Міркування
02/10/2001 | Shooter
Сидів оце я, читав репліки (замість того, щоб писати статтю...вздрючить в понеділок шеф...але чим не пожертвуєш заради істини :)) і прийшов до висновку, що всі події в Україні від вересня місяця минулого року в'яжуться диспутантами НА ПЕРСОНИ - той того писав, той почув про фонотеку - дав наказ грохнути Гію, інший мав на четвертого зуб - вирішив скористатись ситуацією etc.
Проте, як на мене, всі згадані події варто в'язати НА ПРОЦЕСИ. Чому? Всі "зацікавлені" особи в Україні мали свій певний status quo, який кожного з них в тій чи іншій мірі задовільняв (можливо, крім Мороза. Але він - "пасивний рупор" в цій грі). І раптом хтось намагається якщо не змінити систему, то принаймі змінити "систему кругообігу планет" в українському політикумі. З якою метою?
Буду надоїдливим :) - повторю свої версії. Які процеси визначають найближчі 10-50 років України? Їх два, міцно пов'язаних між собою.
1) Рух на Схід або на Захід. Причому, на превеликий жаль для українців, магніт на Сході стає все більш потужнішим. Захід же ж все більше схиляється до думки, що дешевше і вигідніше буде збудувати нову стіну на західних кордонах України і Білорусі. Ну і звичайно, останніх півтора-два роки настирливо робиться все для того, щоб Заходу цю думку нав'язати. І щоб перестали шарпались ті з українських політиків, котрі дійсно би могли почати поступовий рух в європейському напрямку. Це і скандал з НБУ в FT, це і крадіжки "Україною" російського газу, і Лазаренко (останній процес - "природнього походження") "та інші (дрібніші) події" (с) ВВ.
Зараз - тайп-гейт (судячи по всьому - фінальний акорд перед антрактом).
2) "Велика" приватизація. Тісно пов'язана з пунктом №1. В рівноправних умовах "братва СНГ" немає ніякого шансу вистояти проти західних інвесторів. В сьогоднішній же ж ситуації "інвестувати" (тобто "подєрібаніть") може і хоче виключно братва.
Тому пошук "персон", котрі стоять за останніми подіями, найкраще вести в світлі згаданих мною двох процесів, котрі формують долю України на наступних півстоліття.
Ваші міркування.
Проте, як на мене, всі згадані події варто в'язати НА ПРОЦЕСИ. Чому? Всі "зацікавлені" особи в Україні мали свій певний status quo, який кожного з них в тій чи іншій мірі задовільняв (можливо, крім Мороза. Але він - "пасивний рупор" в цій грі). І раптом хтось намагається якщо не змінити систему, то принаймі змінити "систему кругообігу планет" в українському політикумі. З якою метою?
Буду надоїдливим :) - повторю свої версії. Які процеси визначають найближчі 10-50 років України? Їх два, міцно пов'язаних між собою.
1) Рух на Схід або на Захід. Причому, на превеликий жаль для українців, магніт на Сході стає все більш потужнішим. Захід же ж все більше схиляється до думки, що дешевше і вигідніше буде збудувати нову стіну на західних кордонах України і Білорусі. Ну і звичайно, останніх півтора-два роки настирливо робиться все для того, щоб Заходу цю думку нав'язати. І щоб перестали шарпались ті з українських політиків, котрі дійсно би могли почати поступовий рух в європейському напрямку. Це і скандал з НБУ в FT, це і крадіжки "Україною" російського газу, і Лазаренко (останній процес - "природнього походження") "та інші (дрібніші) події" (с) ВВ.
Зараз - тайп-гейт (судячи по всьому - фінальний акорд перед антрактом).
2) "Велика" приватизація. Тісно пов'язана з пунктом №1. В рівноправних умовах "братва СНГ" немає ніякого шансу вистояти проти західних інвесторів. В сьогоднішній же ж ситуації "інвестувати" (тобто "подєрібаніть") може і хоче виключно братва.
Тому пошук "персон", котрі стоять за останніми подіями, найкраще вести в світлі згаданих мною двох процесів, котрі формують долю України на наступних півстоліття.
Ваші міркування.
Відповіді
2001.02.10 | St*inger
Все правильно
Абсолютно вірно.Зараз мова йде не про порятунок звичайного совкового парторга, якого доля випадково занесла на президентську посаду, а про майбутнє України. Чи будуть наші діти довічно виплачувати незаслужені мільярдні борги, здешевлюючи таким чином вартість транспортування російського газу в Європу? Ось у чому питання! І, на жаль для нас, ситуація дуже нагадує початок 80-тих. Тоді Європа незважаючи на тиск Штатів зробила вибір на користь російської труби. Я думаю що і зараз Європи обирає що їй вигідніше: ілюзорна західна орієнтація України чи нормальні робочі стосунки з Путіним і дешевий газ.
Союзник в України зараз тільки один - Америка.
Вибачте за пафос.