti.net/cgi-bin/irsunxl.sh?CGIQUERY=2&lng=UKR&cli=1&dtb=23&query=&browse.x=1&smo=0&cdb=23&cdn=49378&dbc=1

Відповіді

  • 2001.11.23 | Augusto (Daisy Cutter) Gladio

    Re: >>: Україна Молода: Інтерв’ю Мирослави Гонгадзе

    Мирослава Гонгадзе: Україна живе, як перевернуте суспільство
    Разом з групою українських журналістів власкор "УМ" побувала
    нещодавно у Вашингтоні. Зустріч на радіо "Свобода" з Мирославою Гонгадзе, яка
    перебуває у США у статусі політичної біженки, була, по суті, випадковою.
    Однак не попросити дати інтерв'ю було б просто злочином проти професії. Вона
    охоче погодилась, шкода лише, що часу для розмови було обмаль.

    - Мирославо, передусім - як тобі ведеться в Америці, чим ти тут
    займаєшся?

    - Я знала, куди їду, і вибирала, де хотіла б жити. Ще був варіант -
    Канада, - але я вибрала Америку, тому що тут буду корисніша, тут набагато
    більше міжнародних організацій і програм, які працюють з Україною, а саме в
    такому напрямі я бачила свою роботу. Треба сказати, що остаточне рішення про
    виїзд далося мені нелегко. Але Україна в якийсь момент стала для мене
    країною, де я не можу більше жити, до того ж там я зробила все, що змогла.
    Тут я, насамперед, роблю все задля розслідування справи вбивства Георгія.
    Крім того, працюю на радіо "Свобода", роблю для них матеріали. Працюю і як
    консультант з програмами для України, Білорусі, Росії в організації, яка
    підтримує дуже багато проектів у нових незалежних державах. Готуюсь писати
    дослідження про вплив західної інформації на кризове суспільство. Мене багато
    запрошують. Я постійно їжджу по Америці, зустрічаюся з багатьма людьми. В
    цілому графік настільки щільний, що спати часто доводиться лише по чотири
    години на добу.

    - Вже минуло багато часу, щоб переосмислити все, що відбувалося і
    відбувається в Україні. Чи змінилися твої оцінки?

    - Єдине відчуття було зі мною тоді і залишається зараз, що Україна
    живе як перевернуте суспільство. Все, що відбувається там, обов'язково має
    подвійний стандарт. Я була у Страсбурзі, була у Варшаві на сесіях ОБСЄ. Всі
    розуміють - і американські, і європейські політики, - що офіційні особи
    України постійно брешуть, і тому Україну не сприймають серйозно настільки,
    наскільки вона цього заслуговує. Я постійно думаю, як можна змінити цю
    країну, щоб вона стала нормальною. А виїхати була просто змушена, бо інакше
    ніколи не змогла б бути спокійною за дітей, їхню безпеку.

    - Що можеш сказати про розслідування справи Георгія? Чи справді
    віриш, що вона може мати справедливе завершення?

    - Я роблю все можливе, щоб справа не "загасла". Ось повернулася щойно
    з сесії ОБСЄ і Ради Європи, де виступала на засіданнях усіх політичних
    комітетів. Ми зробили поправку до резолюції, де йдеться про потребу
    проведення нового незалежного розслідування із залученням міжнародних
    експертів. Якраз на початку сесії транслювався телеміст агентства "Кроул"
    стосовно розслідування, тож я провела прес-конференцію, аби розповісти про
    реальну ситуацію навколо справи. Розслідування "Кролл" було, передусім,
    зроблено на замовлення політичної партії, близької до Президента, і взагалі
    його не було як такого. Один із висновків - це те, що Кучма не причетний до
    злочину, і нічого не сказано з приводу самого злочину. Насправді "Кролл" лише
    провів інтерв'ю, яке йому дозволили зробити в Адміністрації Президента. Не
    знаю, на якій юридичній підставі це було зроблено. Приватно ж можу сказати,
    що агентство "Кролл" вибачилося потім переді мною.

