Телевізійникам-перевертням присвячується.
02/01/2001 | Профі
Брехня, що виходу немає. Він завжди поруч. Не хочеш працювати проти совісті - іди геть, бо маєш честь!
Працюєш - заткнися своєю купленою ковбасою і май сміливість визнати хоча б анонімно в інеті або наодинці перед собою, що ти скотився до стану мурла, яке годують, а завтра можуть і під ніж.
Їм багато тих, хто не змирився і пішов. Новітні емігранти всередині країни, але яка розумная тому альтернатива.
Блискучий (хто ще пам"ятає) політичний репортер ББС Микола Вересень пішов у шоумени (інша справа як це у нього виходить).
Вдумливий і безкопромісний Сашко Ткаченко закрив "Післямову", а не перетворив її у аналог "7 днів" і майже рік знімав виключно іноземних політиків аж поки не знайшов інвестора на "Новий канал".
Колись друга скрипка "5 кута" Віктор Ткачук залишив програму більш компромісному Пішовшеку і надовго зник у напрямку комерційної реклами.
Гія Гонгадзе залишив Княжицькому СТБ, а долбановим спокій у програмі "7 днів" і врешті-решт почав випускати "Українську Правду".
Безкомпромісна Таня Коробова плюнула на газету "День" і Марчука і разом з Ірою Погорєловою перейшла в "Грані".
Помотавшись по українським телеканалам прекрасний редактор Андрій Куліков повернувся у Лондон, але не перетворився у придворного журналіста.
Ростик Хотин, блискучий, нейтральний і професійний Хотин, пройшов конкурс і переїхав на ББС у Лондон.
Сашко Кривенко, редактор Пост-Поступу, "Вікон", ТСН і ПіКу послідовно залишає масонам створені своєю головою і працею служби новин і видання, але все ще не продає душу чорту чи олігархові.
Продовжувати перелік? Перед вами цвіт нової укранської журналістики, люди, яких або їх продукти знає кожен, хто цікавиться цією професією.
Залишаються в гіршому випадку долганови і лапікури, яких мучить бажання урвати більше грошей та ще колись гарні хлопці славки і геники, яких увечері часом ще мучить совість.
Вихід є завжди. Признайтесь у цьому хоча б самим собі.
Працюєш - заткнися своєю купленою ковбасою і май сміливість визнати хоча б анонімно в інеті або наодинці перед собою, що ти скотився до стану мурла, яке годують, а завтра можуть і під ніж.
Їм багато тих, хто не змирився і пішов. Новітні емігранти всередині країни, але яка розумная тому альтернатива.
Блискучий (хто ще пам"ятає) політичний репортер ББС Микола Вересень пішов у шоумени (інша справа як це у нього виходить).
Вдумливий і безкопромісний Сашко Ткаченко закрив "Післямову", а не перетворив її у аналог "7 днів" і майже рік знімав виключно іноземних політиків аж поки не знайшов інвестора на "Новий канал".
Колись друга скрипка "5 кута" Віктор Ткачук залишив програму більш компромісному Пішовшеку і надовго зник у напрямку комерційної реклами.
Гія Гонгадзе залишив Княжицькому СТБ, а долбановим спокій у програмі "7 днів" і врешті-решт почав випускати "Українську Правду".
Безкомпромісна Таня Коробова плюнула на газету "День" і Марчука і разом з Ірою Погорєловою перейшла в "Грані".
Помотавшись по українським телеканалам прекрасний редактор Андрій Куліков повернувся у Лондон, але не перетворився у придворного журналіста.
Ростик Хотин, блискучий, нейтральний і професійний Хотин, пройшов конкурс і переїхав на ББС у Лондон.
Сашко Кривенко, редактор Пост-Поступу, "Вікон", ТСН і ПіКу послідовно залишає масонам створені своєю головою і працею служби новин і видання, але все ще не продає душу чорту чи олігархові.
Продовжувати перелік? Перед вами цвіт нової укранської журналістики, люди, яких або їх продукти знає кожен, хто цікавиться цією професією.
Залишаються в гіршому випадку долганови і лапікури, яких мучить бажання урвати більше грошей та ще колись гарні хлопці славки і геники, яких увечері часом ще мучить совість.
Вихід є завжди. Признайтесь у цьому хоча б самим собі.
Відповіді
2001.02.02 | Пані
Re: Телевізійникам-перевертням присвячується.
Спасибо вам исчерпывающий постинг. Я сама хотела написать что-то такое в отсет Саве, но у меня не нашлось бы столько фактов и не вышло бы столь убедительно.У меня есть только одно дополнение. И в провинции (по крайней мере в Харькове) есть множество журналистов, которые ушли "в сторону" вместо того, чтоб "заниматься самоцензурой" (так объясняли оставшиеся ситуацию со свободой слова на встрече с американским послом в январе).
При малейшем потеплении общего климата эти люди вернутся. Время которое они провели вдали от журналистики они как правило использовали с тольком для себя. Многому научились, о многом подумали. А ссучившиеся "приспособленинцы" только деградировали как профессионалы.