02/07/2001 | seller

Майже не було інформації про провокації на Хрещатику подонків під чорними знаменами і з чорними пов’язками на рукавах.

Розповім що бачив я. Десь у 13.15-13.30 з пассажу в колонну по три вийшло, не вибігло а вийшло спокійним “походними шагом”, кілько сот людей. Вони встановились на площі, де звичайно знімається кароокі на майдані.
Зрєліще було не для слабонєрвних. Чорні пов’язки на головах і рукавах, у кожного другого чи третього такий собі прапор: півтораметровий дубець з чорною тряпкою на кінці. Постоявши хвилин п’ять так же в колону по три, в повному мовчанні рушили вниз до палаток і звернувши вправо ця колонна випростувалась від пассажу до входу у підземний перехід до майдану незалежності. В строю були в основному молоді люди, студентського віку, діяли організовано, схоже що це були курсанти якогось воєнізованого навчального закладу, багато хто говорив що то курсанти академії МВС.

Майже одночасно з тим як колонна рушила униз. Десь 20-30 молодиків постарше, більше схожі не на курсантів, а на бандюків чи оперативників, одягнуті в ті ж чорні пов’язки, підбігли к палаткам, моментально їх повалили і почали бити дубцями і ногами тих небагатьох жителів палаточного городка, хто не пішов до Верховної Ради, а зостався на Хрещатику. Були повалені всі палатки які стояли уздовж Хрещатику, за виключенням тих що знаходяться поряд з входом у підземний перехід на Майдан Незалежності.

Перехожі, яких чимало на Хрещатику, були в повному шоці. Білий день, самий центр міста, палками ногами б’ють чимало людей. Міліція не було зовсім. Ще півгодини до того то там то тут маячили, а тут одномоментно щезли. Ізбієніє продовжувалось декілько хвилин перехожі встановились і повні жаху наблюдали що творилось на центральній вулиці міста і боялись даже слово сказати бо ззаду стояв строй кількасот з дубцями на ізготовку, і ніхто не наважувався ні то що дією, а і словом захистити людей. Потім ударна група почала відходити і народ стоявший навкруги, став кричати “подонки”, “фашисти”, “есесовці”. Відбігаючи ще получили в наздогін чимало ударів палками від палаток.

Основна колонна чорнопов’язочників просунулась ще вперед до майдану і простояла так хвилин п’ятнадцять, перехожі теж не розходились, зібралась велика толпа і на протилежній стороні Хрещатика, народ дивився, питали один одного що це за подонкі можуть бути, і чому зовсім нема міліції. Звідкись прибігли хлопці в камуфляжі, деякі з пов’язками УНА-УНСО, і відгородили ще непорушену частину палаточного городка. Простоявши ще хвилин десять захисники кучми під чорними знаменами розвернулись і організовано все так же колонною по три відійшли у пассаж. На вдогін їм неслись прокляття перехожих, яких зупинили ці шокуючи події.