    - Мирославо, вибач, але існує така думка, що твоє щире бажання
    добитися правди використовується у великій і брудній політичній грі. Як ти
    можеш це прокоментувати?

    - Я ніколи не була і не буду інструментом у чиїхось руках і роблю
    лише те, що вирішила сама. Мої права і права моїх дітей грубо порушили, тож я
    продовжуватиму відстоювати їх, доки не доб'юся хоч якогось результату.
    Розумію, що, можливо, ніколи не знайду вбивць Георгія, але принаймні створю
    юридичний прецедент того, що в Україні чи інших схожих державах влада не буде
    дозволяти собі вбивати журналістів. Моє завдання - не тільки знайти, моє
    завдання - допомогти людям зрозуміти, що за своє право треба боротися.
    Розумієте, якщо ми будемо дозволяти владі насміхатися над нами, то ніколи не
    зміниться наше суспільство і далі ми будемо жити так, що всі боятимуться
    писати те, що хочуть писати. До того ж справа Гонгадзе - це зараз фактор
    стабільності України. Доки вона не буде розкрита, Україна залишатиметься
    політично нестабільною державою, бо будь-яка нова інформація будь-коли може
    спровокувати нову суспільну кризу.

    - Кілька слів про нинішні передвиборчі реалії в Україні. Як,
    наприклад, ти оцінюєш шанси блоку "Наша Україна"?

    - Приватно могла б говорити про це дуже багато, а так хочу зробити
    акцент лише на одному. Зараз в Україні більше немає інших політичних сил і
    політичних лідерів, які насправді могли б бути новими в українській політиці.
    Ющенко також є частиною системи, та водночас він уже є новою людиною. У нього
    є принципи, і саме таких людей зараз необхідно привести до влади. Думаю, якщо
    "Наша Україна" погодить позиції з блоком Юлії Тимошенко і з блоком Мороза,
    принаймні щодо мажоритарних округів, то це непогана перспектива для
    майбутнього парламенту. Хоча цілковитої впевненості я не маю.

    - На завершення, будь ласка, трошки про приватне. Де і з чого ти тут
    живеш? Як звикають діти? Чи згадують вони про тата?

    - Тільки недавно змогла, нарешті, купити квартиру поблизу Вашингтона,
    а до цього винаймала житло. Безкоштовно в Америці не буває нічого, тож
    соціальну допомогу, згідно із законом, одержувала лише протягом трьох перших
    місяців, а тепер на все мушу заробляти сама, тому так багато працюю. Нонна і
    Соломійка (нещодавно їм виповнилося по чотири рочки) звикають до тутешнього
    життя дещо складно, передусім тому що не знають мови. Вони дуже цікаво
    перекладають для себе, додають до українських слів англійські закінчення.
    Спочатку просилися назад до Києва, тепер уже ніби почали звикати. Зараз
    легше, бо приїхала в гості моя мама і займається ними. А ще в мене тут
    з'явилося багато друзів, які завжди готові розважати малих і постійно
    приносять їм купу подарунків. А про Георгія дівчатка, звичайно ж, згадують,
    хоч часом це дуже болісно. Як могла, пояснила їм, що татко помер і живе тепер
    на небі, то вони дивляться на небо і запитують, чому його там не бачать.

    - Що б ти хотіла передати всім журналістам України?

    - Передусім - не треба боятися! Який сенс життя, якщо не можеш робити
    те, у правильності чого ти переконаний? Жити і працювати треба лише за своєю
    совістю. Я чудово розумію, що далеко не завжди можна сьогодні в Україні
    говорити правду. Але тоді краще вже мовчати чи сказати бодай частину правди,
    ніж брехати. А головне - треба боротися, бо інакше наш народ ніколи не житиме
    нормальним життям.

    Розмовляла Світлана МИЧКО.

    "Україна молода" 2001.11.23


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2021. Сайт розповсюджується згідно GNU Free Documentation License.
Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua