МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Ой подивіться, що тут написано.

11/29/2001 | Михайло Свистович
Зайдіть на сайт Ради національної безпеки і оборони і наберіться трохи рішучості для боротьби з дезінформацією, чорним піаром. От лише автор допису на сайті державної структури чомусь анонімний. Такий собі Експерт. Правда, структура специфічна. Там, до речі, і про Майдан одним словом згадується, от тільки адресу нашу трохи невірно вказали. Може в суд подати за недобросовісну рекламу? :):

http://www.rainbow.gov.ua/action/2001/11/1117inf1u.shtml

"Чорний піар" в дії: ілюстрація технології

Що таке чорний піар, сьогодні знають усі, хто працює в галузі мас-медіа. Скажуть, що це брудний, цинічний і жорстокий спосіб "нападу із-за рогу". Він полягає у використанні засобів масової інформації для розповсюдження тенденційної, недостовірної, брехливої інформації стосовно певної особи для її політичної, соціальної, моральної, фінансової або ж іншої дискредитації чи компрометації. Недарма чорних піарників називають "кілерами". Можливо таке визначення дещо метафоричне, але за змістом і формою воно правильне, оскільки комп'ютер у певних випадках теж може бути досить небезпечною зброєю, як і вогнепальна зброя в руках того ж кілера.

Технологія чорного піару приблизно така: на якійсь інтернет-сторінці ("сайт-дезінформаторі") розміщується (термінами чорного піару - "вкидається" чи "зливається") замовлений зацікавленою особою і підготовлений мас-медійним кілером матеріал, який потім передруковується, транслюється, передається засобами масової інформації як уже оприлюднений, і використовується, як правило, без посилання на першоджерело.

І робить свою чорну справу.

У цій ситуації об'єкт інформаційної атаки, тобто брехні, інсинуацій, ганьби виявляється беззахисним: він не може звернутися з судовим позовом про захист своєї честі і гідності, вимагати спростування, відшкодування завданих моральних і майнових збитків, захисту своїх конституційних прав. Та й до кого звертатися, якщо цілеспрямовано створюються обставини, за якими законними методами довести причетність замовника і виконавця до продукованої дезінформації важко, а то й неможливо?

Мало, напевне, знайдеться в Україні журналістів, які зізнаються, що вони у своїй роботі, ініціативно чи за чиїмось дорученням, за великі чи дрібні гроші, використовують методи так званого "чорного піару". У порядному середовищі до таких ставлення однозначне - руки їм не подадуть. Тому зізнаватися вони, як правило, не спішать. Але приклади є і досить промовисті.

Зупинимося на одному із них.

31 жовтня 2001 року під головуванням Президента України Леоніда Кучми відбулося планове засідання Ради національної безпеки і оборони України з порядком денним: "Про заходи щодо вдосконалення державної інформаційної політики та забезпечення інформаційної безпеки України". За підсумками засідання був проведений брифінг, на якому секретар РНБОУ Євген Марчук, зокрема, зазначив (цитуємо за повідомленням інформаційної агенції "ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА"): "Президент України Леонід Кучма доручив міністерствам і відомствам вжити заходів для найбільш повного висвітлення їхньої діяльності на сайтах, а також розміщення в Інтернеті об'єктивної і повної інформації, яка цікавить громадськість. Доручення стосується у першу чергу силових відомств, зокрема, МВС, Генеральної прокуратури, Служби безпеки, прикордонної і митної служб, Державної податкової адміністрації України. Цим відомствам доручено розміщати на своїх сайтах не тільки звіти про свою роботу, але і найбільш повну об'єктивну і змістовну інформацію про події "резонансного характеру". Досить докладно відомості про питання, що обговорювалися на засіданні РНБОУ, а також про брифінг за участю секретаря РНБОУ, подала (18:52) інформаційна агенція "УНІАН".

Тепер прослідкуємо, як вказана інформація перекручується методами "чорного піару", розповсюджується і використовується (підкреслення наші - автор).

В той же день 31 жовтня (22:04) "pravda.com" ("Українська правда"), посилаючись на засідання РНБОУ, подає на своїй сторінці "сенсаційний" матеріал - "Кучма нарешті добрався до інтернет-видань".

Наступного дня 1 листопада (10:31) інтернет-сторінка "Версии.com" під назвою "Браво, генерал Марчук!!!" дає власний коментар про засідання РНБОУ. При цьому її автор, якийсь "Олег Дубов", висуває "версію" про те, що рішенням РНБОУ від 31 жовтня буцімто (цитуємо мовою оргигіналу, дослівно) ":начинается операция по "замораживанию" информационного поля сети" (тобто Інтернету). Оскільки будь-яке рішення РНБОУ вводиться Указом Президента України, то, робить висновок "Дубов", Леонід Кучма, підписавши Указ, поставить себе "в один ряд с руководителями Китая, которые прославились на весь мир введением интернет-цензуры".

