Можливі наслідки призначення Володимира Шкідченка.
12/06/2001 | Максим’як
Можливі наслідки призначення Володимира Шкідченка
Катастрофа над Чорним морем призвела до зміни керівництва українських збройних сил
ВВС-українська редакція 06.12.2001 19:51 за Києвом
Призначення генерала армії Володимира Шкідченка міністром оборони України може мати серйозніший підтекст, ніж це здається на перший погляд, - йдеться у статті аналітичного бюлетеню, що видається британським центром вивчення конфліктів.
"Хоча генерала Шкідченка також поважають у збройних силах, є підстави вважати, що його призначення може посилити вплив президента і його адміністрації на неполітизований військовий істеблішмент України."
Катастрофа 4-го жовтня Ту-154 сталася лише півтора роки по тому, як учбова ракета влучила в квартирний будинок у Броварах поблизу Києва. Хоча ракету було випущено з російського полігону в Криму під час україно-російських маневрів, і хоча російська комісія попередньо визнала, що катастрофа сталася через можливу похибку в дизайні російської ракети, а не через людську або організаційну помилку, Росія так і не взяла на себе відповідальності за інцидент. Після низки останніх непорозумінь в Україні почали гучніше лунати заклики до встановлення цивільного контролю над збройними силами. Аналітичний бюлетень пояснює:
"29 травня 2001-го року, місяць по тому, як у відставку було відправлено реформаторський уряд Віктора Ющенка, президент Кучма оголосив, що призначає державних секретарів в усі урядові міністерства. Ці офіційні особи в міністерському ранзі по аналогії зі Сполученим Королівством Великобританії залишатимуться на посадах незалежно від того, який уряд перебуватиме при владі, і матимуть по два заступники. Однак, українська політична система мало чим походить на британську."
Україна має президентську конституцію, і президент сам призначає уряд. На відміну від британських постійних секретарів, українських державних секретарів призначає президент. До того ж, як і іншим країнам колишнього Радянського Союзу, Україні бракує професійних цивільних служб, до яких би входили політично незаангажовані професіонали. В Україні є цивільні функціонери, дев'яносто тисяч з яких працюють у Міністерстві оборони і збройних сил. Аналітичний бюлетень далі пише:
"Під керівництвом Олександра Кузьмука Міністерство оборони до останнього протистояло призначенню державного секретаря. Зі звільненням генерала Кузьмука президент Кучма одразу ж оголосив, що комісія розгляне можливість призначенння такого секретаря. Того ж самого дня, 24-го жовтня, пан Кучма створив в президентській адміністрації головне управління, яке опікується силовими структурами. В країні, де президента обирають, і де уряд є підзвітним Верховній Раді, президентська адміністрація ніким не обирається і є підзвітною лише самому президенту."
Саме тому, пише щоденник, розширення цивільного контролю над збройними силами буде посиленням президентського контролю. На тлі справи Ґонґадзе і касетного скандалу, який пов'язує президента з можливими серйозними порушеннями повноважень, багато хто ставить під сумнів президентський контроль в силових міністерствах. Чи не стане від підміною поняття "цивільного і демократичного" контролю, який Україна зобов'язалася запроваджувати. Чимало оглядачів також помічають, що тоді як Міністерство внутрішніх справ і Служба безпеки України виявилися втягнутими в політичну боротьбу, Міністерство оборони і досі залишається осторонь цього.
Катастрофа над Чорним морем призвела до зміни керівництва українських збройних сил
ВВС-українська редакція 06.12.2001 19:51 за Києвом
Призначення генерала армії Володимира Шкідченка міністром оборони України може мати серйозніший підтекст, ніж це здається на перший погляд, - йдеться у статті аналітичного бюлетеню, що видається британським центром вивчення конфліктів.
"Хоча генерала Шкідченка також поважають у збройних силах, є підстави вважати, що його призначення може посилити вплив президента і його адміністрації на неполітизований військовий істеблішмент України."
Катастрофа 4-го жовтня Ту-154 сталася лише півтора роки по тому, як учбова ракета влучила в квартирний будинок у Броварах поблизу Києва. Хоча ракету було випущено з російського полігону в Криму під час україно-російських маневрів, і хоча російська комісія попередньо визнала, що катастрофа сталася через можливу похибку в дизайні російської ракети, а не через людську або організаційну помилку, Росія так і не взяла на себе відповідальності за інцидент. Після низки останніх непорозумінь в Україні почали гучніше лунати заклики до встановлення цивільного контролю над збройними силами. Аналітичний бюлетень пояснює:
"29 травня 2001-го року, місяць по тому, як у відставку було відправлено реформаторський уряд Віктора Ющенка, президент Кучма оголосив, що призначає державних секретарів в усі урядові міністерства. Ці офіційні особи в міністерському ранзі по аналогії зі Сполученим Королівством Великобританії залишатимуться на посадах незалежно від того, який уряд перебуватиме при владі, і матимуть по два заступники. Однак, українська політична система мало чим походить на британську."
Україна має президентську конституцію, і президент сам призначає уряд. На відміну від британських постійних секретарів, українських державних секретарів призначає президент. До того ж, як і іншим країнам колишнього Радянського Союзу, Україні бракує професійних цивільних служб, до яких би входили політично незаангажовані професіонали. В Україні є цивільні функціонери, дев'яносто тисяч з яких працюють у Міністерстві оборони і збройних сил. Аналітичний бюлетень далі пише:
"Під керівництвом Олександра Кузьмука Міністерство оборони до останнього протистояло призначенню державного секретаря. Зі звільненням генерала Кузьмука президент Кучма одразу ж оголосив, що комісія розгляне можливість призначенння такого секретаря. Того ж самого дня, 24-го жовтня, пан Кучма створив в президентській адміністрації головне управління, яке опікується силовими структурами. В країні, де президента обирають, і де уряд є підзвітним Верховній Раді, президентська адміністрація ніким не обирається і є підзвітною лише самому президенту."
Саме тому, пише щоденник, розширення цивільного контролю над збройними силами буде посиленням президентського контролю. На тлі справи Ґонґадзе і касетного скандалу, який пов'язує президента з можливими серйозними порушеннями повноважень, багато хто ставить під сумнів президентський контроль в силових міністерствах. Чи не стане від підміною поняття "цивільного і демократичного" контролю, який Україна зобов'язалася запроваджувати. Чимало оглядачів також помічають, що тоді як Міністерство внутрішніх справ і Служба безпеки України виявилися втягнутими в політичну боротьбу, Міністерство оборони і досі залишається осторонь цього.