Відкритий лист голові Держкомстату України панові Осауленку Олек
12/14/2001 | Майдан-ІНФОРМ
Молодіжний Націоналістичний Конґрес звертається до Вас з настійливим проханням виступити перед українською громадськістю з публічними роз’ясненнями щодо суперечливих питань анкети першого Всеукраїнського перепису населення та його перебігу.
Ми ще раніше висловлювали ґрунтовні зауваги щодо неприпустимої постановки деяких питань в анкеті перепису, яку змушені були заповнювати всі громадяни України. Зокрема, це стосувалося питання 7-“В” (“інша мова, якою ви володієте”), формулювання якого фактично передбачає єдину відповідь, що може бути скерована на пропаганду російської мови в суспільстві. І хоча факт знання мови колишнього окупанта в перші роки постколоніального життя не є підставою для впровадження другої державної, а чи “офіційної” мови. Все ж, тверезомислячим громадянам очевидно, що напередодні активного розгортання виборчої кампанії, не одна партія чи блок піднімуть на свої прапори гасла “захисту” російської мови та культури, в надії завоювати електоральні симпатії східних регіонів держави.
Першими піднявши проблематику перепису, Молодіжний Конґрес, на численні прохання громадян, з перших днів його проведення взявся відслідковувати об’єктивність та всеохопність його перебігу. У висліді таких акцій ми мали нагоду ознайомитися із найбільш типовими порушеннями, які допускали обліковці, а подекуди й координатори самих переписних дільниць.
Якщо акцентувати увагу на м. Києві, то нам вдалося зафіксувати, що на дільницях №1/3 Голосіївського та №6 Святошинського районів воліють взагалі не запитувати про знання іншої мови, а на дільницях №6/2 Печерського, №11 Залізничного та №6 Оболонського районів це ж питання обліковці “перефразовують” на свій розсуд: “Чи знаєте ви російську мову?”. Також відомо, що, принаймні у гуртожитку №17 КНУ ім. Т.Г.Шевченка всіх відсутніх на момент приходу обліковців студентів переписують за свідченнями наявних, які не мають права надавати такої інформації, оскільки не є родичами відсутніх. Повального поширення набув спосіб запису інформації респондента в чернетці, а не на спеціальній анкеті. Причому цей крок, мотивований страхом зіпсувати анкети, міг бути здійснений лише за дозволом кожного конкретного респондента. Натомість, як нам відомо, обліковці одразу починали вести запис в чернетках, не питаючись дозволу опитуваних. Більше того, як виявилося на багатьох переписних пунктах обліковцям взагалі не видавали анкет, закликаючи послуговуватися для ведення обліку простими зошитами. Те саме стосується й видачі спеціальних портфелів для збереження анкет. Не маючи останніх, обліковець дійсно міг би боятися зіпсувати анкету під час транспортування.
Подібні дані нещодавно оприлюднила кримська організація Українського народного руху. “Переписувачі здійснюють записи в офіційних україномовних бланках російською мовою, намагаються переконати кримчан, що в Криму не може бути рідною мовою українська. Частина переписувачів не користуються офіційними анкетами, а записують дані у зошити...”, – говориться у заяві УНР. Дані про аналогічні, або дещо м’якші порушення надходять до нас із інших регіонів України, проте наразі ми ще не маємо вичерпної інформації для її оприлюднення. Втім, думаю і цього досить щоби поставити багато питань.
Зацікавлює й інше, оскільки мовне питання на Галичині не настільки актуальне, там були задіяні інші, досить своєрідні методи антинаціональної пропаганди. Так, в газеті Івано-Франківської облради “Галичина” можна зустріти звернення товариство “Гуцульщина”, яке закликає підтвердити свою свідомість і “відданість своїй Гуцульщині”, зазначивши у графі етнічне походження... гуцул. Можна було би й не вбачати у цьому нічого страшного, та в п.6 (а саме він, як відомо, регламентує етнічне походження) дозволено зазначити лише одне поняття, отож визнаючи себе приналежним до етнічної групи гуцулів, людина, сама того не знаючи, вирікається українства. Тим більш дивним видається, пане Олександре, що в тій же газеті знаходимо інтерв’ю начальника Івано-Франківського обласного управління статистики Михайла Кривого, який підкреслює: “Відповісти на запитання “хто ми є?” може тільки перепис... Тепер гуцул може записати про себе, що він гуцул, так само як лемки, бойки і т.д.”. Питання тільки чи залишиться він після цього “задокументованим” українцем?!