Привід для інформаційної атаки спровоковано, установку (як каже відомий психотерапевт Кашпіровський) сформовано, об'єкти (Голова Ради національної безпеки і оборони України Президент України Леонід Кучма та секретар РНБОУ Євген Марчук) визначено, команду "Фас!" подано.

З 11 год. 06 хв. на інші веб-сторінки "вкидається" матеріал під назвою "Кучма розбудує інтернет-ЗМІ", у якому стверджується (дослівно): "Президент Кучма особисто займеться українськими інтернет-ЗМІ для того, щоб "привести їх діяльність в правове поле", і контролюватиме роботу урядових структур в цьому напрямі. Про це повідомив секретар РНБО Євген Марчук в середу після засідання Ради національної безпеки і оборони країни, присвяченого вдосконаленню державної інформаційної політики і забезпеченню інформаційної безпеки".

2 листопада у московській газеті "Коммерсантъ" за підписом якогось "Григорія Руденка" друкується стаття "Леонид Кучма увлекся интернетом. Как цензор", присвячена засіданню Ради національної безпеки і оборони України від 31 жовтня. У ній, зокрема, говориться (мовою оригіналу): "Господин Марчук сообщил, что отныне президент Кучма "лично займется украинским интернетом для того, чтобы привести его деятельность в правовое поле" (знайомі і мелодія, і слова, чи не так?).

Стаття із "Комерсанта" того ж дня негайно передруковується київськими виданнями "Корреспондент.net" і "Майдан.org"; на неї йдуть посилання в інших інтернетівських ЗМІ.

6 листопада "Обком.net" розміщує статтю "Kuchma - на продажу", у якій її автор "Сергій Пєрєпєлов", продовжуючи розвивати задану тему, заявляє: "Со слов Марчука, второй знаменитый приверженец чистых технологий, Леонид Данилович Кучма лично обещал заняться приведением интернет-СМИ в правовое поле. Такая активность действующего президента и стабильного врага прессы вызывает, по меньшей мере, удивление".

7 листопада Людмила Коханець у газеті Верховної Ради України "Голос України" (тираж 150 тисяч примірників) друкує статтю "Право захищати контролем. Над ним", у якій подає абсолютно викривлений коментар засідання Ради національної безпеки і оборони України. Серед інших перекручень Коханець видає і наступне: "Секретар РНБО Євген Марчук запевнив, що Президент держави "особисто займеться українським Інтернетом для того, щоб привести його діяльність у правове поле".

Напевне, вже не треба питати, чи знайома пісня і звідки вона з'явилась. Цікава така деталь: Коханець слова, що нібито належать секретареві РНБОУ, бере в лапки, проте на їх першоджерело не вказує. Механізм інтернет-провокації розкручується у повній відповідності із законами жанру.

І все ж на цьому ланцюжок розповсюдження інсинуацій про засідання РНБОУ не закінчується. Метод чорного піару вимагає архітектурного завершення розпочатої атаки. У даному випадку воно класичне.

12 листопада інтернет-сторінка "Proua.cоm" публікує, так би мовити, підсумковий коментар дискусії "Інтернет-СМІ і влада" під заголовком "Регулировать или :запрещать? Интернет как угроза национальной безопасности", у якому його автор "Олексій Знамєнський" (дослівно, мовою оргигіналу) зазначає: "Решение СНБО уже успели прокомментировать многие украинские интернет-издания и "твердые" СМИ. Например, "Голос Украины" от 7 ноября в статье "Право хотят защищать контролем. За ним" пишет: :"благодетели" заботятся не об усилении интеграции или обеспечении конкурентоспособности отечественных информационных структур, а о запуске механизмов из разряда: не допустить, запретить, урегулировать".

Отут уже коло дезінформації замкнулось.

Брехлива теза про характер ставлення Президента України і секретаря РНБОУ до інтернет-видань, спотворення змісту обговорюваних проблем на засіданні РНБОУ і прийнятих рішень розповсюджено серед широкого загалу.

І не тільки українського: адже Інтернет - це світова глобальна мережа.

Здається, все зрозуміло.

Проте деякого коментаря ця ситуація потребує.

Як бачимо, безпосередню участь у даній акції брали різні видання - інтернетівські і друковані, українські і російські, так звані опозиційні, а якщо точніше сказати - виключно деструктивні, і такі, що на словах декларують свою прихильність до Президента і нібито клопочуться про його позитивний імідж, а на ділі використовують будь-який привід для його компрометації. У даному випадку організаторами піарівської акції якраз і були ці інтернет-провокаторські видання, точніше ті, хто за ними стоїть і хто оплачує роботу найманців (великого секрету, хто є їх власниками, немає).

