Освіта – також бізнес.
12/25/2001 | Остап Кривдик
З Нового року в Львівському національному університеті вводиться виплата стипендій через нарахування коштів на кредитні картки. Здавалося б, це крок в цивілізоване суспільство, де електронні гроші відіграють велику роль, а також додаткова зручність. Чи так це насправді?
Така акція – не перша в Україні. Насправді в багатьох вузах (зокрема, в Київському національному університеті ім. Т.Шевченка, а з львівських – в банківському коледжі) нарахування стипендії проходить на кредитні картки. Проте ті, хто отримує стипендію таким чином, висловлюють своє незадоволення. Наприклад, в КНУ є тільки один банкомат в холлі університету, з якого можна отримати готівку, і коли половина студентів намагаються це зробити, гроші досить швидко закінчуються. Кількість банкоматів по місті є обмеженою, а, отже, щоб отримати готівку, треба докласти досить багато зусиль. Крім того, з картки не можна знімати суми, не кратні 5 гривням, а отже, певні суми так і залишаються на картці. Так, зокрема, є в КНУ, де студенти користуються послугами банку Аваль.
Розглянемо тепер вигоди другої сторони. Середня стипендія в львівських вузах 3-4 рівня акредитації – 40 гривень. У Львові навчається близько 60 тисяч студентів, з них половина отримує стипендію. Провівши підрахунки, отримаємо чистих 1.200.000 грн, які щомісяця перераховуються на рахунок банку. Для залучення таких коштів в банк прийшлося б заплатити серйозний процент, та ще й добряче поризикувати. А тут гроші пливуть самі, та ще й нічого платити не треба. Казкові умови для банківського бізнесу, чи не так?
Ще один аспект цієї справи – студентів “нагородили” послугою, навіть не спитавши в них, чи подобається їм такий спосіб отримання коштів, не зазначивши переваги і недоліки. А, припустимо, студент хоче користуватися послугами іншого банку – як тоді? Інша справа, що студенти не захищають своїх прав (не хочуть або не вміють) – от з ними так і поводяться.
Освіта – це великий бізнес. Колись надприбутки робилися видавництвами на державних замовленнях на видання підручників – в кошторис записувався фінський папір і повноколірний друк, а реально друкувалося на напівтуалетному папері. Тепер себе в цьому “бізнесі” знайшли і банки.
Така акція – не перша в Україні. Насправді в багатьох вузах (зокрема, в Київському національному університеті ім. Т.Шевченка, а з львівських – в банківському коледжі) нарахування стипендії проходить на кредитні картки. Проте ті, хто отримує стипендію таким чином, висловлюють своє незадоволення. Наприклад, в КНУ є тільки один банкомат в холлі університету, з якого можна отримати готівку, і коли половина студентів намагаються це зробити, гроші досить швидко закінчуються. Кількість банкоматів по місті є обмеженою, а, отже, щоб отримати готівку, треба докласти досить багато зусиль. Крім того, з картки не можна знімати суми, не кратні 5 гривням, а отже, певні суми так і залишаються на картці. Так, зокрема, є в КНУ, де студенти користуються послугами банку Аваль.
Розглянемо тепер вигоди другої сторони. Середня стипендія в львівських вузах 3-4 рівня акредитації – 40 гривень. У Львові навчається близько 60 тисяч студентів, з них половина отримує стипендію. Провівши підрахунки, отримаємо чистих 1.200.000 грн, які щомісяця перераховуються на рахунок банку. Для залучення таких коштів в банк прийшлося б заплатити серйозний процент, та ще й добряче поризикувати. А тут гроші пливуть самі, та ще й нічого платити не треба. Казкові умови для банківського бізнесу, чи не так?
Ще один аспект цієї справи – студентів “нагородили” послугою, навіть не спитавши в них, чи подобається їм такий спосіб отримання коштів, не зазначивши переваги і недоліки. А, припустимо, студент хоче користуватися послугами іншого банку – як тоді? Інша справа, що студенти не захищають своїх прав (не хочуть або не вміють) – от з ними так і поводяться.
Освіта – це великий бізнес. Колись надприбутки робилися видавництвами на державних замовленнях на видання підручників – в кошторис записувався фінський папір і повноколірний друк, а реально друкувалося на напівтуалетному папері. Тепер себе в цьому “бізнесі” знайшли і банки.
Відповіді
2001.12.27 | IApple
Не все так однозначно.
Насправді банку теж потрібно витратитись на тіж самі картки, банкомати, їх обслугу...Так само, як і від банкомату, отримати стипендію вистоюючи чергу до інститутської каси за першим заходом всім не вдається, декілька днів на те завжди витрачалось.
Кому конче зняти останні 98 коп. напевне для заокруглення суми залишку до 5 очевидно достатньо просто докласти ті 4.02 а потім забрати 5. Чи в студентів до таких "мудростей" не вистачає розумів?
Оскільки якимось чином "некруглі" суми попадають на картку, значить така операція мала б бути можливою...
А те що гроші, які б сиділи мертвим грузом по кишенях, вдається залучити працювати бодай на користь банку (який щоб з тих грошей буде якогось підприємця кредитувати), є явищем позитивним.
2001.12.27 | Mary
Дійсно, не все так однозначно.
IApple писав(ла):> Насправді банку теж потрібно витратитись на тіж самі картки, банкомати, їх обслугу...
Не смішіть будь-ласка - якби їм то вигідно не було - чого б вони то робили? (Хіба від великої любові до студентів)
Та й ідеться не лише про те, хто з того більше скористає, а про те, що хтось вирішив за студентів, як їм краще. (То рішення певно теж результат великої любові до студентів.)
А цікаво, чи й викладачам так само зарплату видають. (Ото би я полюбувалася як деякі з них вистоюють в черзі разом із своїми студіками :-) ).
Хоча, якщо чесно, то виглядає, що для уні це краще - таким чином економиться купа часу і роботи, ну а також багаторазового домовляння і передавання, перераховування і т.д. поки гроші таки домандрують до студентів. Тільки ж вони при тому просто додали своїм і без того лінивим бугалтеркам екстра час на теревені, обідання, і т.д. - ну не можу я повірити, що бугалтерія уні раптом, звільнена від непосильного тягару студентських стипендій, стане оперативнішою і перестане бути критично-хамською.
А, і ще цікаво, чи вони, наприклад, питалися дозволу знімати внески на профком у кожного нового студента (бо нас, пригадую, питалися, і ми могли відмовитися), чи зробили це діло автоматично?
2001.12.27 | Рoман ShaRP
На додачу:
Позавчора своїми очіма бачив повідомлення, що студенти мають сплачувати за навчання ЛИШЕ ЧЕРЕЗ ОДИН БАНК -- ясно, що не через державний.Кому ж це вигідно? Студентам?