Окрім того, Закон “Про всеукраїнський перепис населення”, ухвалений в жовтні 2000р., не передбачає зазначення респондентом свого власного прізвища, ім’я, по-батькові, місця роботи і адреси проживання, питання про що натомість з’являються у анкетах перепису. В результаті отримуємо ситуацію правового абсурду. Коли законослухняний громадянин захоче уникнути відповідей на питання, що не виписані законодавчо, на нього ж буде накладено штраф в розмірі від 3 до 5 неоподаткованих мінімумів прибутків. Знову ж таки, залишається не виясненим для чого такі дані потрібні Держкомстату. За умови відсутності пояснень, це стане зайвим підтвердженням того, що ці дані стануть в нагоді для реалізаторів брудних виборчих технологій.
Тож, констатуємо – перший Всеукраїнський перепис поставив більше запитань, ніж дасть відповідей. Молодіжний Націоналістичний Конґрес розуміє всю складність проведення такої масштабної акції як перепис, проте за відсутності аргументованих пояснень щодо формулювання питань переписної анкети та перебігу самого процесу перепису, ми змушені будемо вимагати Вашої відставки, як особи на яку покладена основна відповідальність за процес обліку українців.
Ми хочемо знати чим обумовлено:
- масові порушення розпорядження Держкомстату з боку обліковців, зокрема ігнорування запитання 7-“В”, або подання в нав’язливій формі російської, як основної іншої мови;
- відмови дільниць видавати обліковцям на руки спеціально передбачені портфелі та самі анкети перепису;
- агітаційні заходи конкретних обласних управлінь статистики за декларування приналежності до певних етнічних груп;
- ігнорування обліковцями деяких житлових будинків, що перетворює перепис на банальне соцопитування;
- недостатні заходи з інструктажу обліковців;
- відсутність покарань обліковців та працівників Держкомстату, в разі порушень;
- наявність в анкеті перепису питань, які не передбачені Законом України “Про всеукраїнський перепис населення”;
- антидержавницький ухил питань про мову та етнічне походження українців.
Молодіжний Націоналістичний Конґрес щиро сподівається, що Ви дасте громадськості відповіді на ці болючі проблеми, адже честь відомства залежить передусім від честі голови цього відомства. Тим більше, що 1997р. Президент України уже звільняв Вас з посади міністра статистики за “незадовільне виконання обов’язків, покладених на міністерство”.
Ми ще раніше висловлювали ґрунтовні зауваги щодо неприпустимої постановки деяких питань в анкеті перепису, яку змушені були заповнювати всі громадяни України. Зокрема, це стосувалося питання 7-“В” (“інша мова, якою ви володієте”), формулювання якого фактично передбачає єдину відповідь, що може бути скерована на пропаганду російської мови в суспільстві. І хоча факт знання мови колишнього окупанта в перші роки постколоніального життя не є підставою для впровадження другої державної, а чи “офіційної” мови. Все ж, тверезомислячим громадянам очевидно, що напередодні активного розгортання виборчої кампанії, не одна партія чи блок піднімуть на свої прапори гасла “захисту” російської мови та культури, в надії завоювати електоральні симпатії східних регіонів держави.
Першими піднявши проблематику перепису, Молодіжний Конґрес, на численні прохання громадян, з перших днів його проведення взявся відслідковувати об’єктивність та всеохопність його перебігу. У висліді таких акцій ми мали нагоду ознайомитися із найбільш типовими порушеннями, які допускали обліковці, а подекуди й координатори самих переписних дільниць.
Якщо акцентувати увагу на м. Києві, то нам вдалося зафіксувати, що на дільницях №1/3 Голосіївського та №6 Святошинського районів воліють взагалі не запитувати про знання іншої мови, а на дільницях №6/2 Печерського, №11 Залізничного та №6 Оболонського районів це ж питання обліковці “перефразовують” на свій розсуд: “Чи знаєте ви російську мову?”. Також відомо, що, принаймні у гуртожитку №17 КНУ ім. Т.Г.Шевченка всіх відсутніх на момент приходу обліковців студентів переписують за свідченнями наявних, які не мають права надавати такої інформації, оскільки не є родичами відсутніх. Повального поширення набув спосіб запису інформації респондента в чернетці, а не на спеціальній анкеті. Причому цей крок, мотивований страхом зіпсувати анкети, міг бути здійснений лише за дозволом кожного конкретного респондента. Натомість, як нам відомо, обліковці одразу починали вести запис в чернетках, не питаючись дозволу опитуваних. Більше того, як виявилося на багатьох переписних пунктах обліковцям взагалі не видавали анкет, закликаючи послуговуватися для ведення обліку простими зошитами. Те саме стосується й видачі спеціальних портфелів для збереження анкет. Не маючи останніх, обліковець дійсно міг би боятися зіпсувати анкету під час транспортування.
Подібні дані нещодавно оприлюднила кримська організація Українського народного руху. “Переписувачі здійснюють записи в офіційних україномовних бланках російською мовою, намагаються переконати кримчан, що в Криму не може бути рідною мовою українська. Частина переписувачів не користуються офіційними анкетами, а записують дані у зошити...”, – говориться у заяві УНР. Дані про аналогічні, або дещо м’якші порушення надходять до нас із інших регіонів України, проте наразі ми ще не маємо вичерпної інформації для її оприлюднення. Втім, думаю і цього досить щоби поставити багато питань.
Зацікавлює й інше, оскільки мовне питання на Галичині не настільки актуальне, там були задіяні інші, досить своєрідні методи антинаціональної пропаганди. Так, в газеті Івано-Франківської облради “Галичина” можна зустріти звернення товариство “Гуцульщина”, яке закликає підтвердити свою свідомість і “відданість своїй Гуцульщині”, зазначивши у графі етнічне походження... гуцул. Можна було би й не вбачати у цьому нічого страшного, та в п.6 (а саме він, як відомо, регламентує етнічне походження) дозволено зазначити лише одне поняття, отож визнаючи себе приналежним до етнічної групи гуцулів, людина, сама того не знаючи, вирікається українства. Тим більш дивним видається, пане Олександре, що в тій же газеті знаходимо інтерв’ю начальника Івано-Франківського обласного управління статистики Михайла Кривого, який підкреслює: “Відповісти на запитання “хто ми є?” може тільки перепис... Тепер гуцул може записати про себе, що він гуцул, так само як лемки, бойки і т.д.”. Питання тільки чи залишиться він після цього “задокументованим” українцем?!
Окрім того, Закон “Про всеукраїнський перепис населення”, ухвалений в жовтні 2000р., не передбачає зазначення респондентом свого власного прізвища, ім’я, по-батькові, місця роботи і адреси проживання, питання про що натомість з’являються у анкетах перепису. В результаті отримуємо ситуацію правового абсурду. Коли законослухняний громадянин захоче уникнути відповідей на питання, що не виписані законодавчо, на нього ж буде накладено штраф в розмірі від 3 до 5 неоподаткованих мінімумів прибутків. Знову ж таки, залишається не виясненим для чого такі дані потрібні Держкомстату. За умови відсутності пояснень, це стане зайвим підтвердженням того, що ці дані стануть в нагоді для реалізаторів брудних виборчих технологій.
Тож, констатуємо – перший Всеукраїнський перепис поставив більше запитань, ніж дасть відповідей. Молодіжний Націоналістичний Конґрес розуміє всю складність проведення такої масштабної акції як перепис, проте за відсутності аргументованих пояснень щодо формулювання питань переписної анкети та перебігу самого процесу перепису, ми змушені будемо вимагати Вашої відставки, як особи на яку покладена основна відповідальність за процес обліку українців.
Ми хочемо знати чим обумовлено:
- масові порушення розпорядження Держкомстату з боку обліковців, зокрема ігнорування запитання 7-“В”, або подання в нав’язливій формі російської, як основної іншої мови;
- відмови дільниць видавати обліковцям на руки спеціально передбачені портфелі та самі анкети перепису;
- агітаційні заходи конкретних обласних управлінь статистики за декларування приналежності до певних етнічних груп;
- ігнорування обліковцями деяких житлових будинків, що перетворює перепис на банальне соцопитування;
- недостатні заходи з інструктажу обліковців;
- відсутність покарань обліковців та працівників Держкомстату, в разі порушень;
- наявність в анкеті перепису питань, які не передбачені Законом України “Про всеукраїнський перепис населення”;
- антидержавницький ухил питань про мову та етнічне походження українців.
Молодіжний Націоналістичний Конґрес щиро сподівається, що Ви дасте громадськості відповіді на ці болючі проблеми, адже честь відомства залежить передусім від честі голови цього відомства. Тим більше, що 1997р. Президент України уже звільняв Вас з посади міністра статистики за “незадовільне виконання обов’язків, покладених на міністерство”.