Примітна у цій ситуації роль газети Верховної Ради України "Голос України" і її кореспондента Людмили Коханець. З інтернет-листками все ясно, їх мета із самого початку була зрозуміла, правдивість і достовірність інформації про засідання Ради національної безпеки і оборони України від 31 жовтня їм була ні до чого, більшість із них до журналістики мають дуже приблизне відношення.

Але ж, питається, могла професійна журналістка, працівниця офіційного органу преси Коханець не користуватися інтернет-дезою, а звернутися до голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації Олександра Зінченка, який взяв участь у засіданні і виступив на ньому з грунтовною промовою, попрохати його розповісти читачам газети Верховної Ради України про суть питань, які обговорювалися на засіданні РНБОУ? Чи до інших учасників засідання: віце-прем'єр-міністра Семиноженка В.П., голови Рахункової палати Симоненка В.К., голови Державного комітету зв'язку та інформатизації Довгого С.О., голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Холода Б.І., голови Національної спілки журналістів Лубченка І.Ф, академіка-секретаря Національної академії наук Дзюби І.М. тощо? Чи врешті-решт безпосередньо до членів Ради національної безпеки і оборони України?

Та ні, їй - пасивній чи активній учасниці здійснюваної провокації, достовірна інформація аж ніяк не було потрібна. Своє завдання (з точки зору методів чорного піару, одне із найсуттєвіших, а саме: закріплення дезінформації в офіційному друкованому органі) вона виконала блискуче (див. матеріал Знамєнського "Регулировать или :запрещать? Интернет как угроза национальной безопасности").

Зрозуміло, що проблема "інтернет-видань" тут ні при чому.

Суть дещо інша.

За останній час Радою національної безпеки і оборони України прийнято ряд важливих рішень і заходів стосовно діяльності спільних підприємств із неіснуючими іноземними інвестиціями і їх ухилення від сплати податків, боротьби із корупцією і злочинністю у сфері енергетики, транспорту, тіньовій економіці, наведення порядку у галузі зв'язку та інформатизації, припинення незаконного перекачування валютних коштів за кордон тощо.

Наведемо конкретні приклади. Завдяки вжитим РНБОУ заходам тільки у сфері СП і залізничного транспорту зруйновані схеми, за якими щорічно розкрадалося біля 5 млрд. грн. За матеріалами розслідування порушено десятки кримінальних справ, поставлено заслін незаконному збагаченню купки ділків, що намагалися і намагаються узурпувати владні позиції в політиці і економіці, фінансові потоки, які безпощадно привласнювалися певними особами, повернуто у галузь. Реальні економічні результати відчутні вже сьогодні.

На засіданнях Ради вирішувалися принципові кадрові питання, звільнено з високих посад декілька керівників, зокрема, колишнього голову Державного комітету зв'язку та інформатизації України Олега Шевчука. До речі, на останньому засіданні РНБОУ досить гостро поставлено питання про причини невиконання колишнім Урядом - взагалі, і Шевчуком - зокрема, Національної програми інформатизації країни, Указу Президента України "Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні" від 31 липня 2000 року (роботу Уряду, Держкомзв'язку, Держкомінформполітики визнано незадовільною). Також вказувалось на серйозні фінансові порушення у галузі зв'язку, інформатизації, телебачення і радіомовлення, прийнято рішення про проведення розслідування та фінансову перевірку відповідних установ, притягнення винних до конкретної відповідальності.

Ось в чому полягає суть піарівської акції, приводом до якої стало засідання Ради національної безпеки і оборони України від 31 жовтня 2001 року, та істинні причини інформаційної війни, розв'язаної проти РНБОУ. І ніякі інші.

В той же час варто зазначити, що інтернет-провокацію з точки зору методів "чорного піару" здійснено професійно. Вона може слугувати класичним прикладом використання брудних технологій у політичній боротьбі і з повним правом посісти належне місце у піарівських посібниках, підручниках, методиках, де аналізуються схеми розповсюдження дезінформації і оббріхування та розповідається про їх використання у політичній боротьбі і недобросовісній конкуренції.

Отже, будьмо пильні!

Експерт в галузі "паблік рілейшнз" і політичних технологій

Відповіді

  • 2001.11.29 | технолог

    Re: Ой подивіться, що тут написано.

    А що тут дивного?
    Користуючись описаними законами жанру цитую:
    "Мало, напевне, знайдеться в Україні журналістів, які зізнаються, що вони у своїй роботі, ініціативно чи за чиїмось дорученням, за великі чи дрібні гроші, використовують методи так званого "чорного піару". У порядному середовищі до таких ставлення однозначне - руки їм не подадуть. Тому зізнаватися вони, як правило, не спішать. Але приклади є і досить промовисті."
    А з цього я просто сміявся:
    "у московській газеті "Коммерсантъ" за підписом якогось "Григорія Руденка" - Кияни! Хто знає Григорія, а він дійсно пише для "Комерсанта" - покажіть йому оте, як його назвали.
    Далі No comments.
    Теж не підписуюсь.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2001.11.29 | Остап

      WWW.SURMACH.ORG - от тут написано.....Компромат UA ?

      www.surmach.org
  • 2001.11.29 | Augusto

    Смійтеся, пасквілянти, смійтеся, але ось вам - під керівництвом мудрого Кучми та відважного дегенерала КГБ Марчука Україна офіційно вийшла на перше місце в Європі!

    По темпам розповсюдження СНІДу-АІDSу! Ось вам - перше місце! Темпи приросту інфекції вищі ніж в Африці, найвищі на теренах бувшого СССР! Хоч за кількістю ще менше Африки, але дивлюсь я на темпи та й думку гадаю....
    Чи це не надихає вас одягнути на голову глечик, віддати честь та заспівати на мотив "Ще не вмерла..." "Славься Кучма, ми гордімся тобой!"?!
    Це з річного звіту ООН: "відносно ВІЧ-інфекції Україна стоїть на першому місці в Європі- 1% всіх дорослих вже офіційно заражений вірусом" та ще і зріст +33%!
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2001.11.30 | Рoман ShaRP

      Re: Щира правда !!!

      Півтора місяці тому випадково зустрів координатора (певно одного з ... точно не знаю) програми по боротьбі зо СНІДом в Україні , пана Андрія Циму.

      Тоді мала відбутися акція ( і відбулася) -- "Пробіг заради життя" , от тільки мене там не було -- захворів. Але акція та планувалася не останньою, сказано було, що ООН збирається приділити особливу увагу саме "українській" програмі.

      По фактах він казав практично то саме , що переказує шановний Augusto, можу хіба додати, що в Росії (так казав пан Андрій) хворих більше за абсолютним показником, але відсоток їх найбільший таки в нас.
  • 2001.11.29 | Ростислав

    Михайло, я гадаю ти і авторів цього опусу знаєш - Кулик і Мішин. Експерти :-) (-)

    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2001.11.29 | Михайло Свистович

      Re: А хто такі Кулик і Мішин?

      Не знаю я таких експертів. Та й інших експертів не знаю. На прізвище Мішин мені відома лише одна людина - був колись такий перший секретар ЦК ВЛКСМ ще при Брежнєві, здається.

      Куликів я знаю три. Один - депутат Верховної Ради (УНР), другий - депутат Київміськради, третій - політолог. Двох останніх, Олександра та Володимира я знаю по "Громаді" (не лазаренківській, а тій, що була в Київському університеті у 1988 році). Це хтось з них?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2001.11.29 | Ростислав

        Re: А хто такі Кулик і Мішин?

        Михайло Свистович писав(ла):
        > Куликів я знаю три. Один - депутат Верховної Ради (УНР), другий - депутат Київміськради, третій - політолог. Двох останніх, Олександра та Володимира я знаю по "Громаді" (не лазаренківській, а тій, що була в Київському університеті у 1988 році). Це хтось з них?

        Останній. Працює в РНБОУ.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2001.11.29 | Михайло Свистович

          Re: Ти впевнений?

          Це Володя Кулик, друг Чемериса, який виступав (і нормально) на слуханнях з приводу подій 9 березня? Він чорнявий та кучерявий. Це він?
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2001.12.07 | відділ кадрів

            Re: довідка

            Мішин - зараз заввідділом Інституту проблем міжнародної безпеки при Раді національної оборони і безпеки України. в середині 80-х працював в штабі радянських військ в Ризі. у зв*язку з загостренням суспільно-політичної ситуації в Латвії був направлений на укріплення ЦК комсомолу Латвії. зайняв посаду 2-го секретаря. був на передньому фланзі боротьби з латишськими буржазними націоналістами, де проявив себе здібним організатором, здатним опановувати нові (на той час) форми пропагандистської боротьби. організовував військові агітаційні бригади, курував ДНД. був тісно пов*язаний зі знаменитим Рижзським ЗМОП*ом. вважався штатним працівником ГРУ Генштабу СРСР. згадувався в деяких публікаціях популярної в 80-х рр російськомовної газети "Советская молодеж". З балтійських часів зберіг зв*язки з бійцями рижського ЗМОПу, особливо з тими хто перебрався до Придністров*я. характер нордичний, радянський. фізичну форму підтримує. має завищену самооцінку. політичні погляди приховує. може бути віднесений до клану Марчука-Суркіса-МЕДВЕДЧУКА, який зараз активно залучає держслужбовців всіх рівнів.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2021. Сайт розповсюджується згідно GNU Free Documentation License.
Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua